Вам потрібні красиві шпалери на робочий стіл монітору? ДОПОВНЕНО











Якщо вам сподобалася ця невеличка колекція, то зайдіть на сайт "Україна понад усе!" і завантажте собі ці картинки у повний розмір.

68%, 48 голосів

25%, 18 голосів

7%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Шлюшку Сурка послали нах уже и в "Достали"...

Вчера пообщался с вождями "Достали".
Суслик Гудкович Романенко
скоропостижно покинул их, отбыв в направлении цирка "Геть усіх", с
которыми ещё вчера оне были заклятыми врагами. :)
Политическая проститутка сурок со своими слюнявыми манифестами просто создан для Окружной.

Запозичено тут.

Якщо Ви вважаєте себе українським націоналістом...

24 блогери сайту I.UA вважають себе українськими націоналістами. Це показують результати вчорашнього опитування, які можна побачити тут.

В Україні з'явився новий тип блогерів - блогери-націоналісти. І ці блогери-націоналісти вже почали гуртуватися на сайті "Україна понад усе!".

Що ви думаєте про те, що в Україні розпочинається нова хвиля українського націоналізму? Якою, на вашу думку, вона буде?

Якщо ви вважаєте себе українським націоналістом, то приєднуйтеся до нашої новоствореної команди.

Опитування: Чи вважаєте ви себе українським націоналістом?

Чи вважаєте Ви себе українським націоналістом?

61%, 44 голоси

33%, 24 голоси

6%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Неукраїнська українська преса

Аналогія заголовку цієї статті з назвою надзвичайно вдалого матеріалу Вадима Ростова «Нерусский русский язык», популярність якого в Інтернеті лишається стало високою, навмисна. Пан Вадим провів дослідження і спробував довести своєму читачеві, що російська мова, будучи наче б то російською, такою насправді не є. І хай це звучить суперечливо, навіть комічно, проте під тиском наведених автором аргументів ламається впевненість найзатятіших прихильників теорії про первинність «вєлікоґо і маґучєґо». Схожу ситуацію маємо і з вітчизняною пресою: розмаїття друкованих ЗМІ чомусь звертається до нас здебільшого російською. Питання «якою ж мовою друкуватися українським газетам і часописам?» днями захлеснула нова хвиля суперечок.

А «розігрів» цю полеміку законопроект «Про державну мову та мову національних меншин», який днями подав на розгляд до парламенту народний депутат від БЮТ Юрій Гнаткевич. З-поміж низки заходів, що покликані зміцнити позиції української мови на території нашої держави (а це і переклад ліцензійного програмного забезпечення, і дублювання російських та радянських кінострічок тощо) найбільше невдоволення викликала фактична українізація ЗМІ; згідно з документом, газети й часописи мусять виходити українською мовою за винятком тих, які обслуговують інтереси національних меншин, а телевізія відтепер розмовлятиме з нами російською лише у 10-25%. Сам пан Гнаткевич заявив газеті «Коммерсантъ в Украине», що саме ЗМІ мають величезний уплив на громадськість, відтак перевівши їх на українську матимемо можливість змусити людей поважати свою мову й спілкуватися нею. На сьогодні «впливати» на людей таким чином вельми складно, позаяк близько 90% усіх засобів масової інформації виходять російською.

Російськомовна преса відразу подала своє бачення ситуації. Так, одна з найпопулярніших у Києві ранкових газет на третій шпальті помістила матеріал відверто негативного відтінку. Автор навіть провів дослідження й «дізнався» в одному зі столичних кіосків, що за день люди скуповують понад 300 екземплярів цієї самої газети, по сотні примірників інших російськомовних газет та лише 10 – «України Молодої». Чому кореспондент знехтував існуванням інших видань українською мовою, невідомо. Решта російськомовних ЗМІ висловилася або так само негативно, або нейтрально.

Між іншим, самі газетярі розділилися на два табори – «за» і «проти». Наприклад, голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко не підтримав ідеї українізації друкованих видань. На його думку, замість того, щоб змушувати людей читати українською, потрібно забезпечити підтримку мови на державному рівні. А ось мій добрий товариш, кореспондент однієї з російськомовних газет, висловився інакше: «Чудово, що нарешті намагаються навести лад у всіх цих справах. Я тільки за перехід на українську, бо народ мусить читати притаманною йому мовою, а не іноземною, колись штучно нам нав’язаною». Керуючись правилами елементарної журналістської етики, навмисно не наводжу назви газети та ім’я друга – а раптом редакція не поділить його позиції?

Російськомовних журналістів можна зрозуміти. Уявіть собі людину, котра прокинулася одного ранку й помітила, що її волосся раптово змінило колір (уже нічому в житті не дивуємося). Навіть, якщо нове забарвлення буде виглядати краще, вона все одно впродовж тривалого часу буде намагатися повернути все, як було, а отримавши у цій справі поразку опустить руки й упаде в депресію. Так і російськомовні кореспонденти не можуть миттєво перевчитись писати українською, бо вони вже звикли до іншої мови. А багато хто з них навіть востаннє писав українською на студентській лаві. Ну, або ж просто звичний ритм життя міняти не хочеться. На українізацію преси потрібні час, гроші та велике бажання – за дві секунди такі речі не робляться, як на мене.

Варто відзначити, що український народ сьогодні має аж три погляди на українізацію. Так, перші – україномовні – підтримують мовну політику влади, котра на їхню думку повільно, але таки сприяє поширенню й популяризації української серед людей. Другі виступають рішуче проти й називають усі ці спроби «уґнєтєнієм прав рускаґаварящіх». Але найцікавішу точку зору мають люди, що є російськомовними, росли, виховувалися й нині лишаються в російськомовному середовищі, проте також підтримують українізацію, у тому числі і ЗМІ. «У нас на Донбассе и так мало украинского языка! Я хочу, чтобы мои дети могли свободно развиваться именно в украинской, патриотической среде. Я не против украинизации, даже «насильственной», и не понимаю, чем так обижены мои земляки. Лучше б язык учили, а не протесты устраивали!», - коментує мешканець Донецька з ніком «Nightwolf» замітку, присвячену законопроектові пана Юрія Гнаткевича на одному з форумів у мережі. Цікавим є те, що ця тема спричинила активність саме мешканців східних регіонів, які хочуть читати газети українською – їх небагато, але вони є. Так само можна надибати і проросійських львів’ян чи івано-франківців

Я все ж таки переконаний, що варто спершу популяризувати українську мову серед населення, а вже потім переходити до таких радикальних кроків. Вони, безперечно, потрібні, проте треба створити, так би мовити, «тло», сприятливий контекст, у якому ці заходи будуть дійсно доречними. Та й саму мову підправити необхідно, позаяк нерідко в українськомовних виданнях часто наштовхуємося на перли штибу «задати запитання», «згідно наказу» та інші. Мова телебачення – це взагалі окрема тема. Доки серед «медійників» пануватимуть безграмотність і повна байдужість до мови, доти лишатиметься невирішеним питання, яким же чином поліпшити ситуацію із українською в Україні (перепрошую за каламбур). Цілковито погоджуюся з паном Лубченком – такий миттєвий перехід видань із російської на українську може мати негативні наслідки. Можливо це навіть «доб’є» і так не надто успішну вітчизняну пресу, адже читач просто розгубиться. У цьому плані розумно зробила газета «Дзеркало тижня», що виходить і російською, і українською.

На словах усі патріоти, але ж скільки можна власний патріотизм вимірювати розмірами свого комплексу меншовартості? Життєвий досвід підказує, що найщиріші патріоти – ті, хто може об’єктивно оцінити себе, свою країну та діяти на благо народу та держави, а не ті, хто за першої ж нагоди волає про свою націоналістичну спрямованість. Вищезгадана мною стаття Вадима Ростова – яскравий приклад правильного ходу думок. Цікаво, чому я змушений констатувати, що росіянин пан Ростов більший український націоналіст за наших державців? Якщо хочемо розповсюджувати українську мову, то треба змінити перш за все самих нас. А це складно, для владців – поготів…

Богдан КОВАЛЬЧУК
http://www.upu.org.ua/

СБУ впіймала Зварича

Служба безпеки України затримала колишнього голову львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича.

Про це Українській правді повідомила прес-секретар СБУ Марина Остапенко.

"Його було затримано у Львові на квартирі в будинку по вулиці Тарнавського приблизно о 21:00, де він переховувався від правосуддя, бійцями спецпідрозділу "Альфа" під час спроби втечі через горище на даху цього будинку", - сказала вона.

"Він буде переданий слідчим прокуратури, які розслідують цю кримінальну справу", - наголосила прес-секретар.

В той же час, джерела у Львові повідомили Українській правді, що екс-суддя Зварич був затриманий у власній квартирі у присутності дружини та тещі.

За словами джерела, працівниками СБУ була підігнана пожежна машина з драбиною, по якій вони потрапили до помешкання через вікно.

Як відомо, Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти Зварича 3 грудня 2008 року за підозрою в одержанні хабара в розмірі $100 тис.

На наступний день у Зварича і семи інших суддів даного суду були проведені обшуки в службових кабінетах та квартирах. У самого Зварича вдома знайшли $1 млн і більше 300 тис. грн.

Після обшуку суддя ліг до лікарні і був там кілька днів, після чого покинув лікарню і зник у невідомому напрямку.

12 грудня 2008 року Зварич був звільнений з посади голови суду, а 15 грудня оголошений в розшук.

Українська правда

Форум "Україна понад усе!" на першій сторінці Google

Вже тривалий час патріотичний форум "Україна понад усе!" не сходить з першої сторінки пошукової системи Google. За короткий час на форумі з'явилося майже 40 дописувачів. Засновником цього форуму є засновник співтовариства "Ми любимо тебе, Україно!" Тарас Токар.

Інтернет, нарешті, почав об'єднувати українських патріотів. Україна forever! Слава Україні!

Пройшов Форум націоналістів



21 лютого 2009 року у Львові відбувся Форум націоналістичних сил, присвячений 80-річчю створення ОУН. Ініціатором та організатором проведення форуму виступила координаційна рада націоналістів західних областей України. У форумі взяли участь представники ОУН (р) і ОУН (м), КУН, ВО "Свобода", УНА-УНСО, Української партії, багатьох громадських організацій з 9-ти областей та міста Києва. Всього – близько 600 учасників. Робота форуму розпочалася з благословення владик УГКЦ та УПЦ КП.

Доповідь "ОУН. Вчора, сьогодні і завтра" виголосив Ярослав Сватко (http://www.maidan.org.ua/static/mai/1235230684.html).

"Панове, кращих часів не буде, якщо ми не відмовимося від своїх інтересів на користь української ідеї", – заявив під час Форуму Герой України Юрій Шухевич.

Як підсумковий документ Форуму було затверджено Меморандум націоналістичних сил, яким націоналістичні політичні та громадські організації Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської, Закарпатської, Волинської областей, Буковини та Києва висловили готовність об'єднатися у єдину політичну силу.

Меморандумом задекларовано, що вирішальним напрямом діяльності націоналістів є політика українського державотворення. Першочерговими заходами, які планують здійснити та ініціювати націоналістичні політичні сили України, має стати зміна виборчої системи – перехід на відкриті виборчі списки та президентсько-парламентську форму правління. "Необхідно здійснити децентралізацію у бюджетній та організаційно-управлінській сферах місцевого самоврядування. Нагальною є потреба збалансування повноважень усіх гілок влади", – йдеться у Меморандумі.

Також Меморандум передбачає реформування судової гілки влади, законодавче закріплення статусу борців за незалежність України, законодавче унеможливлення будь-яких форм людиноненависництва (фашизму та комуно-більшовизму), створення сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, оздоровлення фінансово-банківської системи, запровадження страхових засад у системі охорони здоров'я.

За словами заступника голови Конгресу Українських Націоналістів Миколи Пшевлоцького, націоналістичні сили країни вже зробили перший крок до об'єднання – створили координаційну раду націоналістичних сил України.

Юрій АНТОНЯК
http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3608

"Майдан".