хочу сюда!
 

ЛюдМила

42 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «великодень»

З Великоднем!


02.05.16. Зображення копія роботи художника, який відомий нам як блогер ОРай. Я запитала в нього дозволу назвати його ім"я і прізвище, але відповіді поки що немає. Малює? І малює пречудово, бо Бог дав йому хист до цієї роботи і природнє відчуття великої кількості відтінків кольорів.

«Обливаний понеділок»

В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.

Проте чи не найцікавішою забавою другого дня після великоднього понеділка, або як його ще називали «обливаного», для неодруженої молоді було обливання водою. Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з’єднати у міцну сім’ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов’язковим, бо ж вважалось очисним. У ті часи на козацькій Вкраїні серед народу небезпідставно побутувала думка, що цей давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну сім’ю. Вважалось, що іудеї під час Великодня «нишком» шкодять християнам, не вірячи у Христове Воскресіння, тобто коли православні козаки ішли до церкви на Великдень, іудеї в цей час потайки зумисне їли півнів з кістками та «обливали брудом і помиями християн». Як тоді вважали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашкодити, щоби півень, не дай Боже, не прокукурікав, адже саме кукурікання півня, за народними уявленнями, є передвісником Воскресіння Спасителя. У ті часи казали: «Христос Воскресає, як півень заспіває». Тож щоб очиститись від бруду іудейської кабалістики (таємної магії), молоді люди обливаються водою в «Поливаний понеділок». В «Обливаний понеділок» ще далеко до сходу сонця дівчата поспішали вмитися із «непочатої води» криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з «непочатою водою». Молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті... На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Дівка, котру хлопець скропив джерельною водою, обов`язково мала подарувати йому писанку чи крашанку. В цей Богородичний день, дівчата водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині «на складчину», аби хмільним стояним медом замочити свята.

Джерело >>>