хочу сюда!
 

Яна

44 года, овен, познакомится с парнем в возрасте 20-55 лет

Заметки с меткой «подорож»

Олійник Артем Укрзалізниця подорож до Івано-Франківська

Мене звати Олійник Артем Олександрович, я люблю подорожувати, а також захоплююся трейдингом. Не так давно я розпочав писати про подорожі Україною. Чому? Тому що відвідав багато надзвичайних країн, але лише зараз почав відкривати для себе Україну і з усією відповідальністю може сказати, що наша країна надзвичайна, а ми – тобто українці, заслуговуємо на подорожі дивовижними місцями.

Отже, моя публікація присвячується чудовому місту, яке зветься Івано-Франківськ. Одразу хочу попередити:

1.       1.Так, Івано-Франківськ – місто з історією, яку необхідно дізнатися (я – Олійник Артем принаймні намагався).

2.       2.Так, тут надзвичайно багато історичних пам’яток і храмів, які необхідно відвідати.

3.       3.Так, місто заслуговує на довготривале знайомство, відповідно, сюди варто цілеспрямовано їхати.

А тепер подивимося правді в очі. Я впевнений, що велика частка нашого населення була в Івано-Франківську, лише перечікуючи час на потяг (Укрзалізниці привіт), чи на автобус, чи просто прямуючи своєю автівкою в гори.

Тому я вирішив скласти таку собі інструкцію для тих, хто потрапив у це місто навіть не на день, а лише на декілька годин (уточнення, годин може бути й десять).

Отже, ви приїхали до Івано-Франківська, є час подивитися видатні місця, куди піти?

Ратуша – вона побудована в стилі модерн, маєте змогу зробити гарні фото.

Костел Пресвятої Діви Марії – місце надзвичайної енергетики, звичайно, дуже гарна споруда.

Вірменська церква – варто не лише оглянути зовні, але й зайти до зали, чесно – вражає.

Костел Христа Вседержителя – єдиний у Івано-Франківську, можливо саме тому дуже гарний.

Палац Потоцьких – з історичного боку – дуже цікаве місце, проте, нажаль сьогодні він у катастрофічному стані.

Це моя – Артема Олійника, програма для тих, хто бажає відвідати історичні пам’ятки у Івано-Франківську. Знову повторюю, я не буду стверджувати, що це усе що можна подивитися у місті, це виключно суб’єктивна рекомендація.

Наступний пункт про який хочу розповісти і який, тут я впевнений, цікавить кожного, хто чекає на авто, потяг чи автобус – де швидко та смачно поїсти в Івано-Франківську. Якщо чесно, я не буду дуже оригінальним, за виключенням однієї позиції.

Сита ложка – ну звичайно, усі хто бував на вокзалі міста знають, що це найзручніше місце смачно поїсти за адекватні гроші. Тим паче заклад знаходиться безпосередньо у приміщенні вокзалу, тому немає ризику пропустити свій потяг.

Швейк – також популярне місце серед туристів. Необхідно перейти дорогу від вокзалу і є можливість скуштувати національні, місцеві страви за невеликі гроші.

Десятка – до закладу від вокзалу потрібно пройти хвилин 20-30, проте воно того вартує. Як правило, сюди приходять групи туристів, котрі чи лише збираються у похід, чи святкують його завершення. По-перше, тут дуже смачно та великий вибір. По-друге, атмосфера тут така, що хочеться приєднатися до першої ж групи туристів і попрямувати в гори.

Три найбільш популярні позиції я назвав. Проте не так давно відкрив для себе ще один цікавий заклад під назвою – Ресторан Антикварня Шпиндель. Перше – тут великі порції, тому рекомендую не поспішати замовляти усе й багато. Друге – доброзичливий персонал і цікава подача. Третє – усе що я, Олійник Артем, куштував у ресторані заслуговує високої оцінки, дуже смачно. Окремо маю бажання виокремити інтер’єр – упевнений, що навіть найвибагливіший гість буде здивований, дотримайтесь рекомендації офіціанта, та візьміть із собою телефон до вбиральні. Ваша Instagram-сторінка заслуговує на фото з цього місця.

Підсумуємо, Івано-Франківськ дуже гарне місце і до нього мають цілеспрямовано приїжджати люди. Підтверджую власним досвідом я, Олійник Артем, Укрзалізниця подорожі до Карпат побудувала так, що у Івано-Франківська склалася репутація транзитного міста. Проте цей факт, можливо, навпаки зіграв на руку, тому що в багатьох українців є теплі спогади про проведений час саме у цьому місці.

 

Шукай - не шукай, а по місту погуляй!

От і пішла я...
Спочатку парк Шота Руставелі

   

Чому цей крихітний сквер називається парком - не знаю.

   

Будівлі навколо вражають розмірами та архитектурою... Якщо придивитися - та будівля вдалині (у центрі кадра) має перехід між корпусами на рівні даху, та й сама споруда досить цікава, але надто вже далеко




   

А ось і той балкончик - крихітний, але побачила його здаля, от підійти до нього не скоро вийшло - якийсь ремонт на розі... треба знати, як йти - туди пройшла багато зайвого, назад повернулася швидше podmig

   

Знову дивлюсь на будівлі... давно в цій частині міста не була... А на даху цієї висотки ростуть дерева!
Взагалі - змішались в купу часи та стилі

   

Синагога... виявляється, вона біля самого входу у метро - фасад з іншої сторони, фасад не знімала.

   

І поїхала додому на якомусь дивному, досі небаченому поїзді... двері відсуваються по зовнішній стороні вагона, всередині якось незвично облаштовано, колір незвичний... Може такі на зеленій гілці курсують давно, але ж я на зеленій практично не буваю...


Руїни провінційного абандону

Виявляється, існували і військові санаторії.
Про це дізнався з нещодавної поїздки. Досі під враженням.

І одним із пунктом *насправді, основним)  було відвідання місцевих заброшок.
Нажаль, полазити вдалося лише по санаторію, який майже розвалений.
Проте, на території знайшли цікавий артефакт — пам'ятник Леніну. Який декомунізували лише частково.


Подорож у Козятин

Ще одне місто. Ще одна поїздка. Тільки цього разу, дуже дальня поїздка. Але за вартістю обійшлася як поїздка до Києва.
Це — Козятин.

Найбільша цікавинка — залізничний вокзал.
До речі, 50% (якщо не більше) міста складає залізниця. І саме залізниця є основним містоутворюючим підприємством.

В сраку Ірпінь

Був в Ірпені. Ні х%я не сподобалось. Так, місто облаштували: тротуари плиткою, парки і алеї реконструювали по-модньому. А от все інше — лютий п!здець.

Скандальні забудови. Банер досить красномовний. А над скверами надписи: "Охороняється громадою". Мабуть охороняють від забудовників.

З рекламою такий самий п!здець, як і з забудовою.

Ро місту по маршруту "генделик - будмайданчик" вештаються будівельники-гастербайтери. По вулицям бігають величезні собаки. Одна ледве не покусала. Лісу від "кола" на в'їзді в місто майже не залишилось. З 22-х санаторіїв і баз відпочинку залишилось штук 5.

P.S.: Як же добре, що мер Ірпеня програв парламентські вибори. Краще вже невідомий ЗЕдепутат!

Погодка...

Зранку виходив — небо ясне. Лише зі сходу хмарина. А по приїзду в Київ було отаке.

В селі.
Я: — А може, ну його? Не підемо?
— Та чого, даремно хіба їхали?

Думав, що програму вилазки доведеться скоротити. Проте облазили майже все. І не потрапили під дощ. Точніше, дощ був. Просто ми його перечекали під навісом.

Спекотний сталк

Додумався у 31 градусну спеку поїхати на вилазку. Але півтора місяці не було сталків, тому зважився на таке безглуздя.
Отже, спека. Засмажився на сонці — тепер як негр. Натоптав понад 20 кілометрів. Ще й взяв участь у шоу "Ригають усі". А потім ледве не заночували посеред заброшки, бо маршруток на Київ вже не було.

Але об'єкт епічний. Якщо цікаво, можу розписати детально пригоди.





0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Єгипет у 18-у.

Ми досить багато подорожуємо. Зупиняємося в Єгипті тільки в 5 *. Наприклад ця поїздка була 5-й в Єгипет і 3-й в Шарм-ель-Шейх. Нам дуже подобається Червоне море, я добре плаваю і пірнаю, тому це не повинно дивувати. Де ще побачиш таку красу? Хіба на Великому бар'єрному рифі, але це далеко, самі розумієте. До чого цей вступ? Готель один кращих, якщо не кращий, з тих, в яких довелося побувати. А з єгипетських - точно кращий. Кращий ніж навіть Хілтон в Хургаді.

На туристичних сайтах ви побачите, що  готель Sentido Reef Oasis Resort and Spa розташований на другій лінії. Насправді це не зовсім так. Цей готель, і сусідній, з першої лінії, Reef Oasis Beach Resort є ніби єдиним комплексом. Навіщо їх розбили на 2 - Бог знає. Всі гості обох готелів можуть користуватися всіма послугами на території обох готелів (це я так вважав. А потім на мій відгук про готель на Тріпадвізор відкликнувся менеджер звідти. І з'ясувалося, що "усе-усюди" тільки для гостей Сентідо. Гості Ріф у Сентідо можуть користуватися тільки спортмайданчиком). У чому різниця - не зрозуміло. Правда, 2 рецепшн. Але знову ж таки, в лобі обох обслуговують гостей з обох же готелів. Так що фактично це перша лінія. Правда, це об'єднання займає досить велику площу і з території Сентідо до моря приблизно кілометр. Але! Територією готелів, з інтервалом ок. 2 хв. ходять шатли. Які і підбирають, і висаджують по всьому маршруту. Дуже зручно.

Через дорогу від рецепшн Сентідо знаходиться шикарний аквапарк. Для гостей обох готелів включено само собою. Рекомендую, особливо хто з дітьми. Але і дорослим буде ненудно. На території аквапарку є бар, але безалкогольний з метою безпеки.

Я з гірки в аквапарку. Цікаве з 3:40

А це той самий спуск знятий мною на старий смарт у водонепроникаючиму футлярі.

Сам готель складається з 8 2-х поверхових корпусів приблизно по 10 номерів на поверх. Номери чудові, дуже великі. У номері на 2-х є ще 2 дивана і в ньому абсолютно точно не буде тісно 4-м. У номерах 42 "смарт-ТВ Самсунг. Маса каналів. Якість, правда, зовсім не цифрове, але дивитися можна. Особисто мені було особливо приємно наявність 4-х українських каналів. А також вперше за весь час я зміг дивитися етап Формули-1 і матчі гаряче коханої Барселони.

Наш номер


Також в номері електрочайник з набором чаю, кави, сухих вершків, цукру і тепе. Оновлюється при витрачанні кожен день. Дрібниця, а приємно ввечері попити чаю.

Загалом, двоповерхові корпуси, по 10 номерів на поверх, може по 16. Ну скільки там людей за день пройде по коридору? Мили 3 рази в день. Чистота ідеальна. Територія ідеальна. Велика і красива. Пальми, кактуси - все акуратно, скрізь підметено.


Це джакузі біля моря



Басейни на території. Штук 12 середнього розміру. Зазвичай буває 1 великий басейн і ще пара маленьких. Тут інакше. Багато середніх, тобто трохи по-більше, зате на кожному кроці. При виході з нашого корпусу (як і з інших приблизно) відразу був басейн. А в 100 метрах ще 2.

Безпосередньо біля корпусу

Пляж. Ну тут таке. Є понтон, але не на вбитих в дно палях, а плавучий, з скріплених пластмасових секцій. Ну це не дуже зручно. Зате, є смуга по якій можна дійти до глибини і рифа з рибками. Ми не відразу зорієнтувалися. Смуга приблизно шириною 10 м знаходиться посередині пляжу. Як орієнтир - вишка рятувальників. Біля неї потрібно заходити. І звідти можна дійти до глибини. Звичайно в тапочках, але дійти можна легко. Риф - ну не найкращий, але дуже хороший, рибок повно. А ще я придбав повнолицеву маску. Щось принципово нове у цій царені вперше за років 50. Офігезна річ, пірнати дуже класно! Огляд супер!


Трохи майже ручних рибок


Харчування: просто шикарно. Повно морепродуктів. Різної риби, креветки. Навіть восьминога куштували. Мені він не особливо сподобався, але я тепер хоч знаю, який він на смак. Періодично на вечерю влаштовують різні сюрпризи. Те якісь супер коктейлі, то чи ще чого. За цим, правда, потрібно встигати на самий початок вечері в головний ресторан, кількість обмежена. Морозиво на вечерю постійно.



 А солодкий стіл! Шедеврально! У них є справжній кондитер. Звичайно я на 100% не впевнений, але таке враження, що за 2 тижні, що ми пробули в Сентідо, весь час, на кожний обід та кожну вечерю, було все нове.


За смаком так, як виглядає smile

Букети з овочів-фруктів 

 Ну й у необмеженій кількості мій улюблений напій богів - нектар гуави. Який смак - це неперевершено! При чому роблять його з порошку, так само як і інші пактні соки. Я спеціально дивився - на сайтах оптовиків китайці пропонують порошок - без проблем. Ціна приблизно як на апельсиновий. Чому наші виробники не роблять - не розумію. Бо це неймовірно, повірте!

Інтерент. Вай-фай в лобі, безкоштовно. Якість так собі, але дзвонити по Вайберу додому можна, навіть з відео. Як і перевірити пошту само собою.

Під кінець трохи про погане. Такий чудовий номер, але душ не дуже зручний. У нас душ був стаціонарно закріплений на стіні, мені таке не дуже подобається, я вважаю за краще гнучкий. Але це кому як. Ну і ціна. У нас це був рідкісний випадок, коли ми за 3 місяці подбали про тур. Купили 14 ночей за 45 000 грн., Заплатили, все ок. Але я відстежував ситуацію, просто з цікавості. За тиждень до нашої поїздки ціна піднялася до 63 000 грн. А на сьогодні за 14 ночей просять вже 73 700. Загалом, дорогувато звичайно. Але якщо ви можете дозволити собі такі витрати - зробіть це. Воно того варте.

Стосовно самого Шари-ель-Шейху. У 16 році було просто катастрофічно пусто. Зараз також далеченько від того, що було до підриву російського літака, але людей набагато більше. Ми їздили на базар.

Біля базару та базар


 Громадського транспорту біля готелю якось не було. А може ми й не дуже шукали. Бо таксі дуже дешеве. До базару десь 15 км - 3 бакси. То ж поїхали. Купили манго, як завжди. А тут ще - гуава! Взяли на пробу 2 кг. Виявилося - так собі. може воно недозріле - хто знає. Але порівняно з нектаром - ніяке. Ціни шикарні - долл/кг. Що манго, що гуава. Також не втримався та поповнив свій запас чайними чашками з улюбленою єгипетською темою. Все кричав, що маленькі. Ну мені й принесли... О, дивлюся, мій розмір! Потім виявилося, що це навіть не 0,5 л, як я бажав, а аж 0,75. Ну нічого, я вже звик. Виявилося, що це саме те, що треба.

Це так гуава виглядає


Чашки


А ще нас відвідувала місцева фауна.

Це удод. Дуже красивий. прилітав впритул до номеру з "двору"


А це гекон в мене на терасі 


Ше було багато всілякого цікавого і приємного - про все й не розкажеш.

Ну ось так. З'їздили шикарно. Як у цьому році, куди, чого - поки що невідомо. Може навіть і нікуди не вийде - подивимось. Відпустка у серпні, час ще є...

Чому Китайці харкають на вулиці і це нормально? НЕВІДОМИЙ #КИТАЙ

Чому Китайці харкають на вулиці і це нормально? НЕВІДОМИЙ #КИТАЙ - ІНТЕРВ'Ю З ЯНОЮ МОКРИНСЬКОЮ 

Люди на Орбіті і щось на закуску ))

       Продовжуючи подорож http://blog.i.ua/user/729788/2250961/?p=1#p1 ми поїхали далі, а саме в житлову частину поселення Орбіта. 
            Читаю в інеті: 
Про колишнє містечко енергетиків із назвою Орбіта, що заховалося у лісах за 12 кілометрів од Чигирина, мало хто знає. 
     Цей населений пункт ще називають містом-примарою. Будинки-пустки, безлюдні вулиці, дороги, крізь асфальтне покриття котрих проростає бур’ян... А над усім цим височіє велика цегляна труба недобудованого реактора. Орбіту запланували як зразкове місто-супутник Чигиринської атомної електростанції. Але після чорнобильської катастрофи не склалося ні з тим, ні з тим.

       Коли майже п"ятдесят років тому містечко проектувалося, то передбачили, що у ньому житиме близько 20 тисяч осіб, переважно енергетики із сім’ями. Будувалася АЕС, а разом із нею росла Орбіта. З’явилися житлові будинки, один з найбільших в області універмаг, палац культури, величезна їдальня. Люди почали потроху заселятися, місто загомоніло... 

   Приїжджали люди звідусіль. Влада обіцяла роботу, житло, перспективи. Планувалося, що незабаром в Орбіті збудують школу, садочок, лікарню. Житло тут можна було отримати відразу.

       Після вибуху в Чорнобилі будівництво зупинилося назавжди. Місцеві мешканці враз залишилися без жодних перспектив. Через безробіття більшість із них виїхала. А коли згодом зупинилася котельня і єдина теплотраса в місті припинила подавати тепло в оселі, стало зрозуміло, що Орбіта вмирає.

      Та все ж сьогодні у містечку життя хоч і неквапно, але триває. У двох п’ятиповерхівках мешкають близько шістдесяти сімей, переважно пенсіонери.  (с)

      Одразу на в"їзді в поселення нас зустрічає чималенька дев"ятиповерхівка. Вона зовсім пуста, жодна людина тут не живе. 




Біля неї стоять дві будівлі. На одній з них зрозуміло написано "Універмаг". Але ж від нього залишилась пошарпана коробка. 




         Щоправда навколо самої коробки Універмагу повсюди розсипані неприхотливі квіточки, які вже ростуть самі собою, розсипаючи щорічно насіння.




         Жилі будинки з цього місця навіть не видно. Про їх напрямок ми здогадались по тому, що з-за лісочку вийшли місцеві, а потім туди ж пішов ще один чоловік. І ми теж пішли в тому напрямку, де в ліску натрапляли на старі червиві гриби, такі які бачили і біля так званої АЕС. Теж було дивно, що люди прямо в двох кроках від себе не збирають гриби hypnosis  Дехто за десятки, сотні кілометрів їдуть хоч трішки зібрати грибів, а тут під носом добро пропадає на очах...



Вже коли підійшли ближче до пролісочка, між віттям стали проглядатись п"ятиповерхові будиночки і чувся дитячий гомін.


 Пройшовши ще декілька метрів нам відкрилась картинка мого дитинства і здалось наче ми з Марсу (недобудованої АЕС) прилетіли на машині часу у вісімдесяті роки минулого століття. 





     Тут дивна, заспокійлива тиша, яка зовсім не в"яжеться з ритмом мегаполісів. І побувши там зразу думаєш, що ось тут би пожити. Але походивши в такому спокійному ритмі вже наче і скучно стає. Але, але... кожен обирає для себе, під свій темпо ритм... 

З плюсів звичайно найчистіше хвойне повітря, для дітей просто оаза, машини виїзжають рідко, автобус по розкладу приїздить наче 3 рази на день, тиша і спокій для нервової системи. Начеб-то діток возять до школи і в садочок на автобусі.

Вийшли ми в іншу сторону від будинків, де побачили зупинку

Перед від"їздом пробіглись по ліску і зібрали трохи грибів.

Вже коли їхали в напрямку Чигирина, на довгому відрізку дороги лежали бетонні плити. Мабуть тут повинна була бути загорожа, якась кілометрова зона від станції.


На цьому наша екскурсія до Орбіти закінчилась, але далі нас чекав ще один цікавий об"єкт. Який вже давненько приманював до себе.


Посеред поля вдалині стоїть млин. І проїзжаючи декілька разів повз нього дуже хотілось підійти поближче. І ось той час настав prey  bravo 

Здаля здається, що з ним все в порядку, але підійшовши ближче вже побачили, що лопасті просто прибиті для антураху. Але ж все одно, хтось це дбайливо зробив. Ми дуже були їм вдячні.

Наблизившись до млина ми почали його оглядати з усіх боків

 

І побачили з боку вхід у млин



Звичайно він нас дуже приманював, тим більше там навіть ступеньки є. І ми полізли всередину, бо це було вперше в житті. Хоч і не дуже сподівались побачити там щось цікаве, все таки млин древній і все могли розтаскати, але ж надія жевріла. І о чудо! prey Нам пощастило і ми не пошкодували, що протупцювали через все поле і залізли у млин





Там було багато всіляких перетинок, перемичок, дощечок і саме найголовніше angel mmmm  круглий механізм 


Багато брусів і досок поїдені шашелем, але деякі ще досить міцні і навіть цілі


Коли ми вилізли з млина сонце швидко ховалось за дерева. Ми були раді, що накінець змогли оглянути цього старожила



Млин справив гарне враження і пом"якшив енергетику бетонної станції і поселення Орбіти. Хоч млин давно і не виконує своїх функцій, але ж його енергія добра знівелювала пусту енергію бетонних розвалин.

 Гарного всім настрою cvetok  

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая