Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Президент України прийняв іноземних дипломатів

Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав

27 грудня 2018 року - 17:35

Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав

Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав: Посла Індії - П.Сатпатхі, Посла Угорщини І.Ійдярто та Посла Ісламської Республіки Іран в Україні М.Мораді.

Під час зустрічі з Послом Індії П.Сатпатхі в центрі уваги були питання активізації політичного діалогу на найвищому рівні.

Окрема увага була приділена стану та перспективам розвитку торговельно-економічного, інвестиційного та військо-технічного співробітництва. Відзначалася важливість проведення чергового засідання Міжурядової українсько-індійської комісії з торговельно-економічного, науково-технічного, промислового і культурного співробітництва.

Йшлося також про посилення співпраці у сфері освіти. Було позитивно оцінено той факт, що Індія очолює перелік держав, громадяни яких навчаються в українських вищих навчальних закладах.  

Під час розмови з Послом Угорщини І.Ійдярто йшлося про можливі кроки з метою вирішення чутливих питань в українсько-угорських відносинах.

Окрему увагу було приділено питанню посилення санкційної політики ЄС через акт агресії Російської Федерації проти України у Керченській протоці, а також взаємодії між Україною та Угорщиною у рамках ООН.

Під час бесіди з новопризначеним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні М.Мораді обговорено взаємодію в рамках ООН та інших міжнародних організацій. Окрему увагу було приділено безпековій ситуації на Близькому Сході.

«Зради» та «перемоги» української зовнішньої політики у 2018 р.

«Зради» та «перемоги» української зовнішньої політики у 2018 році
27 Грудень 2018, 13:30

Президент України Петро Порошенко під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Нью-Йорк, 26 вересня 2018 рок
Президент України Петро Порошенко під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Нью-Йорк, 26 вересня 2018 рок

Які здобутки і прорахунки України у міжнародній політиці за 2018 рік? На яких напрямках вдалося просунутися, а на яких – «віз і нині там»? Про це Радіо Свобода традиційно наприкінці року запитує експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергія Герасимчука. «Українська призма» провела щорічне експертне опитування, у якому попросила експертів та журналістів-міжнародників вказати на основні «зради» та «перемоги» України у міжнародній політиці.

Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»

– Які успіхи української дипломатії побачили експерти?

–У рейтингу здобутків першу позицію посідає збереження режиму санкцій щодо Росії та солідарність держав Заходу з Україною. Так вважає 42% опитаних. А на другій позиції опинилася така, поза усяким сумнівом історична подія, як рішення Вселенської патріархії про надання Українській церкві томосу на автокефалію.

Про реальну можливість отримати томос як головний здобуток року згадав кожен п’ятий із опитаних експертів (21%).

Позитивні відгуки також отримала діяльність України в Раді Європи та ПАРЄ. Зусиллями української делегації в ПАРЄ вдалося не допустити змін до Регламенту цієї структури, а відтак не дати Росії обійти санкції і повернутися до роботи у Раді Європи.

Понад те, саме ПАРЄ впродовж року ухвалила низку вкрай важливих проукраїнських резолюцій. Здобутки на цій ниві посідають третє місце в рейтингу «перемог» зовнішньої дипломатії – так вважає 7% опитаних.

Найбільші досягнення зовнішньої політики України у 2018 році
Найбільші досягнення зовнішньої політики України у 2018 році

До того ж, експертна спільнота оцінила й особистий внесок депутатів у захист інтересів України на міжнародній арені. У рейтингу поруч з Ганною Гопко, яка традиційно посідає першу позицію серед активних у питаннях зовнішньої політики депутатів (58%) опинився й Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв (38%). До топ-5 депутатів найбільш активних у просуванні українських інтересів за кордоном експерти також відносять Ірину ГеращенкоМустафу Джемілєва та спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.

– А у чому полягав «зовнішньополітичний негатив» 2018 року для України?

– Якщо ж говорити про головні негативні фактори на зовнішній арені, то усі вони пов’язані із агресією Росії проти України.

Впродовж 2018 року Москва не припинила своєї агресії щодо України, продовжує утримувати в неволі українських політв’язнів та військовополонених, а також вдавалась до різноманітних провокацій.

Протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України

Під кінець року Росія відкрито атакувала українських моряків в районі Керченської протоки. Цей напад призвів до чергової ескалації у відносинах, спровокував нову хвилю міжнародного обурення, став поштовхом для введення воєнного стану у низці областей України.

Експерти суголосно (99% опитаних) вважають Росію найбільш ворожою до України державою. При цьому, майже дві третини опитаних вважають, що зовнішня політика України повною або принаймні деякою мірою відповідає їхнім очікуванням.

Читайте ще: Бруно Лете: Без миру в Україні не може бути миру на європейському континенті

Переважна більшість опитаних (88%) вважають, що протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України у наступному 2019 році.

Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав

Доволі прикрим видався рік і для відносин України з Угорщиною. Впродовж року до проблемного «мовного питання» (Угорщина вважає неприйнятними положення статті 7 Закону України «Про освіту») додалося питання незаконної видачі угорських паспортів на Закарпатті. Україна вислала угорського дипломата, причетного до скандалу з видачею угорських паспортів на Закарпатті, а тоді й Угорщина теж не забарилася із відповіддю – вислала українського дипломата.

Будапешту також довелося почекати перш ніж Київ погодився на кандидатуру нового Посла Угорщини в Україні. Призначений на цю посаду Іштван Ійдярто лише нещодавно прибув до Києва.

Що ж стосується блокування Угорщиною діалогу Україна-НАТО, то тут, видається, без американського втручання ситуація взагалі опинилась би у глухому куті.

На цьому тлі Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав – так гадають більше половини опитаних фахівців (54%).

Пріоритети у короткостроковій перспективі
Пріоритети у короткостроковій перспективі

При цьому 20% опитаних назвали динаміку українсько-угорських відносин найбільшим провалом у зовнішній політиці України. Разом з тим, криза у відносинах з Угорщиною привернула увагу експертної спільноти і, згідно з опитуванням, налагодження відносин із сусідами належить до топ-5 пріоритетів зовнішньої політики України на короткострокову перспективу.

До числа прорахунків можна також з впевненістю віднести продовження будівництва газогону «Північний потік-2».

Цей проект, що містить загрози для енергетичної безпеки та Європи назвали провалом української зовнішньої політики України 10% опитаних.

Так само, 10% вважають, що чимало прорахунків Україна допустила і в ході ескалації в районі Керченської протоки, що призвела до подальшого загострення ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.

Читайте ще: Протистояння на Азові: Київ не має наміру відступати

– То як же оцінили експерти загалом роботу української дипломатії – негативно чи позитивно?

– Експерти розділилися у своїх думках: 44% оцінили зусилля української дипломатії на «3», і така сама кількість – 44% на «4» за 5-бальною системою.

Основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції

Більшість опитаних вважає, що на заваді більшим здобуткам стоїть відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики України (69%), кадрові прорахунки (58%) і недостатня координація між органами державної влади (52%).

Що ж до перспектив, то на майбутнє основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції, що підтримує Україну у цій протидії; поглиблення співпраці з ЄС, включно з виконанням Угоди про асоціацію та подальшою інтеграцією; поглиблення співпраці з НАТО включно з інтеграцією; посилення комунікацій з просування іміджу України закордоном (в т.ч. шляхом культурної та публічної дипломатії); економічна дипломатія – просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій і налагодження відносин із західними державами-сусідами та формування політики сусідства.

Опитування проводили з 1 по 14 грудня 2018 року і у ньому взяли участь 120 експертів та журналістів-міжнародників, представників державних та незалежних аналітичних структур і академічних осередків.

Пріоритетні питання для України на 2019 рік
Пріоритетні питання для України на 2019 рік

Три найбільші успіхи України у відносинах зі США в 2018 році

Три найбільші успіхи України у відносинах зі США в 2018 році
27 Грудень 2018, 20:33

 Друк

Отримання Україною летальної зброї, затвердження Кримської декларації, проголошення позиції Конгресу стосовно сталінського Голодомору-геноциду – ці три події у США стали найбільш знаковими для України в 2018 році.

США закріпили невизнання анексії Криму на рівні офіційної Декларації

25 липня 2018 року Державний департамент США оприлюднив офіційну Декларацію щодо Криму, яку сам уряд США прирівнює до Декларації Веллеса у 1940 році, що засудила окупацію країн Балтії з боку СРСР та закріпила невизнання Америкою їх анексії. Декларація Веллеса, оприлюднена тодішнім держсекретарем США Самнером Веллесом, поклала початок політиці невизнання анексії країн Балтії, яка зберігалась аж до здобуття ними незалежності.

Держсекретар США Майк Помпео
Держсекретар США Майк Помпео

«Як ми чітко заявили в Кримській декларації, Сполучені Штати ніколи не визнають російську спробу анексії Криму. Ми будемо продовжувати політику тиску на Росію до тих пір, поки Москва повністю не виконає умови Мінських угод та не поверне Україні контроль над Кримом», – заявив Держсекретар Майк Помпео під час спільної прес-конференцію з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у США 16 листопада цього року.

В тексті декларації наголошується, що Росія, через своє вторгнення до України у 2014-му році та спробу анексії Криму прагнула підірвати основний міжнародний принцип, який поділяють демократичні країни: «Жодна країна не може змінювали кордони іншої країни силою. Держави світу, включно із Росією, погодились із цим принципом у Хартії ООН, зобов’язавшись утримуватись від погроз використання сили проти територіальної цілісності, або політичної незалежності будь-якої держави. Цей фундаментальний принцип - який закріплений у Гельсінських угодах – є одною із основ на яких базується наша спільна безпека», – йдеться у Декларації оприлюдненій Держдепом США.

Документ закликає Росію поважати принципи, про дотримання яких вона сама тривалий час заявляє, та припинити окупацію Криму.

Конгрес США затвердив свою позицію стосовно сталінського Голодомору-геноциду проти України

Як Палата представників США, так і Сенат США цього року схвалили резолюції стосовно Голодомору в Україні.

Пам'ятник Голодомору, Вашингтон, США
Пам'ятник Голодомору, Вашингтон, США

В резолюції Палати представників США від 11 грудня стверджується, що Голодомор був геноцидом проти українців. Резолюція «визнає висновки Комісії щодо Голоду в Україні представлені Конгресу 22 квітня, 1988 року, включно з тим, що «Йосип Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців у 1932–1933 роках».

Ще перед тим, резолюцію аналогічного змісту підтримали сенатори США. «Радянський диктатор Йосип Сталін наказав закрити кордони України, щоб ніхто не міг уникнути навмисне створеного голоду і унеможливив надання будь-якої міжнародної продовольчої допомоги, яка б полегшила голод. Майже чверть українського сільського населення загинула, або була змушена полишити домівки через примусовий голод і весь народ постраждав від наслідків тривалого голоду», – йдеться, зокрема, в тексті резолюції, затвердженій на початку жовтня.

Більше 20 американських штатів затвердили свою позицію стосовно Голодомору, та вшанування пам'яті його жертв. Іллінойс, Массачусетс, Огайо, Міссурі, Мічиган – лише декілька штатів, які цього року видали відповідні документи.

Україна отримала американські «Джавеліни»

На початку року Державний департамент США узгодив передачу Україні 210 ракет «Джавелін» та 37 командно-пускових установок загальною вартістю у 47 мільйонів доларів. В травні Україна провела перші випробування «Джавелінів», що надійшли зі США.

«Надання «Джавелінів» Україні – це кульмінація років важкої роботи членів обох партій, які завжди вірили, що США мають стати на захист права України захищати себе проти російської агресії, надавши їй оборонну летальну зброю», – зазначив сенатор США Роб Портман, вітаючи повідомлення про випробування «Джавелінів» в Україні.

«Ще один важливий крок у вірному напрямку», – сказав сенатор Джон Маккейн, який часто критикував Трампа.

Угода про постачання зброї стала виявом підтримки адміністрації президента Трампа України. Аналітики США привітали завершення неформального ембарго на надання зброї Україні, яке, за повідомленнями, існувало за часів президента США Барака Обами.

В інтерв'ю «Голосу Америки», спецпредставник США з питань України Курт Волкер наголошував, що зброю може бути використано у випадку необхідності протистояння танковому наступу.


На підтримку українських військовополонених моряків

На підтримку українських військовополонених моряків стартував флешмоб

У соціальних мережах просять виставляти фотографії з хештегом #Жовто_блакитний_кораблик_на_ялинку і відправляти їх у групу "Всесвітнього руху патріотів України" в Facebook

Всесвітній рух патріотів

На підтримку українських військовополонених моряків стартував флешмоб "Жовто-блакитний кораблик – на ялинку". Про це повідомляється 25 грудня на сторінці заходу в Facebook.

Акція триватиме до 7 січня 2019 року.

"Всесвітній рух патріотів України звертається з ініціативою до українців і друзів України, до всіх людей доброї волі: у солідарність з українськими моряками, захопленими в полон 25 листопада під час збройної агресії РФ у районі Керченської протоки, прикрасити свої будинки і новорічні ялинки жовто-блакитними паперовими корабликами", – розповіли організатори.

У соціальних мережах просять виставляти фотографії з хештегом #Жовто_блакитний_кораблик_на_ялинку і відправляти їх у групу Всесвітнього руху патріотів України в Facebook.

Нагадаємо, вранці 25 листопада українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполя. Поблизу Керченської протоки їх перехопили чотири прикордонні кораблі РФ, хоча, за даними ВМС України, про перехід корабельної групи російську сторону повідомили заздалегідь.

Українська корабельна група вирішила продовжити хід. Коли вона підійшла до Керченської протоки, Росія оголосила, що перехід закрито в обидві сторони через сходження на мілину танкера.

Близько 19:00 корабельна група ВМС ЗСУ рушила на вихід з протоки. Російські кораблі почали переслідування, російський прикордонний корабель "Дон" протаранив буксир "Яни Капу", а потім росіяни відкрили вогонь на поразку й захопили українські кораблі та їхні екіпажі - всі 24 людини. 

В Києві вже святкування Різдва Христового

В Києві на Софіївській площі відбулось святкування Різдва Христового

24 ГРУДНЯ, 2018
Під час святкових заходів на Софіївській площі з відеопривітанням до громади звернувся Президент України Петро Порошенко, присутніх зі сцени привітали Секретар РНБО України Олександр Турчинов, Міністр культури України Євген Нищук та народні депутати України

 Про це повідомляє Еспресо.TV.

За ініціативою протестантських церков, на Софіївській площі у Святвечір, 24 грудня, відбулось святкування Різдва Христового  разом з Європою та всім світом (окрім протестантів та католиків, 11 з 15 помісних православних церков святкують Різдво 25 грудня). 

Святвечір розпочався різдвяною виставою.  Тисячі киян та гостей міста, що прийшли на святкування, зі сцени привітали лідери християнських конфесій та церков, хорові дитячі колективи та інші професійні виконавці.

Нагадаємо, що другий рік поспіль Україна офіційно святкує Різдво Христове 25 грудня.

https://espreso.tv/news/2018/12/24/v_kyyevi_na_sofiyivskiy_ploschi_vidbulos_svyatkuvannya_rizdva_khrystovogo

Вітаю всіх з Різдвом Христовим 2019 !

Вітаю всіх з Різдвом Христовим 2019 ! 
Христос народився! Славімо Його!



Єдина помісна церква в Україні постала і є вже

Єдина помісна церква: що зміниться в житті українців та держави?
 17 грудня 2018, 13:30
Олександр Радчукполітолог

Справжня історична подія сталася цих вихідних. В Києві на Об'єднавчому соборі православних церков обрали предстоятеля єдиної Української православної церкви. Події передували тривалі перемовини між самими учасниками Собору, з Константинополем, в релігійному та політичному середовищі України.

Масштаб такої події неможливо переоцінити. Обрання предстоятеля автокефальної православної церкви України – це останній крок перед фактичним отриманням славнозвісного томосувід Константинополя. Ця подія очікується в переддень православного Різдва.

Наразі вже зрозуміло, що поява єдиної православної церкви в Україні матиме суттєві наслідки відразу в чотирьох напрямках – релігійному, суспільному, політичному та геополітичному. Тож спробуємо проаналізувати, що саме зміниться в усіх цих сферах.

Релігійне єднання чи протистояння?

На перший погляд, ми можемо сміливо констатувати єднання всіх православних церков в Україні. В Об'єднавчому соборі брали участь представники всіх трьох «відгалужень» – УПЦ Київського патріархату, УПЦ Московського патріархату та Української автокефальної православної церкви.

«Падіння третього Риму»: що означає автокефалія для України та РФОб'єднавчий собор, на якому буде створена помісна церква, відбудеться 15 грудня у Святій Софії. В УПЦ МП відмовилися від участі в Соборі. Про ситуацію поговорили з експертами.14 грудня 2018, 18:00

Інтригою було те, чи братимуть участь у Соборі представники УПЦ МП. Наближення надання томосу про автокефалію ставило питання руба для багатьох представників цієї церкви на місцях. Або залишатися вірною «дочкою» Російської православної церкви й втратити можливість об’єднатися з іншими представниками православних церков у єдину помісну церкву, або все ж таки взяти участь у Соборі.

УПЦ МП таки була представлена окремими представниками єпископату та кліру, однак на центральному рівні рішення про повноцінне представлення на Соборі не було. Натомість УПЦ КП та УАПЦ схвалили участь у Соборі на рівні своїх Архієрейських соборів, фактично оголосивши про саморозпуск.

Важливі зміни в житті церкви очевидні. По-перше, ще восени Священний Синод скасував Синодальний лист 1686 року, який давав право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита. Відтепер, і це закріплено окремим рішенням, єдина помісна церква в Україні підпорядковуватиметься виключно Константинополю.

По-друге, після Собору та обрання предстоятеля єдиної православної церкви, очільник УПЦ МП Онуфрій офіційно втратив титул митрополита Київського. Це означає, що відтепер РПЦ не зможе спекулювати на темі «розколу» православ’я в Україні, адже рішення двічі ухвалили на найвищому рівні – спочатку в Константинополі, потім – на Об’єднавчому соборі.

Подальша доля релігійних громад УПЦ МП тепер в їхніх руках. Відтепер вони можуть залишатися або парафіянами Російської православної церкви, або переходити до православної церкви України. При цьому РПЦ на теренах України може спокійно співіснувати на однакових правах з іншими церквами.

Варто зазначити, що те ж саме відбуватиметься і з церковним майном – самі релігійні громади та прихожани мають вирішити, якій церкві воно належить. Що ж до великих об’єктів, таких як Києво-Печерська лавра, то тут питання дещо складніше, адже формально як споруда Лавра здається в оренду церкві. Тому поки що УПЦ МП досі має право на перебування там до кінця терміну оренди.

Загалом, вище духовне керівництво УПЦ МП хоча й брало участь у Соборі, втім, їх було вкрай мало. Однак саме те, що вони взяли участь у створенні православної церкви України, дає їм суттєві переваги на отримання високих посад у Синоді нової єдиної православної церкви.

Що зміниться в житті суспільства?

За даними американського дослідницького центру Pew, Україна посідає 11-те місце серед найбільш релігійних країн Європи. Для 31% українців релігія є дуже важливою. 22% серед опитаних (13-те місце в Європі) стверджують, що релігія є дуже важливою в їхньому житті. Щоправда, ці дані слід враховувати щодо всіх конфесій, які представлені в нашій державі.

Загалом, за даними оприлюдненого в квітні 2018 року дослідження Центру Разумкова, в Україні віруючими себе вважають близько 72% українців. Цікаво те, що починаючи з 2000 року кількість віруючих в Україні постійно збільшувалася. Тоді як за цей самий період число невіруючих знизилося з 12% до 5%.

При цьому переконаних атеїстів приблизно 3%, а число байдужих до питань віри коливається від 3% до 8%. І згідноіз даними цього ж дослідження, серед усього числа віруючих 58% опитаних вважають, що релігія є важливою в житті. Що дуже показово – 75% серед опитаних громадян дуже толерантно ставляться до представників інших релігійних спільнот, представлений на теренах нашої держави.

Нарешті, опитування Центру Разумкова підтверджує абсолютну перевагу християнства на теренах України – 78% опитаних висловлювали позитивне ставлення до православ'я, а 42% – до греко-католицизму. До інших релігій і релігійних течій загалом українці висловлюють байдуже ставлення.

Що це означає в практичному вимірі? По-перше, розбурхати українців питаннями релігійної ворожнечі досить складно. За такого високого рівня толерантного ставлення до різних релігійних конфесій та церков реально «зіштовхнути» наших громадян на такому ґрунті буде вкрай складно. Штучне загострення ситуації можливе, але це вже інша історія.

По-друге, за такого досить високого рівня релігійності українців держава й політичні діячі, безумовно, не знехтують можливістю отримати бодай опосередкований вплив на церкву та її прихожан. І хоч це прямо суперечить Конституції України, проте вже зараз усі розуміють, що без політичного компоненту об’єднання православних церков не відбулося б. Вже не раз висловлювалися думки з приводу запровадження в школах окремого предмету про християнські цінності та мораль – ідея кілька разів виникала на теренах західних областей. Крім того, нещодавно міністр культури Євген Нищук пообіцяв, що в Україні буде створена служба з питань етнополітики та свободи совісті. Новий держорган займатиметься питаннями національних меншин та релігії. «Ми створюємо наступного року в зв'язку з наданням томосу ще один центральний орган, який називатиметься Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті», – пообіцяв міністр, наголосивши на важливості створення й діяльності цього нового держоргану.

Таким чином, держава таки втручатиметься в релігійне життя українців. Щоправда, зрозуміти ступінь і межі цього втручання поки складно.

Політичний вимір – у колі виборів

Надання томосу та створення єдиної помісної Церкви – одна з головних передвиборчих тем чинного президента Петра Порошенка. Втім, як свідчать останні соціологічні опитування, навіть така історична за значенням подія, як створення єдиної православної церкви України, не суттєво додала електоральних балів Петру Порошенку.

Вселенський патріарх підтвердив дату вручення томосу – ПорошенкоВселенський патріарх Варфоломій підтвердив, що Томос про автокефалію новоствореній Українській православній церкві буде урочисто вручено на Святвечір 6 січня.16 грудня 2018, 16:56

Скоріш за все, присутність президента на Об’єднавчому соборі та його роль у створенні єдиної помісної церкви українці таки відзначать, і вже в наступних опитуваннях кількість прихильників чинного президента збільшиться. Втім, не варто переоцінювати цей факт як електоральну можливість потужно надолужити рейтинги. Загалом, зважаючи на обставини, приріст може сягнути максимум 2%.

Деякі інші політичні сили намагатимуться зіграти на негативних настроях українців, згадуючи процес створення православної церкви України, як щось негативне. Минулого тижня вже відбувалися акції протестів вірян на чолііз УПЦ МП та під «патронатом» партійців і нардепів з «Опозиційного блоку». Втім, особливого резонансу в суспільстві акція не мала.

Решта політичних партій, їхні лідери та можливі кандидати в президенти на майбутні вибори оцінюють позитивно або ставляться нейтрально до питання створення єдиної помісної церкви в Україні. Це означає, що в політичних змаганнях цю тему, крім президента та опонентів створення православної церкви України, навряд чи хтось наважиться використовувати.

Геополітичний вимір – Росія втрачає вплив

Безумовно, найбільше цими днями «пригорало» в Кремлі та в середовищі РПЦ. Яких тільки оцінок ситуації, що відбувається в Україні щодо Об'єднавчого собору, не давали в РПЦ та на найвищому державному рівні в Кремлі.

Очільник РПЦ патріарх Кирило написав листа всім, кому тільки зміг. Серед адресатів – релігійні та державні діячі, керівники міжнародних організацій, генсек ООН та очільник ОБСЄ, Папа Римський, генеральний секретар Всесвітньої ради церков, очільник Англіканської церкви Архієпископ Кентерберійський, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангели Меркель та інші. Головний месидж – в Україні розпочалися масштабні гоніння на духовенство та прихожан УПЦ МП, а держава грубо втручається в церковні та релігійні справи.

Ба більше, голова РПЦ бачить спробу «використання Церкви в досягненні політичних цілей і передвиборчій боротьбі», вочевидь натякаючи на присутність Петра Порошенка під час Об’єднавчого собору православних церков в Україні.

Насправді, така позиція Росії та її духовенства – масштабний виклик національній безпеці України. В переддень Собору російські ЗМІ та пропагандисти поширювали інформацію від російського МЗС про можливі провокації на Донбасі для наступу на маріупольському напрямку з виходом до кордону з Росією. Це досить тривожний сигнал, адже за інформацією українських спецслужб та оцінками ЗСУ, відбувається якраз усе навпаки – Росія концентрує біля кордонів з Україною величезну кількість військ та особового складу.

Ще більш тривожною така інформація виглядає напередодні підсумкової в 2018 році прес-конференції президента РФ Володимира Путіна, яка має відбутися 18 грудня. Безумовно, очільник Кремля згадає й «релігійну» тему, адже йдеться про суттєві втрати позицій Росії на головному – ідеологічному – фронті боротьби з незалежністю України. Зі створенням православної церкви України захитався один із найпотужніших стовпів російського впливу на розуми наших співвітчизників безпосередньо на теренах України.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла

Виступ Президента за результатами Об’єднавчого Собору

Виступ Президента за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору

15 грудня 2018 року - 18:15

Виступ Президента за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору

Слава Україні!
Вітаю всіх зі створенням Української Помісної Автокефальної Православної Церкви, яке щойно відбулося в Святій Софії!

Ваше Високопреосвященство і Ваші преосвященства, представники Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія!
Ваша Святосте!
Ваші блаженства!
Дорогі українці!
Шановна і високодостойна громадо, яка зібралася на цій площі у Святій Софії, котра є свідком найважливіших рядків літопису України!

Cаме така велична подія відбувається і сьогодні.

На вулиці, кажуть, дуже зимно. Але кожного з вас протягом кількох  годин напруженого очікування... десять годин не втомлюючись чекав український народ повідомлення яке щойно буде оголошено... Це очікування гріли тепло ваших сердець і трепетне очікування  великого державного чину епохального масштабу.

Дорогі друзі, Ви не є свідки. Ви – творці історії, яка зараз твориться. Ви - безпосередні учасники цього величного таїнства, яке щойно сталося всередині Софійського собору. Собору, що тисячу років тому на честь перемоги над східною ордою спорудив Ярослав Мудрий, син рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. І тому ваша присутність тут, така ваша масова підтримка були надзвичайно важливими для всіх учасників Собору. Скажу чесно, я її  відчував, будучи серед делегатів на запрошення Його Всесвятості Патріарха Варфоломія.

Отже, звершилося!

Сьогодні 15 грудня. Прошу всіх, хто зараз нас дивиться: всередині України, по всьому світу - запам’ятайте дуже добре. Цей день увійде, або вже увійшов в історію України як священний  день, день створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України. День остаточного здобуття нашої української незалежності від Росії. І Україна тепер вже не буде пити, кажучи словами Тараса Шевченка, «з московської чаші московську отруту».

Це день створення Церкви, визнаної світовим православ’ям у якості незалежної структури – як у переважній більшості країн, які належать до православної християнської традиції.

Щойно всі представники, помісний собор УПЦ Київського Патріархату, собор і всі ієрархи УАПЦ, група єпископів УПЦ Московського Патріархату заснували об’єднану Церкву.

Це диво стало можливим завдяки непохитній позиції Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, нашої Константинопольської Церкви-Матері. Це вона скористалася своїм беззаперечним канонічним правом зцілити ті рани, які завдано українському православ’ю кількома століттями московського панування.

Наші переговори тривали довго. Але протягом цього року Його Всесвятість та Синод крок за кроком ухвалили рішення про надання автокефалії. Це по-перше. По-друге, затвердили проект Томосу, грамоти про незалежність. По-третє, зняли всі неправедні московські кари з українських єпископів, які ще на світанку незалежності вийшли із-під порядкування РПЦ і почали розбудовувати структури незалежної церкви. І по-четверте, підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, здійсненої ще у 17 столітті. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну.

Отож, внаслідок рішень Церкви-Матері, твердої політичної волі світської влади, Президента, Парламенту, який підтримав  звернення Президента, і головне - українського народу, відповідальної позиції ієрархів трьох православних юрисдикцій сьогодні і народилася нова об’єднана і незалежна українська православна церква.

Що це за церква? Це – церква без Путіна. Що це за церква? Це церква – без Кирила. Що це за церква? Це – церква без молитви за російську владу та російське військо. Бо російська влада і російське військо вбивають українців. Але це - церква з Богом. Це церква - з Україною.

Буквально вчора в соціальних мережах вичитав вельми цікаву думку: «Церква не тільки співає й молиться. Церква виховує справжнього українського громадянина». І тут же пригадав фразу, яку традиційно приписують Отто фон Бісмарку: «Війни виграють не генерали. Війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Звичайно, її не слід розуміти буквально. Йдеться про унікальну роль духівництва та вчителів у становленні нації та в процесі державотворення.

Ми з вами зараз творимо незалежну Україну. І ця подія така сама важлива, як і референдум про нашу незалежність, який був прийнятий більше 27 років тому.

І от центр управління церкви, якщо він знаходиться в чужій державі, та яка ще є країна-агресор, то якого ж громадянина вона виховає? Точно, що не громадянина України. Кремль і не приховує, що розглядає РПЦ як один із головних інструментів впливу на Україну. Ситуацію в українському православ’ї обговорюють на раді безпеки Росії під головуванням її президента. Натомість від української держави вимагають не втручатися у її ж власні українські справи!

А коли в Москві говорять про Україну як про нібито їх канонічну територію, хіба це не є зазіханням на нашу територіальну цілісність? І хіба ми не зобов’язані в таких умовах захистити і українську землю і український дух?

 І ми, як ніхто інший добре знаємо: там де сьогодні махають російським кадилом, завтра б’ють російськими градами. Спочатку патріарх Кирило колесив Україною з пропагандою «Русского мира» та єдиної купелі, а потім поїхали їхні танки!Очевидно, що питання автокефалії виходить далеко за межі церковної огорожі. Це – питання нашої національної безпеки. Це – питання нашої державності. Це – питання світової політики. Недарма всі лідери держав, з якими я зустрічався останні пів року питали мене: «Як з вашою церквою?». І ми маємо шалену і важливу підтримку від всього світу.

І коли російський президент сказав, що розпад СРСР став для Росії головною геополітичною катастрофою двадцятого століття. «Для Путіна», – як дуже добре написав Мирослав Маринович, – «Надання автокефалії українському православ’ю є другою геополітичною катастрофою». Тільки, дозвольте мені поправити, цього разу – вже масштабом не століття, а тисячоліття. Нехай знають.

Дорогі українці!

Ми ще раз довели, що для нас нема нічого неможливого. Бо ще декілька років тому дуже багато казали, що нехай Порошенко займається, нехай ми робимо все, але це неможливо. Можливо. Нема для нас нічого неможливого. Головне вірити у велику ціль і не відступати від задуманого. За таким принципом ми здобули Угоду про асоціацію. За таким принципом ми здобули безвіз. За таким принципом ми рухаємось далі до ЄС. І надзвичайно важливо для нас, що всі перемоги будуть з Україною. Хочу окремо наголосити, що сьогодні у нас великий день. Ми не відступимо ані на крок з того шляху, яким рухаємося вперед ще від 2014 року.

Сьогодні – спільне свято православних, греко-католиків, римо-католиків, протестантів, іудеїв, мусульман. Словом, всіх, для кого цінністю є свобода України. Для кого цінністю є наша незалежність. Жоден патріот не сумнівається у важливості мати в незалежній українській державі незалежну православну церкву. Така церква – духовний гарант нашого суверенітету. В грудні 1991 року на референдумі ми підтвердили Акт проголошення незалежності. В грудні 2018 - заснували незалежну православну українську Церкву, якій Вселенський Патріарх вручить Томос.

Автокефалія – частина нашої державницької проєвропейської та проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом майже п’яти років. Все це – основа нашого власного шляху розвитку, розвитку держави Україна і розвитку нашої української нації.

«Товариш москаль, на Украину шуток не скаль!» – цитував я колись Маяковського ще в серпні 2016 року на параді на честь двадцять п’ятої річниці Незалежності. І наші Збройні сили що не день, то міцніше тримають оборону. І це не жарт!

«Прощай, немытая Россия»», – сказав я на Європейській площі, коли ми вибороли безвіз, згадував Лермонтова. І таки прощавай!

«До свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес», – це слова, адресовані Москві вже восени цього року. І таки до побачення!

«Геть від Москви!»… «Дайош Європу!». Тепер ці крилаті фрази українського письменника початку минулого століття Миколи Хвильового стали частиною нашого політичного словника. І вони дуже влучно передають суть нашої державницької стратегії, нашого впевненого курсу на Європейський Союз та НАТО.

Шановна громадо!

Дозвольте мені від всього нашого загалу, від всієї України та українського народу подякувати Вселенському Патріарху Варфоломію за його неймовірну турботу про Україну.

Хочу подякувати всім українцям, які з самого початку вірили в автокефалію, підтримували Президента, Голову Верховної Ради і Парламент, підтримували наших ієрархів, боролися за автокефалію ще тоді, коли навіть сама ідея видавалася примарною.

Насамперед також хочу подякувати нашим ієрархам і предстоятелям наших православних церков. Його Святості Філарету. Ваша Святосте, чуєте цю реакцію людей на площі?... Ваша Святосте, не придумано ще тієї міри, якою можна виміряти внесок Патріарха Філарета в боротьбу за власну помісну Церкву. Ви були, є і залишаєтеся духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу.

Хочу подякувати Предстоятелю УАПЦ Митрополиту Макарію і всьому єпископату за тверду позицію і непересічну роль в цьому історичному процесі.

А ще хочу дякувати тим ієрархам УПЦ Московського Патріархату, які, попри тиск, погрози і прокльони Москви та її п’ятої колони прийняли мужнє рішення і прийшли сьогодні на Собор. Все дуже просто – вони між Україною та Росією вибрали Україну. І ми вітаємо цей вибір.

У нас не було, нема і не буде державної церкви. Держава не буде втручатися в діяльність церкви. І в освячену Томосом православну церкву теж ніхто нікого не «запрошуватиме» силоміць. Ще раз наголошую, це – питання вільного вибору для кожного віруючого. Гарантую, що влада поважатиме вибір тих, хто з тих чи інших обставин вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка буде зберігати єдність з РПЦ. Але так само гарантую, що держава захистить права священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину Українську Православну Помісну Церкву.

Така Церква сьогодні заснована. Вона потребує певного часу на становлення, мирне розширення і зміцнення. Дозвольте зараз представити вам її новообраного предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випаде почесна місія разом з українським Президентом поїхати до Константинополя на початку січня та отримати довгоочікуваний Томос. Владику Єпіфанія, представника молодого покоління єпископів, висунула УПЦ Київського Патріархату та підтримали представники інших церков. Але тепер вже немає того розподілу. Той розподіл не має жодного значення, бо твориться і створена об’єднана церква.

В єдності сила нашого народу, Боже, нам єдність подай! Є в нас така молитва, яка дуже доречна до сьогоднішньої події і яку ми щиро возносимо.

Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу.

Дорогі співвітчизники!

Я щиро вітаю вас з автокефалією і здобуттям нашої духовної незалежності.

Ми зупинили агресора. Ми зберегли державу. Ми збудували боєздатну армію. Ми утверджуємо українську мову – складову сили та успіху нашого народу.

Ми за цей рік ще більше переконалися, що Помісна Церква – запорука незалежності. Державна мова – запорука єдності. А сильна армія – запорука миру.

Ми точно переможемо!

Слава Богу і Слава Україні!

А тепер із задоволенням надаю слово Предстоятелю об’єднаної Церкви, Митрополиту Київському та всієї України Епіфанію. Прошу, владико!

Президент до учасників Об’єднавчого Собору

Президент до учасників Об’єднавчого Собору: Держава зробила все, що могла - тепер від вас залежить майбутнє і духовна незалежність України

15 грудня 2018 року - 16:07

Президент до учасників Об’єднавчого Собору: Держава зробила все, що могла - тепер від вас залежить майбутнє і духовна незалежність України

Президент Петро Порошенко подякував Вселенському Патріарху Варфоломію, учасникам Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору та всім вірянам, які зібралися на площі перед Софійським Собором, за підтримку створення української автокефальної православної церкви.

«Ще раз дякую усім, хто вірив у те, що це можливо, і усім, хто за це боровся, усім, хто не побоявся. Усім, хто відкинув власні амбіції для того, щоб цей день відбувся і церква була створена», - сказав Петро Порошенко.

«Нас об’єднує розуміння, що нині вирішується велике державотворче питання. І я хочу сказати тим, хто зібрався: ви безпосередні учасники становлення української незалежної церкви. Це ви, які сьогодні прийшли на площу, які є в Храмі Святої Софії, творите українську історію, прямо тут і прямо зараз», - наголосив Глава держави. За його словами, саме учасники цієї події понесуть по Україні добру звістку про утворення автокефальної Української православної церкви.

Президент звернувся до всіх учасників Собору: «Це є колосальна відповідальність, яка в ці години лежить на вас. Держава, наголошую, зробила все, що могла. Тепер саме від вас і лише від вас залежить майбутнє України, майбутнє нашої великої нації, наша свобода, наша державна і духовна незалежність. Вам належить ухвалити Статут. Вам належить обрати Предстоятеля, а Томос вже чекає Предстоятеля на Фанарі. Отже, все залежить від вашої здатності домовитися, від вашої здатності почути один одного, почути заради України».

Глава держави процитував слова святого апостола Петра: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!».

«Тож заради Господа і України прийміть ваші найрозумніші зважені рішення. Вірю, що ви – правильні люди, у правильний час і у правильному місці. Бажаю Об’єднавчому Собору успішної роботи», - наголосив Президент.