хочу сюди!
 

Ирина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Нюансы жизни










Жизнь по Чуковскому.

И такая дребедень каждый день,
То тюлень позвонит, то олень! 





Українська книгозбірня ч.30

Роман Іваничук "Космацький Йордан".

"... - А чого ви ходите по горах, хлопці? - запитав з-під лоба придивляючись до юних мандрівників. - Чому хати не тримаєтеся? А тут диви як не один, то другий спитають... І як переконаєш одних, шо ти не сексот, а других, що не партизан, а ще десь ідуть бої... - запитав Юзефат.
- Гей вже притихло,  - смоктав люльку газда, - але ходять совіти з піками по лісах, полонинах, горах. Бункерів шукають.
- І знаходять?
- Як хтось покаже, то й знаходять. А тоді вбитих до сільрад везуть, щоб люди розпізнавали.
- І розпізнають?
- Та де там... Кому кортить в Сибір...
- А ви хотіли б, газдо, щоб спокій прийшов у гори?
- Та хто не хоче спокою...
І газда замовк. Підозріло глипнувши на хлопців.
- Та ви не бійтеся, кажіть. Ми не більшовики, ми студенти, - заохочував Мирон господаря до розмови.
- Та виджу, що не волоцюги, але краще б сиділи у місті і вчилися. Ви питаєте чи хоче гуцул спокою? А чому мав би не хотіти, тільки не знати, що той спокій дасть...Бо вже як останній бункер викриють, тоді певне і фертик. Нікого не буде боятися москаль і всіх нас як нігтем вошу.
- А нині ще побоюються?
- Та певно... - газда притишив голос, - нема їм спокою, поки Андрусяк у горах гуляє". 


Українська музика 2918







67%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська книгозбірня ч.29

Михайло Старицький "Облога Буші" (1891 р.)

"...Цілу ніч у пригороді йшла тихо, але й безупинно робота:

насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною, уставлялися в дві айв три перії дубові мажі, окуті добре залізом,— найкраща оборона рухома супроти нападу кінниці,— підглибшались рови і окопи, перетаскувались майже на плечах бойові всякі прилади — гармати, діла і гаківниці. Поважно, порядно, без зам'ятні, з безперечним послушенством сотниковій волі, з епічним спокоєм і навіть веселим гумором чинилася справа.

— А нуте, хлопці, тягніть сюди, на середину, нашу паню пузату та постеліть постіль добрячу, обложіть її гаразд турами та подушками, набитими глиняним пухом.

— Ми нашу товстопузиху обложимо, пане сотнику, як гетьманшу, а вона за те нам подякує, — відгукнулись у темряві зігнуті спини, що по кругляках тягли гужем широкогорлу гармату.

— Ще б не подякувала? Як плюне, дак будуть ляшки-панки протирать очі! — весело додали ті, що коло бійниці заступами та лопатами працювали".



***




                                                 «Не из тех ли только он бездушных…»
                                                                                     Гадающей невесте.
                                                                                               Н. Некрасов.
  
Не из тех бы быть бездушных,
одному, увы, послушных  –
глас тщеславий о себе
ими правит на земле.

Быть бы проще, спокойнее,
чище, мягче и светлее.
Знать черту – за ней лишь вздор,
отторжение, позор.

Быть бы в здравии рассудком.
Там, где хворь да боли – чутким…
Сердцем видеть в тьме мирской
да любить такой простой...

Не из тех лишь быть бездушных…
Верным быть да и послушным
доброте своей – ведь есть(!),
прочь прогнав и лесть, и месть.

Дешево, але смачно

Псіханув після чергової сварки з батьками, і зайнявшись своїм харчуванням, замовив піцу в одному з супермаркетів. При купівлі здивувала низька ціна на одну піцу — за пепероні просили всього лиш 100 грн., тоді як всі інші коштували набагато дорожче — 154 гн.  Такі ціни були рік-два роки тому. Ну, думаю, мабуть буде з пліснявою або з малою кількістю начинки чи інгредієнтів. Однак вирішив ризикнути. І на диво піца виявилась смачнючою. Привезли її теплою. Начинки достатньо — як за кількістю, так і за наповненням: суха копчена ковбаса, сир, кетчуп або томатний соус, твердий сир, помідори. Причому ковбаси було багато. На смак ковбаска, звичайно, пересолена. Однак, з гостринкою. Сир смачний. Кетчуп, чи томатна паста, здається, теж з гостринкою. Плісняви не знайшов. Цікаво, в чому подвох?

Всю зжер. Ледве встиг сфоткати останній шматок.