хочу сюда!
 

Леся

40 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «військо»

Слава Зедебільному лібералізму!

Без військового квитка тепер не братимуть на роботу - ініціатива ЗеленськогоІРИНА ДУБРОВСЬКИЙ 29, ТРАВЕНЬ 2020 РОКУ, 13:274372
Без військового квитка тепер не братимуть на роботу - ініціатива Зеленського

У Верховній Раді України в четвер був зареєстрований президентський законопроект щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку і ведення військового обліку.

Документ під реєстраційним номером №3553 визначено Володимиром Зеленським як невідкладний.

Відповідно до законопроекту адміністративна реформа чекає військові комісаріати. Вони будуть перетворені в територіальні центри комплектації і соціальної підтримки. Регулюванням їх діяльності буде займатися Кабінет міністрів. Також йому дається право по веденню обліку резервістів.

Відвідування таких центрів для громадян України буде обов'язковим.

Види військової служби пропонується доповнити військовою службою за призовом осіб з числа резервістів в особливий період. Згідно з нововведеннями, для оперативного доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань, без оголошення мобілізації, будуть призиватися громадяни України, зараховані в військовий оперативного резерву першої черги. Терміни військової служби для резервістів не повинні перевищувати 6 місяців.

За резервістами, які будуть призвані на військову службу в особливий період, буде зберігатися робоче місце. Вони мають право на першочергове працевлаштування на перше робоче місце. А в разі скорочення штату підприємства або будь-який інший реорганізації на ньому резервісти протягом 2 років будуть зберігати за собою перевагу залишитися на роботі.

У той же час, для всіх військовозобов'язаних посилюється відповідальність за порушення закону. Наприклад, порушення резервістами правил військового обліку спричинить за собою штраф від 30 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів.

З огляду на, що такий мінімум становить для адміністративних порушень - 1051 рубль (половину прожиткового мінімуму), то розміри штрафів колосальні: від 30 до 50 тисяч гривень.

Повторне порушення або вчинення такого порушення в особливих період буде каратися штрафом до 100 неоподатковуваних податком мінімумів (до 100 тисяч гривень). А порушення законодавства про оборону спричинить за собою штраф в розмірі до 500 неоподатковуваних податком мінімумів (до півмільйона гривень).

Втрата військово-облікових документів або їх умисне псування для резервістів буде каратися штрафом до 100 тисяч грн.

Ухилення всіх категорій осіб від призову за мобілізацією буде каратися від 3 до 5 років позбавлення волі (зараз мінімальний поріг - від 2 років). Ухилення від навчальних зборів (в цю норму закону внесуть обов'язок брати участь в навчальних зборах для резервістів) - буде каратися штрафом до 700 неоподатковуваних податком мінімумів або виправними роботами до 2 років.

Ще одна новація законопроекту буде стосуватися всіх - після прийняття закону для підписання трудового договору необхідно буде надавати військово-обліковий документ.

Український арсенал: 152-мм самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С»

Український арсенал: 152-мм самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С»

27.03.20 09:10

Український арсенал: 152-мм самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С»

В ході війни на Донбасі наша армія використовувала весь спектр свого артилерійського озброєння, в тому числі і зразки, кількість яких буквально можна «перерахувати на пальцях однієї руки». У тому числі і досить потужні 152-мм САУ «Гіацинт-С».

Після «ракетного буму» часів Хрущова на початку 1970-х радянські конструктори повернулися до ідеї потужних самохідних артилерійських систем, які могли б «працювати» на поле бою ядерними тактичними боєприпасами. На той момент це було досить перспективний напрямок, так як ракетні тактичні системи були дуже недосконалі - вимагали досить великого часу на розгортання комплексу і були вкрай вразливі для противника.

«Гіацинт-С» в експозиції АСВ (м.Львів)

Спочатку була прийнята популярна в той час схема відкритої установки знаряддя, хоча розглядалися і баштовий, і рубочний варіанти. Крім того, в рамках аванпроекта «Гіацинт» паралельно йшли розробки самохідного і на буксирі варіанту. В результаті з'явилися самохідна 2С5 «Гіацинт-С» і 2А36 «Гіацинт-Б». Основою самохідного варіанту стала 152,4-мм гармата 2А37 з роздільно-гільзовим заряджанням. При цьому варто відзначити, що постріли (снаряд + заряд) як самохідної гармати, так і її буксирі аналога 2А36 не мали взаємозамінності з пострілами інших 152-мм гармат, які стоять на озброєнні радянської армії.

Основний калібр САУ «Гіацинт-С»

Основою для установки гармати стало шасі 100-мм самохідної установки СУ-100П (на цій же базі змонтований ЗРК «Круг»), корпус - суцільнозварний і повністю броньований з лобовим листом товщиною 30 мм. Він захищає екіпаж установки та обладнання від куль, осколків і забезпечує захист екіпажу від зброї масового ураження на марші. У середній і кормовій частинах корпусу розташоване бойове відділення, де розміщений возить боєзапас в вертикальних укладаннях. У передній частині корпусу розміщено моторно-трансмісійне відділення з 12-циліндровим багатопаливним дизелем В-59.

Принципово нова компоновочная схема системи з передачею зусилля пострілу через опорну плиту на грунт надала велику стійкість самохідної гармати при пострілі.

Механізована боеукладка на 30 пострілів і механізм заряджання забезпечують автоматизований цикл заряджання. Установка 2С5 оснащена напівавтоматичним механізмом заряджання з ланцюговим транспортером і електроприводом. За допомогою механізму заряджання елементи пострілів переміщаються на лінію досилання. Стрільба з гармати 2С5 може вестися не тільки з подачею пострілів з боеукладки, але і з грунту.
Максимальна дальність стрільби з гармати звичайними снарядами становить 28 400 м, активно-реактивними снарядами - 33 500 м. Маса осколково-фугасної снаряда - 46 кг.

У серійне виробництво САУ «Гіацинт» були запущені в 1976 році і надійшли на озброєння артилерійських бригад і дивізій.

Україна після розпаду СРСР дісталося всього 24 артустановки зі складу 13-го артилерійського полку. Всі вони на момент початку війни на Донбасі були зібрані в 26-й окремій артилерійській бригаді (базування - м Бердичів Житомирської області). Це був 3-й дивізіон з 18 САУ (ще дві машини знаходилися на постаментах в 6-му навчальному полку і Академії Сухопутних військ).

8-я батарея готується до відправки в сторону Криму, квітень 2014 р

Першою на війну вирушила 8-я батарея (по суті, єдина боєготовності), яка 10 квітня залізницею була перекинута на полігон «Широкий Лан», де формувалася угруповання для захисту кримського напрямку. 

Решта дві батареї (7-я і 9-я) після доукомплектування мобілізованими 3 травня були відправлені на житомирський полігон, де проходили бойове злагодження.

На Донбасі вперше самохідні «Гіацинти» з'явилися лише 1 червня, коли 7-я батарея (командир - капітан Віталій Вітковський) вирушила для посилення дій 2-ї батальйонно-тактичної групи 30-ї мехбригади. Приблизно через місяць (14-я липня) в АТО вирушила і 9-я батарея (командир - капітан Євген Луценко). В цей же період на Донбасі з'явилася і 8-я батарея, яка першою і понесла втрату в матчастини. Це сталося 15 липня під час обстрілу ворожої артилерії. Хоча установка з №312 по документам і вважається знищеною в ході обстрілу, однак на фото від бойовиків вона виглядає непошкодженою. На початок серпня одна батарея діяла на луганському напрямку, а решта дві підтримували бойові дії нашої угруповання на прикордонному напрямку.

САУ 9-ї батареї на фронті, літо 2014 р

До пори до часу у бойовиків не було коштів для ураження наших далекобійних САУ, однак коли в справу втрутилася російська армія, «гіацинт» довелося не солодко. В першу чергу доводилося дуже часто міняти дислокацію. Так, наприклад, 8-а батарея перебазувалася з Білоярівка Амвросіївського району в Осикове Старобешівського.

Втрачена (кинута?) САУ, Амвросіївський район, липень 2014 р

Однак основні втрати дивізіон поніс на луганському напрямку. Так, 30 серпня в результаті вогневого нальоту в районі Лутугине були знищені одна гармата (бортовий №315), три автомобіля, тягач МТ-лобі, а також боєприпаси.

На жаль, не обійшлося і без втрат особового складу. Так, 1 вересня в результаті обстрілу російськими «Градами» позицій 9-ї батареї і 12-й 4-го дивізіону в районі Веселої Гори загинув механік-водій старший солдат Василь Маляновскій, ще четверо бійців отримали осколкові поранення (14 вересня один з них - командир гармати солдат Олексій Богуш помер в госпіталі).

 

 Втрачена в районі Лутугине САУ

Після підписання Мінських угод «Гіацинти» були відведені на необхідну відстань від лінії протистояння і в боях більше не брали участь.

Практично весь нинішній склад дивізіону САУ «Гіацинт-С» 26-й артбригади на одному фото

Нині подальша доля САУ 2С5 «Гіацинт-С» в складі ВСУ досить туманна. Справа в тому, що виробничих потужностей для ремонту шасі немає, як і виробництва стовбурів, які були вкрай зношені під час літньої кампанії 2014 року. Проте час від часу самохідки миготять на навчаннях і нині перебувають на озброєнні бригади.
 

10 міфів про УПА

10 міфів про УПА: чи були батальйони Нахтіґаль, Роланд та дивізія Галичина каральними підрозділами СС? 
3 квітня 2017, 11:25
 
 3449

Хор батальйону Роланд, 1941 рік

Фото: Надано Українським інститутом національної пам’яті

Нахтіґаль та Роланд не входили до структури СС, їхні вояки не мали есесівських звань і виконували допоміжні функції, а Галичина використовувалася передусім як бойова частина. Чому ж їх звуть каральними?

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний проект, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії

Попередні матеріали проекту 10 міфів про УПА читайте тут

Міф 2: Батальйони Нахтіґаль, Роланд та дивізія Галичина були каральними підрозділами СС

Цитата-міф: Ізраїль готовий надати документальні докази звірств батальйону Nachtigall SS під командуванням Шухевича.

Комуністична партія України,

заголовок повідомлення на офіційному сайті

7 грудня 2007 року

Суть міфу

Під час Другої світової війни німці створили з українських націоналістів батальйони Нахтіґаль, Роланд, а також дивізію Галичина. Ці підрозділи комплектувалися з нацистських колаборантів, входили до структури СС, підпорядковувалися її керівництву та мали есесівські звання. Нахтіґаль, Роланд та дивізія Галичина були створені для винищення мирного населення на окупованих територіях.

Факти стисло

Нахтіґаль та Роланд діяли у складі Вермахту, ніколи не входили до структури СС, а їхні вояки не мали есесівських звань. На початку німецько-радянської війни обидва батальйони виконували допоміжні функції, а восени 1941 були переформовані у 201-й охоронний батальйон поліції порядку.

Дивізія Галичина, створена у 1943 році, належала не до загальних СС, а до військ СС, і використовувалася передусім як бойова частина.

Бійці батальйону Нахтіґаль Фото: надано Українським інститутом національної пам’ятіБійці батальйону Нахтіґаль Фото: надано Українським інститутом національної пам’яті

Факти докладніше

Цей міф сформувався за радянських часів. Відповідно до нього, всі учасники українського визвольного руху під час війни були зрадниками батьківщини та маріонетками на німецькій службі, які радо виконували всі забаганки «хазяїв». Німці ж довіряли їм лише найбруднішу роботу — проведення каральних акцій проти неозброєного цивільного населення.

Здебільшого автори подібних «сенсацій» не розуміють різницю між військовими формуваннями, що діяли на території України у роки війни. Тому й у пересічного глядача, зазвичай, не виникає запитань, коли він чує з блакитного екрана про «батальйон СС Нахтіґаль». Але факти свідчать про інше.

Батальйони Нахтіґаль та Роланд ніколи не були підрозділами СС. Ініціатором їх створення був не райхсфюрер СС Гіммлер, а ОУН, спільно з офіцерами Вермахту, зокрема з військової розвідки (Абверу).

Утім, кожен з ініціаторів створення батальйонів переслідував власну мету. Оунівці розглядали ці два батальйони як певною мірою основу для майбутньої української армії. Адже на початку 1941 року керівництво ОУН знало про підготовку до війни Німеччини та СРСР і розраховувало, що саме у момент початку війни вдасться підняти повстання на території України і створити незалежну державу.

Для підготовки повстання і подальшого утримання території були потрібні люди з військовим досвідом та зброя. Однак у тій ситуації, у якій опинилася ОУН після анексії Західної України Радянським Союзом, отримати військовий вишкіл її члени могли лише у лавах однієї армії — німецької. Країни Західної Європи не готові були сприймати ОУН як самостійного гравця і не надавали їй допомогу. А перемовини із головним ворогом — СРСР тим паче були неприйнятні.

У переговорах із керівництвом Абверу представники ОУН домагалися створення спеціальних підрозділів, у яких члени організації мали пройти військовий вишкіл, а згодом — стати основою для формування нової української армії.

Німецька сторона мала дещо інші плани. Нахтіґаль і Роланд керівництво Абверу розглядало як розвідувально-диверсійні батальйони, які під час війни мали влаштовувати диверсійні операції проти радянських військових частин, а також забезпечувати безпеку пересування німецьких частин, роззброєння залишків Червоної армії, охорону ешелонів з полоненими та боєприпасами.

Завдання, які ставили перед батальйонами як керівництво Абверу, так і ОУН, суттєво відрізнялися від задач, які мало виконувати СС на окупованих територіях.

Рядові та частина командирів батальйонів були українцями. Вони носили військові, а не есесівські звання, а їхні командири з німецького боку також були з Вермахту. І Нахтіґаль, і Роланд жодним чином не підпорядковувалися командуванню СС.

Незважаючи на сподівання ОУН, участь обох батальйонів у бойових діях була обмеженою. Роланд улітку 1941 року перекинули на територію Молдови та Одеської області, де його особовий склад кілька тижнів перебував у очікуванні наказу, а потім підрозділ знову повернули до Австрії.

Батальйон Нахтіґаль у складі німецької армії брав участь у зайнятті Львова та дійшов до Вінниці. Вже у серпні 1941 року його відкликали з фронту, а 16 вересня обидва батальйони переформували.

Геть іншою була історія дивізії Галичина. Її створення почалося майже через два роки після створення батальйонів Нахтіґаль та Роланд — навесні 1943 року, на території Східної Галичини, яка тоді входила до складу німецького Генерал-губернаторства.

Поручник дивізії Галичина Володимир Козак. Зверніть увагу на петлиці: замість есесівських рун у галицькій дивізії носили «левик» — стилізований герб Галичини Фото: надано Українським інститутом національної пам’ятіПоручник дивізії Галичина Володимир Козак. Зверніть увагу на петлиці: замість есесівських рун у галицькій дивізії носили «левик» — стилізований герб Галичини Фото: надано Українським інститутом національної пам’яті

Хоча в офіційній назві формування до квітня 1945 року була присутня абревіатура СС, від самого початку дивізія була суто військовим формуванням. Тому вона входила до структури не загальних СС (Allgemeine SS), а до так званих військ СС (Waffen-SS). Таких дивізій існувало більше сорока, в основі половини з них був особовий склад із населення окупованих і союзних Німеччині держав (хорвати, латиші, естонці, угорці, французи тощо). Дивізія Галичина була призначена для бойових дій на фронті поруч з Вермахтом.

Рядовий та найнижчий командний склад комплектувався з українців — переважно вихідців з Галичини. Командні посади від командиру батальйону та вище до 1945 року переважно обіймали німці, хоча траплялися і українці, наприклад, одним із командирів дивізіону був Микола Палієнко.

Українці вступили до лав дивізії, маючи різні мотиви. Частина розглядали перебування у Галичині як можливість здобути військовий досвід та зброю для того, аби у подальшому перейти до УПА, яка на той час не мала можливості вишколити та озброїти таку кількість вояків. Інші сподівалися, що дивізія стане основою для формування українських військових частин для боротьби з СРСР, нехай навіть на боці німців. Були й такі, що вступали до лав дивізії, аби уникнути примусового вивезення на роботу до Німеччини чи не залишитися на території, на яку мали невдовзі прийти радянські війська. Певну частину вояків до Галичини мобілізували примусово.

Офіційно ОУН(б) виступала проти формування дивізії та навіть поширювала заклики до українців не вступати до лав Галичини. Однак фактично певна кількість членів Організації опинилися у її складі. Вони так само мали на меті здобути вишкіл та зброю, а також слугувати «зв’язною» ланкою між вояками дивізії та УПА з тим, аби у потрібний момент організувати їхній перехід до українського підпілля. Натомість ОУН(м) навпаки закликала молодь вступати до лав дивізії, розглядаючи це формування як можливість для збройної боротьби проти СРСР.

Дивізія Галичина брала участь у боях проти наступу Червоної армії. Улітку 1944 року дивізію перекинули під місто Броди на Львівщині у розпорядження 13-го армійського корпусу в складі групи армій Північна Україна, де вона зайняла другу лінію оборони. Під час бою дивізію оточили і розбили. З 11 тисяч вояків вийшли з оточення лише близько 3 тисяч, з яких близько 1,5 тисячі на чолі з генералом Фрайтаґом відступили у напрямку Закарпаття. Решта або загинули, або потрапили у радянський полон, або приєдналися до УПА. Загалом дивізія тоді втратила до 70% особового складу.

Після перекомплектування дивізію відправили до Словаччини, де вона брала участь у боротьбі зі словацькими партизанами. У січні 1945 року її перекинули до Югославії для боротьби проти комуністичних партизанів Йосипа Броза Тіта.

Побутує міф про те, що дивізія Галичина начебто здійснювала придушення Варшавського повстання у серпні — вересні 1944 року, однак це не відповідає дійсності .

У квітні 1945 року дивізія деякий час воювала на фронті поблизу замку Ґляйхенберґ в Австрії. Наприкінці квітня її вивели зі складу військ СС та присвоїли нову назву — 1-а українська дивізія Української національної армії.

Після капітуляції Німеччини вояків дивізії інтернували у британській та американській окупаційних зонах, а після 1948 року вони роз’їхалися по всьому світу — у США, Канаду, Австралію, Аргентину та інші країни. У 1985 році для розслідування фактів можливої присутності у Канаді воєнних злочинців, в тому числі вихідців з України та країн Балтії, була створена так звана Комісія Дешена. За результатом вивчення архівних матеріалів та допиту свідків у Канаді та Західній Європі Комісія підготувала звіт, в якому жоден з емігрантів — колишніх учасників дивізії Галичина — не був визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів під час Другої світової війни.

Автори тексту — Олеся Ісаюк, Центр досліджень визвольного руху, Сергій Рябенко, Український інститут національної пам’яті

10 міфів про УПА. Як було насправді?— спільний інформаційний проект НВ,Українського інституту національної пам’ятіЦентра досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

Почався в Україні Sea Breeze-2019

SEA BREEZE: ЯК ЦЕ БУЛО КОЛИСЬ І ЧОГО ОЧІКУВАТИ ЦЬОГОРІЧ
1 Липня 2019 12:57

У понеділок, 1 липня, в Україні стартували уже 17 щорічні багатонаціональні військові навчання Sea Breeze.

Про те, як пройдуть цьогорічні навчання у матеріалі "Прямого".

Домовленості з НАТО, протести Росії та окупація Криму

Багатонаціональні військові навчання Sea Breeze проводять в Україні щорічно, починаючи з 1997 року. Метою навчань є покращення співпраці й координації між країнами чорноморського регіону, окрім РФ, відпрацювання маневрів в морі та на суходолі. За домовленістю, Україна надає військову і цивільну інфраструктуру чорноморського узбережжя, а США підтримують навчання фінансово, надають поміч в техніці та обладнанні. Навчання не проводяться виключно з країнами-членами НАТО — участь в них беруть як члени блоку, так і інші країни.

Перші навчання відбувались в серпні 1997 року в районі озера Донузлав та на полігоні "Широкий лан". А їх морська фаза відбувалась в районі північно-західної частини Чорного моря.

Наступного року в навчання брали участь військові кораблі Російської Федерації, хоча вже за десять років уряд РФ висловив занепокоєння у зв'язку з, на їхню думку, "антиросійським характером" навчань та участю в них позарегіональних держав.

А у 2006 році ліві та проросійські сили, організовані КПУ та ПСПУ Вітренко, за інформаційної підтримки російських державних ЗМІ, блокували кораблі та військовослужбовці США в Феодосії, заявляючи, що навчання є "експансією НАТО в Україні".

З 2015 року навчання мають певну тактично-стратегічну специфічність через окупацію Криму, відбувалися у морі та на суші.

Минулорічні навчання проводитися в Одеській та Миколаївській областях, а також на визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря. Особливістю українсько-американського навчання "Сі Бриз — 2018" буде управління силами морського, повітряного та наземного компонентів безпосередньо з моря з борту штабного корабля ВМС США Mount Whitney. Особовий склад новоствореного Морського командування Військово-Морських Сил ЗС України складатиме основу багатонаціонального штабу й у взаємодії зі своїми іноземними колегами отримає практичний досвід планування операцій та управління силами за стандартами НАТО.

На минулорічних навчаннях залучили 29 кораблів, катерів і суден, 1 підводний човен, 25 літальних апаратів, близько 3 тисяч особового складу. Основними навчально-бойовими елементами та завданнями стали дії протикорабельної та протиповітряної оборони, висадки морського десанту на необладнане узбережжя, проведення рейдових дій, тактичне маневрування та плавання в ордерах.

Протягом навчань корабельні екіпажі пройшли в морі близько 2500 миль, авіатори здійснили понад 200 польотів із загальним нальотом близько 105 годин, морські піхотинці виконали понад 400 стрибків з парашутом, половина з яких — вночі, а 60 — на воду, дайвери провели під водою понад 70 годин.

Sea Breeze-2019

За даними АрміяFM, у навчаннях візьмуть участь 19 держав, 32 кораблі, 24 літаки та понад 3000 військових.

Раніше у Держприкордонслужби розкрили деякі особливості навчань.

У морському компоненті заплановані артилерійські стрільби, висадки оглядових груп та багато інших вправ, суть завдань яких не розголошується, оскільки залишається актуальним режим "вільної гри" (free play), в якому раптові завдання будуть надходити від багатонаціонального штабу навчань.

Певною новацією цьогорічних навчань стане відпрацювання річкового елементу. За легендою ворожі елементи намагатимуться заблокувати вихід до моря із найбільшої водної артерії Європи – річки Дунай. Корабельно-катерний склад Морської охорони отримає завдання забезпечення супроводження транспортних цивільних суден річкою та їх вільний прохід через гирло Дунаю до Чорного моря. В даному навчальному елементі будуть залучені виключно сили Держприкордонслужби, зокрема Морської охорони.

Планом навчань передбачено нарощування натренованості персоналу спеціальних підрозділів, в тому числі й з їх висадкою на захоплені об’єкти з повітря. А в спеціалізованих водолазних тренінгах вперше візьмуть участь представники загону "ДОЗОР", які мають відповідну спеціалізацію.

Крім того, персонал Морської охорони пройде навчання на курсах оглядових груп, де буде можливість обмінятися досвідом із грецькими колегами. На курсах з боротьби за живучість надводного корабля від турецьких партнерів буде представлено сучасне обладнання та засоби його ефективного застосування.

За повідомленням Міноборони військові навчання старутваои в Одесі з урочистого підняття прапорів чотирьох держав: США, України, Грузії та Молдови.

Напередодні в польовому таборі Міжнародних сил пройшов стройовий огляд підрозділів, які візьмуть участь в навчаннях. На плацу, в повній бойовій екіпіровці з штатною зброєю, вишикувалися шеренги військовослужбовців, які представляють країни-учасниці "Сі-Бриз-2019".

"Більшість наших хлопців з 503 батальйону, вперше беруть участь в таких навчаннях. Тепер ми практично всі беремо участь у цих навчаннях. Це цікавою, насамперед – поспілкуватися з учасниками з інших країн. Наприклад, вчора відбувалися навчання з тактичної медицини, і нам інструктори продемонстрували як у них відбувається евакуація поранених з поля бою. В нас трохи інакше. Але порозумілися наші тактичні медики і їхні медики, трохи обмінялися досвідом. Так само і в іншому – демонструють один одному зброю, особливості. Наші хлопці гарно знають англійську мову і спілкуються вільно з іноземцями. Дуже цікавий обмін досвідом відбувається", — розповіла у коментарі АрміяFM речниця навчань Лариса Мала.

Заступник командувача Військово-морських сил України з логістики контрадмірал Ігор Ступницький у коментарі "Радіо Свобода" розкрив деякі особливості матеріально-технічного забезпечення цьогорічних навчань.

На навчання цьогоріч в Одесу вперше прибуло американське судно забезпечення USNS Yuma. Це транспортно-десантний швидкохідний катамаран (Joint High Speed Vessels – JHSV), призначений для перевезення військового підрозділу, техніки, спорядження.

За словами контр-адмірала, морська компонента навчань "Сі Бриз" – найголовніша (сухопутна і авіаційна є допоміжними), тому найбільш затратна за часом підготовки й ресурсами. Для забезпечення участі у навчаннях кораблів, катерів, допоміжних суден Військово-морських сил України підготували понад 1,5 тисячі тонн корабельного палива. Для повітряної та наземної техніки – 400 тонн авіаційного керосину, 50 тонн бензину.

Іноземні кораблі приходять зі своїм двотижневим запасом необхідного – від боєприпасів і палива до продуктів харчування і води.

Літак A400 Atlas Королівських Військово-повітряних сил Великої Британії доставив до Одеси бійців морського спецпризначення. З ними – спеціальне обладнання, спорядження та провіант.

Польовий табір сухопутної компоненти "Сі Бризу" розгорнули поблизу Одеси – на Чорноморському полігоні Військової академії. Там розмістяться військовослужбовці з 8 країн сухопутного угруповання "Сі Бризу", в тому числі України, США, Великої Британії, Грузії, Молдови.

У попередні роки неофіційна церемонія відкриття, сухопутна компонента тощо були на Миколаївщині – на території 235-го загальновійськового навчального центру "Широкий лан".

У польовому таборі запас питної води – 200 тонн (6 літрів на добу на кожного військовослужбовця), там проходитимуть сніданки й вечері. А обід проходитиме в польових умовах – заготовлено 23 тонни сухих пайків (американських).

Для виконання завдань під час сухопутної компоненти "Сі Бризу" український підрозділ і приєднаний до нього молдовський забезпечені 300 одиницями великокаліберних снарядів, 23 тисячами одиниць малокаліберних боєприпасів.

Після закінчення маневрів згортання сил і засобів триває протягом 3-5 днів. Все, що залишається невикористаним, ставлять на облік і зберігають до наступних навчань.

Заступник командувача ВМС ЗС України з логістики контрадмірал Ігор Ступницький також розповів про деякі відмінності в логістиці армій країн НАТО і ЗСУ: "У них на частини забезпечення й логістики припадає 50-60% від загальної чисельності Збройних сил. Наш показник – на рівні 25-30%".

Нагадаємо, 12 березня набув чинності закон про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2019 році для участі у багатонаціональних навчаннях. Закон схвалює рішення президента про допуск на територію України іноземних військовослужбовців для участі в українсько-американському навчанні "Репід Трайдент – 2019", українсько-американському навчанні "Сі Бриз – 2019", українсько-румунському навчанні "Ріверайн – 2019", багатонаціональному навчанні "Кленова Арка – 2019" та українсько-британському навчанні "Воріер Вотчер – 2019".

В районі навчань sea breeze 2019 діє шкідник - рф

РФ ВДАЛАСЬ ДО ПРОВОКАЦІЙ ТА ПЕРЕКРИЛА ОДИН З РАЙОНІВ НАВЧАНЬ SEA BREEZE 2019
2 Липня 2019 15:28

Як і очікувалося Росія вдалась до перепон та провокацій в ході міжнародних навчань Sea Breeze 2019, які проводить Україна разом з 19 країнами учасниками

Про це повідомляє Український мілітарний портал.

Перед самим початком навчань Росія міжнародним приписом 0698/2019 перекрила район площею у 8 тисяч квадратних кілометрів у Чорному морі де мала розташуватися одна з локацій міжнародних навчань.

Перекритий район у Чорному морі за приписом 0698/2019

Зроблено було це за пару діб до початку Sea Breeze 2019, через що організатори відкорегували плани проведення морських маневрів.

“Наразі маневри територіально переплановані та відбудуться за задумом штабу навчань”, – сказав Командуючий ВМС ЗС України Ігор Воронченко в промові під час урочистого відкриття навчань

Цього року у морському компоненті навчань учасники проводитимуть артилерійські стрільби, висадки оглядових груп та займуться вдосконаленням взаємодії спеціальних підрозділів. Також новацією навчань стане відпрацювання річкового елемента на річці Дунай.

У маневрах Sea Breeze 2019 візьмуть участь кораблі, авіаційна техніка та військові як країн-членів НАТО, так і їхніх союзників. Першу групи представлятимуть США, Великобританія, Канада, Італія, Туреччина, Польща, Норвегія, Болгарія, Греція, Румунія, Данія, Латвія, Естонія, до другої належать ОАЕ, Швеція, Україна, Молдова, Грузія.

Також читайте: в Одесі відбулась конференція щодо планів українсько-американських навчань Sea Breeze - 2019.

Хомчак замість Муженка - маємо нового голову Генштабу

Хомчак замість Муженка. Що відомо про нового голову Генштабу?
  • 21 травня 2019 
Руслан ХомчакКопирайт изображенияУНІАНImage captionРуслан Хомчак з 2016 року обіймав посаду начальника штабу Сухопутних сил ЗСУ

Президент України Володимир Зеленський звільнив Віктора Муженка з посади начальника Генштабу - головнокомандувача Збройних сил України, і призначив на цю посаду генерал-лейтенанта Руслана Хомчака.

Руслан Хомчак з 2016 року обіймав посаду начальника штабу Сухопутних сил ЗСУ.

Під час війни на Донбасі він очолював операцію зі взяття Іловайська, яка завершилася чисельними жертвами серед українських військових.

Що відомо про нового очільника Генштабу?

Новому очільнику Генштабу 51 рік, він є випускником Московського загально-військового училища.

За часів незалежності був начальником штабу 24-ї окремої механізованої бригади у місті Яворів на Львівщині, командував 300-м окремим механізованим полком у Чернівцях, очолював 72-у окрему механізовану бригаду у Білій Церкві.

У 2009 році він очолив штаб 8-го армійського корпусу, а 2012 року став командиром 6-го армійського корпуса, який з 2013 року називався оперативним командуванням "Південь".

У 2011 році Руслан Хомчак отримав звання генерал-майора, а у 2013 році - звання генерал-лейтенанта.

Під час війни на Донбасі Руслан Хомчак командував одним з секторів сил АТО у Донецькій області та операцією зі взяття Іловайська.

У вересні 2014 року він заявив, що біля Іловайська українським військовим протистояли регулярні війська Російської Федерації.

"Іловайськ під контролем саме російських військ. Своїми очима з 24 по 28 серпня спостерігав там підрозділи Російської Федерації. 24 серпня ми вже мали з ними перший вогневий контакт в районі сіл Многопілля та Аграрне, що східніше Іловайська", - наполягав генерал.

За словами Хомчака, українським військам там протистояли батальйонні групи десантних, десантно-штурмових та мотострілецьких бригад.

Питання Іловайська на виборах

Під час дебатів 19 квітня Володимир Зеленський запитав Петра Порошенка: "Чому ніхто не сидить за Іловайськ та Дебальцеве?"

Член команди Володимира Зеленського з питань оборони Іван Апаршин 22 квітня у своєму блозі на Обозреватель пообіцяв оприлюднення інформації про операції в Іловайську та Дебальцевому.

"Правда стосовно Іловайська, стосовно Дебальцевого, стосовно початку війни у 2014 році, стосовно захоплення Криму - буде оприлюднена. І максимально доведена до логічного завершення. Уже найближчим часом люди дізнаються правду", - наголосив він.

"І посадові особи, які ухвалювали рішення чи бездіяли там, де треба було діяти - будуть притягнуті до відповідальності", - пообіцяв пан Апаршин.

"Дуже серйозні хлопці"

Оборона - та сфера, де новообраний президент України має ключові повноваження й може проводити зміни мало не від початку каденції.

Теми кадрових змін в армії Володимир Зеленський торкнувся вже на першому брифінгу після оголошення результатів екзит-полів.

Тоді на питання BBC News Україна, чи є у нього вже кандидати для призначень у Генштаб, Зеленський відповів, що "у нас є дуже серйозні хлопці, які мають авторитет в армії, це діючі генерали".

НАТО запускає масштабну підтримку України

НАТО запускає масштабну підтримку України: повний список допомоги Альянсу



Військові навчання, фінансова та технічна програма для нашого захисту 2019 рік для України буде насиченим не тільки у плані майбутніх виборів – заплановано 6 масштабних навчань із залученням іноземних військ, які передбачають допуск у країну до 8 тисяч солдатів із різних країн НАТО.

Багатонаціональні навчання з підготовки Збройних сил
Тактичні навчання із залученням армії протягом усього 2019 року. Загалом у кампанії беруть участь до 13 тисяч солдатів (від США — до 1,5 тисячі осіб, до 3-х літаків і вертольотів; від інших країн НАТО — така сама кількість). Навчання проходять на Яворівському полігоні у Львівській області.

Українсько-американські навчання "Репід Трайдент-2019"
Командно-штабні навчання на Яворівському полігоні. Пройдуть у червні та жовтні (загальна тривалість — до 25 днів). Усього беруть участь до 4,2 тисячі військових, а також до 23 літаків і вертольотів, до 30 одиниць колісної техніки (в тому числі до 2 тисяч солдатів НАТО);
Дивіться: Rapid Trident — 2018

Українсько-американські навчання "Сі Бриз-2019"
Командно-штабні навчання в акваторії Чорного моря (м. Очаків, о. Первомайський та Зміїний), міжнародні аеропорти "Одеса" і "Миколаїв", військовий порт "Очаків", причали Одеського торгового порту, військово-морські бази "Південь" і "Схід". Навчання пройдуть у червні-вересні, тривалістю до 20 днів. У них візьмуть участь до 4750 військових, зокрема до 2-х тисяч солдатів НАТО;

Дивіться: представники українських ВМС планують концепцію навчання "Сі Бриз-2019"

Українсько-румунські навчання "Ріверайн-2019"
Короткі (10-денні) тактичні навчання із залученням військ і кораблів на річці Дунай, а також в акваторії Чорного моря. У рамках кампанії участь візьмуть до 400 чоловік, у тому числі до 200 військових із Румунії;



Багатонаціональні навчання "Клено
У  період із липня по грудень 2019 року. Заходи пройдуть на території Житомирської області, у них візьмуть участь до 450 військових, зокрема до 350 солдатів із країн НАТО;

Дивіться: Кленова арка, 2016

Українсько-британські навчання "Воріер Вотчер-2019"
пройдуть із серпня по жовтень на військових аеродромах і полігонах Миколаївської області. У кампанії будуть задіяні до 380 військових, у тому числі до 300 — з Британії.

У 2019 році Україна може отримати велику військову допомогу й контракти. Йдеться про можливу передачу Україні двох військових фрегатів класу "Олівер Хазард Перрі". Це хоч і не нові, але досить "бойові" кораблі, оснащені в тому числі і ракетами класу "Гарпун".

Крім того, після прийняття закону про закупівлю зброї з-за кордону, Генеральний штаб і Міністерство оборони отримають можливість напряму купувати техніку в країн НАТО. Зараз Україна потребує нових систем РЛС, в перші роки АТО наша країна втратила майже половину боєздатної авіації.

Трастовий фонд НАТО з утилізації в Україні легких озброєнь та стрілецької зброї і звичайних боєприпасів:

Мета: залучення міжнародної допомоги для ліквідації надлишкових/застарілих легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів, а також протипіхотних мін типу ПФМ-1.

Зазначений Трастовий фонд є найбільшим у світи за обсягами серед подібних.

Завдання: надання допомоги в утилізації:

на 1-му етапі (2006-2010 рр., завершено) – 400 тис. од. ЛОСЗ, 1 тис. ПЗРК та 15 тисяч тонн боєприпасів;

на 2-му етапі (2012 – 2017 рр., триває) – 366 тис. од. ЛОСЗ та 36,3 тис. тонн боєприпасів; 76 тисяч тон звичайних боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1;

на 3-му етапі – 366 тис. од. ЛОСЗ та 39,3 тис. тонн боєприпасів, 3 мільйони одиниць протипіхотних мін типу ПФМ-1.

на 4-му етапі – 368 тис. од. ЛОСЗ та 42,4 тис. тонн боєприпасів.

Дивіться:  Допомога НАТО для зміцнення безпеки та стійкості України

https://znaj.ua/society/213354-nato-zapuskaye-masshtabnu-pidtrimku-ukrajini-povniy-spisok-dopomogi-alyansu

Збройні Сили України отримали нову техніку

Збройні Сили України отримали модернізовані бойові літаки, гелікоптери та безпілотники

1 грудня 2018 року - 16:03

Збройні Сили України отримали модернізовані бойові літаки, гелікоптери та безпілотники

Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко передав озброєння та військову техніку командирами військових підрозділів та бойових машин. Глава держави вручив відповідні сертифікати на техніку.

«Кожна одиниця нової бойової техніки – це вагомий внесок у національну обороноздатність і у безпеку наших громадян. Сьогодні українські льотчики отримують нову та відремонтовану авіаційну техніку. Серед них – винищувачі, навчально-тренувальні літаки, гелікоптери та безпілотники», - повідомив Глава держави.

При цьому він зауважив, що на початку листопада підрозділи Протиповітряної оборони Сухопутних військ та Зенітних ракетних військ провели стрільби із зенітних ракетних комплексів. Усі ці комплекси було відновлено на підприємствах «Укроборонпрому».

«Стрільби довели майстерність наших воїнів», - зазначив Верховний Головнокомандувач.

Глава держави оглянув передану техніку та поспілкувався з військовими. Крім того, Президент ознайомився зі зразками авіаційної техніки виробництва ДП «Антонов», зокрема військово-транспортний літак АН-132-D та АН-77.

Президент також зазначив, що український літак АН-77 має авіоніку провідних світових виробників і цей літак суттєво наближений до стандартів НАТО. «Цей літак має стати основою військово-транспортної авіації України. І не лише України. Його характеристики дозволяють кардинально розширити боєздатність десантно-штурмових військ. Адже вони зможуть використовувати навіть малопідготовлені шістсотметрові злітні смуги», - наголосив Президент.

До складу Збройних Сил України було передано кілька бойових літаків, а саме багатоцільові винищувачі Міг-29 та важкі багатоцільові високоманеврові всепогодні винищувачі Су-27. До військ також були передані бойові та транспортні гелікоптери навчально-тренувальні і навчально-бойові літаки Л-39 та безпілотні авіаційні комплекси Spectator М.

Уся військова техніка та озброєння пройшли ремонт та модернізацію на вітчизняних підприємствах оборонно-промислового комплексу.


https://www.president.gov.ua/news/zbrojni-sili-ukrayini-otrimali-modernizovani-bojovi-litaki-g-51614

Як знищували ЗСУ любі друзі

Как ВСУ лишали боеспособности: Киевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз представил данные о количестве вооружения

Данные обнародовали во время заседания парламентской ВСК для расследования фактов хищения в Вооруженных силах и подрыва обороноспособности государства

11:4021.11.2018
Фото из открытых источников

В Украине по состоянию на 1991-й год было 6,5 тыс. танков, 7,6 тыс. бронированных машин, 1,4 тыс. самолетов, 350 кораблей и 1272 ядерные боеголовки.

На начало 2014 года осталось 1436 танков при потребностях ВСУ в 3200 единицах; 2020 БТР-ов при необходимости иметь 4500 единиц, 158 боевых самолетов при необходимости 460 единиц и 849 боевых ракет при необходимости иметь более тысячи.

Такие данные сообщил директор Киевского научно-исследовательского института судебных экспертиз (КНИИСЭ) Александр Рувин во время заседания 20 ноября ВСК для расследования возможного хищения в Вооруженных силах и подрыва обороноспособности государства. Презентацию обнародовали на сайте Верховной Рады.

По информации Киевского научно-исследовательского института судебных экспертиз, с 2004 года количество танков в Украине уменьшалось, однако оставалось в пределах потребностей Вооруженных сил, однако уже в 2005 году стало меньше возможного минимума - их продолжали выводить из состава ВСУ и продавать.

Как изменялось количество танков в Украине с 1991 до 2013 годаКиевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз

БМП и БТРы покрывали потребности украинских военнослужащих до 2004 года, а потом их было вдвое меньше, чем необходимо, с 2012 года же - даже меньше половины.

Как изменялось количество БМП/БТРов в Украине с 1991 до 2013 годаКиевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз

Зенитных ракетных комплексов было недостаточно уже с 2001 года, а по состоянию на 2013-й имеющиеся ЗРК составляли менее четверти необходимого количества.

Как изменялось количество зенитно-ракетных комплексов в Украине с 1991 до 2013 годаКиевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз

Когда Украина стала независимой, в стране было 1380 самолетов. Их было чуть больше 900 до 2004 года, просто на грани нужд ВСУ до 2009 года - 461 единица, однако в 2013 году - только 158 единиц.

Как менялось количество боевых самолетов в Украине с 1991 до 2013 годаКиевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз

Напомним, 17 сентября 2018 года в украинском парламенте официально начала работу временная следственная комиссия по расследованию хищений в ВСУ. 112.ua разбирался с тем, что уже известно о хищениях в Вооруженных силах.

Марафон для нескорених і мужніх

Відбувся відбір українських військових для участі у 43-му Марафоні морської піхоти США

23 липня 2018 року - 16:58

Відбувся відбір українських військових для участі у 43-му Марафоні морської піхоти США

У п’ятницю, 20 липня 2018 року, близько 70 ветеранів, учасників антитерористичної операції, які отримали поранення, каліцтва, контузії або захворювання, зібрались разом на стадіоні Центрального спортивного клубу Збройних сил України. Кожен з них пробував свої сили, щоб увійти до складу Національної команди ветеранів АТО, яка візьме участь у Марафоні морської піхоти США.

Кожен учасник команди має мати поранення або захворювання, отримане в АТО, пройти повний курс лікування та реабілітації та бути фізично готовим долати дистанцію у 10 та 42 кілометри у Сполучених штатах Америки разом із пораненими учасниками бойових дій з різних країн.

Марафон морської піхоти США – один з найбільших Марафонів. Його можна назвати «Народним марафоном», адже там зустрічаються та біжать військові, ветерани, родини загиблих та їх друзі зі всього світу. Дистанцію повного Марафону долають понад 30 тисяч людей, а на дистанції 10 км зазвичай понад 10 тисяч спортсменів.

Захід ініційовано та проводиться вже третій рік поспіль за підтримки Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО, які одержали поранення, каліцтва або інші захворювання під час участі в АТО Вадима Свириденка. Наших ветеранів гостинно запрошує взяти участь благодійна міжнародна організація «Allied Forces Foundation».

Так, у 2016 році тільки 4 поранених ветерани бігли дистанцію 10 кілометрів. У 2017 році кількість ветеранів збільшилась до 9 осіб. Вони долали 2 дистанції – 10 та 42 кілометри. Також Саша Чалапчій, з подвійною ампутацією нижніх кінцівок, проїхав на велосипеді з ручним управлінням 42 км.

Цього року нашу країну також представлятимуть 9 поранених ветеранів з різними життєвими історіями та власним шляхом реабілітації. Вони зробили зусилля над собою та почали тренуватись після травм та участі у бойових діях. Дата та місце проведення - кінець жовтня у Вашингтоні.

“Переможці відбору розказуватимуть там про нашу проблему, щоб більше людей дізналось про війну на сході України. Вони зможуть відвідати США та поспілкуватись з такими ж учасниками бойових дій з інших куточків світу, поділитися знаннями. Вперше ми взяли участь у цьому заході у 2016 році, у 2017 ми там закріпилися, а цьогоріч ми вже є невід’ємними учасниками цих змагань. Зараз Україна є невід’ємним учасником цих змагань, нас постійно ставлять усім в приклад. Сподіваємося, що ті хлопці, які пройдуть цього року відбір, гідно представлять Україну”, – розповів генерал-майор запасу ЗСУ, координатор марафону з американськими партнерами Володимир Гаврилов.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая