хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «россия»

Задля зручності Путіна в Красноярському краю труїтимуть комарів

До кінця місяця главу російського уряду чекають на одному з родовищ в Туруханському районі. Через велику кількість комарів людям там навіть у найжаркішу погоду доводиться вдягати брезентові брюки і куртку. Але для зручності Володимира Путіна вирішено провести масштабну хімобробку за допомогою авіації. Про це пише сьогодні "Московский комсомолец". Це рішення узгоджене з “Роспотребнадзором”. Фахівці запевняють, що підготовлені препарати впливають тільки на комарів, і абсолютно нешкідливі для людей.

УНІАН.

ВВС Украины

ВВС Украины в российских интернетах воспринимают так:







Типа аналога военно-морского флота Монголии. Такие дела.

60%, 12 голосів

40%, 8 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Российские хакеры атаковали ЖЖ, Twitter и Facebook

На несколько часов стали недоступны сервис онлайновых дневников «Живой журнал», служба микроблогов Twitter и социальная сеть Facebook.

Об этом сообщает NEWSru.com Технологии. Западные СМИ предполагают, что сбой организовали российские хакеры, которые хотели пресечь высказывания грузинского блоггера, критиковавшего роль России в прошлогоднем конфликте на Кавказе.

Отметим, что это произошло в преддверии первой годовщины начала военных действий между Россией и Грузией.

Как пишет британская газета Times, целью хакеров было блокировать грузинского блоггера с ником Cyxymu, который зарегистрирован на всех из перечисленных сайтов. Хакеры заходили с нескольких тысяч сомнительных компьютеров на один и тот же сайт в одно и то же время.

The New York Times пишет о том, что хакерская атака, возможно, была произведена с территории Абхазии.

В руководстве некоммерческой организации Packet Clearing House, которая отслеживает интернет-траффик, считают, что хакерская атака связана с конфликтом между Россией и Грузией. По их данным, неизвестно, кто начал атаку. Скорее всего, одна из сторон разместила пропагандистские высказывания, другая вычислила это и организовала сбой.

Согласно заявлениям представителей компании SUP, владеющей ЖЖ, сбой вызван технической неисправностью, случившейся в США. Twitter прекратил работать из-за хакерской атаки. Представитель службы компьютерной безопасности сети Facebook также выдвинул предположение, что атака была направлена против Cyxymu, добавив, что на данный момент идет расследование произошедшего.

Пользователь Cyxymu написал в своем блоге, что он «уверен, атаки были направлены против него и грузинского народа». Не осталась без внимания хакеров и электронная почта блоггера, в своем почтовом ящике он обнаружил сотни писем со спамом.

По данным некоторых блоггеров, это уже не первая атака на аккаунты Cyxymu, 26 октября 2008 года была совершена DDoS-атака на этого ЖЖ-пользователя.

Twitter не работал в течение нескольких часов, в то время как пользователи Facebook и LiveJournal время от времени ощущали заметные перебои в работе сайтов.

Данный инцидент продолжил череду июльских интернет-атак хакеров на сайты Минфина, Министерства транспорта в США и некоторых правительственных и банковских порталов Южной Кореи.

"Майдан".

Дорогий годинник Кирила - це "форма смиренності"

У Російській православній церкві викликав здивування ажіотаж навколо дорогого годинника патріарха Кирила.

Під час візиту патріарха в Україну на них звернули українські журналісти, повідомляє "Інтерфакс-Релігія".

"Якщо це справді дорогий годинник, то доречно поставити запитання: а чи знає сам патріарх, що він дуже дорогий?", - запитує професор Московської духовної академії протодиякон Андрій Кураєв.

Він пояснив, що патріарх по магазинах не ходить і що значною мірою побут і служіння авторитетного священнослужителя, не тільки патріарха, обставлений подарованими йому предметами.

"Цілком можливо, що цей годинник був подарований патріарху кимсь із президентів тих десятків країн, на території яких наша Церква здійснює свою пастирську діяльність", - припустив отець Андрій.

У зв'язку з галасом навколо патріаршого годинника він також нагадав, що аналогічні претензії висловлювалися і вслід святому праведному Іоанну Кронштадтському: як це, мовляв, панотець закликає до духовного життя, а сам носить дорогі шовкові ряси?

"І одного разу отець Іоанн відповів на такий докір, він сказав: я довго сумнівався, чи можу залишати в себе такі дорогі подарунки, а потім зрозумів, що, якщо я буду їх віддавати, то ображу людей, які ці подарунки мені зробили", - розповів протодиякон.

Отець Іоанн роздавав анонімні гроші, що до нього приходили, а дорогі упізнавані предмети залишав собі, щоб не бентежити тих, хто йому їх дарував.

"Це теж форма смиренності: не стилізувати себе під мандрівного злиденного ченця, а смиренно користуватися тим, що дають тобі люди і Церква, але при цьому серцем не прикипаючи до цих речей", - сказав отець Андрій.

За матеріалом УП.

Годинник Патріарха Кирила як чинник української помісної церкви

Стаття з УНІАН, друкується зі скороченнями, для роздумів.

Кирил розвінчує культ споживацтва в найрізноманітніших його проявах, поглядаючи на годинник за 30000 євро... Чи не краще нам жити за різними годинниками?..

Ось вона, колосальна вага деталі! У політиці, у справах церковних та справах світських. А разом – у житті земному загалом.

Скільки зусиль було вкладено в підготовку візиту Патріарха Кирила до України! Готувалися церковники, працювала потужна російська пропагандистська машина, суєтилися політики по обидва боки кордону, посильний внесок робили олігархи різного масштабу.

І ось достатньо було Його Святійшеству задерти рукав, аби глянути на годинник... За коротку мить фотокамера встигла зафіксувати сам годинник. І колосальні зусилля виявилися значною мірою перекресленими. Завдяки Інтернету за лічені хвилини мільйони людей відкрили для себе, що Його Святійшество носить годинник фірми Breguet вартістю приблизно в 30 тисяч євро.

Філіппіки “безудержному потреблению”

Звісно, на перший погляд, нічого грішного в цьому немає. Зрештою, Патріарх Кирил не є найбіднішою людиною в Росії, і ніде, ніякими церковними канонами не заборонено священнослужителеві користуватися супердорогим годинником. Питання, зрозуміло, в іншому.

Звісно, ідеться про віру. Віру в Бога. А також віру, точніше – довіру до того, хто покликаний зміцнювати цю віру в людях, нести слово Боже до них. Вона або є, або її нема.

Коли Його Святійшество виходить до тисяч людей, які стоять під пекучим липневим сонцем на вулицях у столиці, а ще мільйони чекають перед телевізорами, і з болем у голосі починає говорити про загрозу “безудержного потребления”, а потім ці ж люди бачать на його руці годинник за три десятки тисяч євро, довіру до духовної особи це аж ніяк не зміцнює.

Треба визнати, якби навіть Патріарх Кирил, ніколи й словом не обмовився про загрозу цього самого “безудержного потребления”, то й у цьому разі недешевий годинник легендарної швейцарської фірми, м’яко кажучи, погано в’яжеться з образом пастиря людських душ, для якого Духовне має бути апріорі вищим за всі блага цього світу, іншими словами – за Матеріальне.

Однак Його Святійшество, крім усього, багато й охоче розвінчує сучасний культ споживацтва в найрізноманітніших його проявах.

Його проникливий погляд звертається до всіх, хто дивиться прямий ефір за участю Патріарха на найрейтинговішому українському телеканалі – “Інтер”, а голос возноситься проти “потребления”: “Процессу потребления нет предела. Можно купить один самолёт, другой, третий. Но что это значит по отношению к обществу? Земля не способна выдержать такой проект. А значит, поддерживать его – грех. Бог просто не дал нам таких ресурсов. Потому очень важно научиться христианской аскезе – победе над своими страстями, инстинктами».

«Если все общество встанет на путь безудержного потребления, то Земля наша этого не выдержит. Уже доказано, что если средний уровень потребления всего мира будет таким, как сейчас в Соединенных Штатах, то оставшихся ресурсов хватит на 4045 лет», – попереджає він телеглядачів.

Печаль Патріарха викликає, зокрема, й те, що “ безудержный потребительский инстинкт, овладевающий сегодня все большим числом людей, на самом деле лишает их обычной радости от приобретения каких-то вещей. Возникает аномальная ситуация, когда человек, поддаваясь рекламе, моде, начинает гнаться за последними моделями мобильных телефонов и автомобилей”.

Предстоятель РПЦ дуже тонко відчуває страждання людей від цього: «У человека возникают совершенно другие уровни удовлетворения. Например, он получает удовлетворение от того, какое место в списке журнала Forbes он занимает, и переживает как личную трагедию, если по этому списку он опускается вниз».

Навіть у нинішній економічній кризі Патріарх бачить певний позитив. На його думку, криза може стати «встряской», в которой сегодня нуждается западноевропейская цивилизация, весь благополучный западный мир”. «Кризис может в этом смысле научить людей сдержанности, научить рачительно относиться к своим финансовым возможностям. Но самое главное – он учит христианской аскезе, умению управлять своими инстинктами и страстями».

А ось на зустрічі зі студентами українських духовних навчальних закладів він спрямовує своє гнівне слово проти сучасних супермаркетів та торговельно-розважальних центрів: “Супермаркет, где можно отдохнуть, поесть, покататься на коньках, – вот храмы XXI века. Храмы-развлекаловки, которых в Москве больше остальных общественных заведений. Поэтому напрасно некоторые думают, что люди пойдут в настоящие храмы в массовом порядке”. “Деньги стали символом благополучия и гарантией свободы, власти. Но это иллюзия, возникшая на волне расцвета общества потребления”, – продовжив він.

А ось на кіностудії Довженка, зустрічаючись з інтелігенцією, він знову повертається до наболілої теми. Як зауважило одне з Інтернет-видань, “тогда Святейший был еще беспощаднее к идеологии безудержного потребления”. “Как-то я спросил одного очень богатого человека: «А вы испытываете удовольствие от новой вещи?» Он улыбнулся: «Только в тот момент, когда подписываю чек». Безудержное потребление снимает радость обладания новой вещью. У человека, заболевшего этой страстью, теперь другие способы удовлетворения, например, место в списке журнала «Форбс». Я понимаю, что у каждого свои игрушки, но некоторые из них опасны. Бог не дал нам ресурсов, чтобы всем жить так. А колоссальные диспропорции в потреблении – грех”.

Переконливо? Переконливо, кажуть собі люди, ті самі мільйони людей в Україні, які слухали Пастиря в телеефірі, ті люди, які “інтелігенція на кіностудії Довженка”, які “студенти духовних закладів” та багато інших. Але тут же їхній погляд падає на годинник за 30 тисяч євро. І вони запитують себе: даруйте, а хіба це не та сама “игрушка” (пам’ятаєте, “последние модели мобильных телефонов, автомобилей” і так далі?), про які Патріарх же казав “некоторые из них опасны”? А оскільки такої “игрушки” у мене немає, чи не формує мій духовний Пастир ті самі “колоссальные диспропорции”, які сам же називає “грехом”?

«Личный пример – это то, без чего священник не может нести служение»

Так і виникає безліч запитань, які руйнують довіру до Пастиря. Він же бо сам неодноразово казав про те, наскільки важливо священнослужителю особистим життям навчати людей віри, зміцнювати Віру.

«Личный пример – это то, без чего священник не может нести служение», – подчеркнул патриарх. Как отметил он, в наше время, когда люди перестали верить словам, жизнь священника – постоянная проповедь делом».

Ну і яка ж тут “проповедь делом” виходить із життя Патіраха Кирила, запитує себе вірянин? І це вже не кажучи про ті каверзні питання не так філософського плану, які доводиться відганяти від себе: “А коли я опускаю свої десять (двадцять чи сто) гривень у скриньку “на будівництво храму” чи купую свічку, щоб поставити її з молитвою за здравіє Патріарха, куди йдуть ці кошти? Таки на храм чи…”

Можливо, ви запитаєте автора: а при чому тут створення української помісної церкви?

Для багатьох людей, переконаний, таки “при чому”. Нехай для різних людей – по-своєму.

Везіння та щастя духовних поводирів у всьому світі полягає в тому, що багато людей ідуть за ними (буде це церковне життя чи партійне будівництво) – бо просто вірять їм. Вірять не аргументам, не цифрам чи фактам, а, так би мовити, “взагалі”. Тому, що вони здаються їм красивими, духовними, енергійними (політтехнологи, яким доводиться мати справу з вождями та масами, як відомо, називають це харизмою).

Але в цьому ж і біда духовних поводирів. Коли якась деталь, якась дрібничка, щось нібито другорядне й неістотне похитне цю віру, людей можуть перестати переконувати і цифри, і факти, і вчинки. І тоді той, кому досі вірили на слово, хоч кинеться зі скелі в прірву, та людям стоятиме перед очима той самий годинник, і скажуть: не вірю… Іншими словами, коли Його Святійшество каже, що помісна церква в Україні таки є і не треба сушити собі цим голову, то можливо, над цим варто все-таки подумати, запитують ці люди себе...

Патріарх Кирил, до нас, як у свою вотчину їхав. Звик, що в Росії під час візиту до провінції ніхто б ніколи не наважився сфотографувати того годинника, не кажучи вже про те, щоб усім ці фото показати. Тож і до нас із тією самою впевненістю їхав. Мовляв, хто посміє. Ось якби намірився їхати до Європи чи Штатів, заховав би того годинника подалі. На час поїздки, звісно. То, виходить, ми таки для нього таки вотчина?


Глава РПЦ Патріарх Кирил

Олександр Калініченко, УНІАН

Патріарх Кирил носить годинник за 30 тисяч євро (фото)

Під час візиту голови РПЦ Кирила до України в об`єктив фотографа VIP.glavred потрапив годинник на руці Святійшого.

На зап`ястку Патріарх Кирил носить годинник фірми Breguet.

У Патріарха Кирила - класична модель Breguet: корпус з білого золота, ремінець – з крокодилячої шкіри, механізм автоматичний, є будильник. Ціна на цю модель коливається від 28 тисяч євро до 36 тисяч євро залежно від компанії-продавця.

Фото тут: http://www.unian.net/ukr/news/news-328958.html

65% українців не вітають приїзд московського патріарха в Україну

Це показали результати опитування, яке проводить УНІАН на своєму сайті. Результати опитування можна побачити тут. Їх можна вважати вагомими через значну кількість учасників. На 11:43 28 липня 2009 року їх кількість склала 10683

Нашій владі, яка зустріла патріарха з такими помпезностями треба робити висновки…

З мого майданівського блоґу.

Продаватели России

Речь пойдет не о людях что продают Россию как таковую, а просто о продавцах на территории России. Сорри за каламбур, навеяло "Миллионом лет до нашей эры" и их "убивателем".
О сути.
За два месяца прошедших был в Москве два раза.
Приятно удивили три случая связанных с работниками сферы торговли.

1. В аптеке девушка продавец ВЫБЕЖАЛА за клиенткой, забывшей у нее на прилавке лекарство, одно из многих что купила. "Ой, что же я это пробить пробила, а она не забрала". Наша реальність: "та хай лежить, якшо надо, зайде забере"

2. Покупаю знакомому в подарок флягу нержавеющую. Кроме той что на витрине, продавщица достала еще три, распаковала коробки, развернула упаковку, показала. Наша реальність: "ну будете брати то розпакую, чого товарний від нарушать"

3. Внутренния помещения концертного зала, народ затаривается водой/чипсами/шоколадками кто чем. Продавщица "эту воду не берите, я только включила холодильник, вот попробуйте, не холодная, а две по поллитра не берите, зачем? одну выпьете сейчас а со второй не пропустят внутрь зала" не слушаем, покупаем две воды. пытаемся пройти - действительно с бутылками не пускают. возвращаюсь к продавщице "я же говорила, давайте мне воду обратно, держите ваши 50 рублей, скажу по секрету, с пакетиками сока пускают, вот пожалуйста, шоколадки эти по 100 рублей, а эти вот почему  то неоправдано дороги, по 140....." Наша реальність "чого я повинна брати у вас воду назад? купили, всьо, шоколад ось, ціна написана, шо, не видно?"

То ли у них процент  от выручки побольше, то ли мне попались просто такие люди, но память четко подсказала параллельные, может слегка утрированные эпизоды с участием работников торговли на украинской стороне.

Угрозы для Украины

Выставляю все три части круглого стола по докладу "Украина 2015". На этот раз он был посвящен внешней политике. На круглом столе были рассмотрены актуальные внешнеполитические угрозы, сценарии развития миросистемы и т.д. 

Первая часть

Вторая часть

Третья часть