Очевидне-неймов
- 28.11.25, 08:08
Мікроб, який переписує саме визначення життя. 
Нововідкрита істота, названа Sukunaarchaeum mirabile — на честь крихітного японського божества — стоїть на межі між життям і нежиттям.
Її відкрили дослідники з Канади та Японії під час аналізу ДНК морського планктону.
Вона належить до архей — давніх мікроорганізмів, які вважаються предками всіх складних форм життя.Але Sukunaarchaeum унікальна: її геном має лише 238 000 пар основ — менше половини навіть від найменших відомих архей, що робить її одним із найпростіших живих організмів на Землі.
І все ж — попри надзвичайну простоту — цей мікроб здатен виробляти рибосоми та мРНК, чого не можуть віруси.
Втім, він не може вижити самостійно, повністю залежачи від клітини-господаря для отримання енергії та життєвих процесів.
Це створює біологічний парадокс — частково самостійна клітина, частково паразит.Відкриття розмиває межу між вірусами та живими істотами, натякаючи, що мікросвіт може приховувати безліч “гібридних” форм життя, які не вписуються в жодну класифікацію.
Джерело:“A cellular entity retaining only its replicative core: Hidden archaeal lineage with an ultra-reduced genome.” bioRxiv, 2 травня 2025.
___________________________________________________________________________________________________________________
"Кажуть, віруси колись теж були клітинами."...
Ні, віруси не були клітинами, але існує кілька гіпотез, які пояснюють їхнє походження з клітинного матеріалу. Згідно з регресивною гіпотезою, віруси могли виникнути з дрібних клітин-паразитів, які поступово втратили частину своїх генів, ставши залежними від клітин-хазяїв. Згідно з прогресивною гіпотезою, віруси утворилися з рухливих генетичних елементів (плазмід, транспозонів), які еволюціонували, отримавши здатність переміщуватися між клітинами.
Регресивна (редукційна) гіпотеза:
Віруси колись були дрібними клітинами, які паразитували в інших, більших клітинах.
З часом ці клітини втратили гени, необхідні для самостійного існування, оскільки вони могли використовувати ресурси клітини-хазяїна.
На підтвердження цієї гіпотези вказують на існування клітинних організмів (наприклад, рикетсії та хламідії), які є облігатними внутрішньоклітинними паразитами і можуть розмножуватися лише всередині інших клітин.
Прогресивна (гіпотеза блукаючих генів) гіпотеза:
Віруси походять від мобільних генетичних елементів (плазмід, транспозонів), які вийшли з-під контролю і набули здатності переходити з однієї клітини до іншої.
Гіпотеза першого вірусу:
Віруси є реліктами доклітинного світу і передували клітинам.
Ця гіпотеза передбачає, що віруси могли виникнути як у результаті регресивного, так і прогресивного процесу, і, можливо, сьогоднішні віруси виникали кілька разів за допомогою різних механізмів.
Висновок: Сучасна наука не має єдиної думки щодо походження вірусів, проте найбільш поширеною є регресивна гіпотеза, згідно з якою віруси походять від клітин.
2
