Человеку надо мало:Чтоб искал и находил.Чтоб имелись для началадруг - один и враг - один...Человеку надо мало:чтоб тропинка вдаль вела.Чтоб жила на свете мама.Сколько нужно ей - жила...Человеку надо мало:после грома тишину.Голубой клочок тумана.Жизнь - одну и смерть - одну.Утром - свежую газету,с Человечеством родствои всего одну планету:Землю! Только и всего.И - межзвездную дорогуда мечту о скоростях.Это, в сущности, - немного,Это, в сущности, - пустяк.Невеликая награда.Невысокий пьедестал...

Читати далі...

"Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина." (Богдан-Ігор Антонич)

[Приєднана картинка]

Яр у лісі, поблизу Чигирина, де збиралися 1768 р. повсталі проти панів селяни.[Приєднана картинка]За святую правду-волюРозбойник не стане, Не розкує закований У ваші кайданиНарод темний, не заріжеЛукавого сина, Не розіб’є живе серцеЗа свою країну.Ви – розбійники неситі,Голодні во ро’ни.По якому правдивомуСвятому законуІ землею, всім даною, І сердешним людомТоргуєте? Стережіться ж, Бо лихо вам буде, Тяжке лихо! .. Дуріть дітейІ брата сліпого, Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть Бога.Бо в...

Читати далі...

Сьогодні, 205 років назад, народився Осип Максимович Бодянський – український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербургської Академії наук. [Приєднана картинка] Славній цій людині дякуючи до нас дійшли зокрема конституція Пилипа Орлика і Реєстр усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня. Наведу лише початок Реєстру, малу частку...

Читати далі...

Черговий виверт української поезії від пародиста Гната Голки.Моя прим. Прошу вибачення за незугарні слова, але це не я, це "українська" сучасна поезія з "бодуна" деяких "поетів-віршопюїв"• Сіли в дружньому ми колій Кумановському Миколіналиваю чарку я,він говорить: – До холери!Я, аби не дати маху,теж кажу: – Пішов ти нахер!Не за себе п’єм – за друга,а за себе буде друга.Третя буде за Наталку,за Наталку і за палку.От якби лиш знати міру,скільки треба...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Герой дав гідну відсіч ворогам!Десант з завдання, втомлений, вертався –До «передка» лиш декілька хвилин.Та на засаду враз загін нарвався:Зрадлива доля свій змінила плин…Дозорний взяв на себе першу чергуЙ упав, підкошений, у ранішню росу.Гукнув:»Брати ідіть, я їх відвернуВ вас на відхід є трішечки часу!»Він біль зібрав в одну пекельну точку,Дав гідну відсіч лютим ворогам!Дарма, що кров залила всю сорочку,Живим козак не здався москалям…А десь в матусі тьохнуло...

Читати далі...

Якось з одного прочитання вхопився, у пам'ять врізався назавжди цікавий поетичний образ, означений такими ліричними словами: «Тут станція Ярошенка – маленька запорошена, назустріч вибіга…»Тільки згадаю їх, як виринає в уяві непереквітна рідна подільська сторона. За Жмеринкою, якщо потягом прямувати зі столиці на південь, або за залізничною станцією мого життя Рахнами, коли добиратися з сільської нашої дрімучої сторони у центр цивілізації чи навіть у саму благословенну Європу (в Чоп і поза Чоп!) ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]