Після того, як оце щойно мій безпосередній шеф, Щавурський Б.Б., сходив у магазин і купив, як він висловився, "жменьку виноградику і два кілограми яблук", заплативши 43 гривні, я зрозуміла, що саме прийшов час почати сеанс навіювання:

ГРОШІ ПАДАЮТЬ МЕНІ З НЕБА!!!

А тепер поставимо  питання на державному рівні –  Вам вистачає грошей до зарплати?

Голосуємо:

Прокуратура города Киева закрыла резонансное дело о резонансном ДТП, виновником которого был сын экс-супруги бизнесмена Дмитрия Фирташа Марины Фирташ Сергей Калиновский, пишет газета Блик.
Как пишет Блик, дело закрыто в связи с тем, что нет признаков преступления.
Взято из - http://korrespondent.net/kyiv/592546

Нет.. Таки только стрелять....

Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного у неділю, 21 вересня 2008 р., працювала під відкритим небом під стінами захопленого рейдерами приміщення.

Як і оголошувалося раніше, працівники бібліотеки разом з активістами громадських організацій «Народна самооборона», «Антикримінальний вибір», «Альянс «Майдан», збирали від полтавців книги, щоб хоч якось поповнити книжковий фонд бібліотеки, який зараз, практично весь є захопленим разом з приміщенням.

Акція була присвячена до Дня міста, який полтавці святкують щорічно 23 вересня.

Прес-служба всеукраїнської акції "Повернемо бібліотеку дітям".
http://www.maidan.org.ua/
http://community.livejournal.com/povernemo_bibl/

У понеділок, 22 вересня 2008 року об 11.00 в приміщенні ГУ МВС України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Пушкіна,83) відбудеться виїзна розширена колегія Міністерства внутрішніх справ України за участю Міністра Юрія Луценка.

За достовірних джерел стало відомо, що прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко також буде присутньою на цій колегії.

Після проведення колегії Ю.Луценко візьме участь у відкритті спортивного комплексу «Динамо».

Майдан.

Юрій Луценко - гість програми «Час» на 5 каналі

Чули, що будуть визначатися представники «Нашої України» з тим, чи залишаться в уряді. Чи визначився з цим міністр внутрішніх справ Юрій Луценко?

Я думаю, що не мої колеги визначаються зі своїми бажаннями, а вони визначаються, чи виконувати забаганки руйнівника демократичної коаліції пана Балоги, який ще більше хоче дестабілізувати ситуацію в демократичній коаліції. Йому мало того, що він особисто вночі телефонними вказівками розвалив коаліцію, яка була, в принципі, суперечливою, але працювала. Тепер він хоче зруйнувати ще й уряд - останній острів стабільності. Я не збираюся такі нерозумні речі виконувати. Я буду залишатися міністром внутрішніх справ, виконувати свої обов’язки, і бачу своїм завданням забезпечити порядок і закон в країні, аби політичні чвари у верхах не перекинулися на громадські протистояння внизу.

У мене, наприклад, наступного вівторка прийом. Я знаю, що прийде до мене не менше півтори сотні людей. Я їм не можу написати папірець, що за велінням Балоги я не хочу працювати міністром. Мене обрали люди і я буду працювати міністром внутрішніх справ стільки, скільки це мені відпущено згідно з Конституцією, а не за забаганками з будь-яких деструктивних кабінетів.

Коли створювалася демократична коаліція, тоді ваша посада – міністр МВС - відносилася до так званої квоти Президента. Не думаєте, що тим, що ви хочете залишитися на цій посаді, ви йдете всупереч волі глави держави?

Бачите, це не Балога, і навіть, при всій повазі, не Президент проїхали в 2007 році 277 мітингів, бачачи мільйони людей, їхні очі на вулицях. І не вони, а я давав гарантії того, що ця коаліція демократів – БЮТ, НУ та інших демократичних сил, в тому числі і «Народної самооборони» - буде працювати на благо України. Я ці гарантії давав. І що сталося у них уночі, що вони раптом захотіли зламати цю коаліцію, я не розумію. Чому я маю нести відповідальність за чужі примхи, за чужі амбіції, за незрозумілі мені плани чергових перевиборів, які тільки погіршать ситуацію і в демократичному таборі, і в Україні в цілому. Я не збираюся грати в чужі, при чому, не українські ігри.

Я представляю політичну силу – «Народну самооборону», без якої не було б перемоги демократичних сил на попередніх виборах. Ви правильно сказали, посада міністра МВС - це умовно квота Президента. Але я представник «Народної самооборони». Я, в кінці кінців, доклав чимало зусиль, аби помирити БЮТ і НУ і здобути спільну для демократів і для більшості українських виборців перемогу. Чому сьогодні я маю залежати від примхи окремих людей, навіть високопоставлених. Я цього ніколи не робив в своїй кар’єрі і не збираюся далі робити. Стільки, скільки мені відпущено часу, я буду виконувати те, що обіцяв своїм виборцям і пишаюся цим.

Чи знаєте ви про настрої інших міністрів? Мабуть, вам відомо, що вони мають зробити саме в суботу.

Я не буду розписуватися за колег. Я розумію, як їм важко. Більшість із них прекрасно розуміє нерозумність того кроку, який так поспішно зробила «Наша Україна». Давайте повернемося знову туди. Кажуть, що БЮТ проголосували не так з Партією регіонів. А що, до цього НУ ніколи не голосувала з ПР не так, як БЮТ? Неправда, голосували. Кажуть, що Юлія Володимирівна має контакти з Москвою. А це заборонено прем’єру з сусідньою державною? Чи, можливо, Балога, не їздив в Москву? З помпою і разом з Богатирьовою? Чи Віктор Ющенко там не бував? Та це нормальне явище. Це треба тільки вітати. Що сталося такого, що раптом оголосили кремлівський зговір. Кажуть, що проголосувати за спеціальні комісії в парламенті. Я не полінувався, відкрив спеціально виступ Віктора Андрійовича Ющенка 2003 року, який виступаючи проти Медведчука, казав, що нам не потрібна нова Конституція, нам треба прийняти закони в розвиток існуючої. В першу чергу, спеціальні комісії парламенту, які нададуть цьому парламенту повноваження. Що змінилося?

Повноваження для прем’єр-міністра. Ви прийняли його у тій редакції, яку пропонувала Партія регіонів, а не президент.

Дійсно є питання, з якими і я не зовсім погоджуюсь. Наприклад, зараз, з моєї точки розу, невиважені реваншистські плани прийняти зміни до законів, які можуть зруйнувати баланс влади. Це стосується і елементів міністерства внутрішніх справ. Але я розумію, що така солодка помста Банковій, яка об’єднала сьогодні депутатів від БЮТ та ПР, не завжди є продуманою. Кажуть, що неправильно проголосував БЮТ за закон про Кабмін. Що після цього роблять нормальні люди – сідають за стіл і кажуть: панове, ми так не домовлялися, давайте знайдемо компроміс, давайте відіграємо назад, давайте поговоримо один з одним. Але без жодних розмов в нічному режимі вийти з коаліції, поставити всіх перед шоком, розвалом того, чого ми добивалися весь 2007 рік. Тільки налагодилося життя, тільки починає розвиватися економіка, тільки зупинили інфляцію, тільки піднімають заробітну плату, наприклад, міліціонерам, як і всім бюджетникам. Зараз вночі треба розвалити коаліцію, бо один закон не так проголосували, причому не остаточно, а в першому читанні.

Не в законах питання, а в тому, що Балога з самого початку не хотів демократичної коаліції. Робив усе, щоб ми програли ці вибори. Він планував широку коаліцію з ПР. Йому це не вдалося. Ви всі пам’ятаєте, як його люди не хотіли підписувати коаліційну угоду, потім не хотіли голосувати за прем’єра і вся країна була свідком того, як шукали один-два голоси, довго бігали по коридорах з усіма телефонами. В тому числі я передавав слухавку від Президента, який давав вказівку виконувати угоду, яка була обіцяна мільйонам виборців. Тепер, куди б я не приїхав, мене питають: а що у секретаріаті Президента немає телефону?

Вони листи один одному пишуть. Кожен день на екрані з’являється якийсь клерк, який пише листи. Слухайте, хай сядуть і розмовляють. Вони обіцяли працювати разом. Балога цього не обіцяв, він не був на виборах, він не був на мітингах, він знає тільки свій особистий інтерес – земля, земля і ще раз земля. Юлія Володимирівна йому тієї землі не дає. Отже, в нього простий закарпатський крок – значить треба усунути Юлію Володимирівну.

Питання не в голосуванні! Була знайдена зачіпка, аби зруйнувати ефективно працюючий демократичний уряд з усіма складнощами його існування і, нарешті, почати руйнувати владу в цілому. Сьогодні стоїть завдання зруйнувати Верховну Раду. У нас уже немає спікера, у нас немає коаліції, у нас тепер хочуть міністрів вивести із уряду. Залишиться єдиний орган влади – Балога – на всю країну - велике Закарпаття, яке буде керувати всім і всіма устами своїх десяти заступників.

«Народна самооборона» піде в опозицію теж?

Почнемо з аналізу того, що сказав пан Кириленко. А він сказав, якщо буде створена така коаліція. А я тоді запитую, а що зробити для того, аби для нас така небажана коаліція не була створена. Ще раз кажу: «Народна самооборона» пропонує просту річ – НУ-НС і БЮТ сідають за стіл, запрошують також пана Литвина, який має бути стабілізаційною частиною, аби знешкодити той партизанський загін імені Балоги, який руйнує коаліцію. Сісти за стіл і втрьох, як рівноправні партнери, порозмовляти про те, як допомогти сьогодні стабільності розвитку на демократичному європейському шляху нашої країни.

Справді думаєте, що вони домовляться?

Справді думаю, що так має буди для відповідальних політиків. Я спілкувався з усіма серйозними політиками демократичного табору, і всі вони намагаються достукатися до серця і розуму Президента. Можна сісти, порозмовляти і я впевнений, що ми знайдемо компроміс. Я, на жаль, не маю такого контакту з Президентом уже багато місяців. Тим не менше, ще в квітні казав йому просту річ: Віктор Андрійович, ви - глава держави, ви маєте стати над сутичкою. Для цього варто лише зробити прості речі – звільнити Балогу, який явно є деструктивним елементом і грає в чужі ігри. А з іншого – можливо, потрібно добитися публічних гарантій БЮТу про недоторканність Конституції. І далі працювати, бо людей цікавлять зовсім не статті Конституції і не розподіл влади, а прості ефективні речі, які від нас вимагають і які в нас виходять.

Як буде діяти «Народна самооборона», якщо «Наша Україна» буде в опозиції?


Наразі НС публічно заявила свою позицію. Ми закликаємо всіх наших партнерів з демократичного табору сісти за стіл із Блоком Литвина і домовитися про створення нової стабілізаційної коаліції. Я впевнений, що Володимир Михайлович є мудрою людиною і може у важкий час довести країні, який їй потрібен Литвин.

Я також впевнений, що НУ зможе найти в себе мужність зробити крок назад, можливо, вигнати деструктивних діячів і працювати на національний інтерес. Заявити про те, що ми завтра йдемо в національну опозицію - це легко. Взагалі, здатися – завжди легко. А от відвойовувати свої принципи і зробити обіцяне виборцям – важче.

Я закликаю сьогодні всіх свої колег «нашоукраїнців» згадати, як на всіх морозах, на всіх спеках, на всіх мітингах 2007 року ми обіцяли, що будемо працювати. Попри будь-які амбіції.

Може справді, варто роз’єднатися? Чи це тільки бажання «нашоукраїнців»?

Можливо ,комусь не подобається самостійність НС, але ми маємо на це повне право. Хоча би тому, що могли б спокійно йти в парламент самостійно, але обрали важчий шлях, але суспільно більш важливий – об’єднати за руки конфронтуючих на той момент НУ і БЮТ. Наш план вдався, ми нікому не обіцяли, що будемо силою однієї людини, навіть дуже шанованого Президента. Ми не обіцяли, що будемо підспівувати різним невідомим нам планам. І сьогодні ми несемо конструктив, закликаючи сісти за стіл переговорів.

Якщо гіпотетично уявити, що коаліція БЮТ і ПР буде створена, як буде діяти НС?

По-перше це може бути лише тоді, коли остаточно «балогану» і його підспівувачам із НУ вдасться розвалити демкоаліцію. Тоді країна стане перед вибором: або чергові перевибори, або неприродній союз. «Народна самооборона» не приєднається до такого неприродного союзу. Ми з розумінням поставимося до будь-якого рішення тих, хто буде грати в свою гру, бо ми менші в цьому парламенті. Тим не менше, ми не будемо голосувати за такий союз. З іншого боку, я вважаю, що чергові перевибори не менш проблемні для країни. Вдумайтеся у перспективу: перевибори до парламенту, наступні – вибори президента, далі – вибори до місцевих органів влади. Потім новообраний президент точно не знайде спільної мови з новообраним парламентом, знову його розпустить. Ми втратимо державу!

Наступає час істини. Відповідальні діячі, які б посади вони б не займали, але, в першу чергу, Президент, прем’єр, спікер, лідери демократичних фракцій мають сьогодні взяти відповідальність за те, що буде з країною: або стабільність європейського поступу, або загроза для нормального функціонування української держави. Бо рівень довіри до проекту «Україна» стає загрозливо малим.

Якщо будуть дострокові вибори, «Самооборона» піде самостійно?

Я б хотів, щоб не було загрози дострокових виборів. І не тому, що їх боюся. Смію вас запевнити, що я не займався партією з дня свого призначення на посаду міністра. Проте, коли всі заговорили про дострокові вибори, звичайно, це схвилювало наших активістів, ми замовили соціологію, подивилися.

Рівень довіри особисто до Луценка – точно такий, яким він був в 2006 і 2007 роках – близько 20%. Повна довіра політику Луценку. Я думаю, що це добрий старт для будь-якого політичного проекту, якщо це знадобиться. Сьогодні країні важливіший стабільний розвиток і вже досить політикам ходити до людей. Виборці вже тричі сказали, яку коаліцію вони хочуть – вони тричі голосували за демократію.

Зауважу також той факт, що стосується соціології. Не варто мірятися рейтингами, варто згадати київські вибори. Вони показали, що недомовленість демократичних сил висунути єдиного кандидата в мери підштовхнула всіх свідомих виборців виїхати з Києва і не проголосувати взагалі. Голосували люди, котрі потребують підтримки. Я назвав би це час «Ч» - час Чернівецького, хто більше дасть. Решта людей, хто вміє аналізувати, відмовляються голосувати. Ті ж, хто потребує допомоги, чекають свого «ч».

Я боюся, що ще одні позачергові вибори можуть привести країну до чергового рівня деградації політичного розвитку. Я закликаю всіх політків схаменутися в свої амбіціях і дозволити владі побудувати нормальну країну!

Джерело: http://www.nso.org.ua/ua/news/2693

З вересня поточного року з експозицією фотовиставки "Українська Повстанська Армія. Історія нескорених", яка є спільним проектом Служби безпеки України та Центру досліджень визвольного руху, за сприяння Українського інституту національної пам’яті, зможуть ознайомитися жителі усіх областей України. В експозиції представлено понад півтисячі фотографій, документи з радянських та німецьких архівних джерел, внутрішні документи Організації Українських Націоналістів та УПА.

Унікальність фотовиставки у тому, що в ній демонструються  фотокартки і документи, які протягом кількох десятиліть приховувались в архівах НКВД-КГБ, і які є переконливим і промовистим джерелом об’єктивної інформації про УПА.

Виставка доступно розповідає про УПА, джерела її створення, історію розвитку, осіб, які її творили, найзрозумілішою мовою – мовою світлин.

До відкриття виставки Службою безпеки  надруковано ілюстрований каталог “Українська Повстанська Армія: історія нескорених” (автори – співробітники Центру досліджень визвольного руху).

Графік проведення виставки
«Українська Повстанська Армія. Історія нескорених» в областях України

1.      Харківська: 15-26 вересня 2008р. Відкриття – 16 вересня 2008р.

2.      Житомирська: 29 вересня – 19 жовтня 2008р. Відкриття – 30 вересня 2008р.

3.      Хмельницька: 1-12 жовтня 2008 р. Відкриття – 1 жовтня 2008р.

4.      Черкаська: 13-24 жовтня 2008 р. Відкриття – 14 жовтня 2008р.

5.      Івано-Франківська: 13-24 жовтня 2008р. Відкриття – 13 жовтня 2008р.

6.      Чернівецька: 14-28 жовтня 2008р. Відкриття – 14 жовтня 2008р.

7.      Дніпропетровська: 28 жовтня – 06 листопада 2008р. Відкриття 29 жовтня 2008р.

8.      Запорізька область: 10-21 листопада 2008р. Відкриття – 11 листопада 2008р.

9.      Полтавська: 17-29 листопада 2008р. Відкриття – 18 листопада 2008р.

10.  Луганська: 24 листопада – 5 грудня 2008р. Відкриття – 25 листопада 2008р.

11.  Сумська: 1-13 грудня 2008р. Відкриття – 2 грудня 2008р.

12.  Миколаївська: 8-19 грудня 2008р. Відкриття – 9 грудня 2008р.

13.  Автономна Республіка Крим: 19-30 січня 2009р. Відкриття – 20 січня 2009р.

14.  Закарпатська: 2-13 лютого 2009р. Відкриття – 3 лютого 2009р.

15.  Вінницька: 16-27 лютого 2009р. Відкриття – 17 лютого 2009р.

16.  Чернігівська: 2-13 березня 2009р. Відкриття – 3 березня 2009р.

17.  Херсонська: 2-13 березня 2009р. Відкриття – 3 березня 2009р.

18.  Кіровоградська: 16-27 березня 2009 р. Відкриття – 17 березня 2009р.

19.  Рівненська: 30 березня – 10 квітня 2009р. Відкриття –  31 березня 2009р.

20.  Тернопільська: 30 березня – 10 квітня 2009р. Відкриття –  31 березня 2009р.

21.  Волинська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

22.  Одеська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

23.  Донецька: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

24.  Львівська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

Під час роботи виставки заплановано проведення “круглих столів” за участю науковців, краєзнавців, представників місцевих громадських і студентських організацій.

Прес-центр СБ України

16 вересня ц.р. у Харкові в приміщенні Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України відкрито фотовиставку «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених», яка є спільним проектом Служби безпеки України та Центру досліджень визвольного руху за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

Фотовиставку відкрили радник Голови СБУ Володимир В'ятрович, начальник Управління СБ України в Харківській області генерал-майор Олександр Полковниченко, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Ярослав Ющенко, представники органів влади та управління, керівники громадських організацій, студенти.

Виставку розроблено на основі матеріалів Галузевого державного архіву СБУ та архіву Центру досліджень визвольного руху з метою подати цілісну картину зародження та функціонування УПА, її цілей та методів боротьби за українську державність.

Володимир В’ятрович, який провів першу екскурсію для відвідувачів виставки та журналістів, зазначив: «Ми дуже раді, що цього разу виставку презентовано у Харкові, місті, де навчається багато студентства. Адже наша виставка адресована перш за все молоді, яка відкриває для себе невідомі сторінки української історії».

Олександр Полковниченко звернув увагу присутніх на унікальність фотовиставки: в ній демонструються  фотокартки і документи, які протягом кількох десятиліть приховувались в архівах НКВД-КГБ, і які є переконливим джерелом об’єктивної інформації про УПА.

Один з відвідувачів виставки, місцевий мешканець В.Столярков, впізнав на одному із стендів фото своєї матері - Галини Коханської, яка брала участь у повстанському русі на Волині у 40-х роках минулого століття.

Ярослав Ющенко висловив впевненість, що «зазначену експозицію відвідає кожний з харків'ян, хто небайдужий серцем до історії власного народу».

При співпраці з Міністерством освіти України будуть організовані екскурсії для місцевих школярів.


Харків обрано першим з регіонів, де проводиться зазначена фотовиставка, після чого з її експозицією зможуть ознайомитися жителі усіх областей України.

Прес-центр СБ України

В Будинку спілки письменників відкрилася виставка про діяльність націоналістів у східній Україні

 Дражлива, соціально болюча тема. Але ще живі люди, які, без перебільшення, присвятили життя боротьбі за незалежність України, кредо яких звучало як «Бог, свобода і Україна». Вони можуть розповісти, як боролися з німцями та енкаведистами в Галичині, Полтавщині чи на Донбасі 65 років тому. Один з цих «останніх з могікан» — Євген Стахів, якому 15 вересня виповнилося 90 років. Саме до дня народження цього командира підрозділу ОУН у Донбасі в Будинку спілки письменників України відкрилася документальна виставка «Східна Україна у підпіллі ОУН і УПА». А з паном Стахівом нині можна спілкуватися виключно тому, що після закінчення війни з німцями, йому дивом вдалося втекти за кордон (хто не загинув, того розстріляли фашисти або енкаведисти).

Чи вдасться завдяки таким виставкам розвіяти нав’язаний Україні міф, що ОУН та УПА — це робота виключно «западенців», покаже час, бо люди так важко змінюють свої погляди на життя, але саме цю мету переслідують організатори виставки. А це молодіжна організація «Студентське братство» й, безпосередній власник документів, вірніше, їх копій, історик із Слов’янська Донецької області Олександр Добровольський. Копій, тому що, за словами історика, багато документів з архівів Донецького СБУ було знищено, в тому числі й в останні роки.

— В Донецькій області відбувається зачистка архіву — документи палять. Особливо — після помаранчевої революції. Тому що коли я потрапив в архів Донецького СБУ у 2007-му, а до того працював там у 2001—2002 роках (під час прем’єрства Януковича мене звідти вигнали), то справи були сильно «почищені». Зокрема, спалили фото членів ОУН, накази управ, оунівські розпорядження. Таким чином заведена на когось карна справа залишається «голою» — знищується серцевина. До речі, така ж ситуація — з документами про партизанський рух на Донеччині — тотальна фальсифікація, — розповів Олександр Добровольський. — Представлені ж на виставці документи я врятував в той спосіб, що скопіював їх. Звісно, це не можна робити, але там живуть «за понятіями». Крім того особисто купував в нашім СБУ документи, свого часу цим легко торгувалося. Таким чином я видав п’ять книг, а за одну — з куплених матеріалів СБУ — навіть отримав грамоту.

З тим, що документів про діяльність ОУН у 1941—1943 роках на Донеччині залишилося мало, погоджується доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький. Він нагадує, що події, які розгорталися у східній Україні в цей час довго були «білою плямою» і довгий час всі думали, що націоналістів там не було.

— Насправді діяльність ОУН поширювалося на всю Україну — таким був первинний задум: що спочатку у Львові, а потім у Києві проголошується відновлення української держави, а похідні групи, які готувалися ще до війни, в міру захоплення німцями України, створять місцеві владні структури. Таким чином з низу буде формуватися українська держава, — розповів Станіслав Кульчицький. — На жаль, все вийшло не так, як було задумано. Передусім через те, що саме в момент проголошення української держави у Львові 30 червня 1941 року гітлерівці сприйняли це як заколот проти рейху. Через певний час, коли вони пересвідчилися що це проголошення не відкликається Бандерою і Стецьком, у вересні 1941 року дали інструкцію винищувати бандерівців. Тим не менше діяльність похідних груп продовжувалася і вони досягли Донбасу... Нині ми маємо два джерела інформації: свідчення члени ОУН, які діяли на східних теренах України і потрапили до КДБ чи до СМЕРШу, на яких завели справи (таких матеріалів достатньо), друге джерело — свідчення тих, хто врятувався за кордоном і написав про це, як Євген Стахів.

Мемуари пана Стахіва «Крізь тюрми, підпілля і кордони. Повість мого життя» були опубліковані в Києві в 1995 році і , як стверджує Станіслав Кульчицький, є дуже об’єктивними та точними. Зокрема, в тій частині, яка стосується ставлення місцевих жителів до оунівців та кількості донбаських учасників підпілля ОУН.

— Кажуть, що то все були «западенці». Та таких, як я, зі Львова, який у вересні 1941 року відправився у Горлівку Донецької області формувати похідний загін, було п’ять—шість чоловік на весь Донбас. Решта — місцеве населення (за даними радянської розвідки, зокрема, у Маріуполі діяло 300 оунівців, в Краматорську 120. — Aвт.), — зі сльозами на очах згадує Євген Стахів. — В наші ряди пішла молодь — колишні комсомольці, які були добрими організаторами. Також були колишні петлюрівці. Ніхто з населення нам не відмовляв коли потрібно було десь переночувати, хоча як тільки я заходив до когось в хату, казав: «Якщо у вас мене спіймають, застрелять і мене, і вас...» Особливо добре нас сприймали в грецьких та татарських селах Донбасу: навіть краще, як львів’яни. Люди нам тоді казали, що вірять, що ми здобудемо Україну. У східній Україні я перебував два роки — в Горлівці, Кременчузі, Краматорську, Донецьку — і дуже вдячний людям за їхнє ставлення до нас...

Після Києва виставка «Східна Україна у підпіллі ОУН і УПА» поїде до Донецька та Луганська: там, ближче до чергової річниці створення УПА, 14 жовтня, її зможуть побачити студенти, викладачі й ті, хто зайде у Донецький національний та Луганський педагогічний університети. Всі, кому болить минуле, сподіваються, що так ми будемо по краплі видавлювати з себе раба — завдяки правді.

Служба безпеки України.

Левко ЛУК’ЯНЕНКО склав із себе повноваження голови Комісії з помилування при Президентові України, написавши відповідну заяву на ім’я глави держави Віктора ЮЩЕНКА.

Своє рішення Л.ЛУК’ЯНЕНКО аргументував тим, що В.ЮЩЕНКО так і не почав нову добу в історії України, повідомив він УНІАН.

«Замість посадити бандитів до в`язниці, Ви їх поставили поруч з собою, що майже однозначне з опусканням себе до їхнього рівня», - звертається Л.ЛУК`ЯНЕНКО до Президента.

Вказуючи на те, що В.ЮЩЕНКО «оточив себе людьми, які дбають не про долю України, а про свої егоїстичні інтереси», Л.ЛУК’ЯНЕНКО апелює до Президента: «Ви потураєте главі Вашого Секретаріату, який зниження рейтингу „Нашої України" вирішив лікувати не покращенням її діяльності, а створенням іншої партії. Глава Секретаріату розіслав по областях антиконституційну вказівку, щоб керівники виступили з вимогою до Президента встановити пряме президентське правління, але Ви маєте знати, що таке не передбачене Конституцією і є ні чим іншим як узурпацією влади».

На думку Л.ЛУК’ЯНЕНКА, глава держави не скористався теперішніми вищими повноваженнями для наведення ладу в країні, і надання ширших прав сьогодні несе загрозу національній безпеці країни.

«Надання Вам ширших прав, у теперішню відсутність виконавської дисципліни в органах виконавчої влади, створило б в Україні страшніший хаос, яким не проминула б скористатися Москва для перетворення України в Малоросію. Ваше прагнення продовжити собі президентські повноваження не чесним служінням Україні, а різними організаційними способами та боротьбою проти Вашого ж помаранчевого уряду та публічне звинувачення голови уряду у злочині - неприпустиме», - заявив Л.ЛУК`ЯНЕНКО.

Політик переконаний, що «Президент цивілізованої держави перед тим, як звинувачувати прем’єра у злочинах, дав би завдання слідчим органам спочатку встановити істину, а вже потім виступати публічно».

«У морі хабарництва і беззаконня, в павутинні бюрократичного дисциплінованого жадібного чиновництва звичайна людина підіймає голову й задихається від втрати моральних критеріїв на вершині державної піраміди з Вами на чолі», - йдеться у заяви.

Усе вищезазначене не дає можливості Л.ЛУК’ЯНЕНКУ, як він стверджує, продовжувати працювати надалі на чолі комісії.

«За таких обставин вважаю за неможливе продовжувати виконання обов`язків голови Комісії з помилування при Президентові України ЮЩЕНКУ і повертаю посвідку», написав Л.ЛУК`ЯНЕНКО.

УНІАН.

- Як ви мене вже дістали зі своїми виборами

- Так, Вікторе Федоровичу, слухаюсь

- Ффффф…ффф..фатіт!

- Зараз я ось цей кулачьок як комусь кудись засуну

- Я тобі, зараза, покажу, які питання задавати

- Я їм чітко так кажу, любі друзі, цього не буде!

           

- Я не віддам вам Майдан і не приходьте до мене, не стукайте до зачинених дверей мого серця.

- Вони мені: Тук-тук, Юля Володимірівна…

- А я їм: Що, обісралися, любі мої?

- Достанешь мне, Витя, такие черевички – не пойду на выборы…

- Співаю я не гірше за Януковича: «Чому заплетенааа коса…»

- Повторєюмо зі мною ще раз: «Юля! Юля!..»

- Хто Кучму хвалив? Я? Не може бути, у мене такого не записано.

 

     Фото Павла Ботанова,

текст Александра Куринского и Данила Кравченко