Дуже болісно і гірко. Я б назвала це днем несправедливості.
Валеро... Твій життєвий і жартівливий погляд на речі буде жити в багатьох серцях твоїх друзів і просто знайомих. Так сталося,що ти єдиний відгукнувся і ми з Влад ховали разом нашого сусіда Сергія 6 років тому, тоді я казала: наш район вже не буде таким як раніше без нього. Сьогодні наш двір без тебе. Ти пішов, ти помер на чужині. Знаєш ,коли ми збігли з Харкова і оселилися закордоном я подумала що не зможу прийти на могилу своїх рідних і друзів - це і є вигнання.
Ми були просто сусідами... Ми просто вигулювали разом своїх собак в дощ чи іншу непогоду чи відверту мряку. З тим самим Сергієм і тобою ми зустріли так один з Нових Років,тоді я зрозуміла що не можу пити шампанське просто з пляшки. Ти ще той був розбишака! :) Посміхаюся і плачу ...Ой як же болісно!
Як же болісно від цієї несправедливості.
Наш двір був особливим завдяки тобі. Але ти вимушений був бігти з нього...

Ці москальські покидьки продовжують вбивати, а я не хочу писати в тебе на сторінці де лунає їхня мова, я втомилася доводити, втомилася бути толерантною і продовжувати спілкування українською, коли всі навколо відверто вдосконалюються огидною говіркою в розмові зі мною.
Мова - кордон! Не знаю чому я переключилася, мабуть тому що не бачу світла в кінці цього тунелю,тунелю, де чутно ворожі звуки,а на стінах ворожі літери і слова. Так, ви знаєте українську, але це не головне! Повторюйте це як мантру ще років з двісті, а я не хочу це чути

Головне що Валера був гарною людиною, але ключове - "був".
Продовжуйте толерувати і продовжуйте ховати своїх, а чужі справлятимуть пир горою "на язьікє" .

Вчора я писала це на його сторінці у ФБ, а потім не захотіла це публікувати через те, що поки він боровся за життя мені писали його знайомі російською, хоча я мовила українською. Мені було важко, а вони не розуміли цього що говорячи мовою вбивць тільки длдають більше чорного в цю історію. Валеру відключили від апаратів, а мене назавжди від спроб ділитися чимось із тими хто відповідає на українську російською, хоча знає українську.

– Українці повністю змінили портрет біженця у світі, – сказав мені 70 річний британець, якого я пригостила власноруч зліпленими варениками з картоплею на одному з заходів, організованих на честь Івана Купала.

Смакуючи вареники і розглядаючи мою вишиванку, він продовжував:

– Ви розумієте, що ви зробили? В Брайтон приїхало більше 500 українців і ви повністю змінили портрет біженця. Зазвичай біженці – це додаткове навантаження на всю систему. Це безробітні, це люди, які не знають мову, яких потрібно годувати і одягати. Але українці виявились не такими: ви всього за пару місяців стали помітною силою в місті. Ви швидко вчитесь, ви працьовиті. Ви не чекаєте, а шукаєте роботу. От ви, наприклад, кажете, що з першого дня війни працюєте онлайн, при цьому маєте сина, і сьогодні не полінувались, а приготували українську страву і принесли її на свято, і ходите і всіх пригощаєте, і ще й в гарній традиційній сукні.

Ми вже відчули зміни, а що ж буде, коли ви вивчите мову? Замість того, щоб створювати проблеми ви даєте нам приклад, як можна діяти, і це шалено мотивує! В вашій країні війна, ваші домівки зруйновані, а ви посміхаєтесь, думаєте про бізнес і щоб пошвидше стати на ноги і підтримувати Україну. Ми всі в захваті від вас! Ви приклад і натхнення для усіх британців, повірте мені, я прожив довге життя.

От побачите, зовсім скоро українці будуть рулити в Брайтоні.

Так, ми такі! Бо ми найсильніша і найкрутіша нація світу. Україна понад усе, не підведемо!
Порулимо трохи в Брайтоні, а далі повернемось до неньки”

Марина Ткаченко.

В Яготині збираються поселити 250 сирійських біженців, це при тому, що вони гвалтують і хуліганять. Люди виходять на протести, а представники ООН і  МЗС ховаються як щурі від народу. Це в той час, як наші біженці і воїни кинуті напризволяще

Проблема с беженцами нарастает. Она состоит в том, что бегущие из зоны боевых действий зачастую не очень то и поддерживают украинскую сторону, а как раз наоборот. Они хотят российского президента, они не хотят работать, ждут субсидий и помощи, а так же материальные блага ценят превыше всего. Они сторонники "ДНР" и "ЛНР". И теперь эти...беженцы, которые сами и привели рашистскую чуму в свой дом начали разносить эту же заразу по всей Украине, которая их приютила на новых места. Более того, именно из-за них и к остальным беженцам начинается негативное отношение. Я не буду валить всех под одну гребенку, но таких персон достаточно много. Даже более чем. И с ними надо что-то делать. Так вот, в некоторых местах, где есть и беженцы и такая проблема, нашли способ как провести политинформацию и начать перевоспитывать этих особ.
Talliori Alexdottir:"В одном селе (название просили не говорить, почему, сейчас поймёте) поселились беженцы. Дали им общежитие, работу, всё, что надо, обеспечили. И одна барышня повесила в окне триколор.
И что, спросила я.
А что, ответили мне. Местные пришли политинформацию проводить. Поскольку фанатов триколоров в общежитии оказалось ещё несколько (нет, они там не все такие были, грешить не станем!) политинформацию пришлось устраивать массовую. Бабы местные, правда, общежитейских тёток попросили во двор не ходить, и детей от политики уберегли. Политинформирировались чисто мужским коллективом. Некоторые приезжие и несознательные пытались процесс убеждения на мобильные снять, но почему-то у них всех телефоны сломались.
Присутствовавший участковый сказал, что нет, никакого конфликта не было, он свидетель, мужики сами упали. Правда, участковый всё время к театру политинформации спиной стоял, мож, и не разобрал чего. А в больничке местной сказали - разве ж это побои? Но с тех пор в селе никаких триколоров не видели.
Убедили."

Не первый раз спрашиваю - почему сепаратиста и финансиста террористов Ахметова до сих пор не закрыли?  Очевидно справедлива пословица: "Ворон ворону глаз не выклюет".  И этот ворон красуется на фуршетах.

Одесский губернатор Игорь Палица получил отказ от Рината Ахметова в ответ на письмо с просьбой помочь в финансировании донецких беженцев, приехавших в Одессу.

" Три недели назад я, как глава Одесской обл администрации, написал письмо Ренату Ахметову с просьбой профинансировать потребности донецких беженцев. Вчера пришло письмо-ответ с отказом. Его предприятия платят налоги, поэтому такие вопросы должно решать государство! Интересно, согласны ли одесситы, что б за деньги областного бюджета финансировать потребности приехавших к нам взрослых и работоспособных переселенцев с востока?! Лично я категорически против!!!" - написал Игорь Палица на своей страничке в Facebook.

Скандал разразлися в российском Таганроге. Приехавшие туда беженцы из восточных областей Украины (в основном, жены и дети пророссийских террористов из так называемого "ополчения") в полной мере столкнулись со всеми ужасами русского гостеприимства. Об этом рассказал один из администраторов российского сайта topwar.ru Роман Скоморохов.
     По его словам, один из пророссийских террористов по имени Евгений обратился к нему с просьбой "остановить беспредел, творящийся в лагере для беженцев". Выяснилось, что членам семей боевиков там не только, мягко говоря, не рады, но еще и стараются на них нажиться.

Выяснилось, что для приема беженцев был выделен детский лагерь отдыха "Дмитриадовский". Туда прибыла группа женщин с детьми из юго-восточных областей Украины. Поскольку лагерь находился в полуразрушенном состоянии после зимы, местная администрация выделила деньги на его ремонт. Профинансировали и проживание там беженцев с Донбасса до самого сентября. Однако стройматериалы тут же начали разворовывать местные жители, а продукты, закупленные для семей с детьми, сотрудники лагеря потащили с кухни огромными сумками прямо у них на глазах. Некоторые жители Донбасса попытались возмущаться, на что получили ответы "Не нравится - уезжайте" и "Будете кричать - выселим". Когда же в лагерь "Дмитриадовский" приехали добровольцы из Дагестана, которые привезли беженцам гуманитарную помощь, администрация тут же потребовала значительную долю и себе.

Отказали в "Дмитриадовском" и в медицинской помощи детям Донбасса. Местный медперсонал сразу заявил, что необходимых лекарств в лагере нет. И предложил беженцам покупать их за свой счет, обратив их внимание на то, что российские власти выдали им "подъемные" в размере 5 тысяч рублей на каждого.

В итоге наиболее скандальные из переселенцев, придя утром на завтрак в столовую лагеря, вместо еды обнаружили на своих столах таблички со словом "Выписан". А некоторые из них уже всерьез подумывают о возвращении обратно в Украину.