хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «брехня»

Логіка бидла

Читаю стрічку...
Цікава картина
Люди ніби недурні, але пазіція чоткая
Якщо взяв палку, щоб захиститись, то ти екстреміст, а якщо лупцюєш нею беззбройних то то апщєствінний парядок

Пазор, гаспада! 


Логіка бидлохама ялинковича, як і його мацковского кровопивці шефа не може бути прийнятною для цивілізованої людини

І не пробуйте плутати причину з наслідком
Скільки б за це не платили

79%, 37 голосів

4%, 2 голоси

6%, 3 голоси

11%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Герой України Роман Шухевич і совкова пропаганда що його оточує

Текст статті викладено російською мовою для того щоб зрозуміли ті хто отримав найбільший переляк від совкової людиноненависницької пропаганди.

Сотрудник СБУ:  Мы ездили в Израиль увидеть досье против Шухевича – а его просто не существует

Владимир Вятрович сотрудник Института национальной памяти, советник главы СБУ, исследователь истории Украинской повстанческой армии и биографии главнокомандующего УПА, Героя Украины Романа Шухевича ответил на вопросы УНИАН.

И СМЕШНО, И СТРАШНО, КОГДА ВИЦЕ-ПРЕМЬЕР ПО ГУМАНИТАРНЫМ ВОПРОСАМ РАСПРОСТРАНЯЕТ ДЕЗИНФОРМАЦИЮ Когда в прошлом году отмечалось столетие со дня рождения Романа Шухевича, гуманитарный вице-премьер правительства Януковича Дмитрий Табачник заявил, что он к такому празднованию относится с отвращением. Процитирую почти дословно: “Это каким же надо быть специальным капитаном, чтобы его привозили к Гитлеру и он получал из его рук орден...” Меня удивляет как историка, что мой коллега, доктор исторических наук, оперирует баснями о том, что Шухевич был награжден железным крестом. Есть опубликованные списки всех награжденных железным крестом: можно зайти в Интернет и посмотреть, что среди награжденных нет Шухевича. Сопутствующей этой является басня о том, что якобы крест вручал ему Гитлер. Это и смешно, и страшно слушать, когда государственный чиновник такого уровня, как вице-премьер по гуманитарным вопросам, позволяет себе распространять такую дезинформацию. За такие вещи он как чиновник должен был бы отвечать, а как историк – считаться совершенно скомпрометированным. Потому что ни одного исторического основания для этого утверждения нет.  Столетний юбилей нужно было отмечать. Шухевич – одна из ключевых фигур двадцатого века. В других странах таких героев было сотни, и именно они являются ориентирами для нации. Украинцы имеют право называть героями тех, кто воевал за свободу своей страны. Романа Шухевича упрекают: у него, мол, на руках кровь, но главное задание военного – воевать... В 40-50-ые годы ХХ века поставить на повестку дня вопрос о создании Украинского государства можно было только путем вооруженной борьбы. Никто не собирался слушать украинцев в парламентах и предоставлять им права, единственным способом привлечь к себе внимание было вооруженное восстание. Можно сказать что, выбирая между двумя режимами – советским и немецким, Шухевич избрал тот, который обещал независимость Украине? Роман Шухевич сотрудничал с немцами, я имею в виду именно создание легиона «Нахтигаль» зимой в 1941 году, а также в 1942 году, когда после расформирования «Нахтигаля» был создан батальон «Шуцманшафт 201». Украинское освободительное движение, которое ставило себе целью создание независимого Украинского государства, имело право выбирать союзников. Тем союзником была избрана Германия. Почему? Потому что это была единственная сила, которая претендовала на пересмотр геополитических условий, которые существовали в Европе на то время. Это было четко антисоветское движение, а на тот момент Украина была оккупирована советской властью. Однако после 30 июня 1941 года, когда немцы не приняли Акт возобновления независимости Украины и создание правительства Стецко, когда начались репрессии против руководства Организации украинских националистов, то ОУН переходит на антинемецкие рельсы. С началом 1943 года Роман Шухевич становится в ряды УПА и с оружием в руках борется против немцев. Вы как исследователь пытаетесь избегать каких-то страниц биографии Шухевича, которые в нашем сознании считаются грехом. Даже если Шухевич и сотрудничал с Абвером с 1939 года, как пишут в России, то что здесь крамольного? Руководство СССР тогда активно сотрудничало с Вермахтом, так почему Шухевич не мог сотрудничать с Абвером? Шухевич имел право как личность сотрудничать с разведкой. Нам важно не избегать этого момента, а оценивать цель, которую он ставил перед собой. Цель была единственная – создание вооруженной части, которая может впоследствии стать ядром украинской армии. Очень многие старшины «Нахтигаля» потом стали командирами УПА. И почему Франция и Британия имели право на протяжении 1938–1939 годов сотрудничать с Германией, почему Советский Союз имел право сотрудничать с Германией на протяжении 1939–1941 года? И почему украинцы по определению не имели права сотрудничать с немцами? Отмечу, что речь идет о периоде, когда немцы еще не успели показать своего звериного лица и воспринимались как освободители от советской власти. Когда Шухевич понял это, а также то, что немцы не выполнили договоренностей, он начал воевать с ними. ОУН–УПА — это та сила, которая отважилась бросить вызов обоим тоталитаризмам: и немецкому, и советскому. Даже Черчилль пошел на компромисс с одним злом, чтобы побороть второе. И уже 1946 году он понял, что они, уничтожив одного монстра, утвердили другого. Почему Шухевич, осознав, что немцы обманули его и что верхушка ОУН арестована, сразу не повернул оружие против немцев? Давайте говорить о реальных вещах. Роман Шухевич вел за собой семьсот воинов, а Вермахт имел на то время близко полумиллиона. Повернуть в 1941 году оружие откровенно против Вермахта и сказать: теперь мы как военные формирования «Роланд» и «Нахтигаль» воюем против Вермахта, – значило быть уничтоженным на месте. Они подали петицию командованию Вермахта о том, что бойцы прекращают выполнять приказы. Германия же не захотела, чтобы украинцы начали играть роль независимого политического фактора, после этого ребят из «Нахтигаля» отправили в лагеря переподготовки, где они фактически находились в статусе пленных, которых в каждый момент могли расстрелять. До конца 1942 года воины имели подписанный контракт, который обязывал их оставаться в рядах батальону «Шуцманшафт». Когда контракт закончился, эти люди заявили: мы больше с вами служить не будем. Многим из них это стоило жизни. Шухевича тогда повезли во Львов, и он, понимая, что его ожидает, сбежал из-под стражи. После этого Шухевич во время оккупации Украины Германией (в 1943–1944 годах) возглавлял УПА, главным фронтом которой была вооруженная борьба против немцев. Есть тысячи документов, которые это подтверждают. Когда мы начинаем говорить с российской стороной об этом языком документов, то дискуссии прекращаются. Все, что говорит российская сторона и пророссийские силы в Украине, опирается лишь на стереотипы советской эпохи. Утверждают, что после 1942 года, Шухевич воевал против белорусских партизан и поляков. Батальон «Шуцманшафт», где были бывшие представители «Нахтигаля», в том числе Роман Шухевич, прекратил свою деятельность в конце 1942 года. После этого большинство ребят влились в Украинскую повстанческую армию. А вот были ли советские партизаны в 1942 году в Беларуси? Василий Быков пишет, что были... Василий Быков – писатель. Посмотрите документы. Документы говорят, что то были специальные диверсионные группы, созданные под руководством НКВД, которые засылались в немецкий тыл для проведения антифашистских действий. Называть их партизанами тяжело, потому что партизаны – это сопротивление, организованное местным населением. МЫ ЕЗДИЛИ В ИЗРАИЛЬ УВИДЕТЬ “ДОСЬЕ” ПРОТИВ ШУХЕВИЧА, А ЕГО ПРОСТО НЕ СУЩЕСТВУЕТ В этом году во время визита в Израиль нашего Президента сотрудник мемориального комплекса Яд-Вашем сказал, что Шухевич уничтожал евреев. Потом, после правительственной поездки в Израиль, появилось опровержение – что якобы в архивах Израиля ничего компрометирующего нет. Не могли ли западные сторонники демократии ради поддержки Ющенко попросить Израиль не обнародовать настоящие документы относительно Шухевича? Нет... Скорее можно допустить, что на кое-кого в Израиле, в частности на сотрудника мемориального комплекса Яд-Вашем Йосифа Лапида, повлияли российские представители, сторонники гипотезы о «бандах УПА», и в результате всплыло “досье на Шухевича”, которое вроде бы содержит документы, которые доказывают его участие в антиеврейских акциях (о наличии такого “досье” сотрудник мемориала заявил Президенту Украины во время его визита в Израиль. – Авт.). Мы, то есть правительственная делегация приезжали специально в Израиль ознакомиться с этим “досье” и встретиться с человеком, который имел смелость сказать Президенту Ющенко о “документах”. Однако Йосиф Лапид, к сожалению, не явился не встречу. Я хотел пообщаться с ним, мне было крайне интересно посмотреть документы... Почему это не было сделано? Ни документов, ни господина Лапида... В Израиле почему-то доминируют абсолютно советские стереотипы. Нам передали два советских документа КГБ, но мы предоставили четкие материалы – инструкции, как создавались такие “документы”. А создавались они уже через десятки лет после самих событий... Написана ли исторически выверенная биография Шухевича? Нет... Не создано научной базы для исследования истории Украины двадцатого века. У нас нет единой концепции новейшей истории Украины. Вместо этого есть эклектика между советской концепцией и новыми национальными веяниями. До последних лет политическую власть в Украине представляли воспитанники советского режима, они и формировали запрос на историографию эклектического характера. Эта ситуация частично изменилась с приходом Ющенко: некоторые изменения происходят, но очень медленно. Историческая наука сейчас также во многом представлена людьми, которые писали оды Сталину и формировали советскую историческую память. И сейчас им очень тяжело признать: то, что они писали на протяжении всей жизни, – ничего не стоит. РОССИЯ БОИТСЯ ПРОИГРАТЬ ИНФОРМАЦИОННУЮ ВОЙНУ, ПОТОМУ ЧТО СРАЗУ СТАНЕТ ПОНЯТНОЙ ЕЕ РОЛЬ В ИСТОРИИ УКРАИНЫ Почему российский Интернет завален рассказами о том, что Шухевич устраивал погромы, и нет аналогичных страниц с альтернативной информацией? Историческая память – это арена информационной войны. А эта война – одна из основ российской политики. Она заключается в том, что Украина не имеет права на независимый взгляд на свою историю. Россия ведет против нас информационную войну потому, что в случае поражения будет понятна роль России в нашей истории. Будет понятно, что Россия несла в Украину колониализм. И это очень ослабит возможности влияния России на нашу современную политику. Можете ли как историк ответственно сказать: Шухевич не совершал еврейских погромов? Да. Так же Вы можете сказать, что Шухевич не убивал мирное население, белорусов и поляков? Очень интересный вопрос относительно мирного населения в партизанской войне... Если говорить о регулярной войне, непартизанской, то боец от бойца отличается униформой. Считать ли мирным населением поляков или белорусов, которые днем работают как обычные крестьяне, а вечером вооружаются и нападают на село, независимо, кто это – поляки или украинцы? С автоматом — он воин, с сапой – мирное население. Когда его в стычке убивают, то он мирное или немирное население? История борьбы УПА против немцев может стать мощным антитезисом сегодняшнему лозунгу “о реабилитации гитлеровских “пособников”. О борьбе УПА против немцев есть пять или шесть томов сборников материалов, изданных в Украине. Первые командиры УПА, которые их создавали, погибли в боях против немцев. Есть четырехтомное издание Косика, профессора Сорбонны, который работал в немецких архивах, опубликовал четыре тома документов, которые говорят о том, как УПА воевала против немцев. Есть отчеты советских историков, изданные у нас, где написано: “Однозначно установлено, что националисты бьют немцев”. Это же есть и в научных работах советских историографов. Шухевичу приписывают фразу: «Те, кто безоговорочно приняли советскую власть, должны быть уничтожены». Покажите источник... Бандере приписывают слова: «Наша власть должна быть страшной». И замалчивают продолжение этой же фразы: “Власть должна быть страшной по отношению к нашим врагам» и так далее... Есть еще “знаменитый” тезис, что УПА осуждена Нюрнбергским процессом... Возьмите любое издание материалов Нюрнбергского процесса, и если вы найдете там аббревиатуру УПА, то я лично подарю вам приз. Еще россияне утверждают, что УПА после 1942 года – это “проект Абвера”... Ну это просто абсурд! “Проект Абвера”, придуманный для борьбы с Вермахтом? А почему же немцы сами писали о себе, что они борются против УПА? Города Мизоч, Высоцке и Колки были освобождены от немцев, там создавались повстанческие республики. Не советую глотать то, что готовит советская пропаганда. Мне кажется, что мы слабее в этой информационной войне, потому что у нас Шухевичем занимается один историк, да еще и связанный с СБУ... Ну, во-первых, не один историк. А во-вторых, я работаю в СБУ с 9 января этого года, а тематикой УПА занимаюсь свыше десяти лет. Есть закон Украины о национальной безопасности, согласно с которым распространение заведомо неправдивой информации, которая дестабилизирует ситуацию в Украине, является одной из угроз национальной безопасности. А что делается сейчас? На дезинформации об УПА расшатывается ситуация в Украине. Специально нагнетается противостояние, которое базируется на лжи. Кроме того, я пошел в СБУ, потому что архив этой службы является наибольшим хранилищем материалов об ОУН–УПА. И эти материалы должны “работать”, настоящими документами мы должны опровергнуть все стереотипы относительно ОУН–УПА.

Разговаривала Маша Мищенко

http://www.unian.net/rus/news/242921-sotrudnik-sbu-myi-ezdili-v-izrail-uvidet-dose-protiv-shuhevicha-a-ego-prosto-ne-suschestvuet.html 


82%, 31 голос

13%, 5 голосів

5%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Один в поле воин. Брехня 41-го_1

Тільки дикі комзомбі можуть так нагло по ідіотськи брехати.

Це дійсно ще існує в Україні, повна відсутність мізків та логіки, що яскраво ми зараз бачимо в політиці, "Кіто біл нікем тот станет всем!", ось як кувались ці кадри та їх електорат.

http://blog.i.ua/community/3016/767710/#p0


7%, 1 голос

93%, 14 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Краще гірка правда, ніж солодка брехня...

 Існує вислів:"Краще гірка правда, ніж солодка брехня." Люди відверто брешуть тобі, причому роблять це так майстерно... Цікаво, що саме спонукає людей йти на обман? Що краще - обманути чи все ж таки сказати правду?

Аргументы...

   Думал вечер весёлым станет, но ошибся... Зп не дали, а без денег весело не бывает, за всё платить надобно... А как веселиться? Ха ноябрь- кончается, а за октябрь рабочие не получили. Вчера нач. производства мою Танюху, бригадира крановщиц обрадовал, мол на планёрке директриса сказал, что деньги нашла и выплатит.. должна была сегодня. А дудки вам.. А как оказалось, что даже расценки за работу не выставлены, для начисления зарплаты. Продукция ушла, а ещё не просчитана. О как!!! И это бизнес мир? На дворе, почти декабрь- а з.п. за октябрь не просчитана. А брехню на оперативке распространяет сама директорша. Блин и сколько уже можно то врать? А сегодня у меня с Танюхой разговор был о престиже и репутации предприятия. Ну что взять с крановщицы? Я привёл простой пример, мол народ идти не хочет к нам... Потому как знает, что с з.п дурят и вовремя не платят, но это не аргумент, как оказалось... Тогда спросил о спецах сварщиках и ответ мол ушли. А работаютstena  и это тоже не аргумент...Вот так и живём- без аргументов. А может, завтра, дадут..... 

Чи таки "во благо"?

Про це вже говорено-переговорено. У тому числі – і мною, моїми друзями, рідними, знайомими... Чи існує брехня "во благо"? Що цікаво, незалежно від роблених у подібних бесідах висновків, усі ми часом опиняємося в цій пастці. І таки обираємо її – неправду, що вбереже котрогось із близьких людей чи "розрулить" неприємну ситуацію.

Та ось що ще цікаво. А якщо наперед було домовлено про взаємну чесність? Здавалося б: усе просто. Будь чесним. Так ні! І тут вона - спокуса. Брехня така мізерна... А правда може таки зробити боляче. Або неприємно. Зауважмо: на нашу думку. Біда у тім, що реальність – штука кумедна й жорстока. І вона тицяє тебе носом у приховану від тебе правду. І тут замислюєшся: що краще – взагалі не говорити про чесність, – тоді й про обман не йтиметься; чи – щоби справді сказали, як воно є, – і тоді не почуватимешся ошуканим ідіотом/ідіоткою (щоправда, стать тут не важить).

Словом, не знаю, хто і як, а я висновки зробила. Просто не казатиму більше неправди. Навіть "во благо". Бо благо, яке несподівано отримала від безневинної брехні близької людини, таки дуже відчутне й болюче. Людині – дяка за науку. Мені ж, дурненькій, – урок: не вір. Не бійся. Не проси.

Думаю, приєднане опитування було б недоречним. Тут – кожному своє.

про брехню

...яке ж воно брехливе..невже сам не розуміє, як він відкрито бреше???

Постоянный представитель РФ при ОБСЕ Андрей Келин заявил, что никакого участия российских военных и военной техники в Украине нет. Об этом он сказал ИТАР-ТАСС после заседания постоянного совета организации.

«Мы четко заявили, что никакого участия российских военных нет, никакой техники мы не поставляем туда», - сказал он. «Обвинения в том, что туда идут колонны с бронетехникой, звучали на прошлой неделе, на позапрошлой неделе. Все это было опровергнуто, опровергается это и сейчас. В этих обвинениях нет смысла», - подчеркнул российский дипломат???.(брехло тупе!!! далі шкодує про взвод, котрий потрапив в полон, хоча
никакого участия российских военных и военной техники в Украине нет.)

Келин также рассказал, что в ходе заседания упомянул о взводе из 10 десантников, которые были захвачены украинскими военными, и подчеркнул, что этот инцидент «вызывает большое сожаление».

фрагмент звідси

Всі – чесно, «вона» – як звикла

У львівському виборчому штабі кандидата в Президенти України Петра Порошенка відбулась прес-конференція щодо появи і поширенні в західному регіоні України друкованої продукції з абсолютно брехливою інформацією про їх кандидата, яку, за всіма наявними даними попереднього слідства, продукує виборчий штаб ВО «Батьківщина».
За повідомленням преси справа виглядає наступним чином:

Газета «Високий замок» від 13 травня 2014 року:

У Львові виявлено друкарню, що займалася очорненням одного з кандидатів у президенти

У Львові незаконно друкували газету, спрямовану проти кандидата в президенти Петра Порошенка.
Інформацію про виготовлення видання без будь-яких вихідних даних під назвою «Покращення по-новому» надав невідомий, зателефонувавши у виборчий штаб нардепа. На місце виїхала слідчо-оперативна група, яка провела санкціонований огляд приміщень друкарні. Під час перевірки виявили і вилучили більше п’яти тисяч примірників двох різних газет спрямованих на очорнення репутації кандидата в президенти.
У прес-службі штабу Петра Порошенка заявляють, про те, що власник друкарні, де  виготовляли незаконні газети, є депутатом обласної ради й вважається близьким до оточення Віктора Медведчука. Нагадаємо, минулого тижня газети із дискредитуючими матеріалами без вихідних даних були виявлені і вилучені у одній з друкарень Тернополя.
«Було виявлено дійсно газети. Однак даний зміст зараз вам сказати не можу, поки не буде проведена експертиза. Вісім пакетів поліетиленових опечатано , скріплено печатками, з понятими. Якого змісту газети зараз повідомити не можу. То буде виявлено в ході досудового розслідування», – зазначила Уляна Мудра, слідчий Франківського РВ ГУ МВС України у Львівській області.
Джерело: http://www.wz.lviv.ua/news/64838

Інтернет-видання «galinfo» – 13 травня 2014 р.:

У Львові виборчий штаб Петра Порошенка викрив спробу «чорнухи»

Сьогодні, 13 травня, під час брифінгу в Львові керівник виборчого штабу Петра Порошенка на Львівщині Олег Мандюк та заступник керівника центрального виборчого штабу Роман Зварич розповіли про поширену «чорнуху» проти кандидата в президенти Порошенка. На їхнє переконання, чорні технології проти свого конкурента використовують представники Юлія Тимошенко.
Як розповів Олег Мандюк, йдеться про розповсюдження газет з неправдивою інформацією про Порошенка. За словами керівника виборчого штабу Порошенка на Львівщині, йому зателефонував анонім і повідомив про те, що у Львові в друкарні на вул. Сахарова (за магазином «Фуршет») друкують газети проти їхнього кандидата в президенти. «Він сказав, що має бути мільйонний тираж цієї продукції», – додав Олег Мандюк.
Йдеться про друкарню «Молода Галичина». За словами Олега Мандюка, 12 травня в друкарні виявили такі газети: «Тільки факти» (3 тис. 270 примірників), «Покращення по-новому» (2 тис. 476 примірників).
Олег Мандюк розповів, що до цього видавничого дому має стосунок депутат Львівської
Своєю чергою Роман Зварич зазначив, що цей факт вже внесений до ЄРДР, наразі ведеться слідство.
Джерело: http://galinfo.com.ua/news/162230.html


А в той же день одни з провідних представників партії ВО «Батьківщина» прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк зробив публічну заяву наступного змісту

За повідомленням агентства «interfax» від 18:59 13.05.2014 взнаємо наступне:

Україна робить усе можливе, щоб провести вільні президентські вибори – Яценюк

Українське керівництво робить усе, щоб забезпечити проведення вільних і справедливих президентських виборів у країні 25 травня. Європейський Союз заявляє про свою підтримку таким виборам.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», такі положення прозвучали з боку глави українського уряду Арсенія Яценюка та президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу на прес-конференції, яка відбулася у вівторок у Брюсселі після зустрічі уряду України з Єврокомісією.
«Ми робимо все, що можемо, щоб ці вибори були чесними та прозорими. Ми хочемо стабілізувати ситуацію у Східній Україні, ситуація на півдні України стабільна, хоча Росія робить усе можливе, щоб загострити ситуацію. Ми розуміємо, що будуть певні гарячі точки, де буде складно провести вільні та справедливі вибори, але ЦВК робить усе, щоб усі українці отримали доступ до голосування за легітимного президента України», – сказав український прем'єр.
У свою чергу Ж.М.Баррозу заявив, що ЄС сподівається, що ці вибори «будуть чесними, вільними та відповідатимуть світовим стандартам».
«Ми підтримуємо організацію виборів у цьому руслі. Вони критично важливі для майбутнього України та майбутньої стабільності в цій частині Європи. Ми закликаємо всі сторони не підривати цих виборів. Нічого цим досягнуто не буде. Ті, що намагаються це зробити, мають зрозуміти, що вони не виграють від цього», – сказав президент Єврокомісії.
Джерело: http://ua.interfax.com.ua/news/political/204668.html

Також не можна не згадати про заяву-обіцянку іншого провідного представника партії ВО «Батьківщина», що обіймає зараз аж дві найголовніші посади в державі – виконуючого обов'язки президента України і голови Верховної Ради України Олександра Турчинова, який офіційно приобіцяв українцям чесні і прозорі вибори:
Одне з найавторитетніших інформаційних агенств світу «Бі-Бі-Сі» оприлюднило ще 26 березня, 2014 p. наступну інформацію:

Турчинов пообіцяв забезпечити прозорість виборів президента
 


Виконувач обов'язків президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов виступив зі зверненням, пообіцявши забезпечити прозорість президентських виборів і закликавши кандидатів відмовитись від образ на адресу один одного.
«Ми зробимо все, щоб ці вибори були чесними, прозорими, демократичними. Я забезпечу, щоб жоден чиновник – ні центрального рівня, ні регіонального рівня – не мав можливості впливати на результати цих виборів або впливати на вашу думку», – заявив пан Турчинов.
Він пообіцяв, що влада заблокує будь-який адміністративний тиск на громадян і попросив кандидатів у президенти утриматися від «бруду» у боротьбі за посаду.
«Я дуже прошу, щоб ні кандидати у Президенти, ні їх політичні кампанії знову не пішли шляхом використання брудних технологій. Не треба принижувати один одного, не треба ображати», – наголосив в. о. президента.
Дострокові вибори президента призначені на 25 травня. До 4 квітня ЦВК має зареєструвати кандидатів та сформувати остаточний перелік учасників перегонів.
Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/03/140326_hk_turchynov_elections.shtml

Можна більше не давати коментарів та роз'яснень. Звичайно, що українські виборці вже досить добре знаються і без різних рекламних промоцій хто з політиків чого вартий і в кого слово – не полова, а вартісне зерно. Петро Порошенко протягував руку для об'єднання Юлії Тимошенко, але у відповідь отримав не просто відмову, але ще й ось таку підступно-гадючу засідку в стилі сепаратистів під Краматорськом і Слов'янськом.
Нічого: правда завжди перемагала і цього разу переможе. Не даремно в народі є приказка: багно до заліза не пристає – підсохне і обсиплеться.

Власна інформація – підготував Богдан Гордасевич


39%, 9 голосів

48%, 11 голосів

13%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«Цадик» Шустер звинуватив українців у Голокості

Ефір «Шустер-live» від 30 вересня завдяки неабияким старанням ведучого явив собою яскравий приклад перетворення українського телебачення, зокрема його Першого Національного (!) каналу, на антинаціональний, українофобський рупор.

Протягом передачі шустерівські вуста настирливо й безапеляційно, вимагаючи вибачень, звинувачували нас, українців як націю, у жахливих злочинах проти людства і людяності, яких ми не скоювали. Такі закиди українці, які самі мільйонами ставали безневинними жертвами організованих і планомірно здійснюваних злодійств, що були спрямовані на знищення українства та української ідентичності, чули з державного телеканалу своєї країни від земшарної людини, яка колобком котиться цілим світом, зупиняючись там, де можна добре заробити.

«Чи мають українці вибачитися перед євреями за участь в Голокості?» - саме так звучало запитання, винесене Шустером на голосування студійної аудиторії. Судячи з постановки фрази, сама участь українців в Голокості вже виступає доконаним фактом, який не підлягає сумнівам. Питання лише в тім, чи повинні вибачатися?

Оце так… Ти диви, який «шустрий»! Ще один «цадик» знайшовся! А ти хто взагалі такий, щоб докоряти не комусь персонально, а цілій нації!? Може десь міжнародний трибунал над українцями, на зразок Нюрнбергського, відбувся, де нас як останніх гітлерівців у гнобителі євреїв записали, а ми про це ще не знаємо?

І як в того Шустера язик повернувся вимовити таке кощунство?! А якщо вже повернувся, то цій темі мала б бути присвячена ціла програма за участю науковців, фахівців, дослідників, експертів в галузі історії, а не далеких від глибинної суті питання політиків, які досі, ніби печерні люди, знаходяться під впливом нав’язаних радянською пропагандою стереотипів та таких самих журналістів.

От тоді, після завершення змістовної дискусії, яка б всебічно висвітлила винесену для обговорення тему українсько-єврейських відносин, можна було б ставити на голосування  питання щодо вибачень. Впевнений, що саме для такого його формулювання не лишилося б найменших підстав. А можливо, з’явилося б інше – хто перед ким має вибачатися?

В даному ж випадку, як це сталося в ефірі 30 вересня, така постановка питання виглядає відвертою маніпуляцією, яка переслідує мету нав’язати українцям комплекс провини, зробити їх винними невідомо в чому та ще й змусити вибачитися.

За що? За те, що вони воювали з фашизмом і зазнали найбільших зпоміж народів СРСР втрат? Причому, боролися як в лавах радянської армії так і УПА! За те, що серед воїнів-повстанців було чимало єврейських лікарів, які добровільно йшли в націоналістичне підпілля, аби помститися Гітлеру за своїх кровних братів? За те, що українці так само як і євреї піддавалися тортурам й помирали в концтаборах? За те, що українці наражаючи на смертельну загрозу цілі свої сім’ї, знаходили мужність приховувати в себе євреїв, за що потім і були оголошені праведниками? Зокрема, як це робила родина Шухевичів.

Чи може нам вибачатися за Бабин Яр, де українців розстрілювали разом з євреями, росіянами, циганами та представниками інших національностей? За те, що українці  разом з ними йшли на смерть? За те, що в Бабиному Яру було знищено сотні підпільників ОУН, в тому числі - представників творчої інтелігенції, квіту нації? За те, що українці ніколи не чинили безсовісно й бездоказово приписуваних їм антиукраїнською більшовицькою владою погромів і тим більше розстрілів єврейського населення?

А якщо ж хтось і траплявся з українським прізвищем серед тих, хто розстрілював мирне населення, то це ще не дає жодних підстав звинувачувати в Голокості цілу націю! Випадки колабораціонізму мали місце повсюдно. В цьому плані не є виключенням жоден європейський народ. Бо в сім’ї, як то кажуть, не без виродка. Такі знаходилися у всіх. До того ж, українські виродки стріляли не лише в євреїв, а й в своїх – українців. Адже їх не наймали навмисно для того, аби цілеспрямовано нищити тільки якусь одну націю.

Зажадати вибачень за такі випадки від цілої нації – все одно що, припустимо, вимагати в англійців покаятися перед усім світом за їхнього Джека-різника. Так, не всі українці – ангели. І серед них є злочинці, душогуби, масові вбивці, маніяки. Їх вистачало у всі часи. Так що, може і за них почати каятися перед усім світом? А як щодо таких самих злодіїв інших національностей, в інших країнах?

Та повернімося до ефіру. Досить показовою і характерною стала реакція Шустера на спробу «свободівця» Андрія Іллєнка заступитися за свій народ. Щойно той подав голос, як Шустер озвіріло накинувся на нього, мовляв, знову ця «Свобода» зараз буде щось заперечувати. У «цадика» стався справжній спалах роздратування. І не пригадаєш, коли останнього разу він був настільки нестримним і щиросердним у своєму гніві. Мабуть кровушка заграла? Та, що вимагає вибачень незрозуміло за що.

Неадекватність поведінки Савіка підсилюється ще й тим, що це була реакція ведучого програми на прохання про репліку запрошеного до студії. Причому, Іллєнко весь час до цього моменту мовчав і брав слово вперше. То навіщо ж тоді його було запрошувати? Щоб продемонструвати ненависть до гостя, зумовлену самою лише його спробою приєднатися до дискусії? Ну і Шустер. Звідки ж і чому в нього така ненависть до представника української патріотичної сили?

«Свободівець», відвоювавши право репліки, почав аргументовано доводити некоректність постановки питання про вибачення українців перед євреями. Іллєнко ніяк не міг второпати за що він має вибачатися, якщо його дід воював з фашистською Німеччиною? То в чому і перед ким полягає дідівська провина? Така сама історія і в мільйонів інших сімей. Яку кривду українці завдали євреям своєю героїчною боротьбою з гітлеризмом? 

Оригінальним чином на це відреагував інший учасник передачі – Євген Червоненко. Він сказав, що його дід теж воював і здобув чимало нагород. А ще навів відомі йому приклади змішаних українсько-єврейських шлюбів та таких самих розстрілів під час війни, коли німці розстрілювали українців та євреїв разом. Ну, то що він цим хотів сказати? Хіба це не підтвердження відсутності в українців провини перед євреями? Чи і тут українці мали б вибачатися... що їх постріляли поряд?

Свої «5 копійок» вставив і, сказати б, національно-патріотичний олігарх Петро Порошенко. Опонуючи  Іллєнку, він розмахував книгою Анатолія Кузнецова про Бабин Яр, перевиданою коштом одного з топ-менеджерів концерна «Рошен». Виходить, і наш «солодкий знак якості» теж вважає українців злочинцями перед євреями? Несподіваний кульбіт. Власник П'ятого не дивиться передачі, в тому числі науково-пізнавальні, просвітницькі на історичну тематику, свого ж каналу? Чи може причина такої позиції - та сама, що і в студійного «цадика»?                

Впродовж дискусії Андрій Іллєнко акцентував, що чекістська легенда про нібито причетність до розстрілу євреїв в Бабиному Яру українських націоналістів з Буковинського куреню повністю спростована дослідженнями історика Віталія Нахамановича.

Науковець, філософ Мирослав Попович поділився власними дитячими спогадами про війну та впродовж теми  доречності принесення українцями вибачень запропонував наступний приклад: якщо під час участі в програмі у Шустера, пограбують домівку когось з присутніх в студії, то хіба мав би в такому випадку приносити свої вибачення ведучий Савік Шустер?

Належну відсіч антиукраїнським закидам дав і присутній в студії Дмитро Корчинський. Висловивши євреям свої співчуття з приводу жахливої трагедії Голокосту та Бабиного Яру зокрема, лідер «Братства» пригадав, що цього року правильніше було б відзначати не сімдесяти а вісімдесятиліття масових розстрілів, розпочатих у тому самому місці ще в тридцяті роки. Щоправда, як він зауважив, тоді  розстрілювали в основному українців.

Також він навів приклади вірного служіння гітлерівському Вермахту самих євреїв, коли деякі дослужувалися аж до залізних хрестів. «Чи вибачилися євреї за Голокост перед євреями?»– поставив запитання Дмитро Корчинський.

Згадав він і єврейських керівників більшовицької партії та слідчих-енкаведистів, що організовували в Україні Голодомор. То чи не час євреям вибачитися перед українцями за голодний геноцид, а державі Ізраїль - офіційно визнати Голодомор геноцидом, так само як Україна визнає геноцидом Голокост?

Таке ж побажання (щодо визнання Голодомору геноцидом) адресували ізраїльській владі екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко та перший президент України Леонід Кравчук. Останній до речі, нагадав, що будучи головою Верховної Ради України та президентом вже приносив єврейському народу від імені українського співчуття та вибачення.

То що ж від нас, українців, ще хотіти? Ніколи переслідування євреїв не було складовою державної ідеології чи політики.  Натомість, чимало євреїв брали участь в національно-визвольних змаганнях українців під час Другої світової війни, розв’язаної однаково тоталітарними і людиноненависницькими режимами Гітлера і Сталіна.

То за що і замість кого мають вибачатися нещасні але не скорені українці, які як ніхто інші доклалися до перемоги над фашизмом і боротьби з московським комунно-більшовизмом?

Після подібних голослівних, нічим не вмотивованих та у вищому ступені  цинічних, образливих, зневажливих до національних почуттів, хамських висловів ведучого, у країнах з розвинутим громадянським суспільством біля будівлі телекомпанії, в ефірі якої стався б цей ганебний випадок, вже б за декілька годин зібрався багатотисячний натовп з вимогою негайного вибачення ведучого та його пожиттєвого відсторонення від ефіру. А керівництво каналу наввипередки взялося б каятися перед людьми за недостойний інцидент і кадрову помилку.

Дуже шкода, що це не про нас і перед Першим Національним ніхто не вийде і не проскандує «Шустер, забирайся геть!». Так і будемо цього «цадика» терпіти допоки він сам не звалить,  підшукавши собі місце в якійсь іншій країні для кращого заробітку.

В Умані, куди зі всього світу на могилу свого духовного наставника ребе Нахмана, як той заповідав, з'їжджаються, кожного року вселенський срач влаштовують; в Дніпропетровську найбільший в світі (!) єврейський центр "Менора" будують; ледь не всіма телеканалами в Україні володіють, не кажучи вже про "заводи, газети, пароходи"; наш Голодомор геноцидом не визнають, а за свій Голокост в українців ще й вибачень вимагають.

То за що ж нам таке "щастя" на рідній землі і коли воно врешті-решт закінчиться?

Олексій Мазур