хочу сюда!
 

Оксана

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «коронавирус»

Такси.

Наши дни. Коронавирус буяет, мужик хорошо откушал водки и вызывает такси. Приеезжает. Водитель стеснительно говорит:
- Я извиняюсь очень. Но жена сделала такой вкусный салат с чесноком, что я поел перед выездом.
- Ничего.
- А ещё вчера с другом нажрался водки и перегар.
- Та нормально.
- А ещё у меня слабость: заядлый курильщик и курю в салоне. Так что там запахи не очень!
- Мелочи, не напрягайтесь.
 Проехали, пассажир расчитался и таксист говорит;" Вы такой толерантный и не притязательный!" Тот пожимает плечами и говорит:
- Да мне пох. Я третий день запахов не чую!

Допоки всі люди не вимруть

29.10.20 15:36 У Європі швидко поширюється новий вид коронавірусу, - вчені
У Європі швидко поширюється новий вид коронавірусу, - вченіКраїнами Європи швидко поширюється новий вид коронавірусу. Він отримав назву 20A.EU1 і вперше був виявлений у сільськогосподарських робітників.

Про це йдеться в дослідженні вчених зі Швейцарії та Іспанії, опублікованому на сайті Базельського університету, передає Цензор.НЕТ із посиланням на РБК-Україна.

Як з'ясували вчені, друга хвиля пандемії в Європі може бути пов'язана з мутацією коронавірусу серед іспанських сільськогосподарських робітників. З літа 2020 року він поширився більшою частиною Західної Європи і на сьогодні на нього припадає значна частка нових випадків зараження COVID-19.

Мутований коронавірус отримав назву 20A.EU1, а ключову роль в його розповсюдженні зіграли люди, які поверталися з відпусток в Іспанії. На думку генетика Базельського університету і автора статті Емми Ходкрофт, швидке поширення 20A.EU1 показує, що карантинні заходи були недостатніми для стримування пандемії.

Читайте також: Коронавірус може стати сезонним, як грип, а вакцина, можливо, його повністю не знищить, - вчений

Вона також зазначила, що вірус 20A.EU1 не схожий на жодну відому версію вірусу Sars-Cov-2. Крім того, в статті йдеться про те, що до нього була відома мутація, яка привела до появи штаму коронавірусу D614G. Вчені впевнені, що він зробив вірус більш заразним.

Вчена Таня Штадлер з Вищої технічної школи Цюріха зазначила, що отримані за останній час зразки вірусу з усієї Європи базуються саме на цьому варіанті коронавірусу. Ще один співавтор дослідження Іньякі Комас передбачає, що новий штам міг швидко розповсюдитися завдяки першому спалаху.

COVID и ЧЕРНОБЫЛЬ: откровения ветерана Проскурина

Во время карантина, Харьков потрясли события, связанные с конфликтом вокруг Областного клинического специализированного диспансера радиационной защиты населения. 


22 июня, в годовщину нападения фашистской Германии на Советский Союз, власть вероломно атаковала больницу для чернобыльцев. В специализированное, неинфекционное  учреждение начали завозить больных COVID-19 в то время, когда лидеры чернобыльских организаций уехали на встречу с губернатором. В это время на территорию больницы вошел полицейский спецназ и начал оттеснять протестующих чернобыльцев, в том числе пациентов больницы, вопреки требованиям закона о полиции была неправомерно применена сила против женщин и инвалидов и среди них были пострадавшие.

С COVID-19 наперевес: 22 июня власть атаковала чернобыльцев. ВИДЕО


Однако полиция сообщила, что пострадали двое 24-летних оперуполномоченных, якобы они получили телесные повреждения от 68-летний ветерана, инвалида 2 группы Собко Виктора Ивановича. Заслуженный ветеран-чернобылец был задержан и отправлен в реанимацию до суда.

После конфликта с полицией и завоза коронавирусных больных из диспансера начали принудительно выписывать проходящих лечение чернобыльцев.

Лидеры чернобыльских организаций смогли вернуться к протестующим со встречи после столкновений.

Председателю Харьковской городской общественной организации «Союз Чернобыль» Анатолию Губареву после визита к губернатору неизвестные проткнули колеса авто, чтобы лидеры не смогли сразу вернуться к диспансеру.

Председатель правления ВОО «Всеукраинское объединение ветеранов Чернобыля» Владимир Проскурин и Председатель ХООО «Союз Чернобыль Украины» Анатолий Винник, заявили, что конструктивного разговора с губернатором не получилось, а это время власть использовала для силовой провокации против чернобыльцев, оставшихся без руководителей.

Чернобыльцы и суд: наручники с арестом для ветерана


После этого началась борьба за освобождение ветерана и попранные права чернобыльцев.

Владимир Проскурин, сам проходивший лечение в чернобыльской больнице, ездил с соратниками по судам, добивался встреч с Генпрокурором и Министром здравоохранения, ведь в результате авантюры власти с чернобыльской больницей ее стал покидать медперсонал, а ветераны остались без профильного лечения. Не получили должного ухода и инфицированные короновирусом.  Общественники требуют сохранения гарантий обеспечения медицинского обслуживания чернобыльцев в данном защищенном законом профильном лечебном учреждении.

В эксклюзивном интервью на территории больницы Проскурин поведал, что могло стать истинной причиной непрекращающихся попыток «отжать» больницу у чернобыльцев, расположенную в престижном месте, почти в Парке Горького под Канатной дорогой. Оказывается значительная часть территории уже «оттяпана» и там ведется строительство элитных жилых коттеджей. А ведь чернобыльцы все это время вкладывали свои усилия в ремонт и поддержание этой больницы. Рассказал ветеран и историю отношений чернобыльцев с губернаторами – от первого Александра Масельского до нынешнего Кучера.  Говорил и о том, как объединила чернобыльские организации общая беда и как ветераны могут отстоять свои права, которые необходимы им для физического выживания.

Много эксклюзива:

По результатам беседы напрашивался вывод:

Если власть не слышит чернобыльцев, то им самим надо идти во власть – добиваться справедливости и защищать права людей, нуждающихся в помощи и защите.

ЧЕРНОБЫЛЬЦЫ ХАРЬКОВЩИНЫ просят поддержать кандидатов в депутаты областных и местных советов - активистов чернобыльского движения, руководителей чернобыльских организаций! Крайне важно и необходимо, чтобы они представляли и защищали наши интересы на местном уровне.

«Вы лично, ваши родители и дети, братья, сестра, внуки, друзья и знакомые должны единым фронтом собраться и проголосовать на предстоящих выборах за кандидатов в депутаты от представителей чернобыльского движения!», - говорится в обращении чернобыльцев, опубликованном на сайте ВОО «Всеукраинское объединение ветеранов Чернобыля» и других чернобыльских сайтах. Там же приводится и список из девяти кандидатов.

Они остановили атомное пламя.  

Это наши современники – ликвидаторы последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции. Это они, «чернобыльцы» своими телами, делами, жизнями и здоровьем спасли страну и весь мир. Это благодаря им крупнейшая техногенная катастрофа не стала атомным приговором для всей Украины, Союза и Европы.  

Именно ЧЕРНОБЫЛЬЦЫ – ЛИКВИДАТОРЫ настоящие ГЕРОИ УКРАИНЫ! ЛЮДИ, СПАСШИЕ СТРАНУ ОТ АТОМНОГО ПЛАМЕНИ И РАДИОАКТИВНОГО ПЕПЛА!


Более 34 лет назад они спасли нас, теперь мы можем помочь им и себе всего лишь галочкой и цифрой в бюллетене.

ПРОСКУРИН ВЛАДИМИР СТАНИСЛАВОВИЧ идет кандидатом в депутаты Харьковского областного совета от политической партии «Блок Кернеса – Успешный Харьков» по территориальному избирательному округу №1 (Холодногорский и Новобаварский районы). Номер 7 в территориальном списке партии.

 

Хто вже тестувався на Ковід?

КРАЙНЕ ОПАСНАЯ ПРОЦЕДУРА - НАЗАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ НА КОВИД-19
Это тонкая структура крибриформной пластины, в которую эти последователи медицинского ордена засовывают носоглоточные тампоны.
"Перелом решетчатой пластины может повлечь за собой обонятельную дисфункцию, гематому перегородки, утечку спинномозговой жидкости (ринорея спинномозговой жидкости), и, возможно, инфекцию, которая может привести к менингиту. Ринорея СМЖ (прозрачная жидкость, вытекающая из носа) очень серьёзна и считается показанием для неотложной медицинской помощи. Старение может привести к тому, что отверстия в крибриформной пластине закроются, защемляя обонятельные нервные волокна. Сокращение обонятельных рецепторов, прекращение кровотока и густая носовая слизь также могут вызвать нарушение обоняния.”

Это просто абсолютно безрассудное медицинское вмешательство. Никто не должен подвергаться такому инвазивному носовому тесту.
Кроме того, ПЦР-тесты очень склонны к ложноположительным результатам ( с частотой 45-80% ложноположительных результатов). Ясно, что этот метод взятия мазка является как ненужным, так и крайне опасным.
Не говоря уже обо всех тех анализах заражёнными тестами, которые пришлось отозвать. Кстати, а ЧЕМ именно заражёнными?

ТЕСТ НА КОВИД-19 - ДОСТУП К МОЗГУ?
То, о чём я говорил с самого начала, подтвердили врачи. Справедливости ради, для тех, кто высказывается.
Если вам нужно держать дистанцию и надевать маску от того, что этот вирус настолько серьёзен, тогда почему они не могут просто взять мазок из вашего рта?
ТЕПЕРЬ ВЫ УЗНАЕТЕ ПОЧЕМУ
СКОПИРОВАНО И ВСТАВЛЕНО от практикующей медсестры с “передовой”.
“В принципе, вы уже должны были быть безмозглыми, чтобы подчиниться - но, судя по количеству людей, охотно ограничивающих собственное потребление кислорода, я бы сказала, что уже есть МНОЖЕСТВО тех, кто желает и предлагает себя для этой инвазивной процедуры - потому что это не тест на Covid. Его не существует! Мы "тестируем" на 2 вещи: вашу покорность на добровольное вмешательство в ваше тело, и предлог для нахождения фрагментов от предыдущих простуд. А НЕ от Ковида-19. Это посягательство опасно! Эта информация исходит от моих коллег-врачей. Доступ к мозгу осуществляется через нос. Тест имеет другую цель, чем та, о которой говорят продавцы лекарств! Введение тестового стержня глубоко в нос вызывает повреждение гематоэнцефалического барьера, а также может повредить эндокринные железы (например, гипофиз). Вот почему тестирование причиняет такую боль!
Цель этого глубокого нарушения состоит в том, чтобы сломать барьер и создать вход в мозг для каждой инфекции. При ношении маски для рта и носа бактерии и CO2 накапливаются и транспортируются в мозг через носовой канал. Задача барьера - защитить мозг от нейротоксинов, тяжёлых металлов, бактерий и других токсинов. При повреждении эндокринных желез возникают такие симптомы, как мышечная слабость, нарушение кровообращения, может развиться нарушение зрения и т. д. Нет никаких юридических оснований для такого физического вмешательства, и это массовое нарушение физического иммунитета! Откройте глаза на посягательство. Вас физически разрушают вместе с вашими правами, неудивительно, что так много "выживших после ковида" имеют долгосрочные проблемы. Они были бы у кого угодно после того, как его подвергли такому наиболее ощутимому телесному насилию! Любому, кто согласится на это, необходимо проснуться!”
Автор: Евгений Уэлдон (Eugene Weldon)
Источник: Перевод: Алёна Басарева

Порожня кімната 1

Екстрим тур літа 2020.

У закордонному паспорті немає потреби!

 

Лікар вислухав від мене «Майн Кампф», потім  скрупульозно прослуховував тембри моїх легень, напевно, сподіваючись  почути браві марші  Люфтваффе. Згодом він повідомив, що має підозру на новомодний вірус, і його рекомендація – госпіталізація та ПЛР-тест. Я погодився: медична освіта та двадцятип’ятирічний  досвід роботи фахівця не викликали сумнівів у його компетентності – це ж вам не  якийсь там президент, яким може бути будь-хто з вулиці. Суворий погляд з-під «космічного скафандра» та стетоскоп у рухах лікаря підкреслювали серйозність справи.

 

Я ще не встиг роздивитись своє нове помешкання – інфекційний бокс – як до нього зайшла медсестра шурхочучи костюмом біологічного захисту. Вона поклала переді мною  декілька аркушів з текстом і сказала, що це згода на лікування. Лише жіночі карі очі та чорні брови виглядали з під  «скафандра», і я підкорився їм –  підпис  був поставлений на непрочитаних документах.  Тому не відаю, що означає «я  погоджуюсь на лікування». Можливо те, що якщо воно буде невдалим, то моє тіло спалять і прах розвіють десь на малинських городах.

 

Цівка крові, пульсуючи в такт биття серця, вирвалася з моєї правиці у зовнішній світ та заляпала мої штани. Медсестра швидким рухом зняла джгут – катетер  до вени був прилаштований. Тепер я мав просунутий інтерфейс – швидкісний порт по забору крові та вводу ліків.

 

Завершивши список протокольних маніпуляцій, богиня в білому скинула мого гарного рушника з підставки для крапельниці, яку я необачно по необізнаності  своїй прийняв за вішалку з дивними горизонтальними гачками. Потім перенесла  її з кутка до мого ліжка, поставила мене на заправку вітамінами та покинула палату.

 

Я лежав під крапельницею  споглядаючи стелю в ізольованому боксі інфекційного відділення лікарні сусіднього райцентру за тридцять п’ять кілометрів від дому. Цей медичний заклад на період пандемії був призначений опорним на три райони. Сюди вели всі асфальтовані дороги та натоптані стежки; летіли літаки та пливли кораблі. Тут  перебували на лікуванні хворі  з ускладненнями від COVID-19.

 

 

Три дні тому сонце зійшло у звичному для літньої пори місці, нічого не віщувало біди. Однак вже до обіду разом із сонцем у мене піднялася температура, залоскотало у горлі, іноді я від цього трохи покашлював. На ніч температура сягнула майже тридцяти дев’яти, тож випив парацетамолу, велику чашку негарячого чаю і гарно закутався. На ранок упрів, як печеня  у глиняному горщику, а до вечора новий температурний рекорд спонукав мене зателефонувати сімейному лікарю, щоб проконсультуватись.

 

Напевно, я був непоганим розповідачем, тому що мої соковиті замальовки з натури навели лікарку на підозру, що найбільший осередок вірусу в Радомишльському районі знаходиться у моїх легенях. Вона категорично заборонила виходити з дому і наполегливо радила зателефонувати на 103. На її думку, мені терміново потрібна була госпіталізація. Лікарка сказала, що за мною приїде швидка і відвезе в малинську лікарню. Там мене підлікують, а за два-три  дні прийде результат тесту,  і якщо він буде негативним, то повернуся додому.

 

Ідея була непогана, але… я виглянув у вікно, біля під’їзду на лаві сиділо чотири мої сусідки. Пригадалася фраза з Апокаліпсиса, який описаний у книзі Іоанна Богослова: «І по цьому бачив я чотирьох Ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, і тримали чотири вітри землі…» Ні, щось не вірилось, що місцеві ангели втримають чотири вітри. Я уявив собі, як до будинку під’їздить швидка  і з неї виходять люди у «скафандрах». Вони проходять повз чотири пари жіночих очей, в яких застигли зацікавлення та острах, а на зворотному шляху повільно виносять на ношах мене, «запакованого в поліетилен». Хіба такі новини можна втримати. Я сказав лікарці, що краще сам прийду на станцію швидкої допомоги –  людей на вулиці немає, а як  хто трапиться по дорозі, то обійматись і цілуватись не буду. Лікарка категорично зарубала мою ідею на корінні – ніззя! Тож я подякував їй та пообіцяв, що зроблю так, як вона сказала, а для себе відмітив, накотивши таблетку парацетамолу,  що ранок вечора мудріший.

 

Новий день не приніс  погіршення здоров’я. Температура весь час була підвищеною, але не високою; кашлю вже не було, щоправда, трохи почувався змореним і виглядав як прив’ялена  риба. Попри це, вирішив, що мій стан дозволяє  спокійно «крутити педалі» до завтра. Однак о п’ятій вечора телефонний дзвінок скорегував мої плани.

 

Сімейна лікарка відчитувала мене за те, що я за добу так і не зателефонував на швидку, погрожувала поліцією, наводила аргументи, переконувала  у необхідності госпіталізації  й проведення тесту. Було зрозуміло, що якщо до мене приїде швидка, навіть щоб взяти матеріали для аналізу, то я вже все одно буду «засвіченим». Крім того, моє усамітнене проживання у квартирі ускладнює необхідну  комунікацію із зовнішнім світом у режимі ізоляції. Обставини змушували вчинити за схемою лікаря, але попередньо все ж таки вдалося домовитись про те, щоб не влаштовувати шоу біля під’їзду зі швидкою та «космонавтами». Я вийшов здаватися за межі двора на вулицю – навіщо передчасний розголос та  лякання сусідів.

 

 

На новому місці я довго не міг заснути, до того ж ще різко заболіло горло, набрякли гланди та підвищилася температура. Я вже  і не знав, що думати:  чи це алергічна реакція на ін’єкцію антибіотика, чи прогресування моєї хвороби. Ця неприємність  та неусвідомлений стрес пів ночі свердлили дірку в моїх мізках: «А якщо у мене ковід і я тут зігнуся, тоді ця напівпорожня кімната та лише очі медперсоналу в захисних комбінезонах – це все, що залишилось побачити мені у цьому житті». Такі думки були, звичайно, не радісними, однак і страху вони не наганяли. З одного боку, в глибині душі я не вірив такому поступу, з іншого – не бачив, що мене може тримати на цій землі, крім інстинкту самозбереження. Екклезіяст колись попереджав: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!..» А ще: «…Все суєта!» Його підтримав герой фільму «День бабака» вустами Білла Мюррея: «А якщо завтра не буде? Сьогодні, наприклад, його не було!»

 

З третіми півнями біль у горлі сплила, як ніч, неначе і не було її. Світ поступово насичувався кольорами літнього ранку. Через прочинене вікно я вдихнув свіжого повітря, відчув його прохолоду. Разом з ним у кімнату увірвалося каркання ворон, які уподобали собі тополю неподалік від «вежі мого ув’язнення», а зараз кружляли перед вікном розминаючи собі крила. Біля дерева брав початок  бетонний паркан, який розмежовував територію лікарні й приватного сектора. Я стояв споглядаючи цей пейзаж перед вікном і ще не здогадувався, що він  перетвориться для мене  на  живу понуру фотошпалеру, яка буде перед очима шістнадцять днів.

 

Мої апартаменти складалися з  кімнати, в якій у моєму розпорядженні було звичайне лікарняне ліжко, приліжкова тумбочка, у кутку  тулився столик для обіду та стілець. За дверима знаходився невеличкий шлюз-приміщення, до якого прилягали  туалет та душова кімната, там же був  і вихід у коридор, куди хворим заборонено і носа висовувати. Таким чином стіни цього ізоляційного боксу окреслювали мій новий світ.  Мені нічого не залишалося, як тільки звикати до нього та пристосовуватись до тутешнього розпорядку дня.

 

Яким би день не був довгим,  прийшов вечір, а з ним – і лікар. Він поцікавився моїм самопочуттям, перевірив сатурацію (до речі, вона за весь період хвороби  була у нормі)  та ретельно прослухав мої легені. У нього дізнався, що аналіз крові, моє жорстке дихання та рентгенографія вказують, що маю невеличке запалення у правій легені. Щоправда, він не зовсім був упевнений у рентгенівському знімку, який ледь щось показував і не там, де слід було б очікувати – це було зрозуміло з його додаткових запитань.

 

Було видно, що прояв моєї хвороби не явно виражений ще й тим, що декілька разів мої легені прослуховували  у два стетоскопи та чотири вуха одночасно двоє лікарів.

 

В першу половину дня працювала інша лікарка, і я на ранковому обході поцікавився у неї про свої легені. Вона вважала, що у мене  не одностороння пневмонія, а бронхіт.

 

Єдине, що можна було сказати однозначно,  то це про розшифрування кардіограми.  Вона показала, що з «мотором» проблем у мене немає.

 

Легкий перебіг хвороби наводив на думку, чи не даремно мене сюди запакували. Востаннє я лежав у лікарні тридцять шість років тому, і то помилково. Згадалась кумедна історія.

 

 

Одного чудового літнього дня мені стало зле й унітаз став моїм найкращим друзякою. Він підставив своє міцне плече, а я  протягом декількох годин виливав йому  свою душу всіма можливими способами на які тільки здатний людський організм.

 

Дружба дружбою, але потрібно було з цим щось робити. Поліклініка у неділю була закрита, тож я почовгав до чергового на станцію швидкої. Там знайшли  якусь  жінку в білому халаті, можливо, то була і лікарка – ­­­хтозна. Моя розповідь її дуже вразила і вона поцікавилась, де локалізується  біль. Боліли всі м’язи живота, і я сказав по своїй юнацькій простоті, що біль відчуваю у ньому скрізь, а ще болять гланди й сльози очі застеляють. Жінка у білому жахнулася і, проявивши максимум свого співчуття, сказала, що я ще такий молодий, а маю  симптоми такої тяжкої хвороби і мені потрібна негайна госпіталізація.

 

На другий день перебування в лікарні я відчував себе повністю здоровим. На третій – повідомили, що десь загубились мої аналізи й завтра потрібно здати їх повторно. На четвертий – нарешті розібралися з ними. Я був здоровий.  Зрадівши я було зібрався додому, але лікарка попросила мене залишитись до вихідних, мовляв,  навіщо  у п’ятницю йти на роботу – краще на вихідні додому, та й лікарняний під них закриють. (Їй потрібно було заповнення койко-місць, тому ми порозумілися і зійшлися на цьому). Поки не було аналізів, лікували мене якимись таблетками, а після виписки з’ясував, що то були «закріплюючі». От я й закріпився,   що на днів п’ять і про горшка забув.

 

 

Сомнительная честь...

Вакцину от коронавируса COVID-19 в настоящее время разрабатывают около 35 лабораторий по всему миру. Германия, Франция, Россия, Великобритания, Нидерланды, Австралия, Канада, Израиль, Китай, Гонконг и, конечно, Америка включились в гонку за первенство. Представители ВОЗ говорят о годе-полтора, необходимых для начала "широкого использования вакцины", но некоторые страны называют более сжатые сроки.

Например, США в погоне за престижем и желанием быть впереди планеты всей даже пытались за 1 млрд долларов перекупить немецких вирусологов CureVac и перевести на свою территорию штаб-квартиру данной компании. Не получилось. Но зато получилось другое - договориться с властями Молдавии о проведении клинических испытаний их противовирусного препарата Diffusion Pharmaceuticals в Республиканской клинической больнице имени Тимофея Мошняги на местных гражданах.

В письме, адресованном генеральному директору Diffusion Pharmaceuticals Давиду Калергису, господин Еремей Присяжнюк (генеральный директор Агентства по лекарствам и медицинским изделиям Молдавии) почти кланяется в ноги американцу, выражая "огромную благодарность и признательность за оказанное высокое доверие и предоставленную возможность провести клинические испытания разработанной их компанией вакцины от COVID-19 именно в Республике Молдова". Говорит, это "большая честь" для его страны.

Большая честь превратить граждан своей страны в подопытных кроликов?! Ну, не знаю, как по мне, так очень сомнительная радость. Особенно, при условии, что данный препарат новый и риски побочных эффектов, а также осложнений еще абсолютно не изучены. Хотя, господин Присяжнюк предусмотрел и этот момент: "Власти Республики Молдова надеются, что противовирусный препарат Diffusion Pharmaceuticals успешно пройдет клинические испытания и сможет доказать свою безопасность и эффективность. Однако нельзя игнорировать тот факт, что исследования любой экспериментальной фармацевтической продукции сопряжены с высокими рисками и возможными негативными последствиями. Несмотря на огромную значимость испытаний, главным приоритетом должны оставаться жизнь и здоровье наших граждан. В связи с этим, просим Вас выделить дополнительные средства Республике Молдова в рамках данного проекта с целью покрытия соответствующих рисков" - пишет он. Надеется на лучшее, но просит денег на худшее. Интересно, дополнительное финансирование - это на похороны "кроликов", если что?!

Кстати, другая американская компания AstraZeneca буквально на прошлой неделе сообщила о приостановке исследований своего препарата. Причиной стал пациент, у которого появились неврологические симптомы, связанные с поперечным миелитом - воспалением спинного мозга, которое обычно вызывают инфекции. До выяснения всех причин и оценки безопасности независимым комитетом, всякие эксперименты прекращаются. Но это в Америке, в Молдавии такой "трепетности" к добровольцам точно не стоит ждать.

И знаете, что меня во всей этой ситуации особенно тревожит. Как бы Украина не стала следующей экспериментальной платформой. Ведь американцы любят нас так сильно, что, например, мечтают свое отработанное ядерное топливо на нашей территории хоронить. Ну а власти наши - это вообще отдельный разговор, на все согласны лишь бы выслужиться перед заокеанским другом и денег поиметь.

Нет, производство вакцины от Covid-19 дело хорошее и нужное, но я считаю, что каждая страна должна это делать исключительно своими силами и на своих добровольцах. За жизнь и здоровье которых она будет нести ответственность и в случае неудачности эксперимента людям окажут полноценную медицинскую помощь на местах, а также компенсируют все моральные и материальные риски. А такие вот "выездные мероприятия" как раз и нацелены на экономию собственных сил, средств и времени.

Учителя и врачи-подопытные кролики для испытания вакцины в РФ

13:25 26 Август Киев, Украина

На следующей неделе в России стартует вакцинация от коронавируса.
Первыми привьют врачей и учителей — они в силу профессии чаще сталкиваются с инфекцией. Россия — первая страна, в которой официально зарегистрирована вакцина от коронавируса, разработанная в Национальном исследовательском центре эпидемиологии и микробиологии имени Гамалеи.
Препарат «Спутник V» создан и испытан в рекордно короткие сроки.
Однако у ученых по-прежнему много вопросов по поводу эффективности и безопасности российской вакцины. Стоит ли прививаться и безопасна ли вакцина? На этот вопрос ответил микробиолог Сергей Нетёсов:

"По всем правилам вакцина до массового использования должна пройти как минимум три фазы клинических испытаний. Первая — на безопасность. Вторая — опять же на безопасность, но уже расширенная, с изучением иммунитета и, главное, с подбором доз препарата. Во время первой фазы тоже немного изучают иммунитет, но здесь разница принципиальная в числе добровольцев.В первый раз речь идет о десятках, второй раз — о сотнях. А третья фаза — это уже эпидемиологический опыт, в котором участвуют десятки тысяч добровольцев из групп повышенного риска заразиться тем заболеванием, против которого направлена вакцина. Добровольцев делят на группы. Одних прививают вакциной, другие получают пустышку. При этом никто не знает, чем они привиты. Это обязательное условие, иначе не будет беспристрастности. А затем через какое-то время смотрят, сколько людей заболело из каждой группы, отслеживают параметры иммунитета, побочные реакции и возможные осложнения".
 


"Почему во всем мире говорят, что раньше января следующего года не будет ясно, рабочий препарат или нет? Потому что объективно минимум три месяца должны идти испытания третьей фазы. Как выявить заражаются и болеют люди после этой прививки или нет? Они же не заболевают сразу, они не понесутся специально заражаться! Что касается российской государственной регистрации вакцины, то она, по всей видимости не направлена на защиту населения от эпидемии,а являеться прямым доказательством того, что Россия как обычно хочет "опередить весь мир, не взирая на риски и здоровье собственных граждан"

В США раскритиковали спешку России с выпуском вакцины


Медики из США считают, что Россия слишком торопится с применением вакцины от коронавируса. Они жалуются на то, что не имеют достаточно данных о ее действии.

Создать вакцину – не то же самое, что доказать ее безопасность и эффективность. Так отреагировал главный инфекционист США Энтони Фаучи на вчерашние новости о том, что Россия первой в мире провела госрегистрацию вакцины против COVID-19.

Директор Нацинститута аллергических и инфекционных заболеваний США выразил надежду, что россияне "на самом деле подтвердили безопасность и эффективность вакцины", но тут же добавил: "Сильно сомневаюсь, что они это сделали". Свое мнение он основывает на том, что публикаций об испытаниях препарата нет.

Фаучи добавил, что в США в разработке – шесть или более вакцин, и если бы властям "хотелось рискнуть причинить вред многим людям или дать им то, что не работает", то при желании эти вакцины-кандидаты можно было бы зарегистрировать и начать применять "хоть со следующей недели".

"Но это так не работает", – подчеркнул чиновник-медик.

Министр здравоохранения США Алекс Азар подчеркнул, что в таком деле "важно не первенство, а безопасность".

Рабочее название у российского препарата было символическим - "Спутник V", с отсылкой к первому искусственному спутнику Земли и первенству СССР в космосе в начале космической эры. В отличие от конкурентов по вакцинной гонке, россияне не публикуют результаты ни промежуточных исследований, ни финальных, как это принято в науке и медицине, ограничиваясь заявлением своих медиков и властей, что "все работает".
https://myc.news/koronavirus/v_ssha_raskritikovali_speshku_rossii_s_vypuskom_vakciny?fbclid=IwAR0kzfx7ehQoXElI9hgxdVO6IWKGWvY_LaOAq1tQo3ygt5_5I7ifZYIcKfg

Армейский медик вымогал откат в 1 млн гривен

Сотрудники СБУ разоблачили коррупционную схему, которая действовала при закупке средств индивидуальной защиты для украинской армии.

Злоумышленники планировали использовать борьбу с CОVID-19 для того, чтобы разбогатеть на 1 млн грн.

[ Читать дальше ]

Розтрат державних грошей на придбанні неякісних тест-систем

На Херсонщині СБУ викрила розтрату державних грошей на придбанні неякісних тест-систем для діагностування COVID-19.

Служба безпеки України задокументувала протиправну діяльність посадовців Державної установи «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України», причетних до придбання неякісних медзасобів для діагностики COVID-19 молекулярно-генетичним методом.

За попередньою версією, держустанова уклала договір з однією з комерційних структур на постачання 35 тисяч одиниць тест-систем. Встановлено, що придбанні засоби є не рекомендованими до використання у медзакладах на підставі досліджень вірусологічної референт-лабораторії «Центру громадського здоров’я МОЗ України».

Протиправна діяльність посадовців могла призвести до некоректних результатів діагностування, що загрожувало здоров’ю громадян, а також завдала бюджетних втрат на понад 2 мільйони гривень.

Через викриті співробітниками СБУ факти протиправної діяльності, для громадян, яких діагностували неякісними медзасобами проведено повторне дослідження стану їх здоров’я з використанням тестів, затверджених «Центром громадського здоров’я МОЗ України».

За матеріалами СБУ Херсонською місцевою прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 (привласнення розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин правопорушення і притягнення до відповідальності винних осіб.

Заходи з викриття незаконної діяльності проводились під процесуальним керівництвом Херсонської місцевої прокуратури.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
предыдущая
следующая