хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «президент»

С Днём Рождения!

Сегодня День Рождения у Президента Украины. Петру Алексеевичу Порошенко исполнилось 53 года.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
"26 сентября президенту Украины Петру Порошенко исполнилось 53 года. Он - самый молодой глава в истории нашего государства.

За свою жизнь украинский лидер успел уже очень многое: построить огромный бизнес, создать большую и крепкую семью, а также достиг небывалых высот в политике.

"Как правило, на свой день рождения стараюсь сбежать куда-нибудь, уехать с семьей. Мои друзья и знакомые знают, что меня в этот день дома нет. Но по возвращении в Киев с удовольствием приму поздравления от всех, кто захочет это сделать", - рассказывал однажды в интервью Петр Порошенко.

Впрочем, свой 53-й день рождения президент Украины точно встретит на работе: сейчас он находится в Нью-Йорке, где принимает участие в 73-й Генеральной Ассамблее ООН. Кстати, первыми с днем рождения гаранта поздравила украинская община Америки."(с)

https://www.obozrevatel.com/show/people/den-rozhdeniya-poroshenko-kak-menyalas-vneshnost-prezidenta-ukrainyi.htm

Боріску на царство??

А от мені цікава думка щодо президента Вакарчука. umnik
Щось останнім часом мусують його кандидатуру.
З огляду на те, що це нове обличчя, може й вірно. Взагалі я нічого проти Вакарчука як людини не маю, він наче розумний, порядний, розсудливий. Але ж чи зможе він бути повноцінним президентом? Чи буде у нього команда, яка зможе по-людські керувати країною? Як він буде вести державну політику? Яка Ваша думка?

Про всих старих навіть говорити не хочеться, ба більше - тошнять вони всі, забрехи.


30%, 11 голосів

38%, 14 голосів

14%, 5 голосів

19%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вшанували пам'ять полеглих героїв "Небесної сотн

Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною вшанували пам'ять полеглих героїв "Небесної сотні"


Дякую всім тим, хто підтримує Україну

Петро Порошенко: Україна – особливе місце на мапі Європи і саме тут вирішується її майбутнє

16 січня 2018 року - 23:11

Петро Порошенко: Україна – особливе місце на мапі Європи і саме тут вирішується її майбутнє

Президент Петро Порошенко відзначив, що восени минулого року Україна зробила важливі кроки, ухваливши цілу низку стратегічних реформ. Ці реформи роблять нашу державу більш стійкою на внутрішньому фронті і цей шлях слід продовжити і в нинішньому році. Глава держави подякував партнерам, передусім країнам Великої сімки, за підтримку України.

«Дякую всім тим, хто підтримує Україну у її боротьбі за мир, добробут, процвітання та європейське майбутнє», - сказав Президент.

«Минулого року, особливо восени, Україна зробила дуже важливі кроки, ухваливши цілу низку стратегічних реформ. Вони роблять нас більш стійкими на внутрішньому фронті, і це той шлях, яким слід надалі йти і в нинішньому році», - сказав Президент під час виступу на зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

Петро Порошенко подякував міжнародним партнерам, передусім країнам Великої сімки, за надзвичайно потужну підтримку України.

За його словами, Україна вдячна Японії за формулу Ісе-Шімі та за фантастичний рік Японії в Україні. Глава держави також подякував Канаді, чиє головування у Великій сімці тільки-но розпочалося, за дуже насичений порядок денний сприяння реформам в Україні. «Розраховуємо, що ця підтримка матеріалізується, зокрема в чіткий Європейський план для України», - додав він.

Президент зазначив, що прекрасним прикладом підтримки та співпраці з Україною є Стратегічний оборонний бюлетень з НАТО, завдяки якому ми зміцнюємо наш оборонний потенціал на засадах взаємосумісності з Альянсом. Він зауважив, що в цьому році цю роботу буде продовжено, зокрема у світлі брюсельського саміту НАТО.

Крім того, він подякував численним гуманітарним організаціям та міжнародним донорам за неоціненну підтримку у справі мінімізації негативних наслідків російської агресії, передусім, допомогу внутрішньо переміщеним особам та відновлення звільнених українських територій.

«Маємо пам’ятати, що Україна – це особливе місце на мапі Європи. Саме тут вирішується майбутнє Європи», - наголосив Петро Порошенко.

За його словами, на відміну від подій 100-річної давними, сьогодні у нас є все, щоб відстояти свою землю. «Ми підтримуємо і захищаємо міжнародне право як нашу основоположну цінність. Ми побудували міцну демократичну та об’єднану націю із зростаючою економікою і потужною та патріотичною армією. І ми маємо непохитну єдність та солідарність з усіма вами проти агресії», - зазначив Президент.

«Дякую тим, хто прийняв Україну в своє серце», - звернувся Глава держави до глав дипломатичних представництв іноземних держав, додавши, що посли є партнерами, союзниками і друзями України.

Стався вибух на борту літака Качинського

Польща назвала основну причину аварії літака Качинського
11 січня 2018 - 08:45 
Аварію літака Ту-154М, де загинули усі 96 пасажирів, спричинив вибух

Комісія Міністерства оборони Польщі назвала вибух на борту літака Качинського основною причиною авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

Про це йдеться у повідомленні комісії, яка розслідує обставини катастрофи Ту-154М, в якій загинув президент країни Лех Качинський.

«Ліве крило літака Ту-154М було зруйновано внутрішнім вибухом», — йдеться у заяві відомства.

Також наголошується, що джерел вибуху було кілька, а дерево, яке опинилося на шляху літака, не було причиною первинного руйнування лівого крила.

Саме ці твердження були прийняті членами комісії Міноборони Польщі в якості ключових висновків технічної доповіді про причини авіакатастрофи.

У грудні 2017 року Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив про знайдені докази, які вказують на два вибухи на борту президентського літака ТУ-154М.

Літак із президентом Польщі Лехом Качинським розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Авіалайнер Ту-154М виконував рейс за маршрутом Варшава—Смоленськ.

За офіційною версією, при заході на посадку на аеродром Смоленськ-Північний в умовах сильного туману лайнер зіткнувся з деревами, перекинувся, впав на землю і повністю зруйнувався. Загинули всі, хто знаходився на його борту 96 людей —88 пасажирів і 8 членів екіпажу, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, а також відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі. Вони прямували до Росії з приватним візитом як польська делегація на траурні заходи з нагоди 70-ї річниці Катинської розстрілу.

Катастрофа під Смоленськом стала найбільшою за кількістю жертв, в яких гинули перші особи держави.


Три щорічні послання ВРУ від Порошенка


Послання Президента України до Верховної Ради України 07.09.2017



Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради 
6 вер. 2016 р.



Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України.04.06.2015



Українцям — українську мову

23 листопаду створена Петиція до Президента №22/041132-еп

Про оголошення 2018 року роком української мови.

На заклик підтримати петицію відгукнулися і підпис власний поставили вже більше 400 громадянин України!

Прошу друзів підтримати!

Аби потім не дивуватися


Порошенко показав надпотужну українську військову машину

Порошенко показав надпотужну українську військову машину
12:17, сьогодні 
Модернізований до стандартів НАТО БТР-4МВ1
Модернізований до стандартів НАТО БТР-4МВ1 / Фото з соцмереж

В Україні у відповідності до останніх тенденцій бронетехніки НАТО модернізували БТР-4МВ1.

Про це сповістив Президент України Петро Порошенко у Facebook.

Глава держави назвав оновлену версію БТР-4МВ1 "надпотужною військовою машиною" .

Читайте також: Рішення із винятковим сенсом: що змінить озброєння України Сполученими Штатами

Він пояснив, що БТР-4МВ1 посилений оптико-електронним прицілом з потужним тепловізором та високоточною цифровою системою ведення вогню.

Екіпаж здатен знищувати противника на максимальний дальності дії зброї, вночі та у складних погодних умовах,
– зазначив Порошенко.

Вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні
25 листопада 2017 року



Ваша Святосте!
Ваші блаженства, всечесні отці!
Шановні закордонні гості!
Дорогі українці, браття і сестри!
Колесо історії крутиться невпинно, і от ми вже наблизилися до вісімдесят п’ятих роковин Голодомору, - чи не найбільшої, а може найбільшої біди, в історії України, однієї з найстрашніших трагедій в людській історії минулого століття.
Після майже шістдесяти років цинічного замовчування шокуюча і жахлива правда пролунала на увесь світ. Архіви – розкриті,  свідчення – записані… Заочно й посмертно засуджені судом і прокляті народом організатори Голодомору: Сталін, Каганович, Молотов, Постишев та багато інших.  
Що не роковини, то дедалі важче знайти очевидців трагедії, адже будь-кому з тих, хто на власні очі бачив те жахіття, далеко за дев’яносто. Тепер, зараз, це вже обов’язок молодшого покоління не дати згаснути пам’яті про Голодомор, дбайливо передати її наступним генераціям українців.  І щоб наші онуки та правнуки ніколи не забули, що тридцять другого року Господь послав Україні врожай - може не найщедріший, але достатній для того, щоб був і хліб, і до хліба. А голод же спричинив кремлівський антихрист, який забрав в мільйонів українців їжу та прирік мільйони українців на муки голодної смерті. Це про нього писав Євген Маланюк в знаменитій поезії "Року Божого тисяча дев'ятсот тридцять третього".
Щоб наші нащадки завжди знали, що то був не просто штучний голод, а ретельно спланований Голодомор. Ба більше - геноцид,  за всіма ознаками, як  їх визначено в Конвенції ООН від 9 грудня сорок восьмого року.   
Щоб на всіх континентах усвідомили, що не визнавати Голодомор – так само аморально, як і заперечувати Голокост.  
Я думаю, настав час і нам самим ухвалити закон про відповідальність  за невизнання цих двох безпрецедентно жахливих трагедій.
Щоб ті, хто житиме після нас, дотримувалися закону України про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Зараз 14 країн на рівні парламентів теж визнали Голодомор геноцидом. Хоча я особисто пам’ятаю, яка дискусія була в парламенті, коли ми винесли проект постанови про визнання Голодомор геноцидом, важко він проходив у нас, в Україні, у Верховній Раді. Зараз ситуацій кардинально інша.
Українська  дипломатія продовжує нести правду народам всього світу.
Окремо хочу подякувати українській діаспорі, яка разом об’єднуючи зусилля робить свою надзвичайно важливу роботу.
В березні цього року Асамблея Португалії визначила Голодомор геноцидом. На початку листопада в Конгресі США, після того як низка штатів постійно приймає рішення про визнання Голодомору геноцидом, зараз в Конгресі також представлено проект відповідної резолюції.
Ще раз наголошую: ми дякуємо американським друзям та партнерам, очікуємо від них на результативне голосування на Капітолійських пагорбах.
Хотілося б, - щоб хай не ми, а краще, щоб ми, а не наші діти - дочекалися неймовірного… Аби в Росії сталися такі зміни, за яких її російська нова еліта теж визнала б Голодомор геноцидом. Або хоча би покаялася за нього. Російська Федерація - вона сама себе записала в правонаступниці Радянського Союзу. А відтак, хоче того чи ні, взяла на себе не лише активи колишнього СРСР, але й відповідальність за злочини радянського режиму. На жаль, поки що ці злочини вони лише виправдовують  - тим, що, мовляв, конфіскація, почуйте, конфіскація зерна в українських селах забезпечила коштами індустріалізацію! Виходить, у селян України примусово забирали життя, аби забезпечити великодержавну велич Росії! Так воно, власне, й було...
Нині в Росії відновлюють культ Сталіна. Там вперше після двадцятого з’їзду КПРС відкриваються пам’ятники одному з найкривавіших диктаторів ХХ століття. У відомій книжковій серії "Жизнь замечательных людей" зараз випустили його біографію. Таке враження, що Сталіна от-от викопають з-під кремлівської стіни і знову покладуть у мавзолеї поруч з Леніним. Два нелюди – пара. 
Головний мотив організації Голодомору полягав у тому, що українці, другий за чисельністю народ колишнього Союзу, мали величезний культурно-історичний спадок, ми мали власні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола українських інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики Москви. Тому режим й поставив за мету ліквідувати українців як націю, яка рано чи пізно поставить питання про незалежність.  
Селян вбивали голодом, а інтелігенцію – кулями. Прошу запалити сьогодні свічку в пам’ять не лише жертв Голодомору, але й «розстріляного Відродження». Вісімдесят років тому, третього листопада тридцять сьомого, в урочищі Сандармох в Карелії було страчено велику групу політичних в'язнів, - тих, кого у підручниках називають цвітом національної інтелігенції: Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер'яна Підмогильного та багатьох інших.
«Чистки, арешти, страти  українських істориків, письменників, митців, музикантів» мали руйнівний ефект для України.  «Люди, які були патріотами, які мріяли про свою державу, які могли передати свій патріотизм та ентузіазм нащадкам, були знищені».  Ці слова належать американській журналістці Енн Епплбаум, яка цієї осені видала книгу «Червоний голод: війна Сталіна проти України». Ця праця співставна з роботами Роберта Конквеста та Джеймса Мейса. Декілько днів тому я зустрівся з пані Епплбаум. Вона мені подарувала та підписала цю книгу, і вважаю, що вона заслуговує на якнайшвидший переклад українською і видання у нас в Україні.    
Стріляли в обраних, а викорінити хотіли всю Україну. Та вона виявилася занадто великою, і лише це, за спогадами Хрущова, це завадило їм вислати всіх українців до Сибіру. Але багатьох вони таки депортували, і минулого місяця ми згадували разом з вами про операцію «Запад». В жовтні сорок сьомого протягом лише одного дня понад 75 тисяч мешканців західних областей України примусово вивезли до східних районів СРСР.
Сьогодні дуже легко винуватити Росію, тим більше, є за що. Але не варто забувати і про власну відповідальність. Хіба Голодомор та великий терор тридцятих, депортації сорокових і русифікація сімдесятих стали би можливими, якби ми, українці, зберегли незалежність, проголошену сто років тому? А втратили ми її тоді, зокрема, і через те, що лідери національної революції допустили такий внутрішній розбрат. Через той розбрат Україна стала здобиччю зовнішнього ворога. І Голодомор – жахливе відлуння непростимої втрати Української державності і Української самостійності.
Промовляючи 20 листопада в Дніпрі, в день сотої річниці Третього Універсалу Центральної Ради,  яким було проголошено Українську Народну Республіку, я згадав слова В'ячеслава Липинського – політичного діяча та публіциста тих часів - «не завойовані ніколи чужою зброєю», а завжди лише «власним внутрішнім розладом» підпадаємо ми під зовнішні впливи. Липинський застерігав від «самоспалення, в якому згоряє наша хата», ми маємо бути захищені.
Тому, шановні лідери партій і фракцій, закликав і закликаю всі політичні сили до єдності заради України. Так, ми всі за поділ на владу й опозицію, за демократію та багатопартійність. Загальновизнано, що конкуренція – двигун прогресу, і це повною мірою  стосується і політичної сфери України. Але внутрішньополітична боротьба не повинна досягати такої температури, щоби руки на ній гріла Росія. Тим більше, що як слушно пише пані Епплбаум, страх російського режиму перед Україною зараз залишається надзвичайно високим.
Російська агресія проти нас – це продовження іншими методами тієї самої політики на знищення України, яку Москва впроваджувала в тридцяті роки минулого століття.   
І ще з одним хотів би звернутися до деяких політиків. Я дуже прошу, в політичній риториці не кидайтеся звинуваченнями у геноциді чи голодоморі! Не робіть з цих болючих для кожного українця визначень слова-паразити. Не оскверняйте тим самим пам’ять мільйонів, які стали жертвами геноциду. Дуже прошу, поважайте почуття десятків мільйонів, яким ця трагедія дуже болить...
Дорогі українці!
Сьогодні ми традиційно запалюємо свічки в пам'ять жертв Голодомору.
Світлі душі невинно убієнних українців тут, зараз, незримо поруч з нами.
На вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.