У нормальних країнах, з нормальними громадянами, з нормальними парламентами і нормальними президентами (не зеками, не пасічниками) навіть колеса поводяться чемно та розумно)))) Може б того штучного інтелекту (від вживаних автопокришок) закупили за кордоном ну хоча б для кожного другого депутата (для інших громадян України це зайве, бо не зможуть правильно проголосувати). * Решті громадян вазелін для тіла і прапор в руки - для душі...

Трагічно завершилася третя гонка сезону VLN-2010 на Нюрбургринзі. Гонку було припинено через аварію на трасі на дільниці Бергверк (Bergwerk), внаслідок якої загинув німецький автогонщик Лєо Льовенштайн (Leo Loewenstein).



Пі цим псевдонімом у гонках на Нордшляйфе брав участь принц Карл Фридрих цу Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг (Carl Friedrich zu Loewenstein-Wertheim-Rosenberg), єдиний нащадок цього князівського баварського роду.

Aston Martin Vantage Льовенштайна, який йшов на 61-му місці в абсолюті, обганяв відстаючих від нього на коло Lexus IS F та BMW 130i. Під час маневру сталося зіткнення, внаслідок якого Aston Martin Льовенштайна перекинувся і вдарився в сталеву огорожу траси. При ударі автомобіль спалахнув. Пілот був заблокований  в салоні і не зміг  вибратись з палаючого авто. На момент прибуття рятівників та пожежних, Лео Льовенштайн був вже без ознак життя, на думку лікарів - вчадів від продуктів горіння.

Про дії інших учасників зіткнення, а також про оперативність рятувальних служб нічого не повідомляється. З’являються перші версії причин відсутності інформації про деталі трагедії. У відкритому доступі відсутні також фото, відеоматеріали та свідчення очевидців. Триває слідство.
Батько небіжчика є не тільки баварським князем, але й дуже впливовим в Німеччині юристом.

Лео Льовенштайн став 68-м пілотом, який загинув під час офіційних змагань на Нюрбургринзі за всю його 72-х річну історію.
Перелік жертв Нюрбургрингу з дня його відкриття можна оглянути в англомовному розділі Вікіпедії.

За цих обставин більшість команд не обговорюють своїх результатів. З офіційними результатами третьої гонки сезону, зокрема українських та російських гонщиків можна ознайомитись тут.

Джерела.
Українці на Нордшляйфе.
vln.de
Фото: Royal Musings

До початку офіційних змагань з ралі в Україні лишилося пару днів. Проте дехто з українських гонщиків не планує брати участі в українських змаганнях. Так чемпіон України з ралі 2008 року Юрій Протасов зосердиться на участі у Чемпіонаті Європи. Нещодавно родина Протасових майже у повному складі (батько Леонід і діти Ірина та Юрій) взяла участь у першому етапі Кубка  Європи з кільцевих перегонів ETCC (European Touring Car Cup) у найпрестижнішому класі Super 2000, де Юрій зміг вибороти перших два залікових пункти при дуже сильній конкуренції. Вже у цей четвер Ю.Протасов стартуватиме в рамках чемпіонату Європи з ралі у легендарній гонці "1000 миль" ( 34. Rally 1000 Miglia) в околицях італійського міста Брешиа. В дводенній гонці учасникам треба буде подолати 856 км. Склад учасників надзвичайно сильний: чемпіони Європи італійці Ренато Травалья (Renato Travaglia), Джандоменіко Бассо (Giandomenico Basso) и Лука Россетті (Luca Rossetti) – двоє останніх є представниками заводської команди Abarth. Крім них участь візьмуть також заводський пілот Skoda Motorsport чех Ян Копецки (Jan Kopecky) і неодноразовий учасник і призер чемпионатів Європи, поляк Міхал Соловов (Michal Solowow). Ю.Протасов їде з польським штурманом Лукашем Вроньски (Lukasz Wronski) на Mitsubishi Lancer Evo ІХ. Але не сильні суперники є головною проблемою. Головною проблемою для українців завжди є дистанція змагань. Внутрішній український чемпіонат має сумарну довжину швидкісних ділянок не більше 130 км, в той час як на чемпіонатах Європи і світу це дистанція одного дня. В Італії гонщикам треба подолати за два дні 258 км швидкісних ділянок (156 км у перший день і 101 - у другий), а загалом 856 км дистанції в горах. Отже сьогодні 22.04.2010 о 20.00 за місцевим часом старт першої швидкісної ділянки гонки. Три екіпажі українських ралістів планували взяти участь у етапі чемпіонату світу у Туреччині: два від команди  Mentos Ascania Racing В.Горбань/Є.Лєонов та О.Салюк-мол./О.Мочанов і одесити І.Чаповський/А.Ніколаєв. Ще до старту виявилося, що одесити не зможуть стартувати з організаційних причин. Екіпаж Валерія Горбаня не пройшов технічну комісію за формальними ознаками і вимушений був стартувати на тій самій трасі чемпіонату світу, але в рамках чемпіонату Туреччини, причому стартувати в кінці стартового списку зі вкрай невигідної позиції, коли попереду теліпалися значно слабші учасники, які виступали на менш потужній техніці. Тим не менше В.Горбань лише крок не дотягнув до подіуму, виборовши на двох з трьох етапів чемпіонату Турції четверті місця. А от хто вразив, то це екіпаж О.Салюк-мол./О.Мочанов. На жаль, не кінцевим результатом. Олександр Салюк-молодший на сьогодні є найталановитішим і найсильнішим ралістом в Україні. І таким він є вже багато років, з юних літ. Але якось, на відміну від його зарубіжних однолітків, не випускали його чомусь на серйозні міжнародні змагання, а в Україні йому рівних просто нема. Ця гонка була дебютною для Олександра в чемпіонаті світу. І їхав він прекрасно, на якомусь відрізку навіть другим у класі. Але турки і любителі ралі згадиватимуть його карколомний стрибок, який вже є хітом на YouTube. Перегляньте й ви, якщо не бачили Предмет, який вилітає ліворуч з куряви - це ліве заднє колесо автомобіля  Олександра Салюка.  Висота стрибка - 4,5 м, довжина - 54 м. Вражені емоційні турки готові назвати цей трамплін іменем Салюка і встановити рекордну пам’ятку-мітку на місці приземлення для фіксаціїї рекорду. Подробиці і оцінку виступів українців в Туреччині ви можете детальніше взнати з перших рук від Володимира Некрасова на сайті "Ралі в Україні", Володимир досвідчений автоспортивний журналіст і з більшістю його оцінок  та висновків важко не погодитись. Варто також послухати думку головних дійових осіб - О.Салюка і О.Мочанова (який, як відомо, також не є останньою людиною в автоспорті і журналістиці) Зрештою й Перший Автомобільний Канал присвятив цій подіїї безпрецедентно багато часу. Може нарешті українські медіа почнуть більше уваги приділяти українському автоспорту? Для того, правда, треба й українським гонщикам навести порядок у своїй парафії - Автомобільній Федерації України і довести рівень проведення внутрішніх змагань хоча б до рівня прибалтів, чехів, поляків та й тих же турків, які вибороли право проведення у себе етапів першості світу з ралі. Оновлено 22.04.10 17.10 P.S. До речі, Є дуже цікаві коментарі Олексія Щукіна (один з найдосвідченіших штурманів Росії) до статті В.Некрасова. Рекомендую. Джерела: http://www.fiaetcc.com/ http://www.rally1000miglia.it/ http://rally.in.ua http://autosport-pro.blogspot.com/2010/04/erc.html Фото: www.rajdy.v10.pl

27 березня о 13.00 за київським часом стартуватиме перша гонка серії VLN сезону 2010 року.
Не обійдеться без наших гонщиків.
Андрій Лебідь з німецького "Чорного Сокола" вперше стартуватиме  в більш серйозному класі SP-5 на автомобілі BMW Z4.
Українські старожили класу SP-5 Олексій Кікірешко з Андрієм Онистратом стартуватимуть на BMW M3. До речі, 14 квітня О.Кікірешко виступатиме в екіпажі з О.Салюком-молодшим на етапі чемпіонату світу з ралі "Ралі Турції".

Команда Цунамі РТ цього року буде представлена двома екіпажами: основним (Андрій Круглик, Олексій Басов і Олександр Гайдай) на Porsche 997 GT3 Cup в класі CUP2 та молодіжним (Кирило Чмих та Олексій Яцюк) на Ford Fiesta в класі SP2.
В складі молодіжки молоді гонщики відібрані у 2009 році за програмою "Вибір "Цунамі" - швидкість майбутнього" , яким надана можливість перевірити свою кваліфікацію і продемонструвати свої можливості на легендарній трасі Нюрбургрінг-Нордшляйфе.

Нагадаємо, що серія VLN-2010 складається з 10-ти багатогодинних гонок, які відбуваються на Нюрбургрінзі на майже 26 кілометровій  "Північній петлі", знаній також як "Зелене пекло".

Вдалих стартів побажаємо нашим гонщикам!

Джерела:
vln.de
http://tsunami-rt.com

Жінка в ралі - явище не дуже рідкісне. Але хто пригадає хоч одне ім’я, так з ходу? Хіба переможця Дакару Юту Кляйншмідт, або чемпіонку світу з ралі Мішель Мутон з її штурманесою Фабрицією Понс. Ті, хто хоч трошки знається на українському автоспорті моментально згадає фантастичну Ірину Коломейцеву, може пригадає сестер Яніну та Наталію Франчук, Ладу та Аліну Соустових і симпатичну Інесу Тушканову. Загалом жінок-штурманів у ралі досить багато, пілотів мало! І це в християнській Європі. Але й в мусульманських країнах є зірки автоспорту. Найяскравішою серед них є туркиня Бурджу Четінкайя (Burcu Cetinkaya) - відчайдушна і приязна дівчина, яка стала куміром  Туреччини і жінок мусульманського світу. Завдяки своїй відкритості і приязному характеру Бурджу є також улюбленицею ралі-фанів всієї Європи. Батьки Бурджу працювали в автомобільній промисловості Туреччини, отже дитинство дівчинки пройшло серед автомобілів. Першиим її автомобілем став Opel Calibra, який вона випросила у батька ще в шкільні роки. Бурджу закінчила два престижних коледжі в Стамбулі та університет. За фахом є економістом. Життєве кредо (вислів видатного турецького реформатора Мустафи Кемаля Ататюрка): "Нації які мають звичку шукати шляхів до комфортного життя без наполегливої праці та навчання, без подолання труднощів приречені на втрату національної гідності, свободи і майбутнього" (приблизний переклад з турецької мій) (Господи, дай моїй країні свого Ататюрка і забери звідси пришелепкуватих пасічників та зайд-пройдисвітів) Куміром Бурджу в ралі є Мішель Мутон, з якою вона підтримує дружні стосунки і навіть зробила інтервью для газети "Хурріет". Ця тендітна дівчина з вигляду більше нагадує сучасних моделей (зріст 167 см, вага 51 кг), але характером не поступається найзатятішим бійцям ралі. Бурджу має надзвичайно широке коло заінтересувань: театр, шахи, стрілецький спорт, баскетбол, волейбол і сноуборд (вона дворазова чемпіонка Туреччини зі сноуборду). Добре володіє французькою та англійською мовами і досить впевнено спілкується німецькою та італійською. Бурджу є улюбленицею преси - як тільки її не назівали: "Турецька тигриця", "Турецька фурія", "Принцеса ралі"..., вона завжди дає відверті інтервью, дуже кваліфіковано і виразно коментує події в гонках і довкола ралі. Бурджу бере активну участь у громадському житті Туреччини, веде щотижневу передачу на одному з турецьких каналів, є активною учасницею руху за рівні права жінок у Туреччині. Про досягнення Бурджу в ралі детально можна прочитати на її офіційному сайті. Відзначимо лише, що вона є чотирьохразовою чемпіонкою Туреччини з ралі (2006-2009 роки), а також переможцем та призером міжнародних кубків. Виступає на автомобілях Ford Fiesta. Цього року планує взяти участь у етапі чемпіонату світу з ралі у Туреччині (14-18 квітня) та виступити на вісьми етапах IRC (INTERCONTINENTAL RALLY CHALLENGE). Вперше в історії IRC в змаганнях буде представлений жіночий екіпаж - штурманом в екіпажі вже другий рік є Чічік Гюней (семиразова чемпіонка Туреччини зі сноуборду) - надзвичайно жвава і завжди усміхнена дівчина. Головним спонсором дівчат є компанія Red Bull, але для фінансування повної програми бракує ще 250 тис євро. Отже, до червня треба знайти ще пару спонсорів. 19 березня  - день народження Бурджу. Вітаючі її з днем народження хочеться побажати успіхів цій талановитій, наполегливій і симпатичній дівчині. Good luck, Burcu! Джерела 1. Фан-клуб Бурджу Четінкайя на Facebook http://ru-ru.facebook.com/burcucetinkaya 2. Офіційний сайт Бурджу Четінкайя http://www.burcucetinkaya.com/index-en.htm 3. Інтервью для журналу Handbrakes & Hairpins  http://www.rallybuzz.com/burcu-cetinkaya-interview/ 4. Профайл Б. Четінкайя на Сайті Red Bull Фото: © Ivo Nesrovnal ewrc-results.com інші з офіційного сайту та альбомів фанклубу

Раби подібні до тварин, які можуть існувати лише в низинах, бо задихаються на висоті: повітря свободи вбиває їх.

Ополченець, неґоціант, який отримав чин королівського секретаря, селянин, який став священником і пропагує покору сваволі, син міщанина, який став історіоґрафом, - будь-хто, хто вийшов з народу, негайно повстає проти нього і допомагає його гнобити. Це воїни Кадма: заледве взявши до рук зброю, негайно повертають її проти своїх братів.

Англієць шанує закон і зневажає владу, а часом навіть її не визнає. Француз, навпаки, шанує владу і зневажає закон. Його треба навчити діяти навпаки, але це майже неможливо: занадто вже безпросвітне неуцтво, в якому тримають народ, - невігластво, про яке не варто забувати, захоплюючись успіхами просвіти у великих містах.

Себастьєн-Рош Ніколя де Шамфор (Sbastien-Roch Nicolas de Chamfort), 1741-1794

Вперше в житті прочитав художньо-аналітичний огляд про 24-х годинні автогонки, твір художній за виразністю, аналітичний по суті. Огляд цьогорічних перегонів Dunlop 24H Dubai з чотирьох частин на сайті української команди Цунамі (Tsunami Rally Team).  Відверто кажучи, давно (а може й ніколи?) не читав нічого, що так виразно передає зміст і дух гонки. Можливо перебільшую, але лише тому, що прочитане співзвучне моєму розумінню і баченню багатогодинних автогонок.

Хтось може спитати, а що в них цікавого? Прочитайте, може й Вас зацікавлять. Це не Формула-1, це інші автоперегони, іншого гатунку. Вони не гірші і не ліпші, ці автоперегони. Вони інші. Досі всі намагання з боку журналістів пояснити відмінності між F1 та 24h зводились до методи зі старого радянського анекдота про білоруса та грузина на з’їзді колгоспників СРСРу 30-х роках.

Білорус питає у грузина:
- А у вашому колгоспі, що вирощують?
- Мандарини!
- А що це таке?
Грузин довго насмагався пояснювати на ламаній російській мові, але якось це йому не вдавалося. Зрештою у відчаї питає у білоруса:
- Слушій, ти картошка знаєшь?
- А то!
- Так вот, мандарін савсем не пахожій!

Річ ясна, що у людей різні смаки: хтось цінує миттєве задоволення, а хтось - тривале. Хтось перегони GP та F1, хтось - 24-х годинні гонки. Я люблю і одне, і друге, і ще багато чого...
Дуже виразно висловився про суть 24-х годинних автоперегонів неодноразовий переможець 24-х годин Нюрбурґрінґу Марсель Тіманн (Marcel Tiemann): "Це спринтерський екстаз протягом 24-х годин"

Чим ще цікаві перегони 24 години Дубая, так це специфічним контингентом учасників. Зазвичай тут представлені переможці різних серій кільцевих автоперегонів з різних "вагових категорій", які намагаються довести , що власне в іхніх перегонах беруть участь правдиві чемпіони. Це додає учасникам наснаги, а перегонам - перцю.

На наших гонщиків також зверніть увагу - змагатися на рівних з грандами світового автоспорту, це вам не вибори президентів. Тут самими грішми і нахабною брехнею не переможеш - змагання відбуваються у інших цивілізаційних вимірах. Тут треба мати багато інших людських властивостей.

Зрештою, дивіться самі.

Поговоримо про інші вибори :)
Зазвичай у більшості країн є "національна алегорія"  - досить часто жіночій образ, який асоціюється у громадян та чужинців з образом цієї країни. У Франції, для прикладу, це Маріанна. Є алегорії також  у частин світу (з їх скульптурними зображеннями можна ознайомитися на готелі "Жорж" у Львові) - чому ж не може бути алегоричного образу частини України?
Отже, яка з жінок на Вашу думку уособлює образ Західної України?
Пропонуються варіанти:

отаке наснилося

Сонячним ранком чотирнадцятого числа весняного місяця Нісана у відкриту колонаду між двома крилами палацу Великого Ірода Радянського стражі вивели до Головної Шибениці високого чолов’ягу з мішком на голові. Чолов’яга напевно готувався до промови, бо з під мішка долинало якесь бурмотіння про акцепт.. універсал.. дорожню карту.... Кремезний кат у наглухо зап’ятому до самого коміру чорному плащі з чорною спецназівською балаклавою на обличчі делікатно під лікоть підтримав вступаючого на табуретку клієнта, акуратно накинув петлю, дбайливо підтягнув вузол і відступивши на пару кроків оцінив картину.

Картина була напрочуд мальовничою. На фоні сірого палацового фасаду виблискувала лаком Головна Шибениця - подарунок закарпатських майстрів своєї справи. Потужні бруси з мореного карпатського дуба прикрашало гуцульське різблення, в якому домінували трипільські мотиви, а потужний гак, чимось невловимо нагадував пальму Мерцалова. Найяскравішим і найвитонченішим витвором комплексу була мотузка спільної роботи майстрів Харцизького та Одеського канатних заводів - сині та жовті пасма пеньки грайливо перепліталися зі сталевими (для міцності) нитками, своїми лініями нагадуючи складний та звивистий політичний шлях клієнта. Не випадала з ансамблю і табуретка - подарунок кримської інтелігенції, виданий з фондів Бахчисарайського палацу на підставі рішення Кримського Обкому КПРФ.

Але домінантою був клієнт! Поставний, у елегантнтному гранатовому костюмі від Brioni з унікальною, дбайливо добраною червоною краваткою і помаранчевим носовичком, який удавано-недбало стірчав з нагрудної кишеньки. Картину трохи псував мішок з чорного кашеміру на голові у клієнта, але то вже була данина європейській традиції - треба ж чимсь заткати рота тим європейським недоброзичливцям. Зрештою, елегантно перехоплений довкола шиї клієнта синьо-жовтою зі сталевим проблиском удавкою, він нагадував старовиний гаманець, здавна званий на Московщині калитою.

Вдарив перший дзвін на дзвіниці Михайлівської церкви. Восьма. Кат витягнув з кишені пульт і натиснув червону кнопку. Бахчисарайська табуретка гулькнула десь у глиб київських пагорбів. Клієнт спочатку невдоволено тіпався на мотузці, а потім заспокоївся. "Уфф" Нарешті якась стабілізація..." - тихо прошелестіла відлітаюча Душа.

Кат підійшов, поправив краватку, яка вибилася з під піджака клієнта, яж раптом побачів, що якась капосна пташка капнула на його улюблену туфлю. "Говорят это к счастью!" - подумав про себе кат, витягаючи з кишені вишиваний поліський рушничок і протираючи їм туфлю. - "Умеют же, казлы, хорошую вещь сделать, когда хотят." -  ховаючи до кишені згадку від вчорашнього клієнта. - "Вот и вышивали бы себе по селам, а то демократия, выборы... Вон до чего эта демократия доводит!"

Кат ще раз глянув на абсолютно спокійного клієнта. "Странный он был человек, вроде в институте учился, а так и не усвоил главного понятия: если противсіх - это значит против нас. На что расчитывал?" - пробурмотів тихенько кат, прямуючи з дитячою щирою посмішкою неквапною завгарівською ходою до службового входу у палац.

У колонаду відкрили доступ попам, пресі і посполітим.
Починався третій день Ери Загальномалоросійської Стабілізації.

Напевно вперше за півроку прочитав щось розумне про політику і політиків в Україні.
Просто, без пафосу, злісті, образ... Респект Олександру Морозову.

Якби й виборці керувалися таки здоровим глуздом, а не симпатіями і антипатіями, які побудовані на уявних образах кандидатів, може би й не було у нас такого рейваху у країні. Вольтера ж ніхто не читає :)

Я особисто знаю приблизно рівну кількість достойних людей як з БЮТ, так і з партії регіонів. Приблизно однакова у них кількість мерзотників і відвертого баласту.

Я не можу зрозуміти, чому нормальні люди з цих двох впливових організованих структур не можуть сісти і домовитись про правила гри?

Якщо не можуть вони, то чому не можуть домовитись їхні куратори - Ахметов, Коломойський, Пінчук та ін.  Вони ж-то люди зовсім не дурні. ? Інстинкт самозбереження ж не відрубало?
Вже час цикнути на цуценят, які явно загралися як "Бобік в гостях у Барбоса" і з себе паньство траскають.

Ну, й народ може про політику менше базікатиме, а більше замислюватиметься над тим, як би більше грошей заробити, а не вкрасти під патронатом депутатів усіх рівнів :)