Відтепер: навіки задом!
- 12.12.18, 21:21
10 грудня 2018 року - 15:05
Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією».
«Непродовження договору з Росією слід розглядати не як епізод, а як частину нашої стратегії на остаточний розрив з колоніальним минулим і переорієнтацію на Європу», - підкреслив Президент.
«Інші складові цієї стратегії: це є безвіз, Угода про асоціацію з ЄС, Томос про створення автокефальної незалежної української церкви, вихід з СНД, закріплення в Конституції курсу на вступ до НАТО та Євросоюзу, створення потужної, патріотичної і професійної української армії, підтримка української мови, власна історія і зміцнення нашої національної ідентичності», - зазначив Петро Порошенко.
Глава держави також повідомив, що від Міністерства закордонних справ України вимагає завершення роботи з інвентаризації договірно-правової бази з Росією. «Будемо і надалі робити висновки про корисність тих чи інших угод», - сказав Порошенко.
Глава держави підкреслив, що також вимагає від Кабінету Міністрів України термінових і дієвих кроків з метою створення міжвідомчого координаційного органу для формування консолідованої претензії України до Росії за заподіяні тривалою збройною агресією збитки. «Я розраховую, що особливий статус та спеціальні функції дозволять такому органу достатньо ефективно виконувати покладені на нього завдання із захисту національних інтересів України», - підсумував Президент.
Петро Порошенко зауважив, що цей договір не був розірваний раніше заради того, щоб використовувати його положення як базу для наших численних позовів до міжнародних судів та інших міжнародних інстанцій до Росії – як порушниці цього договору та норм міжнародного права. Зокрема, він навів окремі положення цього договору, де зазначається, що сторони «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги…, територіальної цілісності, непорушності кордонів…, незастосування сили, невтручання у внутрішні справи…, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань…,норм міжнародного права…» .
Глава держави підкреслив, що на початку 2019 року спливає черговий десятирічний термін, коли Україна має офіційно визначитися, продовжувати його чи припинити. За його словами, «вибір очевидний – припинити».
Петро Порошенко також додав, що Україна використала всі можливості цього документу у своїх національних інтересах.
https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-pripinennya-diyi-dogovoru-pro-d-51950
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією
Тип договору міжнародний
Підписаний 31 травня 1997
Київ, Україна - місце
Набуття чинності Україна —14.01.1998
Росія — 17.02.1999
Закінчення дії 01.04.2019
Підписаний Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним
Сторони Україна і Росія
Мови українська, російська
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (рос. Договор о дружбе, сотрудничестве и партнёрстве между Российской Федерацией и Украиной) — угода між Україною і Російською Федерацією, в якій закріплюються принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги до територіальної цілісності та взаємні зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного.
6 вересня 2018 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення підтримати пропозицію Міністерства закордонних справ України щодо припинення Україною дії Договору; 17 вересня Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України...».[4] Верховна Рада України 6 грудня 2018 року припинила дію договору (з 1 квітня 2019 року).
Підписання та Ратифікація
Договір було підписано у Києві 31 травня 1997 Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом Російської Федерації Борисом Єльциним.
В Україні договір ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» N 13/98-ВР від 14 січня 1998 року.
У Російській Федерації 25 грудня 1998 року Державна дума Федерального зібрання РФ прийняла постанову про прийняття федерального закону рос. «О ратификации Договора о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной» і скерування його в Раду Федерації.
Рада Федерації постановою від 17 лютого 1999 схвалила цей федеральний закон, чим і ратифікувала договір.
Згідно з угодою обидві сторони гарантують громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам, крім випадків, встановлених національним законодавством держав або їх міжнародними договорами.
Кожна з країн захищає в установленому порядку права своїх громадян, які проживають на території іншої країни, відповідно до зобов'язань по документах Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, домовленостей в рамках СНД, учасниками яких вони є.
У договорі серед іншого підтверджується непорушність кордонів країн. Згідно зі статтею 2:
«Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів.»
8 грудня 2018 року - 17:23
У рамках робочої поїздки до Львівської області Президент Петро Порошенко вшанував пам'ять героїв, які загинули у боротьбі за Україну.
Петро Порошенко встановив лампадку до пам'ятника Героям Небесної Сотні та ставши на коліно хвилиною мовчання вшанував пам’ять тих, хто загинув захищаючи європейське майбутнє України.
Глава держави також уклоном голови вшанував пам'ять українців, що віддали життя за свою державу, біля пам’ятника мужнім героям, що розташований у селі Жовтанці. На честь героїв на пам'ятному знаку зроблено напис: «Здобудеш Українську державу, або загинеш у боротьбі за неї. Героям України – вічна слава».
Також Петро Порошенко відгукнувся на пропозицію служителів місцевої церкви і разом із жителями селища взяв участь у молитві за всіх борців за волю і незалежність України у храмі Успіння пресвятої Богородиці. Настоятель храму, отець Ярослав подякував Главі держави за зусилля задля створення в Україні єдиної помісної православної автокефальної церкви. «З Божою допомогою ми бачимо, що цей час настає і будемо молитися, щоб 15 грудня Божа ласка і Святий дух зійшов на наших архієреїв і вони вибрали єдиного предстоятеля», - сказав він.
«Хай Бог дарує вам здоров'я, добра, спокою нашій державі», - звернувся він до Президента.
Глава держави зазначив, що дуже радий тому, що порушив графік поїздки і мав можливість помолитися разом із присутніми. «Я дуже радий сьогодні бачити всіх вас. Бачити у цьому храмі, спільно помолитися за Україну, скористатися цією можливістю, щоб подякувати і священикам вашої церкви, які щоденно моляться за Україну, за перемогу нашого війська, моляться за владу, моляться за український народ», - сказав Петро Порошенко.
Рішення Вселенського Патріархату про надання Томосу про автокефалію українській православній церкві Глава держави назвав справжнім дивом, яке сталося з Божою поміччю. Петро Порошенко зазначив, що це не просто нова церква, на яку український народ чекав тисячу років. «Це об'єднання всіх церков. І це диво, коли ієрархи, які десятки років не спілкувалися між собою, Господь їх зібрав і благословив і вони направили звернення до Його Всесвятості, щоб він дарував нам автокефалію», - зауважив Президент.
Петро Порошенко підкреслив: «Вірю, що й нашим ієрархам церков Господь пошле мудрість і ми з вами будемо мати церкву».
«Прошу вас, моліться за те, щоб це відбулося, бо це не просто подія церковного життя. Це подія створення духовної незалежності нашої держави. Незалежності від Москви», - закликав Петро Порошенко присутніх віруючих.
«Цей Томос і ця церква для того, щоб українці об'єдналися. Для того, щоб Україна була єдина. Бо коли вона єдина – вона непереможна», - сказав Петро Порошенко. Він подякував кожному з присутніх за їх молитви. Президент також подякував місцевим жителям за зустріч і можливість поспілкуватися, додавши, що дуже зворушений їх прийомом.
Нічого не зміниться до виборів. Навряд чи будуть якісь зміни, за винятком внесення до переліку документів, які дають право на отримання бюлетеня, картки.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Дуда, оцінюючи внесення змін до виборчого законодавства.
«Насправді, в нас нормальне виборче законодавство, в тому числі Щодо президентських виборів. Достатньо ліберальна реєстрація кандидатів, немає якихось серйозних підстав боятися чорних технологій в частині зняття кандидатів. Тому, якщо навіть не змінять законодавство – нічого страшного не станеться», – зазначив Дуда.
Є інша проблема – належним чином мають діяти правоохоронні органи. Довкола відкритих списків занадто багато міфів та сподівань. Відкриті списки все одно затверджуються на з’їзді партії, додав він.
Експерт пояснив, що відкриті списки не означають, що там будуть якісь особливі нові люди.
«Їх пропонуватиме партія. Це не виключає й купівлі місць у виборчому списку. Крім того, частка громадських активістів за відкритих списків різко спаде. Відкриті списки не запобігають підкупу виборця. Радше навпаки, стимулюватимуть тих, хто входить до списку, таким чином працювати з виборцями», – уточнив він.
За його словами, системних проблем відкриті списки не вирішують. У нас створений величезний міф довкола цього.
Ідеться не про те, що відкриті списки – це погано, просто суттєво вони не змінять нічого. Відкритий список хороший тим, що люди голосуватимуть за того, кого знають, але список формує партія на з’їзді, й туди увійдуть люди, яким партія довіряє з різних причин, підкреслив політолог.
«У більшості випадків активістів не буде. Партія просуватиме своїх. При цьому відкриті списки матимуть елемент мажоритарщини. Включені кандидати мотивуватимуть виборців голосувати за них», – наголосив він.
На його думку, рахувати голоси будуть дуже довго, оскільки з відкритими списками в принципі складно буде голосувати за нашої політичної системи.
«До бюлетеня потрібно буде додавати величезний список, в якому виборець шукатиме свого кандидата. Рахуватимуть тижнями. А там, де тривалий підрахунок, великі проблеми в роботі виборчих комісій. Їм доведеться або не спати дуже довго і якість буде відповідною, або це має бути особливий режим переривання роботи комісій. Відкриті списки – це політична фішка, але до системних змін парламенту це не призведе», – резюмував Андрій Дуда.
Раніше ми писали, як депутати голосували за проект Виборчого кодексу.
Як відомо, раніше Андрій Парубій пояснив затримку з розглядом Виборчого кодексу. Повне інтерв'ю з Парубієм читайте на нашому порталі.
Нагадаємо, «Слово і Діло» аналізувало, які обіцянки давали нардепи щодо зміни виборчого законодавства.
Минулої доби, 30 листопада, в районі проведення операції Об’єднаних сил кількість ворожих збройних провокацій з боку російсько-окупаційних військ помітно зменшилася. Всього за добу по всій ліній бойового зіткнення в штабі операції нарахували 6 прицільних обстрілів з боку противника, тоді як попередньої доби таких обстрілів було 14.
Луганський напрямок
Тричі упродовж доби, що минула, російсько-окупаційні війська відкривали вогонь тут.
І вкотре противник виявляв активність біля н.п. Хутір Вільний. Там вчора відбулося два ворожі обстріли – о 13:40 та о 15:00. У першому випадку противник обстріляв наші позиції з використанням ручних та автоматичних гранатометів і кулеметів великого калібру, а під час другого обстрілу ввів в дію озброєння бойових машин піхоти та СПГ.
В обох випадках військовослужбовці Об’єднаних сил дали противнику гідну відсіч, відкривши вогонь у відповідь зі штатної зброї.
Третім випадком порушення перемир’я на Луганському напрямку з боку окупанта став мінометний обстріл в районі н.п.Луганське. Рівно о 16:00 підрозділи російсько-окупаційних військ відкрили вогонь з мінометів 120-го калібру, випустивши з цієї забороненої зброї близько десятка снарядів. Під час вогневого нальоту, що тривав майже годину, противник, зі сторони окупованого селища Логвинове вів вогонь також з кулеметів великого калібру та гранатометів різних типів.
Ворожий вогонь ніс пряму загрозу життю і здоров’ю наших захисників, тож військовослужбовці Збройних Сил України відповіли окупанту вогнем зі штатної піхотної зброї.
Донецький напрямок
Там вчора зафіксовано два випадки порушення російсько-окупаційними військами режиму перемир’я, під час одного з яких ворог застосував міномети калібру 82 мм. Сталося це вчора близько 11:00 ранку, коли зі сторони с. Пікузи противник випустив дві міни згаданого калібру в бік оборонців Гнутового.
Надвечір противник знову активізувався, завдавши вогню в бік наших позицій одразу у двох районах – біля Красногорівки та знову ж таки Гнутового. Під час цих обстрілів, що тривали до 20:00 вечора російсько-окупаційні війська вели вогонь автоматичних та ручних гранатометів та стрілецької зброї.
У відповідь на ворожу вогневу активність, захисники України застосували в бік противника піхотне озброєння.
1 грудня 2018 року - 14:21
Президент Петро Порошенко звернувся до українців з нагоди 27-ї річниці Всенародного референдуму за Незалежність України. «1 грудня 1991 року ми переконливо відповіли на одне із найважливіших питань в нашій історії: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». «Так!» - вигукнули тоді понад 90%», - наголосив Президент.
Він підкреслив, що рішення про державну самостійність набрало більшість голосів в усіх регіонах, включно з Кримом та Севастополем.
«Юридично вийти із складу імперії було не так складно. Куди важче виявилося позбутися колоніального минулого де-факто. Понад два десятки років ми рухалися зиґзаґами. День – на схід, день – на захід. Як не багатовекторність, так позаблоковість», - зазначив Петро Порошенко.
«І все змінилося в 2014-му. Тепер ми йдемо своїм шляхом. І лише членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно й безповоротно зніме загрозу нашого повернення до «тюрми народів», якою колись абсолютно справедливо нарекли Російську імперію», - наголосив Президент.
Глава держави підкреслив, що Угода про асоціацію та безвізовий режим з Євросоюзом, створення боєздатної армії і відмова від російського газу, зміцнення позицій української мови і повернення до власної історії, закріплення курсу на ЄС та НАТО в Конституції України – все це частина нашої державницької стратегії.
«Її влучно описують дві крилаті фрази українського письменника минулого століття Миколи Хвильового: «Геть від Москви!» - «Дайош Європу!», - сказав Президент. При цьому він підкреслив, що «про це ж – автокефалія та Томос».
«Це не стільки церковне питання, скільки питання нашої державності, нашої незалежності, нашої національної безпеки», - підкреслив Петро Порошенко.
https://www.president.gov.ua/videos/zvernennya-prezidenta-ukrayini-do-27-yi-richnici-referendumu-1206