А до тебе так хочеться... знову Доторкнутись хоча б на хвилину. Але спека у горлі... і мову... Відібрало чомусь... Вже не линуть Слова так нестримно. Лише очі ... благаючи просять... Не лишати їх знову надії. Бо про тебе весь час тільки мріяв... Про твої вже відрізані коси, Та про зустріч під вранішні роси. Зварю зілля для сили та вдачі знов... Щоб мій шлях... став коротший до милої. Та й у жилах моїх та буяла кров... Щоб до перших півнів все устигли ми. Щоб слова та...

Читати далі...

Жорж Дикий СКОК – СКОК, АБО «ВЕРШНИК УДАЧІ» Віртуальне життя – ритуальне життя, Я у ньому скачу по удачу Я скачу без коня Через ніч в світло дня Я скачу – тільки світла не бачу Так минають роки Проминають віки Я скачу. Я скачу і не плачу Плаче Доля моя, Плаче в дома сім’я – Найдорожчим плачу я без плачу А для чого – хто зна? Де блукав допізна? Де скакав без коня по удачу? Я удачу догнав Я удачу загнав І тепер разом з нею я плачу – Ти, удача моя, Ми з тобою...

Читати далі...

Неодночасно, в самості безмежній Межу тонку останню перетнувши, Позатілесний вимір-світ бентежний НеВідчуттям неТіла враз відчувши, Ми впізнаватимемо тих, кого любили, Споріднених нам серцем і душею? Чи усвідомлення та пам’ять загубили За життєрозділом – останньою межею?... 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Обійми ніжні… Стан гнучкий - Твій нотний стан напружений, бринить… На ньому ноти я виписую ретельно, Акорди, паузи, форшлаги і морденти… Скрипковий ключ – як заголовок; Вигнувся, КЛЮЧ ДО МЕЛОДІЇ, Очікує…Ще мить – звучить! Мій неповторний твір, Мій інструмент тендітний… 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Обійми… Близькість Двох сердець, биття Споріднене, співзвучне; Не дует – вже соло! Твій вдих –мій видих, Вдих мій – видих твій; Перетікання… Груди до грудей – злиття… Енергії потік потужний, Квінтесенція життя. 13.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Присвята нашим діточкам Заклик до свідомості та мудрості дорослих Небожителі чудові, Ніжні вісники любові Променяться щирим світлом, Миротворці – наші діти. Дав їм Бог могутні крила, Нездоланні волю й силу Йти на Землю з Небосвіту – Щоб ЛЮБОВ на ній розквітла. Нам на щастя, просто в руки Сходять з Неба, терплять муки – Світлоносці не в пошані, Не на часі – злет високий; Крила...

Читати далі...

Забудь мої слова і з пам’яті зітри - Дурниці, вигадки то, примхи все жіночі! Вогонь дожеврів. Свищуть там вітри, Де він палав, і сиплють снігом в очі. Байдужість, третій зайвий, поміж нами Мур нездоланний кам’яний звела. Вогонь дотлів. Холодними вітрами Зима дихнула, попіл снігом замела. 01.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Марнославство – спосіб жити, Що вдягнути, з ким дружити, Змарнувати час престижно… Марнотратство – «Після мене Хоч потоп!..» Тим часом – нене!!!- Вже й життя минуло грішне. 02.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Перший сніг ***** привітання першому снігові :) ***** ******* Перший сніг… Упав на вії, Привітався з малюками. Перший сніг – зими надія, Не рипить під чобітками – Тане… Будуть сніговії, Заметілі, завірюхи… Дітлашня мала ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Забарився Амур… Жартівливий вірш :) Чи заблукав десь наш Амур? Чи в піднебессі теренкур, Малий, долає досі? Згубив, можливо, стріли й лук Та не знайшов?.. З дрижанням рук Втирає піт на носі… Забув адреси, імена? Чи спить, у Бога, в полинах - Вина й медів напився? Поцілив, певно, і не ТИХ?! В кущі сховався та ...

Читати далі...