хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «похорон»

Прощання з депутатом Дмитром Тимчуком відбулося в Києві

22.06.19 13:19 У Києві попрощалися з народним депутатом Дмитром Тимчуком

 

Прощання з депутатом Верховної Ради, координатором групи "Інформаційний спротив" Дмитром Тимчуком відбулося в Будинку офіцерів у Києві.У церемонії взяли участь родичі та близькі загиблого, а також голова Верховної Ради Андрій Парубій, лідер парламентської фракції "Народний фронт" Максим Бурбак, віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Також попрощатися з Тимчуком прийшли екссекретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, колишній прем’єр-міністр та лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк, народні депутати Антон Геращенко, Леонід Ємець, Сергій Висоцький, Павло Пинзеник, Вікторія Сюмар.


У коментарі журналістам голова Верховної Ради Андрій Парубійзазначив, що Тимчук був професіоналом і патріотом.

"Я з Дмитром познайомився, коли був секретарем Ради нацбезпеки та оборони. Я був вражений його високим рівнем професійності і патріотизму. На той період, я скажу чесно, всі органи влади не мали достатньої інформації про дії агресора. Я досить часто згадував про те, що навіть та інформація, яка приходила з Криму, свідомо приходила від спецслужб, нібито українських, спотворена. Але, власне, він був носієм повної інформації про дії російського агресора. Та інформація, яка йшла від нього, була набагато глибшою і об’єктивнішою", - сказав Парубій.

Він додав, що смерть Тимчука – це велика втрата для України. "А ще він був хорошим другом і прекрасною доброю людиною. І сьогодні, прощаючись з ним, ми відчуваємо, що один із дуже важливих бійців України інформаційного фронту, відходить тоді, коли триває війна, коли його знання та досвід так потрібні для України. Я впевнений – це велика втрата для всієї України, для усіх українців. Він був героєм, героєм сучасної українсько-російської війни. І тому ми сьогодні говоримо, як на Майдані: "Герої не вмирають", - додав Парубій.

Дмитра Тимчука поховають сьогодні в Бердичеві Житомирської області.

Нагадаємо, в Києві в середу, 19 червня, знайдено мертвим координатора групи "Інформаційний спротив" (ІС), народного депутата фракції "Народний фронт" Дмитра Тимчука.

Прощання 5 червня 2019 р. з 5-річним Кирилом Тлявовим

Переяслав-Хмельницький: Прощання з померлим 5-річним Кирилом Тлявовим
РЕПОРТАЖ
05.06.2019 19:53
Цього дня місто прощалося з малолітньою дитиною, загиблою внаслідок злочинної недбалості поліцейських

У Переяслав-Хмельницькому, що в Київській області, цього дня попрощалися з 5-річним Кирилом Тлявовим. Хлопчина помер 3 червня у Києві. Столичним лікарям так і не вдалося порятувати малого, якому 31 травня, як стверджує прокуратура, переяславські поліцейські, перебуваючи в нетверезому стані, поцілили з вогнепальної зброї прямісінько в голову.

Прощання з Кирилом розпочалося біля його рідного будинку, куди прийшли місцеві жителі та усі небайдужі. Всім хотілося висловити своє співчуття рідним хлопчика, було видно, що для місцевих ця подія стала справжнім шоком. Позаяк було чутно, що люди обговорюють деталі цієї резонансної справи: хтось досі не може зрозуміти, як таке могло статися в них у місті, а хтось зовсім не вірить у покарання винних. «Все це замнуть, як завжди, і ніхто покараним не буде», – говорить місцевий чоловік жінці похилого віку.

Десь о 12:15 винесли білу труну з маленьким хлопчиком, родичі не могли стримати сліз. Усі навколо теж відвертають очі від маленької труни, бо стримувати емоції неможливо. Життя Кирила вже не повернеш...

“Кирило вже ніколи не зможе пограти, до його подвір’я вже ніколи не прийдуть його друзі, вже не покличуть його гуляти», – з сумом мовив у своїй проповіді священник.

Священнослужитель відспівав Кирила на подвір’ї будинку, у цей момент довкола повисла цілковита тиша. На початку церемонії прощання бабусі хлопчика стало зле, й стареньку забрала швидка...

Згодом сумовита колона рушила на місцеве кладовище. Здебільшого люди йшли мовчки, понуривши голови донизу. Місцеві, побачивши колону людей, виходили зі своїх дворищ та приєднувалися до ходи.

На кладовищі священник продовжив відспівування загиблого малолітнього Кирилка. У своїй проповіді він зауважив, що на похорон прийшло неабияк чимало людей, адже це стало горем не тільки однієї родини, це стало горем усієї України. «Сьогодні тут зібралася велика кількість людей, але не забуваймо, що ми зараз тут із вами розійдемося, а цій родині з цим і надалі жити”, – нагадав служитель церкви.

Родичі дуже довго прощалися з 5-річним хлопчиком, ніхто не хотів відпускати свого маленького Кирилка назавжди. Місцеві потроху розходилися, комусь ставало зле, а хтось просто не витримував напруги, що панувала навкруги. Здебільшого люди покидали кладовище мовчки і не хотіли давати коментарі журналістам. «Які зараз можуть бути коментарі», – промовила обурена жінка.

Загалом під час цієї сповненої загальним сумом події були присутніми понад 100 людей, один представник від місцевої поліції.

Після церемонії прощання ми під’їхали до відділку місцевої поліції, щоб дізнатися подробиці розслідування. Але, на жаль, нікого з керівництва не виявилося на місці – й ніхто не зміг прокоментувати перебіг останніх слідчих дій. Як нам повідомили, всі вирушили до Києва…

На сходах місцевого відділку поліції мовчазними символами трагічної події лежать м'які іграшки, залишені тут напередодні представниками громадськості, а на прапорі, що висить на поліцейській дільниці – сумовита облямівка в знак жалоби – чорна стрічка туги.

Вікторія Шевченко, Київ - Переяслав-Хмельницький

Богдан Гордасевич: Сьогодні вранці дивився трансляцію з Верховної Ради України, де "хвилиною мовчання" вшанували смерть письменника Юрія Мушкетика, а ось смерть Кирила Тлявова там не помітили і жодного слова не прозвучало в "годині запитань до Уряду" про цей ганебний інцидент. Що тут коментувати? Ментальність "Совка"!

У пам’ять про кардинала Любомира Гузара

У пам’ять про кардинала Любомира Гузара, засновника Ініціативної групи «Першого грудня»
01 Червень 2017


Ініціативна група «Першого грудня»

Найважчою є мить, коли в земному житті відходить від нас Друг, Вчитель, Батько.

Ми зазнали великої втрати. Надійшла гірка, важка хвилина, якої ми завжди остерігалися і яку завжди підсвідомо не приймали.

Любомир Гузар був нашим другом, наставником і духовним батьком.

Він був будівничим.

Молитвою він зводив мости між найвищою ідеєю та людьми. Доброю порадою він прокладав мости між різними суспільними осередками, щоб об’єднувати і творити з нас великий народ. Мудрою і далекоглядною ідеєю він об’єднував береги, відкриваючи масштабний горизонт вільної, духовно сильної і згуртованої України.

Він і сам був мостом. Між часом, ідеями, іменами. Його шлях – це великий столітній зв’язок наших духовних і національних молитов та прагнень, які сягають найглибших часів. Він став послідовним і символічним продовженням чину Маркіяна Шашкевича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого. Його ім’я і слово відтепер навічно у цьому великому ряду будівничих.

І він був дорогою. Він був тією великою і чистою дорогою, якою прагнув, щоб рушили ми, продовжуючи і розширюючи простір нашого мислення, пошуків, духовного, національного і державного зростання.

Кардинал УГКЦ Любомир Гузар
Кардинал УГКЦ Любомир Гузар

За його ініціативою було засновано Ініціативну групу «Першого грудня» і започатковано інтелектуальний діалог, який охопив дуже багатьох добрих і небайдужих людей.

Першим з українських патріархів він прийшов на Майдан, де пролилася невинна кров студентів, і звернувся до нашого народу з наймогутнішим закликом, з якого розпочинається свобода.

Любомир Гузар був не лише мудрим і понадчасовим мислителем. Він ніколи не був відсторонений від нашої долі, життя народу і тривог України.

Він був точною, гострою і чесною думкою. З притаманною йому батьківською турботою він завжди був непорушною скелею підтримки для спраглих і стражденних, для кожного, хто прагнув добра, для нашої віри, поступу та оборони України.

Він був нашою могутньою опорою.

І він залишається з нами.

Його мудрість, розсудливість, добра і ніжна іронія – увесь його великий образ і спадок залишаються з нами.

Учімося продовжувати його працю.

Саме до нас він промовляв.

Саме нам він сказав: Не біймося. Робімо добро.

Учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Голова Секретаріату Ініціативної групи «Першого грудня» Іван Васюник

Секретаріат: Данило Лубківський, Ярина Ясиневич, Сергій Рохманов, Ольга Сало, Ірина Чулівська, Ігор Бігун, Олена Подобєд-Франківська, Андрій Когут.

Богдан Гордасевич: Любомир Гузар був не просто видатною Людиною - він був як ціла Епоха! З його смертю вона скінчилася. Гузара сповна можна визнати Предтечею Незалежної України, її будівничім, творцем її духовної основи. Вічная і благая пам’ять.

Поховали Любомира Гузара



Любомир Гузар був патріархом-кобзарем, а не церковним чиновником




05.06.2017 14:50

Блаженніший Любомир Гузар був патріархом, якого можна назвати Кобзарем наших днів, а не церковним чиновником чи церковним олігархом.

Про це у проповіді на похованні кардинала Гузара заявив глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

"Він був нашим патріархом. Але, знаєте, сьогодні є різні патріархи. Хтось уподібнюється до державного чиновника, хтось до вірнопідданого служаки, хтось до олігарха. А Дух Святий уподібнив нашого блаженнішого до дивного і химерного Перебенді, Кобзаря наших днів. І тому ми вже відчуваємо, що "його пісня, його дума не вмре, не загине", вона вже його пережила, вже стала історією", - сказав Шевчук.

Зацитувавши вірша Тараса Шевченка «Перебендя», предстоятель УГКЦ зазначив, що краще оспівати Кобзаря нової незалежної України неможливо.

За словами Шевчука, тією "кобзою", на якій грав Блаженніший Любомир, була душа кожного українця - незалежно від релігії, конфесії, місця проживання, мови.

"Його кобзарський спів ми ще довго будемо намагатися зрозуміти через його аудіокниги, фільми, звернення та навіть його блоги в інтернеті. Любомир залишає нам у спадок нову підвалину новітньої української християнської цивілізації, яку нам з вами Господь Бог доручає розвинути, зібрати, нею жити і на ній будувати нашу вільну і незалежну Україну", - сказав глава УГКЦ. 

Він зазначив, наразі Любомира Гузара "починають слухати ті, хто вчора ще не чув", а духовний зв'язок з ним ніколи не перерветься.



https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2241716-lubomir-guzar-buv-patriarhomkobzarem-a-ne-cerkovnim-cinovnikom-glava-ugkc.html

Ще одною падлюкою в Україні менше стало!



Не збирався нічого писати про смерть Бориса Олійника, що несподівано символічно передувала 1-му травня, якого зневажав і зневажаю не дивлячись на деякі непогані поезії, але ось прослухав репортаж однієї кореспондентки по радіо, який розпочинався словами: "Вітаю всіх слухачів Українського радіо..." Далі йшов похвальний спіч щодо Бориса Олійника, але мене цілком втішило її привітання. Хто зростав в часи "радянського терористичного раю" знає, що за таке цілком слушне привітання цю журналістку б жорстоко покарали, бо ж вона фактично "вітає всіх зі смертю відомого діяча". Борис Олійник був абсолютна комуністична курва і коли героїв-оунівців позбавляли звання Героя України, то робили їм честь, щоб не були у компанії анти-героїв України, яким був до остатку Борис Олійник: "Я комуніст і цим усе сказав".
Якщо я неправий, то прошу мене переконати і перелічити справи на користь України, які вчинив Борис Олійник після проголошення Незалежності України і перебуваючи на чолі Українського фонду культури. Ще одною падлюкою в Україні менше стало!

Уэльс: на похоронах включили порнофильм


В столице британского графства Уэльс, Кардиффе, на похоронах погибших в ДТП Саймона Льюиса и его новорожденного сына на большой экран перед скорбящими по ошибке вывели порноролик. Видео с громким звуком не могли выключить в течение четырех минут.

Ти впевнено ступаєш, Листопаде.

Ти впевнено вступаєш , Листопаде,
в свої права.
Здавалося, нема вже правди...
а ні - жива!
І хоч так боязно тебе стрічати з кожним роком.
Все впевненіше йду до тебе крок за кроком.
І сіре небо стало більше.
Такою чорною земля!
Людина кожная стає мудрішою,
Через той біль у серце, що немає вороття
в те славне літо, де було життя.
То похорон!
І кожний щось хоронить
Хто безтурботність,
Хто любов
А той, хто не любив...як я
Минулорічний залишок любові гонить ...
І так наївно хоче закохатись знов.

Анекдот

У Рабіновича виникли проблеми з серцем, і він поїхав лікуватися до Києва. Несподівано помирає одна з його племінниць. На сімейній раді приймається рішення, що йому потрібно повідомити, але дуже делікатно: два похорони - це вже занадто... Це завдання бере на себе любляча дружина, яка телеграфує: "Соня злегка прихворіла. Похорони в четвер".

Анекдот

Похорони електрика. Голос із натовпу:
- Ой, зовсім ще молодий. Скільки йому стукнуло?
- Триста вісімдесять...