хочу сюда!
 

Алена

31 год, рак, познакомится с парнем в возрасте 20-59 лет

Заметки с меткой «медицина»

К «Как получить БЕССМЕРТНОЕ ТЕЛО?» остановив крысиные бега.

Видео весьма интересное, увлекательное. Правда мне не всё понравилось, и я не совсем согласен, но за артистизм и неизвестные мне факты лайк поставил. Например, не понравилось, что автор агностик, а не атеист. Впрочем, и агностик с него так себе. Во что-то он не верит, вместо того, чтобы сомневаться.

3:19 если бы я перешёл на сторону невежества и стал верующим, то мог бы предположить, что, одно другому не мешает. И под священной силой можно как раз-таки понимать, в том числе физические условия данной местности, способствующие мумификации.

Но это мелочи. Прозвучит трехсмысленно, но дьявол кроется в мелочах. Истинные ученые, в отличие от разных блогеров, и обывателей, умеют, из кусочков интересных разрозненных фактов, собирать пазл. Копать глубоко, проводить параллели и видеть всю картину, а не выплескивать с водой ребенка.

Спустя пару дней я поразмыслил над монахами. А именно 18:07. Но меня интересует немагия, а то, действительно ли монахи таким образом сами себя убивают, или напротив хотят продлить жизнь, замедлив метаболизм. Конечно, инструментарий и них не большой, да и знания, оставляют желать лучшего. Но именно это хотелось бы исследовать подробнее. Всё больше задумываюсь о замедление метаболизма, в то время как наша больная цивилизация, старается сделать из людей роботов с моторчиками в одном месте. Больше жрите! А чтобы не поправиться больше бегайте. А, чтобы бегать, ещё больше жрите! Порочный круг замкнулся. Не удивительно что у хомячков из-за карантина конфуз… То им всюду вещали бегать в колесе, а тут сказали остановиться. Да, это вам не хикикомори…

Тысячи исследований о том, как важна физическая активность. Важна, потому что мы живем в эру потребителей. В эру, в которой люди не способны думать своей головой, даже наука превратилась в стадо овец, хором мекающих одно и тоже. Трамп нашел виновных – ВОЗ. А чем он думал, когда Америка во всем Мире и у себя грабила медицину?! Куда ушли все бабки? На бессмысленные предвыборные гонки и лоббирования своего влияния по контролю таких колоний как Украина.

Вернемся к монахам. Я часто задаю людям вопрос - если Движение — это жизнь - почему тогда черепаха живет дольше кролика? И тут многие не замечают очевидного. Потому что у черепахи замедленный метаболизм. И эта аналогия небезосновательна. В геронтологии есть теория накопление повреждений.

Конечно, в организме есть много механизмов репарации, но и они нарушаются. Как и любой механизм они срабатываются. Поэтому чем больше и интенсивнее работать, тем они быстрее сработаются. От работы кони дохнут, а люди тупеют. Труд сделал из человека раба, переставшего себя считать обезьяной.

В то же время, если что-то не использовать, оно может прейти в негодность. Возможно монахи стремились к тому, чтобы не умереть красиво, а увеличить механизм эксплуатации своего тела, лавируя между снижением активности и выживанием. Вот это было бы интересно проверить.

Как долго они могли мыслить в уединении? На что было направлена их мышление? Каких результатов достигли? Был ли их разум чист и развивался, либо напротив, в результате такого питания и образа жизни, деградировал. Для многих такая жизнь будет неприемлема. И это неудивительно, есть люди, которые живут, чтобы есть, а не едят, чтобы жить. Они выбирают смерть от сахарного диабета, альцгеймера и других последствий ожирения. Другие живут ради зеленых бумажек, третье ради каких-то наркотиков (алкоголь, никотин, разные игры). Читать дальше...

Масова захворюваність на коронавірус медиків - на совісті влади



З 2511 тисяч хворих на коронавірус в України 334 особи - медичні працівники. Це кожен 7! Вдумайтесь у цю цифру. Якщо так і далі піде, не буде кому лікувати людей. 

Загроза здоров’ю наших героїв-лікарів на совісті тих мародерів, які вивезли засоби захисту кілька місяців тому. Я вимагаю від влади негайно розпочати розслідування і притягнути винних до відповідальності. Все зароблене ці злодюги повинні повернути до бюджету і виплатити з власної кишені компенсації медикам, які захворіли через них.



Олег Ляшко, 
Лідер Радикальної партії 

Кількості. Великі і страшні. Що нового?

        Як спитати, то всі люблять правду. А правда у своїй основі може бути й негарною, а комусь - жахливою. Правда в тому, що людина... помирає. З першого дня свого народження індивід починає прямувати до своєї смерті. Цю правду, якщо розібратися, кожен усвідомлює. І все, що б людина не робила: вчиться, відчуває щастя, кохає, дарує радість близьким та приймає від них, створює шедеври у різних сферах, і готує щоденні трапези на кухні, здійснює переступи, благодіяння, гріхи, революції, позики в банку, - все це вона чинить... помираючи. Sad but true.



         Тому задумана ця замітка на таку непопулярну тему, як правда, а значить про смерть. Її ідея в тому, аби бути гострим скальпелем, що прецизійно видалить хоча б основу панічних настроїв, хоча б в кількох людей, кому тупа паніка ще не забрала здатності думати. Відразу попереджу, що смерті далі буде не просто багато, лонгрід буде буквально просочений нею. Тим, хто перебуває у блаженному рабстві "позитиву", краще далі не читати. Інших - ласкаво прошу. Буковки не заразні.
        Людство живе з інфекціями тисячі літ. Віруси та складніші мікроорганізми завжди мали над нами перевагу. Вони добре нас знають, полюють за нашими чеснотами - товариськістю, любов'ю та прихильністю, бажанням допомоги ближньому - і перетворюють ці чесноти на недоліки і слабинки. Одна з переваг вірусів - біологічна простота. Тому всю історію вони на крок випереджали нас. А застана зненацька людина тільки і спромогалася більш чи менш успішно мінімізувати завдану шкоду. Отож, щойно вчора ми з полегкістю попрощалися з черговим "звірячим" вірусом, як сьогодні "привіт, новий ковід".



          Хтось помітив, що наші регулярні "гості" теж полюбляють круглі числа. У 1720 році це була чума, в 1820-му - холера, а в 1918-20 - іспанський грип, у 2019-20 - Корона. Освічене людство, чия поінформованість відчутно розбавила первісні печерні страхи, і питання тепер ставить, гідне нашого глобалізованого суспільства: чи раптом не влаштовані ці пандемії штучно якимсь злим генієм на користь своїх таємних інтересів?
          Але це не так. Найперші примітивні спроби використовувати хвороби як біологічну зброю проти ворогів були зафіксовані, наскільки відомо, не раніше 18 століття (європейські колоністи проти корінного населення Америки). Тоді як вперше історично задокументовані пандемії згадуються ще за сивої давнини, коли предки ймовірних очільників сучасних масонських і навколомасонських орденів і таємних "клубів" ще не мріяли про світове панування, цілком мирно переганяючи худобу від одного до іншого посушливого пасовиська Близького Сходу, Аравійського півострова та Єгипту.
           В індійських санскритських джерелах IX—VII ст. до н. е. знайдено відомості про холеру. Там цю хворобу називали "маха-марі" - велика моровиця. Ще назва - "мордіксім". Один з перших описів самої хвороби відносять до часів походів Олександра Македонського, вояки якого, імовірно, потерпали від цієї хвороби під час індійського походу. В одному з джерел про стан хворого зазначено: "Губи бліднуть, погляд стає безглуздим, очі закочуються, руки і ноги зморщуються, немов від вогню, і хвороба охоплює багато тисяч людей".
          Так звана «Пелопонеська чума» в Аттіці у 436—427 рр. до н. е., як писав про неї Фукідід у своїй "Історії Пелопонеських війн", "...почалася спершу, кажуть, в заєгипетській Ефіопії, потім спустилася в Єгипет, Лівію і більшу частину земель". Епідемія супроводжувалася сильними землетрусами, морськими повенями, посухами і неврожаями. Люди заражалися при догляді за хворими. Основними проявами були нестерпний жар і поява висипу на тілі. Гинули і тварини. Багато будинків спорожніли, цілі родини вимерли. Хворі повзали по вулицях, скупчуючись біля джерел води. Смерть забрала тисячі життів у Афінах. Вважають, що вимерла чверть населення Аттіки. Тоді помер видатний грецький політичний і військовий діяч, вождь афінської демократії Перикл. Але що це було? Опис епідеміологічних чинників, клінічних проявів підходить до багатьох інфекцій. Були проведені навіть молекулярно-генетичні дослідження решток померлих, які встановили імовірного збудника - Salmonella typhi (спричиняє черевний тиф), однак те, що ми знаем про цей тиф, не зовсім відповідає записам Фукідіда. Тому не знято підозру про чумне походження цієї епідемії.
            Або епідемія у 125 р. до н. е. у Північній Африці («чума Орозія»). Їй передувало стихійне лихо, в якому сучасники побачили причину жорстокого мору. Всю Африку незліченними полчищами покрила сарана. Вона поїла не тільки всі трави, а й частину коренів, листя на деревах і молоді пагони, чим не лишила жодної надії на врожай. Потім сарана раптово була підхоплена несподіваним вітром, довго носилася небом цілими хмарами, поки не потонула у Середземному морі. Прибій викинув на берег на великому просторі купи мертвої сарани, від її гниття став поширюватися нестерпний сморід. А далі стався повальний мор серед тварин і птахів, який поширився і на людей. У приморській смузі, що прилягає до карфагенського і утіцького берегів, загинуло більше 200 тис. жителів. У місті Утіка померли усі 30 000 солдатів, відряджених туди Римом для охорони узбережжя Африки. Але хіба тут зрозуміло, про що мова? Ніяких симптомів, окрім швидкої масової смерті, не було наведено навіть її сучасниками.
             Великий лікар давнини Клавдій Гален описав «чуму Антоніна», що тривала з 165 по 180 рр. і охопила багато країн. Приблизні втрати від цієї пошесті від 3,5 до 7 млн людей. Деякі описані прояви хвороби дуже нагадують натуральну віспу. Тож була це натуральна віспа, або ж інша хвороба достеменно невідомо.
             Ще одна добре відома моровиця, що забрала життя 25-50 мільйонів осіб (на той час - близько 13 % населення світу), спалахнула у 541-550 рр. у Східній Римській імперії. Вона була названа істориками Юстиніановою чумою, бо була за часів правління одноіменного імператора (відповідно до літописів Юстиніан теж перехворів на чуму і одужав у 543 році). У 549 р. Юстиніан видав Указ про перешкоджання пересуванню та затримання людей, які прибули з місць, де лютувала недуга. Отже заходи сучасного карантину інтуїтивно відчувалися вже тоді, задовго до відкритття мікроорганізмів та осмислення способів поширення хвороб.
            Згадки про таємничі раптові "мори" подибуються і в руських літописах 1042 та 1092 років. Там немає деталей клінічної картини, але йдеться скоріш за все про епідемії.
            Чергова епідемія чуми в історії людства - "Чорна смерть", спалахнула у пустелі Гобі (Китай). У 1335 році поширилася по Індії. Повільно але впевнено понесли пошесть у Європу могольські війська та купці Великого шовкового шляху. У 1346 р., за словами істориків, бацила прибула на територію України через Крим, а у 1351 році - через Польщу (Чернігів, Київ) до Європи. Підсумок: мінус 75-200 млн осіб - близько половини населення тодішньої Європи.
            Тодішні лікарі настановляли здорових людей наглухо зачиняти вікна і двері, перебуваючи вдома, а краще переселятися подалі від охоплених чумою міст, могильників тварин і цвинтарів, у села, до чистих джерел води. Тоді з'явилося і класичне правило карантину: усі кораблі, що прибували до портів з інших країн, мали залишатись на віддалі від порту протягом 40 днів. Індивідуальний захист також полягав у забороні користуватися речами та одягом померлих, у розміщенні в зоні дихання людини спеціальних трав'яних зборів та парфумів і таке інше.


Маски чумних лікарів середньовіччя (у "дзьоб" закладалися квіти і трави для захисту від чумних випаровувань)
           
               Повторні спалахи хвороби час від часу локально виникали аж до XX століття. Але завдяки радянським (зокрема й українським) вченим, які у 1947 році під час спалаху хвороби в Маньчжурії вперше застосували для лікування стрептоміцин, медицина досягла відчутних успіхів у розробці нових засобів проти інфекції і тепер чума виліковна.
               Молекулярно-генетичні дослідження останніх років показали, що чумний мікроб утворився від Y. pseudotuberculosis внаслідок мутації у проміжку часу десь від 20 до 1,5 тис. років тому в популяціях монгольського бабака.
               Віспу називали "чумою XVIII століття", поки Дженнер у 1796 р. не відкрив щеплення витяжки з гною корів, хворих на коров'ячу віспу. Але попри застосування вакцинації тільки у 1980 р. ВООЗ офіційно повідомила, що абсолютно всі діти планети зазнали щеплення, і віспа ліквідована докорінно. За наявними даними з VI по XX століття хвороба забрала - увага! - щонайменше 1 млрд люду. Виходить у перерахунку на рік близько 700 тис.



             Холеру називали "чумою XIX століття", адже історія людства нараховує не 1, 2 чи 3 пандемії холери, а цілих 7, які з 1816 до 1960 року рухались з Індії на захід і в підсумку через Америку обійшли всю земну кулю. І майже кожна з них побувала на території України. Лише до 1860 року інфекційна хвороба, що характеризується розвитком тяжкої діареї і тяжким зневодненням організму, забрала життя близько 40 млн осіб.
            Холера і досі лишається страшним захворюванням, виникнення якого є наслідком відсутності належного водопостачання, санітарії, безпеки харчових продуктів та елементарних заходів гігієни. Станом на 2017 рік хвороба спричинює у світі до 2,9 млн випадків щорічно, гине до 95 тисяч людей.



            Як і в історичних записах, у мистецтві деякі з цих напастей теж лишили свої сліди.




             В останні місяці Першої світової війни, у 1918 р. вірус іспанського грипу вчергове спробував вияснити, хто господар цієї планети. Осередком захворювання вважався польовий табір військ у Франції. За іншою версією вірус виник на Сході, до США його занесли китайські емігранти, а американська армія вже своєю чергою принесла вірус до Європи, вступивши у війну. Проте хвороба названа "іспанкою" через те, що іспанські ЗМІ першими оповістили про спалах - газети цієї, нейтральної тоді країни не були обтяжені цензурою військових років. До того, як "іспанка" стала загальновизнаною спрощеною назвою, бразильці називали це німецьким грипом, а сенегальці - бразильським, поляки називали це більшовицькою болячкою, а данці - хворобою, що «прийшла з півдня"... Новий різновид вірусу А/H1N1 забрав життя від 50 до понад 100 млн людей (3-5 % населення планети на той час). При чому, перші 25 млн померло за перші 25 тижнів поширення мору, тоді як за всі 4 роки 1-ї світової війни загинуло лише 10 млн і ще 10 було поранено.






             Були інфікованими близько 500 млн осіб по всьому світові, навіть у далеких його куточках (вимирали цілі села від Аляски до Південної Африки). Найбільш уразливою групою населення з ризиком летальних випадків стала молодь віком від 20 до 40 років. Людей вбивав власний імунітет, який надто різко реагував на вірус. Причиною стрімкого поширення хвороби стала війна, а саме переміщення військ країн-учасниць.



             У 1919-1920 роках країни вже широко запроваджували відомі карантинні заходи, закриваючи школи, театри, суди, церкви та інші громадські місця масового скупчення іноді протягом до цілого року. Бразильський медик і письменник Педро Нава у 1918 р. описав матчі в Ріо-де-Жанейро, коли футболісти грали на стадіоні з безлюдними трибунами.





             Поширилося застосування звичних тепер і для нас медичних масок і респіраторів.




          Маски робили і самотужки хто з чого здатен. Одна з рекомендацій департаменту охорони здоров'я Нью-Йорка щодо носіння масок закінчувалася слоганом, на подив сучасним: Краще бути смішним, аніж мертвим.



           Їх робили будь-яких тканин / кольорів / конструкцій аби якось закритися від віруса-вбивці.



             Масштаб хвороби був таким, що деякі із закритих громадських закладів використовувались під лікарні або морги.
            

у спортзалі однієї зі шкіл у США


У коледжі La Salle, Тетфорд-Майнз, Квебек, Канада

              Продавці забороняли покупцям заходити до магазинів і продавали товари на вулицях. Без масок не пускали у громадський транспорт.


Кондуктор перевіряє наявність масок у пасажирів, що заходять,  Сіетл, США

             Вірус зник так само раптово, як і з’явився. Вчені вважають, що штам вірусу мутував у менш смертоносні. Зокрема, у 2009 році штам H1N1 повернувся, змінивши назву на "свинячий грип" (легший перебіг захворювання). Лікується він так само, як і інші види грипу.
            Вище було згадано темп летальності у світі від "іспанки" на початковому періоді, як 1 млн смертей на тиждень.
            Офіційно перший випадок захворювання covid 19 у світі датується 10 січня 2020. Хоча неофіційно перші хворі на невстановлену форму пневмонії звернулися у лікарні Уханя вже 8 грудня 2019 р. Ще неофіційніше вже у листопаді, а може, і в жовтні (якщо врахувати інкубаційний період) ця ще не названа своїм терміном хвороба вже наготувалася лютувати у зазначеному регіоні. На сьогодні, 02.04.2020, минуло щонайменше 22 тижні поширення нової інфекції. Що ж ми маємо?
            На 14.00; 02.04.2020 у світі зафіксовано 950713 випадків захворювання. Вірус вбив 48313 людей. Темп вмирання - 2416 людей за тиждень - у 400 разів повільніше, ніж 100 років тому. Остаточно перебороли недугу 202826. Хворіють наразі 699574, з них 663410 (95 %) у легкій формі, 36164 - з ускладненнями, що загрожують життю.
            Ще.
            У травні 1918 року в Іспанії було заражено 8 млн людей, або 38 % населення країни (заразився, але видужав, навіть король Іспанії Альфонсо XIII). Сьогодні в Іспанії ситуація з covid 19 одна з найважчих у світі - вона посідає аж 3-є місце за поширеністю хвороби зі своїми 110238 інфікованими і 10003 померлими.
            Франції зараз не набагато легше. На своєму 6-му місці вона має 57 тис інфікованих та 4 тис летальних. Тоді як зафіксований, наприклад, у 2017 році сезонний пік смертей від ГРВІ (куди входять і смерті через невдале лікування антибіотиками) складає приблизно 12 тис. померлих. Хто-небудь у 2017 р. чув у новинах що-небудь про смертоносну епідемію грипу у Франції?
            Як почуває себе на цю годину #українавдома? З дня виявлення першого хворого, 02 березня, маємо 804 захворювання, 20 летальних, 13 перебороли хворобу, і 57 місце у списку поширеності короновірусу у світі.
            Я далекий від того, щоб цими даними намагатися заспокоювати громадську думку і переконувати, що нам малося би наплювати на Корону. Адже цим 48313 померлим, з яких 20 - українці, не легше від наведених порівнянь, і горе їхніх родичів і близьких цією арифметикою не зменшити. Але, так чи інакше, в атмосфері істерії та нервозності навколо коронавірусу та пов'язаних явищ, спричинених у великій мірі запобіжними заходами, гідними атомної війни, а також "правильною" подачею інформації світовими ЗМІ, українці забувають про небезпеки, які живуть з ними все життя!



            За даними ВООЗ, щороку (!) грип всіх штамів, відомих ще до Корони, вражає - увага! - до мільярда людей у світі. У 3-5 мільйонів людей перебіг хвороби дуже тяжкий. Помирають від ускладнень від 250 до 650 тисяч. В Україні щороку близько 4 тис. людей помирає (!) від туберкульозу (11 осіб кожного дня). Вже у січні 2020 р. в Україні зареєстровано 1 945 випадків захворювання туберкульозом. Уявити тільки, поки українці б'ють пики один одному за право їхати в громадському транспорті та масово скуповують товар у крамницях та аптеках, натхненні чарівністю назви нової болячки з далекого Уханю, щодвігодини від прозаїчного туберкульозу в якійсь лікарні країни тихенько, без уваги преси і вищого керівництва помирає їхній співвітчизник.
            Якщо я скажу, що ситуація не варта паніки, то моя позиція звісно варта уваги набагато менше, ніж думка французького інфекціоніста Дідьє Рауля, який вважає: "Я не бачу ознак особливо серйозної смертності. Я не бачу впливу на загальну смертність в країні. І я продовжую вважати, що треба зберігати спокій і робити те, що зазвичай робиться з інфекціями загалом: діагностику і лікування".
             Чи скрізь і завжди населення дотримувалося призначених запобіжних заходів? Ні. Під час епідемій холери і чуми 1830-31 рр. на теренах України відбувалися бунти. У Севастополі під час повстання було вбито губернатора. Севастопольці виступали проти обмежень руху товарів і мешканців по вулицях міста. Було поширене переконання, що царська влада наживається на карантині. На Закарпатті були відомі випадки вбивства вояків і лікарів. Сільські відчайдухи і шибайголови гадали, що патрулювання вулиць військовими, знезараження криниць вапном робиться, щоб знищити місцеве населення.
              В містечку Cамора (Іспанія) місцевий епіскоп кинув виклик закладам охорони здоров'я, замовивши вечірні молитви протягом 9 днів на честь святого Рокко, захисника від чуми і епідемий. Це залучало сотні вірян шикуватися у чергу аби поцілувати мощі святого. А тим часом спалах іспанки досяг піку. Cамора вписала найвищий показник смертності від грипу серед всіх міст Іспанії.
              У бізнесових колах США спостерігався певний опір спробам комісара з охорони здоров'я обмежити відвідуваність розважальних закладів. Наприклад, коли восени 1918 вийшла чергова стрічка Чарлі Чапліна, менеджер кінотеатру Стренд на Таймс-сквер, Нью-Йорк, Ґарольд Едель тепло подякував глядачам та похвалив їх за те, що не піддалися страхам і забезпечили аншлаг. За кілька тижнів він помер від іспанки.
              Також у 1918 р. газетами генерувалося чимало фальшивих новин. На зразок того, що грип біля берегів США був зумисно розсіяний німецькими підводними човнами.
              Тож вчергове бачимо ще одну нову-стару особливість: і раніше, і тепер карантинні заходи не на жарт обурюють широкі народні маси, збивають їх з пантелику, нерідко пробуджуючи відверту дурість на дні під культурно-цивілізаційними нашаруваннями свідомості.
               Підсумовуючи, згадаймо: жодна людина в світі не померла просто так, "від старості". В кожному конкретному випадку є своя причина смерті. Багато причин. Як це було і 1000, і 10 років тому. Як є зараз, як буде далі. В яку за ліком епідемію ми входимо?.. Тільки нашому поколінню вже пощастило на кілька краще чи гірше контрольованих епідемій. Так, комусь призначено померти. Комусь - підхопити інфекцію, перехворіти і... померти за кілька літ від однієї з сотень інших причин. Хто зна, що краще... Опція вибору смерті на свій смак нам, як правило, не надана. А надано і важить лише вибір людини у тому, що робити з усвідомленням цих простих речей. І з усім цим треба якось намагатися жити. Намагатися котити свій камінь Данності вгору, напевно знаючи, що далеко чи близько від вершини він не втримається, неминуче скотиться. Вчитися, намагатися бути щасливими, кохати, дарувати радість близьким та приймати від них, дбати і бути відповідальним, поливати квіти, чистити сади, створювати шедеври, готувати смаколики на своїх кухнях, обмиваючи кістки сраних політиканів, словом, утверджувати Життя над Смертю. А що ж нам ще лишається!? Ну, і дослухатися до розумних голосів, зокрема і тихенького голосу всередині себе. Берегти себе, близьких і рідних від щоденних загроз і небезпек.

Слово лікаря має лікувати, а не добивати!

Ілля Ємець назвав літніх людей старше 65 років “трупами” і заявив, що не варто витрачати гроші на їх лікування від коронавірусу. Заступник Супрун Лінчевський колись сказав про онкохворих «вони все одно всі помруть». Не знаю, що не так з логікою в людей, які очолюють МОЗ в нашій країні. Їм незрозуміла очевидна річ: якщо людей якісно лікувати, вони не помиратимуть. 

Це конституційний обов’язок держави надавати медичні послуги громадянам не залежно від віку і діагнозу. Щоб забезпечити людей цими послугами, треба не закривати лікарні і ФАПи, а збільшувати їх фінансування та оновлювати оснащення. Посилити відповідальність за підробку ліків і контролювати ціни в аптеках. Запровадити щорічні безкоштовні медичні обстеження для громадян. 

Закордонні лікарі звертають увагу на те, що вірус найбільше вражає людей, які мають інші захворювання: діабет, туберкульоз, серцево-судинні тощо. Україна займає перші місця у Європі по цим хворобам. Це ще одна причина, щоб вкладати гроші у профілактику. 

P.S. Раджу пану міністру зазирнути у свій паспорт, перш ніж робити подібні заяви. Карма не оминає нікого…



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Нежить дає життя від COVID-19

Лікарі розповіли, як відрізнити застуду від коронавіруса

У коронавіруса та ГРВІ з грипом є загальні симптоми.
Після того, як Всесвітня організація охорони здоров'я об'явила пандемію коронавіруса - паніка серед населення зросла. Звичайна застуда викликає тривожні думки. Про те, як відрізнити ГРВІ від коронавіруса COVID-19 читай далі.
Коронавірус мутує: названі нові приховані симптоми небезпечної хвороби
При зараженні коронавірусом часто спостерігається значне підвищення температури, сильна стомлюваність і можлива задишка, якої немає при гострої респіраторної вірусної інфекції та грип. При COVID-19 практично не буває "закладеності носа".

У коронавіруса та ГРВІ з грипом є і загальні симптоми.  Київський міський центр громадського здоров'я на своїй сторінці в соціальній мережі розмістив публікацію, у якій вказані всі відмінності.

Нагадаємо загальні ознаки коронавирусной інфекції:

підвищена температура
лихоманка;
кашель;
утруднене дихання;
діарея і біль у животі.
Ускладнення:

пневмонія;
відмова нирок;
важкий гострий респіраторний синдром.
Пережити коронавірус: хто більше піддається зараженню - відповіли експерти

Експерти опеределили, що найбільш схильні до захворювання літні люди, в той час як особи у віці від 10 до 39 років у наимельшей групі ризику. Наявність захворювань серцево-судинної системи, цукрового діабету та онкологічні захворювання підвищують ризик інфікування COVID-19.

Також в зоні ризику люди, які здійснювали поїздки в країни з найбільшою кількістю заражених коронавірусом: Китай, Італія, Південна Корея і ін


Так врятовано Китай!

На сьогоднішній день коронавірус вразив 128 країн. Загальна кількість хворих офіційно становить 135166 осіб, з яких 70407 одужали, 59769 ще хворіють і 5759 знаходяться в критичному стані. Кількість летальних випадків після захворювання становить 4990 випадків.


Так рятують Україну:У п'ятницю, 13 березня, у Борисполі затримали контрабандистів, які намагалися вивезти через кордон 1,5 тонни медичних масок.


Медичні маски в кількості більше десяти тисяч штук прикордонники виявили в схованках автомобіля Volkswagen.
У Волинській області правоохоронці затримали українця, який намагався переправити через кордон 10 653 медичні маски, пише прес-центр Державної прикордонної служби в середу, 11 березня.

Порушника затримали на кордоні з Польщею. Маски виявили в багажному відділенні автомобіля Volkswagen.

Українець їхав в сусідню країну через пункт пропуску Устилуг.

Зазначається, що вартість конфіскованого склала майже 356 тисяч гривень.


Медичне

Идеальная жена
Ездил я как-то на скорой помощи. Не как фельдшер и не как врач и даже не как пациент – боже упаси - как ротозей. Решил изучить жизнь врачей. Договорился с хорошими знакомыми, причину придумал – мол надо мне уметь, если что, оказать первую помощь, ну там вырезать аппендицит, роды принять или почку пересадить, потому что кругом пустыня или море и помощи ждать не от куда. В общем наплел с три короба.
Ладно,- согласились мои знакомые,- Хочешь – валяй. Только после не жалуйся.
Пристроили меня на хорошую подстанцию в самую лучшую бригаду.
Первого выезда я ждал как откровения, все думал может и я на что сгожусь и даже кого-то спасу. А тут как раз команда:
- Шестая бригада – на выезд.
Шестая бригада это в том числе я.
Подошел фельдшер. Подтянулся врач.
- Чего там?
- Помирает кто-то. Воровского 17.
Наконец собрались и поехали.
Не спеша.
- У киоска притормози,- попросил врач,- Сигарет куплю. Кончились.
Притормозили.
- А чего мы так медленно?- тихо спросил я.
- А куда торопиться?- удивился фельдшер,- Лично я не спешу в морду получать. Там ведь кто помирает – там алкаш помирает. Главное дело все-равно не помрет – всех переживет. И тебя и меня… Мы все эти адреса как пять пальцев. Знаем – бывали…
И точно, встретил нас алкаш – бодренький такой для покойника.
- Вы где?... Вы чего так долго?... Ездят они… А человеку, пролетарию, сдохнуть – да?
- Лучше б сдох! - крикнула жена пролетария,- Доктор – усыпите его что-ли. Совсем!
- Он меня не усыплять, он меня спасать должен. Обязан!- заорал в ответ алкаш.
Флегматичный как сытый питон доктор чего-то там вколол, чего-то дал съесть и чем-то запить.
- Ну все - мы пошли.
И мы – пошли.
Потом были другие адреса и были умирающие и умершие и все это буднично, без криков – «Он уходит от нас», не как в сериалах. Все скучно – до оскомины.
Это я все к чему?...
Это я к тому, что все врачи сильно не романтики. Реалисты они. И циники. Профессиональное это…
Ах да… Про жену… Дойдем и до жены…
Скоро ко мне привыкли. И я – привык. И меня уже заставляли таскать носилки и держать и поворачивать пациентов и даже подавать какие-то там ампулы. И я уже не морщился от вида крови и не шмыгал носом от запахов. Разных. Потому что болезнь это штука, в первую очередь, малоаппетитная – кровь, гниль, тяжелый дух, капризы, угрозы и слезы родственников.
Тоска.
Отчего врачи со стажем – как черепахи в панцире – непробиваемы. Ничем!
Хотя, иногда, и их пробивает…
Так вот теперь про жену… Идеальную.
Был вызов в район застроенный частным сектором, где сам черт ногу… Но водитель ехал уверенно - водители скорой каждую дырку в любой дыре знают.
Едем. На этот раз быстро – видно про этот адрес бригада ничего такого не знала. Водитель даже мигалку включил.
Направо, налево, разворот под кирпич. Приехали.
Небольшой, в три окна домик, наличники, забор деревянный. Возле забора мужик стоит. Лет семидесяти. Бросился к нам как к родным, чуть под машину не лег.
- Скорей, скорей, помирает!
Потащил в дом.
В доме прибрано и половички расстелены.
- Туда-туда!
Утянул за перегородку.
За перегородкой – кровать. На кровати женщина. Видно - жена.
- Что с ней?
- Помирает! Утром стало плохо, а теперь – вот.
Женщина лежала недвижимо, с закрытыми глазами с руками сложенными на груди и даже было не понятно, дышит она или нет.
Врач кивнул фельдшеру. Тот раскрыл сумку.
И по тому, как кивнул врач, фельдшер все понял. И я - понял. Со стороны – да, не сообразишь, но я с ними уже поездил и научился читать между строк. Нечего тут было делать ни скорой ни вообще помощи.
- Ну что?... Как?... Она будет жить?...- суетился, спрашивал мужик.
Хотя она – УЖЕ не жила.
Врач померил давление, чего-то послушал в фонендоскоп. Но так - для отчистки совести.
- Эй, вы слышите меня?- спросил он. И громче - Э-эй!
Поворочал, потряс больную.
Никаких реакций. Вообще никаких – пациентка не видела, не слышала, не чувствовала. Ее уже здесь не было. Она была уже – там.
Но прежде чем ее отпустить, врач должен был совершить ряд манипуляций призванных задержать покойницу на этом свете еще минут на двадцать.
Фельдшер вколол чего-то в вену. И ввел чего-то под кожу.
- Ответьте! Вы слышите меня?
Но пациентка даже не шелохнулась. Даже после кубиков.
Все…
Врач расслабился. Он больше не препятствовал. Он сделал все что мог, согласно инструкции Минзрава. Теперь он мог умыть руки…
- Дайте полотенце.
- Что?- не понял мужчина.
- Полотенце!- повторил врач.
- А?- мужчина начал растеряно оглядываться,- Полотенце?... Да? Я не знаю где… Счас.
И повернулся к жене. Мертвой.
- Маша, Маша, где у нас полотенца лежат? А? Полотенца где? Доктор просит.
Врач остолбенело глядел на мужика.
- Маша. Маша скажи!
Врач моргнул фельдшеру, чтобы тот приготовил шприц с успокоительным. И, наверное подумал, что придется вызывать психбригаду и может даже связывать мужику рукава.
- Ма-аша!
И тут, что-то такое случилось – невообразимое, потому что женщина шевельнулась, вздохнула и открыла глаза.
- Маша, где у нас полотенца?- буднично спросил муж.
- Там!- ответила покойница,- В шкафу,- И показала пальцем.
У врача отпала челюсть.
У фельдшера покатилась ампула.
Женщина закрыла глаза и замерла.
- Шприц! - заорал врач,- Три кубика!... Два кубика!... И еще!…
Вы слышите меня?
Женщина ничего не слышала.
- Эй, откройте глаза!- просил доктор, тряся омертвевшую пациентку за плечо. Причем, довольно грубо.
Та лежала неодушевленным бревном. С руками сложенными на груди.
Вкололи три кубика. И еще два.
- Вы слышите меня? Слышите?
Ни хрена! Бабушка не подавала признаков жизни. Никаких.
Бабушка умерла.
Фельдшер замер со шприцом в руке. Врач покачал головой. Фельдшер опустил шприц.
Из-за перегородки вышел муж. Без полотенца.
- Я не нашел,- виновато развел руками он.
- Да черт с ним, не надо полотенца, - ответил врач вставая и собираясь уходить.
- Маша, я не нашел полотенце. Его нет в шкафу.
Женщина дернулась, вздохнула. И открыла глаза.
Врач – сел.
И фельдшер тоже.
Женщина обвела всех бессмысленным, потусторонним взглядом.
- Маша, там нет полотенец,- пожаловался муж, - Я искал.
Взгляд пациентки приобрел осмысленность.
- Посмотри на верхней полке, под пледом.
- А-а, под пледом. Ладно посмотрю.
Муж ушел за перегородку.
- Шприц!- прошептал врач.
- Вам?
- Нет – ей!...
Я все это видел! Я там был! Я – хоть под присягой.
- Охренеть!- выдохнул врач,- В конец!
Добавил что-то про кубики и крикнул:
- Эй вы, как вас там… Да – вы! Идите сюда! Быстрее!
Муж пришел.
Без полотенца.
- Вы это, спросите ее,- сказал врач, неуютно поеживаясь под халатом, потому что ощущал себя полным идиотом,- Спросите…, как она себя чувствует?
Муж кивнул.
- Маша… Маша… Доктор спрашивает как ты себя чувствуешь?
Врач диковато смотрел на мертвую женщину. Взглядом заинтригованного паталогоанатома, который только что вскрыл покойника и что-то там нашел чего быть не должно. Что-то лишнее.
- Маша. Маша! Маша!...
Хм…
И опять, откуда-то из бездны, из мрака того света, с самого дна, женщина пошла на зов своего мужа и, карабкаясь и цепляясь за его голос, вышла, вынырнула, вернулась. И спросила:
- Что ты?
- Вот, доктор спрашивает - как ты себя чувствуешь?
Доктор нехорошо улыбнулся.
- Я… Спасибо… Да… Лучше.
Ты полотенце нашел?
- Нет.
- Извините доктор, он у меня такой беспомощный. Я сейчас, я сама…
- Лежать! – заорал доктор.
Потому что, вдруг, поверил, что эта покойница сможет встать и пойти за перегородку, и влезть на табуретку и перерыв белье найти и принести ему полотенце и еще на руки полить!
- Не надо, я сам,- предложил муж.
- Назад!
- Но полотенце…
- Какое полотенце?... Какое на хрен полотенце… Не нужно мне никакое полотенце! Говорите с ней.
- О чем,
- Не знаю! О чем угодно. Говорите! Раз вы такой… - доктор даже подходящих слов подобрать не смог, - Говорите!
А про себя подумал про пушного зверька и про то, что медицина здесь точно - бессильна. Правда совсем в ином, в не привычном, контексте.
А покойница, только теперь осознав расположившуюся подле нее медбригаду, стала перебирать по одеялу пальцами и озабочено спросила:
- Ты чай… Ты их… Напоил?…
- Нет… А сахар, где у нас?
- Там, в буфете, на средней полке.
И доктор сказал:
- М-м-м!- и еще:- Ёе-е!- и еще,- Твою маму!...
Потому что когда мы не знаем что сказать, от избытка чувств, всегда так говорим.
И еще сказал фельдшеру, безнадежно махнув рукой:
- Давай, вызывай реанимационную бригаду. Быстро! И предупреди их, чтобы они его в больницу с собой взяли.
- Кого?
- Мужа!
- Зачем?- подивился фельдшер.
- В качестве… дефибриллятора!
После, в машине, доктор долго-долго молчал, уперев кулаки в подбородок, а потом вздохнул:
- Никогда не завидовал пациентам. Вообще – никогда. А этому – завидую. По черному!... Он же даже не знает где сахар!...
Какую жену отхватил!... Какую!... Идеальную!
И снова замолчал. Окончательно. Наверное, своих жен вспомнил. Всех четырех, с которыми был в разводе.
И тут я с ним, конечно, согласен. Повезло – мужику. Что да – то да! Но, может было за что…
Больше я с той бригадой не ездил.
И вообще – не ездил.
Хватило…
©АндрейИльин

Бесплатна медицина в Україні коштує

Нові тарифи на медпослуги в Україні: 2,5 тис. грн за операцію та 8 тис. грн за пологи
Нові тарифи на медпослуги в Україні: 2,5 тис. грн за операцію та 8 тис. грн за пологи

КИЇВ. 29 січня. УНН. Кабінет міністрів України опублікував для громадського обговорення проект постанови щодо тарифів на медичні послуги у 2020 році. Про це повідомляє УНН із посиланням на Національну службу здоров’я України.

Так, Кабімном опубліковано для громадського обговорення проект постанови “Деякі питання удосконалення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році”.

Він визначає тарифи та механізми оплати медичних послуг для екстреної, вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років, медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Порядок реалізації програми держгарантій медичного обслуговування населення у 2020 році передбачає наступні тарифи:
— 4 563,64 грн базова ставка за проліковані випадки, які включено до пакетів “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах” та “Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій”;
— 19 332,31 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах;
— 16 001,43 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда в стаціонарних умовах;
— 8 136,03 грн тариф на пологи, передбачені специфікаціями;
— від 26 087,72 грн до 98 533,82 грн тариф з надання медичної допомоги новонародженим у складних неонатальних випадках.

“До тарифів за медичні послуги, які передбачені проектом постанови, не включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, які забезпечуються у централізованому порядку за рахунок інших програм державного бюджету”, — йдеться у проекті постанови.

Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо ефективного використання залишків державної субвенції з бюджету на розвиток медицини в сільській місцевості, що дозволить покращити надання медичних послуг для понад 1 млн людей. 

Джерело: УНН

Медична освіта в МАУП

МАУП - це сучасна вища освіта для тих, хто хоче опанувати бажану професію. Академія є провідним і найбільшим приватним ВНЗ України. Навчальний процес в Академії забезпечують понад 2200 викладачів. Більшість з них мають науковий ступінь доктора та кандидат наук.

Медична освіта в МАУП - одна з найпрогресивніших в країні. У порівнянні з іншими навчальними закладами, Академія може запропонувати цілий ряд переваг: спеціалізовані аудиторії, сучасні лабораторії, ефективна практика,  навчальні кабінети та надсучасні інноваційні  технології, що допомагають структурованому засвоєнню інформації.

Отримати вищу медичну освіту в МАУП можливо за наступними спеціальностями:

     Стоматологія.

     Медична психологія.

     Фармація, промислова фармація. 

На стоматологічному факультеті студенти мають змогу отримати знання за кваліфікаціями: ортопедична стоматологія, хірургічна стоматологія, терапевтична стоматологія, ортодонтія, дитяча стоматологія. Навчальний процес поділено на теорію та практику. Отримані знання студенти мають змогу закріпити в фантомній залі Академії, а пізніше - на практиці у власній клініці МАУП.

Факультет медичної психології МАУП здійснює підготовку кваліфікованих психологів. Тут є все для комфортного процесу навчання: сучасні лабораторії для функціональної діагностики, психофізіології, навчальні кабінети (з хімії, фізики та схемотехніки), спеціалізовані аудиторії біології та анатомії людини тощо.

Факультет фармації готує майбутніх фармацевтів. Студенти отримують необхідні знання у сучасних хімічних лабораторіях. Також у їх розпорядженні анатомічні та фізіологічні кабінети, спеціалізовані аудиторії навчальної аптеки. 

По закінченні повного курсу навчання кожен студент отримує диплом державного зразка, що надає можливість працювати у приватних та державних медичних закладах, виробництвах або аптечних установах. 


(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.

Відкрийте себе в МАУП!

http://med.maup.com.ua/

Програма "Заради здоров'я" про гарячу дискусію.


Замість знайомства
Я вже дописував блоги на цьому ресурсі. Було в мене ім'я Андрій Guard (http://blog.i.ua/user/236454). Потім була спроба створити інший акаунт. Але я вже й не пам'ятаю, як до нього дібратися)) Кажуть, що у всіх казках третя спроба вдала. Ось, буде в мене третя спроба))
Сьогодні в ефірі Українського радіо Кропивницький була моя програма - "Заради здоров'я", що присвячена питанню легалізації медичного канабісу. Тема гостра. Є купа дискусій. Зазвичай дискусії безграмотні без розуміння теми дискусії. Мета моєї програми - дати знання. Що для чого та як. Щоб дискутувати - треба трошки ознайомитися з темою. Тоді дискусія буде предметною та розумною.
А дурості і так в нашому житті вистачає.

В своїй програмі я використовую простий інструмент: ставлю фотоапарат, який пише те, що відбувається в студії під час запису програми. А потім поширюю те, що записав фотоапарат, в мережу. Без монтування. Хоча, тепер я навчився примітивним речам - можу додати адресу електронної пошти програми для зворотнього зв'язку. Та, як цього разу - додаю фотографії гостя. Гість по телефону, то хоч щоб було видно, з ким я розмовляю протягом ефіру.

Переглянути відео з цим записом можна за посиланням:

https://youtu.be/OYfpENGboNQ



Буду радий, якщо вам це буде цікаво. І ще більш радий, якщо вам це буде корисним. Знання - це важливо. 

Додам опитування:

А ви підтримуєте дозвіл держави лікувати важкохворих пацієнтів ліками на основі марихуани (канабісу)?

100%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
111
предыдущая
следующая