[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] І все-таки до тебе думка лине, Мій занепащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало,— Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже ...

Читати далі...

Тебе торкаюсь ніжно. Сутінки бузкові... Тепло двох тіл зливається в потік. Слова, нещирі гості випадкові, Втекли. Є погляд в очі, Жінка, Чоловік. Навколо - мегаполіс метушливий, Чужий нам простір, інший час. Є двоє - ми, є мить важлива, Що з'єднує в одне-єдине нас. 24.09.2009 Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Було сьогодні вранці Блакить крізь шибку майже справжня; Метелик на гостину – у вікно. «Вітаю!» І стрепенулось серце радісно-тривожно… «Лети, малий!» - Метелика – в долоні… «Як він б’ється!!!» В блакить полинув гість ранковий… Ніби й не було… 18.09.2009 Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

[Приєднана картинка] Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим. А листя просить: – Дай нам тої втіхи! Сади прекрасні, роси – як вино. Ворони п'ють надкльовані горіхи. А що їм, чорним? Чорним все одно. [Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки...

Читати далі...

Це диптих - спочатку каже він, а потім вона Я – твій творець… Тебе відтворюю з уяви, Життя вдихаю у бездушний камінь, Закохано і трепетно торкаюсь… Твій полонений я – Пігмаліон, О, мила серцю Галатея!..... Я – Галатея… Була я мертвим каменем - Одна між тисяч мармурових брил. Від теплих ніжних рук твоїх В мені життя зануртувало. О, мій творець, Пігмаліоне! 04.09.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Любіть Україну, як сонце, любіть,  як вітер, і трави, і води…  В годину щасливу і в радості мить,  любіть у годину негоди.  Любіть Україну у сні й наяву,  вишневу свою Україну,  красу її, вічно живу і нову,  і мову її солов'їну.  [Приєднана картинка] Між братніх народів, мов садом рясним,  сіяє вона над віками…  Любіть Україну всім серцем своїм  і всіми своїми ділами.  Для нас вона в світі єдина, одна  в просторів солодкому чарі…  Вона у зірках, і у...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Precz z moich oczu!... poslucham od razu, Precz z mego serca!... i serce poslucha, Precz z mej pamieci!... nie tego rozkazu Moja i twoja pamiec nie poslucha.[Приєднана картинка] Jak cien*     tym dluzszy, gdy padnie z daleka, Tym szerzej kolo zalobne roztoczy, - Tak moja postac, im dalej ucieka, Tym  grubszym  kirem  twa*    pamie*c     pomroczy. [Приєднана картинка] Na kazdym miejscu i o kazdej dobie, Gdziem z toba*  plakal, gdziem sie*  z toba*  bawil...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В душі моїй – несказані слова, Вона під ними часто знемагає, І тільки ніч безмовна правду знає, Яка то сила, вперта і жива. Вона в мені – як дивовижний світ, Що бавиться небесними вогнями, Змагається з холодними вітрами І тихим болем опадає з віт. [Приєднана картинка] Вертаюсь сто разів у світ п’янкої тиші, Бо інші всі світи до гіркоти чужі. Тут істина життя, тут пам’ять пише вірші, Тут грають почуття на клавішах душі. Вертаюсь сто разів в...

Читати далі...

Лиш не насмійся! Не насмійся... З моїх незграбних слів. Краплинами життя просійся В печаль забутих снів. Пролийся паводдю у душу, Прорвися спалахом зорі... Я мертвий день поволі зрушу - І підпалю! Нехай згорить Печаль із вчора, сум із завтра, Безглуздя рухів і думок... Й, можливо, варто... справді - варто Зробить тобі назустріч крок.

[Приєднана картинка] ДВА СЕРЦЯУ вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, відділившись від юрби, загорнемося в хутро ночі. Хай два серця - два голуби– співзвучно й тужно затріпочуть. ( Богдан Ігор-Антонич ) ...

Читати далі...