О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Мерзенність "русскаго міра"

  • 02.07.15, 20:09
Російський поліцейський попався на крадіжці одягу в США
Марго Клаус 02 липня 2015, 19:39
 418
Російський поліцейський попався на крадіжці одягу в США


Таку новину передає «Преса України».
Російський поліцейський Руслан Різаєв був заарештований співробітниками правоохоронних органів США. Росіянин, який прибув до Америки, щоб взяти участь у Всесвітніх іграх поліцейських і пожежників, був затриманий при спробі вкрасти одяг з одного з універмагів.

Інцидент трапився в місті Ферфакс, штат Вірджинія, 30 червня. 29-річний правоохоронець з Росії намагався вкрасти одяг з універмагу macy's.

Як було встановлено правоохоронцями, сума награбованого одягу становить кілька сотень доларів. Згідно з законом штату Вірджинія, крадіжка на суму понад 200 доларів є кримінальний злочином.

Пан Різаєв був змушений провести ніч в камері, а вранці суд призначив йому заставу розміром 1,5 тисяч доларів.

У посольстві РФ дану ситуацію ніяк не прокоментували зазначивши, що не чули про інцидент.

Нагадаємо, раніше «Преса України» писала, що у великодуховній Росії голодні пенсіонери починають красти продукти в магазинах. Жахливий за своєю трагічністю випадок стався 3 лютого в магазині «Магніт» Кронштадта. За крадіжку масла в поліцію була доставлена літня пенсіонерка, яка померла від страху прямо під час допиту. Про це розповідає у соцмережі відомий російський журналіст Аркадій Бабченко, з посиланням на голову громадської організації «Жителі блокадного Ленінграда» Кронштадтського району Емму Лєшину.

Близько 15:30 дня в поліцію була доставлена 81-річна бабуся, затримана за крадіжку трьох пачок вершкового масла, вартість яких близько 300 рублів. Бабуся виявилася блокадницею, у процесі допиту прямо у відділенні поліції жінка померла від розриву серця.

«Коли її доставили в поліцію, вона усвідомила те, що трапилося, її совість не витримала, і вона померла», - повідомила Лєшина.

Читайте також:

Його слова, та Господу у вуха

  • 02.07.15, 19:42
Україна може здолати Росію на полі бою, - Боненбергер
Наталія Світанок 02 липня 2015, 19:23
 482
Україна може здолати Росію на полі бою, - Боненбергер


Російська самовпевненість і збочена російська ідеологія роблять вірогідним те, що рішуча, несподівана атака добре тренованих, натхненних українських військових дозволить оточити противника та стерти його з лиця землі.


Про це заявив американський журналіст Адріан Боненбергер, колишній військовий, який служив в Афганістані, у своїй колонці для Forbes. Новину передає «Преса України».

Американський журналіст тиждень провів на Яворівському полігоні, спостерігаючи, як його старий загін тренує дві групи українських нацгвардійців. Адріан Боненбергер був вражений тим, що пересування і тактичні комунікації українських солдатів перевищують середні показники більшості американських загонів. 

«Майже сім років я був армійським офіцером, більше двох років провів в Афганістані. Я тренував афганських солдатів і поліцейських, і ні один із їх загонів не був настільки професійним, як українські», - стверджує колишній військовий.

Журналіст переконаний, що Україна здатна перемогти сепаратистів і російську армію.

«Якщо українці продовжать наполегливо тренуватися і нарощувати військову силу – а я думаю, що вони мотивовані до цього набагато більше, ніж їхні супротивники (в основному – росіяни), то можливий результат, який не передбачали ні західні медіа, ні російські: Україна може перемогти сепаратистів. Україна може здолати Росію на полі бою. Україна та її армія не знають про це, але така можливість є. По суті, російська самовпевненість і збочена російська ідеологія роблять вірогідним те, що рішуча, несподівана атака добре тренованих, натхненних українських військових дозволить оточити противника і стерти його з лиця землі», – зазначає Боненбергер.

Також екс-військовий вважає, що чим довше Росія затягує ситуацію в Україні, тим вищі шанси, що її армію чекає небачена катастрофа.

«Росія вразлива. Чим довше вона затягує ситуацію в Україні, тим вищі шанси, що її армію чекає катастрофа, небачена з часів Другої світової: оточення і повне знищення російської бойової групи. З кожним тижнем українська армія стає все сильніше і впевненіше в собі», - резюмує Адріан Боненбергер.

Як повідомляла «Преса України», політичний аналітик Павло Нусс вважає,  що якщо Володимир Путін не зупинить свою агресію в Україні, то буде війна, яку він програє в перші дні битви, а Росія як федерація, припинить своє існування
.

Ну - ну...

  • 02.07.15, 19:31
РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮЧетвер, 02 липня 2015, 18:35
Версія для друкуКоментарі5

Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної поліції.

За відповідний закон №2822 в четвер проголосували 278 народних депутатів.

Згідно з документом, Національна поліція буде складатися з кримінальної та патрульної поліції, поліції охорони, спеціальної поліції та поліції особливого призначення КОРД (Корпус Оперативно Раптової Дії).

Керувати новим відомством буде аполітичний начальник нацполіції, функції якого відмежують від цивільного міністра внутрішніх справ.

Для мінімізації ризиків корупції і моніторингу якості роботи передбачена участь громадськості і в дисциплінарних комісіях. Крім того, впроваджується підзвітність поліції не тільки уряду, а й громадськості. Місцеві ради зможуть висловлювати недовіру місцевим керівникам поліції.

У новому законі прописаний чіткий механізм та порядок застосування поліцейськими спецзасобів.

У ході голосування виникла суперечка щодо того, чи мають начальники поліції та місцевих її управлінь погоджувати призначення своїх заступників та структури територіальних управлінь з міністром.

"Народний фронт", який делегував у Кабмін нинішнього мінстра МВС Арсена Авакова, виступав за збереження таких повноважень у міністра.

"Блок Петра Порошенка" та "Самопоміч" хотіли зробити начальників поліції незалежними у цьому питанні.

Рада не підтримала поправки, які робили керівників поліції незалежними у кадрових призначеннях від міністра, а після цього спікер Володимир Гройсман зібрав на керівників фракцій на консультації.

Після них депутати не переголосовували поправки, які раніше провалили, а проголосували за закон в цілому.

Українська правда

Наполягаю, корпорація ВВС - збіговисько малограмотних ху*ловців

  • 02.07.15, 19:09
Корпорація BBC наполягає, що конфлікт на Донбасі є "громадянською війною"Четвер, 02 липня 2015, 17:55


Британська корпорація ВВС наполягає на коректності використання терміну "громадянська війна" щодо конфлікту на Донбасі.

Про це йдеться у відповіді ВВС на скаргу колишнього журналіста Олександра Северина, яку він розмістив на своїй сторінці у Facebook.

"Ми розуміємо, що ви вважаєте невідповідним застосування терміну "громадянська війна" для характеристики ситуації в Україні у статті "Українська криза: Янукович шкодує щодо кровопролиття в Києві",  - відзначається  у відповіді ВВС.

"Немає загальноприйнятого визначення фрази, або того, коли слід її застосовувати (тобто, в якій точці внутрішній конфлікт стає громадянською війною)", - вважають у ВВС.

"Тим не менш, бойові дії українців проти українців за майбутнє своєї країни є досить масштабними, щоб виправдати використання цього терміну", - наголошує корпорація у своїй відповіді на скаргу.

За повідомленнями фейсбук-користувачів, протягом останніх двох днів ідентичну відповідь отримали також інші українці, що дорікали BBC через використання терміну "громадянська війна".

В тому числі, BBC запевнило у своєму праві використовувати цей термін одного зі співробітників посольства Британії в Україні.

Варто зазначити, що приводом для скарг стало вживання цього терміну журналістом ВВС Гебріелом Гейтхаусом, який взяв інтерв'ю в екс-президента України Віктора Януковича.

Водночас жодний міжнародний документ або рішення, що стосується конфлікту в Україні, не вживає термін "громадянська війна".

Водночас, цей термін активно вживають російські посадові особи.

Європейська правда

Москалі не були б москалями, коли б не брехали

  • 02.07.15, 14:56
У Путіна захотіли, аби Порошенко погодив децентралізацію з бойовикамиЧетвер, 02 липня 2015, 13:11

Прес-секретар президента РФ Путіна Дмитро Пєсков слідом за лідером терористів на Донбасі висловив невдоволення тим, що Київ не проводить переговори з бойовиками щодо децентралізації.

Про це він заявив у четвер журналістам, передає Інтерфакс-Україна.

"Наскільки я розумію, яких-небудь контактів між Києвом і представниками Донбасу тут так і не було і, безумовно, підготовка таких законопроектів без урахування думки представників Донбасу навряд чи може йти в руслі виконання Мінських домовленостей", - сказав він.

Пєсков вважає, що таким чином Київ не виконує Мінські домовленості.

"Москва як гарант Мінських домовленостей, як їх підписант неодноразово і на різних рівнях висловлювала свою глибоку стурбованість у зв'язку з тим, що з боку Києва ці домовленості не виконуються", - сказав він.

"Немає потреби в яких-небудь трактуваннях. Є гостра потреба в прочитанні того, що було підписано, з чого випливає, що, на жаль, вони не виконуються Києвом", - додав прес-секретар Путіна.

Нагадаємо, у четвер ватажок окупованих районів Донецької області Олександр Захарченко заявив, що збирається провести місцеві вибори 18 жовтня.

Він вважає, що Київ вийшов з Мінського процесу, у зв'язку з тим, що вносяться нові поправки в Конституцію України, однак їх не погоджують з бойовиками.

Як відомо, пункт 11 Комплексу заходів з виконання Мінських угодпередбачає проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів ). Однак це передбачено після виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ та роззброєння всіх незаконних груп. Останнє так і не було виконано.

Кому бути вірним?

  • 02.07.15, 14:47
Оксана Сироїд: Взаємодія з окупованими територіями - це стікання кров'юАнастасія Рінгіс, УП _ Четвер, 02 липня 2015, 08:38
Версія для друкуКоментарі1

Коли у вересні минулого року ми зустрічалися з юристом Оксаною Сироїд, тоді - директором Української Правничої Фундації та членом РПР, на питання навіщо вона йде у велику політику, Сироїд діставала з дамської сумочки Конституцію.

Це був ії головний аргумент.

"В Україні дуже мало людей-конституціоналістів, які розуміють Конституцію як суспільний договір, і які розуміють довгострокові наслідки таких проектів як децентралізація", пояснювала тоді вона.

Здається її головна битва програна.

Минулого тижня глава Конституційної комісії, спікер ВР Володимир Гройсман представив Венеційській комісії текст проекту змін до Конституції України.

Комісія схвалила зміни до української Конституції, хоча і зробила деякі зауваження.

Президент радісно заявив: "Цей варіант конституційних змін в частині децентралізації повністю відповідає Європейській Хартії".

Сироїд, віце-спікер ВР, член конституційної комісії, що входить до робочої групи з питань децентралізації та судової реформи, обурилась, та написала пост в фейсбуці.

Тепер вона – головний критик змін до Конституції, які ініціював президент. Віце-спікер вважає, що нові поправки до Конституції призведуть лише до посилення президентської влади.

Ми зустрічаємося з віце-спікеркою недільного ранку в одному з кафе біля Дніпра. Цю зустріч ініціювала сама Оксана Сироїд.

Зараз вона шукає будь які способи вплинути на дві ключові поправки – до Конституції і статус Донбасу.

"Настя, я вам тут наговорила на три строки….", – жартує вона. "Оксана, на три строки в парламенті", – жартує "Українська правда".

– Ви розкритикували поправки до української Конституції, яку схвалили Венеціанська комісія. Чому?

– Процес змін до Конституції є жорстко зманіпульований.

Є конституційна комісія, створена президентом, яку очолює голова Верховної Ради –Володимир Гройсман. Конституційна комісія працює в форматі трьох робочих груп: група з питань децентралізації, група з питань судової реформи і група з питань прав людини.

Я працюю у двох групах: у групі з питань судової реформи і в групі з питань децентралізації.

Найважливіша зараз річ – це частина, яка стосується децентралізації. Тому що там закладено дуже багато підводних каменів, які можуть становити небезпеку для української державності.

В документі є закладені речі, які не мають нічого спільного з децентралізацією. Там радше йдеться про "доцентралізацію" влади.

– Що ви маєте на увазі під "доцентралізацією"?

– Проблема є в кількох вимірах. По-перше, баланс влади в новій Конституції не покращується, він погіршується.

Уряд не має повноти виконавчої влади. Тобто ця виконавча влада підірвана повноваженнями президента як інституту. Я не кажу про подання кандидатури прем’єра.

Але те, що президент має повноваження призначати, фактично подавати двох міністрів самостійно – це фактично робить тих двох міністрів поза площиною відповідальності уряду.

Там, де діють парламентсько-президентські республіки, наприклад, в Польщі – поляки відмовилися, їм було також важко, президент відмовився від таких повноважень

Друга річ – це повноваження уряду самостійно формувати представництво державної влади на місцях. Сьогодні ми маємо місцеві адміністрації – обласні районні державні адміністрації, їх голів призначає президент за поданням уряду.

Фактично це позбавляє уряд можливості впливати на здійснення своїх повноважень на місцях. Бо на місцях керують люди, які підпорядковані президенту. Так було з 1996 року. І це не змінюється.

Розумієте, коли люди будуть вимагати відставки уряду, вони ж не будуть звільняти за політику на державному рівні, вони будуть вимагати його відставки через те, що нічого не робиться на місцях. А уряд не має можливості на це вплинути.

– Володимир Гройсман пояснює, що на місцях є дві влади: є влада місцевого самоврядування і державна. Так от, державна влада має слідкувати за тим, щоб влада місцевого самоврядування не виходила за межі повноважень, визначених законом. А друге – забезпечувати впровадження того, що вирішив уряд. В чому проблема?

– Проблема не в конкретному президенті, а в інституті президентства, який непідконтрольний парламенту, але в той же час здійснює контроль за роботою виконавчої влади на місцях.

Згідно з новими змінами, президент буде призначати префектів. Тобто він забирає частину виконавчої влади, яка стає непідконтрольна парламенту. Ось у цьому небезпека.
Якщо ми не задоволені діяльністю префектур, ми ніяк не може на це вплинути. Тому що де-факто за їх діяльність відповідає президент, а він непідконтрольний парламенту.

– Тоді виникає питання, як Венеційська комісія схвалила ці поправки?

– Венеційська комісія виявилася дуже непослідовною у своїх висновках.

Ще минулого року, коли президент подавав схожі зміни, висновки Венеційської комісії були набагато критичніші. Але чомусь в цьому році висновки, які вони озвучували під час засідання Конституційної комісії і після, виявилися різними. Вони поставилися дуже толерантно до того, до чого раніше ставилися дуже критично.

І у мене до них також великі питання.

Наприклад, представники Венеційської комісії під час розмови зі мною говорили про можливість надання автономії окупованим територіям в межах Конституції України.

 

На що моя відповідь була категоричною, що право змінювати Конституцію – це право українського народу і українська Конституція ніколи не буде заручником міжнародного тиску, бо це просто приниження українців

– Що взагалі пропонується цими змінами до Конституції?

 – По-перше, пропонується, щоб органи місцевого самоврядування, їхні повноваження достроково міг припиняти президент і замість цього призначати пряме президентське правління строком до півроку.

 Можливо це робиться для того, щоб припинити будь які сепаратистські настрої?

– Так, є така теза – десь почався сепаратизм в якійсь раді, яка проголосила якусь свою незалежність, і президент одразу припиняє їхні повноваження.

Але чи ми були свідками багатьох покарань за сепаратизм впродовж останнього року? А за це відповідають СБУ та прокуратура, які також підконтрольні президенту.

При цьому пропозиція є така, щоб всю виконавчу владу на місцях також формував президент.

Тобто президент далі буде призначати префектів в областях і районах, за поданням уряду, але звіільняти самостійно – це пропозиція. І президент може припинити достроково повноваження органів місцевого самоврядування і призначити своє пряме правління.

 Тобто громади та органи місцевого самоврядування будуть підпорядковані фактично президенту?

 Фактично так. Президент може мати повноваження достроково припинити повноваження органів місцевого самоврядування у трьох випадках.

У випадку виходу їх за межі повноважень, які порушують національну безпеку, територіальну цілісність і суверенітет. Але у таких випадках, поки не будуть призначені вибори, то пряме правління повинно забезпечуватися урядом, а не президентом.

Якби ці повноваження достроково розпускати органи місцевого самоврядування були в Януковича під час Майдану, то всі органи місцевого самоврядування, які підтримували тоді громадський рух по всій Україні, були розпущені би за один день і призначене пряме президентське правління.

У той час, коли президент має величезний обсяг повноважень, він не має жодної фактично підзвітності. Є тільки імпічмент, який є абсолютно недієвий. Так він був закладений з 1996 року.

Я жодним чином не заперечую, що ми можемо наділяти президента більшим обсягом повноважень. Але тільки за умови більшої відповідальності його перед парламентом.

– Ви також самовіддано критикували судову реформу, написану президентською командою за те, що президент залишає за собою право призначати суддів, а ви тоді пояснювали, чому важливо вивести їх з політичного впливу. Тим не менш, вам вдалося відстояти небагато, але в цілому ви програли цю битву. Зараз як оцінюєте шанси?

 Фактично, всі повноваження президента, які були початково в президентському законі про судову владу, вони збереглися.

Більше того, сьогодні в рамках обговорення змін до Конституції планується цю владу закріпити у Конституції. І це також величезна маніпуляція. Тому що ці повноваження не є притаманними для президента.

Якщо ми говоримо про церемоніальне призначення суддів, так. Але не переведення, не звільнення, не ліквідація судів – це те, що не може належати президенту. Проти цього виступає дуже обмежена кількість людей. Але щоб ви знали, хто це відстоює – це відстоюють самі судді.

Це не я програю. Це програє суспільство. Я намагаюся донести до суспільства ризики. Я не критикую президента. Мені важливо пояснити людям, який стан речей і куди ми рухаємося.

Ця "доцентралізація" йде не тільки в розділі органів місцевого самоврядування. Вона також йде в розділі судової влади.

 

– Яку позицію займає "Самопоміч" щодо конституційних змін?

– Ми не можемо поки мати позицію. Текст змін був розданий в момент голосування. Як голосували люди, які не бачили цього тексту?

Між тим, як роздали текст і моментом голосування, минула година. Людина, яка не працювала з цим документом, не може осилити цей текст. Ми будемо обговорювати подальший план на фракції.

Фракція підготувала пропозиції стосовно змін до Конституції: запровадження інституту державних урядників, відповідальних перед урядом; припинення повноважень виборних органів місцевого самоврядування необхідно привести до демократичних стандартів; механізм, відповідно до якого парламент конституційною більшістю зможе прийняти рішення про наявність чи відсутність потреби в запровадженні особливостей для будь-яких територій. Ці пропозиції надіслали Президенту. (на момент публікації - ред)

 У вас же непрості стосунки з Гройсманом з самого початку склалися?

– Я такі речі не персоніфікую. Я від самого початку була відкрита і є відкрита для будь-якої добросовісної співпраці.

У мене немає в межах роботи, тим більше такої роботи, як політика, жодних упередженостей, симпатій, антипатій. Тому що є дуже важливі речі, які треба робити.

 В контексті Конституції і закону про вибори хочеться зрозуміти ситуацію по Донбасу?

– Я думаю, що ми маємо зараз три основні загрози. Це загроза, пов’язана зі статусом окупованих територій Донбасу, Конституція, і місцеві вибори.

Вони дуже сильно взаємопов’язані між собою. Це такий вузол.

Ми наче в тиші, тобто ніхто нічого не обговорює. Але що відбувається?

Я думаю, що йде обговорення можливості проведення місцевих виборів на окупованих територіях, хоча публічно про це майже ніхто не говорить.Це потрібно Росії для того, щоб інтегрувати ці території, щоб повісити їх на бюджет України.

По-друге, фактично легітимізувати всіх цих бойовиків, це всеросійське військо – легітимізувати цих російських найманців в Україні. Цього допустити не можна. На окупованих територіях не може йтися про жодні місцеві вибори. Ви ж самі їздили, ви повинні розуміти стан речей. Хто там буде кого вибирати?

Коли політики-іноземці мені кажуть, що треба, щоб просто політичні сили українські знайшли сильних кандидатів, то я питаю: "Сильні – це як? На танку?". Уявити собі вільні вибори там неможливо. Ми сьогодні маємо ту тонесеньку лінію, лінію зіткнення, яка захищає нас від вірусу, пандемії російської пропаганди і безчинства так званих ДНР і ЛНР.

Як тільки ми призначаємо вибори на цих окупованих територіях, ми оцей вірус і аразу поширюємо на всю територію країни.

Ви ж розумієте, як швидко вони інтегруються, як швидко вони зайдуть до органів державної влади.

 

– Ви розумієте, чому президент може йти на такі поступки?

– Тому що це озвучується таким чином, що це є частиною Мінських домовленостей, що повинні відбутися місцеві вибори на окупованих територіях. При чому до того часу, як будуть звільнені ці території.

Бо наша позиція є така, що вибори на окупованих територіях можуть бути проведені тільки якщо повністю виведені російські війська, повністю відновлено контроль за кордоном, відновлено діяльність українських органів влади – міліція, суди і так далі, відновлено діяльність українських політичних партій там, ну, і далі медіа та спостерігачі. Тоді ми можемо говорити про вибори.

Що вимагає Росія? Вимагає, щоб просто були вибори. А частина міжнародної спільноти каже, що якщо будуть міжнародні спостерігачі, то цього достатньо, щоб провести вибори.

Беззастережно, що цього допустити не можна. Я думаю, що всі це розуміють. Ми не можемо з цим загравати. Бо якщо не дай Боже, ми це зробимо, ми втратимо державність і світ про нас забуде.

– Всі критикують це. Але там також є наші люди. Що з цим робити?

– Треба вести перемовини з міжнародними організаціями, але з позиції сторони сильної. Нам слід казати про те, що в зв’язку з недотриманням статуту ООН, в зв’язку з тим, що був порушений Будапештський меморандум, ми сьогодні маємо цю інфекцію.

Поки ми будемо виправдовуватися, що там наші люди, що для багатьох наших підприємств це єдиний ринок збуту і навпаки, що для тих підприємств торгівля з Україною – це єдиний ринок збуту, ми будемо спливати кров’ю.

У цьому треба чесно собі зізнатися. Жгут накласти і уявити, що цього немає. І будувати, відбудовувати економіку з цієї межі. Навіть ті підприємства, які мають ринок збуту на окупованих територіях, якщо вони перелаштуються, вони швидше стануть успішними, ніж постійно намагатися знаходити способи цієї взаємодії з окупованими територіями.

Взаємодія з окупованими територіями - це все стікання кров’ю.

Наш спосіб їх повернення – це успіх. А поки ми будемо мати цю взаємодію – це взаємодія з чорною дірою. Ми ж розуміємо, що там немає юрисдикції нормальної, там немає державних органів.

– Президент приходить до вас на засідання фракції? Він особисто переконує вас голосувати за свої законопроекти?

– Президент час від часу має зустріч з радою коаліції, коли необхідно підтримати те чи інше голосування. Є формат, в якому президент працює – це Нацрада реформ, де присутні і голови комітетів і лідери депутатських фракцій. У нас, як фракції, тільки один раз була зустріч з президентом.

– Будучи віце-спікером, ви відчуваєте різні центри впливу? Взагалі, як вам працюється?

– Пам'ятаєте, було голосування по Укрнафті, коли ми чотири місяці ми не могли проголосувати, щоб обмежити вплив олігарха Коломойського на держпідприємство. Пам'ятаю, як під час голосування до мене підійшов один депутат і каже: "Ну ти розумієш, що мені доведеться ходити в бронежилеті".

Що мене ще шокувало – це голосування за законопроект "право на справедливий суд". Законопроект був напрацьований командою президента. Ми працювали над поправками, їх було більше тисячі, а профільний комітет засідав півгодини. Тобто ніхто навіть вникати не мав наміру. Депутати не бачили текст, за який голосували, крім кількох людей, які читали остаточну версію.

– Вас не лякає така таке ставлення законодавців?

– Не лякає. Це закономірний процес. Тому що ми все ще переживаємо у владі людей з минулої епохи.

– Як ви вважаєте, процес деолігархізації почався? Чи це тільки імітація? 

– Треба дивитися реальності в очі і називати речі своїми іменами. І тоді з цим можна буде впоратися.

Олігархи повинні розуміти, що якщо вони хочуть ще через десять років бути успішним у цій країні, то все, що їм залишається – це стати власниками великого бізнесу, і жити за правилами. Через це проходили всі держави. Тільки хтось 100 років тому, деякі тільки зараз.

– Оксано, є така думка, що "Самопоміч" – теж проект Коломойського. Як ви до цього ставитеся?

– Я не знаю, як це коментувати. У нас є стереотип, що всі політичні сили маніпулюються однією людиною. Такі питання змушують виправдовуватися. А я не розумію, чому. Я жодного разу не стикалася з тим, щоб у мене виникла підозра до людей з якими я працюю у фракції.

Чому ніхто не може уявити, що люди могли об'єднатися заради чогось більшого, а не заради досягнення матеріальних цінностей? Я думаю, такі чутки запускаються технічно.

– Чи з'явилася у "Самопомочі" стратегія щодо місцевих виборів, які пройдуть в жовтні?

 


– Там, де у нас є якісні люди, партія піде на вибори. Там, де наших людей немає, не піде. Вибори – це шанс. Треба дати людям на місцях можливість вибрати того, в кого вони вірять.

І на мій погляд, дуже безвідповідально під політичними шапками і франшизами проводити в парламент людей, які не мають відношення до тієї чи іншої громади. (Наприклад, в 205 окрузі в Чернігові, де балотується Генадій Корбан – ред.)

– Нещодавно був скандал щодо голосування "Самопомочі" по Наливайченку, екс-голови СБУ. Була оприлюднена смс, в якій йшлося, що Андрію Садовому пропонують в обмін на голосування проти екс-глави СБУ...

 Це також була маніпуляція.

Я думаю, що це було зроблено навмисно, щоб відволікти увагу від закону про вибори, від обговорення більше важливих речей. До речі, автор смс-ки, депутат Сергій Висоцький потім вибачився.

Валентин Наливайченко – надзвичайно харизматичний чоловік, розумний, досвідчений, цього ніхто не може заперечити. Але треба говорити про його професійність і ефективність на цій посаді. Ми не оцінюємо його як людину.

Перед тим, як прийняти рішення по голосуванню за Наливайченка, ми запросили його на фракцію "Самопомочі".

Він прийшов, півтори години задавали йому запитання, після цього півтори години обговорювали те, що він представляв.

Вже колишній голова СБУ приніс звіт, який він назвав звітом розслідування злочинів на Майдані. Також документ, який був надісланий в Генпрокуратуру в день, до речі, коли він до нас прийшов. От ми дослідили ці два документи. І на жаль, це все фарс. Ці документи свідчать про абсолютну неспроможність системи і неспроможність ані СБУ, ані Генпрокуратури, ані МВС...

Його призначили для того, щоб він змінив ситуацію. Коли йдеться про розслідування злочинів на Майдані, то перше, що я б хотіла почути від голови СБУ і в принципі від СБУ – це розслідування стосовно ролі самої СБУ під час злочинів на Майдані.

Ми так і не почули відповіді на це запитання, а також на запитання про те, скільки у нас є кримінальних справ за статтею "тероризм, участь у терористичній діяльності". Ви знаєте, що не відкриваються справи за статтею "тероризм" навмисно? Тому що потім ці люди не можуть бути амністовані. А відкриваються за незаконне володіння зброєю, або незаконну участь в воєнізованих формуваннях.

– Чи не здається вам дивним, що фактично сьогодні депутати голосують за урядові законопроекти та президентські. Що вони позбавлені фактично своєї головної функції – законодавчої.

-– Часто порядок денний та процес голосування побудований так, щоб не було часу якісно працювати з законопроектами, вникати.

Навіщо, наприклад, було "гнати" закон про судоустрій і статус суддів? Ми що, бачимо ефективне його впровадження? Чому закон про вибори тягнули до останнього моменту? Я впевнена, що це робиться навмисно, щоб не було якісного процесу обговорення.

Але це принизливо, коли так маніпулюють і депутатів заганяють в кут.

– Чим відрізняється принципово нинішній парламент від парламенту попереднього скликання? Ви відчуваєте якісь якісні зміни у процесі законотворення? Тому що у минулі роки процес законотворення в країні фактично було зруйновано...

– Минулий я спостерігала збоку. Цей – зсередини. Оцінювати складно. Можу точно сказати, що нам ще дуже далеко до того моменту, коли ми можемо назватися Парламентом з великої літери. Це поки тільки зародок парламенту.

Анастасія Рінгіс, УП

Аналітика

  • 02.07.15, 06:47
Эксперты предупреждают: Россия готова к широкомасштабному вторжению в Украину

Международные политики и эксперты заявляют, что обстановка в восточных областях Украины накаляется, и предупреждают о готовности России к широкомасштабному вторжению в Украину — ради уступок со стороны Запада.

 


Об этом пишет fakty.ua.

«Если Киев продолжит блокаду Донбасса, боевые действия могут приобрести новый масштаб, далеко выходящий за пределы региона», — такое заявление на недавней специальной сессии ежегодной конференции ОБСЕ в Вене сделал постоянный представитель России в этой организации Андрей Келин. Предупреждая о возможности эскалации конфликта на востоке Украины, российский дипломат сообщил также, при каких условиях можно избежать такого развития событий. Они не новы, более месяца назад эти требования озвучил глава МИД РФ Сергей Лавров, заявив, что на данном этапе целью Кремля является возврат проспонсированных им террористических организаций «ДНР» и «ЛНР» в состав Украины на правах территорий с особым статусом и исключительными правами на организацию самоуправления.

К процессу принуждения Киева к переговорам с боевиками подключилась и украинская партия «Оппозиционный блок», на днях потребовавшая, вне зависимости от выполнения террористами договоренностей о прекращении огня и отводе вооружений предоставить оккупированным территориям «особый статус», а боевикам — амнистию. В противном случае в «Оппозиционном блоке» пригрозили украинским властям… «трибуналом». Российский политолог Дмитрий Орешкин эти словесные атаки охарактеризовал так: «Военные перетягивания Донбасса сменятся на мирные перепихивания».

«Сейчас у Путина нет средств содержать эту разбитую в хлам территорию с ужасной инфраструктурой, с огромной безработицей, с людьми, которые дезориентированы и обмануты, — сказал в интервью сайту «Апостроф» Дмитрий Орешкин. — Несчастный Донбасс становится заурядной непризнанной территорией, Приднестровьем-2… с неэффективным силовым менеджментом, который… ничего, кроме как воевать, не умеет. Да и воевать тоже не умеет, потому что воевали на самом деле с помощью российских военных частей. Это тоже ни для кого не секрет. И вот сейчас эта замечательная публика будет выяснять друг с другом отношения: кто самый главный. При этом они будут делать то, что умеют: отжимать бизнес, которого, по сути, уже и нет, отжимать квартиры и автомобили. Тем временем они будут рассказывать жителям Донбасса сказки о том, что они их защищают от «укрофашистов».

По мнению российского политолога, «Украине брать эту территорию, которая уже дружественной никогда не будет и которая нуждается в огромных инвестициях, десятках миллиардов долларов, — сейчас не по карману. Ей нужно тратить деньги на поддержание нормальных условий жизни на тех территориях, которые не пошли вслед за «ДНР» и «ЛНР»… В общем, люди там оказались между двумя жерновами. Остается только их пожалеть и подтвердить, что это прогнозированная траектория развития событий».

Дмитрий Орешкин назвал то, что сделал Путин в Украине, ошибкой, которая хуже преступления. В предпринятой два года назад попытке втянуть Украину в Евразийский союз Кремль добился противоположного результата: «Украина как никогда прежде далека от России и как никогда отчетливо смотрит на Запад… И единственное, что Путин смог на прощание откусить, — это Крым, причем далеко не в лучшем состоянии, отрезанный от РФ». Прямым следствием этой ошибки Кремля стала международная изоляция России. «Чтобы ее как-то замаскировать, нужны победы… А их нет. Так что это (аннексия Крыма и оккупация Донбасса. — Ред.) была ошибка, грубый стратегический просчет. Он случился из-за того, что «коллективный Путин» решил, что он Бога за бороду схватил, и теперь ему все по карману, что ему все разрешат. Что Запад покричит и успокоится, как это было в Грузии (во время войны 2008 года. — Ред.). А все пошло не так. И Запад не испугался, и Украина оказалась достаточно крепким орешком: смогла перестроить Вооруженные Силы, дать отпор, и трупы пошли из Украины. В результате Путин оказался в таком же промежуточном состоянии, что и так называемые «ЛНР» и «ДНР». Просто далеко не все это понимают. Со временем это понимание придет, и это будет бедой для Путина», — считает политолог.

Впрочем, судя по развитию ситуации в зоне АТО и возросшей активности боевиков, Москва не оставляет попыток отвести «беду» от хозяина Кремля. «В связи с тем, что в обозримом будущем с РФ не будут снимать санкции, Москва, вполне вероятно, попытается напомнить Западу, что существуют веские причины, по которым в отношении Кремля нужно занять более мягкую позицию. В конце концов, интенсивность обстрелов подконтрольных Украине регионов Донбасса показывает, что Россия не испытывает необходимости ограничить сепаратистов. Она может даже приступить к эскалации конфликта», — говорится в отчете американской разведывательно-аналитической компании Stratfor, который на днях обнародован в СМИ.

По мнению американских аналитиков, существует три вероятных сценария действий российско-террористических группировок в случае, если Путин решится на более масштабное вторжение в Украину. Первый не исключает попытки пробить сухопутный коридор в Крым. «В таком случае мы предполагаем, что разработчики плана наступления сделают фронт достаточно широким для того, чтобы обеспечить Крым водоснабжением из Днепра, — цитирует «Апостроф» отчет аналитиков. — Получается, что рубеж обороны будет проходить по Днепру. Это позволит россиянам установить сухопутное сообщение с полуостровом, а также исключить дальнейшую изоляцию Крыма». В Stratfor подсчитали, что «для выполнения подобной задачи в существующих условиях России потребуется от 24 до 36 тысяч военнослужащих и от 6 до 14 дней. Чтобы удерживать оборону захваченных территорий, учитывая возможность помощи Киеву со стороны НАТО, России придется выслать туда от 40 до 55 тысяч военнослужащих».

Второй вариант эскалации агрессии России предполагает реализацию попытки отрезать Украину от Черного моря и дойти до Приднестровья. Для этого, полагают американские эксперты, Москве потребуется «от 40 до 60 тысяч военнослужащих для продвижения вглубь Украины на 645 километров и захвата территории площадью в 103 тысячи 600 квадратных километров. Это займет от 23 до 28 дней».

Аналитики Stratfor не исключают и третий сценарий: оккупацию левобережной части Украины — до Днепра. «РФ придется в течение 11—14 дней захватить территорию площадью в 220 тысяч квадратных километров. Для этого нужно продвинуться вглубь Украины на 402 километра, что потребует участия от 91 до 135 тысяч военнослужащих. Поскольку Днепр — хороший оборонный рубеж, для защиты захваченной территории России потребуется приблизительно такая же сила, как и для нападения. Вместе с тем, чтобы установить контроль над 13 миллионами местного населения, придется задействовать от 28 до 260 тысяч человек, — полагают эксперты и делают вывод: — С учетом того, что в сухопутных войсках РФ служит около 280 тысяч военных, подобная операция потребует привлечения значительной части российской армии, а в случае ожесточенного сопротивления местного населения — даже привлечения всего состава сухопутных войск может не хватить… Такая операция потребует масштабной мобилизации, что невозможно будет не заметить, и о чем заблаговременно узнают Европа и США». Впрочем, в Stratfor подчеркивают, что ни один из вариантов не является выигрышным для России, поэтому она вряд ли их реализует.

О том, что Россия планировала за 15 суток захватить территорию Левобережной Украины, стало известно и из тайного доклада Генштаба РФ под названием «Решение на применение группировки войск «Север» в специальной операции». Секретные документы, полученные в итоге многоходовой комбинации, специалисты украинского проекта «Миротворец» передали силовикам в конце апреля. А на днях они обнародовали этот план, утвержденный три месяца назад штабом российского Западного военного округа в Санкт-Петербурге. Отвечал за разработку командующий Западным военным округом РФ генерал-полковник Анатолий Сидоров. Согласно плану российской агрессии, намечавшейся на апрель-май текущего года, группа войск «Север» могла вторгнуться сначала в Харьковскую и Донецкую области, а затем в Полтавскую, Киевскую и Черниговскую. При этом оккупировать территорию намеревались традиционно — под видом формирований так называемых «ДНР» и «ЛНР». Аналогичный план был доведен и до командования Южного военного округа РФ. Они рассчитывали ударить по Запорожью и Мелитополю через район Бердянска и Мариуполя и выйти через Перекопский перешеек к Крыму. Не исключено, что аннексию части Украины россияне отменили и из-за того, что об их намерениях стало известно в Киеве…

Военный эксперт Центра Разумкова Алексей Мельник в комментарии «Радио «Свобода» сказал, что планы агрессора выглядят достаточно правдоподобно: «Сам факт появления такого сценария, серьезность его проработки — это довольно тревожные сигналы для Украины и не в последнюю очередь для всего мира. Если подобные идеи рождаются в голове и прорабатываются на картах, то потом появляется желание воплотить их в жизнь и у авторов, и у тех, кому они предлагают такие планы…» Вероятно, подобную точку зрения разделяют и на Западе. На этой неделе генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг заявил: «Нарушения прекращения огня продолжаются, и по-прежнему есть угроза возобновления тяжелых боев». А глава МИД ФРГ Франк-Вальтер Штайнмайер не исключил, что «ситуация в Донбассе может выйти из-под контроля в военном и политическом смыслах».

В свою очередь бывший глава Службы внешней разведки Украины Николай Маломуж надеется, что в ближайшее время широкомасштабных боев с Россией не будет. «В Кремле сейчас не готовы к такому сценарию, который может спровоцировать глобальное противостояние», — сказал военный эксперт. По его мнению, Россия будет поддерживать тлеющий конфликт на Донбассе, чтобы таким образом давить на переговорный процесс и добиваться уступок от Запад

Аналітика від пана Машовця

  • 01.07.15, 20:28
Константин Машовец: волшебный пендель или главное не спугнуть...
Саша Юрчук 01 липня 2015, 20:04
 436
Константин Машовец: волшебный пендель или главное не спугнуть...


Итак...
Продолжаем обзор ватаноидного воинства, кое продолжает скакать по Донбассу, обвешанное всяческими аркебузами и мушкетами, изображая из себя передовой отряд борьбы с мифическим украинским фашизмом...

3. Прошлый раз мы закончили на Горловке, потому начнём с неё и далее по порядку "проследуем на восток вдоль оставшейся "линии фронта"...

Общая численность местных и пришлых упырей, которые называют себя гордо "Горловским гарнизоном", приблизительно насчитывает порядка 4500-5000 туловищ. Но это если считать полностью, вместе с самой Горловкой и её окрестностями. То есть вместе с Ясиноватой, Енакиево и прочими Углегорсками. Непосредственно на передовой скачет и кривляется порядка 2-3 образований батальонного масштаба и несколько "отдельных" банд меньшего размера (всего, приблизительно до 1500-2000 рыл) . 

Тоже самое можно сказать и о боевой технике, коей вооружено это кривляющееся стадо... Часть её оперирует непосредственно в первой линии, часть находится на "восстановительном ремонте" в цехах местных "отжатых" (на местном сленге - национализированных в пользу "недореспублики") машиностроительных предприятий и ремонтных мастерских, часть просто небоеготово и отстаивается на территории разнообразных АТП, складов и баз, иногда промышленных предприятий и шахт. Соотношение приблизительно 60-30-20.

- Первое образование батальонного масштаба (до 600-650 рыл, при 18-20 танках и порядка 30-32 разнообразных ББМ) "отвечает" за разного рода обстрелы и провокации в промежутке от Пантелеймоновки до Озеряновки. Именно эти "интеллектуалы" и периодически усиливающие их "коллеги" непосредственно из самой Горловки (обычно на усиление прибывает до роты пехоты с парой танков и 5-6 БТР и БМП) настойчиво пытаются если не "просочиться", то по крайней мере обстрелять и заслать парочку ДРГ севернее Авдеевки по общей директрисе через Троицкое на Новобахмутовку. Иногда эти настойчивым питекантропам оказывает артиллерийскую поддержку группа 122-мм стволов так в 10-12 штук с северных окраин Ясиноватой и ещё одна "блуждающая" батарея 4-5 единиц 122-мм САУ типа 2С1 "Гвоздика" между непосредственно Пантелеймоновкой, Озеряновкой и Корсунью. Имеет в своём распоряжении достаточное количество 82-мм и 120-мм миномётов, а так же как минимум 3-4 мобильных платформы с установленными на них ЗУ-23-2, которые используются непосредственно для обстрелов.

- Вторая группа (самая мощная из трёх, так сказать "ядро" "Горловского гарнизона" порядка 800 рыл, как минимум 1,5-2 батальона орангутангов) продолжает заниматься ужимками и прыжками севернее этого участка на так называемом Дзержинско - Константиновском направлении. Все эти многочисленные обстрелы Шумов, Ленинского и Кирово, равно как и наглые попытки провоцировать наши передовые подразделения на разного рода перестрелки и боестолкновения - их рук дело.

Кроме того, эта группа имеет в своём составе как минимум один усиленный отдельный танковый батальон в 22-24 танка, его большая часть принимала участие непосредственно в Дебальцевских боях, где понесла значительные потери, но потом была доукомплектована в основном за счёт отремонтированной бронетехники (из которых штук 10-12 находятся непосредственно впереди). 

Это "стадо" в отличии от своих соседей имеет тактический резерв (приблизительно до пехотного батальона с танковой ротой) и ведёт боевые действия в основном на ротационной основе. Подразделения этой группы неплохо укомплектованы транспортом и ББМ (порядка 45-50 единиц). Вполне возможно рассматривается как некая ударная группа для активных действий как в сторону Константиновки и Авдеевки, так и при определённых условиях для удара по Артёмовску с юга.

- Третья группа, прикрывает дорогу Горловка - Артёмовск и непосредственно "отвечает" за фланговые пакости на Светлодарском плацдарме украинских войск, непосредственно в районе Светлодарска и Гольмовского. Всего их где-то 550-600 тел, имеют до 12-14 танков распределённых по основным "узловым" точкам группами по 2-3 машины и порядка 30-32 разнообразных бронированных "повозок" типа БМП и БТР, в большинстве своём отведённых несколько в глубь боевых порядков. Несомненно в задачу этого "подразделения" входит и Углегорская ТЭС (фактически самая мощная на Донбассе), расположенная непосредственно в Светлодарске.

Что характерно, арт-поддержкой всей этой Горловской "бАИвой группы" занимается отдельная артгруппа которая тусуется ниже Майорского авторынка и далее восточнее...

Как минимум арт-дивизион (4 батареи), причём 1-2 батареи 152-мм калибра (иногда, кстати, привлекается для "пострелять" по украинским позициям вокруг Авдеевки и по самой Авдеевке). Всего фиксировали до 12-14 стволов 122-мм артиллерии (причём как минимум 6 единиц это мобильные 122-мм САУ 2С1 "Гвоздика") и порядка 6-8 152-мм орудий "Мста-Б". Кроме того, есть сведения что в Горловке периодически появляется некая таинственная "батарея" 122-мм РСЗО БМ-21 "Град", которая работает исключительно по "целевому назначению" (в основном изображая "провокации с обстрелами киевской хунты с последующей ответкой карателям").

Следует заметить, что для такого количество развёрнутых на Горловки ватаноидных витязей количество поддерживающей артиллерии особо значительным не является. Но, в этой связи, стоит заметить, что основная масса артиллерии на участке Горловка - Стаханов всё-таки оттащена до дороги Донецк - Луганск. Впереди оперируют отдельные батареи и дивизионы, которых вполне хватает (даже с избытком) для всякого рода локальных тактических изысков тамошнего "совета племенных вождей".


    4. Далее идёт тактическая группа которая блокирует Светлодасркий плацдарм украинских войск с юга и востока (от не безизвестного Логвиново вдоль речушки Санжаровки вплоть до Первомайского). Хотя численность этих, уже лугандийских приматов и кажется значительной (всего тут сосредоточено порядка 800-1000 туловищ), однако особых резервов для того, что бы вот "прямо сейчас" ломануться "освобождать" от укропов сёла, которые расположены южнее и юго-восточнее водохранилища Углегорской ТЭС и Мироновского водохранилища, например Луганское, у них нету (максимум рота, отведённая на пополнение и отдых...). Сказывается довольно открытая местность и наличие довольно значительных укреплений украинских войск, занявших здешние господствующие высоты.

    Характерной особенностью этого участка есть постоянные попытки ватообразных долбить по окраинам Попасной, Новозвановке, Луганскому и Мироновскому, обусловленные необходимостью "держать в напряжении" группу украинских подразделений непосредственно на плацдарме и одновременно "угрожать" наступлением на Артёмовск.

    Совсем неслучайно именно тут ватаноиды изобрели хитрый метод "танки+миномёты", описанный в наших ежедневных сводках (я имею ввиду группу ИС). Однако, в последнее время тут добавилось несколько артиллерийских подразделений, который время от времени вносят свою лепту в общий ватаноидный шабаш на данном участке (западнее Брянки, в районе Алмазного и между Ломоваткой и Вергулёвкой).

    Значить, всего тут оперирует порядка 28-30 танков (большая часть смещена на левый фланг плацдарма и к Попасной, до 45-50 ББМ, растянутых по всему участку и частично сконцентрированных в "призрачных" лагерях как в Брянке так и в Стаханове, а так же артиллерия представлена двумя группами - одна 3-х батарейного состава ближе к Брянке (до 12-14 орудий ствольной 122-мм артиллерии) и ещё два огневых подразделения смещены к Вергулёвке ближе (до 8-10 орудий 122-мм и 152-мм артиллерии). Между Стахановым - Алчевском и Фрунзе иногда появляется ещё одно блуждающее подразделение РСЗО, которое частенько выступает в интересах этой группы (так же 6-8 установок БМ-21 Град).

    5. Довольно крупной группировкой так же является несколько банд батальонного и ротного звена сведённых в так называемую бригаду "Призрак" имени незабвенного Лёхи безМозгового (порядка 2000-2500 щей)

    Основными "местами обитания", так сказать ареалом этих животных являются Первомайск, Березовское, Желобок, Фрунзе и ряд близлежащих населённых пунктов. Эти же балбесы палят и по Трёхизбёнке, Крымскому и Сокольникам, не дают спокойно нашим бойцам расслабиться в Новотошковке, Золотом и Катериновке. Основные тыловые базы Стаханов (передовая), Алчевск и Перевальск. Скачут они вплоть до Славяносербска и контролирую концевой участок важной рокады - "бахмутки". Кроме того, частью сил поддерживают своих коллег, действующих на Артёмовском направлении.

    Методика у этих приматов вполне предсказуемая касаемо местных условий - превращение населённых пунктов в узловые, опорные пункты обороны, блокирования основных дорог и коммуникаций и постоянный террор наших передовых позиций из разнообразного пехотного вооружения с весьма активным подключением ствольной артиллерии, РСЗО (касаемо реактивной артиллерии, это наверное самый активный участок по всей зоне АТО), а местами и бронетехники. Что характерно - так это активные попытки вести самую разнообразную разведку и "войну малых групп" (благо дело - Северский Донец и "зелёнка" этому благоприятствуют), под прикрытием артиллерийского и миномётного огня.

    В последнее время, весьма усиливаются бронетехникой и артиллерией. Всего имеет порядка 30-32 танков разделённых на несколько крупных групп (впереди действует лишь малая часть их, где-то до 10-12 единиц на основных "горячих" участках, остальные или маневрируют, так сказать изображая усиление или отстаиваются во втором эшелоне). Порядка 60-65 единиц разнообразных ББМ (частично распределённых по опорным пунктам, а частично сконцентрированных в нескольких "парках боевых машин"). Ну и артиллерия, притащенная по "бахмутке" - две артгруппы. Одна (3-х батарейного состава) порядка 18-20 орудий ствольной 122--мм артиллерии ( в основном 122-мм САУ 2С1) и как минимум одна 6-и орудийная батарея Д-30. А так же 2-х батарейный дивизион РСЗО (до 10-12 установок 122-мм РСЗО БМ-21 "Град"). Есть ещё неоднократно отмеченная в Стаханове и на "бахмутке" 3-4 орудийная батарея 152-мм орудий "Мста-Б", но она постоянно рыскает и её трудно "зафиксировать" на одном месте (вполне возможно это две батареи).

    6. Интересной весьма является группа оперирующая в районе Лопаскино, Долгое, Жёлтое и Раевка. По некоторым сведениям в её составе весьма немало бывших луганских ментов и посему их можно назвать сбродно-зрадницьким батальоном. Всего порядка 400 рыл, сведённых в несколько так называемых "мобильных" групп.

    В основном блокируют правый берег Северского Донца и сами в свою очередь стреляют исподтишка по нашим патрулям и опорным пунктам на левом берегу из разнообразных "шайтан-труб" (миномётов, АГС-ов и ЗУ-23-2. Отмечалось у них порядка 24-25 единиц разнообразной бронетехники и до 8-10 орудий ствольной 122-мм артиллерии замаскированной в местных балках и ложбинах. пускают они её в ход весьма редко. В основном пользуют разнообразное стрелковое вооружение, миномёты и гранатомёты, весьма часто пытаются "рубить окна" ЗА реку...

    Ходили слухи что у них тоже есть с десяток танков, но пока эти сведения весьма расплывчаты.

    Участок от Весёлой Горы до Берегового является вторым участком "приложения основных усилий" всей "Армии Луганды". Такая себе, ударная бригада имени знатока "евроремонтов" и по совместительству главного лугандийского сатрапа "тов. Плотницкого" (от 2500 до 3000 боевых приматов). Всякие батальоны "Заря", "Луганские дружины" и прочие "Русичи" это именно отсюда.По крайней мере здесь чётко фиксируются 3 крупных подразделения батальонного уровня, явно пребывающих под единым командованием. Несомненно, есть ещё как минимум 2 подразделения, кои можно отнести к этой группе уровня батальонно-ротного звена, но они явно оттянуты непосредственно к Луганску (например, к Александровску) и относятся к некоей категории "заблудившихся" (хотя и посчитанных). Их можно засчитать за некий оперативно-тактический резерв "на случай наступления злобных укропов"...

    Те же кто непосредственно впереди:

    - Одно "занимается" посёлком Счастье

    - Второе Станицей Луганской и окрестностями, включая отдельную банду засевшую в укреплённом районе обороны в районе Николаевки (порядка одной усиленной роты)

    - И третье прикрывает непосредственно саму Луганду (Каменобродский район и посёлок Металлист).

    Характерной особенностью является постоянные попытки прощупать украинскую систему обороны (излюбленный участок оперирования всяких разных "спецназов" и ДРГ), возня вокруг переправ и Луганской ТЭС в районе Счастья, постоянные обстрелы с Весёлой Горы, Николаевки и ряда других позиций Кроме того, замечена вполне осознанная тяга устраивать опорные пункты непосредственно в районах частной застройки (во дворах, огородах, садах). Например, так они проделали в селе Обозном в районе Счастья пытаясь замаскировать свой металлолом под невинные сельские брички, трактора и всякий разнообразный гражданский транспорт...Самое интересное, что местное население такую методологию приматов встречает если и не на "ура", то весьма благосклонно...

    ОЧЕНЬ ХОТЯТ НА ЛЕВЫЙ БЕРЕГ СЕВЕРСКОГО ДОНЦА !!!

    Натаскали сюда довольно много бронетехники (всего порядка 55-60 танков, естественно распределённых меньшей частью по участкам, а большей сконцентрированных в нескольких ХАБах в самом Луганске), до 95-100 единиц ББМ и сразу нескольких артиллерийских групп (дивизионов), по крайней мере насчитали мы 3 таковых, не считая мелких батарей, действующих в полу-автономном режиме, всего порядка 42-44 орудий ствольной 122-мм и 152-мм артиллерии, до 18-20 установок 122-мм РСЗО БМ-21 "Град" (по большей части отведённый ЗА Луганск или в сам Луганск).

    П.С.

    - Я вовсе не претендую на "истину в последней инстанции". Сведения эти базируются на весьма отрывочной и часто запоздалой информации. Потому вполне могут не соответствовать реальности именно на сегодняшний день. Я всего лишь попытался отметить некие тенденции...

    - Здесь НЕ УЧТЕНЫ банды и бандочки генно-недомодифицированных приматов и их "старших товарищей" ватопитекантропов, которые развёрнуты в глубине оперативного построения этой гибридной группировки, разнообразные "учебные центры", тыловые базы, вторые эшелоны и т.д.

    - Здесь так же НЕ УЧТЕНЫ всякие разные "штучные" подразделения - ПВО, РСЗО типа "Смерч" и "Ураган", отдельные подразделения артиллерии большой дальности и мощности, разнообразные части РТР и РЭБ, ПУ и КП, подразделения БПЛА...и ЧАСТИЧНО УЧТЕНЫ "заблудившиеся"...

    - Я НЕ ДЕЛАЮ НИКАКИХ ВЫВОДОВ... предлагаю Вам, уважаемые читатели, их сделать самим...

    И да прибудет с Вами сила, братья и сёстры!!!

    Константин Машовец

    Вистава від ГПУ продовжується -дубль 2

    • 01.07.15, 20:22
    ГПУ нає де Череушенко переховується, але не арештувала його. Чекають допоки він нарешті втече!!!

        
    ГПУ знайшла Чернушенка
    Денис Марценко 01 липня 2015, 18:58

    ГПУ знайшла Чернушенка


    Новину передає «Преса України» з посиланням прес-службу ГПУ.
    Генеральна прокуратура України знає про місце перебування голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, арешт якого дозволила Верховна Рада.

    «Генеральна прокуратура знає, де він перебуває», – заявили у Шокіна, однак про конкретне місце не уточнили.

    Нагадаємо, 1 липня Чернушенко не з’явився на робочому місці, де його замінила заступниця. Дружина хабарника запевнила, що Чернушенко взяв відпуск.

    У прес-службі Апеляційного суду неохоче прокоментували відсутність голови, точніше сказали, що про його теперішнє місцезнаходження їм нічого невідомо, а суддя Приндюк виконує його обов’язки вже кілька днів.

    Нагадаємо, Антон Чернушенко пояснив, що знайдені СБУ у нього в кабінеті 25 тисяч гривень мав при собі, бо збирався в магазин по продукти, а талони на пальне об’ємом 14,5 тонн йому подарував «друг».

    Ах, ось воно як "Жити по новому"

    • 01.07.15, 20:13
    З'явився господар Межигір'я і вимагає від усіх забратися геть
    Саша Казимирский 01 липня 2015, 18:52
     1739
    З'явився господар Межигір'я і вимагає від усіх забратися геть


    Читайте також:
    Неймовірно, але після ганебної втечі з України екс-президента України Януковича і подальшої «націоналізації» його маєтку в Межигір'ї, сьогодні в ньому з'явився «законний» власник, який представився новим директором компанії «Танталіт». Він заявив, що всі, хто зараз знаходяться в Межигір'ї – повинні здати всі ключі і забиратися геть з його території...


    Про таку новину повідомляє «Преса України» з посиланням на соціальні мережі.

    Сьогодні чимало біженців із зони АТО, які сьогодні тимчасово перебувають на території резиденції вже колишнього президента Януковича, були здивовані якимось чоловіком, який представився «директором Межигір'я» від фірми «Танталіт» та в наказовому порядку розпорядився забиратися геть з «його території». 

    «Сьогодні вранці в Межигір'ї приїхав новий директор Танталіту. В наказовому порядку запропонував громаді здати всі ключі і покинути територію. Питання вже до нового Генерального прокурора! Попередні саботували весь процес - це ясно всім, ви продовжуєте?», - повідомляє у соцмережі громадський активіст Катерина Кувіта.

    «У підсумку - не накладена навіть заборона «Танталіту» на користування Межигір'ям. Януковича немає вже другий рік. Клюєв втік, а майно Межигір'я досі де-юре належить їх ручної компанії. Як вам? Слава ГПУ!!!», - вважає Катерина Кувіта.

    Нагадаємо читачам «Преси України», що 16 березня 2015 року, о 10 годині ранку у Межигір’ї виключили світло через борг за електроенергію. 

    Відомий український журналіст та громадський активіст Олексій Мочанов розповів, що 16 березня, у Межигір’ї виключили світло, мабуть, через те, що у В. Януковича «закінчилися гроші».

    «Жарти жартами, але Межигір'я і зараз дає роботу 165 Українцям, там проживають на ротації більше сотні солдатів із зони АТО, живуть півсотні біженців, зокрема дітей-немовлят. І ще там - тварини. Які не винні, що їх туди привіз Тиран, а народ-переможець цього Тирана вигнав і вибрав Нетиранів, які досі залишають Межигір'я "фірмі" Танталіт, на яку накопичився борг у 7 мільйонів гривень та яка не збирається його віддавати», - зазначає журналіст.  

    Як також додає Мочанов, про відключення уже повідомили Адміністрацію Президента, однак «екологічна та гуманітарна катастрофа навколо Межигір'я не цікавить - це  лігво тирана, хай там все бур'яном поросте».

    «Без жартів, гумору і сатири. Ми повинні рятувати людей не тільки на війні. А коли-небудь ми повинні перестати рятувати, і почати створювати умови, щоб не рятувати. А жити по-новому»», - резюмує журналіст.

    Страницы:
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    889
    предыдущая
    следующая