-      Ігор? – запитала Оксана, а про себе подумала, що після «одужання» цього хлопця, ритм її життя значно прискорився

-      Не зовсім. Я мав на увазі його батька - Альберни Ольбермана. Ти ж звісно чула про цього генія, що врятував нашу країну від колишньої росії, нинішньої московії.

-      Тож це правда, що Ігор син того самого Ольбермана, що винайшов «Парасольку»? – Оксана так округлила очі, що Степан Семенович посміхнувся.

-      Так, Оксано, правда. А ці люди хочуть мати вплив на Альберни через сина. Проте, як ти певно помітила схопити Ігоря дуже непросто. Тому ти тут. Вони підготували пастку, а ти, вибач за прямоту, приманка. – головний лікар розвів руки, наче мовлячи, нічого не поробиш

Дівчина задумливо помовчала та мовила:

-      Чому всі так впевнені, що Ігор ринеться рятувати мене?

-      Гадаєш, ні?

-      Я… я не знаю. Він такий, наче робот. Здається він взагалі нічого не відчуває. Якийсь, заморожений наче.

-      Це наслідки лікування. Адже чотири роки в комі, а точніше в стані роздільної реальності не можуть минути безслідно.

-  Роздільної реальності? – дівчина проговорила ці два слова по складах – щось я не пригадую такого визначення. Що це значить?

-      Ну-у-у, це не так просто пояснити…

Оксана не дала йому завершить, спалахнула:

-      Мені здається, що після всього, ось такого – вона зробила руками рух, наче намагалась обійняти великий глобус – що зі мною трапилось, я маю право на відвертість!

-      Оксанко, дівчинко, я відвертий з тобою. Гаразд, я зараз розповім все що знаю, ти тільки скажи, що він сам тобі про себе розповів?

-      Нічого! Сказав що повністю втратив пам’ять.

-   Погано, йому б треба здати аналізи, по спостерігатись, адже його лікування було тестовим, він перший кому ввели Claustoff.

Оксана знову починала злитись, лікар помітив це і поспішно сказав:

-      Гаразд-гаразд. Отже по порядку. В нашу лікарню Ігор потрапив через те, що підірвавсь на міні. Він працював в ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій) сапером. І йому «пощастило» зіштовхнутись з новою для того часу імпульсною міною. Вона вибухає коли ще до неї метра три. Про такі міни тоді ще нічого не було відомо. Бригада Ігоря працювала над розмінуванням якоїсь будівлі. Крім того, що міна спрацьовує без безпосереднього контакту, в неї є ще одна особливість. Її вибух – це направлений викид енергії – імпульс, який проходить через тіло людини і перемелює всі внутрішні органи на фарш. Вибач за порівняння. Ігорю пощастило, що був повністю в саперних обладунках, і йшов третім. Перші двоє загинули на місці. Ігоря привезли до нашої клініки ледь живого. Всі його внутрішні органи – печінка, легені навіть серце були деформовані відмовлялись працювати. Він помирав.

Оксана, як і інші в клініці не знали нічого про смуглого пацієнта. Він був наче місцевою таємничою знаменитістю, тому зараз слухала з великою зацікавленістю.

-      Ми зателефонували його батькові. Альберни Ольберман попросив ввести його в стан клінічної коми, тим самим уповільнивши відмирання органів. Наступного дня з ранку він вмовляв мене застосувати Claustoff. Взагалі я проти препаратів, що не схвалені Міністерством здоров’я і ніколи б не погодився на такий експеримент, якби не… ну по-перше як відмовиш Ольберману? По-друге жити Ігорю залишалось кілька годин.

-      Та що ж це за Claustoff? Звідки він? Чому ніхто про нього не знає?

-      Цей препарат – це ще один винахід геніального Ольбермана. Щодо його складу, та хімічного составу то окрема розмова, а от щодо дії – це реальний прорив в медицині.

Степан Семенович взяв паузу і навіть звів очі догори, підбираючи слова.

-      Що таке людина? Зрозуміло що тіло, внутрішній якийсь світ, свідомість, підсвідомість. Душа, в решті решт, якщо вірити в Бога. Ми звикли, що Я- лікар голосом виділив слово-літеру – це наче тіло плюс свідомість. Але всі процеси в тілі відбуваються підсвідомо. Кров біжить по венам, клітини обновлюються, тіло старіє – незалежно від наших бажань чи переконань. За ці процеси в нашому тілі відповідає підсвідомість. А наш мозок – це такий провідник між підсвідомістю і тілом.

Оксана згадала слова професора з її інституту.

-      Здається, я зрозуміла. Цей препарат впливає на частину мозку, що відповідає за прийом інформації - клауструм. Типу, він роз’єднав підсвідомість і тіло Ігоря

-      А ти молодець – головний лікар посміхнувся – саме так. В його палаті, ти напевно бачила ще й комп’ютерний блок? – Оксана ствердно кивнула – Ну от поки ми, лікарі, по мікронам відновлювали тіло хлопця, його внутрішнє Я, або підсвідомість жило окремим життям. Яким саме я не знаю. Альберни Ольберман, звісно геній, але не оратор. Він пояснив, щось, про гуру, про корейські старовинні знання, про силу тілу й духу і при цьому постійно показував руками в бік комп’ютера. Тоді я вирішив відкласти це питання на потім. І от це саме, потім, так і не настало, то одне, то інше і все не на часі…