хочу сюда!
 

Катерина

25 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 38-56 лет

Заметки с меткой «масляна»

Широко відкриваємо Масляний тиждень у «М'ясо у вогні»!

Оскільки традиційні способи виклику весни та сонця вже не перший рік демонструють погані результати, ми вирішили вдатися до світової практики.

А тому підготували для вас дещо неймовірне!

Особливе Масляне меню від «М'ясо у вогні» нікого не залишить байдужим — млинці з соусом Болоньєз, з лососем та крем-сиром або ж із прошутто та соусом песто? Чи, можливо, ваші думки вже у полоні улюблених — з бананом та шоколадом? А як щодо райсько-ніжних млинців з рікоттою та соусом манго?

Наші млинці, приготовані з особливою теплотою, заряджені на щастя, добро, любов та гарну погоду — справжнє втілення весняного сонечка!

Увесь тиждень   з 4 по 10 березня — приходьте з сім'єю та друзями, будемо частувати авторськими млинцями та святкувати: душевно, щиро, по-українськи, як ми любимо.

Максимум задоволення та яскраві смаки — ідеальне поєднання для зустрічі весни та широкої Масляної!

Бон Апеті!

Бровари, б-р Незалежності, 2
Reserve&Info: 068 282 88 58

https://uvogni.com.ua/


Чому російська Масляна не українське свято...

Чому російська Масляна не українське свято

Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом.

Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято?  [ Читати далі ]

Вибачте...)))




А ви млинців напекли? Люблю зі сметаною, сиром, з медом теж, але найчастіше роблю з повидлом, чи варенням...А от з червоною ікрою не куштувала...burumburum smutili Це свято не святкую, але млинці печу, бо люблю, а ще для мене це означає підготовка до початку посту... Цей тиждень ще їдять сметану, масло, молоко, а з 19 лютого починається Великий піст...

[ Читати далі ]


92%, 11 голосов

8%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

такие блины вы вряд ли ели )))...эксклюзив)))

Кидаю блин дальше...  http://blog.i.ua/user/6966604/1852867/  druzhba

моя "не любовь" к блинам определяется тем, что надо постоянно стоять у плиты и ты не можешь делать параллельно что - то ещё...и  "обжорством", потому что вкусно))... потом наступает "завтра"tears
 ...вот поэтому и не пеку...
..но,приученная с детства, что выбрасывать продукты низзя nini 
..также подкованная в плане "пища должка быть лекарством, а не наоборот", начинаю поиски и придумываю новые рецепты... не всегда, правда,получается....но, кто ищет, тот всегда найдётpodmig
Иногда остаются полезные продукты, но просто так их есть не хочется.. и 
т.к. сегодня масляна (последний день), решила попробовать испечь блины полезные!..
в наличии было скисшее молоко, по факту кефир,=400мл
сок вишни (остался после разморозки) 100-150 мл
яйца 3 шт.
кукурузный крахмал-3 ст.л.
сухое молоко -3 ст.л.
молотое семя льна - 3 ст.л.
пшеничная цельнозерновая мука 1-2 ст.л.
ржаная обдирная мука -1 ст.л.
пшеничная мука -1-2 ст.л.
сушённая цедра апельсина -1 ст.л.
сахар, ванильный сахар -4 ч.л.+ 2 пакетика ван.сахара
немножко рахрыхлителя -0.5 ч.л.
все ингредиенты брала на "глаз", сковородку смазывала оливковым маслом.
Сегодня как раз тот случай, когда получилосьura
цвет не привычный, но вкус!!!! офигительный, с лёгкой кислинкой и ароматом апельсинаmmmm
большой + в том, что такими блинами наедаешься малой порцией ... и твой мозг молчит и не требует добавкиlol...как это обычно происходит с обычными блинами из муки высшего сорта.. в этом вся "прелесть" сложных углеводов, которые есть в неочищенной муке...вот!podmig
 

21 – 22 лютого 2015 року свято Масниці


Весняний цикл традиційних свят українців розпочинає Масляна. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних звичаїв та обрядів. Масниця - це перехід від Зими до Весни. Наші предки вірили:  піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та закликати Весну, а до того ж посвяткувати та позабавлятися востаннє перед Великим Постом.

У народі Масниця має такі назви: Масляна, Сирниця, Колодій, Туриця. За християнським календарем Масниця - це останній тиждень перед Великим Постом. В ці дні споживали в основному молочні продукти, вареники з сиром та млинці. Вареник у формі Місяця, а млинець, подібний до Сонця і Зірки - це вічні символи, якім поклоняється людина. Споживаючи вареники та млинці, сучасна людина робить це за давньою народною традицією.

На протязі сиропусного тижня відбувається обряд Колодки або Колодія.  Наші пращури вважали Колодія  Богом шлюбу, любові, здоров’я і злагоди, тож дійства будуть пройняті іграми та веселими забавами.

Відвідувачі музею зможуть побачити максимально відтворений давній обряд Колодія. Обряд Колодки буде відбуватись на експозиції «Середня Наддніпрянщина» з 12:00.

             Гостей музею  на Співочому полі чекають різноманітні народні забави: катання на фуркалі,  змагання на колоді,  перетягування канату,

              Народні майстри з усієї України запропонують гостям свої кращі вироби декоративно-ужиткового мистецтва.

           Завершить Свято спалення «Кострубатого діда» (соломяного опудала Зими) о 16.00 як символу всього недоброго. Це знак початку весняного оновлення.

Для відвідувачів будуть працювати заклади харчування, де можна буде скуштувати традиційні українські страви, які готували наші предки в сиропусний тиждень.

       21.02.2015 року – о 15.00  та 22.02.2015 року – об 11.45  на пошанування героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів в зоні АТО буде  відправлено панихиду в Михайлівській церкві на експозиції «Середня Наддніпрянщина». 

 

           

Свято Масниці

1-2 березня  2014 року Національний музей Народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей міста на свято Масниці

 

Весняний цикл традиційних свят українців розпочинає Масляна. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних звичаїв та обрядів. Масниця - це перехід від Зими до Весни. Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та закликати Весну, а до того ж посвяткувати та позабавлятися востаннє перед Великим Постом.


У народі Масниця має такі назви: Масляна, Сирниця, Колодій, Туриця. За християнським календарем Масниця - це останній тиждень перед Великим Постом. В ці дні споживали в основному молочні продукти, вареники з сиром та млинці. Вареник у формі Місяця, а млинець, подібний до Сонця і Зірки - це вічні символи, якім поклоняється людина. Споживаючи вареники та млинці, сучасна людина робить це за давньою народною традицією.

На протязі сиропусного тижня відбувається обряд Колодки або Колодія: від народження і до похорону.

Відвідувачі музею зможуть побачити максимально відтворений давній обряд Колодія.

             На  Співочому полі   відбуватимуться  виступи фольклорних колективів з різних областей України, які виконають святкові пісні та обряди.

             Гостей музею  на Співочому полі чекають різноманітні народні забави та конкурси:  змагання на колоді, катання на конях,  перетягування канату, міряння силою, змагання на найшвидше поїдання вареників,якщо буде сніг - катання на санях та ослоні, сніжна фортеця зі сніжками та інші розваги та конкурси.

              Народні майстри з усієї України запропонують гостям свої кращі вироби декоративно-ужиткового мистецтва. (Розважальна частина з 12:00 до 16:00)

           Для відвідувачів музею будуть запропоновані різноманітні традиційні страви, які наші предки вживали під час святкування Масниці: вареники з сиром, млинці, пиріжки, узвар.

 

           Завершить Свято спалення «Кострубатого діда» як символу всього недоброго. Це знак початку весняного оновлення.


Адміністрація

З питань проведення заходів звертатись за телефоном

067 905 25 74 Зеленко Олена Олександрівна

Масляна, Масляна, яка ж ти мила...

Історія свята

Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичеської культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня, але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту. Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року. Початок Масляної коливається від 3 лютого до 14 березня.

Масляна - це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тим же нестримним молодецтвом, що й у язичеські часи. Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали "цукрові вуста", "чесна масляна", "перепілочка", "перебуха", "об'їдуха", "ясочка".

Чому масляна називається масляною?

Є кілька пояснень появі назви свята "Масляна".

За одним із тверджень в основі появи слова "масляна" лежить традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Вважалося, що подібні церемонії "умаслюють" сонце, роблять його добрішим. Звідси й назва - "Масляна".

За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним тижнем.

А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом.

Масляна в різних народів

В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв - "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Пущення", "Загальниця", "Ніжкові заговини", "Колодій". У понеділок - в перший день - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку - Масляну - так наряджали її в каптан і шапку.

На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. Тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних. На четвертий день возять опудало на колесі, співають пісень, проводять кулачні бої.

На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.

У шостий день розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.

Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку - "Масляну" - урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю.

У неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі". У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми.

У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "пісні коржі". У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, у якому намагаються взяти участь усі члени родини: один змазує олією сковороду, інший ллє на неї тісто, третій перевертає млинець.

В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У 11.45 лунає дзенькіт "млинцевого дзвону". Кожна жінка біжить з гарячою сковорідкою і млинцем. Правила змагань наказують, що учасниці повинні бути не молодшими 18 років; на кожній обов'язково - фартух і косинка; під час бігу потрібно не менше трьох разів підкинути млинець на сковороді й піймати його. Перша жінка, що передасть млинець дзвонарю, стає чемпіонкою млинцевих гонок року й одержує нагороду - поцілунок дзвонаря.

У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівні листи без зворотної адреси. Якщо хлопчик одержить такий лист від дівчинки й угадає її ім'я, то на Великдень вона має подарувати йому шоколад.

У Польщі існують свої звичаї відзначення Масляної. Горді полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками і горілкою, на десерт неодмінно потягають вас за волосся. В останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде "продавати" незаміжніх дівчат.

А в Чехії в ці веселі дні молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок - "клатик". Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати.

У Югославії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом'яного діда.

В Російській імперії були свої звичаї зустрічі та проводів цього свята. У 1722 році, наприклад, з нагоди укладення Ништадтського миру після майже двадцятилітньої війни зі Швецією, Петро I запросив на святкування Масляної іноземних послів. Катання на конях імператор відкрив небаченим видовищем. Петро їхав по заметах на кораблі, у якому були запряжені шістнадцять коней. Слідом за ним рухалася гондола, у якій сиділа цариця Катерина, одягнена простою селянкою. Далі рухалися інші кораблі й сани, запряжені різними звірами.

Катерина II дуже любила катання з гори, каруселі, які влаштовували в Москві при Покровському палаці, куди імператриця любила в Масляну їздити всім двором.

А з нагоди своєї коронації, наслідуючи Петрові I, влаштувала в Москві на масляному тижні грандіозний маскарадний хід за назвою "Торжествуюча Мінерва". Три дні їздила по місту маскарадна процесія, яка, за задумом імператриці, повинна була представити різні суспільні пороки - хабарництво, казнокрадство, чиновницьку тяганину та інше. Процесію складали чотири тисячі діючих осіб та двісті колісниць.

А коли Катерина II дочекалася народження онука Олександра, якому потай мала намір передати престол, обійшовши нелюбимого сина Павла, імператриця на радостях влаштувала для своїх наближених воістину "брильянтову" Масляну. Тим, хто виявлявся у виграші в затіяних після вечері іграх, імператриця підносила діамант. За вечір вона роздарувала своїм наближеним близько 150 діамантів, що вражали своєю ціною і рідкісною красою.

В наш час на Масляну влаштовують ярмарки, фестивалі, концерти, святкові гуляння.

Колодій - свято Вареника?

Cвято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи,відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо. Протягом семи днів відбуваються урочистості, що славлять Колодія. Свято відлунює звичаєвість доби матріархату, оскільки жінки є головними дійовими особами. Колодія вважали Богом шлюбу, любові, здоров’я і злагоди, тож дійства були пройняті іграми та веселими забавами. Колодій, Колодка, Колодки, Масляниця, Масляна, Масниці, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, "Ніжкові заговини" тощо - різні назви давнього свята .

                                   В прадавньому розумінні Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм.

З наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже — «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення. Сонячну ознаку Колодія – маленьку вербову колодочку з навскісними хрестиками, перев’язану стрічечкою, дівчата прикріпляли на груди своєму хлопцеві (Черкащина). Парубкам, котрі за рік не одружилися, чіпляли до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком або поставивши могорича. Віддавали «колодку» під час Великодніх свят так: дівчина дарувала кілька писанок у вишитій хусточці своєму обранцеві. За це хлопець «наймав» їй танок, тобто замовляв музику (Вінниччина). А на Полтавщині, в окремих селах, прив’язували колодку й батькам (до ноги) у покарання за те, що своєчасно не одружили своїх дітей.

Незважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України. І хоча є деякі відмінності у проведенні його в різних регіонах – зміст і характер були однаковими. Це – суто українське свято, і йому немає аналогів у інших народів.

Свято супроводжується обрядами, пов'язаним із проводами зими і зустріччю весни і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну. Усі ці дні не роблять значних робіт, а славлять Колодія, Сонце, Весну і Світло.

Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

На Україні в усі часи головним обрядом Масниці були «колодки». Свято Колодія, триває протягом тижня: у понеділок «колодка народжувалась», у вівторок – «охрещувалась», у середу – «похрестини», у четвер – «помирала», у п`ятницю «колодку хоронили», у суботу - «оплакування колодки», а у неділю відбувалось завершення життєвої долі «колодки» - молоді жінки «волочили колодку», вони прив`язували колодку (загорнуте у полотно полінце) до ноги неодруженим парубкам та дівчатам, які не одружилися минулого року. А оскільки, ніхто не бажав тягти на нозі колодку, тож від неї відкуплялись кольоровими стрічками, танцями, піснями або їжею та напоями.

А ще, Колодій – опікун шлюбу. В цей день парубки вибирають наречених. Неодруженим парубкам жінки прив’язують колодку (символ продовження роду).

Обрядові страви цього тижня молочно-масляні. На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався "ніжкові заговини", особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка. Про те, основною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія були вареники, пироги з сиром, які вживали з маслом чи сметаною, а також млинці на пошану сонця, медові напої, тощо.

Популярними були й сколотини од масла "Нехай буде, - казали в таких випадках, - і маслянка, аби щоранку. Притримані від понеділка "ніжкові заговини" - кісточки від холодцю - дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів - та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота - дівка неодмінно вийде заміж. Крім того, українці в цей день прогнозували й погоду. Вважалося, яка "сиропустна неділя", такий і Великдень; якщо сонце сходить вранці, то ранньою буде і весна.

Етногурт Буття 25 лютого з 17.00 братиме участь у молодіжних вечорницях з нагоди святкування Масниць в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 19 (колишня Івана Мазепи, 29).

Масляна в Пирогово традиційно занурить в атмосферу свята киян та гостей міста. 26 лютого 2012 року в Музеї національної архітектурита побуту буде максимально відтворений стародавній обряд Колодія. Учасники Свята пройдуть з експозиції "Слобожанщина" до центральної співочої площі музею. Зазвучить пісня «Масляна, ось я йду!». Попереду на санях повезуть "Кострубатого діда», опудало якого встановлять на полі. Будуть ігри на Співочому полі: перетягування каната, катання на гойдалці, тощо. Ярмарково-кулінарна частина запропонує святкові українські страви (кашу, компот, цілющі напої тощо), виставки-продажі виробів українських майстрів. На завершення Свята відбудеться спалення «Кострубатого діда». Початок свята — 10-30 . Виступ гурту Буття передбачено з 12 до 15 години. Контакти: 526-57-65, 526-24-16, 526-57-87 Вартість входу: дорослі - 20 грн. студенти - 10 грн. Офіційний сайт: http://nmnapu.org.ua Як доїхати: Від Бессарабського ринку маршрутним таксі № 156 Від станції метро Либідська, Голосіївська - 11 тролейбус Від станції метро Дружби народів / Ленінградськой площі маршрутне таксі № 172 Від станції метро Лук'янівська маршрутне таксі № 496 Від станції метро Академмістечко  маршрутне таксі № 576

     Закінчити хочеться словами Євгена Товстухи: “Слава тобі, Колодію! Ти нас об'єднав, обнадіяв, звеселив, додав сили та енергії, прогнав зневіру. Напоїв своїми цілющими напоями. Отим зелом сонячним, що розцвітало і буяло на Сонці, вітрі. На дощу рясному, на землі нашій, трудівниці. Кланяємося тобі низенько, що наприкінці зими ти приніс нам таку велику радість: зібратися гуртом. Одруженим подумати-погадати про майбутній урожай, дітей та внуків, життя-буття. Дівчатам та парубкам – повеселитись, позалицятись, вибратисобі пару не лише на весну чи літо, а й на все життя. Пиймо ж, люди добрі, Колодієві напої-настої і відновлюймо своє здоров'я та сили. Цілющі напої-настої і є наша велика сила. Сила ця походить від рідної землі. Сонця ясного, чистого неба, буйного зела, яке так пильнує, плекає, народжує наша земля. Живить його своїми міріадами мікроелементів і віддає нам, вдячним дітям землі, свого роду і народу. Своїх давніх традицій і своєї сонячної і прадавньої віри!.."

Колодій це хто?


0%, 0 голосов

54%, 7 голосов

0%, 0 голосов

15%, 2 голоса

8%, 1 голос

0%, 0 голосов

23%, 3 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Масляна

Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною.

За церковною традицією тиждень називається сирним або м'ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Масляна поділяється на три частини: зустріч у понеділок; широкий четвер; прощальна неділя. За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що в цьому разі масло буде гірке. Дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

Вітаю з  Масляною!!!!

Знайшовши в онука білий порошок, бабуся вирішила, що це борошно і зробила з нього млинці. Масляна не припинялася три тижні.

Здрастуй, чесна масляна, широка бояриня.

Останній тиждень перед Великим постом у церковних книгах називається сирним - 7 днів, у якій не їдять мяса, але можна їсти сир, молочні продукти, яйця , масло, рибу. У народі цей час носить назву Масляної.

Звичай святкування Масляної веде свій початок з найдавніших часів. Наші предки словяни-язичники, справляли в цей час весняне свято - зустріч весни, або проводи зими, свято сонця.

Кожен день тижня Масляної носить свою назву, відповідно до якої влаштовувалися різні розваги.

Народ починав зустріч Масляної в понеділок відвідуванням родичів. Відправляли зранку на цілий день невістку до батька з матірю, а ввечері свекор зі свекрухою йшли і самі в гості до сватів. Тут за круговою чашею домовлялися, як провести час, кого і коли звати у гості.

У цей день влаштовувалися снігові гори, крижані фортеці.

У другий день Масляної, вівторок, починалися веселі ігрища - сніжки, катання на санях з гірок. На ігрищах дівчата та юнаки виглядали собі пару.

У середу пригощали один одного млинцями.

У четвер - "широкий розгул". У деяких місцевостях носили по вулицях зі співами соломяне опудало, яке потім спалювали. Цей образ запозичений із язичничества, як символ проводів зими.

Широкая масленица

У пятницю зяті ходили до тещі на млинці. теща повинна була всіляко улещувати свого зятя млинцями, оладками і сирниками. У деяких місцях водили ведмедя, який зображав, "як теща про зятя млинці пекла", "як зять-то удалий тещі спасибі казав".