• ЗА ТЕМОЮ

• Українська наука: винаходи є, бракує грошей03.05.2013

• Україна: сучасні методи відлову «китайських шпигунів»05.09.2013

• Малий льодовиковий період: Сонце дає людству ще один шанс21.09.2015

• Про віртуальну освіту і соціалізацію в мережі28.09.2012

• Діагноз медичної освіти в Україні: алхімічні тести і американські іспити по-новому04.04.2017

Про те, як прискорити інтеграцію українських вчених у міжнародну наукову спільноту, особливості британської вищої освіти та телескоп на повітряній кулі

Допоки підтримка науки державою залишається словами, не перетворюючись на гідну фінансову базу, наша країна продовжує втрачати таланти. Подивившись, скільки українських вчених працює за кордоном, ви жахнетеся від статистики. Однак багато хто з них, залишаючи рідну країни, не спалює мости, а намагається допомогти вивести вітчизняну науку на новий рівень.

28 серпня — 1 вересня в Києві пройшла IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. У великому конференц-залі Національної академії наук зібралися 50 вчених з 10 країн: Бельгії, Великої Британії, Грузії, Ізраїлю, Китаю, Німеччини, США, Туреччини, України та Швеції. Велику Британію — співорганізатора конференції — представляли десятеро вчених. Частина з них — наші співвітчизники.

Про те, що українським вченим можуть дати такі заходи, про особливості британської вищої освіти й телескоп на повітряній кулі «Ракурс» розмовляв з Віктором Федуном, викладачем кафедри управління та системної інженерії університету Шеффілда (Велика Британія).

— Це вже четверта конференція, що проходить в Україні, співорганізатором якої ви є. Які основні цілі ставите перед собою і на якому рівні перебуває фізична наука в Україні?

Віктор Федун

— Головна ідея — інтенсифікувати інтеграцію українських колег в міжнародну спільноту. Україна прагне бути в ЄС, але наука (принаймні в тій галузі, якою ми займаємося), перебуває в гнітючому стані. Це не тільки недостатнє фінансування досліджень загалом, але й значні труднощі в поданні отриманих результатів. Тут і дорожнеча публікацій в провідних міжнародних наукових журналах, і чималі кошти, необхідні для участі в зарубіжних конференціях, і поки що низькі рейтинг і популярність в світі вітчизняних наукових видань.

Мій науковий напрям — фізика Сонця. Для спостережень потрібні дорогі інструменти, яких в Україні гостро не вистачає. Тому спостереження практично не ведуться й українські вчені змушені користуватися даними зарубіжних досліджень.

У сонячній фізиці, крім спостереження, важливо також чисельне моделювання. Використовуючи суперкомп'ютери, можна зробити досить точну імітацію реальних фізичних процесів. На жаль, цього в Україні поки також практично немає, оскільки побудова власних і навіть використання зарубіжних суперкомп'ютерів вимагає значних коштів.

Підсумовуючи, зазначимо два моменти. Спостереження і чисельне моделювання в Україні практично відсутні або перебувають у досить жалюгідному стані. З іншого боку, на високому рівні залишаються фундаментальні теоретичні дослідження. Тому вчених з України досить добре приймають за кордоном, охоче використовуючи їх результати. Головна ідея таких наукових зустрічей — об'єднання теоретичних досліджень українських вчених з іншими ланками європейського і світового наукового процесу.

— Розкажіть докладніше про те, чим саме сьогодні займаються вчені, які присвятили себе фізиці Сонця...

— Всім відомо, що Сонце — це зірка в центрі нашої Сонячної системи, величезна плазмова куля. Це дуже динамічний об'єкт, що впливає на всі аспекти життя на Землі. Ми намагаємося зрозуміти, як сонце працює. Як передається енергія з нижніх шарів атмосфери у верхній шар, чому воно сильно гріє корону, як можна передбачати виникнення великих фізичних ефектів на сонці, наприклад, спалахів. Чому спалахи важливі? Вони виділяють величезну кількість енергії, відповідно, можуть впливати на наші супутники, зв'язок, самопочуття тощо. Необхідно навчитися прогнозувати спалахи. Ми сподіваємося, що років через п'ять, крім звичної погоди, в щоденних прогнозах буде і надійно передбачена космічна погода.

З іншого боку, фізика Сонця — фундаментальна наука. Сонце — природна жива лабораторія плазмових процесів, вивчення яких важливо для вирішення завдань термоядерного синтезу і багатьох інших. Спостерігаючи та досліджуючи їх, ми можемо краще зрозуміти, як магнітні поля взаємодіють. Це колосальний обсяг робіт різних напрямків. Ми плануємо в лабораторних експериментах (це робилося і раніше, але наш підхід інший) промоделювати процеси, що проходять на Сонці, в мікромасштабі. Чому це можливо зробити? Рівняння, яким описуються плазмові процеси, зокрема хвильові, масштабуються. Грубо кажучи, рівняння ті самі, але масштаби процесів можуть бути різні. Суть процесів не змінюється.

— Хто в Україні вас підтримує, чи відчуваєте сприяння на державному рівні?

— Співорганізаторами конференції з українського боку виступають Інститут космічних досліджень НАН України, Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. І. Франка та фізичний факультет Київського національного університет ім. Т. Шевченка. Постійну і дуже активну допомогу надає доктор фізико-математичних наук, професор Олег Черемних, заввідділу космічної плазми Інституту космічних досліджень НАНУ.

IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. Фото:new.nas.gov.ua

З України виїхало багато вчених. Буквально в кожному університеті світу доволі високого рангу є наші співвітчизники. Вони готові допомагати й щось робити для своєї країни. Якщо взяти конференцію, то з тих, хто за службовим обов'язком має бути зацікавлений у просуванні української науки, прийшли не всі. Але ж усі знають, що конференція проводиться. На жаль, тут це мало кому цікаво.

Хочу зауважити ще одну річ. Є Міжнародний інститут космічної науки у Берні, Швейцарія (International Space Science Institute, ISSI). Це міжнародний майданчик для зустрічей різних наукових груп, який повністю забезпечує і оплачує всі оргвитрати. Я теж брав участь в цих проектах. На сайті ISSI серед спонсорів і партнерів можна побачити Space Research Institute — Інститут космічних досліджень. Це Москва. Мені незрозуміло, де Україна? Росія якимось чином бере участь і в ISSI, і в Європейському геофізичному товаристві, і в Лондонському королівському товаристві... Україна ніде не фігурує.

Наприклад, в Лондонському королівському товаристві (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших наукових товариств у світі. — Ред.) є International Exchanges — доволі простий грант, всього-на-всього на 12 тис. фунтів на два роки. Ідея в тому, що вони дають гроші на квитки, житло, харчування тощо. Сенс у тому, що вчені з різних країн, які працюють над спільною тематикою, можуть їздити один до одного протягом двох років. В принципі, нам більше й не потрібно. До нас приїжджатимуть українські колеги для спільної роботи. Потім можемо разом подати на більш вагомий грант.

Є одна заковика. Така система існує для досить великої кількості країн, наприклад, Китаю, США, Росії... України в цьому переліку немає. В цьому напрямку ми почали рухатися ще у 2013 році. Підготували всі листи. Запропонували організувати схему, щоб Україна мала можливість подавати на цей грант хоча б один раз на рік (наприклад, для Японії передбачено три раунди, тобто можна подавати на грант тричі на рік до 10 осіб). Далі була Революція гідності й у вирі подій наші домовленості в Україні канули в Лету. Люди на місцях змінювалися дуже швидко. Ми не знали, до кого звертатися. Тепер знову намагаємося просувати цю ідею — встановити зв'язок між Королівським товариством і Академією наук України, щоби принаймні одна програма почала працювати. Це стосується не тільки фізики. Королівське товариство цікавиться всім спектром наук. Сподіваюся, що цього разу у нас все вийде.

— Одне з нагальних питань: хто фінансує конференції?

— Все відбувається на особистому ентузіазмі, і це непросто. Нам вдавалося отримувати підтримку різних фондів. Наприклад, успішними були заявки на гранти в Science and Technology Facilities Council (STFC) і European Office of Aerospace Research and Development. Це говорить про те, що міжнародні організації зацікавлені в тому, щоб українська наука була гідно представлена на міжнародній арені, адже теоретична фізика та інші наукові дослідження в Україні досить сильні. Підтримку надавав також університет Шеффілда, в якому я працюю. Цього року значну допомогу ми отримали також завдяки зусиллям нашої співвітчизниці — професора Валентини Жаркової (університет Нортумбрії, Великобританія).

— Чи вдалося досягти поставлених цілей?

— Перша конференція у 2011 році проходила в Криму, тоді паралельно ми організували Літню школу для студентів. У Британії є державні фонди, які здебільшого виділяють гроші для місцевих студентів. Ми спробували зробити річну школу у нас, переконавши відправити британських студентів в Україну, щоб молодь взаємодіяла. Лекції читали експерти з різних країн. Деякі зв'язки утворилися — це позитивний момент. Ми намагаємося це продовжувати.

Такі конференції допомагають встановлювати нові, і, що не менш важливо, — відновлювати втрачені наукові зв'язки. Наприклад, кілька років тому університет Шеффілда спільно кількома європейськими університетами та київським Інститутом космічних досліджень (ІКД) подали успішну заявку на участь в «Горизонт 2020» (найбільша в історії ЄС програма з досліджень та інновацій з бюджетом близько 80 млрд євро, розрахованим на сім років (з 2014 по 2020 г.), на додаток до приватних інвестицій, які будуть залучені фондом. — Ред.). За цією програмою ІКД отримав досить сильну підтримку. Кілька місяців тому ми також подали спільну заявку на грант Королівського товариства.

У чому наш інтерес? Ми аж ніяк не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеями. Натомість отримуємо теж багато свіжих ідей та задумів. В цьому і полягає специфіка і користь наукової взаємодії — у симетричному взаємному збагаченні результатами.

— Перед інтерв'ю я переглядала сайт університету Шеффілда, у вас зі студентами є цікавий проект телескопа на повітряній кулі SunbYte. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

— Ідея сонячних спостережень за допомогою висотної надувної кулі не нова, було зроблено близько десяти подібних інструментів. Однак такі місії дорогі та плануються дуже довго. Час життя проекту від подачі до запуску доходить до 5-10 років. Слід розуміти, що якщо ми почали розробляти сьогодні, а запуск за десять років, то обладнання застаріває, змінити його не можна, адже воно вже внесено в проект. Це все одно як сказати комусь: давай ми тобі дамо iPhone 1 замість останньої моделі. Це проблема. Ми хотіли термін цієї розробки набагато зменшити. Для цього потрібна проста система, яка підніматиме телескоп і перебуватиме в робочому стані певний час. Кілька років тому ми запропонували multiballoon — систему з повітряних куль, яка буде піднімати платформу з телескопом. Це дуже складний проект і поки він лежить у столі.  

Фото: rexusbexus.net

Близько року тому ми звернули увагу на проект REXUS/BEXUS — Rocket and Balloon Experiments for University Students — використання ракет і повітряних куль як платформи для проведення університетських студентських досліджень. Ми зібрали команду студентів, зацікавили колег з інших університетів і спільно приступили до розробки повітряної сонячної наглядової місії. На сайті програми можна більш детально дізнатися про проект, тут також йде зворотний відлік: скільки залишилося до запуску.

Студенти, які працюють над проектом. Фото: facebook.com/projectsunbyte

— Ви читаєте лекції британським студентам. Наскільки відрізняється підхід до навчання в Україні та Британії? 

— Підхід відрізняється кардинально. Головна відмінність у тому, що в Британії студент — це покупець. Ми надаємо послугу. Тут освіта три роки, потім магістратура один рік. Освіта слабкіша, ніж колись у радянських університетах, та й у деяких українських вузах. Але сенс в тому, що навчання протягом трьох років дає хорошу базу, така собі підвищена середня освіта. Студентів навчають думати, приймати рішення, загалом готують до життя. Багато студентів після цього йдуть працювати в різні компанії, банки тощо. Університет націлює на те, що не обов'язково йти в науку. Продовжують навчання тільки найсильніші.

Університет Шеффілда Фото: study.ua

Коли я був студентом фізичного факультету Київського університету, вчитися було нелегко Якщо не здав — до побачення. У Британії освіта досить дорога.Університетам невигідно відраховувати студентів — вони головне джерело їх фінансування, вузи за ними «полюють». Атмосфера навчання вкрай доброзичлива. Припустимо, я питаю студента: скільки буде два плюс два? Він відповідає — п'ять. Що ви йому скажете?

— У нас би сказали, що така відповідь неправильна.

— Тут так говорити не прийнято. Потрібно сказати, що відповідь хороша, але є кращий варіант. Потім учневі слід пояснити, чому мій варіант краще. Ображати не прийнято. Тут ніколи не говорять, що ти не правий. Іноді це трохи дратує, але в цілому це робить людей більш спокійними.Коли глузують з британських вчених та освіти — це все неправда.

Система британської освіти налагоджена, як годинниковий механізм, і дозволяє працювати зі студентами будь-якого рівня знань з будь-якої країни й будь-якого достатку. Можна подавати на різні фінансові підтримки. Тут багато курсів, організацій, які допомагатимуть, скеровуватимуть студента. Все запротокольовано. Британія — стара колоніальна країна і знає, як розмовляти з людьми, вміє домовлятися. Точно так само і зі студентами університету.

П’ятниця, вечір… дуже довго хотіла надрукувати цю замітку, та все не вистачало часу. Та все ж, в черговий раз перечитуючи коментарі батьків, вчителів, викладачів вузів, що стосуються освіти, у соціальних мережах… просто хочеться виговоритись.

Я мріяла вступити до педагогічного, вступити на державну форму навчання (що вважала нереальним, оскільки я не була відмінницею). Пам’ятаю, як ще навчаючись у старшій школі, коли я пробувала вести уроки (чи то це був день самоврядування чи щось типу цього..), яке це було чудове відчуття: «ти можеш когось навчати», «саме завдяки тобі вони це пізнають»… пам’ятаю, як діти дивились із захопленням, слухали.

Я вступила до омріяного вузу на державну форму навчання. Більше того, коли ми проходили за рейтингом на 5 курс, я увійшла в першу десятку кращих студентів потоку. Мені дуже подобалось розробляти уроки і вони були, на думку викладачів, доволі хорошими.

Пам’ятаю, як проходила практику на четвертому курсі в одній із шкіл. Щоправда провела там лише один урок (в силу певних обставин), кілька днів була на спостереженні у інших вчителів. Та коли я ці кілька днів приходила у цей клас, то деякі діти прибігали і обіймали мене. Після свого проведеного уроку, я чула від однієї учениці, що це її улюблений предмет і вона теж хоче бути вчителем. А потім, через рік, я зайшла у цю школу на кілька хвилин, і учні цього класу з посмішкою  вітались зі мною (хоч пройшло багато часу, а практикантів там чимало  і доволі часто міняються), вони мене запам’ятали. Як же це було приємно!

Я мріяла бути вчителем! Я дійсно любила свій предмет. Я захоплювалась викладачами базових предметів вузу. Тому що вони показували такий приклад викладання, якого я не бачила у школі. А може просто, я вже знала, що це мені потрібно.

Я мріяла бути вчителем! Я вважала, що навчити зможу кого завгодно, так як самій здобути знання вдавалось складно (немає такої феноменальної пам’яті, не все зразу можу зрозуміти). «Але якщо я це розумію -  зумію пояснити так, що зрозуміє кожен, навіть двіюшник». Я знала, як це неприємно, коли на тебе кричать, «читають моралі», коли ти чого не вивчиш. Як недопустимо, коли вчитель говорить про щось інше, а не про те, що варто вчити на уроці. Так як я була донькою учительки, то знала як це коли за кожен твій поступ зразу дізнається мама. «Я дуже добре розумію учнів, так як нещодавно сама навчалась і знаю як їм важко».

Пам’ятаю, як на п’ятому курсі знову проходила практику, вже у школі, якій навчалась сама. Практика тривала кілька тижнів (здається 6). Які це чудові були часи… Я вела уроки в 9-10 класах і була «класним керівником» 10 класу. Діти працювали на уроках, слухали. А на виховних годинах 10-класники навіть пригощали мене чаєм. Пам’ятаю, як ми готовили свято квітів і врожаю… Які ж вони були старанні…

Я мріяла бути вчителем. І бути вчителем у своїй  школі. Та знову ж таки, ця мрія на той час здавалась неосяжною, так як вчительці мого предмету ще було далеко до пенсії.

Закінчивши вуз. Я зразу вийшла заміж і пішла у декрет. З часом почала писати дипломні  і курсові роботи в Інтернеті і це почало приносити доволі непоганий дохід. При чому, маючи диплом спеціаліста учителя двох предметів, я писала дипломні, магістерські, навіть одну дисертацію писала, зовсім з інших галузей і в доволі престижні вузи (замовники були задоволені). Пам’ятаю, як один студент просив написати курсову з хімії. Я кажу, що це не мій фах і з цього предмету в школі я мала 6 балів… а він, «а моєму одногрупнику ви робили, і у нього відмінно!». Та я мріяла бути вчителем… Думала, прийду в школу, навчу їх писати реферати (писати, а не скачувати готовий). Щоб вони у вузах не тратили кровні батьківські кошти на липові роботи, а робити їх самі, адже це зовсім не важко. Варто лише вміти знаходити потрібну інформацію. Я мріяла бути вчителем.

Тут, напередодні Нового Року я дізнаюсь, що вчителька, яка вела мій предмет пішла на   пільгову пенсію. Моєму щастю не було меж. Невже я стану вчителем?!

З того часу минуло 3 роки. Що змінилось? Дуже багато.  Що саме напишу в іншій замітці, Бо потрібно хоч іноді висипатись.

НВК «Класична приватна гімназія» – новітній навчальний заклад, що забезпечує комплексну підготовку дитини від дитячого садочку до старшої школи, з особливою увагою до інтелектуального та особистісного розвитку. З початкових класів діти вивчають дві іноземні мови з носіями та додатково займаються у різноманітних творчих студіях, спортивних секціях та  наукових клубах. Головний акцент у Гімназії зроблено на комфортних умовах навчання для дітей: сучасний ремонт, красиві, світлі класні кімнати з сучасним устаткуванням, ортопедичні меблі від європейських виробників, спортмайданчик із покриттям з екологічно чистих матеріалів, цілодобова охорона та якісне еко-харчування. Самена таку школуочікують батьки та діти Хмельницького!

Познайомитися ближче з гімназією і педагогами, а також отримати вичерпну інформацію про навчальний процес, можна буде у День відкритих дверей, що відбудеться 20 травня. Реєструйтеся на сайті: http://gymnasium.km.ua/та отримуйтезнижку 10% на навчання!

Не гайте часу, подаруйте успішне майбутнє своїй дитині! Чекаємо на Вас!

(0382) 78-33-30 // (097) 884-29-57

проспект Миру, 101 А

Сайт: http://gymnasium.km.ua/

Сторінка ВК: https://vk.com/privatnagimnaziya

Студентські роки – один з найкращих періодів в житті кожного. Наскільки яскравим та, водночас, корисним для вас буде цей час - залежить від вибору навчального закладу. Чи хотілось би вам навчатися у ВИШі, який свого часу закінчили діючий прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, народний депутат Ельбрус Тедеєв, зірки спорту Василь Вірастюк та Ірина Мерлені? Тоді знайомтесь:МАУП – найбільший недержавний економіко-гуманітарний вищий навчальний заклад України.

Нещодавно Міжрегіональна Академія управління персоналом відсвяткувала свій 28-й День народження! За 28 років сумлінної роботи МАУП виховав понад 200 тис. талановитих фахівців у найрізноманітніших галузях знань. Нині у нас навчаються студенти з 39 країн світу за 20 спеціальностями та 109 спеціалізаціями!

Навчаючись в МАУП, ви зможете опанувати сучасні професії в сфері ІТ-технологій, інтернет-маркетингу, політології, міжнародного права і багатьох інших. До того ж, у МАУП існують спеціальні міжнародні освітні програми, на які, задля отримання вищої освіти, можна вступити без сертифікату ЗНО. Після закінчення навчання ви навіть можете отримати два дипломи про вищу освіту – український і польський, що дасть вам змогу отримати чудову роботу як в Україні, так і за кордоном.

Навчання в Академії проводиться за денною, заочною та дистанційною формами. Обравши заочну форму, ви зможете комфортно поєднувати навчання з роботою, а дистанційна дозволить вам отримати вищу освіту без найменшого відриву від роботи. Більше того, тільки в МАУП, навчаючись на стаціонарі,ви також зможете виділити час для професійного розвитку та захоплень,створивши власний гнучкий графік відвідування лекцій і семінарів.

Університетський кампус МАУП є одним з найбільших в Україні тамає розвинену інфраструктуру. Поруч із навчальними корпусами розташовані конференц-зал, медичний центр, бібліотека, спортивний комплекс, концертний зал, парк, студентські ресторани, кафе та їдальні, продовольчі магазини, відділення банку та перукарня. На всій території Академії доступний безкоштовний Wi-Fi.

Ми піклуємось про майбутнє наших вихованців навіть після закінчення Академії. Наші фахівці безкоштовно проводять для студентів  профорієнтацію, допомагають розкрити прихований потенціал та визначитись з майбутньою професією, знаходять омріяне місце роботи та займаються працевлаштуванням студентів.

Якщо ви хочете стати частиною великої та дружньої сім’ї МАУП і долучитися до навчального процесу в легендарному українському ВИШі, ласкаво просимо на відвідини Днів відкритих дверей! Приходьте до МАУП та станьте на крок ближче до своєї мрії!

Телефон приймальної комісії: 
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/

Міжнародний ліцей МАУП – один з найсучасніших навчальних закладів Києва, що забезпечує комплексну підготовку дитини від дитячого садочку до старшої школи, з величезною увагою як до інтелектуального, так і до особистісного розвитку учнів. Особливістю закладу є те, що діти, закінчуючи Ліцей, повністю усвідомлюють свої таланти та здібності. 
Партнер Ліцею, американська компанія ЕТS (EducationalTestingService) D’eliteSchool, світовий лідер у тестуванні в освіті та бізнесі, забезпечуєтьюторськийсупровідкласнихколективівангломовнимвихователем, викладання в старшійшколіокремихпредметіванглійськоюмовою, практику за кордоном та підготовку до здачі іспитів IELTS, TOEIC, TOEFL. 

Особливу увагу в Ліцеї приділяють польській мові – задля отримання подвійного, українсько-польського атестату про повну середню освіту. Польська мова вивчається з 2-го класу у формі „Польського клубу”, а з 5-го класу - як друга іноземна. Викладачі – носії мови. Польський клуб забезпечує мовну практику в Польщі, співпрацю з навчальними закладами та міжнароднимигромадськимиорганізаціями, підготовку до сертифікаційнихіспитівщодознанняпольськоїмови, а також дистанційне навчання з метою отримання польського атестату про середню освіту. 
Найбільші цінності Ліцею – це комфортні умови навчання, здоров’ятаіндивідуальнийпростірдитини: 
- обов’язковими є фізкультурні хвилинки та щоденна година спорту; 
- надзвичайна увага приділяється гігієні; 
- еко-харчування. Також передбачена можливість вибору страв із двох меню та дієтичне харчування; 
- меблі від ведучих європейських виробників: ортопедичні, сучасні, виготовлені з екологічно чистих матеріалів; 
- еко-майданчики на свіжому повітрі, обладнані безпечними каруселями та гойдалками, із покриттям виключно з еко-матеріалів; 
- цілодобова фізична охорона та відеоспостереження. 

Познайомитися ближче з Ліцеєм і педагогами, а також отримати вичерпну інформацію про навчальний процес, можна буде в суботу, 4 березня, за адресою: Фрометівська, 2, корпус 16. 

Реєструйтеся за телефонами: (098) 227-54-04, (067) 232-39-62, (044) 494-47-44 або на сайті: http://od.ilmaup.com.ua/! Чекаємо на Вас!

Сучасна освітав Україні розвивається досить стрімко, а разом з нею і розгалужена система вищих навчальних закладів. Якщо ви мрієте про якісну вищу освіту, тоді без сумнівів обирайте Міжрегіональну Академію управління персоналом!МАУП є найбільшим приватним економіко-гуманітарним вищим навчальним закладом України, в якому навчаються студенти з 39 країн світу за 17 спеціальностями, 93 спеціалізаціями з 8 галузей знань, які на сьогодні є найбільш затребуваними в Україні. Навчальний процес в Академії забезпечують понад 2300 викладачів, 70% з яких – доктори і кандидати наук.

До складу Академії входять Президентський університет, що знаходиться у місті Києві, Всеукраїнський університет, що включає понад 50 інститутів, філій та відділень більш ніж в 30 містах по всій Україні, та Міжнародний відкритий університет з мережею центрів освіти МАУП за кордоном.Завдяки МАУП ви можете отримати вищу освіту без ЗНО, обравши для себе освітні програми в Кіпрсько-Українському культурно-освітньому центрі Університету Нікосії при МАУП або Польсько-Українському культурно-освітньому центрі Університету менеджменту в Легниці при МАУП.

В Академії навчання відбувається за денною, вечірньою, заочною та дистанційною формами, що дозволяє кожному студентові обрати для себе найбільш комфорті умови навчання та отримати вищу освіту без відриву від виробництва.

Сьогодні МАУП є безперечним лідером у сфері недержавної освіти в Україні, адже готує фахівців, починаючи зі шкільної лави. Крім спеціалізованих інститутів до складу Академії входять:

•          аспірантура;

•          докторантура;

•          вища школа управління (програма MBA);

•          Інститут дистанційного навчання;

•          Економіко-правовий технікум;

•          Деснянський економіко-правовий коледж;

•          Навчально-виховний комплекс «Престиж»;

•          Навчально-виховний комплекс «Міжнародний ліцей МАУП»;

•          комп'ютерні курси;

•          курси іноземних мов;

•          бібліотечно-інформаційний центр імені Ярослава Мудрого (з фондом близько 400 тис. томів).

Вища освіта в Україні з МАУП – це оптимальні, комфортні умови здобуття освіти для студентів усіх форм навчання та високий рівень отриманих знань.Якщо ви мрієте стати частиною великої та дружньої сім’ї МАУП та долучитися до навчального процесу в одному з відділень Академії - ласкаво просимо вас в гості на відвідини Дня відкритих дверей!

18 лютого центральне відділення МАУП, філії та навчальні центри Академії по всій країні відчинять свої двері для відвідувачів. На Дні відкритих дверей ви матимете змогу ознайомитися з матеріально-технічною та науково-методичною базою ВНЗ та поспілкуватися зі співробітникам Академії. До того ж, тільки в цей день ви зможете отримати знижку в 20% на сучасне європейське навчання!

Тож, якщо минулого року через забобони ви не наважилися одружуватися чи вступати до університету, то ваш час нарешті прийшов. Відвідайте перший в цьому році День відкритих дверей у МАУП та віднайдіть свій шлях до мрії!

Телефон приймальної комісії: 
(044) 490-95-05, (044) 494-47-47.
Відкрийте себе в МАУП!
http://maup.com.ua/