хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «паломничество»

Паломничество

Эссе "Паломничество"

Человек движется всегда за течением, а не против его. Так ему подсознательно проще.

В одном мужском монастыре православной церкви приехали паломники в обитель. Это осень. Они помогали храму рубать дрова, чтобы заготовить храм для отапливания. В паломничестве собрались разные люди. Одни были очень трудолюбивые, другие средне, а третьи ленивые. Но тем не менее никто никого ни в чем не упрекал, все трудились, как кто мог. Те, кто был от природы трудолюбив, тот очень усердно трудился, те, кто средне, брал небольшой отдых. Но, а те, кто ленив, трудились с великими усилиями, быстро уставали.

Один из ленивцев придумал, чтобы просто не быть без дела, потому что там такая была атмосфера, что никто не был без дела, то они решили петь песни православные. Один из них уселся на стопку дров и стал петь "Наша Вера", автор Николай Сербский. Также пел "Царица Преблагая", "33 псалом" и "Богородице Дево радуйся". Такая идея всем понравилась. И вот каждый решил, кто устал дрова колоть и носить, петь песни и этим поддерживать
дух труда, потому что на такие песни хорошо работалось, и никто не был упрекнут в том, что не работал. Но, кто уставал петь, тогда трудился, и так по смене.

Паломники провели хорошо время, и решили договорится все вместе еще так приехать отдохнуть от мирской суеты, потому что сами были людьми семейными и рабочими, каждый по разному. То вот для них это и был настоящий отдых от разного рода проблем. Епископу тоже понравилось то, что в его обители собирается такой народ и они все вместе подружились и договорились часто собираться в такой период времени каждый год, чтобы хотя бы здесь по-настоящему отдохнуть от мира, послужить Богу и успокоится от своих проблем.

От этого всего напрашивается такой вывод. Если человек работает на работе, пускай даже за небольшие деньги, но если там здоровая атмосфера, никто никого не унижает, и все трудятся в ту меру, какую могут, то на такую работу люди будут идти охотней, чем кто-то даже ехать на курорт. Дело не всегда упирается в деньги, но иногда в те ценности, которые не измеришь никакими деньгами.


Живые цветы...

Живые цветы...)) -https://stpneuma.livejournal.com/139924.html#comments

Продолжаем чайные посиделки с нашим поваром и представляем почтеннейшей публике ещё один рассказ от первого лица.

В 1980 году мне исполнилось 11 лет. В этот год страна принимала Олимпиаду и умер Владимир Семёнович Высоцкий. Ввиду своего юного возраста я не до конца оценивал масштаб событий, просто в связи с этим годом ассоциируются именно эти и ещё одна поездка, а именно летний авто
бусный тур "Псков - Таллин - Пярно". Официальная цель тура, как сейчас помню - "за колбасой". А вообще матери просто досталась путевка почти за бесплатно по профсоюзной линии. Итак, прямо из Валдая мы сели в автобус и поехали.

В Пскове, весь наш коллектив экскурсантов, пошел в Псково-Печерский монастырь. Это входило в программу под эгидой антирелигиозной пропаганды и разоблачения поповского мракобесия.

Как раз в тот день состоялось погребение схиигумена Саввы (Остапенко), и все члены нашего тура почему-то не пошли за экскурсоводом, а старались посетить как можно больше святых мест, храмы, пещеры и немного постоять во время отпевания старца.

Как сейчас помню, моя матушка со мною заходила в храмы обители, прикладывалась к иконам, крестилась. Мне тоже все было жутко интересно и загадочно. Какой-то таинственностью и сакральностью веяло от этого посещения монастыря, хотя на тот момент я, конечно, и таких слов то не знал.

В Таллинне, как обязательную часть программы, мы посетили квартиру-музей В.И. Ленина и действительно закупили полные сумки колбасы. Все остальные посещеннные нами места ушли благополучно из памяти как ненужный мусор.

В сентябре я вернулся в школу, и первое домашнее задание по русскому языку было написать сочинение на тему "как я провел лето". Не побоюсь сказать, что в ту работу я вложил всю свою отроческую душу. Красочно и ярко описал, как мы посещали в Пскове монастырь, как присутствовали при погребении старца, Литургии, без сомнения вставляя свои впечатления о том, как было все красиво и таинственно.

Написав сочинение, я отдал его на прочтение своему бессменному и единственному рецензенту и критику - мамочке. Та с огромным любопытством, неподдельным интересом и умилением прочитала, закрыла тетрадь, посмотрела прямо мне в глаза, улыбнулась и мягко проговорила, начав с похвалы:

- Хорошо! Очень хорошо! Все очень хорошо, сынок! Только давай ты это мне оставишь на память... А в школу лучше напишешь как мы с тобой посетили квартиру-музей Ленина..., - помолчал и тихо-тихо добавила:
- Где всегда стоят живые цветы!!!

Много позже я понял, что мать пеклась исключительно о мне, о моем будущем в этой стране. А когда я все понял, самая ненавистная фраза в моей жизни стала: "где всегда стоят живые цветы".

...
 
---------------------------------------
Вы можете поздравить автора с наступающим Рождеством и немножко пожертвовать ему на кофе и пряники для посиделок с интересными людьми:

Сберкарта: 4276 3800 9746 1409
Пополнить баланс: +7 929 609 20 77
Yandex.Деньги: 410011014471981
PayPal: stpneuma

...и не забывайте присылать имена для поминовения на службе.
Как за здравие, так и за упокой ваших близких и сродников.

Спаси Господи!
Метки:

Умань сьогодні...


І тут мене осінила здогадка -- невже до нас приїхали ті, хто із свого моря зробив Мертве море...?

Долороса - Крестный путь

Древняя улица в старом Иерусалиме. От Пилата до горы Голгофы - места распятия. 
Скептики скажут, что та улица не сохранилась, археологический слой 1-го века находится на несколько метров под землей, а все здания построены позже, в Средние века. Отчасти этот так. Но все же кое-что сохранилось, многие более поздние постройки практически стоят на ранних фундаментах, а новая улица проходит точно там же, где и была во времена Иисуса Христа, напоминая о евангельских эпизодах, описывающих Его путь к месту казни. 

(август, 2008)

Как обращаться к Папе

Есть в Иерусалиме церковь, посвященная молитве "Отче наш". 
На ее стенах эта молитва начертана почти на всех языках мира: 
 

Блаженна Марія від Розп'ятого Ісуса

Баоуарди Мариам - Infosity.ru

   Маріам Бауварді народилася 5 січня 1846 року у маленькому галілейському селі Ібілліні між Назаретом і Хайфою. Ії батьки, греко-католіки, народили світові аж дванадцять хлопців, однак жоден з них не вижив. Повні болю, а одночасно великої довіри до Бога, вони вирішили відбути у паломництво до Вифлеєму, щоби при яслах випросити народження дівчинки. Їх молитва була почута - на світ прийшла Маріам, а наступного року - її брат Боулос. Маріам не мала ще трьої рочків, коли, дорчивши дитину св. Йосифові, помер її батько, а через декілька днів і мати покинула цей світ. Боулоса усиновила одна з тіток, а Маріам - дядько.


  
   Часи дитинства, прожитого у Галілеї, назавжди залишили у серці Малої Арабки захоплення красою Створіння, і водночас потужне відчуття скороминучості.

Явикс - информационная технология современного мира. . Завтр…
(Ібіллін в наші часи)

   Одного дня дівчинка гралася з двома птахами. Коли вона схотіла викупати їх, маленькі створіння не витримали цього і померли у долоньках Маріам. У цю мить у серці дівчинки пролунали слова: "Поглянь, як усе проминає. Але, якщо захочеш віддати мені своє серце- залишуся з тобою назавжди". З того часу дівчинка провадить глибоке релігійне життя: з семи років сповідається щотижня, а у віці восьми років приймає Перше Причасття.

Ангельские птицы - "ЖИВАЯ ПЛАНЕТА"- я.ру

   Невздовзі вирушає з сім'єю свого дядька до Александрії.

Фотографии Египта середины 19 века " ALLDAY - народный сайт о дизайне
Єгипет середини 19 сторіччя

   У Єгипті, згідно із східними звичаями, дядько заручає дванадцятилітню Маріам з одним із свох двоюрідних братів. Але, на превеликий подив усіх, дівчина не дає згоди на шлюб, вирішивши цілком віддатися Ісусові. Її спробували переконати, погрожували та не відвернули від прийнятого рішення. Три місяці тиску на дівчинку нічого не змінили. Маріам намагається розшукати давнього дядькового служителя, мусульманина, який має хати до Назарету, щоб через нього передати звістку до Боуласа, сподіваючись на підтримку брата. Розчулений розповідями Маріам про її страждання, мусульманин обіцяє допомогу, але за умови, що дівчина залишить християнство і прийме іслам. Маріам рішуче відмовляє. Розлючений чоловік вихоплює кинджал, перерізає дівчині горло і викидає її тіло у темну вулицю.
Петербуржец боролся за возлюбленную с гранатой в руках " Питер-Питер.ру
   Це відбулося 8 вересня 1858 року.

   Пізніше Маріам розповідала, що пробудилася у якійсь печері. Біля неї була молода жінка, що виглядала, як монахиня. Вона доглядала Маріам, приносила їжу, а через чотири тижні привела до церкви святої Катерини в Александрії.

Монастир Святої Катерини (Мініатюра Фелікса Фабера, 1508 рік)

   До кінця життя Маріам була переконана, що монахиня була сама Божа Матір.

   Чудом врятована Мала Арабка подорожує від міста до міста, прислуговуючи у бідних сім'ях-її можна зустріти в Александрії, Єрусалимі, Бейруті,  Марселі.

"Pazly" - ПЕРВЫЙ КАНАЛ: Форум
Порт Марселя кінця 19 століття

   У 1865 році Маріам опиняється у Марселі, де намагається стати черницею. Їй дев'ятнадцять років, але виглядає вона на дванадцять, до того ж погано говорить французською і має ослаблене здоров'я. Після кількох невдалих спроб все ж таки була прийнята до новіціяту Сестер святого Йосифа. Її радість превелика - нарешті може цілковито віддатися Господу. Завжди готова до найважчої роботи, більшість часу перебуває у кухні та пральні. У домі Сестер Йосифіток починає у особливий спосіб переживати Муку Господню - отримує дар стигматів, який у своїй простоті вважає за хворобу. У неї починають з'являтися також інші надзвичайні дари Святого Духа.
CERKIEW GRECKOKATOLICKA. Eparchia Wrocławsko-Gdańska.
   У монастирі бракує однодумців, щоб оцінити ці явища, тому після трьох років кандидатури Маріам змушена залишити Згромадження Сестер св. Йосифа.


Згромадження сестер святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії в Україні (УГКЦ)

    Мати Вероніка, настоятелька молодої Арабки, бачачи схильність до містичного життя, заохочує її вступити до монастиря Згромадження Сестер Кармеліток. Так Маріам вступає до Кармелю у Пау у південній Франції.

Франция - Туристическое агентство 7 Континент. . Весь мир у Ваших ног

 12 червня 1867 року молода Арабка розпочинає новіціят і отримує Ім'я Марія від Розп'ятого Ісуса, але через труднощі у читанні не може повноцінно брати участь у монашому часослові. Відчувши призначення у допомозі іншим, прагне залишатися сестрою конверскою. Своєю доброзичливістю і простотою здобуває  серця сестер. Слова, сказані під час однієї з екстаз, є результатом зрілих роздумів над життям: "Там, де є любов, там є і Бог. Коли турбуєшся про добро до ближнього, Бог буде турбуватися про тебе. Якщо риєш яму для ближнього, сам у неїі впадеш, і буде вона для тебе. Але якщо бажаєш неба для ближнього - буде воно для тебе..." 
   У житті молодої монахині множаться надзвичайні явища: пророцтва, явлення, екстази, левітації... Попри все це Маріам називає себе "мале ніщо", виражаючи в так сильне почуття дитячості Божої. Саме це почуття дає змогу занурюватися у безмірні глибини Божого Милосердя, у якому віднаходить і радість, і життя...
   "У покорі я щаслива перебуванням нічим, не прив'язуюся ні до чого, нічого ніколи мене не мучить. Всюди, у кожній ситуації, я задоволена і щаслива. Благословенні маленькі!" Мала Арабка знаходить джерело своєї віри до Бога як у надзвичайній благодаті, так і у наважчих життєвих ситуаціях.

   У 1870 році група кармелітанок з Пау, серед яких є Маріам, вирушає морським шляхом до Індії з метою збудувати монастир у Мангалорі. Подорож була драматичною - три сестри померли у дорозі.

Колониальная Индия 100 лет назад - В мире - Свободная Пресса…
Колониальная Индия
  
Завдяки надісланому підкріпленню монахі починають життя у новому монастирі вже наприкінці 1890 року. Тут на Маріам  сходять надзвичайні містичні благодаті, що не перешкоджає їй ри виконанні найважчих робіт, у тому числі і пов'язаних з будівництвом. 21 листопада 1871 року складає свої довічні обіти. Переживає також найважчі сокуси диявола, який чинить усе, щоб розбудити у ній жахливі муки і неспокій. Навколо молодої сестри створюється атмосфера непорозуміння. Напруженність довкола її особи призвела до того, що у 1872 році Маріам була відіслана до Кармелю Пау.

   У материнському монастирі Маріам наново віднаходить просте життя конверски. ЇЇ душа, здається, розквітає.

Как часто мы все ищем счастья...Притча "Слепой и зеркало". Обсуждение на LiveInternet - Российский Сервис Онлайн-Дневников

   Неписьменна сестра, захоплена вдячністю до Бога, під час екстазу імпровізує повні свіжості і чарівності поезії, у яких оспівує Спасителя і його творіння. Іншим разом порив любові Божої зносить її на верхівку дерева, на галузку, що не витримала б навіть ваги птаха.

 Влияние климата на человека презентация
  
   "Увесь світ спить. А Бог, такий сповнений доброти, такий величний і гідний слави - у забутті!.. Ніхто не думає про Нього! Подивись! Природа Його прославляє: небо і зорі, дерева і рослини - все Його прославляє, лише людина, яка пізнала велич Його справ і повинна це проголошувати - спить! Ходімо, ходімо пробуджувати всесвіт!"

Птица - 26 Марта 2013 - Произведения - Союз Писателей

   У Пау Маріам починає думати про фундацію Кармелю у Вифлеємі. Після подолання різних перешкод надійшла з Риму жадана згода. 20 серпня 1875 року десять кармеліток та супроводжуючі особи вирушають у дорогу до Святої Землі і 12 вересня 1875 року прибувають на місце призначення. Тут з ініціативи Маріам, викупляють землю, названу у Вифлеємі Пагорбом Давида і починають будівництво, над яким ротягом останніх трьох років свого життя буде чувати Маріам, уся - як вона говорила - "занурена у пісок та вапно".



Вид з Пагорба Давида на Віфлеєм в наші часи

  
   Це вона надала монастирю вигляд круглії "вежі Давида" і визначила місце під майбутній Храм. Ініціювала також утворення Кармелю у Назареті, куди пішла у серпні 1878 року з метою купити землю.


Вид з гори Кармель у Назареті


Під час цієї подорожі вказала місце у Емаус Нікополісі (Амвасі), де Воскреслий Ісус ламав хліб з учнями. Це місце ще за часів її життя стало власністю Кармелю Віфлеємського.



Емаус Нікополіс

   Померла Маріам 26 серпня 1878 року, у віці 33 років, у Віфлеємі. 13 листопада 1983 року, під час Святой Літургії у Ватиканській Базилиці святий отець Йоан Павло ІІ оголосив Марію від Розп'ятого Ісуса Блаженною.




Мощі Блаженної Марії від Розп'ятого Ісуса (Маріам Бауварді)

Частинка мощів відомої на Близькому Сході блаженної Марії від Розп’ятого Ісуса, сестри кармелітки, що походила з мелхітської греко-католицької родини, відтепер зберігатимуться також в українській греко-католицькій церкві св. Архистратига Михаїла в селі Боянець Жовківського району Львівської області. В цьому храмі є також мощі св. священномученика Йосафата.     


Один день в коптском монастыре прп. Антония Великого (заметки па

Холодюк, Анатолий

Преподобный Антоний Великий

В день памяти прп. Антония Великого Анатолий Холодюк в своих путевых заметках рассказывает об однодневном паломничестве в декабре 2011 года в древнейший монастырь святого, расположенный на территории современного Египта.

Монастырь преподобного Антония Великого

Ранним субботним утром дорога из курортного города Хургада на север Египта кажется унылой и однообразной. Однако это до тех пор, пока справа по движению автомашины не покажутся зелено-синие воды Красного моря, где у желтых берегов вздымаются белые гребешки тихих волн. Морская вода в декабре теплее воздуха на 2 градуса, и в море, температура которого равна 23 градусам, можно видеть купающихся туристов. 28-летний копт по имени Мина согласился быть моим проводником в монастырь прп. Антония Великого, куда повез нас за 80 евро на личном автомобиле его сверстник — мусульманин Махмуд. Они давние друзья, и оба прибыли в один год на заработки в Хургаду из Каира, где жили в «квартале мусорщиков» — Маншият-Насир. По рассказам продавца сувениров Мины, неплохо овладевшего на своем рабочем месте русским языком, он совсем не хотел, как его родители, всю жизнь заниматься сбором мусора и называться среди арабского населения «заббалином». Поэтому и покинул он коптский христианский квартал в Каире, где уже более сорока лет его родные и близкие занимаются утилизацией и переработкой мусорных отходов. Надоело и водителю Махмуду вывозить в Каире зловонные пищевые остатки, поэтому и он тоже оставил своих знакомых и переселился на юг. Здесь ему повезло — удалось найти работу в одной хургадской фирме, занимающейся перевозкой и доставкой в гостиничные комплексы продуктов питания.

Мина никогда и сам не бывал в основанном в 356 году монастыре прп. Антония Великого, хотя один раз в два месяца сюда приезжают паломники из родной ему коптской церкви в Хургаде, куда однажды поздним вечером он меня и сопроводил — ввиду моего интереса. Копты трудятся по 12—13 часов в день, и даже по воскресеньям, поэтому службы в их церкви проходят незадолго до полуночи — специально для тех, кто в дневное время не имеет возможности молиться перед иконами. У Мины, как и у многих христиан-коптов, ниже запястья на внутренней части правой руки имеется синяя татуировка в форме маленького креста — знак принадлежности к христианам… При первом же знакомстве он и продемонстрировал мне татуировку-крест.

…И вот наконец после трех часов пути водитель Махмуд свернул с основной трассы налево и уже через полчаса на родном арабском языке произнес, что появившиеся впереди на нашем пути высокие башни и пальмы — это и есть въезд на территорию монастырского городка… Впрочем, это можно было понять и без перевода на русский, который  сделал Мина — торжественно и громко. Махмуд решил не заходить во двор самого монастыря и обещал, что будет в течение всего времени находиться в машине, припаркованной около сувенирного магазина. «Отсюда, — произнес Махмуд, — примерно 300 километров до Каира, а до Красного моря несколько десятков километров».

Окруженный живописными горами монастырь, высота стен которого достигает 12 метров, считается одним из самых красивых и крупнейших в Египте — его территория занимает около 10 гектаров. Он был открыт для посещения паломников и туристов в первых числах февраля 2010 года после пятилетней реставрации, на которую власти страны выделили 14,5 миллионов долларов.

По преданию именно в этих местах, выше нынешнего монастыря, в горной пещере вел аскетический образ жизни и скончался на 105 году прп. Антоний Великий (около 251— 356 гг.) — раннехристианский подвижник и пустынник, основатель отшельнического монашества.

 

Страницы: 1 2 3 4

Улица имени В.В.Путина

Улица имени В.В.Путина в Палестине (Вифлеем)

Марійський цент Покуття - Свято-Успенський монастир в Погоні



Поруч з славнозвісним містом кушнірів Тисменицею, відомими на всю Україну своїми хутровими виробами, знаходиться Марійський цент Покуття - Свято-Успенський монастир в селі Погоні. 
Нинішній настоятель о. Никодим Гуралюк ЧСВВ сердечно запрошує всіх паломників відвідати Свято-Успенський монастир з багатолітньою історією, одне із найдавніших монастирів Отців Василіян на Покутті. Щонеділі та на християнські свята сюди ідуть пішки та їдуть люди, щоб почути Службу Божу яка лунає просто неба. Це місце залишає в душі кожного, хто тут побував, незабутні враження, очищує душу і тіло водою із цілющого джерела (лікує різноманітні хвороби, найперше — очей, та й навіть повертає зір), дає змогу пройти хресну дорогу, звільнитися від тягаря турбот і повернутися додому щасливим. Детальніше тут


ИЗРАИЛЬ. Иерусалим: от Сиона к Храмовой горе

Стена Плача
Сион. Гроб царя Давида. Сионские врата. Стена Плача
2000 лет прошло с тех пор, как пришел на землю Божий Сын Иисус Христос.2000 лет существует Его Церковь и Благая Весть о Нем проповедуется всем народам.Но многие из Его родного народа не приняли тогда своего Мессию. Вскоре Храм был разрушен, как и весь Иерусалим, а через несколько столетий на его месте мусульмане воздвигли мечеть.
Сохранился лишь небольшой отрезок стены, прилегавшей к Храму. Сегодня он стал местом плача, местом молитв иудеев, ожидающих пришествие Мессии и восстановление Храма.
На стенах твоих, Иерусалим, Я поставил сторожей, которые не будут умолкать ни днем, ни ночью. О, вы, напоминающие о Господе! не умолкайте, —не умолкайте пред Ним, доколе Он не восстановит и доколе не сделает Иерусалима славою на земле. Исаия, 62
Сторінки:
1
2
попередня
наступна