хочу сюди!
 

Tamara

39 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 30-45 років

Замітки з міткою «ізраїль»

Звернення Зеленського до Кнесету Ізраїля

Промова Президента України Володимира Зеленського в Кнесеті

20 березня 2022 року - 20:17

Промова Президента України Володимира Зеленського в Кнесеті

Шановний пане Спікере, члени Кнесету!

Шановний пане Прем'єр-міністре Беннет, дуже дякую за підтримку.

Шановні члени уряду Держави Ізраїль, всі присутні, гості, народе Ізраїлю!

Українська та єврейська громади завжди були і, я впевнений, будуть дуже переплетеними, дуже близькими. Завжди житимуть поряд і відчуватимуть разом і радість, і біль.

Тому я хочу вам зараз нагадати слова однієї великої киянки, яку ви дуже добре знаєте. Слова Голди Меїр. Вони дуже відомі, їх чули всі. Мабуть, кожен єврей. Багато-багато українців також. І точно – не менше росіян. «Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не дуже багато простору для компромісу».

Мені не треба вас переконувати, наскільки переплелися наші історії. Історії українців та євреїв. У минулому й зараз, у цей страшний час. Ми – в різних державах і в абсолютно різних умовах. Але загроза одна і у нас, і у вас – тотальне знищення народу, держави, культури. І навіть імені України, Ізраїлю.

Я хочу, щоб ви відчули все це. Я хочу, щоб ви задумалися про цю дату. Про 24 лютого. Про початок цього вторгнення. Вторгнення Росії в Україну. 24 лютого. Цей день двічі увійшов в історію. І обидва рази – як трагедія. Трагедія для українців, для євреїв, для Європи, для світу.

24 лютого 1920 року була заснована Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини – НСДАП. Партія, яка забрала мільйони життів, знищила цілі країни, намагалася вбити народи.

Через 102 роки, так само 24 лютого, був відданий злочинний наказ про початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Вторгнення, яке забрало вже тисячі життів, мільйони людей залишило без дому, зробило їх вигнанцями. На своїй землі та в сусідніх країнах. У Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Чехії, у державах Балтії та ще в десятках різних країн світу.

Наші люди зараз розкидані світом. Вони шукають безпеку. Шукають, як лишитись у мирі. Як колись шукали й ви.

Це вторгнення Росії в Україну – не просто військова операція, як це подають у Москві. Це масштабна й підла війна, спрямована на знищення нашого народу. Знищення наших дітей, наших сімей, нашої держави, наших міст, наших громад, нашої культури. І всього, що робить українців українцями. Всього того, що російські війська зараз руйнують. Свідомо. На очах усього світу.

Саме тому я маю право на цю паралель і на це порівняння. Нашої історії і вашої історії. Нашої війни за своє виживання й Другої світової війни.

Послухайте, що каже Кремль. Просто послухайте! Там звучать навіть терміни – такі, як звучали тоді. І це трагедія. Коли нацистська партія йшла Європою і хотіли знищити все, знищити всіх. Хотіла підкорити народи. І не залишити від нас, від вас нічого. І навіть імені й сліду. Вони називали це «остаточним вирішенням єврейського питання». Ви памятаєте це. І впевнений – ніколи не забудете!

Але почуйте, що звучить зараз у Москві. Почуйте, як там знову кажуть ці слова: «остаточне рішення». Але вже щодо, так би мовити, до нас, до «українського питання».

Це прозвучало відкрито. Це трагедія. Ще раз говорю: це прозвучало на нараді в Москві. Це доступно на офіційних сайтах. Це цитувалося у державній пресі Росії. Москва так і говорить: без війни проти нас вони не змогли б забезпечити «остаточне рішення» нібито для своєї безпеки. Так само як це говорили 80 років тому.

Народе Ізраїлю!

Ти бачив, як російські ракети вдарили по Києву, по Бабиному Яру. Ти знаєш, що це за земля. Там поховані понад сто тисяч жертв Голокосту. Там давні київські кладовища. Там єврейське кладовище. Туди вдарили російські ракети.

Народе Ізраїлю!

У перший же день цієї війни російські снаряди вдарили по нашому місту Умань. По місту, яке відвідують десятки тисяч ізраїльтян щороку. Для паломництва на могилу цадика Нахмана. Що залишиться від усіх таких місць в Україні після цієї страшної війни?

Я впевнений, що кожне слово мого звернення у ваших серцях відгукується болем. Бо ви відчуваєте, про що я говорю. Але чи можете ви пояснити, чому ми й досі звертаємося до всього світу, до багатьох країн по допомогу? До вас звертаємося по допомогу... Навіть по елементарні візи...

Що це? Байдужість? Розрахунок? Чи посередництво – без обрання сторони? Я залишу вам вибір відповіді на це запитання. І зауважу лише одне: байдужість вбиває. Розрахунки – вони часто помилкові. А посередництво може бути між державами. Але не між добром і злом.

Кожен в Ізраїлі знає, що ваша протиракетна оборона – вона найкраща. Вона потужна. Кожен знає, що ваша зброя – сильна. Кожен знає, що ви молодці. Ви вмієте відстоювати свої державні інтереси, інтереси свого народу. І ви точно можете допомогти нам захистити наше життя, життя українців, життя українських євреїв.

Можна довго запитувати, чому ми не можемо отримати від вас зброю. Або чому Ізраїль не запровадив потужні санкції проти Росії, чому не тисне на російський бізнес. Але відповідь все одно обирати вам, шановні брати й сестри. І вам із цією відповіддю потім жити, народе Ізраїлю.

Українці зробили свій вибір. 80 років тому. Рятували євреїв. І тому серед нас є Праведники народів світу.

Народе Ізраїлю! Тепер і у вас є такий вибір.

Дякую вам!

Дякую за все

Україна та Ізраїль мають великий інвестиційний потенціал

Також, за його словами, наша держава зацікавлена у вивченні та використанні значного досвіду Ізраїлю у сфері інновацій.

«Ізраїльські компанії можуть з користю використати колосальний потенціал України – нового технологічного хабу Європи», – зазначив Володимир Зеленський.

Зі свого боку Президент Ізраїлю подякував Главі Української держави за дружбу.

«Я впевнений, що в майбутньому наші країни удосконалюватимуть та поглиблюватимуть наявну співпрацю. Є спільне бачення наших країн у низці важливих сфер, включно з економікою, технологіями, наукою, енергетикою, сільським господарством, охороною здоров’я, туризмом і багатьма іншими. Майбутнє відносин між нашими країнами виглядає більш перспективним, ніж будь-коли», – сказав Іцхак Герцог і
побажав Україні щасливого 30-річчя.





https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-ukrayina-ta-izrayil-mayut-velikij-invest-70941

Як Росія бере участь в конфлікті Ізраїлю і Палестини:



21:54 13 травень Київ, Україна



На початку травня між Ізраїлем і Газою різко загострився збройний конфлікт. Влада Ізраїлю вирішила виселити арабські сім'ї з одного з кварталів Східного Єрусалиму. Палестинці обурилися і вийшли на протести, в Єрусалимі почалися заворушення, а потім по Ізраїлю запустили ракети з Гази. Уряд Нетаньяху не залишив їх без відповіді.

Зростання напруженості в конфлікті, який корінням сягає глибоко в історію, вигідний Росії. Кремль протягом тривалого часу підтримує Палестину зброєю, грошима і дипломатично. Як РФ під виглядом миротворчих ініціатив дестабілізує ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Далі читати за посиланням: https://myc.news/ua/rassledovaniya_/kak_rossiya_uchastvuet_v_konflikte_izrailya_i_palestiny_sem_primerov

Про одну галузь споживання енергії СЕС...

              Близько 2,2 мільярда людей планети мають більші чи менші труднощі у забезпеченні чистою питною водою. Це може видатися смішним з огляду на те, що 2/3 площі цієї планети зайнято океанами. Розвіювати смуток на обличчях цих 2,2 млрд намагається останнім часом організація Give Power, яка будує "сонячні водяні ферми" - підприємства, які з допомогою енергії сонця перетворюють солону морську воду у прісну питну.



              Остання новозбудована сонячно-водяна ферма стала до ладу в невеличкому містечку Кіунга, Кенія. Вже навіть випробувальний період роботи цього підприємства у серпні цього року показав, якими істотними є прийдешні зміни у житті мешканців міста. І от на сьогодні 25 тисяч осіб мають змогу задовольняти добову потребу у питній воді. Організація не планує зупинятися на досягнутому і хоче використовувати цю технологію в інших частинах світу. Планується запуск  подібних проектів в Колумбії і на Гаїті поряд із зростанням продуктивності устаткування до обсягів, що покриють добову потребу у питній воді для 35 тисяч осіб.
             Процес опріснення води дуже енергомісткий, а отже, дорогий. І от, саме використання сонячної енергії вже зараз вважається дуже ефективним довгостроковим вирішенням проблеми отримання електрики для цього процесу. Повідомляється, що енергетична частина установки Give Power здатна генерувати потужність 50 кіловат, чого достатньо на цілодобову (!) роботу опріснювальної системи (акумуляторний запасник енергії, мабуть, наявний). Хоча зовні "ферма" виглядає більш ніж скромно.



             В таких регіонах, як Кенія, 1/3 людей не мають близького доступу до безпечної питної води. Перед запуском цієї сонячно-водяної ферми людям доводилося витрачати більш ніж одну годину, щоб дістатися джерел з водою, більш-менш придатною для пиття. Оскільки кожна крапля води була цінна, вони, як правило, купалися і прали одяг в брудній або солоній океанській воді.
              "Ось ці діти в цих селах", - каже Гаєс Барнард, президент GivePower, -  "І ці шрами на їхніх  животах чи колінах, викликані дією надміру солі у їхніх ранах. Раніше вони, в основному, тільки губили себе цією водою. Але спорудження опріснювальної установки допомагає їм не тільки в цьому, але й рятує від захворювань, оскільки вода, яку вони раніше використовували, часто містила різні забруднення і мікроби".



               Жодних відомостей не міститься про принцип дії  опріснювальної системи. Проте з дискусій у коментарях вдалося зрозуміти таке.
Установка розроблена ізраїльськими (!) спеціалістами. Проект реалізовано в рамках ізраїльсько-кенійської угоди про партнерство. Це не перший проект у Кенії. Ще в січні 2018 року була запущена, тестова мініверсія цієї установки продуктивністю 200 галонів на добу (галон - трохи більше 4 л). Загалом цей спосіб опріснення походить з Ізраїлю і розвивається там і у світі стрімкими темпами силами трьох великих ізраїльських  компаній. Найбільша у світі опріснювальна установка знаходиться у Сан-Дієго. Сотні таких ферм будуються зараз у різних посушливих точках планети. І, виявляється, вже більше 300 мільйонів людей у всьому світі отримують з них воду для пиття і побутових потреб.
               Технологія опріснення передбачає з 10 галонів океанської води на "вході" отримання 1 галону прісної води і 9 галонів "розсолу" - води з підвищеною концентрацією солі, яка повертається назад, в океан. Тобто кристалічної морської солі серед продуктів не передбачається. З цього можна зробити висновок, що технологія НЕ заснована на нагріванні та випарюванні океанської води з наступною конденсацією дистиляту.
               Пожива для скептиків. В коментарях йшлося про "неймовірну дорожнечу" цієї технології. Також і про загрозу засолення світового океану та отруєння земних надр через скидання "розсолу" просто в грунт у разі неминучих "спрощень"...

Записи анархіста 21 ст. від 09.07.19 р. Слава Ізраїлю!

09 липня 2019 р.  (7527)

Записи анархіста 21 ст. від 09.07.19 р.

 Слава Ізраїлю!


Маємо за Президента України жида та ще й вишукано «русскоязьічного», отже зі співдружбою з  Ізраїлем проблем жодних не має бути. Даєш нерушимий військовий союз України з Ізраїлем!  

UA - Ізраїль може стати військовим союзником України. Досі Ізраїль тримає нейтральну позицію щодо російсько-українського конфлікту. Але Андрій Цаплієнко привіз звідти відчуття, що все змінилось, і в нас з'явився союзник. Оборонні технології такого союзника  здатні врятувати сотні тисяч життів українців. Випуск ТСН.Тиждень за 10 травня 2015 року


https://www.youtube.com/watch?v=ckC34nmHPKc

(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)


Ізраїльська підстава

Громада ВРП не може стояти осторонь міжнародних та політичних подій, які відбуваються за її межами. Висвітлення та об"єктивне тлумачення цих подій взяли на себе широко відомі серед мешканців ВРП експерти Микола ГУГООЛЬ, Свирид Блажов та їнші. 
Сьогодні замальовка на тему дня від Свирида БЛАЖОВА.
Ізраїльська підстава.


Медицина России и Израиля.

     Виктор Леви.  
Я родился в Ленинграде. Учился в педиатрическом медицинском институте, который и закончил в далеком уже 1996. В 1997 уехал в Израиль. Здесь прошел стаж, служил врачом в армии-агрессоре, работал в больнице, прошел шестилетнюю специализацию по реабилитационной медицине в госпитале «Ротшильд» в Хайфе.  Семь лет я занимаюсь медицинским туризмом – лечением в Израиле иностранных граждан. Сначала совмещал эту работу с государственной службой, а последние три года полностью перешел на лечение зарубежных пациентов. А это, кстати, особая специализация, требующая отдельных знаний и опыта.

     За эти семь лет у меня накопился некоторый опыт лечения тысяч пациентов, в основном из стран бывшего Советского Союза, коим и хочу поделиться с читателями, если вдруг это кому покажется интересно.
     Когда я имел честь учиться в педиатрическом институте, в России бушевала постперестройка. Большинство студентов и преподавателей пытались выжить в условиях суровой действительности, но многие учились. И я, честное пионерское, учился. Учились мы, в основном, по кафедральным методичкам - источникам сакральных знаний. Особенно ценились знания, доставшиеся нам в наследство от покойного отца-основателя - Александра Федоровича Тура.
     Когда в 1997 я, полный надежд, прибыл в Израиль, дабы осчастливить местную медицину своим присутствием, оказалось, что с точки зрения "аборигенов", я ничего не знаю. Первый экзамен на курсе для врачей - новых репатриантов я сдал плохо. Оказалось, что во всем мире медицину изучают не по кафедральным методичкам, а, о ужас, по книгам Харрисона и Мерка, которые к тому же переиздаются каждые несколько лет. Медицинские знания, накопленные за эти годы получают отражение в новом издании. Более того, курс обучения постоянно обновляется в соответствии с изменениями и от студентов требуется изучение современных научных статей, абсолютное большинство которых не переводится на русский язык,  врачи во всем мире читают эти материалы на английском.  Полгода я провел в "комнате с белым потолком, с видом на надежду" в библиотеке медицинской школы хайфского Техниона, после чего сдал экзамен и получил разрешение на занятие медициной без права подписи. После этого было много и веселого, и печального. Процесс получения всех разрешений, включая врача-специалиста, занял у меня пятнадцать лет, хотя я знаком с гениями, которые справились за десять. Но все эти годы я думал над вопросом – почему?
     Ответ, который я нашел для себя, достаточно прост – у России свой путь во всем, в основном, по болотам и бездорожью, включая медицину.
     Большинство попыток израильских врачей контактировать с российскими заканчиваются примерно таким диалогом:
--- Почему вы прооперировали пациента, которому по стандартам доказательной медицины (evidence-based medicine) необходимо было сначала дать химиотерапию?
--- У нас так принято.
--- Кем принято?
--- Нами (всероссийской организацией здравоохранения).
     Знаете, я даже специально скачал методички с сайтов нескольких российских мединститутов и убедился в том, что и сейчас список литературы, на которой они основаны, включает в себя исключительно российских авторов. Круг замкнулся. Это тупик господа, тупик!

     Несколько лет назад ко мне обратились родители десятилетнего мальчика у которого диагностировали злокачественную опухоль головного мозга. В этой истории была одна тонкость – за несколько лет до этого, у ребенка диагностировали злокачественное образование почки и дали химиотерапию, которая и привела к раку мозга (как побочное действие). Я попросил привезти гистологические препараты (вдруг речь идет о метастазировании опухоли почки в мозг). Наши гистологи пересмотрели препараты – не было злокачественной опухоли…НЕ БЫЛО. Ребенок не должен был получать химиотерапию… ВООБЩЕ. Несмотря на лечение, полученное в Израиле, ребенок умер.
     А совсем недавно ко мне приехала женщина, которой в России поставили диагноз рак почки и назначили дату операции. И опять рака не было… ВООБЩЕ…. Это был вариант анатомического строения. Сейчас женщина жива и здорова… И с почкой.
     Подобные случаи в моей практике, к сожалению, встречаются довольно часто.
     Нет никакого альтернативного пути развития человечества - колесо уже давно изобретено и, даже, велосипед.
Изучайте опыт этих изобретателей.
     И напоследок, – «За державу обидно!»

Степан Бандера і Авраам Штерн


           Степан Бандера:"Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну і вільну Україну.Ми боремося за українські ідеї та цілі.Коли цей останній бій почався,я віддав наказ моїм людям здійснити все можливе,щоб взяти участь у боротьбі разом з німецькими військами.я дав розпорядження негайно організовувати в окупованих німецькими військами районах адміністрацію та уряд країни.Я віддав цей наказ до початку війни... " .
      "...віддаючи свої накази я не спирався на жодні німецькі органи влади, й на жодні угоди з німецькою владою, а тільки на мандат, який я мав від українців."

          Авраам Штерн: "Мені абсолютно зрозуміло: європейське єврейство буде знищене, якщо ми не прийдемо до угоди з Німеччиною... . Для мене очевидно, що наш ворог - це Британія. Британія могла врятувати мільйони наших братів! Але так  само очевидно що вона їх не врятує! Навпаки, вона зацікавлена у їх знищенні. Воно потрібно їй для того щоб встановити владу арабів в країні, яка буде слухняним знаряддям в її руках. Користь від нашої допомоги союзним державам буде невелика, а для нас же вона попросту дорівнює нулю. Тому залишається тільки одне: угода з німцями про порятунок європейського єврейства. Німці можуть "очистити" Європу від євреїв, переправивши їх сюди, в Ерец-Ісраель. І Німеччина може погодитися на такий варіант, якщо ми станемо воювати проти англійців."

Улица имени В.В.Путина

Улица имени В.В.Путина в Палестине (Вифлеем)

Герой України Роман Шухевич і совкова пропаганда що його оточує

Текст статті викладено російською мовою для того щоб зрозуміли ті хто отримав найбільший переляк від совкової людиноненависницької пропаганди.

Сотрудник СБУ:  Мы ездили в Израиль увидеть досье против Шухевича – а его просто не существует

Владимир Вятрович сотрудник Института национальной памяти, советник главы СБУ, исследователь истории Украинской повстанческой армии и биографии главнокомандующего УПА, Героя Украины Романа Шухевича ответил на вопросы УНИАН.

И СМЕШНО, И СТРАШНО, КОГДА ВИЦЕ-ПРЕМЬЕР ПО ГУМАНИТАРНЫМ ВОПРОСАМ РАСПРОСТРАНЯЕТ ДЕЗИНФОРМАЦИЮ Когда в прошлом году отмечалось столетие со дня рождения Романа Шухевича, гуманитарный вице-премьер правительства Януковича Дмитрий Табачник заявил, что он к такому празднованию относится с отвращением. Процитирую почти дословно: “Это каким же надо быть специальным капитаном, чтобы его привозили к Гитлеру и он получал из его рук орден...” Меня удивляет как историка, что мой коллега, доктор исторических наук, оперирует баснями о том, что Шухевич был награжден железным крестом. Есть опубликованные списки всех награжденных железным крестом: можно зайти в Интернет и посмотреть, что среди награжденных нет Шухевича. Сопутствующей этой является басня о том, что якобы крест вручал ему Гитлер. Это и смешно, и страшно слушать, когда государственный чиновник такого уровня, как вице-премьер по гуманитарным вопросам, позволяет себе распространять такую дезинформацию. За такие вещи он как чиновник должен был бы отвечать, а как историк – считаться совершенно скомпрометированным. Потому что ни одного исторического основания для этого утверждения нет.  Столетний юбилей нужно было отмечать. Шухевич – одна из ключевых фигур двадцатого века. В других странах таких героев было сотни, и именно они являются ориентирами для нации. Украинцы имеют право называть героями тех, кто воевал за свободу своей страны. Романа Шухевича упрекают: у него, мол, на руках кровь, но главное задание военного – воевать... В 40-50-ые годы ХХ века поставить на повестку дня вопрос о создании Украинского государства можно было только путем вооруженной борьбы. Никто не собирался слушать украинцев в парламентах и предоставлять им права, единственным способом привлечь к себе внимание было вооруженное восстание. Можно сказать что, выбирая между двумя режимами – советским и немецким, Шухевич избрал тот, который обещал независимость Украине? Роман Шухевич сотрудничал с немцами, я имею в виду именно создание легиона «Нахтигаль» зимой в 1941 году, а также в 1942 году, когда после расформирования «Нахтигаля» был создан батальон «Шуцманшафт 201». Украинское освободительное движение, которое ставило себе целью создание независимого Украинского государства, имело право выбирать союзников. Тем союзником была избрана Германия. Почему? Потому что это была единственная сила, которая претендовала на пересмотр геополитических условий, которые существовали в Европе на то время. Это было четко антисоветское движение, а на тот момент Украина была оккупирована советской властью. Однако после 30 июня 1941 года, когда немцы не приняли Акт возобновления независимости Украины и создание правительства Стецко, когда начались репрессии против руководства Организации украинских националистов, то ОУН переходит на антинемецкие рельсы. С началом 1943 года Роман Шухевич становится в ряды УПА и с оружием в руках борется против немцев. Вы как исследователь пытаетесь избегать каких-то страниц биографии Шухевича, которые в нашем сознании считаются грехом. Даже если Шухевич и сотрудничал с Абвером с 1939 года, как пишут в России, то что здесь крамольного? Руководство СССР тогда активно сотрудничало с Вермахтом, так почему Шухевич не мог сотрудничать с Абвером? Шухевич имел право как личность сотрудничать с разведкой. Нам важно не избегать этого момента, а оценивать цель, которую он ставил перед собой. Цель была единственная – создание вооруженной части, которая может впоследствии стать ядром украинской армии. Очень многие старшины «Нахтигаля» потом стали командирами УПА. И почему Франция и Британия имели право на протяжении 1938–1939 годов сотрудничать с Германией, почему Советский Союз имел право сотрудничать с Германией на протяжении 1939–1941 года? И почему украинцы по определению не имели права сотрудничать с немцами? Отмечу, что речь идет о периоде, когда немцы еще не успели показать своего звериного лица и воспринимались как освободители от советской власти. Когда Шухевич понял это, а также то, что немцы не выполнили договоренностей, он начал воевать с ними. ОУН–УПА — это та сила, которая отважилась бросить вызов обоим тоталитаризмам: и немецкому, и советскому. Даже Черчилль пошел на компромисс с одним злом, чтобы побороть второе. И уже 1946 году он понял, что они, уничтожив одного монстра, утвердили другого. Почему Шухевич, осознав, что немцы обманули его и что верхушка ОУН арестована, сразу не повернул оружие против немцев? Давайте говорить о реальных вещах. Роман Шухевич вел за собой семьсот воинов, а Вермахт имел на то время близко полумиллиона. Повернуть в 1941 году оружие откровенно против Вермахта и сказать: теперь мы как военные формирования «Роланд» и «Нахтигаль» воюем против Вермахта, – значило быть уничтоженным на месте. Они подали петицию командованию Вермахта о том, что бойцы прекращают выполнять приказы. Германия же не захотела, чтобы украинцы начали играть роль независимого политического фактора, после этого ребят из «Нахтигаля» отправили в лагеря переподготовки, где они фактически находились в статусе пленных, которых в каждый момент могли расстрелять. До конца 1942 года воины имели подписанный контракт, который обязывал их оставаться в рядах батальону «Шуцманшафт». Когда контракт закончился, эти люди заявили: мы больше с вами служить не будем. Многим из них это стоило жизни. Шухевича тогда повезли во Львов, и он, понимая, что его ожидает, сбежал из-под стражи. После этого Шухевич во время оккупации Украины Германией (в 1943–1944 годах) возглавлял УПА, главным фронтом которой была вооруженная борьба против немцев. Есть тысячи документов, которые это подтверждают. Когда мы начинаем говорить с российской стороной об этом языком документов, то дискуссии прекращаются. Все, что говорит российская сторона и пророссийские силы в Украине, опирается лишь на стереотипы советской эпохи. Утверждают, что после 1942 года, Шухевич воевал против белорусских партизан и поляков. Батальон «Шуцманшафт», где были бывшие представители «Нахтигаля», в том числе Роман Шухевич, прекратил свою деятельность в конце 1942 года. После этого большинство ребят влились в Украинскую повстанческую армию. А вот были ли советские партизаны в 1942 году в Беларуси? Василий Быков пишет, что были... Василий Быков – писатель. Посмотрите документы. Документы говорят, что то были специальные диверсионные группы, созданные под руководством НКВД, которые засылались в немецкий тыл для проведения антифашистских действий. Называть их партизанами тяжело, потому что партизаны – это сопротивление, организованное местным населением. МЫ ЕЗДИЛИ В ИЗРАИЛЬ УВИДЕТЬ “ДОСЬЕ” ПРОТИВ ШУХЕВИЧА, А ЕГО ПРОСТО НЕ СУЩЕСТВУЕТ В этом году во время визита в Израиль нашего Президента сотрудник мемориального комплекса Яд-Вашем сказал, что Шухевич уничтожал евреев. Потом, после правительственной поездки в Израиль, появилось опровержение – что якобы в архивах Израиля ничего компрометирующего нет. Не могли ли западные сторонники демократии ради поддержки Ющенко попросить Израиль не обнародовать настоящие документы относительно Шухевича? Нет... Скорее можно допустить, что на кое-кого в Израиле, в частности на сотрудника мемориального комплекса Яд-Вашем Йосифа Лапида, повлияли российские представители, сторонники гипотезы о «бандах УПА», и в результате всплыло “досье на Шухевича”, которое вроде бы содержит документы, которые доказывают его участие в антиеврейских акциях (о наличии такого “досье” сотрудник мемориала заявил Президенту Украины во время его визита в Израиль. – Авт.). Мы, то есть правительственная делегация приезжали специально в Израиль ознакомиться с этим “досье” и встретиться с человеком, который имел смелость сказать Президенту Ющенко о “документах”. Однако Йосиф Лапид, к сожалению, не явился не встречу. Я хотел пообщаться с ним, мне было крайне интересно посмотреть документы... Почему это не было сделано? Ни документов, ни господина Лапида... В Израиле почему-то доминируют абсолютно советские стереотипы. Нам передали два советских документа КГБ, но мы предоставили четкие материалы – инструкции, как создавались такие “документы”. А создавались они уже через десятки лет после самих событий... Написана ли исторически выверенная биография Шухевича? Нет... Не создано научной базы для исследования истории Украины двадцатого века. У нас нет единой концепции новейшей истории Украины. Вместо этого есть эклектика между советской концепцией и новыми национальными веяниями. До последних лет политическую власть в Украине представляли воспитанники советского режима, они и формировали запрос на историографию эклектического характера. Эта ситуация частично изменилась с приходом Ющенко: некоторые изменения происходят, но очень медленно. Историческая наука сейчас также во многом представлена людьми, которые писали оды Сталину и формировали советскую историческую память. И сейчас им очень тяжело признать: то, что они писали на протяжении всей жизни, – ничего не стоит. РОССИЯ БОИТСЯ ПРОИГРАТЬ ИНФОРМАЦИОННУЮ ВОЙНУ, ПОТОМУ ЧТО СРАЗУ СТАНЕТ ПОНЯТНОЙ ЕЕ РОЛЬ В ИСТОРИИ УКРАИНЫ Почему российский Интернет завален рассказами о том, что Шухевич устраивал погромы, и нет аналогичных страниц с альтернативной информацией? Историческая память – это арена информационной войны. А эта война – одна из основ российской политики. Она заключается в том, что Украина не имеет права на независимый взгляд на свою историю. Россия ведет против нас информационную войну потому, что в случае поражения будет понятна роль России в нашей истории. Будет понятно, что Россия несла в Украину колониализм. И это очень ослабит возможности влияния России на нашу современную политику. Можете ли как историк ответственно сказать: Шухевич не совершал еврейских погромов? Да. Так же Вы можете сказать, что Шухевич не убивал мирное население, белорусов и поляков? Очень интересный вопрос относительно мирного населения в партизанской войне... Если говорить о регулярной войне, непартизанской, то боец от бойца отличается униформой. Считать ли мирным населением поляков или белорусов, которые днем работают как обычные крестьяне, а вечером вооружаются и нападают на село, независимо, кто это – поляки или украинцы? С автоматом — он воин, с сапой – мирное население. Когда его в стычке убивают, то он мирное или немирное население? История борьбы УПА против немцев может стать мощным антитезисом сегодняшнему лозунгу “о реабилитации гитлеровских “пособников”. О борьбе УПА против немцев есть пять или шесть томов сборников материалов, изданных в Украине. Первые командиры УПА, которые их создавали, погибли в боях против немцев. Есть четырехтомное издание Косика, профессора Сорбонны, который работал в немецких архивах, опубликовал четыре тома документов, которые говорят о том, как УПА воевала против немцев. Есть отчеты советских историков, изданные у нас, где написано: “Однозначно установлено, что националисты бьют немцев”. Это же есть и в научных работах советских историографов. Шухевичу приписывают фразу: «Те, кто безоговорочно приняли советскую власть, должны быть уничтожены». Покажите источник... Бандере приписывают слова: «Наша власть должна быть страшной». И замалчивают продолжение этой же фразы: “Власть должна быть страшной по отношению к нашим врагам» и так далее... Есть еще “знаменитый” тезис, что УПА осуждена Нюрнбергским процессом... Возьмите любое издание материалов Нюрнбергского процесса, и если вы найдете там аббревиатуру УПА, то я лично подарю вам приз. Еще россияне утверждают, что УПА после 1942 года – это “проект Абвера”... Ну это просто абсурд! “Проект Абвера”, придуманный для борьбы с Вермахтом? А почему же немцы сами писали о себе, что они борются против УПА? Города Мизоч, Высоцке и Колки были освобождены от немцев, там создавались повстанческие республики. Не советую глотать то, что готовит советская пропаганда. Мне кажется, что мы слабее в этой информационной войне, потому что у нас Шухевичем занимается один историк, да еще и связанный с СБУ... Ну, во-первых, не один историк. А во-вторых, я работаю в СБУ с 9 января этого года, а тематикой УПА занимаюсь свыше десяти лет. Есть закон Украины о национальной безопасности, согласно с которым распространение заведомо неправдивой информации, которая дестабилизирует ситуацию в Украине, является одной из угроз национальной безопасности. А что делается сейчас? На дезинформации об УПА расшатывается ситуация в Украине. Специально нагнетается противостояние, которое базируется на лжи. Кроме того, я пошел в СБУ, потому что архив этой службы является наибольшим хранилищем материалов об ОУН–УПА. И эти материалы должны “работать”, настоящими документами мы должны опровергнуть все стереотипы относительно ОУН–УПА.

Разговаривала Маша Мищенко

http://www.unian.net/rus/news/242921-sotrudnik-sbu-myi-ezdili-v-izrail-uvidet-dose-protiv-shuhevicha-a-ego-prosto-ne-suschestvuet.html 


82%, 31 голос

13%, 5 голосів

5%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна