Смеркалося
- 05.02.11, 13:48
Для будуара так привычно.
Когда б не за окном рога,
Любовник выглядел отлично.
Мы все знаем, что живем в ужасно коррумпированной стране, катящейся в тартарары. Но никогда еще картина ручного управления Украиной не была показана столь ясно и четко в сухой телеграмме американского посла в Киеве Тефта. В ней скупо излагается повестка дня, которая "от сих до сих" покорно и последовательно реализуется правительством Украины. Разработанные неким "инсайдером" Госдепа, бывшим членом правительства Тимошенко меры и инструкции в точности исполняет Правительство Украины. Буква в букву и цифра в цифру!
Ти мене опалив…
А точніше спалив мою душу.
Ти надію убив!
Я за гріх твій молитися мушу.
Ти пограв у життя,
Та в тій грі не зумів зупинитись.
Я прошу каяття,
За нестерпне бажання помститись.
І знову це саме.. Де жа вю, як то кажуть. Як з'ясувалось сьогодні, ще одна моя знайома переспала ще з одним моїм другом... для того, щоб показати, як вона мене кохає, як вона бажала бути зі мною, і ГОЛОВНЕ - який я безчуттєвий, та нездатний взяти її самостійно, без натяків і залицянь. Короче кажучі, я винний в тім, що не поводжусь як справжній чоловік (не трахаю все що колишиться)... Ось тільки натяк розумію зовсім по-іншому. Якщо дівчина здатна переспати з моїм другом - хай з тими друзями і живе далі. Мені така дівчина точно не потрібна в ролі пари на решту життя. Хоча, трішки шкода, що вона - така сама, як і всі інші... я правда сподівався, що у нас все із нею може бути добре. Але, як чудово, що люди час від часу втрачають над контроль над своїми соціальними образами та стають самими собою... І як жаль, що іноді на це так довго приходиться чекати.
Висновки такі: - "Пьяная баба себе не хозяйка" - "Что у трезвого в уме, то у пьяного на деле" - Не варто сумувати за тією жінкою, яка не витримала навіть єдиної скрутної ситуації.
"....Я не селадон і мого самолюбства ніколи не тішили дешевеньки побіди над служницями, модистками, гімназистками і таким іншим легкодоступним матер"ялом.Заводити інтрижку з покоївкою, ховатися потім від всепроникливих всюдисущих очей власної супружниці, дрібненько обманювати, хвостиком замітати сліди - фе! Я би так не потрафив.Це все одно, що перейти на кишенькову крадіж. Не кажу, що не вкрав би більшої суми, я просто не знаю, бо мені такого випадку не траплялося, але красти по дрібному, на копійки - вже напевне можу сказати, що не буду.Так і тут: не ,кажу, що буду вічно дотримувати вірности супружньої, просто не дбаю про те; але якщо й порушу, то для того мусить трапитися добрий випадок....
,,,, І от нараз уся та філософічна система летить к чортовій матері. Я заглядаюся на служницю, я думаю про неї, говорю поки що сам собі... якісь зовсім нестосовні слова.... В неї довгі вії й чудово тремтять над очима. Рот розкривається злегка, аби тільки показати два ряди білих зубів і то таких білих, які бувають у муринів та.. у таких служниць. А ввечорі, коли вона роздягається й спустить сорочку з одного плеча, оглядаючи чорненьку родинку на ньому.. потім здригається від якогось шелесту, бистро натягне сорочку на безстидне плече й зробить рух Сусанни, що закривається від малоскромних стареньких благочестивців....." Гнат Хоткевич "Дияволиця".
« … Він дзвонив мені вранці, вдень, інколи навіть вночі і говорив збудженим, нетерплячим голосом: «Слухай, мені потрібно терміново розповісти тобі одну річ». І я знала, що однією цією пропозицією він ставить мене вище всіх. Навіть своєї дружини. Тому що це я, а не хтось інший, повинна була вислухати розповіді про його успіх, поразку, хвилювання, план або помилку. Перша. Абсолютно перша. І це було для мене правдивим доказом (проявом) любові. За шість років він жодного разу не сказав, що любить мене, але незважаючи на це я все вислуховувала першою. Для мене вже до кінця життя жодне «я люблю тебе» не замінить цього «слухай, мені потрібно терміново розповісти тобі одну річ». Я зрозуміла, як це важливо для нього, коли випадково за келихом вина в барі стала свідком його суперечки з одним із колег про те, в який момент розпочинається зрада. Я з подивом слухала, як він говорив, що зрада – це тоді, коли «хочеться негайно розповісти щось важливе іншій жінці замість дружини», і «щоб зрадити, не треба взагалі виходити з дому, тому що для цього досить мати телефон або вихід в інтернет … » (с) Я.Л. Вишневський «Коханка»
На цей уривок із твору Я.Л. Вишневського я натрапила у щоденнику однієї дівчини. І підхід до питання зради, що висвітлюється в ньому, мене зацікавив. А тому і розмістила його у себе також.