хочу сюди!
 

Ирина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Другий місяць перенесення фоток

  • 29.05.25, 18:04
Отже, минув другий місяць від початку переїзду фоток на новий хостинг. Попри передживання, вдалося досягти бажаного темпу: на цьому тижні переніс половину блогерського фотоархіву. Але, нажаль, з'явились справи, які вимагають "виходу в люди". Крім того, іноді нема сил щось робити. Однак переїзд помаленьку відбувається — і це добре. Бо що б хто не казав, а з imgBB продовжують зникати файли. Тож рішення було прийняте правильне, навіть незважаючи на те, що міг погіршитися зір (бо кожен переїзд — це стрес для мозку та очей). Хоча жалкую, що не почав цей процес раніше.

Полковник, картоха, інше.






Путін зізнався, що просив полковника поділитися картоплею, але той відмовився, бо й так уже продав Росії усі запаси.
- лукашонок затиснув картофан для пині .... На рюся найскріпніший коренеплід - це ріпа. Нехай і жеруть її. Ще є лобода – її взагалі до куя.
Ну власне найчастіше таке може трапитись там де все вирішується ударом кулака по столу начальника та різкий окрик по телефону. А не ринковими та природними відношеннями. Ну тоді з проблем країні не вилізти. І того нема, і цього нема...

Полковник звинуватив білорусів у небажанні робити дітей.
Грит, серед жінок іноді ще є "нормальні, які народжують", а чоловіки взагалі "стопталися" і нічого не хочуть. Останнє тямуще покоління було його, а тепер уже все — «мужиків треба як зерно шукати»
Ой а що мамки уже рожать нє хотят? Бо керівництво безвідповідальної влади, на те й сподівалось, що "мамки єщо нарожают. Людєй нє жалеть. Любой ценой!"

Якийсь лось у Бобруйську заліз у хату, розніс там усе і ліг на ліжку.
Його приспали рятувальники, краном завантажили в машину і вивезли до лісу.







Запитання:
Ви все ще вірите, що Путін хоче припинити війну?
Трамп:
Я не можу вам цього сказати, але я дам знати протягом двох тижнів, ми з'ясуємо це дуже скоро, ми з'ясуємо, так чи ні, але потрібні ще тиждень-два.
Опять двадцать пять.

Встречаются российский оккупант и житель оккупированных Россией, территорий: 
- Повезло вам, - говорит оккупант, - мы теперь вам вонА чего построим! Будете жить хорошо! 
- А когда начнешь строить-то? - спрашивает житель.
- Да завтра после обеда!
- А почему после обеда? 
- А до обеда я занят - к нам говновоз приезжает выгребную яму выкачивать

Люблю суперечки з ватою:
Ти йому про різанину в Бучі, про зруйнований Ірпінь, про те, як хитав 7-ми місячного брата в бетонному підземному паркінгу, поки росіяни бомбили місто.
Він тобі про Донбас про 8 років
Мовчки кидаю паспорт із донецькою пропискою. Завіса.

Многие русские так и остались валяться в полях Украины, подыхая с мечтой: "что же я ещё смогу спиzдеть...".

Українська музика 2925







33%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

...

  • 29.05.25, 11:37
глупее нет, чем праздновать успех,
забрав у ближнего свободу,
и счастье натянуть одно на всех,
привычно изнасиловав природу

Словник назв Радивилівщини

Словник назв Радивилівщини

Адамівка – від імені пер­шого поселенця Адама.
Балки – від «балка» – видолинок, улоговина.
Баранне – на місцевості, де водилися дикі вівці і ба­рани.
Батьків – від староукра­їнського слова «батко», що означало «брат». «Батків» (саме так записано в перших згадках про село) означало «братів», можливо, «братів наділ».
Башарівка – від старо­русь­кого "бахор", "бахорити" – молоти зайве. Можливо, су­часна назва походить від прі­звиська перших власників села.
Безодня – село в боло­тистій місцевості, серед тря­совини.
Березини – первісно посе­лення, очевидно, лежало серед березового гаю.
Білогорівка – від «біла гора».
Боратин – від давнього імені Бората, Борята, власника поселення.
Бригадирівка – від «брига­да» – господарська одиниця в колгоспі, колишня назва – Малі Жабокрики, сусідила з Велики­ми Жабокриками.
Бугаївка – від «бугай», можливо, село славилося пле­мінними бугаями, а може, назва походить від прізвиська неврівноважених жителів
Веселе – мабуть, колись у цьому, нині майже зниклому селі, при дорозі з Хотина до Рідкова, жили веселі люди.
Гаї-Лев’ятинські  посе­лення в гаях поблизу села Лев’я­тина.
Гай – колись на тому місці був гай.
Гайки-Ситенські – посе­лення в гаю поблизу села Ситного.
Гнильче – болотиста, «гни­ла» місцевість.
Гоноратка – від імені влас­ниці села на ім’я Гонората.
Горгулі – від «горголь» – сук, наріст на дереві, посе­лення біля села Михайлівки, серед сучкуватих дерев.
Гранівка – село на «грані» – на лінії поділу, межі земель.
Гусари – ймовірно, заклав поселення колишній військовий гусар.
Дружба – назва радян­ського часу на знак дружби і поро­зуміння людей, колишня назва Дранча – від сло­ва «дран» («дрань»), яке має кілька зна­чень: «обшарпанець», «зо­рана цілина». Є перекази, що колись тут виробляли дран­ки - для покриття даху. Околи­цю стали називати Дран­ки, а потім – Дране. Існує версія, що Драча – від слова «дранчити», тобто здира­ти луб дня плетіння ко­шиків.
Добривода – село слави­лося доброю водою – дже­релами річки Пляшівки.
Довгалівка – село з дов­гою вулицею, колишня назва – Жабокрики, Великі Жабокрики – вказувала на розташування села в болотистій місцевості, біля заплав річки Пляшівки.
Дубини – поселення серед дубів.
Заміщина – поселення за мостом (на річці Ситенці).
Зарічне – село за рікою Пляшівкою, колишня назва Тарнавка, від прізвища міс­цевого поміщика Тарнавського.
Засів – від імені першого поселенця Заса (Зосима).
Іванівка – назва від імені першого поселенця.
Іващуки – від імені «Івась», очевидно, від нього почався рід Іващуків.
Казьміри – від імені Каз­мир, Казимир.
Карпилівка – від імені Кар­по, яке носив перший власник поселення.
Козин – поселення на міс­цевості, де випасалися кози.
Копані – копань – криниця без зрубу, сажавка.
Коритне – назва від слова «корито», що вказує на особ­ливість тутешньої 
місцевості, доволі низинної і болотистої.
Коти – в часи закріпачення селян «коти», «викотці» про­миш­ляли тим, що організо­вували втечі родин від одного власника до іншого, незва­жаючи на загрозу суворої кари (часто смертної).
Круки – поселення, де гніздилися круки.
Лев’ятин  – від давнього імені Лев, Лев’ята, першого поселенця або власника села. Оскільки вперше було за­фіксовано згадку «глев’я­тинська криниця”, то, мож­ливо, йдеться про болотисту, глею­вату місцевість.
Михайлівка – від імені Михайло, у давніх записах фіксується і Віколовка.
Митниця – село було за­кладено біля митного пункту на кордоні Росії і Австро-Угорщини.
Немирівка – від імені Не­мир, яке нині забуте.
Нова Митниця – там свого часу була облаштована нова митниця при кордоні.
Новоукраїнське – нова назва, колишнє найменування села Дранча Руська – від 
того, що частина села Дранча була закладена при кордоні Росії з Австрією, 
де служили "руські" люди.
Опарипси – за легендою, село було продане поміщиком «за пару псів» – «о парі псів».
Острів – село в загині річки, серед болотистої міс­цевості.
Пасіки – поселення, жителі якого займалися бджіль­ниц­твом.
Перенятин – середньовіч­не місто, обнесене земляним валом, де надавали пільги в оподаткуванні новим посе­ленцям із числа мандрівних людей, переймали таких, при­пиняючи бродяжництво.
Підвисоке – розташоване на підвищенні, на висоті, там друга за значенням висота колишнього Радивилівського району (після гори Красної біля села Дружби).
Підзамче – поселення біля замку, мабуть, мався на увазі древній замок у сусідньому Перенятині.
Підлипки – село біля лип (липок).
Пляшева, Нова Пляшева – від найме­нуван­ня річки Пляшівки (пляш – плішина, мілина).
Пляшівка – село отримало назву від однойменної річки.
Полуничне – більш віро­гідно, що не від назви ягід, а від слова «опівнічне» (рос. «полуночное») – в таку пору випасали коней.
Пороховня – хутір серед старого, гнилястого, порох­нявого лісу.
Приски – від «приски» – шматки, наділи землі.
Пустоіванне – місце, де колись було село Іванне (Іва­ни), яке, за переказами, після пожежі опустіло, але потім відродилося як Пусті Івани, згодом – Пустоіванне.
Радивилів – від прізвища першого власника містечка Миколи (Миколая) Радзивілла Чорного. «Радивил» – з угро-фінських мов – новоохрещений.
Радихівщина – від дав­нього імені Рад, власника поселення чи першого посе­ленця. Мож­ливо, як і Радехів, пояснюється словосполучен­ням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто перехо­вуватися тут від ворогів у лісах, болотах та очеретах.
Рідків – назва від імені Ред, Редко, звідси походила стро­українська назва Редков, тобто поселення якогось Редка.
Рудня – на цьому місці в давнину плавили метал і виго­товляли металеві зна­ряддя праці.
Савчуки – первісно село родини власника чи першого поселенця на ім’я Сава.
Сестрятин – ймовірно, від давньоруського імені «Се­страта», хоча існує переказ, що назва пов’язана з колишнім розташуванням села біля російсько-австрійського кор­дону, де внаслідок участі в контрабандних оборудках не один тутешній житель «сі стра­тив», тобто розорився.
Ситне – від слова «сит­няк», тобто очерет. Біля села протікає річка Ситенка.
Срібне – назва кельтського по­ходження, дана за відблиск річки (Ситенки).
Станіслави – від імені колиш­нього власника села.
Старики – стара частина села Перенятина.
Стоянівка – первісне місце тривалого постою кочової родини.
Теслугів – назва походить від найменування дерево­обробного інструмента «тес­ло», що нагадує собою мотику і може використовуватися для видовбування деревини.
Требіжі – назва кельт­ського походження, в її основі відоб­ражено прадавній корінь, який означав «житло, домівка».
Хотин – від «хотин» – «хо­тимий», «бажаний»; є версія, що назва може походити від древнього, нині забутого імені Хот.     
 
Уклав Володимир ЯЩУК.

Туманності й невизначеності

  • 28.05.25, 18:10
Закон парних випадків працює не тільки в медицині, а і в фотографуванні. Помітив, що коли субота в цьому плані вдала, то і в неділю фотокамеру краще взяти з собою. Так у в цілому бідному на цікаві кадри квітні видалися одні яскраві вихідні, які покажу окремо від решти.


[ Читати і дивитись далі ]

Українська музика 2924







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

60%, 3 голоси

40%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.