хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-45 років

Замітки з міткою «вибори»

Вибір зроблено, а що ж далі?

Знаєте, коли щоразу приходить діло до виборів,я не перестаю дивуватись.Чому люди такі сліпі?Ладні один одному горло перегристи за придуману ідею, яку так і ніхто не втілить у життя.І Тимошенко і Янукович і так при владі, а толку то?Звідки такі надії,що як тільки хтось із них стане президентом,так наступить рай на землі (ну в залежності від того, хто кого підтримує).
Одні вважають, що як переможе Янукович (ну чи вже переміг), все, Україна мало не у велику вісімку війде, інші - що пів країни в Сибір вишлють.
Всі сваряться,накопишують негатив і цим самим руйнують найголовніше, те за що ніби боряться КРАЇНУ.Адже президент - це лише одна людина, а Україна - це 46 мільйонів...і якщо ми не навчимось бути добрими один до одного,розуміти один одного,слухати і допомагати один одному - то ніякий президент нам не допоможе.

Отож, ДАВАЙТЕ ЖИТИ ДРУЖНО!angel

ЗЕмітка

           Якою саме він бачить Україну за свого можливого президентства? Щодо цього не розповідає... Взагалі рідко дає інтерв'ю...
           Кампанію проводить здебільшого в мережі, у жартівливій формі... Фактично, взагалі не проводить - займається тим, чим займавсь багато років перед цим. На критику, тролінг не відповідає, ба навіть не реагує....
            Статки не приховує... Бізнес не приховує, продати не обіцяв, не збирається...

            Я тут бачу просто вихід шоу Квартал-95 на новий рівень і шалений піар своєї коханої особи, а не намір справді ставати президентом країни. Якщо ж згадати про тінь Коломойського, то цілком можна допускати їхню наперед визначену співпрацю, однією з цілей якої є відкусити добрячий шмат від рейтингу Порошенка.
            Згадується його традиційно напівжартівлива обіцянка, що він, як справжній чоловік, поступиться місцем жінці (здається, в інтерв'ю Гордону, не впевнений). Саме тому одним з цілком досяжних результатів його "виборчої кампанії"- і це головна ціль! - уявляється забезпечення можливості протягання у 2 тур кандидата № 3. Залежно, хто це буде, ухвалюється рішення: чи самоусуватися від подальшої боротьби, чи йти на 2 тур. Мабуть, за законом є така можливість "зіскочити" навіть у випадку кінцевого виграшу. Тобто, новообраний Президент просто заявляє, що відмовляєтся, замість нього президентом стає кандидат № 2 за кількістю голосів.
             Президентом же вимушено стати Зеленському заплановано лише у випадку, коли кандидатом № 2 виявиться Порошенко, що мало імовірно,  і тому всі майже впевнені, що обійдеться без екстріму, а-ля ЗЕ - ПреЗЕдент. Якщо ж останнє все ж трапиться, надія мабуть покладається на відставку за першої ж скрути будь-якого характеру. Або ж справді освоїти це ремесло президента - тут можна тільки гадати... Таким чином, Коломойський планує досягти своєї головної цілі - не допустити 2-ї каденції чинного Президента. В усіх випадках, коли Порошенко виявляється № 2, 3 чи більше, це (тепер це очевидно) досягається.
             Порохотяги вже особливо і не спростовують ЗЕрейтинг, що виріс, здобрений їхнім же гівном, яким вони почали щедро поливати його задовго до початку вибочої кампанії. Цей феномен Зеленського іноді трактують... помстою.


             Та 100 % права ця Оксанка у відчуванні колективного несвідомого! Не забуваймо, що чинний Президент України Петро Порошенко у 2014 р. був обраний на посаду у першому турі із благословенням від 54 % від згаданої "посередності" і "тупої молоді". Отож, звідки приріст ЗЕрейтингу, кому, за що і від кого згадана помста, ми можемо тільки здогадуватися. Ліміт з трьох спроб, мабуть, не буде вичерпано і наполовину. Перша з вищезгаданих цілей ЗЕкампанії, схоже, досягнута.
              Не скажу, що я в захваті від того, що спостерігаю. Не уявляю Квартал без ЗЕ. Але так само не уявляю Україну з таким преЗЕдентом.
              Проте ніц не лишається, як дивитися на теє далі...

Партія Брехіонів...

Цікава стаття від братів Капранових.

Коли життя бере за горло, коли депресія не відпускає, коли світ втрачає барви і песимізм стає незборимим, ми відкриваємо передвиборчу програму Януковича "Україна для людей". Бо нічого смішнішого в житті не читали. Спробуйте й ви. Особливо ті сторінки, де йдеться про 500 нових футбольних полів, 50 катків та 50 басейнів на рік.

А як вам таке: "Вчитель, лікар, працівник культури, військовослужбовець, міліціонер одержать ключі від квартир при підписанні трудового контракту на 20 років"? А ще нижче - "Одержання житла молодими офіцерами протягом першого року служби" - як же тоді обіцяні раніше ключі при підписанні контракту?? Ян Таксюр разом з Петросяном від заздрощів просто-таки посивіли. А може, саме вони і є правдивими авторами тексту? Дуже піднімає настрій також порівняння обіцянок Януковича із реальними ініціативами нової влади - наприклад пункт про "відкриті виборчі списки". Не кажучи вже про "ліквідацію депутатських пільг" та "виборність суддів". Реформуючи школу, міністерство торгівлі освітою проігнорувало обіцянку боса: "Вступ до ВНЗ за шкільним атестатом для випускників шкіл до 2009 року". А зменшення держзамовлення до ВНЗ, оголошене нещодавно, чітко ілюструє пункт "Доступна і якісна освіта". Зазирніть до бюджету - чи побачите там обіцяне "фінансування медицини не менше 10% ВВП"? Звісно, коли доходиш до "мінімальної пенсії на 20% вищої за прожитковий мінімум", сміх сам собою уривається. Особливо на тлі запланованого підвищення пенсійного віку. Проте, насправді, все залежить від рівня цього самого прожиткового мінімуму, точніше від того, хто і як його рахує. До речі, ви буваєте у магазинах та на базарі? Ви платите за квартиру, за газ? Ну і як це кореспондується з офіційними даними про інфляцію в Україні? А з оголошенням влади, що ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у серпні знизилися на 0,1%? Сміх не вщухає. Звісно, програма писалася на 5 (а дехто каже, що й на 10!!!) років, так що час іще є. А п'ять років сміху - це "Здорові люди - впевнене майбутнє", дивись відповідний пункт програми. Ну, гаразд, посміялися, і досить. Тепер давайте про серйозне. Про першопричини наших теперішніх веселощів. Про те, як все починалося. Десять років тому партія Регіонів, виринувши буквально нізвідки, впевнено відтерла від влади комуно-соціалістичну публіку: симоненківців, медведчуківців, морозівців та вітренківців. Чи не дивно, що партія олігархів, бізнесменів та чиновників заввиграшки "привласнила" весь лівий електорат? Люди, які періодично б'ють себе в груди, називаючись "пролетаріатом" та "робочою кісточкою", сьогодні всі, як один, голосують за "буржуїв-кровопивць" і не натішаться з результатів свого вибору.  Ви щось розумієте? Ми - ні. А значить, треба розібратися. Чим же так схожі регіони з комуністами, що електорат легко поміняв одних на інших? Що ж саме взяли регіонали у "щасливому минулому" щоб забезпечити собі "світле майбутнє"? Теорію Маркса пропонуємо одразу відкинути. По-перше, комсомольці-олігархи нею не володіють, по-друге, вона їм за великим рахунком протипоказана.  Ну а без Маркса що залишається від комунізму?  Перш за все - боротьба. Комуністи завжди боролися, перемагали, йшли в атаку і т.д. Це - дуже цінна теза. Вона дозволяє сприймати "голод і холод" не як побутові негаразди, за які владу треба було б відвести у лісочок, а як елемент боротьби за справедливість.  Виховані комсомолом регіонали з легкістю перейняли цю ефективну методику. Ну то й що, що десятикласники вчаться без підручників - зате Бандера не буде Героєм України. Ми перемогли! Хто це "ми", і що "нам" зробив Степан Бандера - справа десята. Головне - перемога. Тому зараз знову вигадуються вороги, супротивники, на всі заставки використовуються заяложені радянські штампи типу "руки Вашингтона", "кривавого націоналізму" тощо. На образ ворога все придасться. З чарівною легкістю виправдовуються і будь-які, навіть найбезчесніші, методи боротьби. Ну то й що, що фальсифікували голосування у "Великих українцях", зате втерли носа галичанам! Не кажучи вже про виборчі підтасовки та порушення, які потрібні саме для того, щоб не допустити до влади клятих ворогів. Ну і друга, найцінніша комуністична методологія - тотальна брехня. Один з провідних ідеологів соціалізму Адольф Гітлер сказав "Широкі маси швидше стають жертвами великої брехні, ніж маленької". Потім цю фразу неодноразово повторював Йозеф Ґеббельс, і до нас вона дійшла вже у вигляді його "крилатого вислову": "Чим більша брехня, тим швидше у неї повірять". Треба зауважити, що цей принцип вигаданий не Гітлером - іще до того, як Жовтневий переворот стали називати Жовтневою революцією, комісари та чекісти використовували брехню як дуже ефективну зброю.  Зокрема, одним з найрозповсюдженіших різновидів брехні було приписування ворогам тих злочинів, що їх робили самі комуністи - масових розстрілів, пограбування селян та буржуазії, насильства та терору. Та й пізніше метод не зняли з озброєння. Згадайте звірства, що чинили загони НКВД, перевдягнуті на бійців УПА. Звісно, порівняно з цим, напад на фестиваль "Гайдамака" виглядає дрібницею, але, попри різницю у масштабах, методологія залишається тою ж таки - оголошення, що "унтер-офіцерська вдова сама себе висікла", а "гайдамаки" самі на себе напали. Ну а заяви про "порушення прав російськомовних", які тою ж таки російською мовою, без жодного українського перекладу і навіть без субтитрів оголошують депутати на Першому Національному, державному телеканалі? Для порівняння - у сусідній Росії, де порушення мовних прав немає, законом заборонено використання в ефірі будь-яких мов без перекладу державною. Не варто й літер витрачати, щоб довести повну перевагу російськомовного інформаційного простору в Україні - навіть якщо до "україномовних" зарахувати ті передачі, де ведучий говорить кілька ритуальних фраз державною на початку та в кінці.  Очевидність брехні про мовні утиски в Україні грає на руку послідовникам Гітлера-Ґеббельса, а нахабство замінює будь-які аргументи. Подивіться на економіку. Податковий терор називають зниженням податкового тиску, а відверте здирництво - боротьбою з рейдерством. Але у велику брехню легше вірять. І коли підвищення пенсійного віку назвати "турботою про пенсіонерів", масам просто немає куди дітися. Вони вірять. Так само, як і в утиски російськомовних та у міфічне зниження рівня інфляції, про яке оголошує Держкомстат. Ну і нарешті про головне. Політреформу. У якого Сірка треба позичати очі, щоб після п'ятирічного публічного захисту цього потворного дітища Медведчука-Ющенка взяти всі ходи назад? Навіть Олена Лукаш не витримала - уся країна з подивом побачила, що цій записній юристці може бути соромно перед об'єктивами телекамер. Ти диви - 2004-го захищала виборчій безпредєл, і нічого, а тут: "Дякую за увагу", і навтьоки. Усі спроби пояснити справжні причини маніпуляцій з Конституцією не витримують критики.  Повноважень Януковичу не вистачало? Зі слухняною коаліцією та Кабміном?  Готові посперечатися - якщо Янукович прийняв би рішення про відставку Азарова, той власноруч вибивав би з депутатів позитивне голосування з цього питання.  Так само непереконливо звучать аргументи про те, що депутати будуть тепер дешевшими - де це бачено, шановні - усе дорожчає, а депутати дешевшають? Або ж про намагання прикрити незаконне рішення КС по коаліції - як його прикриєш, коли з-під фігового листка все одно стирчить головний аргумент влади? Усе це вигадки. Справжньою ж метою відміни політреформи був державний іспит для членів партії регіонів. Для кожного її спікера та рядового багнета. Іспит на вірність та відданість. Процедура іспиту проста. Треба вийти і публічно - перед усім світом, перед своїми друзями, рідними, батьками і дітьми, собою самим визнати таке: "Я, ім'ярек, є останнім покидьком. Моє слово нічого не важить. Я називатиму чорне білим а біле - чорним, якщо накажуть згори, бо не маю ані честі ані совісті". От що насправді збурило українців у відміні політреформи. Не нюанси політичного устрою 1996 чи 2004-го, а саме цей масовий та відкритий парад негідників. Тепер керівництво партії Регіонів може бути спокійним за своїх членів. Вони публічно попрощалися зі своєю людською гідністю, і шляху назад у світ порядних людей їм немає. Подібні випробування влаштовував свого часу соратникам товариш Сталін. Щоправда, погані оцінки тоді записували у вироках, а відмінникам дуже скоро влаштовували нові іспити. Вивчаючи свого часу в інституті історію КПРС, ми не встигали дивуватися поворотам сюжету. Боротьба з правим ухилом від курсу партії, потім - з лівим, потім - з право-лівацьким. Необхідність писати доноси на соратників, зраджувати, друзів, відмовлятися від рідних...  Погодьтеся, що порядній людині пройти цю смугу перепон було неможливо. Тому на посадах залишилися ті, у кого місце честі і совісті посідала відданість партії і особисто її Вождю. Роки кривавих тренувань і смертельних іспитів народили і загартували унікальне політичне формування - партію професійних брехунів. Пам'ятаєте "1984" Орвела? Він дуже прозоро описав методу формування комуністичного світогляду. Цікаво, що Орвел ніколи не жив у Союзі. Але йому полегшило роботу те, що всі комуністи-соціалісти світу, не змовляючись, використовували однакові технології - Сталін, Гітлер, Мао, Кім Ір Сен, Фідель Кастро... І саме тому, позичивши у комуністів дві основні складові їхньої методи, а саме - постійну боротьбу з ворогами та тотальну брехню - ідеологи нового українського капіталізму не помилилися. Вдячні пострадянські виборці віддали їм свої голоси, з легкістю помінявши червоні прапори на синьо-білі. Звісно, таке коротке ситуативне дослідження не може претендувати на вичерпність - науковцям варто вивчити цей феномен докладніше і знайти нові нюанси. Проте для розуміння політичних процесів в Україні цього цілком вистачить. І ще одне - ми згодні, що не тільки нинішня влада використовує комуністичну технологію великої брехні. Але вона робить це найбільш яскраво. І найбільш успішно. Тому саме партія Регіонів може слугувати за приклад, на якому нам із вами треба вчитися. Щоб не дати вкотре себе обдурити. Щоби знову не повторилися розкуркулення, Голодомор, Голокост та інші гено- етно- та лінгвоциди. Бо всі вони починалися з брехні.

Думка українця з-за кордону



Аналізуючи обрання Порошенка, не можу знайти відповіді на головне питання – чому?  Як так сталося, що люди, які позиціонують себе як щирі українці, проголосували за послідовника Януковича?   Що мене особливо вразило – це голосування за збереження олігархічної системи Києвом та Західними областями України, чого не було навіть під час болотування В’ячеслава Чорновола десятки років тому.  Як і на попередніх виборах, ці області голосували за демократичний розвиток!   Що ж сталося???   Невже пропаганда після совкового періоду вплинула менше на людей, ніж олігархічна система?  Виходить, що так!

Я думаю, найстрашніші наслідки панування олігархічної системи в тому, що вона зламала багато людей, патріотів в тому числі!  Окрутила, як спрут, свідомість,  нав’язуючи брехливу пропаганду.   А люди мовчки проковтнули...  От і маємо жахливий період правління шоколадної олігархії.  Тобто судячи по коментам та замовним статтям журнашлюх, період може затягнутися надовго.

Зараз, зламаних пропагандою, чекає одужання свідомості. Не знаю, скільки часу буде потрібно.  Знаю тільки те, що воно неминуче прийде, тільки якою ціною?   Мабуть дуже високою.


Прогнози і побажання щодо виборів до ВРУ




Звичайно є таємниця голосування, але я заради цікавості люблю наперед оприлюднити свій вибір, щоб потім порівняти точність своїх прогнозів.

Отже я однозначно голосую за Блок Петра Порошенка та мажоритарника по нашому 116-му округу Володимира Маліновського

Також мені б хотілось, щоб до Верховної Ради України пройшли чим більше від партій "Народний фронт", ВО "Свобода" та "Самопоміч", у тому числі і мажоритарники. На жаль, є досить мажоритарних кандидатів, які начебто йдуть від Блоку Порошенка, але яких не дуже бажано, як на мене, бачити у ВРУ. Зокрема я досить критично ставлюсь до кандидатур Дмирта Добродомова та Тараса Возняка від Львівщини. Чому? Дуже просто: ці люди з давен-давен ошиваються при владних структурах, а це випадковим не буває. Загалом вибір є і критично поганих в ньому немає, тому я більш-менш спокійний, що хто пройде - той і заслужив на те. Найголовніше - чесність підрахунків. Ми маємо звикнути, що вибори є чесними і від нас справді залежить їх результат.
Я особисто підтримую думку, що треба голосувати за того, кого насправді вважаєш вартим за власним уподобанням не приглядаючись на тему "прохідний" чи "не прохідний". Якщо хтось однозначно "прохідний", то обійдеться і без вашого голосу, а ось якщо ви віддасте свій голос тому, хто вам дійсно подобається, то це дасть стимул на майбутнє балотуватись цьому кандидату. Тому раджу: обирайте власним інтересом і голосуйте за найкращого за вашим особистим визначенням.
Ще мені дуже хочеться, щоб Ляшко повторив долю Королевської, щоб Тимошенко та інші опозиціонери не пройшли до ВРУ і не робили там зайвого безладу, бо ота "боротьба за знедолених" чомусь обертається завжди проти тих же знедолених, а не на суспільну користь. То є справді погана демократія, коли опозиція йде до влади через принцип "чим гірше - тим краще". Давайте говорити серйозно: якщо опозиція добилась від правлячої влади зробити щось корисне, то всі плюси йдуть владі, тому опозиція резонно зацікавлена вимагати від влади такого, чого вона не може жодним чином виконати, бо інакше настане руйнація економіки чи інша криза і опозиціонери стануть кричати, що ось бачите, яка нездала ця влада - обирайте нас! А не буде робити на їх вимоги - тим більше галасу включно до бійок вчинять опозіціонери. Що в тому доброго? Нічого.
Моя особиста думка, що правдива опозиція є контролером і резервом для правлячої влади, десь як футболісти на лавці запасних: ніхто з них не зацікавлений, щоб їх команда програла, а водночас вони хочуть, щоб гра стала кращою, якщо б їх випустили на поле. Оце, як на мене, є зміст опозиційних сил. Не обгаджувати владу і не творити їй капостей, а значить і людям-виборцям, щоб набрати собі балів яко "білі і пухнасті", а якраз працювати в діловій конкуренції: жорстко контролювати і критикувати помилки влади, як і допомагати у випадку кризових ситуацій. Якщо так буде, то опозиція, коли прийде до влади, буде продовжувати напрацювання попередників, а не руйнувати геть чисто конкурентів і все починати заново по-своєму. Типу: одні приватизували, інші - реприватизували, а ще наступні - націоналізували тощо. Тоді нам грозить перебувати вічно за китайським прокляттям: "Щоб ти жив у часи перемін"
Щодо загроз узурпації влади, то я даю особисту гарантію неможливості цього в Україні - відтепер Майдан жевріє в серці кожного правдивого громадянина України. Ніхто ніколи не зможе узурпувати владу в Україні! Януковичем і його кодлом клянусь! Вже неіснуючим і ще зовсім недавно всемогутнім "Беркутом" клянусь! Народ є влада в Україні! Найвища і незнищенна! Крапка.
Також мені подобається Арсеній Яценюк на посаді прем'єр-міністра Україні, бо він цілком спокійно на рівних співпрацює з Президентом України Петром Порошенком, а не ворогує за повноваження, як це робили інші. Водночас він не є слухняною маріонеткою, якою був його "попєрєднік". Гарний тандем двох особистостей, який варто зберегти і я за це та закликаю інших підтримати подібний позитивний стан речей.
Далі дещо з рівня неймовірного, але я б хотів, щоб головою Верховної Ради України став Олег Тягнибок, а його першим заступником - Андрій Садовий, як головний опозиціонер. Так, я волів би побачити "Самопоміч" у майбутній ВРУ в якості опозиції, тому що новичкам і не годиться одразу до влади попадати, а треба досвіду парламентаризму набратись, як знову ж звернусь до аналогій з футболу: команди з першої ліги не один рік обживаються у прем'єр-лізі, а чемпіонами взагалі за роки стають, якщо стають.
Що з того, про що я вище виклав, стане реальністю - покаже час. Мені подобається, що відтепер вибори в Україні є справді ВИБОРИ ! Тобто ніхто не знає наперед результату і це дуже гарно.
Всі на вибори! Голосуй! Голосуй! Бюлетені в урни суй! Голосуй!

Богдан Гордасевич
14:51 23.10.2014
м. Львів, 116-й виборчий округ




Маліновський Володимир Степанович, народився 28 сiчня 1967 року в місті Львові, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, президент, громадське телебачення Львівщини «Разом ТВ», член політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», проживає в місті Львові, судимість відсутня, самовисування.
http://nbnews.com.ua/ua/rada2014/candidat/6646/


30%, 3 голоси

30%, 3 голоси

40%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

въібаръі-въібаръі…

чо-то вспомнилась мне песня ШНУРа пра въібаръі : youtube.com/watch?v=1CLBANCVHTw

кроме двох галимъих вариантов йесь йещо : игнор (неявка) и ‹ проти всех › . причому последни два виключають один другого . и може бути так шо оба будуть недейсни , хоч якби ‹противники› просто неявились - неявка була би .


4%, 1 голос

52%, 12 голосів

35%, 8 голосів

9%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Повылезали... львы, еда, опарыши...

Повылезали!
Билборды кишат политическим нафталином и набившими руку, вытренеровав языки и выдрессировав ноги, челночно-риэлторно-рекетирными "завоевателями" незалежности и молодняком креативной современности. Повылезали (чтоб им по-вы-ла-зило!) загодя с новым курсом. Как будто у Украины все курсы устарели, нас обязательно надо вести как стадо баранов новым курсом: от Европы к пустыне/вомутсголовой/в московстан.
Хотят открыть новые возможности для каждого!..
Эй, дайте мне возможность порулить как "Слуга народа" страной!!!!! Краина точно запрацюе!

"Країна запрацює!".
Дядя, а чё, країна стоить? Винтики не крутят, краники перекрыты, мынерабы не пашут, рули не рулят???
Ну дайте порулить страной! Ну чё вам стоит?! Это же не спинку мочалкой потереть!

Наведется порядок! Воры будут сидеть!... Давышооо?! Чого це й досі нема порядку, крадії не сидять???
Блин, дали бы порулить, точно бы каждый(!) сидел на месте... с правами... и отобранными "дорожнойполицией"...

"Мы имеем выбор!"... Ага, мы его имеем! А потом вы его... а потом он нас... и вы нас...
Майн Год, дай проявить мне свой ВЫБОР!

"Час рости". Люди, ви адекватні? Доколі? Ми вже виросли! І діти Незалежності вже виросли! А ви нас все годуєте... обіцянками.

По-вы-ле-зали, блин...
Тараканы тоже вылезают из щелей-кабинетов, или сидят открыто, когда их не глядя, мягкотелые лениво или безмозгло размножают. Не размножатся, а именно, РАЗМНОЖАЮТ! Они же, вольноразгуливающие и кормлящиеся с чужих кормушек размножают себе подобных, определяя на важные места потомкам, родычам, самкам и самцам... И генерируют... И терроризируют мягкотелых, и глаза замазывают, типа, то, что вы мягкотелите, (в смысле, разбазариваете и разбрасываете) мы подбираем, мы делаем большую работу - чистку. У нас все при деле: и старики (на пенсию надо зарабатывать до маразма энд старости-мудрости!), и дети (размножим специально для них извращенцев, педофилов, их же должен кто-то развлекать!)
А новый курс назвали новым зачем? Затем, чтобы научить ходить по новым дорожкам: от запада к востоку, набраться опыта и обратно, чтобы новый курс казался смыслом! Ведь в политике какой смысл, если нет Украины?! Ее надо ИМЕТЬ!

...Повылезали! Опять!.......

"Когда львы умирают, наступает время опарышей – это беленькие милые червячки, которые съедают трупы".(Гомзиков И.А. )

Как родители балуют детей и всё им позволяют, так и избиратели своим избранникам позволяют временно быть львами. А потом наступает время опарышей, сначала двуногих (недовольных и прислужников), затем уравнителей слоев - копошащихся...
А кто мы все на земле? Правильно, еда!
Но мы же верим в большее...

Ива Квитка, 07.2018

Топ-20 передвиборної брехні


«Коментарі» зібрали зразки оманливих тверджень і нездійсненних обіцянок, які лунають від різних партій і їх кандидатів, однак не ставили перед собою завдання ранжувати фрази й присуджувати місця — це читачі і самі можуть зробити    

Поза конкуренцією, звісна річ, «регіонали», але це й справедливо, адже вони, як партія влади, монополізували сектор розповідей про успіхи. Не випадково на партійному сайті стверджується: «Ми не агітуємо, ми звітуємо». За межами цієї добірки залишилися численні обіцянки, які теоретично можна виконати, але на практиці, найімовірніше, партії забудуть відразу ж після виборів — щоб повернути їх із забуття перед новими виборами. Ми внесли до ТОП-20 тільки ті фрази з цифрами, які можна перевірити.

«БАТЬКІВЩИНА» ПРО ДЕРЖБОРГ

У ролику «Батьківщини» стверджується: «Державний борг — 10 000 грн. з кожного українця». Однак відповідно до інформації, оприлюдненої Мінфіном ще 25 вересня, станом на 31 серпня 2012 року держборг України становив 8 613 грн. на кожного постійного жителя країни, тобто менше 10 000 грн., а державний і гарантований державою борг України — 10 839 грн. на кожного постійного жителя країни, тобто більше 10 000 грн.

АЗАРОВ ПРО БУДІВНИЦТВО

«У 2012 році ми, нарешті, вийшли на докризовий рівень розвитку будівельної галузі», — сказав Микола Азаров 3 вересня на лекції в КНУБА. Насправді ж, згідно з даними, які на той час повідомив Держстат, обсяг виконаних будівельних робіт протягом січня-липня 2012 року становив усього 39,7% від аналогічного періоду 2007-го й 40,6% — від аналогічного періоду 2008-го. Останні дані Держстату (за підсумками дев’яти місяців) стверджують, що в січні-вересні 2012 року обсяг виконаних будівельних робіт становить 39,1% від рівня січня-вересня 2007-го й 42,1% — від рівня січня-вересня 2008-го.

ТІГІПКО ПРО ЗРОСТАННЯ ЗАРПЛАТ

«За 2010–2012 роки середня зарплата зросла більш ніж на 40%», — 23 жовтня заявив Сергій Тігіпко. Однак реальна зарплата, згідно з даними Держстату, у серпні 2012 року була вище, ніж у грудні 2009-го, тільки на 24%. А решту з’їла інфляція.

ПР ПРО РОЗМІР ЗАРПЛАТ

16 жовтня під час розмови із працівниками ЗАЗу Микола Азаров заявив, що середня зарплата в Україні становить 3,5 тис. грн., чим викликав сміх присутніх. За даними Держстату, в Україні на той час середньомісячна зарплата за січень-серпень 2012 року становила 2965 грн. На білбордах ПР стверджується, що середня зарплата — 3151 грн. За даними Держстату, середня зарплата за місяць в Україні піднялася до 3151 грн. у липні, однак у серпні впала до 3073 грн.

КОРОЛЕВСЬКА ПРО МАЙБУТНІ ЗАРПЛАТИ

«Ми переконані, що вийти на середню зарплату 1000 євро й середню пенсію 500 євро реально до кінця першої п’ятирічки», — 17 жовтня у Миколаєві заявила Наталія Королевська. Щоправда, про вступ України до ЄС і входження в зону євро в передвиборній програмі партії «Україна — Уперед!» ні слова.

ПР ПРО МАЙБУТНІ ЗАРПЛАТИ

ПР у своїй передвиборній програмі обіцяє забезпечити «зростання ВВП — щонайменше 5% у рік» і що «середня зарплата в 2017 році сягне 8000 грн.» За даними Держстату, 2011 року оплата праці найманих робітників становила 677,9 млрд. грн. при середньомісячній зарплаті 2633 грн. і річному ВВП 1316,6 млрд. грн. Неважко підрахувати, що ВВП при зростанні на 5% на рік досягне в 2017-му 1764,4 млрд. грн., у той час як оплата праці при середній зарплаті 8000 грн. потребує 2059,8 млрд. грн., тобто 116,7% ВВП.

ПР ПРО РИНОК СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ

Там же ПР обіцяє «встановлення ціни на земельний пай не менше 20 000 грн. за гектар». Однак цю обіцянку фактично дезавуював парламент, який 16 жовтня в першому читанні прийняв законопроект про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення, і голова фракції ПР у ВР Олександр Єфремов після цього заявив: «Ті люди, які зараз роздмухують інформацію про те, що після виборів буде прийнятий закон про обіг сільгоспземель, обманюють вас. Ніяких рішень у найближчому майбутньому не буде, це погоджена позиція всієї вертикалі влади».

АЗАРОВ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

«Останні дані Держкомстату за сім місяців показали, що, на великий жаль, чисельність населення України ще продовжує скорочуватися, однак уже не такими темпами. Якщо в 2011 році воно скоротилося приблизно на 144 тис. чоловік, то в 2012 році ця цифра буде приблизно в 4 рази менше», — написав Микола Азаров на своїй сторінці в Facebook 17 серпня. Напередодні, 16 серпня, Держстат дійсно повідомив дані про чисельність населення України, за шість місяців 2012 року воно скоротилося на 71,65 тис. осіб, тоді як за весь 2011 рік — на 144,9 тис. Таким чином, якщо в другому півріччі буде таке ж скорочення, як і у першому, то в цілому за 2012-ий вийде майже таке ж скорочення, як і 2011-го, але аж ніяк не вчетверо менше.

АЗАРОВ ПРО ПРИРОДНИЙ ПРИРІСТ

Там же й тоді ж Азаров написав: «До речі, в 6 областях України вже народжуваність перевищує смертність. Я вважаю це великим соціальним досягненням за останні роки». Згідно з тим же повідомленням Держстату, у січні-червні 2012 року народжуваність перевищила смертність не в шести, а тільки в трьох областях: Волинській, Закарпатській й Рівненській. Причому в цих трьох областях народжуваність перевищувала смертність і в попередні роки (2011-го, 2010-го, 2009-го і т.д.).

ЮЩЕНКО ПРО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

На прес-конференції в Житомирі 19 жовтня Віктор Ющенко, розповідаючи про досягнення за роки його президентства, згадав, що «інвестицій за 2005–2010 роки Україна отримала $36 млрд. проти нинішніх $5 млрд.». Однак з 25 лютого 2010 року він уже не був президентом. Протягом 2005–2009 року приріст прямих іноземних інвестицій в Україну, за даними Держстату, становив $31,67 млрд. (тобто все ж таки менше, ніж $36 млрд.), у першому кварталі 2010-го він взагалі скоротився на $0,02 млрд., а за період із квітня 2010-го по липень 2012-го становив $12,42 млрд. (це хоч і небагато, але все-таки більше, ніж $5 млрд.).

ПР ПРО ЕЛЕКТРОПОЇЗДИ

На сайті ПР www.euro2012.in.ua під гаслом «Чемпіонати проходять — досягнення залишаються!» поміщена інформація про двоповерхові електропоїзди Skoda, які з’явилися в Україні «у рамках підготовки до Євро-2012». Однак Донецька залізниця оголосила, що з 15 жовтня призупинила курсування двоповерхових швидкісних потягів Skoda між Донецьком і Маріуполем.

ПР ПРО АЕРОПОРТИ

На тім же сайті стверджується (цитуємо без виправлень): «Модернізовані аеропорти, приймаючих євро міст, у рази збільшили пасажиропотік». Однак, за інформацією Мінінфраструктури, у січні-вересні 2012 року пасажиропотік в аеропорту Бориспіль зріс порівняно з аналогічним періодом 2011 року тільки на 9%, в аеропорту Донецьк — на 28,5%, але ніяк не «у рази».

«СВОБОДА» ПРО ПЕНСІЙНИЙ ВІК

Передвиборна програма ВО «Свобода» обіцяє «узалежнити пенсійний вік від середньої тривалості життя». 2011 року середня очікувана тривалість життя при народженні становила 66 років у чоловіків і 75,9 років у жінок. Однак навряд чи навіть фракція «Свободи» у парламенті проголосує за те, щоб зробити вік виходу на пенсію для жінок вище, ніж для чоловіків.

ПР ПРО БЕЗРОБІТТЯ

Спочатку в ролику ПР стверджувалося, що безробітних при «помаранчевому уряді» було 1 млн. 700 тис. осіб, у новому ролику таких уже побільшало до 2 млн. Насправді, відповідно до підрахунків Держстату (за методологією МОП), останній уряд, за якого в Україні було 2 млн. безробітних, — це уряд Віктора Януковича (2003 рік — 2,008 млн.), а відтоді кількість безробітних завжди було менше, в діапазоні 1,417 і 1,959 млн.

БАХТЕЄВА ПРО БЮДЖЕТНЕ НАВЧАННЯ

Депутат-кандидат від ПР Тетяна Бахтеєва на зустрічі зі студентами в Донецькому дельфінарії 3 жовтня заявила, що «ми збільшили в три рази бюджетне навчання в порівнянні з 2011 роком». Насправді ж на фінансування держзамовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних кадрів у 2011 році було передбачено 15,74 млрд. грн., 2012 року — 17,25 млрд. грн. Збільшення на 9,58%, але ніяк не «у три рази».

ПИНЗЕНИК ПРО БЮДЖЕТНЕ НАВЧАННЯ

Віктор Пинзеник (УДАР) 1 жовтня в Івано-Франківську в університеті нафти й газу (ІФНТУНГ) прочитав лекцію на тему «Навіщо нам держава», у якій особливо наголосив на освіті. «Як можна було написати в Конституції таку дурницю?» — вигукнув він із приводу статті про безкоштовну освіту. «В освіті повинна бути проста система: платимо самі», — заявив Пинзеник. Однак, згідно з останніми даними, які зібрав Eurostat (за 2009 рік), у Євросоюзі суспільні (державні й місцеві) видатки тільки на вищу освіту становлять 1,22% ВВП, у США — 1,24% ВВП. Цікаво було б подивитися, скільки довелося б платити студентам, аби самим утримувати той же ІФНТУНГ.

КПУ ПРО БЮДЖЕТНЕ НАВЧАННЯ

У своїй передвиборній програмі КПУ обіцяє «щорічне виділення на освіту 10% від ВВП». Eurostat наводить набагато скромніші частки сумарних суспільних видатків на всі рівні освіти: 5,41% ВВП у Євросоюзі, 5,47% ВВП у США, 3,61% ВВП у Японії. Напевно, там теж хотіли б більше, але 10% навіть там залишається лише мрією.

КПУ ПРО МАШИНОБУДУВАННЯ

У тій же програмі КПУ обіцяє, що «частка продукції машинобудування в структурі ВВП має становити не менше 30%». Однак, відповідно до статданих Світового банку, частка продукції машинобудування (машин і транспортного обладнання) у структурі ВВП за останні 20 років ніде у світі не перевищувала 15%. Максимальну частку вдалося досягнута Сінгапуру в 1999 році — 14,7%. У КНР і Німеччині ця частка була нижче 9%, у Японії — нижче 8%, у США — нижче 6%, у Росії — нижче 4%.

КПУ ПРО РОЗВИТОК СЕЛА

Там же КПУ обіцяє «забезпечення щорічних інвестицій у розвиток села не менше 7% ВВП». На жаль, але у ВВП тільки 100%. Щоб виконати всі обіцянки комуністів, потрібно буде скорочувати частку у ВВП тих галузей, яким передвиборна програма КПУ не обіцяє держпідтримки. У такому разі скорочення чекає, зокрема, шахтарів, енергетиків, транспортників і науковців.

АЗАРОВ ПРО СТАБІЛЬНІСТЬ

«Ми найголовнішим результатом нашої роботи вважаємо стабілізацію фінансово-економічної ситуації», — сказав Микола Азаров 16 жовтня в інтерв’ю Запорізькій обласній ТРК. За даними Держстату, промислове виробництво за дев’ять місяців упало на 1,2% порівняно із аналогічним періодом 2011 року (а конкретно у вересні — на 7% порівняно із вереснем 2011-го), сільгоспвиробництво за дев’ять місяців упало на 4,6%, будівництво — на 9,1%, вантажообіг транспорту — на 7% і навіть пасажирооборот — на 0,9%.


Оригінал знаходиться за адресою http://ua.politics.comments.ua/2012/10/26/186489/top20-peredvibornoi-brehni.html

Кошачий корм. Самая красивая реклама

Самая красивая реклама кошачьего корма - Вискас.

Корм Вискас - табу у ветеринаров.

Мне очень нравится такая реклама, но я никогда в жизни не куплю такой корм не только  своему коту, но  даже бездомному бродяжке.

Может потому, что я хорошо кормлю своего кота, он понимает и русский и украинский (и несколько слов на английском).

Навеяно заметкой
http://blog.i.ua/user/5266203/1061055/?p=52#advA_advC_1061055_16865564


В 2014 году на выборах Порошенко набрал 36% голосов.



«Порошенко нелегитимный! В 2014 году он набрал 36% голосов», — Журналист.

По заявлению украинского журналиста Виталия Глюдзо, Порошенко является нелегитимным Президентом Украины.

Следуя информации журналиста, Порошенко стал Президентом в результате сговора олигархов во главе с Фирташем, что стало причиной циничной фальсификации выборов. Подтасовкой занимался Охендовский  по личному указанию Фирташа и Порошенка.

«Многие наверняка задаются вопросом, почему после столько пролитой крови и несчастья договорняки,  коррупция и откровенное уничтожение страны не прекращается. Почему все регионалы при власти, почему никто не понес ответственности за массовые убийства в центре Киева, почему ставленник Януковича —  Охендовский до сих пор возглавляет ЦИК, почему олигархи зажили еще богаче, чем при Януковиче, а Порошенко стал настоящим воплощением, зла, коррупции и крови в стране. Я Вам отвечу почему! Порошенко нелегитимный! Он стал Президентом при поддержке населения в 36% голосов при общей явке 59,48 %. Но главное, он находится под прикрытием (под крышей) Путина и работает по путинскому сценарию. Путин на первых выборах, также набрал 53% голосов при наличии войны в Чечни. 

В результате сговора олигархов во главе с Фирташем (ставленника Путина) выборы были сфальсифицированы, в результате чего Охендовский нарисовал Порошенко 54,70 %, чтобы олигарх прошел в первом туре. За это Порошенко  пообещал Фирташу и регионалам  большие привилегии, что собственно мы и видим на практических действиях распределения "кормушек". 

Уволенные ранее члены ЦИК не скрывают, что Охендовский сотрудничал с людьми Порошенко в 2014 году, не даром был отключен сервер ЦИК.  Они утверждают в том, что Порошенко не набрать 54,7 % голосов в первом туре при том, что за полгода до выборов его рейтинг составлял всего 3 %. Цифра явно заказная.

Перед выборами 2014 года социологи давали за Порошенко в одном варианте 29,47%, в другом -- 31,7% .  Фактически все соц.опросы того времени показывают, что Порошенко набирал около 30% голосов избирателей.

Есть также неопровержимые доказательства того, что перед выборами олигарх Порошенко, боксер Кличко и олигарх Фирташ проводили переговоры в Вене, которые длились более суток (Источник информации - авторитетное издание Зеркало Недели: http://zn.ua/POLITICS/venskaya-vstrecha-poroshenko-s-firtashem-dlilas-28-chasov-smi-178785_.html. После этих переговоров Фирташ заявил: «Украина получила то, что планировали, мы не допустили Тимошенко на пост Президента. Президентом стал Петр Порошенко…»

По моим данным, Порошенко рисовали голоса из оккупированных территорий. Рисовали голоса людей, проживавших в тот момент в Луганске, Донецке и даже Крыме, которые не принимали участие в голосовании. Люди даже не знали, что их голоса нарисовали за Порошенко… Учитывая, что выборы проходили во время войны, то явно здесь не обошлось без поддержки Путина, что в последствии было подтверждено следственной комиссией ВР про существование сговора в иловайской трагедии. Также Порошенко помог продвинуться Кличко и Ляшко.

В цивилизованных странах такие заявления олигархов стали бы поводом для расследования договорняка и отставкой президента, но только не в Украине, где страной управляет олигарх-аферист и к тому же предатель.

Хорошо бы всем журналистам Украины, НАБУ и СБУ  взяться за Охендовского. Этот человек преступник и подельник Фирташа, который «помог» стать Президентом и Януковичу, и Порошенко, и работает не на Украину, а на Россию. 

Если Охендовского взять в оборот, он начнет говорить и тогда начнется самое интересное! Есть слишком много свидетелей, которые подтвердят все преступления Порошенко, а начались они именно с циничной фальсификации выборов в 2014 году в результате сговора олигархов и поддержки Путина. Суд рано или поздно будет.  А тогда, 25 мая 2014, все могло бы быть совсем иначе…