У Тернополі майдан навпроти ОДА назвали іменем Бандери

У Тернополі майдан навпроти обласної державної адміністрації назвали іменем провідника ОУН Степана Бандери.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення сьогодні прийняли депутати міської ради.

Ініціював нову назву для майдану міський голова Тернополя Сергій НАДАЛ одразу після того, як суд прийняв рішення про скасування указу Президента України про присвоєння С.Бандері почесного звання Героя України.

Згідно з прийнятим сьогодні рішенням, майдан являє собою вхідну частину парку ім. Т.Шевченка разом з пам’ятником С.Бандері. Невдовзі буде проведено благоустрій даної території.

За створення нового майдану проголосували 56 депутатів. Попередньо цю пропозицію обговорили і підтримали на засіданні комісії міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності.

Як повідомляв УНІАН, 26 грудня 2008 року у Тернополі навпроти облдержадміністрації при вході в парк ім. Т.Шевченка було відкрито пам’ятник С.Бандері з нагоди 100-річчя від дня його народження, яке припадало на 1 січня 2009 року.

До складу Тернопільської міської ради входить 60 депутатів.

За даними голосування на 98% виборчих дільниць до Тернопільської обласної ради проходять 7 політичних партій.

Як повідомило агентству "Інтерфакс-Україна" джерело в тервиборчкомі, лідирує Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – 33,8%, далі йде партія "Єдиний центр" – 13,8%, потім Партія регіонів – 9,7%.

Блок Юлії Тимошенко й Українська народна партія отримали по 8%, партія "Народний союз "Наша Україна" – 5,5%, Блок Литвина – 3,6%.

Поки не долають 3-відсотковий бар'єр Соцпартія (1,9%) та "Пора" (1,3%).

За попередніми даними паралельного підрахунку голосів партій "Єдиний центр" та ВО "Свобода", до Тернопільської обласної ради також проходять 7 партій та блоків.

За результатами паралельного підрахунку голосів партії "Єдиний Центр" до Тернопільської облради проходять: ВО "Свобода", яка набирає 34,4%, Єдиний Центр – 14,29%, Партія регіонів – 9,71%, БЮТ – 8,03%, Блок Української Народної Партії – 7,98%, НСНУ – 5,54%, Блок Литвина – 3,58%. Такі дані отримані за результатами обробки даних із 1130 з 1163 виборчих дільниць.

Як повідомив агентству заступник голови ВО "Свобода" Руслан Кошулинський, за даними обробки 95% протоколів з виборчих дільниць ВО "Свобода" набирає 33,5 %, партія "Єдиний центр" – 14%, Партія регіонів – 9,8 %, БЮТ – 8,1 %, блок УНП – 8%, НСНУ – 5,5%, блок Литвина 3,5 %.

Українська правда.

Голова Тернопільської обласної ради, представник ВО «Свобода» Олексій Кайда негативно ставиться до візиту Московського патріарха Кирила на Тернопільщину. Свою позицію голова пояснює висловлюваннями Кирила під час перебування в Україні, його зневажливим ставлення до українців загалом. У коментарі ЗІКу сьогодні, 4 серпня, Кайда зазначив, що не виключає акцій протесту на Тернопільщині, присвячених візиту Патріарха, утім запевнив, що «Свобода» умиває руки від будь-яких провокацій.

«Адже, будучи в Україні, Московський патріарх жодним чином не звернувся до народу, сказавши «Україна» чи «українці». Він увесь час замінював все це своєю риторикою «ця країна», «ці люди». Відповідно й таким є моє ставлення до нього», – зазначив Олексій Кайда.

Він вважає, що цей візит патріарха не несе жодного позитиву для процесу об’єднання українських церков.

Голова Тернопільської облради також не братиме участі в складі офіційної делегації, яка зустрічатиме Кирила в області. «В Україні є українські церкви – УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ. Я відвідую заходи цих трьох церков. На Тернопільщині був створений оргкомітет головою облдержадміністрації, але я не входив в цей оргкомітет, хоча мене й включили туди без моєї згоди. Я не вважаю за потрібне брати участь в прийомі Кирила», – пояснив Кайда.

Щодо провокацій, то Олексій Кайда зазначив, що все може бути і ніхто від них не застрахований. Можливо, прогнозує голова Тернопільської облради, провокації готуються і зі сторони спецслужб Росії. «Свобода» буде проводити мирні акції протесту, як це вона робила в Києві чи на Волині. Ми попереджаємо, якщо будуть якісь провокації, ми до цього жодного відношення не маємо», – зазначив Олексій Кайда.

Прес-служба
Всеукраїнського об’єднання «Свобода»
8-067-441-46-01

Місто зустріло нас зранку доволі людною толпою, так що ми спочатку і не повірили, що знаходимося далеко від галасливого Києва. І досі зовсім не віриться у міф про те, що Тернопільщина найдепресивніший регіон України у економічному плані. Людей тут багато, всі працють, інакше навіщо їм було прокидатися і поспішати вже у пів на восьму?
Так як чекати власника квартири нам потрібно було до початку 10-ї, то ми вирішили прогулятися вранішнім центром міста, попити кави... А от кавою нас пригощати місто не поспішало... Якщо на шляху і траплялися кав"ярні, то всі вони працювали з 9-ї. Прийшлося гуляти без кави. Пройшлися по центру, пофотографували вранішній Тернопільський став, та палац, що зараз реконструюють.
Взагалі в місті відбувались масштабні ремонтні роботи: застиляли плиткою площу перед театром та перед палацом, оновлювали фасад театру та кінотеатру, готувався до відкриття пам"ятник Соломії Крушельницькій...
Звідси ми і будемо щоранку виїзжджати для пізнання нового, старовинного, прекрасного і пізнавального... Хоча їхати з такої зручної квартири не дуже вже і хотілося. ;-) Але часу було обмаль! Лише 6 днів, а навкруги стільки цікавого! Тож після душу ми відправилися у "Нашу кухню" по вулиці Руській для підкріплення сил, а далі вниз, через базар до автовокзалу. До речі, в Тернополі, і по районним центрам, дуже багато рекламних оголошень, іноді їх кількіть і різноманітність навіювала думки про східний базар. Одна фірма, судячи з реклами, могла охоплювати практично всі галузі послуг і торгувати найрізноманітнішими товарами. Так, наприклад, вивіска "Канцелярські товари, біжутерія, білизна, феєрверки", або "Інтернет, CDMA, Візи, Грін-карти, туристичні послуги"... Але я відволікся... Тож через базар і на автовокзал, де без проблем і черги купуємо квитки десь за 6 грн до Збаража, автобус відправляється через 5 хвилин. Чому Збараж? Бо ми втомлені після дороги, а до нього їхати всього 17 км. Тож Збараж!

             

У Тернопільському міськрайонному суді почались слухання відповідно внесення змін до Генерального плану міста Тернополя.

Позов проти Тернопільської міської ради щодо порушень у процедурі внесення змін у генплані Тернополя подала відома громадська активістка Ніна Міляновська. Основною  вимогою заявниці є  визнати дії міськради стосовно підготовки документів та проектної документації по внесенню змін до Генерального плану Тернополя протиправними. Адже ті зміни, які сьогодні впроваджуються не тільки архітектурно не обґрунтовані, а й законодавчо не правомірні. Відповідно них не прийнято жодних рішень на сесіях міської ради та не оголошено ніяких громадських слухань. А, між іншим, йдеться про значну територію парків та відпочинкових зон міста Тернополя.

На думку громадських активістів, які були присутні на засіданні суду, міська рада має намір узаконити свої протиправні дії щодо дозволу на забудову Тернополя у зеленій зоні. А це суперечить історико-архітектурному плану, затвердженого Міністерством культури. Також це суперечить і діючому законодавству.

Сторону заявника на процесі представляє адвокат Андрій Кукурудза, а міськраду головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та представництва інтересів в судових інстанціях управління судового забезпечення міськради Оксана Михальчук.

Власне через заяву представника відповідача й відклали судове засідання на декілька днів. Мовляв, жінка не готова до слухання відповідно генплану Тернополя й дізналася про нього тільки в Інтернеті. Тому що до міської ради не надходило жодних заяв про позов. 

Це, звичайно, здивувало і активістів, і присутніх журналістів у суді, адже така поважна інстанція, як Тернопільський міськрайонний суд, не має права не надсилати такій поважній установі, як Тернопільська міська рада, відповідних повісток про слухання справи у суді!

Та поміж тим, наступне засідання щодо порушень у процедурі внесення змін у Генеральному плані Тернополя відбудеться у п’ятницю, 20 листопада. 

http://sylaslova.te.ua/

...Майстриня з великої літери пані Юля Пізар виготовляє оригинальне взуття, котре можна буде купити в Тернополі на ярмарку) Детальніше тут, обов'язково подивіться, там в самому низу є фото з виробами!

Минулорічна подорож по стародавній Волині нам дуже сподобалася, тому майже весь рік я виношував плани чергової поїздки. Цього року ми вирушили у подорож по замкам Тернопілля. Враховуючи труднощі минулорічої подорожі, було прийняте рішення оселитися в одному місці і їздити звідти на екскурсії. Тернопіль, як обласний центр і головний транспортний вузол області, нам підійшов як найкраще. Пам"ятаючи про свій давній лозунг "Відпочивати треба так, щоб ще довго не хотілося", я, озброївшись путівниками та мапами, почав розробляти маршрут, в який би входили замки, палаци, фортеці, руїни, костели, монастирі, храми і ратуші міст та містечок Тернопільщини.
В поле моїх інтересів потрапив сам Тернопіль (http://blog.i.ua/community/343/561778/ ),
Збараж ( http://blog.i.ua/community/343/542388/ ),
Вишнівець (http://blog.i.ua/community/343/561844/ )(боржок з минулої подорожі),
Теребовля ( http://blog.i.ua/community/343/548093/ ),
Микулинці ( http://blog.i.ua/community/343/557354/ ),
Бучач ( http://blog.i.ua/community/343/543024/ ),
Язлівець (http://blog.i.ua/community/343/544822/ ),
Бережани (http://blog.i.ua/community/343/557422/ )
 та Рай (http://blog.i.ua/community/343/557457/ ).
(По посиланням про кожне місто і містечко окрема розповідь).
 Глянувши на карту області вийшла така собі "Срібна Зірка Тернопілля".

З поселенням були варіанти: Готель "Галичина", де двомісний номер зі сніданком коштував 360 грн, двокімнатна квартира в центрі міста, де ми самі собі були господарями за 280 грн, та "економ-варіант" у готелі "Рута" за 190-220 грн, який ми викреслили зразу, як тільки добралися до нього. Трохи повагавшись, вирішили оглянути квартиру. Замість 2-кімнатної нам запропонували простору 3-кімнатну в центрі і не далеко від автовокзалу за 320, а поторгувавшись то і за 300 грн за добу.
І ми так полюбили цю квартирку, що ніяк не хотілося виїжджати з неї у київську хрущовку... Але то вже фінал історії...

У нашій країні знову вибори! На цей раз до місцевих рад! Українці обирають депутатів у органи місцевого самоврядування, а також голів цих місцевих органів.

                    

До речі, якби якийсь прибулець випадково завітав у наш, скажімо, Тернопіль, то він одразу б це зрозумів. Адже фасади наших будинків, сквери, парки та шляхи оздобленні агітаційними плакатами, що кращий за інший.

 
Здоровенні біг-борди з закличними текстами окремих кандидатів, а то й і  цілих партій, з усіх можливих і неможливих місць впливають на
свідомість пересічних містян. І кожен кандидат чи партія рекламують свою чесність, відкритість, справедливість, навіть натякають на вищі цінності на Всевишнього, наприклад.

 

А от якщо іде, припустімо, звичайна людина! Нікого не зачіпає, йде, приміром, на
роботу, мріє про хліб насущний, як його купити, як забезпечити сім’ю, як оплатити комунальні платіжки, як відрахувати податки у відповідні інстанції… . А тут, бах!, на неї навалюється ось ця кандидатська армія закликів і вигуків! Людина губиться серед цього біг-бродського царства,
вона не розуміє, чим вона така особлива, чого всі ці кандидати від неї хочуть, краще б допомогли їй матеріально , абощо. Але ж ні! Всі тиснуть на її свідомість, тому що її голос дуже
потрібний у цій великодержавній війні!

Вже відомо, що балотуватиметься у голови міської ради Тернополя 11 кандидатів та представники 18 партій у її депутати. І всі ці кандидати один наперед одного намагаються втертися в довіру та сподобатися звичайній людині тільки задля того, щоб вона вибрала котрогось із них.

Та чи будуть ці особи так само відгукуватись на потреби звичайної людини, коли вона обере котрогось із них, це ще питання?

Стаття з сайту: http://sylaslova.te.ua/?p=3377

Весь недільний день ми віддали місту, в якому вже жили кілька днів і встигли його полюбити і навіть відчували взаємність. (Про приїзд читайте тут: http://blog.i.ua/community/343/542138/ )
Як тільки збиралися сюди, я уявляв його якось по іншому, а те що я побачив і відчув тут було так само гарне, хоч і не зовісім відповідало моїм очікуванням. Коли вийшли з поїзда, то я думав "побачу" в образі міста старого діда з привітною усмішкою у вишиванці та солом"яному капелюсі, а нас зустрів хазяйновитий і ще не дуже старий чолов"яга у діловому, трохи потертому, костюмі, хоч і без краватки. Приязний, дещо заклопотаний, але добрий і хлібосільний .

Тернопіль розташований на р. Серет. У 1540 році польський король Сізігмунд І віддав частину незаселених земель Теребовлянського повіту краківському вельможі Янові Тарновському з наказом побудувати фортецю. Будівництво фортеці на лівому березі створеного на Сереті ставка завершилося у 1548 році. Місто отримало магдебурське право, але швидкому розквіту міста заважали постійні набіги татар. Наприкінці 16 ст поряд з замком постала Воздвиженська церква оборонного типу, яку зараз називають церквою над ставом.
У 1602-1608 роках біля міського оборонного валу зводиться інша оборонна церква - Воскресіння Христового, яка неодноразово перебудовувалася і втратила первозданний вигляд.
Найжахливіші наслідки були від захоплення Тернополя військами Ібрагіма Шишман-паші. Татари розібрали кам"яні вежі, спалили костел, зруйнували дамбу і спустили воду зі ставка. Тільки через сто років, коли Тернопіль потрапив під владу Австії і у 1773 р. став окружним містом життя в ньому активізувалося. У 1749-1779 роках будується величний костел монастиря домініканців і келії, які були зруйновані у роки Світових воєн, а відновлений вже у 1953 році. Зараз тут храм греко-католицької церкви.
У 1810-1815 роках Тернопіль не надовго входить до складу Російської імперії. У 19 ст. на місті зруйнованої фортеці зводиться палац, який нині використорується як спортивна школа.
Центральна частина міста зараз дуже гарна (ФОТО ТУТ). Ми прогулялися до вокзалу, з"їздили у торговельно розважальний комплекс Подоляна з льодовим катком і кінотеатром, що розташований на краю міста. Потім спустилися до ставка де не втерпіли перед спокусою прокататися на яхті під вітрилами. Таке задоволення коштувало 90 грн, на борт могло вміститися 6 чоловік, але ми і втрьох нормально розважилися. Дядько-капітан виявився дуже цікавим і дотепним співрозмовником. Навіть закралися сумніви чи він не одесит часом...
Одним з пунктів програми ще було купання у ставку. Пляж тут практично не облаштований нема жодного місця для переодягання та туалетів, але починається він вже не далеко за парком. Вода хоч і тепла, але брудна. Маю нагадати, що була неділя і жарка погода, то ж не дивно що більшість молоді вийшла на пляжі.
А ще ми якось випадково натрапили на піцерію "Джелато Мафія" (Сагайдачного, 6)  з абсолютно чудовою офіціанткою, яка бігала коло клієнтів мов заведена, кожному приділяла увагу, пропонувала нові страви та десерти і запрошувала приходити ще. Там дійсно смачна піца і круасани !
Завершальним етапом у екскурсії був похід у ресторан-музей "Старий Млин". Словами це передати просто неможливо! Це постійне захоплення від зовнішнього вигляду, внутрішнього оздоблення, вигляду і змісту меню, способу подачі та смаку страв... Це треба бачити і куштувати самому!
Разом з дорогою на поїзд вийде трохи дорожче за ресторан у Києві. Втрьох ми там посиділи на 165 грн. Це був і борщ, і грибні юшки, і деруни, і бануш і 3 по 50 настоянки . А ще скільки всього лишилося не спробуваним... І червоний борщ, і вареники, і пивна башта...
Додому поверталися практично в єйфорії з твердими намірами приїхати сюди, і можливо ще не раз! А при можливості знайти гідну роботу і лишитися тут жити. Ми до безтями полюбили це місто!

Зранку у понеділок, поки Аня збирала речі, ми прогулялися по міському парку, що знаходиться нижче по течії Серету, за греблею. У парку "Топільче" багато дерев"яних скульптур з народних казок, чудові мостики через затоки та канали, доглянуті алеї, маленький зоопарк та дитячі майданчики у вигляді космічних кораблів та середньовічної фортеці! Дуже гарний парк!