хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

Замітки з міткою «рф»

"Війни пам'яті" путінської Росії


«Війни пам'яті», які ще недавно залишалися важливим, але все ж таки вузькопрофесійним предметом вивчення істориків, увірвалися в велику політику. У Росії ці війни особливо помітні, і ведуться вони на двох фронтах: внутрішньополітичному, де відбувається боротьба з «фальсифікаторами історії» в самій Росії, і зовнішньополітичному, де спотворення Кремлем історії є невід’ємною частиною гібридної війни Російської Федерації проти Заходу.

Російська влада активно захищає «свою версію» історії війни від критиків як в країні, так і в світі. В умовах, коли міжнародна ситуація нагадує холодну війну, «війна за історію» стає більш жорстокою та запеклою.

У середині листопада минулого року Міністр оборони РФ Шойгу видав два накази за номерами 591 та 589, що стосуються історії Другої світової війни. Обидва накази практично унеможливлюють об'єктивне дослідження Другої світової. Наказ 591 скасовує наказ міністра оборони РФ того часу Анатолія Сердюкова про порядок розсекречення матеріалів Центрального архіву міністерства (ЦАМО) та інших архівів, підвідомчих оборонному відомству, пов'язаних з історією Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Наказу № 591 передував наказ № 589, який набув чинності з січня 2021-го. Він має назву «Про розсекречення архівних документів Червоної Армії і Військово-Морського флоту періоду Другої світової війни».

Згідно з новим наказом Шойгу № 589 розсекречувати документи знову будуть експертні комісії МО після проведення відповідної експертизи, яка відбуватиметься протягом 2021-2024 років. Як можна припустити, в цей період незалежні дослідники, не пов'язані з Міністерством оборони, до документів допускатися не будуть.

Однак у цих наказах важливо інше: експертиза передбачає, що члени комісій повинні перед розсекречення ознайомитися зі змістом документів. Але тоді на розсекречення всього масиву документів, пов'язаних із Другою світовою війною, Міністерству оборони буде потрібно не одне століття. Адже зараз тільки в ЦАМО, за офіційними даними, перебуває на зберіганні 20244243 архівних справи і 60477024 одиниці зберігання військово-медичних документів. З цього числа 10951948 архівних справ відносяться до періоду Великої Вітчизняної війни. Якщо додати до архівних справ Великої Вітчизняної війни справи періоду з 1 вересня 1939 по 21 червня 1941 року, то число справ, ймовірно, збільшиться до 15 млн. одиниць. Враховуючи, що в багатьох справах містяться десятки і навіть сотні документів, мова йде про сотні мільйонів або навіть мільярди листів. З урахуванням цього стає зрозумілою вся абсурдність завдання розсекретити всього за чотири роки такий об’єм документів, використовуючи колишні правила про експертизу.

Цілком очевидно, що таке завдання і не ставиться владою РФ, а вирішується зовсім інше: не допустити дослідників до документів Міністерства оборони, які зачіпають болючі для нинішнього керівництва військового відомства і уряду Росії питання, і публікувати тільки ті документи, які представляють Червону армію і політику Радянської держави в період Другої світової війни виключно з позитивного боку.

Перш за все, влада намагається приховати радянські плани нападу на Німеччину в 1940-1941 роки або, наприклад, плани нападу на Туреччину в 1942 році; документи, які можуть дати уявлення про реальні радянські військові втрати, які в рази більше офіційно оголошених МО; документи про невдачі Червоної армії і зроблені в зв'язку з цим оргвисновки на адресу відомих радянських полководців; і, не в останню чергу, про злочини радянських військовослужбовців, які набули особливо масовий характер, коли Червона армія вступила на територію країн Європи, а потім - і на територію Китаю і Північної Кореї.

Незалежних дослідників відсікають від доступу до документів, щоб зберегти в свідомості народу ту офіційну парадну картину війни, яка тепер закріплена в Конституції Росії і в ряді репресивних законів.

Історія Великої Вітчизняної перетворилася в офіційну громадянську релігію, критика якої так само неможлива в Росії сьогодні, як неможлива була критика православ'я в Російській імперії, за яку загрожувало кримінальне покарання.

Російська влада використовує історичну політику як останній інструмент для політичної мобілізації населення і підтримки рейтингів першої особи. Битва на «полях пам'яті» стає все більш агресивною і запеклою.

Боротьба з так званими «фальсифікаціями» стала для влади РФ способом конструювання офіційної історичної міфології. Такого роду історична політика свідомо культивує гордість за «вибілені» темні сторінки російської історії, жорсткість і жорстокість державної влади. Сакралізуючи державну владу, зводячи історію лише до діянь царів, вождів і полководців, формуючи ставлення до народу як до витратного матеріалу великої історії, автори і виконавці офіціозного історичного дискурсу тим самим легітимізують агресивні авторитарні практики сьогоднішнього путінсько-імперського режиму.Источник: https://censor.net/ru/b3258649

https://censor.net/ru/blogs/3258649/vyini_pamyat_putnsko_ros/sortby/tree/order/asc/page/1#comment_76035300

Трохи про сРашку. Свіжозкомунізжене.

Наверное, надо написать это псто, думала я. На часах было почти три часа ночи. Самое подходящее время для офигительных сториз в фейсбуке.

Я сразу заранее согласна с тем, что я - лапотная расовая рабыня с мокшанских болот (на самом деле, нет у нас на ДВ болот - их давно тайфуны посмывали, разве что в сахалинских чигирях остались). Но мне, в силу моего рабского расово-лапотного происхождения - экзистенциально доступны вещи, которые не доступны нерабам, ибо зрят извне, а не изнутри.

[ Читать дальше ]

Чи не варто дослухатися до думки,

традиційно ігнорованої як "п'ятою колоною", так  і  "п'ятим каналом"?

Степан Хмара
16 February at 22:34

" Хто не за Порошенка, той за Путіна"
Під таким центральним гаслом 29 січня відбувся великий збір різношерсної публіки звезеної порошенківською командою. Лунали сахарні промови, вихваляючи вождя в невідомих вже молодому поколінню совєтських традиціях. Недарма режисером видовища був колишній комсомольський номенклатурник, а нині головний політтехнолог "тріумфальних" перемог Порошенка, І. Гринів.
Малоросійська інтелігенція отримала інструкції для дії, аби забезпечувати перемогу єдиноправильному рятівникові України. Одночасно, теж таки в столиці, відбувся шабаш "пятої колони" Кремля під проводом намісника Путіна в Україні, друга Порошенка, недавнього його однопартійця Медведчука. Там Медведчук якраз озвучив відомий план кремля поетапної ліквідації Української держави через московську автономізацію Донбасу (викладену в мінських домовленостях: з особливим правом вето на важливі напрямки загальноукраїнської політики, і в той же час повністю непідвладну Києву).
У цієї зграї особливі плани на вибори до Верховної Ради восени. Небезпека появи Медведчука і його кліки в парламенті є, бо з вини злочинної бездіяльності Порошенка і підпорядкованих йому ГПУ і СБУ промосковська "п'ята колона" діє щораз більш нахабно і відкрито. Той же Медведчук давно вже повинен би відпочивати у в'язниці за свою антидержавну діяльність, тоді і його помічники, які не розбіглися, принаймні притихли б. Але Порошенко створив Медведчуку статус найбільшого сприяння. Медведчук мав би бути взятим під варту відразу після нахабного виступу на цьому зборищі. А що ж ми бачимо?
Через кілька днів після зборів, Ю. Луценко розіграв комедію про відкриття якогось там провадження. Звичайно Порошенко не дозволить притягнути Медведчука до відповідальності за антидержавну діяльність. Очевидно, що домовленість про гарантії для Медведчука, і ще багато про що є у Порошенка з Путіним. Недарма Порошенко для Кремля є найбільш бажаний в президентському кріслі на наступний термін. Москва зробила висновки з своїх помилок, коли підтримувала Януковича відкрито. Тепер вони діють хитро. Наприклад, організовують прес-конференцію Януковича, де найбільше намагаються покритикувати Порошенка.
Задум московських політтехнологів прозорий: якщо Янукович лає Порошенка, то наївні хохли подумають і вирішать, що треба зробити навпаки, тобто підтримати Порошенка (що і робить малоросійська інтелігенція, не кажучи вже про порохоботів).
Дуже правильні гасла про європейську інтеграцію, шлях України до членства в НАТО і ЄС, які записали навіть в конституції.
А що ж робиться насправді?

Повний текст

Хочете миру, готуйтеся до війни

Порошенко вважає, що війна та загроза з РФ зберігатимуться й надалі для України.

Війна 12:11, 31 березня 2017



Президент Петро Порошенко заявляє, що війна та російська військова загроза збережуться для України на тривалу перспективу.

Про це глава держави повідомив під час церемонії випуску слухачів оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівнів підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, що відбувалась у Міноборони.
 
За час російської агресії загинули 2608 українських військових - Порошенко

"Війна та російська військова загроза на тривалу перспективу вимагають дедалі більшої кількості кваліфікованих кадрів", - наголосив Порошенко. "Досвід боїв, які з честю пройшли Збройні Сили України, відбиваючи російську агресію, доводить, що центральною фігурою у сучасному бою був і залишається добре підготовлений і добре навчений офіцер-керівник, і саме від його компетентності, професіоналізму та патріотизму залежить результат, залежить перемога, залежать життя воїнів", - додав президент.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/war/1852421-viyna-ta-rosiyska-viyskova-zagroza-zberejutsya-dlya-ukrajini-na-trivalu-perspektivu-poroshenko.html

БГ: Si vis pacem, para bellum (лат. «якщо ви хочете миру, готуйтеся до війни»)

Військові – Герої України звернулися до Президента з проханням відновити військові суди

31 березня 2017 року

Президент Петро Порошенко зустрівся з військовослужбовцями Героями України – учасниками антитерористичної операції, які були присутні на церемонії випуску слухачів Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського – старшим лейтенантом Василем Божком, майором Ігорем Герасименком, капітаном Володимиром Гринюком, підполковником Василем Зубаничем, генерал-майором Андрієм Ковальчуком, майором Євгеном Межевікіним, майором Олександром Порхуном та капітаном Валерієм Чибінеєвим.

Глава держави висловив слова подяки воїнам. «Дуже пишаюся тим, що українські Збройні Сили високо тримають планку. На ваші плечі лягає не лише обов’язок захищати Україну, бути прикладом для військових і патріотів у тому, як треба себе поводити, а зараз ще й брати активну участь в громадському житті країни», - зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що такі зустрічі вже стали традиційними і мають на меті обмін думками задля покращення взаємодії у проведенні реформ у Збройних Силах.

В свою чергу, Герой України, генерал-майор Андрій Ковальчук звернувся до Президента з проханням звернути увагу на справу колишнього першого заступника керівника АТО, генерал-майора ЗСУ Віктора Назарова, якого за рішенням Павлоградського міськрайсуду було засуджено до 7 років ув’язнення.

«Кожен командир, починаючи від командира відділення, відчуває себе поставленим на коліна саме тому, що приймає управлінські рішення. А судять люди, які поняття не мають, що таке управлінське рішення саме у військовій сфері», - сказав Андрій Ковальчук та звернувся до Президента з пропозицією про відновлення військових судів. «Коли війна закінчиться, вони будуть непотрібні, але на сьогоднішній день вони дуже потрібні, вкрай потрібні», - підкреслив генерал.

Андрій Ковальчук зазначив, що йому відомо про офіцерів, які відбувають покарання. Розслідуванням їх справ займалася не військова, а цивільна прокуратура. «Їх судили по статті без урахування особливого періоду. Страх прийняти рішення – це дуже погано», - сказав Герой України та зазначив, що в ЗСУ є дуже багато командирів, які готові приймати рішення, але випадок з генералом Назаровим демотивує їх.

Президент зазначив, що він вже дав свою оцінку щодо висновків суду у справі генерал-майора Назарова.

«Жодним чином це не применшує наші співчуття родинам загиблих героїв. Але ми маємо чітко розуміти, що і експерти, які залучаються до експертиз, повинні мати відповідну компетенцію, кваліфікацію і досвід, так само як і судді та слідчі», - підкреслив Глава держави.

На зустрічі також були присутні Міністр оборони України генерал армії Степан Полторак, начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал армії Віктор Муженко, Глава АПУ Ігор Райнін та Заступник Глави АПУ генерал-лейтенант Валерій Кондратюк.


http://www.president.gov.ua/news/vijskovi-geroyi-ukrayini-zvernulisya-do-prezidenta-z-prohann-40694

Путін і Білорусь: історія чергової анексії


17 вересня Білорусь вперше відзначала нове свято - День народної єдності. Він сягає корінням до подій 17 вересня 1939 року, коли в результаті «визвольного» походу Червоної армії були возз'єднані Західна Білорусія і БРСР, розділені в 1921-му за підсумками Ризького мирного договору. Таке «возз’єднання» було обговорено в серпні 1939 року в таємному протоколі так званого пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною.
Минуло трохи більше двох тижнів після нападу Гітлера на Польщу і початку Другої світової війни. У вторгненні брали участь понад 4 тисяч радянських танків і понад 600 тисяч чоловік. Причому Радянський Союз почав вторгнення без оголошення війни, попри підписаний з Польщею Пакт про ненапад. Опір було незначним, тому що значна частина польських солдатів в цей час була задіяла в боях з вермахтом. Тим більше, що Верховний головнокомандувач польської армії Едвард Ридз-Смігли заявив: «З більшовиками не битися».
82 роки минуло з того часу, коли остання надія Польщі уникнути окупації була втрачена. Натомість, білоруси отримали надію жити у власній, нарешті возз’єднаній державі. Вільній та незалежній. Якщо життя у складі СРСР можна назвати незалежністю та свободою…
Після розвалу СРСР, 27 липня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет Білорусі, а вже 25 вересня 1991 на картах з’явилася нова незалежна країна - Республіка Білорусь.
Та чи потрібна Білорусь незалежна правонаступнику кривавого СРСР – Росії? Звісно, що ні. Кремль розглядає таку «братню» за постійними заявами керівництва Росії країну виключно як «прикордонний бастіон», що буде стояти «на захисті» Росії від Європейської цивілізації та демократичних цінностей. Або як військовий плацдарм для реалізації новоімперських мрій про світове панування. За останні роки самопроголошений «президент» Лукашенко під патронатом Путіна вже провів достатню підготовчу роботу, перетворивши вільну Білорусь на політичну в’язницю незгодних з диктаторською прокремлівською владою. Та Кремлю цього замало.
Напередодні завершилися тижневі масштабні військові навчання «Захід 2021» за участі більш ніж 200 000 вояків з Росії та Білорусі, які Кремль проводив під легендою міфічної «західної загрози» та можливого «захисту дружньої країни Білорусі». При цьому офіційні особи різних рівнів як в Москві, так і в Мінську дружно повторювали: маневри носять виключно оборонний характер і ні проти кого не спрямовані. У переважної більшості експертів виникає питання, навіщо тоді такий масштаб маневрів: в них були задіяні близько 200 тисяч осіб, понад 80 літаків і вертольотів, до 760 одиниць бойової техніки, в тому числі понад 290 танків, понад 240 знарядь, реактивних систем залпового вогню і мінометів, близько 15 кораблів? Тим більше, що частина цьогорічних навчань була присвячена відпрацюванню таємного розгортання військ. А це передбачає наступальні операції. Крім того на цих навчаннях велика увага приділялася повітряно-десантним військ і штурмовим підрозділами, які використовуються практично виключно для наступальних операцій. Для оборони вони не придатні, їх завдання полягає в тому, щоб захопити плацдарм в неглибокому тилу противника і утримувати його до підходу основних частин.
Це все свідчить про те, що в ході навчань відпрацьовувалися наступальні операції, а не операції по захисту від незрозумілої «західної загрози».
Тому, очевидно, Кремль відводить Білорусі роль наступального плацдарму на західному напрямку. Чи готова Білорусь до «чужої» війни на власні території? Звісно, що прості білоруси будуть категорично проти такого розвитку подій. Але думка власного народу абсолютно не цікава диктатору Лукашенко, який вже повністю проявив себе тотальним насильницьким придушенням волі народу після так званих «вільних та чесних виборів» 2020 року. Тим більше, що можливість посилення народного невдоволення диктаторською владою та можливе притягнення до відповідальності за злочини проти власного населення – це не якась то міфічна «західна загроза», а цілком можливий розвиток подія для «картопляного диктатора».
Єдине спасіння від «народного гніву» Лукашенко вбачає у повній капітуляції перед Кремлем та перетворенні країни на буферну зону Росії з повноцінним розміщенням російських військ на території Білорусі для придушення будь яких проявів народного незадоволення. Путін отримує плацдарм, режим Лукашенка – вояків-опричників. Всі задоволені… Крім самих білорусів...
«Синьоока» Білорусь поступово перетворюється на військовий табір окупаційних військ Путіна та тюрму для білорусів.
І це – проти природньо та недопустимо! Тому зараз необхідно максимально привернути увагу демократичного суспільства до «поглинання» вільної країни Білорусь Путінською Росією та спільними зусиллями зупинити агресивні наміри Кремля по перетворенню незалежної Республіки Білорусь на «зону» бойових дій та насильства!
https://censor.net/ru/blogs/3289161/putn_blorus_storya_chergovo_aneks

Україна очима росіян

Вирішив переглянути статистику, оскільки, вважаю, що в Україні є хоч декілька джерел незалежної інформації, які дають суспільству інформацію, для роздумів, вважаю, що в РФ, таких джерел значно менше.

Статистика сайту політика і культура, про сприйняття ситуації росіянами.


43% росіян, які чули про останні події в Києві, вважають, що в Україні відбувається спроба насильницького державного перевороту.

Ще 23% вважають, що в сусідній країні точиться громадянська війна, і 16 – що це протест проти корумпованого режиму Януковича.

Висновки, робіть, самі, але ми то знаємо, проти кого ми стояли, а там показують геть інші картинки. І крім, того майже всі мої друзі, кажуть, що ми збираємося вступати в ЄС, але всі при цьому геть забувають, що ми навіть асоціацію не підписали.

Більшість опитаних (41%) також вважають, що людей вивів на акції протесту вплив Заходу, який прагне втягнути Україну в орбіту своїх політичних інтересів. Ще 27% кажуть про націоналістичні настрої мітингарів і лише 9% думають, що українці обурені корумпованим режимом Януковича.

Якщо коротко, то свідомих людей які не дивляться телевізор в РФ, дуже мало. Та що говорити, мені, здається, що і в Україні набагато краще не дивитися телевізор, так і нерви будуть в порядку, і відпочивати буде простіше.

Головна емоція, яку викликають у росіян події в Києві – це обурення (36%). 16% – співчувають, трохи менше – відчувають страх, 14% байдужі і 12% – роздратовані. Водночас переважна більшість – 65% – опитаних відзначили, що не мають симпатій ні до однієї, ні до іншої сторони.


Більшість моїх друзів з РФ, переконана, що у нас революція виникла через те, що захід вирішив відділитися, і Україну ділять пополам. Також, я багато чув, про те, що у нас революцію проводять бандерівці, які хочуть заборонити російську мову, а також напасти на Москву, я не сильно уявляю, як 200 чоловік з бітами може це зробити, але мої друзі в це вірять, що для мене є найвищим показником пропаганди.

В России никакого народного единства нет и не будет

Богдан Бодряченко перепечатал из www.facebook.com сегодня в 08:38
2 оценок, 8 просмотров Обсудить (1)

Итак, по итогам "празднования" в России так называемого дня народного единства можно сделать следующие выводы.

1. В России никакого народного единства нет, никогда не было и не будет. Имеет место лишь концентрация вокруг кремлевского бандита, тирана и террориста люмпенизированного маргинального населения, проще говоря быдла, полностью оболваненного лживой преступной военной пропагандой, подавленного и деморализованного своим начальством.

2. Народа в России нет. В стране существует масса маргинальных существ, страдающих информационным поражением сознания от лживой ежечасной пропаганды, неспособных взять ответственность за свои действия и свою страну, лживых, подлых и корыстных, никчемных, малообразованных, готовых в любой момент по команде сверху всадить друг другу в спину нож. Поведение этих корыстных существ во многом схоже с поведением заключенных, отсидевших в тюрьме больше половины своей жизни. Любому пахану и любой администрации они с удовольствием готовы лизать зад и перед ними преклоняться. Но как только им говорит администрация, что ваш пахан перестал быть таковым, и стал сукою, то по первому сигналу, они готовы своего, бывшего пахана порвать на куски. Также как и привыкшие к постоянной неволе зеки, эти болезные существа ненавидят самодостаточных, свободных людей, живущих на свободе, и одновременно завидуют им лютой завистью. В России, подлость ко всему и , давно возведены в ранг нормального поведения. За годы тотальной изоляции от внешнего мира, фашиствующего большевизма и путинизма Россия потеряла лучших людей, в основном сохранив у себя кучи злыдней, способных лишь на подлости. Вот почему Россия хронически больна синдромами изоляционизма, дибилизма и фашизма.

3. Гражданам России и всему миру дан сигнал о том, что Россией рулят политические, экономические и юридические дегенераты, лишенные всяких моральных и нравственных основ. При этом внутренняя российская политика направлена на дальнейшую маргинализацию россиян. В частности на разжигание в сознании россиян розни и ненависти ко всему тому, что лично не нравится главному кремлевскому упырю и его ГБшной банде. А это значит, что война в различных ее формах будет исходить от Путина и его банды против тех, на кого они покажут пальцем. Причем до тех пор, пока нынешний российский режим будет править страной. Но в силу тотальной аморализации и деморализации, эти существа не смогут долго и профессионально воевать. Все их военные аферы кончатся тотальным поражением.

4. С таким народом и правительством у этой страны есть одно будущее, это ад.

Повний місяць. Маленьке зло надувається

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Блог Олега Ярчука „Хроника войны

Реальные потери регулярных войск РФ в войне на Украине

30.07.2015 г. http://oyblogg.blogspot.com/2014/11/22.html?view=timeslide
Р-н н.п. Куйбышево (* РФ). Четыре не идентифицированных БПЛА нанесли ракетный удар по месту базовой дислокации  подразделений ОсНАЗ 1020 КРЦ ГРУ ГШ (*радиоразведка) . Потери л\с и техники уточняются. Пролет БПЛА средствами ПВО не зафиксирован и не отслежен.
Р-н н.п. Митякинская (*РФ) Два не идентифицированных самолета, действуя на сверхнизкой высоте,  нанесли ракетно-бомбовый удар по месту базовой концентрации танкового подразделения  4-й гв.  Кантемировской  дивизии Потери л\с и техники уточняются. Пролет авиации  средствами ПВО не зафиксирован и не отслежен.
Р-н н.п. Приазовский  (*РФ) Не идетифицированный самолет , действуя на сверхнизкой высоте,  нанес ракетно-бомбовый удар по месту предварительно развертывания подразделений ПВО 33-й омсбр.  Потери л\с и техники уточняются. Пролет авиации  средствами ПВО не зафиксирован и не отслежен.

 

Як цікаво.

Звідки Олег Ярчук узяв, що втрати на теренах РФ можна ідентифікувати, тобто пришити до війни в Україні. Чи це не блог це ВВП?!

Тоді підґрунтя до іншого етапу війни закладено. У Криму захоплені склади такого обсягу, що і цілий український літак знайти можна заради провокації. Що росіяни заради цікавого кадру, чергової провокації здатні знищувати власних вояків вже не викликає подиву.

На небі повний місяць. Можливо маленьке зло вирішило подорослішати. З ним так панькаються німецька пані, місьє, та чорний Президент, що зло вже випирає з орбіти власних очей. Шкода, що руку до того зростання приклали і українські Президенти.

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}

Символичность крушения знакового для России дворца

9 января в Ленобласти обрушился фасад дворца Романовых.
В Ропшинском дворце в 1762 году при невыясненных обстоятельствах погиб император Петр III. 
Ропшинский дворец — бывший дворец Романовых. Основателем дворцово-паркового ансамбля стал граф Головкин, сподвижник Петра I...