хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «україна»

про Україну... дуже сумна правда


перша задача тих хто сьогодні у владі - знищити патріотів українських,  а сірє бидлячко й саме піде на плаху... мовчки!








Flag Counter

Стани станів

Стани станів



Вступ

Обговорення про сучасні стани різних державних, політичних і соціальних станів українського суспільства я б хотів розпочати від означення методології мого аналітично дослідження, яке я фактично запозичаю у Нікколо Макіавеллі, а саме: «раціо» навіть щодо «емоціо». Тобто я відкидаю поняття «партійності літератури» запроваджене Леніним (і ще безліч ким), де все тотально підводилось під один копил: «так треба для нашої справи», тобто інакше кажучи: об'єктивна суб'єктивність. А простіше кажучи: все трактую так, як хочу, бо треба, щоб саме так було. Йде принципова установка, щоб всю об'єктивну реальність звести до якоїсь суб'єктивної концепції і тим її утвердити. Я ж навпаки хочу досягти суб'єктивної об'єктивності, тобто я наперед знаю, що неможливо уникнути особистої психічної упередженості в своєму дослідженні просто тому, що це неможливо для однієї особи. Ще колегіальний твір людей різних світоглядних позицій може вийти на більш-менш узагальнену об'єктивність, але не одна людина. Власне тому я не зарікаюсь наперед щодо свого абсолютного нейтралітету, а декларую своє суб'єктивне бажання намагатись бути об'єктивним в своїх аналітичних роздумах та висновках. Щоб прояснити на прикладі, як це виглядає, я звернусь до моєї улюбленої біблійної притчі про царя Соломона і двох жінок, що судилися за право материнства на дитину.

Притчу про суд царя Соломона я вже використав у своїх роздумах «Сучасність і "Правитель" Нікколо Макіавеллі» (http://blog.i.ua/community/1925/1072641/), де хотів підкреслити головні критерії влади: вольову послідовність в насильстві заради справедливості. Будь-якій владі апріорі надано право вчиняти насильство над іншими, а основою цього права на насильство є справедливість. Тоді я обмежився тими положеннями, бо вони і розглядались щодо твору про функції влади. Тепер я хочу дещо в іншому ключі розглянути притчу, тому що всі, як на мене, мають упереджену впевненість, що дитина дісталась фізіологічній матері, не турбуючись про докази, яких дійсно немає. Чим можна довести, що присуд царя Соломона стосувався саме фізіологічної матері? Нічим! То ми собі так здогадуємось і все. Але погляньмо глибше в конфлікт: дві жінки сперечаються щодо права на материнство. Яким чином виникла подібна ситуація? Варіантів може бути безліч у тому числі з причин релігійних чи корисливих, але я пропоную взяти до розгляду моральний варіант: жінки просто хотіли мати цю дитину заради неї самої.
Наступний етап: а чому виник конфлікт? Маємо всі підстави стверджувати, що правдива мати, яка дійсно народила дитину, не дуже ретельно за нею доглядала, тому інша жінка споглядаючи за покинутою немічною дитинкою пройнялася жалем і співчуттям до неї й стала її доглядати з тією ретельністю, з якою б насправді мала це робити мати фізіологічна, але не робила того. За тим нерідна мати вирішила взагалі забрати дитину до себе назовсім, і  аж тоді нерадива рідна мати схаменулась і стала намагатись повернути собі дитину, але було пізно і їй дитини не віддали, тому вона  і змушена була звернутись до суду. Колізія для суду надскладна: свідки переважно бачили дитину під опікою нерідної матері, а з рідною матір'ю навпаки ніхто не бачив – про що неважко здогадатись. Але жодна з жінок не хоче поступитись і таким чином справа доходить до самого вищого рівня – суду в царя Соломона. Присуд його відомий: «Раз жодна з жінок не зрікається права на материнство і довести протилежне неможливо, то наказую розрубати дитину навпіл і дати кожній з жінок її частину»
 Як я вже зазначав у роздумах над трактатом Макіавеллі: всі доконано знали, що наказ буде виконано однозначно, як знали, що порушника буде жорстоко покарано за злочин викрадення чужої дитини. І тоді одна з жінок визнає себе отим злочинцем-крадієм, чим врятувала життя дитині. І саме їй за цей героїчний вчинок цар Соломон віддає дитину, а іншу жінку, ясна річ, – покарано. Справедливість встановлено, але одразу виникає ряд запитань.
Спитатись, чому фізіологічна мати, яка вже один раз зреклася дитини заради своїх особистих інтересів, не зробить це так само і тепер, а раптом визнає себе винною і добровільно прийме на себе кару?
Так само спитатись: якщо інша жінка, яка вже раз порятувала дитинча, – чому вона не зробить цього і вдруге?
Нарешті не так запитання, як висновок: а з якою матір'ю дитині буде ліпше жити: з рідною чи з тією, що готова пожертвувати власним життям заради неї?
Традиційно ми поєднуємо ці поняття, бо в основній масі так і є в житті, але ж бувають і винятки, а тому я особисто вважаю, що цар Соломон справедливо віддав дитину тій жінці, яка готова була піти на великі жертви заради неї, а чи це була справді рідна чи нерідна мати – то достовірно знає хіба що один єврейський бог, але не ми з вами.

Таким чином я сподіваюсь моя методологія подальших дописів всім стала зрозуміла, а завершити цей розділ я б хотів зверненням до сучасних моментів нашого суспільного життя, зокрема мене надзвичайно злостять закиди різних «надправовірних патріото-ідіотів», що всі-всі біди українців походять від того, що «при владі в Україні знаходяться не українці» – цей допис і є моя відповідь на подібні бздури.   
       
Богдан Гордасевич

19:57 27.09.2014

Вибори в Україні. «Противсіхи» працюватимуть на Путіна



 

Україну, схоже, чекає нова хвиля «противсіхства». Уже зараз чимало людей заявляє таке: не піду на вибори, бо немає за кого голосувати. І аргументація їхня виглядає на перший погляд переконливо. Справді, до тих політичних сил, які мають шанси опинитися у Верховній Раді, є чимало запитань. До українського парламенту може пройти чимало «колишніх» одіозних фігур. Та й «нові» кадри, що так прагнуть опинитися в кріслі парламентаріїв, часто не викликають довіри.

 

Хто знає, чи не будуть вони гірше «стариків». Бо декларований патріотизм без професіоналізму – це часто справжня біда. Окрім того, по партійних списках може пройти чимало «темних конячок». А що від них чекати, Бог його знає. До цього додайте «політичну родинність», клановість, коли тато, його діточки, родичі, близькі, а то й просто «любі друзі» балотуються в депутати.

 

«Незмінна» Україна

 

 Але, панове, чого ви хотіли, коли обирали президента? Ви понадіялися, що будете «жити по-новому». Ніби не знали про діяльність Порошенка у часи попередні, в тому числі про його роботу в уряді за часів Януковича? Чи просто вирішили про це забути? Як і забули про те, що за тих самих часів його головний опонент опинилася в тюрмі.

 

Розумію, при обранні Порошенка президентом спрацювала низка чинників. Це й непрості умови воєнного часу, і втрата довіри до політичних лідерів Майдану, й, відповідно, запит суспільства на «нові обличчя», і те, що фактично навколо Порошенка об’єдналася політична еліта України. Та й зовнішні чинники працювали на нього. Однак є одна річ, про яку ми воліємо не говорити.

 

Тріумфально обравши Порошенка президентом у першому турі, українське суспільство продемонструвало, що не прагне якихось радикальних змін, а хоче, попри позірну революційність, збереження status quo. Звідси обережність кроків нової влади, певне намагання опиратися на «старі кадри», навіть ліберальне ставлення до людей, які підтримували сепаратистські рухи в Україні.

 

Звідси незадоволення владою з боку певних верств населення, які сподівалися на радикальне оновлення суспільства. Правда, ми не задумуємося над тим, а чи є в українському суспільстві потенціал, передусім кадровий, щоб провести це оновлення. На жаль, «нові люди», які подекуди прийшли до влади, часто-густо демонструють некомпетентність. Зрештою, окремі з них швидко опановують корупційні схеми й поводять себе не гірше від старих кадрів.

 

Закономірно, влада, бачачи відсутність у суспільстві зорієнтованості на радикальні зміни, а також не маючи, за великим рахунком, достатньої кількості професійних людей, здатних до реформаторської діяльності, буде більше займатися імітацією реформ, аніж реальними реформами. І саме в такому контексті варто розглядати наступні вибори до Верховної Ради. Сподіватися на те, що після цих виборів відбудуться раптові зміни на краще, це, звісно, наївно.

 

Вибір без вибору?

 

Не складно спрогнозувати, як приблизно виглядатиме наступна Верховна Рада. Будуть представлені (і, певно, достатньо серйозно) консервативні сили. Це не лише «Блок Петра Порошенка». Це й колишні залишки Партії регіонів, лідером яких, очевидно, стане Тігіпко. До них примикатимуть «м’які радикали», котрих представлятимуть депутати «групи Яценюка-Турчинова», офіційно – «Народного фронту». А також представники партії «Самопоміч», якщо їм вдасться опинитися у Верховній Раді. 

 

З іншого боку, матимемо «крутих радикалів». До останніх варто віднести Радикальну партію Олега Ляшка, представники якої, по-перше, зіграли на запиті на «нові» обличчя, а, по-друге, створили собі імідж «воєнних». Наскільки цей імідж правдивий, то вже інша справа.

 

Приблизно на тих самих запитах «нових облич» та «воєнного радикалізму» намагається побудувати свою виборчу кампанію «Громадянська позиція» Гриценка. Вказані партії матимуть непогані шанси стати парламентськими партіями й створити тут фракції. Інше питання, хто ввійде до цих фракцій, чиї реальні інтереси відстоюватимуть ці люди. Тут більше питань, аніж відповідей.

 

Зрозуміліша ситуація із «засвіченими радикалами» – партіями «Батьківщина» й «Свобода». Правда, в останньої невеликі шанси потрапити до Верховної Ради. Зазначені партії прогнозовані у своїй поведінці. І саме ця прогнозованість, як не парадоксально, є їхньою найбільшою вадою. Переважна більшість українських виборців хоче «жити по-старому», але прагне бачити нові обличчя в політиці. І ця більшість ладна обирати «кота в мішку».

 

Не хочу подавати свій прогноз як остаточний вирок. І не хочу, аби в читачів склалося враження, ніби від нас, виборців, уже нічого не залежить. Принаймні залежить те, якою буде конфігурація та якісний склад політичних сил у Верховній Раді. І, відповідно, які сили створять правлячу коаліцію.

 

А тепер до питання, чи варто брати участь у виборах. Звісно, можна зайняти позицію такого собі етичного пуризму, чи «противсіхства». Мовляв, немає достойних людей, за яких варто проголосувати. Ті, хто прагне стати депутатом Верховної Рад, обманюють, думають лише про власні інтереси, про те, як нажитися тощо. Але, шановні, де ви бачили ідеальних політиків?! Та й, зрештою, політики – це своєрідне дзеркало суспільства.

 

«Противсіхство», попри етичну «бездоганність» (мовляв, не хочу віддавати свій голос за негідників), у нашій ситуації виглядає далеко не бездоганно – принаймні в сенсі політичному. Пригадайте, яку роль відіграли «противсіхи» на позаминулих президентських виборах. Вони забрали голоси у Тимошенко й допомогли Януковичу. А кому в нинішніх умовах допоможуть ці люди? Передусім Путіну. Останній зовсім не зацікавлений в українських парламентських виборах. Для нього вигідно мати в Україні Верховну Раду з потужною проросійською «п’ятою колоною». Зрозуміло, і в наступній Верховній Раді ця колона буде. Але принаймні не настільки потужна й галаслива.

 

Путін також зацікавлений максимально делегітимізувати наступну Верховну Раду, показати, що вона не достатньо репрезентує волю народу України. Адже парламентські вибори не відбудуться не лише в Криму, а й деяких районах Донбасу. І чим більша буде неявка на вибори – тим більше матиме Путін підстав заявляти про їхню нелегітимність.

 

Зрештою, на виборах ви матимете можливість хоч якось вплинути на конфігурацію політичних сил у Верховній Раді. Я цілком свідомий того, що доведеться вибирати між поганим і ще гіршим. Бо немає в нас білих і пухнастих політичних сил! Хоча де вони є?

 

Але, можливо, краще вибрати погане, аніж допустити до влади ще гірше.

 

Петро КРАЛЮК

Шаблон для Порошенко


        Шаблон для прес-конференції П.Порошенко.

        Запитання - Петро Олексійович, багато людей починають вважати вас підарасом, як і Януковича. Як ви до цього ставитися?
        Відповідь - О-о-о, Машенька(Леночка, Сонечка, Танечка і т.п.), як я радий тебе бачити! У вас дуже чудова газета. Я бував у вас, давав інтерв'ю. Здається, саме вам давав. Я досі пам'ятаю тепло вашого коліна, якого торкалося моє коліно. (під час цієї фрази треба усміхатися як можна ширше, привітно помахувати рукою, і нахилятися до кореспондента, наче для поцілунку)
      - І вашого керівника Васю(Вітю, Колю, Федю і т.п.), я дуже добре знаю. І дуже сильно його поважаю. Він один з найкращих підприємців в Україні. Пам'ятаю, ми зустрілися з ним в Париже, на бізнес-форумі. Я(обов'язково саме "я"), представив його світовій бізнес-спільноті. Всі були в захоплення і дуже дякували мені. (тут треба багатозначно посміхатися та робити представницький вигляд)
      - І взагалі, ви знаєте, преса робить дуже значущу для суспільства справу. Ви санітари політики. На вас всі рівняються. (під час цієї фрази треба зробити жест рукою, начебто вона тримає два яйця, і водити нею вправо та вліво)
      - Саме ви, відважні журналісти, передаєте нам всю інформацію з фронта, де гинуть патріоти України. (тут треба зморщити обличчя, наче вас душать сльози)
      - Вони віддають своє життя за нас з вами. Щоб наші діти жили під мирним небом...(ну, і ще хвилин п'ять про патріотизм, незалежність, недоторканість)
      - Да, а яке було запитання?А, згадав. Ви знаєте, я запитав про це у Путіна Володимира Володимировича. Він сказав, що все в порядку, я не підарас. Тому, я спокійний.

        Святік Ціголко - Наступне запитання....

Що ми світкуємо офіційно

Перелік державних свят та днів загальнонаціонального значення, релігійних свят, пам'ятних дат та ювілеїв видатних діячів України у 2014 році, заходи з відзначення та проведення яких потребують висвітлення державними засобами масової інформації



 1. Державні свята та дні загальнонаціонального значення

1.1. Новий рік 1 січня 2014 року
1.2. День Соборності та Свободи України (Указ Президента України від 30.11.2011 № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят») 22 січня 2014 року

1.3. День захисника вітчизни 23 лютого 2014 року (Указ Президента України від 23.02.1999 N 202/99)

1.4. Міжнародний жіночий день (Міжнародний день прав жінок і миру) 8 березня 2014 року

1.5. День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 2014 року

1.6. День Конституції України 28 червня 2014 року

1.7. День проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 2014 року

1.8. День Державного Прапора України (Указ Президента України від 23.08.2004 №987/2004) 23 серпня 2014 року

1.9. День Незалежності України (Постанова Верховної Ради України від 20.02.1992 №2143-ХІІ) 24 серпня 2014

1.10. День знань 1 вересня 2014 року

 
2. Релігійні свята
 

2.1. Різдво Христове 7 січня 2014 року

2.2. Свято Пасхи, дня Воскресіння Христового 20 квітня 2014 року

2.3. Свято Трійці 8 червня 2014 року


3. Пам’ятні дати та ювілеї видатних діячів України


3.1. 100 років з дня народження Збанацького Юрія (Григорій) Оліферовича, українського письменника, кінодраматурга, Героя Радянського Союзу, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1914-1994) 1 січня 2014 року

3.2. 75 років від дня народження Валерія Васильовича Лобановського (1939-2002), відомого українського футболіста і тренера 6 січня 2014 року

3.3. 180 років з дня народження Руданського Степана Васильовича, українського поета, фольклориста (1834-1873) 6 січня 2014 року

3.4. 60 років з дня утворення Черкаської області (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 293-VII Про відзначення 60-річчя утворення Черкаської області») 7 січня 2014 року

3.5. 90 років з дня народження Параджанова Сергія Йосиповича, вірменського і українського кінорежисера, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1924-1990) 9 січня 2014 року

3.6. 75 років утворення Запорізької області (Постанова Верховної Ради України від 04.07.2013 № 419-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Запорізької області») 10 січня 2014 року

3.7. 75 років утворення Кіровоградської області (Постанова Верховної Ради України від 19.09.2013 № 610-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Кіровоградської області») 10 січня 2014 року

3.8. 75 років утворення Сумської області (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 297-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Сумської області») 10 січня 2014 року

3.9. 80 років від дня народження Леоніда Макаровича Кравчука (1934), першого Президента незалежної України (Розпорядження Кабінету Міністрів України №591-р від 3 липня 2013 року)

3.10. 95 років із дня заснування Книжкової палати України (1919) 24 січня 2014 року

3.11. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 27 січня 2014 року

3.12. 175 років з дня народження Чубинського Павла Платоновича, українського фольклориста, етнографа і поета (1839-1884) (Постанова Верховної Ради України « Про відзначення 175-річчя з дня народження Павла Чубинського № 705-VІІ з 20 листопада 2013 року) 27 січня 2014 року

3.13. День пам’яті Героїв Крут (1918) 29 січня 2014 року

3.14. 1050 років з дня смерті Ярослава Мудрого (бл. 978-1054), Великого князя, державного діяча і просвітителя Київської Русі 2 лютого 2014 року

3.15. 150 років з дня народження Самійленка Володимира Івановича, українського поета, драматурга, публіциста, перекладача (1864-1925)(Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Володимира Самійленка» № 702- VІІ з 19 листопада 2013 року) 3 лютого 2014 року

3.16. 70-та річниця визволення міста Орджонікідзе Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників (Постанова Верховної Ради України від 17.09.2013 № 577-VII «Про відзначення 70-річчя визволення міста Орджонікідзе Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників»)4 лютого 2014 року

3.17. 70-та річниця визволення міста Нікополя Дніпропетровської області(Постанова Верховної Ради України від 17.09.2013 № 576-VII «Про відзначення 70-річчя визволення міста Нікополя Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників, здобутого в результаті проведення наступальної Нікопольсько-Криворізької операції військами 3-го і 4-го Українських фронтів») 8 лютого 2014 року

3.18. 110 років від дня народження Данила Павловича Скоропадського (1904-1957) українського громадського та політичного діяча 13 лютого 2014 року

3.19. 440 від часу видання Іваном Федоровим «Апостола» - першої друкованої книги в Україні (1574) 15 лютого 2014 року

3.20. Міжнародний день рідної мови 21 лютого 2014 року

3.21. 100 років від дня народження Євгена Степановича Березняка (1914-2013), Героя України, ветерана Великої Вітчизняної війни, рятівника міста Кракова від фашистських окупантів (Постанова Верховної Ради України №703-VIІ від 20.11.2013 року)

3.22. 155 років з дня народження Шолом-Алейхема (справж. Рабинович Соломон Нохумович), українського єврейського письменника (1859-1916) 2 березня 2014 року

3.23. 100 років з дня народження Сергєєва Володимира Григоровича, академіка Національної академії наук України, керівника Харківського науково-виробничого об’єднання «Хартрон» та головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів (1914-2009) (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 100-річчя з дня народження академіка Національної академії наук України Володимира Григоровича Сергєєва № 706-VII з 20 листопада 2013 року)5 березня 2014 року

3.24. 200 років від дня народження  Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя (Указ Президента України від 11 квітня 2012 року № 257/2012 «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка», Постанова Верховної Ради України від 19.06.2013 № 340-VI «Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка») 9 березня 2014 року

3.25. 205 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852), російського та українського письменника 1 квітня 2014 року

3.26. День Чорнобильської трагедії (1986) 26 квітня 2014 року

3.27. Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни 8-9 травня 2014 року

3.28. 165 років від дня народження Панаса Мирного (справж. —Панас Якович Рудченко) (1849—1920), українського письменника 13 травня 2014 року

3.29. Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства 17 травня 2014 року

3.30. 135 років з дня народження Петлюри Симона Васильовича, українського політичного, громадського і військового діяча, журналіста, Голови Директорії Української Народної Республіки та Головного отамана військ Української Народної Республіки (1879-1926) 22 травня 2014 року

3.31. День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження 31 травня 2014 року

3.32. Міжнародний день захисту дітей 1 червня 2014 року

3.33. День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні 22 червня 2014 року

3.34. День Хрещення Київської Русі 28 липня 2014 року

3.35. 180 років тому було відкрито Київський університет (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (Указ Президента України від 8 липня 2013 року № 372/2013 «Про відзначення 180-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка») 28 липня 2014 року

3.36. 165 років від дня народження Олени Пчілки (1849-1930), української письменниці, фольклористки, етнографа 29 липня 2014 року

3.37. 100 років від початку Першої світової війни (1914-1918) 1 серпня 2014 року

3.38.160 років від дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької (1854-1934), українська актриси, громадської діячки 4 серпня 2014 року

3.39. 170 років з дня народження Рєпіна Іллі Юхимовича, всесвітньовідомого художника, майстра реалістичного пейзажу (1844-1930)(Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 170-річчя з дня народження Іллі Рєпіна № 707-VII з 20 листопада 2013 року) 5 серпня 2014 року

3.40. 90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924-2009), українського письменника 25 серпня 2014 року

3.41. 245 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838), українського письменника, 205 річниця виходу у світ окремої книжки «Вергилиева Энеида на малороссийский  язик переложенная И.Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу пружних изданий»  9 вересня 2014 року

3.42. 120 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894-1956), українського режисера, письменника (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 120-річчя з дня народження Олександра Довженка № 574-VII з 17 вересня 2013 року) 10 вересня 2014 року3.43. 150 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського (1864-1902), українського поета, публіциста 11 вересня 2014 року

3.44. 150 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913), українського письменника (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського» № 573-VII з 17 вересня 2013 року) 17 вересня 2014 року

3.45. 110 років від дня народження Бажана Миколи Платоновича, українського поета, державного і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, заслуженого ді­яча ми­стецтв Грузинської РСР, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Ленінської, державних премій СРСР, УРСР, Грузинської РСР (1904-1983) 9 жовтня 2014 року

3.46. 70 років від дня визволення України від гітлерівських військ(Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 299-VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників») 28 жовтня 2014 року

3.47. День української писемності та мови 9 листопада 2014 року

3.48. 125 років з дня народження Вишні Остапа (справж.- Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста (1889-1956) 13 листопада 2014 року

3.49. День працівників радіо, телебачення та зв'язку 16 листопада 2014 року

3.50. День пам'яті жертв голодоморів 22 листопада 2014 року

3.51. 360 років від дня народження Данила Апостола (1654-1734), українського військового і державного діяча 14 грудня 2014 року

3.52. 850 років місту Жидачеву Львівської області — одному з найдавніших міст Львівщини (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 298-VII «Про відзначення 850-річчя заснування міста Жидачева Львівської області)

3.53. 110 років від дня народження Миколи Васильовича Девдюка (1904-1991), майстра гуцульського різьбярства (Постанова Верховної Ради України №698-VII від 19.11.2013 року)

3.54. 25 років від часу виведення радянських військ з Афганістану лютий 2014 року (Постанова Верховної Ради України від 20.06.2013 № 344-VII «Про відзначення в Україні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану»)

3.55. 70 років з часу депортації кримськотатарського народу (18-20.05.1944)

3.56. 200 років з дня народження Джона Джеймса Юза – британського гірничого інженера, засновника міста Юзівки (тепер - місто Донецьк) (1814-1889) (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 200-річчя з дня народження Джона Джеймса Юза» № 289- VII з 21 травня 2013 року)

 http://www.knpu.gov.ua/announces

13%, 1 голос

88%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Без критики.

          5 червня 1967 року. На Ізраїль напали 5 країн. Єгипет,Сирія, Йорданія, Ірак, Алжир.
          За шість днів Ізраїль знищив 450 літаків противника, 700 танків, 12 000 солдат.Ізраїль переміг і збільшив свою територію в три рази.
          Цей конфлікт отримав назву - Шестиденна війна.
          Не якесь там АТО, а саме "війна".
          Під час війни ніхто не критикував керівництво держави. Не було за що. Ніхто не блокував постачання армії зброї, не було армії шпіонів серед вищого та середнього керівництва в армії, не було розкрадання грошей, армією керували військові, а не поліцейський.
          В нас АТО. Хоча війна. Керівництво держави вимагає, щоб його не критикували під час війни. Хоча війни нема.
          Але, якщо Президент зрадник, то що, також не можна критикувати? Якщо Президент цілими днями обговорює з главарем агресорів плани капітуляції України. Якщо Президент нічого не робить для озброєння армії. Якщо Президент знищує національну валюту. І ще ціла валіза "якщо".
          Всі про них знають, всі про них говорять. Але критикувати Президента не можна.
          Тоді коли всі ці "якщо" наберуть юридичної сили?
          Коли сам Президент видасть указ, що він працює на Кремль? Коли Верховна Рада прийме відповідну постанову?
          Чи, можливо, коли народ чемно постукає в двері на Банковій, та запросить героя-гаранта пройти на шибеницю?
          Без критики. Бо не можна під час війни.


 

Україна не Росія!

Вся суть сьогоднішньої України в одній фотографії.


Перший Президент України, Леонід Кравчук и голова Європейського оборонного агентства, Хавьєр Солана, провели зустріч в неформальній обстановці під час форуму Yes. Ось вже за ради цього варто боротися і перемагати, друзі. (с)

Українські визначні дати за вересень

Все менше буваю тут, бо пішла суцільна русифікація у товаристві про Україну! Цитую: "
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.
Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику. "
Панове блогери, дуже прошу вас бути відпочатку українцями!
Перекладайте українською матеріали і залишайте посилання на першоджерела.

ВЕРЕСЕНЬ

1.9.1722.     Народився великий український філософ Григорій Сковорода.
1.9.1939.     Початок Другої світової війни.
1.9.1867.     Помер Опанас Маркович - видатний український фольклорист, етнограф, член Кирило-Методіївського Братства.
2.9.1881.     Помер письменник Іван Вагилевич.
3.9.1709.     Помер гетьман Іван Мазепа на еміграції у Варниці біля Бендер.
5.9. 911.      Договір князя Олега з греками.
5.9.1676.     Заслання гетьмана Петра Дорошенка в Сибір.
5.9.1864.     Народився письменник Михайло Коцюбинський.
6.9.1673.     Гетьман Петро Дорошенко здобув Кам'янець-Подільський.
7.9.1805.     Народився письменник Олекса Стороженко.
7.9.1921.     Згинула Віра Бабенко разом із 62 повстанцями.
7.9.1984.     Помер Патріярх ПУКЦ Йосиф Сліпий.
9.9.1769.     Народився український письменник Іван Котляревський - батько нової української літератури, автор "Енеїди", "Наталки Полтавки" й "Москаля чарівника".
9.9.1863.     Народився український письменник Борис Грінченко.
10.9.1919.     Договір у Сан Жермен коло Парижу.
11.9.1894.     Народився Олександер Довженко - видатний український кінодраматург, режисер і письменник.
11.9.1910.     Помер Василь Доманицький - український літературознавець і фольклорист.
12.9. 957.     Гостина княгині Ольги в Царгороді.
12.9.1875.     Народився Олександер Кошиць - композитор.
12.9.1903.     У Полтаві відкрито пам'ятник Іванові Котляревському.
12.9.1947.     Перші рейдуючі відділи УПА пробилися в Західню Европу.
12.9.1979.     Помер у Львові видатний український композитор Станислав Людкевич.
13.9.1834.     Народився Анатоль Свидницький - український письменник-реаліст, автор повісті "Люборацькі".
15.9.1804.     Народився   Михайло   Максимович   - український історик, етнограф і літературознавець
15.9.1916.     Відозва Загальної Української Ради в Галичині до публічної світової опінії з осудом московської імперіялістично-шовіністичної політики.
16.9.1653.     Помер у Сучаві Тиміш Хмельницький, син гетьмана Богдана Хмельницького.
16.9.1658.     Гадяцький договір із Польщею.
17.9.1945.     Згинув Галина-Київський - член Проводу ОУН, теоретик української визвольно-революційної боротьби.
17.9.1864.     Народився письменник Михайло Коцюбинський.
18.9.1640.     Церковний Собор у Києві прийняв "Ісповідання Православної Віри" митрополита Петра Могили.
18.9.1841.     Народився науковець і публіцист Михайло Драгоманов.
18.9.1877.     Помер Осип Максимович Бодянський - видатний український письменник, етнограф, видавець стародавніх слов'янських історичних праць, зокрема "Історії Русів".
19.9.1903.     Помер буковинський поет Сидір Воробкевич.
20.9.1947.     Загинув на Закерзонні Ярослав Старух - Крайовий провідник ОУН на ЗОЗУ.
21.9.1953.     Помер Климент Васильович Квітка - український фольклорист і музиколог, чоловік Лесі Українки.
21.9.1944.     Помер у Канаді визначний український диригент і композитор Олександер Кошиць.
22.9.1835.     Народився Олександер Потебня - видатний український мовознавець, літературознавець і етнограф.
28.9.1866.     Народився Михайло Грушевський, голова УНРади, автор великої історії України.
30.9.1930.     Загинув з рук польської поліції Юліян Головінський - крайовий комендант УВО.


100%, 24 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Наша страна не ориентирована на отражение агрессии

Несмотря на агрессию России, государство Украина по-прежнему пребывает в мирном состоянии.
     Такое заявление в интервью «Обозревателю» сделал генерал-полковник в отставке, бывший начальник Генерального штаба ВСУ, бывший первый заместитель министра обороны Украины Анатолий Лопата.
     «Государство на сегодняшний день пребывает в мирном состоянии. Оно абсолютно не ориентировано на отражение этой агрессии. Все государство. Мы спим, смотрим телевизионные передачи – в основном развлекательные, — вместо того, чтобы решать вопросы материально-технического обеспечения армии», — сказал он.
    
 Генерал подчеркнул, что «Совет безопасности и обороны – согласительный орган, а не законодательный.
     Он не способен руководить отражением вооруженной агрессии, потому что это не его функция». По его словам, такие функции должен выполнять специальный орган — ставка Верховного главнокомандующего.
     Но «Президент на сегодняшний день самоустранился от этой функции. Он не взял на себя полноту власти Верховного главнокомандующего. Он даже не назначил заместителя», — заявил Лопата.
     «То есть мы находимся в другом измерении - мирной жизни, а не в ситуации отражения агрессии», — подчеркнул он.


Источник: Генерал: «Украина на сегодняшний день не ориентировано на отражение агрессии. Мы спим» | Новини Ternopol