Привітання з Великоднем, привітання з Паскою, в віршах, в прозі , в картинках, жартівливі привітання тут http://page.if.ua/articles/21/46/

Традиционные пасхальные кулич с глазурью и крашенки позаимствованы из примитивной развратной культуры древних тенгриан. Атрибуты языческой пасхи, так знакомые нам, являются на самом деле наглядными символами культа плодородия.

В Библии обряд Пасхи был прописан до мелочей. В Ветхом завете на Пасху запекали ягненка, символизирующего грядущего Мессию, Который должен был искупить человечество. Во время праздника Пасхи в доме на протяжении семи дней не было продуктов, поддавшихся процессу брожения. 

Доверяющие Библии христиане принимают участие в новозаветней Пасхе. Во время Тайной Вечери Иисус Христос с учениками совершил Пасху Нового Завета, которая состояла из обряда ногоомовения и принятия символов безгрешной плоти и крови Господа — пресного хлеба и безалкогольного вина.

Кулич с глазурью не может быть символом плоти Иисуса Христа, потому что он не пресный. О крашенках вообще не упоминается в Священном Писании. Все истории с упоминанием девы Марии и цезаря являются баснями. У язычников существует легенда о том, что яйцо упало в реку Евфрат и из него вылупилась богиня Астарта. 

Астарта упоминается в Библии в негативном образе — этой вымышленной языческой богине поклонялись, пекли пирожки с ее изображением и блудодействовали в публичных домах, посвященных ей. Как связать поклонение Астарте с поклонением Христу? Практически это невозможно.

Есть важный момент на который нужно христианам обратить внимание в эти дни. Если предложат попробовать языческие символы мужского полового члена с яичками, аргументируя тем, что они освящены в храме, то кушать их, зная о том, что это идольские жертвы, не имеющие ничего общего с христианством, будет грешно.

Апостол Павел по этому поводу так сказал: "Но если кто скажет вам: это идоложертвенное, — то не ешьте ради того, кто объявил вам, и ради совести" (1 Кор. 10:28). Он советует христианам беречь себя от осквернения идоложертвенным, чем фактически является пасхальный кулич и крашенки.

Христианский взгляд

Тоді ВОЗРАДУЙТЕСЬ – ібо ви з допомогою Слуг Божих
провели у церкві БогоМерзкий Язичниський Обряд...   

Бо ось так СВІДОМІ церковники, які ЗНАЛИ та ЗБЕРІГАЛИ ОБРЯДИ 
(а зовсім не тії, що зараз вінчають "сім'ї"  ГОМОСЕКІВ та ЛЕСБІ – тим
все одно, аби ГРОШІ давали!) – так відгукуються про прадавні
традиції наших предків, і їх зв’язок з церквою:

"Ані КУЛИЧ, ані крашене ЯЙЦЕ – до Воскресіння Христового
НЕ МАЮТЬ АБСОЛЮТНО НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ!
Тому освячення пасок на свято Світлого Христового Воскресіння –
це є ІСТОРИЧНА ПОМИЛКА, це є Повна Релігійна Безграмотність,
це є безглузде злиття державної церкви, і Давніх Язичницьких Обрядів.
Немає жодних церковних приписів щодо такої ДУРНІ, коли, де, і кому
їсти паску і яйце фарбоване!".
\Глава синодального відділу ПЦ, протоієрей Димитрій Смирнов\

Паски, Крашанки, Писанки... – це є ЯЗИЧНИЦТВО і МЕРЗОТА пред Господом!
І освячувати їх у церкві – ВЕЛИКИЙ ГРІХ!"
\Іван Вишенський, проповідник і апологет православ'я 17 століття\

=====================

А ОСЬ ЩО МИ СВЯТКУЄМО НАСПРАВДІ!

Прадавня назва того свята – ВЕЛИКДЕНЬ! І вже з назви можна зрозуміти,
що мається на увазі ЗБІЛЬШЕННЯ ДНЯ (і зменшення Ночі), і проводилось
це свято завжди в Один Астрономічний Час = коли тривалість сонячного
дня після зими починала РОСТИ – і це почиталось, як Народження Сонця.
Червоне Яйце = суть народження Нового Сонця, Нового Життя!

"ПАСКА" – як Символ Чоловічої Сили і Родючості (у слов'ян називається
"КОЛ" або "СТРИЖЕНЬ") – саме тому він має Витягнуту Форму і зверху
його поливають "сексуальним" БІЛИМ КРЕМОМ зі збитих яєчних білків.
А Круглий Сирний Пиріг (з отвором всередині) – "КОЛО" (який зараз
називають ПАСКОЮ) – це символ Жіночої Родючості та Привабливості.
*** Так воно все і зберіглося з незапам’ятних часів, і ніякі церковні догми
не змогли підмінити, чи заставити забути це свято!

Строй "СТРИЖНІВ" - символів Чоловічої Могутності!


Наповнене через край "КОЛО" - символ Жіночої Родючості та Привабливості

Єдине, що вдалось церковникам – підмінити ЧАС ПОДІЇ – бо з введенням
Нового Літосчислення та вводом юдейського "Місячного Культу" – слов'яни від того часу повинні проводити Дикунські Обчислення, щоб "прив'язати" НАШУ ТОЧНУ Астрономічну Соняшну Паску – до вічно "ПЛАВАЮЧОГО" Місячного Літочислення... 

Паска у виді ХЛІБА НЕ БУЛА ВІДОМА у Вєтхозавітні часи – бо тоді
Юдеї їли "Пасхального Агнця" (невинне ягнятко) з прісними коржами 
і гіркими травами...

Це цітати з "ІСХОД, глава 12"

ст.3 Скажіть всьому суспільству [синів] Ізраїлевих: ... нехай візьмуть собі кожен ... по ЯГНЯТІ на сім'ю.   
+++ Отакоє РАБСТВО Егіпетське було, що КОЖЕН МІГ купити ягня! +++
ст.5 Агнець повинен бути без вади, самець, однорічний – візьміть його від 
овець, або від кіз, 
ст.7 і нехай візьмуть від крові його і помажуть на обох одвірках ... дверей 
у будинках, що будуть їсти його
ст.11 Їжте ж його так: стегна ваші підперезані, взуття ваше – на ногах ваших, 
а палиця ваша – у руці вашій,
І ЇЖТЕ його поспішно – бо то є  ***ПАСХА ГОСПОДНЯ***.

Ну ТЕПЕР-то хоч ЗРОЗУМІЛИ? 
!!! ПАСХА = це заколоте та запечене ЯГНЯ !!!
А ви у церкву ЩО несете?!! – якісь противні Господу БУЛКИ,
та ще й спечені на ДРІЖДЖАХ (а не ПРЕСНІ!), що категорично нізззя! 

Але то ще не всі біблейські "премудрості"...

ст..43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: ось тобі "Устав Пасхи":
Жоден чужинець не має права їсти її!
ст. 44 А кожен раб, куплений за срібло, КОЛИ ТИ ОБРІЖЕШ ЙОГО -
може їсти її!
ст.48 Якщо мешкає поряд з тобою приходько, і схоче справляти 
з тобою Пасху Господові – то ОБРІЖ В НЬОГО КОЖНОГО ЧОЛОВІЧОЇ 
СТАТІ – і тільки тоді нехай він приступить до поїдання паски.
А кожен НЕОБРІЗАНИЙ – НЕ МОЖЕ ЇСТИ ЇЇ!

ПОХОДЖЕННЯ ПАСКИ – ЧИСТО ВЕДИЧНИЦЬКЕ (ЯЗИЧНИЦЬКЕ)!

До речі, чим відрізняється ВЕДИЧЕСТВО від ЯЗИЧЕСТВА? + подробиці = С праздником ПАСХЕТЪ, славяне!!! = http://blog.i.ua/user/295100/967542/

Отгадайте что это?))) Конечно же это технологический прогресс и корявое обаяние Укрзализныци. Видели новшество на окне к Эвра 2012? Хм...если я вспоминаю о наших жЭдЭ то видимо я снова еду в Бандерштат))
Заманили...мясом, сказали мясо будет много, пост закончен и все будут обжираться, мол и я могу попасть под раздачу мяска. Как тут было устоять?)))

Погода в моей западноукраинской резиденции в Надворной как всегда, я уже и не удивлен. Вся надежда на мясо))

Уломали меня сходить в храм идолопоклонников-язычников западноукраинский греко-католический костел Надворной с целью провести сатанистские обряды освящения скромной жратвы в корзине. Корзина как вы видите отличается от киевской, самое главное что кидается сразу в глаза - ГДЕ БУХЛО? Что за греховная страсть у западенцев пить неосвященное вино-водку на Паску?  Не по киевски совсем. И мяса не напхали, сырки-творожки... и только скромный шмат ковбаски. Ладно пойдем с этим "неподобством" тем более что все местные аборигены с такими же топают ...

Идем к костелу. Все везде расфуфырены как будто на свадьбу одеты, помпезность и официоз зашкаливает.

Почему идем? Потому что припарковаться негде

Район костела забит машинами. И главная улица и второстепенные.

Святить корзинки принято в день перед Паской, в 17 ОО и 18 ОО. Потом на следующий день с утра. Но все стараются на вечернее буйство рясы попасть. Потому и такой ажиотаж. В Киеве большинство ломится с утра дня Паски. Встали, освятили и вперед нажираться так принято в Киеве.

Перед костелом полно надворнянцев и по моему половина Румынии. Столько цыган я еще не видел в одном месте))) Работа у цыган сами знаете какая... увидев мну шагающего с фотоаппаратом не крестящегося и не бьющего поклоны а снимающего все вокруг (я один там был такой на несколько тысяч человек)))) они сразу почуяли дух москаля (понаехавшего интуриста как минимум) и ломанулись за мной стадом...мой фирменный испепеляющий ненавистный взгляд темной стороны силы после которого не то что сцутся, а крестятся все собаки в округе они отстали.

На входе в костеле стоят ряжаные и на своем жаргоне толкают лозунги и речи.

Мы же ищем где припарковаться со своей кошелкой.

Люди тупо обступили всю церковь вокруг.

Наконец нашли место в толпе.

Народ попеременно приседает. Свечи под ветром и мрякой гореть упорно не хотят. Кстати на заднем плане памятник упа(я)чке.

Пока идет бой веры со стихией я снимаю "видимо дом настоятеля" рядом с церковью. А может и бухгалтерию..чето скромно очень для дома директора церкви.

Наконец идут. Сначала дядьки с сковородками на длинных ручках...

Сковородки эти ризами зовутся. Назначение? А Библия зачем? Там ищите... наверное есть.

За знаменосцами идут собиратели денежек и наконец сами божественные и всемогущие будущие засушенные мощи святые отцы.

Работают усердно аж жуть, льют сильнее небес. Рядом крутится мелкий... пока наверное полусвятой, мал еще общак держать.

После полива направляемся внутрь костела тут еще одна предстоит процедура... люд выстраивается в очередь. 

Пока все топчутся в очереди я снимаю (мерзопакостнейше конечно но шибко не поснимаешь ибо снимать то тут нельзя) убранство храма. Скромненько и со вкусом и баблом не пахнет и тщеславием.

А вот и апофеоз процедуры... народ подходит встает на колени и ползает перед чем то картинки лобызаед наверное...я не присматривался...к идолопоклонничеству равнодушно отношусь. Обратите внимание на посту картинок стоит девка в флаге. Церковь и государство конечно отдельно живут друг от друга.

Чуть подальше есть площадка...тут молятся картинкам. Святая энергетика начинает жечь меня изнутри и снаружи и я начинаю выходить с храма...

....на выходе замечаю среди картинок еще одну. Знакомитесь,  Будущая икона для молитв а пока только фотография папы римского нынешнего Бенедикта какого то.

Ну а дальше в местный этносупермаркет закупится бухлом и домой... но не жрать (вот облом!!! жесть!!!)...
смотреть телевизор. Жрать и мясо и водку можно с 12 ОО ночи...когда Паска начнетсо. Эх.
Вот такое вот действо посетил я недавно в Карпатах. Потом билеты, похмелье, осколки воспоминания "што фчира было" и домой.

Не новость что билеты дорожают постоянно, потому на цену внимание не обращал. Новость в другом. Чай. Сцуко чай входит в стоимость. Я не заказывал... 4.50 за чай прикреплено к постеле.

И проводник знал что чай, но не сказал, ждал когда я закажу. Я только не знал. Уже в Киеве обратил внимание когда домой пришел. Конечно мне их чай не нужен. Я не уверен что там стаканы моют потому чай в поездах не пью. Як тебе не любыты укрзализныця даже на Паску?

З.Ы. Через сутки после того как я приехал домой у меня утром прорвало батарею.Просыпаюсь иду на кухню и вижу коврик мокрый и лужу на полу...появилась щель в батареи и начала течь водичка. Отопление было выключено за двое суток до этого злополучного утра, когда я был в Надворной. Вызывал сантехника, слил он стояк, пол я вытер, коврик высушил, на том авария и закончилась. Страшно представить себе что бы было если бы батарея рванула на пару суток раньше,  когда я был в костеле в Надворной и в доме еще работало отопление.

Есть таки Бог (можно и Ктулху) на свете и оберегает он меня потому как верю я в него, а не в картинки и идолов церквей.

      Пробуючи відповісти на один з коментарів до моєї фотографії ( а я всегда думала  что паска - это по-украински, а кулич - та же паска но по-русски http://photo.i.ua/user/2780480/311506/8963113/?p=4#comments)  залізла в НЕТ і зробила для себе відлкриття від яких голова обертом. Здається, Вікіпедія записалася в туж партію що і Колісніченко  і морочить голову пересічному українцю? Вона як і він з легкої подачі укладача займається не розясненням понять, а запутуванням, мішаниною з окремих цитат, які ніяк не можливо зліпити в одне блюдо. Не знаю чи відбувається це зумисно чи по принципу „патамушто гладіолус” , але наслідок один –одурманення. Зрозумілим є  і те здивування  яке викликали мої  паски які багатьом здалися чуть не кулінарними  шедеврами, хоча є тільки  звичайними традиційними обрядовими хлібами. Більшість горожан купують цей обрядовий виріб в  супермаркетах, а там він  втратив своє національне обличчя перетворився в мультикультурний гламурний крендель.

Так  ПАСКА чи куліч КУЛІЧ? Оскількиосновновним джерелом інформації для сучасної людини є інтернет то почитайте,  що  їй пропонує проковтнути українська та російська версія Вікіпелі  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87

Кулич — русский обрядовый хлеб, непременный атрибут пасхального стола Это дрожжевое изделиеразличной степени сдобности и различное по величине и форме, но всегда высокое.У католиков, кроме дрожжевых куличей, готовили и песочные, так называемые «бабы».Делается в форме цилиндра из теста, часто с изюмом,сверху украшается сахарной пудрой или глазурью. В качестве специй применяются: ваниль,кардамон, мускатный орех.

Куличи вместе с пасхой (?) и с окрашенными в Великий четверг яйцами  освящают в церкви (обычно это происходит в Великую субботу), а потом ими разговляются 

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0_(%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BE)

Пасха (творожная пасха, на церковнославянском — «млеко огустевшее», то есть творог) — особое блюдо из творога, которое по русской традиции готовится только один раз в году — на праздник Пасхи.Оригинальная форма пасхи — усечённая пирамида,

символизирующая Гроб Господень. Традиционно для приготовления пасхи использовалась специальная разборная деревянная форма — пасочница. 

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0

Паска (грец. ) — великодній хліб в Україні та місцях проживання українців. Виготовляється із сирого чи вареного сиру. Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх. Прикрашають її візерунками з тіста — подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками. Інколи замість візерунків верх паски заливають збитим білим цукром і посипаного різнокольоровим «пшоном». У давнинупаска називалася Великодньою Бабкою, і разом з розписом писанок була невід'ємним атрибутом весняного Великодня[1]. Інколи паска буває спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ», що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння. У росіян аналогом паски є куліч Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тісто і дають «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску івиймають її зпечі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд

Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. ( Так сир чи опара ??? авт) Яйця завчасно вбивали в окремий посуд ізалишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0

Паска — в украинской и бессарабской (молдавской) кухне пасхальный хлеб.

У русских известно основное название обрядового хлеба: «кулич». Название кулич церковного происхождения, пришедшее в русский язык из греческого, в котором оно означает «крендель». [1]

Традиционно как на украинском, молдавском и цыганском языках, так и на южном диалекте русского языка, некогда бытовавшем в Бесарабии и Украине, пасхальный хлебец именуется паской. Соответственно песочные формочки называются пасочками или пасками, а не куличиками как в русских диалектах. Паски обычно выпекают для каждого члена семьи, разных размеров, и обязательно одну большую — для всех. Украшают её узорами из теста — двойными крестами, решётками, веночками. Этим украинская паска отличается от русского кулича, который не украшают узорами, а просто заливают белой сахарной глазурью и посыпают разноцветным «пшеном».

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/47626/

РЕЦЕПТ ПАСКИ ВІДОМОЇ ЗА ЧАСІВ МАЗЕПИ КОЗАЦЬКОЇ РОДИНИ КОЧУБЕЇВ ЗНАЙШОВСЯ НА ПОЛТАВЩИН  Зрештою я перелопатила іще  добрих два десятки регіональних інтернет сторінок але і вони вносять не багато ясності в питання кулічової паски або паскового куліча. Якщо на Заході України культурні і релігійні  традицію люди зберігали і підтримували наперекір  радянської благодаті то на сході релігійні традиції були втрачені  на довгі роки,  а традиції „випікання” хлібних виробів коректували голодоморами, колгоспними раздолбаями, і бутафорською шароварщиною. Глобалізація ж привела до нового повороту в  наступі на культурні цінності.  Зараз і ті і ті вражені новою культурною пошестю – супермаркетно телевізійною монокультурою. Питання про те якою має бути традиційна  для України паска; більш подібна до традиційного короваю,  чудо-виромом  із сиру, чи кулічовим „крендельом”, який заполонив полиці супермаркетів, залишилося відкритим і до певної міри геополітичним? Хотілося б якось почути чи має для вас якесь значення збереження автентичності, відмінності, оригінальності, чи це архаїчні маразми  провінційних селюхів які нікого не турбують, бо заважають іти вперед, в світ глобального споживання. Наостаток цікавий погляд на деякі  процеси , повязані з нашими традиціями , що були теж свого роду глобалізацією http://drevoroda.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=139:2012-03-21-22-06-39&catid=11:2011-08-24-07-15-32&lang=uk&Itemid=

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.

Проте чи не найцікавішою забавою другого дня після великоднього понеділка, або як його ще називали «обливаного», для неодруженої молоді було обливання водою. Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з’єднати у міцну сім’ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов’язковим, бо ж вважалось очисним. У ті часи на козацькій Вкраїні серед народу небезпідставно побутувала думка, що цей давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну сім’ю. Вважалось, що іудеї під час Великодня «нишком» шкодять християнам, не вірячи у Христове Воскресіння, тобто коли православні козаки ішли до церкви на Великдень, іудеї в цей час потайки зумисне їли півнів з кістками та «обливали брудом і помиями християн». Як тоді вважали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашкодити, щоби півень, не дай Боже, не прокукурікав, адже саме кукурікання півня, за народними уявленнями, є передвісником Воскресіння Спасителя. У ті часи казали: «Христос Воскресає, як півень заспіває». Тож щоб очиститись від бруду іудейської кабалістики (таємної магії), молоді люди обливаються водою в «Поливаний понеділок». В «Обливаний понеділок» ще далеко до сходу сонця дівчата поспішали вмитися із «непочатої води» криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з «непочатою водою». Молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті... На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Дівка, котру хлопець скропив джерельною водою, обов`язково мала подарувати йому писанку чи крашанку. В цей Богородичний день, дівчата водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині «на складчину», аби хмільним стояним медом замочити свята.

Джерело >>>

 

 

 

 

Благовістям  Великодні

Дзвони простір надимають

Вшир та вгору, Храм тримають

Хрестокупольний небес.

 

 

Урочистий день сьогодні –

Смертю смерть перемагає

Божий Син!  Вітання має

Вгору, вшир – "Христос воскрес!"

 

 

написано 11.04.2012