Для тих, хто шукатиме: Інститутська, 8 - це неподалік верхнього виходу зі ст.м.Хрещатик, у бік Національного банку.

Текст проекту Житлового Кодексу на сайті ВР:

http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32171

Ти вважаєш, що людина не має права на свій власний світогляд?
Ти вважаєш, що людина не має права споживати ту інформацію, яку бажає?
Ти вважаєш, що людина не має права думати, займатися творчістю, такою як так як вона бажає та ділитися своєю творчістю з тими, хто цього бажає?
Ти вважаєш, що людина не має права вибирати, що їй подобається, а що ні?
Ти вважаєш, що ти можеш безкарно обмежувати інших у їх природних правах?
Тільки от, у системі таких поглядів, твої погляди – гроша ломаного не коштує!
Може ти думаєш, що твої статки, влада, надуманий авторитет чи просто безкарність дає тобі право вирішувати хто і до якої інформації може мати доступ?
Тільки пам’ятай, що у людини є ще одно природне право: Відстоювати свої природні права будь-яким доступним способом!
Пам’ятай про це!

Сьогодні, 14.05.2011р. об 11-00 біля Верховної Ради організація «Спільна справа» імені Олександра Данилюка почала безстрокову (принаймні так було оголошено) акцію протесту з амбіційними вимогами – про зміну всієї влади в Україні. І на додачу – ще з кількома дуже корисними вимогами.

Нажаль, замість заявленої кількості у близько 135000 душ народу, на таку добру справу прийшло лише кілька сотень  людей. 300-400 приблизно. Можливо, 500, якщо пошукати по кущах. У тому числі – представники цілої купи інших організацій.

Мабуть, це спричинило серйозне розчарування міліції, котра даремно зібралася тут у неадекватно величезній кількості, розраховуючи на значно більшу чисельність учасників протесту. Бо ж у заявці на проведення акції організатори обіцяли зібрати 135000 людей (важко пояснити, чому не мільйон), і навіть з урахуванням звичайного перебільшення їх мало бути аж ніяк не 300! Авжеж, для Сашка Данилюка й це був поважний здобуток. Особливо враховуючи той факт, що Патронеса, подейкують, уже відмовилася фінансувати його героїчні спроби. Проте, міліція вочевидь була надто розчарована. Бо коли організатори дали своїм прихильникам команду розгорнути намети, повелася нечемно. Відбулася коротка сутичка, в результаті якої учасники акції зрозуміли, що 300 революціонерів - таки й правда,  не можуть поставити намета у присутності  1,5 тисячі  неприхильних міліціонерів, і взагалі не викликають у міліції аж такої поваги, щоб у неї з’явилася думка не виконувати накази свого командування, з рук якого кожен міліціонер отримує народні грошенята, а також зірочки та лички на погони, або ж догани та всілякі прочухани.

Отже, перший здобуток акції – чималий. Це справжній живий досвід, котрий не могли замінити жодні поради досвідчених активістів.

Що ж, уперед, до нових перемог!

Та з урахуванням того, що подібні фальшстарти навряд чи підуть на користь революції.

Виктор Янукович, вернув себе как Президенту широкие полномочия в результате отмены конституционной реформы 2005 года, дал понять, что теперь за все в стране отвечает он. Украинская власть при Януковиче стала одной большой "семьей", но патриархальной. Старший в ней - лично Президент. Почему? Спрос с него. Но чем дольше в своей должности пребывает Президент Янукович, тем чаще появляются основания сомневаться в его готовности нести бремя "демократического абсолютизма". Как-то недолюбливает украинский гарант брать на себя ответственность в ситуациях, требующих волевого, непопулярного для многих решения. Одним из примеров подобного поведения можно назвать самоустранение Януковича от решения неудобной проблемы "красных флагов". Направление на дополнительную экспертизу принятого Радой скандального закона за два дня до праздника 9 Мая выглядело неорганично для созданного Януковичу образа решительного хозяйственника и железного хозяина.

На президентских выборах 2010 года Янукович одержал победу во многом благодаря потому, что в сознании людей он закрепился полным антиподом порядком надоевших народу других политиков. Люди надеялись, что Янукович будет тверже Ющенко в деле принятия решений и ответственнее Тимошенко в словах и заявлениях. Украина выбрала Януковича, держа в уме порядок, ответственность и стабильность.

Порядок, ответственность и стабильность – это то, что отсутствует в решении Президента по многим вопросам сегодня, включая историю с законом о красных флагах Победы.

Порядок?

6 мая Президент Янукович отказался подписать закон о красных флагах. "Согласно установленному порядку о подготовке законов на подпись Президенту Украины, этот документ (Закон "О внесении изменений в Закон Украины "Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов" - ред.) направлен Администрацией Президента в Кабинет Министров и Министерство юстиции Украины", - сообщил глава АП Сергей Левочкин.

То есть Янукович, неоднократно говоривший о единстве парламента, правительства и Президента как о большом достижении своей власти, сам нарушил порядок легитимации законодательной инициативы, которая вызвала в обществе большой резонанс. Ситуация с отказом подписывать закон "о красных флагах" выглядит еще более циничной, если учесть, что едва ли в сегодняшнем парламенте какое-либо решение может пройти без согласования внутри партии власти.

Исходя из этой логики, можно предположить, что "добро" на рождение провокации было дано на самом высоком уровне, но находящиеся на этом уровне политики не пожелали брать личную ответственность за последствия, которые она могла за собой повлечь.

Ответственность?

За два дня до неожиданного отказа разрешить красные флаги на украинских зданиях Янукович публично пообещал подписать закон, как только он дойдет до президентской Администрации по бюрократическим коридорам. "Как только он поступит, я подпишу этот закон. Потому что я уверен: тот флаг, который висел над Рейхстагом в мае 45-го - это символ победы, с которым шли все участники Великой Отечественной к победе в этой страшной войне", - сказал тогда Янукович.

"Вот молодец!", - подумали сторонники идеи вывешивание знамени Победы. Противники этой идеи ничего не подумали, так как уже не надеялись, что "бело-синий" Президент не поддержит отдающую советской ностальгией инициативу "бело-синего" большинства в Раде.

Однако сторонников Януковича ждал неприятный сюрприз, поскольку, не подписав закон, Президент нарушил обещание, а нарушение обещания, как известно всем со школы, – поступок безответственный. И, как бы ни пыталась советник Президента Анна Герман оправдать своего шефа, говоря о том, что Рада может принимать решения лишь о государственной символике, коей не является красный флаг, никто не заставлял Януковича накануне обещать поставить свою подпись. На момент обещания красный флаг точно не являлся частью государственной символики Украины. Впрочем, как и сейчас.

Стабильность?

14 декабря 2010 года Янукович провел встречу с зарубежными дипломатами, на которой не без гордости отметил, что главным промежуточным итогом его правления следует считать достижение общественно-политической стабильности. Всего через пять месяцев после той встречи, в мае 2011-го, украинская власть допустит поднятие вопроса, который, наряду с языковой проблемой или Черноморским флотом России в Крыму, входит в число самых "взрывоопасных" тем для Украины. Вопрос красного флага в Украине был поднят по инициативе парламентской фракции КПУ, которую поспешили поддержать верные соратники Януковича из пропрезидентской Партии регионов.

Значит Президент сознательно допустил волнения в обществе. Умышленно расшатал ситуацию гарант еще и тем, что позволил выступать на фоне еще официально не разрешенного красного знамени – во Дворце "Украина" 6 мая на сцене одновременно держали национальное знамя Украины, президентский штандарт с гербом Украины и красный флаг с серпом и молотом.

Сегодняшние руководители Украины критиковали Президента Виктора Ющенко за половинчатость решений, нерешительность, безответственность, и нельзя сказать, что были не правы. Но мы видим, как, придя к власти, Президент Янукович тоже не спешит "стучать кулаком по столу" там, где требуется волевое решение главы государства. Кроме актуальной истории с "войной флагов", можно вспомнить эпопею с лавированием Януковича во время "налогового Майдана". Тогда, зимой 2010-го Янукович говорил собравшимся на Майдане предпринимателям: "Помните, я на вашей стороне!". А через несколько дней палаточный городок убедительно "попросили" свернуть бойцы "Беркута".

"Железный хозяин" не стал бы пить чай с теми, чье присутствие на Майдане с палатками он считает недопустимым, "железный" не стал бы за два дня до возбуждения уголовного дела против своего предшественника и бывшего патрона Леонида Кучмы, улыбаясь, обсуждать с ним перспективы развития Украины. "Железный" сдержал бы слово и подписал закон о красных флагах. Не потому, что этот закон нужен, а потому, что Президент дал слово. "Железный" не боялся бы, что его больше не изберут Президентом, а Янукович, похоже, боится этого, потому и избегает резких движений, связанных с риском для и без того не идеального рейтинга.

Сегодняшний Янукович предпочитает уходить от проблем. Хочет, чтобы неудобные вопросы официально решались руководителями ведомств или регионов, а не в президентском кабинете. Но самое важное, что Янукович оказался вовсе не прочь, чтобы во благо его политического комфорта кто-то другой немного поиграл на нервах украинцев - на национальной, языковой, конфессиональной и других тонких струнах украинского "механизма".

http://news.liga.net/articles/NA110176.html

Пропоную День перемоги перейменувати на День пам’яті. Запропонувати це депутатам. Законодавчо заборонити силовим структурам перешкоджати людям класти квіти на могили. Що це за «подарунок» від «орлів від Могильова» на день Перемоги ветеранам Другої світової.  Як сприяли вони у Львові спілкуватися з загиблими? Як це могло пройти без ексцесів? Де, у якій державі ветерани отак, через голови правоохоронців, квітки кладуть на могили!?

Могили під арештом

Вважаю міліція спеціально створила проблеми, аби спровокувати незадоволення, толчею, злість, та врешті своїми тупими діями агресію і як наслідок кровопролиття. У свободівців просто стріляли і потім ще й звинуватили.

Люди не розуміють, що крім депутатів, де більшість у Львові є свободівці, є ще адміністрація, яку призначає Президент зі своїх вірних людей. Світлини перегляньте самі 

http://news.tochka.net/64711-vo-lvove-vozle-kholma-slavy-otkryli-strelbu-foto-video/gallery/9/image-152151/#bigImg

Вітаю!

Це початок мого українського подкасту. Цей подкаст має пропагувати в Україні лібертаріанські ідеї, а у цій передачі розповім вам про мене і про цього блога.
В кометаріях напишіть мені про ваші думки і мої помилки)))
Я ще вчу українську мову ось і вибачте їх мені, як і мій польський акцент.

"Что такое liberte? Cвобода. Какая свобода? - Одинаковая свобода всем делать все что угодно в пределах закона. Когда можешь делать все что угодно? Когда имеешь миллион. Дает ли свобода каждому человеку по миллиону? Нет. Что такое человек без миллиона? Человек без миллиона не тот, который делает все что угодно, а тот, с которым делают все что угодно".

Ф.М.Достоевский

14 квітня 2011 року Черкаська обласна організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та Черкаська обласна молодіжна громадська організація "Сокіл" проведуть Марш Коліївщини в Умані. Адже саме Умань є визначним місцем у історії, зокрема національно-визвольного повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти у 1768 році.

Свободівці пройдуть центральними вулицями Умані, щоб нагадати українцям про боротьбу за соціальну та національну справедливість, яку у XVIII столітті проводили гайдамаки та вшанувати пам'ять цих самовідданих та полум'яних борців проти чужинського гніту, духовної окупації та поневолення.

Збір о 19-30 біля Хреста борцям за волю України у парку на Садовій вулиці.

Запрошуються усі бажаючі.

джерело