Нещодавно, шановне товариство звернувся до Державної служби з питань праці. На мою думку, поки ЗСУ захищає країну, цивільні повинні будувати таку країну, яку хочеться захищати. Сам наразі перебуваю у добровольчому формуванні. Звернувся з питань торішньої давнини. В свою чергу опрацьовував моє звернення, колишній житель Мелітополя, яку в силу наявності в Держпраці бронювання, влаштувався туди,  робота прийшлася по душі. Звісно ж його місто будуть відбивати інші. Тільки не він, бо йому потрібно сидіти в Держпраці.

                А ось далі про людяність і розуміння, а також про те взагалі навіщо такі інституції. Працівник Держпраці дзвонить до мого роботодавця і пропонує мене звільнити, ну щоб я не писав. Не заважав гаяти час та нудьгувати на роботі.

                Ось і увесь державний механізм на прикладі однієї служби. Людина нікому не потрібна, та ніхто її не почує. Як казав мій знайомий адвокат «Якщо у вас немає грошей і зв’язків вас не почують» І так виникає думка, що держава завжди буде на стороні сильного, а не правого.

                Чи не так Андрій Жорняк!?

Почему Мир и мы в том числе не говорим с россиянами когда приходится говорить на понятном им языке - на бандитском?
.
Человеческого языка россияне не понимают. Между собой общаются на бандитском языке. Перемешанном блатной феней и понятиями. Это из жизнь.
Поэтому россияне понимают только бандитский.
.
Президент россии, Министр иностранных дел россии, его секретарь, представители россии в ООН постоянно выражаются с использованием блатной зековской лексики. Яркие примеры. Остальные россияне ВСЕ ТОЖЕ Так разговаривают. Так у них принято, это есстественно.
.
- Почему Мы не говорим в их сторону этим стилем?? Бандитским. Ведь они только так понимают.
Почему мы интеллигентничаем?
Почему США и Европа говорит россии культурные слова??
.

Мене неймовірно вразив контраст між його юним віком та мудрістю – Олег Володарський

«Міська культура у нас не розвинулась, сільська деградувала. Коли йдеться про міську культуру, то її формує наявність активної міської громади, яка дбає про привабливість і добробут міста і захищає права його мешканців. Натомість васальна залежність від централізованої влади гальмує, якщо взагалі не унеможливлює щось подібне. 

Сільська культура занепала внаслідок тривалого відчуження від землі й відсутності повноцінної сільської еліти – священика, вчителів, добрих господарів. Не можна назвати елітою священика, який думає про те, як більше зібрати на церкву і перетворити її на цілорічну різдвяну ялинку, а заодно забезпечити себе й своїх дітей коштом тих самих парафіян. Вчителів, які не бажають самі навчатися. Добрих господарів, які їздять на заробітки, щоб вибудувати собі триповерхові палаци й купити дітям дипломи. Не кажучи вже про війта, який наживається на посаді, і не ним керує громада, а він крутить нею як циган сонцем. Ці люди непогані, просто вони підкоряються Системі».

                                                                                                                         Джерело: https://zaxid.net/entropiya_osviti_n1274380

 

Капелан, настоятель Храму Святителя Миколая (с. Добринівці Чернівецької області) Ієрей Ростислав Семенчук

Вже декілька місяців минуло після мого знайомства з отцем Ростиславом. І взявшись сьогодні за написання статті, я із задоволенням згадую цього капелана, священика, вчителя української школи і неймовірно світлу та спокійну людину.

Отець Ростислав – Людина з Богом в душі. З Україною в серці. І з неймовірно люблячим ставленням до всього, що пов’язано з нашою Нацією.

В церкві Святої Преподобної Параскеви Сербської, в центрі такого ласкавого та затишного міста Чернівці ми знімали «Сповіді» із буковинськими капеланами. Першим з них був Ростислав Семенчук.

Мене неймовірно вразив контраст між юним віком отця Ростислава та мудрістю й усвідомленістю. Він не просто вчитель, а справжній наставник для юних українців.

Шкільний вчитель і священик. Протягом сотень років саме ці дві ланки відіграють надважливу роль у збереженні українства. І сьогодні люди цих, навіть не лише професій, а покликань, продовжують бути тими стовпами, на яких тримається наше суспільство. Та в цій людині я не відчув ані зайвої легкості чи невимушеності, ані тягаря та втоми від згадки про маленьких українців, котрих він навчає.

Отець Ростислав спокійно та виважено підходить до процесу навчання, прагнучи зрозуміти кожного із своїх учнів, намагаючись достукатися до їхніх душ. Він навчає дітей любити Україну і, водночас, сам все глибше закохується у Батьківщину. Такий він, світ Божий. Світ любові та розуміння. Світ тиші та молитви.

 

Та коли на нашу землю прийшла війна, він, не вагаючись, полишив усе і поїхав на фронт. Він повіз першооснову – Слово Боже туди, де воно було найпотрібніше. Слово, котрим можна молити, благословляти, наставляти та підтримувати. Слово, котре життєво необхідне кожному з нас.

Особливо в ті миті, коли душу краять біль, сумніви та розчарування, а ти не маєш навіть мирного неба над головою, до якого можна підвести очі. Саме в такі хвилини нам найпотрібніший той мир в душі, котрий дарує Слово Боже, щира молитва та розмова зі священиком рідної Матінки-Церкви.

Кожен з нас, українців, довіку буде вдячний нашим воїнам, котрі бережуть нашу землю від зовнішнього ворога на фронті, і священикам та капеланам, котрі бережуть наші душі від темряви зневір’я та ненависті, в котру прагнуть занурити Націю поплічники ворога в тилу.

Молитва за Україну

Господи Ісусе Христе Боже наш, ми згрішили перед Тобою, і праведним Твоїм судом через неправди і беззаконня наші втратили мир і злагоду в Україні нашій. Ти, Господи, бачиш протистояння між владою і народом, Ти бачиш, як злі сили розпалюють ворожнечу і ненависть між людьми, Ти бачиш непримиренність між протидіючими силами. Неправда породила в нас насилля, страждання невинних людей і кров. Ти ж, милостивий Господь, що не до кінця гніваєшся, дивлячись на наші вікові великі страждання, голодомор, гоніння на Церкву, заслання і катування, а ще більше – на велике терпіння нашого народу, бо ми і в стражданнях, і в неволі не втрачали віру в Тебе, єдиного істинного Бога – Ти змилувався над нами і дарував нам свободу і державу. Дякуємо тобі за милосердя Твоє, і припадаючи знову дякуємо за Твою безмежну любов. Ми хоч і грішимо перед Тобою, але ж і Тобі єдиному служимо.

Зглянься на нас, Чоловіколюбний Господи, і не карай нас гнівом Твоїм за наші провини вільні і не вільні, за наше протистояння і нерозумність, за нашу непримиренність, гордість і нетерпеливість один до одного, за наше небажання знаходити порозуміння. Але Ти, Боже наш, бачиш і навернення до тебе народу нашого, його віру і жертовність. Господи Ісусе Христе, Ти сказав: «Без мене не можете робити нічого». Допоможи нам знайти примирення між протидіючими силами. Пошли в наші серця любов один до одного, мир і злагоду, – благає Тебе Церква Твоя.

Владико Многомилостивий, охорони нашу державу від тих, хто зазіхає на її незалежність і хоче розділити її. Господи, збережи нашу Українську державу, як Ти завжди оберігав християнські держави. Господи Боже, Ти керуєш народами і кожною людиною, ти даєш владу і відбираєш її, надихни нашу владу, щоб вона служила тим, хто обрав її, а не своїм інтересам, або невеликій частині суспільства. Навчи людей, особливо тих, що називають себе християнами, не продавати свою совість ні дешево, ні дорого, бо вона буде потрібна їм у житті. Господи, Спасителю наш, дай мудрість нашим народним депутатам, щоби вони приймали справедливі закони на благо народу і кожної людини, і не чинили неправди.

Господи Боже наш, Ти є суддя праведний, пошли суддям нашим благодатну допомогу і пробуди їхню совість, щоби вони не дивились на обличчя, на посади і на гроші, а чинили справедливий суд, щоби люди остаточно не втратили надію на правдивих суддів. Нагадай їм, Господи, що скоро і вони стануть перед Тобою на Твій суд. Господи, напоум наших правоохоронців не застосовувати зброю проти свого народу, проти своїх батьків і матерів, братів і сестер. Навчи також нерозумних людей не спокушувати правоохоронців на насилля.

Господи, Боже наш, сьогодні Україна переживає тяжке випробування. Це наслідок наших гріхів і беззаконь. Не карай нас надмірно, але зглянься на наші немочі, прости нам провини наші і допоможи нам знайти примирення і справедливість, захисти нас від видимих і невидимих ворогів наших, які хочуть поневолити нас, і помилуй народ наш, як Ти помилував ніневітян заради їх покаяння. Бо Твоє є милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас і навіки віків. Амінь.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Капелан, настоятель Храму Святителя Миколая (с. Добринівці Чернівецької обл.) ієрей Ростислав Семенчук

https://youtu.be/L3986yi8mPU

Шкодую що занадто часто розчаровував людину яка жодного разу мене не підвела

                                   

Пасха - это семейный праздник.
В этом году я провел его на природе с сыном. Была рыбалка , шашлык, закат.
Давайте перенесемся в этот день...


[ Читать дальше ]