хочу сюда!
 

Мария

30 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 30-35 лет

Заметки с меткой «шухевич»

Украина на приёме у психолога

Почему мы пашем-пашем, но всё равно бедные? Как преодолеть «стеклянный потолок».


Украина непредсказуема, как погода. Нашим общественным настроениям свойственны резко-континентальные перепады — от восточного вектора развития к западному, и обратно. Эти метания хорошо видны в исторической ретроспективе.

На территории Украины на протяжении 1000 лет идёт процесс, напоминающий маятник. Украина находится то под влиянием польских, австро-венгерских королей, заключает с ними союзы и налаживает политико-культурное сообщение, то — российских монархов. Гетманы предпринимали попытки взять южный вектор развития в виде союза с турками и Крымским ханством, но и они ни к чему не привели. В драматическом, полном катастроф и ужасов XX веке Украина тоже «прокатилась» на этом маятнике, сначала между Германией и СССР, затем между СССР и Европой. Однако все исторические сюжеты имеют одну характерную черту. Украина всегда искала ориентир и поддержку за пределами собственных государственных границ. Местной политической элите всегда хотелось быть атаманами, но за чужой счёт, используя чью-то силу.

Практически все наши национальные герои и выдающиеся исторические личности ориентировались на внешний объект, будь то Иван Мазепа, Богдан Хмельницкий, Роман Шухевич, Степан Бандера или Михаил Грушевский. Все они заручались поддержкой того или иного короля, воинства, государства, союза стран. Сейчас уже неважно, почему так сложилось, по чьей вине и по какой причине.


Важно то, что с Украиной происходит здесь-и-сейчас.


Представьте себе Украину, молодую, красивую женщину 28-им лет, сидящей в кресле психолога. Психолог спрашивает, что привело её на приём. Нервно теребя край кофточки, она начинает перечислять свои проблемы: по сравнению с ближайшими соседями она зарабатывает меньше всех, она самая бедная страна Европы, у неё сложнейший внутренний конфликт, гибнут люди, и есть конфликт внешний с агрессивным соседом, который оттяпал часть её собственности, у неё куча долгов перед международными кредиторами и страшная коррупция…






Психолог выдерживает паузу и спрашивает:

- А чего бы вы хотели? Как бы вы хотели жить?

И Украина начинает перечислять всё то же, только с приставкой «не»: чтобы не быть бедной, чтобы не было конфликта, чтобы не было долгов и так далее. Психолог отвечает:

- Сейчас вы назвали то, от чего хотите избавиться, и мы будем с этим работать. Но я спросил вас, как вы хотите жить.

Растерянная Украина произносит:

- Как Европа…

- С высокими налогами и ценами, как в Европе? — спросил психолог.

Украина онемела.

- Нет! С высокими зарплатами. Психолог ответил:

- А думали ли вы, девушка, как Европа достигла своего успеха?

Украина почувствовала себя неловко, но ответила:

- Ну как, как… Боролась за независимость, искореняла коррупцию…

Психолог сказал:

- Европа выбирала свой собственный Путь развития, богатые европейские страны ориентировались на свои собственные желания. Конечно, вам очень сложно вообразить своё будущее, осознать, чего хочется на самом деле, потому что ваши желания подавлялись и дико искажались на протяжении столетий то одним государством, то другим. Но сложно не значит невозможно!

Украина внимательно выслушивает психолога и спрашивает:

- Но скажите, почему надо мной, как какое-то проклятье, всегда довлеет бедность? Ведь я очень работящая! Всю свою жизнь, всю историю я тружусь, произвожу, пашу, сею, жну, добываю… А денег как не было, так и нет! Приходится в долг брать, чтобы свести концы с концами.

- А вы когда-нибудь ставили перед собой цель разбогатеть?

Украина тут же вспыхивает негодованием:

- А когда бы я это сделала?!! Меня же всю историю угнетали и обдирали! Да мне спину некогда было разогнуть от паханины!

Психолог спокойно замечает:

- Но это было в прошлом. Вы уже 28 лет как независимы...

- Так у меня во власти одни преступники и коррупционеры! — парирует Украина. И добавляет:

- Вся надежда на Евросоюз!

Состояние угнетения, постоянная борьба за свою независимость, поиск союзников и спасителей среди соседей стали нашей национальной идеей и продолжают ею быть, несмотря на то, что Украина уже больше четверти века является самостоятельным государством. И в 21-м веке Украина продолжает смотреть вовне, за государственные границы, и даже не мечтает об успехе и деньгах. Она находится в перманентном состоянии борьбы, ей некогда думать о своём будущем.


Психологическое спасение Украины начнётся с того момента, когда она перестанет обвинять кого-либо, перестанет искать поддержки у Запада или Востока, когда она займётся, наконец, своей жизнью, полагаясь только на свои собственные силы.


Психолог говорит Украине:

- Вам нужен образ своего будущего и индивидуальная стратегическая цель, уникальная и ни на что непохожая. Как бы вы хотели жить через 10 лет? Опишите в тончайших деталях вашу мечту. Какой ваш годовой ВВП? Какой средний доход на душу населения? Какая налоговая система? Какие реформы проведены, и что это дало? Разрешите себе помечтать без всяких «если» и «но», и опишите своё желанное будущее во всех красках. Это потребует от вас мужества и настоящей самостоятельности — понять, чего вы хотите, сопоставить с тем, что вы можете, и поставить перед собой реальную Цель. Но это ваш единственный выход из нищеты. Только вы сами можете создать для себя лучше условия для жизни, вы и никто другой. Пора бы уже выучить этот урок истории. Опишите себя через 10 лет.

Но Украина не вникала в его слова, она кипела от возмущения.

- Я вам за что деньги плачу?! Вы психолог, вот вы и описывайте, как мне развиваться! Укажите направление, дайте рекомендации, вы же специалист! Если бы я сама могла, я бы к вам не обращалась! В общем, спасибо за приём, наверное, обращусь к кому-нибудь другому.

Украине очень не понравился этот психолог, весь приём она чувствовала себя идиоткой, потому что пришла за утешениями, а получила психологическую помощь, и это её очень сильно разозлило.


Balashov.com.ua


Генерал УПА Роман Шухевич.

110-річчя від дня народження Головного командира УПА Романа Шухевича.
Село Гуків Чемеровецького району 30.06.2017 
Слава Нації !
да

Генерал УПА Роман Шухевич.

110-річчя від дня народження Головного командира УПА Романа Шухевича.
Село Гуків Чемеровецького району 30.06.2017 
Слава Нації !

30 червня виповнюється 110 р. з дня народження Романа Шухевича

РОМАН ШУХЕВИЧ СУЧАСНИЙ ЗАВЖДИ
 
30 червня виповнюється 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА.

10 фактів із життя Романа Шухевича


1. Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священик Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т.Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5-ти томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
 


Батьки Романа Шухевича: Йосип-Зенон Шухевич та Євгенія-Емілія Шухевич (Стоцька). Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР)

 Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань карався польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія  була донькою-одиначкою отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір в Казахстан), де вони невдовзі померли.
 
2. 15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах врятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легенів.
 
3. Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.



Фото зі студентської справи Романа Шухевича, 1926. ЦДВР

4. Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорозьких іграх у Львові він встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався він також планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.

 5. Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.

 

Роман Шухевич серед членів 10-го куреня УУСП "Чорноморці". Зліва праворуч: 1-й ряд: невідомий, Яро Гладкий, Роман Шухевич; 2-й ряд: невідомий, Роман Рак, Антін Івахнюк, Євген Полотнюк, невідомий (1929) ЦДВР

6. Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав з концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли в домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав з «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Одного разу молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти на возі, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати всю дорогу.

 

Роман Шухевич із сестрою Наталею (1938 рік). Історична правда, ЦДВР

 
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті

http://www.memory.gov.ua/news/roman-shukhevich-suchasnii-zavzhdi

До вшанування пам’яті Героя України Романа Шухевича


Командир Армії Нескоренних -
Роман Шухевич




Командир Армії Нескорених Роман Шухевич

В сучасній українській літературі щодо героїв національно-визвольних змагань існує одна глобальна проблема – це і усвідомлена, і навіть, зачасту, неусвідомлена суб’єктивність. Значні періоди минулого часу борці за самостійну Україну вважалися людьми негативного змісту – зрадниками і ворогами, тому що такими вони і були по відношенню до пануючої влади імперського окупаційного плану. Зокрема, гетьмана Івана Мазепу затаврували як зрадника і паплюжили його ім’я як в часи Російської імперії Романових, так і в часи імперії під абревіатурою СРСР. Всіх членів Організації Українських Націоналістів вважали і, на превеликий жаль, вважають дотепер злочинцями і терористами польські провладні інституції, що не бажають, знову ж таки: на жаль, і  дотепер визнавати окупаційного та дискримінаційного характеру свого панування в Західній Україні у 20-30-х роках ХХ-го століття. Особливо огидного вигляду набувала критика видатних постатей та подій в історії України за часів панування комуністично-терористичного режиму, коли нещадно оббріхували і оскверняли все, що мало неузгоджені ідейні смисли щодо пануючої ідеологічної схеми комуністичного догмату. Тобто будь-які прояви в українців національного та державного суверенітету визнавались владою апріорі злочинними, а їх виразники – злочинцями.
Подібні умови створили для українців фатальну необхідність постійно виправдовуватись та роз'яснювати собі та іншим, що то є неправда і не є таким поганим насправді, а навпаки: герої є героями, бо боролись за свій народ і свою державу, а ніякими не зрадниками, тим більше – ворогами. За тим ми в Україні переважно займались не об’єктивним вивченням життєписів видатних постатей з нашої історії, скільки мусили спростовувати різні наклепи, а за тим вихваляти, шукаючи і підбираючи всі позитивні моменти з їх біографій та свідомо обминаючи і не помічаючи наявні негативні вчинки, які потребували критичного  осмислення. Нарешті настав час, коли українці не повинні ні перед ким виправдовуватись і спроможні відверто поглянути на свою правдиву історію відкритими очима. Для цього маємо спиратись на чітко наукову методику дослідження як історичних процесів з історії України, так і в дослідженнях стосовно окремих персоналій.
В повнім об’ємі ця проблематика стосується і особи Романа Шухевича: ми дотепер не маємо правдивого дослідження ні його життєпису, ні його ідейного доробку. Власне тому при формуванні мною збірника матеріалів про Романа Шухевича до його 100-річя був застосований метод котроверсійності та включено кілька матеріалів псевдо-критичного змісту про його особу задля ширшого осмислення цієї видатної постаті. Будучи Головним командиром Української Повстанчої Армії, Головою секретаріату Української Головної Визвольної Ради, керівником Організації Українських Націоналістів-революцонерів в Україні у найважчий період збройної боротьби, саме Роман Шухевич потребує грунтовної наукової праці над всім його життєвим шляхом фактично по-денно починаючи від часу його дитинства. Доля так розпорядилася, що особа Романа Шухевича від малечку перебувала у епіцентрі тогочасних суспільних подій, отже у детальному дослідженні перед нами постане не окремий життєпис, а ціла епоха з української дійсності кінця ХІХ-го і початку та середини ХХ-го століть. Спробую стисло окреслити перелік таких епохальних тем, які безпосередньо дотичні до особи Романа Шухевича.
Найперше, це його родовід. Шухевичи належала до прадавніх галицьких священицьких родів, які були основою всього класу шляхетства для українського етносу по цілій Україні. То був особливий феномен в українського народу, що основну верству його еліти складало виключно духівництво, а не військово-урядовий клас, як в інших державах та народах поряд. Відсутність державного суверенітету і постійна підпорядкованість українських земель від часів їх загарбання Золотою Ордою почергово різним окупантам не надавала можливості розвинутись власній українській еліті з місцевих феодалів-воевод, їх дружини та двірні, тому що вони швидко асимілювалися з домінуючою окупаційною владою і ставали її частиною. Особливо це стосується періоду панування Польщі та Московії. І тільки верства українських священників, як органічна складова українського народу за всім змістом свого буття, несла на собі той фермент елітності, без якого народ ніколи не переродиться в націю, основою чого є державна єдність та суверенітет. Саме тому з священицького роду Шухевичів вийшла ціла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність. Певним чином родова шляхетська елітарність обумовила в значній мірі світогляд і долю Романа Шухевича. 
Наступною  темою є дитинство і сімейна атмосфера, в якій зростав маленьких Роман. Хоч сам він народився у Львові і отже є корінним львів’янином, але ріс дитиною і навчався в початковій школі провінційних містечок Краківець та Кам'янці-Струмиловій (тепер – Кам'янка-Бузька), де його батько Осип-Зиновій Шухевич працював у судах. Знову варто зазначити, що якщо у самому Львові була чимала етнічна мішанина з домінуванням німецької, а потім – польської культур, то в провінційних містечках Галичини беззастережну перевагу мало українське культурне середовище, тому що і населення там було переважно українське, ще й міщанське, тобто як тепер кажуть: середній клас. Це важливо зрозуміти і дослідити, тому що виростаючи в домінуючому україномовному середовищі у Романа Шухевича не було з дитинства закладено своєрідного комплексу національної неповноцінності, а навпаки у нього розвинулась і ствердилась самовпевненість автохтона: це моя земля і я на ній є правдивий господар. А пануючі зайди тут тільки випадкові небажані гості. Важлива деталь при аналізі причин того, чому Роман Шухевич відмовлявся емігрувати з України, а буквально прирік себе боротьбі до кінця: перемога або смерть! В Декалозі українського націоналіста це гасло розширено звучало так: Здобудеш Українську Державу або загинеш в боротьбі за неї. Господар зі своєї домівки втікати не повинен, а має її боронити до останнього, що і сталося.
До теми дитинства Романа Шухевича варто додати тогочасну атмосферу війни Першої Світової, яка йшла безпосередньо поряд на землях Галичини. У 7-річному віці дитина вже досить свідомо схоплює події та розмови, які відбуваються навколо неї, що має вплив на формування світогляду та характеру. Тема війни була основною на той час, а воєнна форма і зброя стала буденним атрибутом життя. Жорстока окупація російськими військами Галичини у 1914-1915 роках назавжди розвіяли міф москвофільства на місцевому рівні, отже Роман Шухевич ніколи не мав подібних помислів щодо «братніх слов'янських народів» або надмірної прихильності до росіян тощо. Водночас полі-етнічне середовище Львова привчило Романа до етнічної толерантності і він за все життя не проявив жодних ознак ксенофобії до будь-якої етнічної групи. Важливий факт, що також потребує наукового вивчення та обгрунтування, оскільки звинувачень у ксенофобії вистачає аж занадто.
Час повернення до Львова у 10-річному віці Романа Шухевича співпав зі значними зрушеннями у тогочасному суспільно-політичному середовищі як розпад Австро-Угорської імперії, проголошення 1 листопада 1918 року Західно-Української Народної Республіки і всі події польсько-української війни. У цей час Роман навчався у Львівській академічній гімназії з 1917 по 1925 роки, отже перебував у самому вирі подій, зокрема, його батько обіймав посаду повітового політичного комісара 3УНР в Кам'янці-Струмиловій, a його стрийко Cтепан Шухевич став до лав вояків Української Галицької Армії. Програш в боротьбі за Соборну Україну та окупація Польщею земель ЗУНР не могли не справити сильного враження на підлітка, отже і мали спричинити до формування світоглядних цінностей та характеру Романа Шухевича. Однозначно велике значення мав щодо цього полковник Євген Коновалець – командант Української Визвольної  Організації, який у 1921–1922 роках разом з колишнім старшиною УГА Степаном Шахом деякий час винаймали у Шухевичів кімнату. Гімназист Роман неодноразово розмовляв із полковником та прислухався до його розмов, які мали великий вплив на формування його свідомості та глибокого розуміння сутності боротьби за Україну. За самим фактом подальших подій можна беззастережно стверджувати, що саме Роман Шухевич став тим безпосереднім ідейним спадкоємцем чину провідника і вождя українських націоналістів Євгена Коновальця в усій повноті справи. Давайте згадаємо, які посади обіймав за своє життя Роман Шухевич і чи не відповідали вони рівня особи Євгена Коновальця, якби він був живим? Думаю, що наукове дослідження цього питання було б дуже доречним.
Не маю на меті переповідати всю біографію провідника Романа Шухевича, яка заслуговує, повторюсь, буквально на по-щоденно детальне дослідження, але хочу наголосити на певних моментах, що не мають належного наголосу і поголосу в Україні сьогодення. Одним з найголовніших я вважаю недооцінка факту приналежності Романа Шухевича до високого рівня інтелігента та інтелектуала, про що засвідчує його одночасне навчання у двох вищих навчальних закладах: Львівській політехніці на стаціонарі та ще він став студентом заочного курсу музичного інституту ім. Миколи Лисенка по класу фортепіано і успішно обидва їх завершив. Музичний інститут закінчив також його брат Юрій. Разом вони виступали у Львівському оперному театрі, де Юрій співав під акомпанемент Романа. Улюбленими композиторами Шухевича були Гріг та Шопен. Те, що на будинку Львівської Консерваторії дотепер немає меморіальної дошки про те, що тут навчався  Роман Шухевич – показник недооцінки нами всіма високої творчої інтелігентності Провідника.  А то був інтелектуал найвищого рівня! Освіта в тогочасній Польщі-Речі Посполитій і шкільна, і гімназійна та університетська була європейського рівня, значно вища за колишню радянську та сучасну пост-радянську – просто не до порівняння. До того ж для українців існувало ще чимало перепон в їх навчанні та розвитку через насильницьку «полонізацію» як основну державну політику щодо етнічних меншин і в першу чергу щодо українців, які в Галичині та Волині якраз були етнічною більшістю! Тобто і Роману Шухевичу, і Степану Бандері, і ще багатьом-багатьом українцям-студентам доводилось докладати величезних зусиль та проявляти особливо видатні здібності у навчанні, щоб здавати позитивно іспити і проходити далі аж до закінчення навчання. Даремно зараз про цей феномен замовчують, як українці не піддавались гнобленню й духовному деградуванню, тобто не ставали тупим бидлом, чого постійно домагався досягти кожен окупант. Якраз високоосвічені українські інтелектуали змогли надати ту неймовірну силу впливу і УВО, і ОУН, і УПА. І живлять дотепер нас своєю наснагою, оскільки сучасний рівень інтелігентності, судячи з наших сучасних депутатів у ВРУ та їм подібних, – нижче культурного рівня галицьких селян до 1939 року. То наболіла окрема тема винищення української еліти, проте особа Романа Шухевича саме тут є актуальним прикладом.
Найкраще тому свідчення: комерційна діяльність у створеній  Романом Шухевичем рекламній агенції «Фама» – ця фірма (кооператив) стала першою українською рекламною компанією в Галичині. Водночас вона існувала не просто собі прибутковою роботою для прожиття багатьох працевлаштованих тут українців, але насправді була геніальним грандіозним проектом легального надбання коштів задля діяльності всієї ОУН. Так само робота рекламних агентів мала характер значної мобільності, тобто інформаційний зв'язок поміж осередками ОУН та інших громадських організацій був забезпечений і убезпечений. Абсолютно відпала потреба у небезпечних «ексах»-пограбуваннях польських державних установ для здобуття коштів на діяльність українського підпілля. Припинились непотрібні трагічні втрати серед найкращих українців, як і жорстокі «пацифікації» – відплатні репресії з боку польського уряду, але не припинилась боротьба! Розвиваючи свою діяльність, Роман Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль, що в цілому стало запорукою фінансового успіху. «Фама» розробляла та розміщувала рекламні оголошення кооператив «Центросоюз», «Маслосоюз» та інших у газетах «Діло», «Новий час». Завдяки вмілому менеджменту фірма розрослась у розгалужене підприємство, і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, для друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення «адресарія» (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ. Чи могла б такого досягти людина без високого рівня інтелекту? Безперечно, що ні. Наскільки нам не вистачає подібного сорту людей в сучасності. Конфліктна ситуація з так званою «блокадою ОРДЛО» надзвичайно чітко викрила проблему, коли відсутність елементарного рівня інтелекту призводить до таких явищ, що колишні герої-захисники з ветеранів АТО за наслідками своєї, можливо цілком щирої,  «патріотичної» діяльності стають фактично на бік ворога, наносячи шкоду виключно Україні, її економічному стану, отже і українському народу в цілому. Не даремно в народі кажуть: краще розумний ворог, аніж дурні друзі. На превеликий жаль, це задавнена проблема в українському політичному середовищі: діяльність різноманітних провокаторів та агентури під виглядом ультра радикального патріотизму і рафінованого націоналізму, що нічого доброго за собою не мало, тому і щезало, подібно до формувань колишньої УНА-УНСО, або теперішніх ВО «Свобода» чи «Правий сектор». Як кажуть в таких випадках: не потрібно бігти по переду потяга, бо це тільки заважає набирати йому швидкість. Вибачаюсь за цей відступ, але подібна проблема  була актуальна і за часи діяльності Романа Шухевича, тому що і він був у певному сенсі радикально налаштованим активістом в ОУН, але це допомагало справі, а не знищувало її в глобальному обширі тогочасного життя.
З точки зору поглиблення інтелекту варто спробувати проаналізувати час, проведений в ув'язненні Романом Шухевичем, як і іншими учасниками національно-визвольних змагань. Дивним чином цей час сприймається як просто змарнований і фактично його начисто викреслюють з життя героїв, тоді як насправді в цей час йшла активна розумова робота як ідеологічного - так і практичного змісту. Йшло осмислення пройденого шляху, зроблених помилок, оновлення ідейного набутку і планування подальших дій. Українські націоналісти ніколи не марнували часу за жодних обставин і на це потрібно звертати увагу науковцям. Так само не було простим часовим перебуванням у тривалих зимових сидженнях членів ОУН та УПА в сховках-криївках, а навпаки там і тоді йшла активна аналітична робота, навчання і підготовка, яка набувала реального запровадження у діях підпільників і повстанців у наступний період боротьби. Власне тому не зважаючи на значні втрати від репресій і просто неймовірні за кількістю силами війська та спецслужб СРСР у Західній Україні, націоналістичне підпілля було життєздатним там настільки тривалий час.
Нарешті в завершення невеличкої розвідки про теми і проблеми з прогалинами в життєписі Романа Шухевича, хочу вказати на важливе дослідження здобутого фаху, зокрема викликає подив і захоплення система та різноманітність конструкцій схронів-криївок та бункерів, які було збудовано українськими підпільниками, але чому ніхто ще не поєднав цей феномен з тим, що Роман Шухевич мав вищу освіту інженера. До речі, Степан Бандера мав агрономічну освіту, яка обумовлювала добре знання географії регіону і його особливостей. Чимало було фахівців з лісництва серед провідників українських націоналістів, тобто це не була спонтанна дійсність, а глибокопродумана наперед комплексна стратегія освіти і дій по вихованню цілого покоління українців, готових до активної боротьби добре навчених, зі наявними глибокими фаховими знаннями. На цей напрямок майбутнього Визвольного Чину були скеровані і всі українські спортивні товариства, як «Сокіл» чи «Пласт» тощо з чітким воєнізованим ухилом, а товариство «Просвіта» переважно діяла як ідеологічна націоналістична установа і її культурологічна оболонка була суто формальним прикриттям. Таким чином нам потрібно вивчати життєписи наших Героїв, як Роман Шухевич, не виокремлено зі загального контексту життя тогочасної України, а якраз навпаки в комплексному висвітленні часу, суспільного буття і сприйняття його Романом Шухевичем на той момент. За тим відпадуть суперечності щодо розколу в ОУН, звинувачень в тероризмі з боку поляків чи в колабораціонізмі з нацистами Німеччини. Не кажучи про радянські штампи «шпигунів» або «зрадників Батьківщини». Якщо ми зможемо в історичній науці нарешті відійти від хворобливого синдрому виправдовуватись перед кимось стороннім, а почнемо просто чесно досліджувати власну історію українського народу для найпершу чергу нього самого – тоді і тільки тоді ми зможемо постати як суверенна самостійна світова Нація і Держава.

Богдан Гордасевич
м. Львів
5 березня 2017 р.


Проспект Романа Шухевича у Києві має бути!

Громадськість Києва вимагає від міськради перейменувати проспект на честь Шухевича.
24.12.2016



Громадські організації міста Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна у Деснянському районі на честь Головного командира Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича.

22 грудня 2016 року, Київрада не змогла ухвалити  рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Головною причиною стала неконструктивна позиція фракції "Солідарність" у Київраді, яка в останній момент відмовились підтримати це рішення.

На засіданні Київради був присутній син Романа Шухевича, політв’язень радянських концтаборів, народний депутат України Юрій Шухевич, який закликав депутатів вшанувати свого батька і перейменувати  проспект на його честь.

Таке рішення отримало підтримку киян, що засвідчило громадське обговорення та підтримка профільних депутатських комісій:

    28.03.2016-28.05.2016 під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;
    08.06.2016 комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.
    Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики

Перейменування вулиці на честь Головного командира УПА в столиці України, вважають автори звернення, буде достойним доповненням крокам на вшанування пам’яті борців за незалежність України, серед яких:

    Рішення Президента України Петра Порошенка про запровадження Дня Захисника України саме в день створення УПА 14 жовтня;
    Ухвалений Верховною Радою України Закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", серед яких — бійці УПА.
    22 грудня 2016 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році, згідно з якою у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75 років створення Української повстанської армії та 110 років з дня народження Романа Шухевича.

Громадські організації Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна на честь головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, який є одним із символів антитолітарного спротиву та боротьби українців за Незалежність у ХХ ст.

Звернення підтримали 27 громадських організацій та об’єднань:

Громадський сектор Євромайдану

Громадянський рух "Відсіч"

Пласт – Національна Cкаутська Організація України

Київське крайове братство ветеранів ОУН-УПА

Центр досліджень визвольного руху

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ

Благодійний фонд "Героїка"

ВГО "Молодий Народний Рух"

Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені В. Стуса

ВГО "Не будь байдужим!"

ВМГО "Батьківщина молода"

ВМГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес"

ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій

ГО "ТСЗСУТВМФ "Цивільний Корпус "АЗОВ"

Ініціатива "Дріжджі"

Рух "Простір свободи"

Просвітницький центр національного відродження ім. Євгена Чикаленка

ГО "ВМР "Національний Альянс"

Фонд Оборони України

Громадська організація "Голінська сотня"

Київське національне товариство "Ерзянь Вал"

Міжнародна благодійна установа "Центр Національного Відродження ім. С.Бандери"

ГО "Молодіжний клуб Джура"

ГО "Українська справа"

ГО "Наша Воздвиженка"

ГО "Всеукраїнська люстрація"

ГО політичних експертів "Український меридіан"

ДОВІДКА:



Як відомо, в 1943 році українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці воювали проти нацистських окупантів. Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років.

Боротьба УПА — це приклад найтривалішого  в Центрально-Східній Європі спротиву тоталітарним режимам. У СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича, загиблого в бою з чекістами, намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.

http://www.istpravda.com.ua/short/2016/12/24/149414/

73%, 11 голосов

27%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вбити Шухевича



           Я думав, що Ляшко просто підарас. Просто, звичайний підарас. Зараз вся влада з них складається. Тому, дивуватися всі вже втомилися і не дивуються. Ну підарас і підарас. Народ звик, що майже всі 25 років ними керують підараси.
           Але, ось послухав відео, де цей, як я вважав, підарас, з люттю та ненавистю, якою не було навіть у Ющенка, Януковича, та Порошенка разом взятих, коли вони говорять про Тимошенко, а зараз вивергає зі своєї чорної пащі на адресу Юлії Тимошенко цей ублюдок, створений з кала щура, то в мене волосся дибки стали.
          Ні, це не підарас, це якась аномалія людини, який-то бракований людський матеріал, що інфікує людей, серед яких поки що знаходиться, отруйним та спотвореним ДНК, яке може перетворити українців на орків, гоблінів та якихось гремлінів.
          Зрозуміло, що Ляшко давно вже сидить в лайні і жре лайно, хоча бува іноді виринає з нього, максимум по пояс, трішки вискубує дерьмо, що засохло в його носі, вухах, на лисині, але тепер він вже занурився в нього остаточно та назавжди.
          Тут вже потрібна допомога санітарів та хірургів по мозку, яким треба робити термінову трепанацію черепа Ляшка, вичищати його від залишків гниющої сірої маси та поставити там проблесковий маячок ALARM, щоб люди бачили, що тут небезпека.
          Але, тут є і інший бік.
          В цій історії замішана поважна людина. Юрій Шухевич.
          Не буду все переказувати, вже всі все знають і все бачили. Ляшко сам в це вляпався і на ходу вигадав безумну версію вбивства Шухевича. Пишуть, що він вже бігав на консультацію до свого боса, Порошенка.
          І не виключаю, що вони могли домовитися самі вбити Шухевича і повісити це на Юлію Тимошенко. Не дарма ж такий шалений наголос та переконання від Ляшка йде саме в цьому напрямку. Мабуть це йде гебельсівсько-інформаційна підготовка суспільства, щоб воно повірило в такий безумний розвиток подій, і тим самим припинило довіряти Юлії Тимошенко. Це, як мінімум. Головна їхня мета, знов кинути Тимошенко за грати.
          Воно ж влада то не змінилася, ті самі бандити і кремляді. І ідея фікс та сама, позбутися Тимошенко.
          Там у Шухевича є якась організація, "Українські патріоти" здається. Не знаю, чи прочитають вони цей допис, але я закликаю їх взяти на себе охорону Шухевича, бо Порошенко і Ляшко можуть його вбити.
          Ще раз.
          ПОРОШЕНКО І ЛЯШКО МОЖУТЬ ВБИТИ ШУХЕВИЧА!!!!
          І повісити це вбивство на Тимошенко. Це для них рівнозначно виживанню. Виживанню в усіх аспектах. І збереження всього награбованого, і можливість залишитися на свободі, і можливість далі набивати свої кишені за рахунок зубожілого народу.

       Приєднуйтеся до
            спільноти

Таки да, страсти-то какие!

http://korrespondent.net/ukraine/3775057-operatsyia-ympychment-yntryhy-v-verkhovnoi-rade

Юрий Шухевич в Верховной Раде в перерыве между заседаниями

А теперь вот думаю:
1. Не такой он уж и слепой, если собирался зачитывать предлагаемое Постановление ВР. А поддерживают его на ходу из-за головокружения и слабых ног.
2. Он и в Раде с топором сидит, осмысленно глядя на собеседника.
3. А всё-таки здорово, что в Раде столько драк, сразу видно "кто есть кто". И у "электората" есть возможность увидеть..., нет, не своих избранников, они ИХ НЕ ИЗБИРАЛИ, а ту шпану, которая попадает туда "по партийным спискам".

Вспоминаю Верховный Совет УССР - там были рабочие, колхозники, академики и директора предприятий. Собирались они на свои сессии для принятия решений раз или два в год. Зарплату за своё "депутатство" не получали, так как там НЕ РАБОТАЛИ, а только собирались на день или два для обсуждения законов, подготовленных СПЕЦИАЛИСТАМИ, и голосовали по их принятию. Такая была ДЕМОКРАТИЯ. Всё остальное время они РАБОТАЛИ среди нас на своих рабочих местах. И мы общались с ними ежедневно, делились проблемами и успехами.

Скучно было тогда, то ли дело теперь - какие драки! Сколько страсти... И всё это с риском для жизни и здоровья ради НАШЕГО С ВАМИ блага и ПРОЦВЕТАНИЯ СТРАНЫ !!!! 
Такая ТЕПЕРЬ "демократия", зрелищная и страстная, "не щадя живота своего".
Слава героям!

Кто понял, что произошло в ВР?

Кто-нибудь понял, что не дал сказать Ляшко Шухевичу?

Я понял, что Ю.Тимошенко отказалась от выступления своей фракции в пользу 83-летнего Шухевича, который должен был предложить следующую постанову:

По-моему, так утверждается в этом материале: http://112.ua/statji/novyy-shatun-kto-i-zachem-pytaetsya-ispolzovat-pokushenie-na-shuhevicha-352851.html

Изначально не было понятно, почему во фракции Ляшко не позволили выступить Шухевичу. 

"Дело в том, что Юрия Шухевича пытались использовать для дестабилизации ситуации в стране в целом и в парламенте в частности. Шухевич должен был выступить и произнести документ, который должен был бы возмутить общество, а потом... есть достоверная (? - А) информация - планировалась ликвидация господина Юрия (Шухевича - А). Когда и где должна было случиться это убийство, должны выяснить спецслужбы, но эта провокация курировалась охранником Виктора Медведчука - Александром Билыком, которого впустили в парламент по пропуску, который заказала ... Юлия Тимошенко", - говорит Мосийчук. 

Нардеп от Радикальной партии Дмитрий Линько сказал, что Шухевичу изначально для выступления "подсунули" проект постановления об импичменте Порошенко (кто "подсунул"? - А).

Кто же использует титана РУХа Шухевича для импичмента Президента или для дестабилизации обстановки в борьбе за власть?


33%, 4 голоса

8%, 1 голос

17%, 2 голоса

8%, 1 голос

8%, 1 голос

25%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Президентская коалиция - предатели

Народный депутат Юрий Шухевич, сын главнокомандующего УПА Романа Шухевича, обвинил президентскую коалицию в предательстве.
     «Вчера я смотрел, как вы радовались решению об особом статусе Донбасса. Не радуйтесь, господа! Не радуйтесь принятию решения об особом статусе Донбасса! Не будет демократических выборов, не остановят огонь, будет продолжение войны и дальше. Только завтра вы будете говорить не про Широкино и Мариуполь, а про Бердянск и Мелитополь!», — сказал Шухевич в своём выступлении. 
     Шухевич: «Не думайте, что вам удастся кого-то перехитрить. Перехитрить Запад. Ведь Запад кинул нас! Точно также, как в 30-е годы Чехословакию. Вы не будете иметь ни мира, ни справедливости. Вы трусливо боитесь назвать Россию агрессором, а Украину жертвой агрессии. Вы называете их террористами! Нет, Россия главный игрок здесь. Вы не хотите отдать под суд генералов, которые обворовывают армию, которые предают Украину! Вы стали на позорный путь предательства!"
    
17 марта Верховная Рада приняла поправки к закону об особенностях самоуправления в некоторых районах Донбасса, которые должны вступить в силу после "выборов", что предусмотрено положениями предательского "Минского сговора".
     Захарченко заявил о том, что "Новороссия" будет продолжать наступление и захватывать города. Скандальный российский телеведущий Сергей Доренко раскрывает планы Кремля: "Нам нужна вся Украина!"
     Между тем война продолжается. Представители ОБСЕ сообщают, что из артиллерии (которую российская армия и не думала отводить) были обстрелены Пески, Широкино и Авдеевка. Среди украинских воинов есть раненые и погибшие.
     Геннадий Боценюк.

Вслід за Юрієм Шухевичем, свою реакцію на діяльність чинної влади висловив дисидент та в'язень радянських таборів Степан Хмара:
    --- Огидно коментувати ганьбу і зраду депутатів, що, як блазні плазують перед зрадником Порошенком. Ще більше огидно, коли пігмеї намагаються різними викрутасами виправдати свою ганьбу і зраду: підтримати зрадницьку політику Порошенка і вдавати з себе українських патріотів, - зазначив Степан
Ількович.
     У своєму виступі він назвав провладні Блок Петра Порошенка та Народний Фронт "клозетними", а депутатів із "Самопомочі"  посібниками цим двом фракціям.
     Депутата від "Самопомочі" Гопко,  Хмара порівняв із Ганною Герман. За його словами, вона теж Ганна Миколаївна і теж з Галичини.
     Дії влади, вважає Степан Ількович, цілком красномовні, тільки прізвища паханів різні...
     Нагадаємо, що дещо раніше Степан Хмара називав Порошенка "зрадником, подонком та брехуном".
     Іван Розбаш.
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая