О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ! Степан Хмара!



Український Народ вже впритул підійшов до чергових виборів меншого зла. І ми мусимо зробити все щоб на парламентських виборах не вийшло аналогічної ситуації - ніби самостійного вибору, але з наданого олігархами переліку. На президентських виборах мусимо діяти як на першому етапі наступних парламентських.

Трійка лідерів - Порошенко, Тимошенко, Зеленський є злом для Українського Народу. Але теперішній президент Порошенко є Абсолютним Злом.

Степан Хмара, Герой України, який усе життя присвятив боротьбі за Україну, б'є на сполох!!!

Читайте, коментуйте та поширюйте «Звернення Степана Хмара до всіх українців у зв’язку із виборами»!!! За це звернення його відразу заблокував Фейсбук – тому Ваша допомога в інформаційному поширенні є дуже важливою!

"Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде."

Україна перед вибором: що далі?

Чи буде засмоктувати Україну в трясовину, паралізуючих людську волю, злиднів, подальша деградація промислового комплексу, лавина брехні, свавілля і ненаситна жадібність владних верхів, що породжує безнадію і деморалізацію нового покоління, а талановитішу і енергійнішу її частину об'єктивно виштовхує за межі батьківщини. Як наслідок - ослаблена і деморалізована Україна податлива до маніпуляцій, дестабілізації, яка стане легкою здобиччю для зовнішнього хижака - споконвічного ворога України Московії.

Чи нарешті Україна почне ставати на ноги і виходити на нелегку, але перспективну дорогу розвитку.

Все залежить, як ми здамо екзамен - двоє виборів: президентські і парламентські. Ці вибори взаємопов'язані і взаємозалежні. Від того, що станеться на президентських виборах, буде залежати якими будуть парламентські вибори і чи взагалі що буде після них. Сьогодні піде мова про президентські вибори. Найбільша загроза на нинішних виборах - це відчайдушне намагання Порошенка будь-що втриматися при владі ще на один термін. Оскільки після того, що Порошенко накоїв в Україні за п'ять років, така мета на демократичних виборах недосяжна, то задіяна грандіозна індустрія фальсифікацій виборів, що забезпечена організованою злочинною групою Порошенка.

Ось її складові:

1. Кампанія брехні та дезінформації: 
а) вихваляння вигаданих досягнень держави і суспільства, організованих і здійснених Порошенком і обіцянки неймовірних досягнень, які Порошенко розпочне здійснювати одразу після виборів( навіть відразу після виборів почне звільняти Крим від окупантів, чого він не робив усі п'ять років на посту президента);

б) оббріхування реальних конкурентів Порошенка;
в)намагання зменшити явку на виборах конкурентів Порошенка через росповсюдження брехливих вигадок( у багатьох містах розклеювалися листівки, які повідомляли, що з прямо з виборчих дільниць потрібно з'явитися в райвійськомати для проходження військової служби, щоб зменшити кількість молоді на цих виборах, які явно не налаштовані голосувати за Порошенка);

г) Розгорнутий, грандіозний, прямий і опосередкований підкуп виборців, до якого залучені (уряд, що здійснює приурочені спеціально до виборів різні соціальні виплати, працівники райдержадміністрацій.)

2) Набула широкого розповсюдження купівля ( теж пряма і непряма) агітаторів серед так званої інтелігенції - це відомі співаки ( переважно шоу бізнесу), актори, письменники, вчені, бізнесмени з гуманітарної сфери, деякі громадські організації і релігійні діячі ( мабуть ці найменше бояться гріха). Їх використовують для публічної агітації на TV, публікацій колективних агітаційних листів за Порошенка.

Ця публіка найбільш підла, бо маскується під інтелігенцію, якою насправді не є, видає себе за українських патріотів, але найбільше любить гроші ( вони можуть бути у матеріалізованій формі). Тільки не прикидайтеся, що ви вірите в те, що Порошенко патріот і захищає Україну від російського агресора ( частіше вони кажуть, від Путіна). Загрозлива ситуація в якій опинилася Україна, змушує мене бути вкрай різким, і говорити вам оголену правду публічно, бо ви отруюєте людей підлою брехнею і закликаєте людей менш відомих за вас, віддати Україну на поталу найбільшому колаборанту Москви, главареві банди мародерів України Порошенкові.

А ті, хто буде клястися, що не знав, хто насправді Порошенко, скажу так: тоді ви не є насправді інтелігентами і нічого не розумієте в політиці, то чому пхаєте до політики брудні писки.

А тепер нагадаю нашим скромним співвітчизникам, нашій інтелігенції, ким насправді є Порошенко: який з нього "головнокомандуючий", захисник України від Путіна.
Відразу після виборів, подруга Путіна звела двох президентів в Нормандії. Там у них була кількагодинна розмова. Після повернення, Порошенко оголосив нібито свій "мирний план" ( насправді план Путіна). Спочатку Порошенко оголосив тишу на тиждень. Потім продовжив ще на тиждень. Дванадцятого червня на територію України ввійшли перші російські танки. Це була перевірка чи Порошенко дотримав слова.

Далі росіяни почали заводити артилерію, ракети, бронетехніку, інші озброєння. Військова розвідка забила на сполох. Військові були налаштовані наносити удари по росіянах, якщо ті заходять на територію України! Команда ж Верховного - тиша..... 
Тепер чітко зрозуміло, для була потрібна тиша - подарунок Путіну від Порошенка. Згодом було обміняно Донецьк на Слов'янськ. Бандформування Гіркіна-Стрелкова покинули Слав'янськ і спокійно, кілька годин, відкритим степом, колона з танками і бронетехнікою пересувалася в Донецьк, який спокійно зайняла. Воля Верховного головкома: не стріляти!

Потім була серпнева трагедія.

23 серпня раптом незаплановано прилетіла до Києва подруга Путіна Меркель (очевидно на прохання Путіна, з яким напередодні мала розмову). 24 серпня Порошенко забавлявся парадом на Хрещатику, тримаючи біля себе начштаба Муженка, якому присвоїв вище генеральське звання, міністра ЗС Гелетея, що отримв орден. А в той час російські війська брали в кільце наше військо, серед яких було багато добровольців. Іловайськ у цей час просив підтримки - отримував обіцянки і отримав трагедію. А підтримки їм так ніхто і не надіслав. До того ж Порошенко домовився з Путіним про так-званий "зелений коридор", де наші військові, обеззброєні, мали б вийти з оточення. А отримали - чорний коридор, коридор смерті!

Це широко відомі факти. Ніхто за це, ні за Дебальцево, де вийшла схожа ситуація, так і не покараний. А такі, як Муженко, який в часи Януковича був членом партії регіонів і депутатом Житомирської облради, де з трибуни публічно заявляв, що дуже гордиться, що йому випала честь бути членом такої партії.

Цей розгром українських військ у Іловайську був спільно підготовлений Путіним і підлою зрадою Порошенка, для того, щоб хоч якось виправдовувати постійну капітуляцію Порошенка в обмін на підтримку його панування у підвасальній малоросії.

Далі були вересневі події по реалізації плану Путіна: шахрайське ухвалення антиконституційного закону, під неймовірним тиском Порошенка на ВРУ : "Про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей" і Мінські домовленності -1. У лютому 2015 - Мінськ-2 і знову поразка (очевидно, зумисна, якщо детальніше розглянути, як розвивалися події, на чому тут не зупиняюся). Це дозволило Порошенкові повторювати як мантру: альтернативи Мінським домовленностям нема. Зміст цих домовленностей добре відомий, скажу лиш коротко: Зі сторони Путіна це план капітуляції України, зі сторони Порошенка - державна зрада.

Реалізація цього плану зупинилася після першого голосування Змін до Конституції з цього приводу, коли Порошенко зрозумів, що друге голосування не проходить. ( як визнав Медведчук: " у Порошенка есть воля решать єтот вопрос, но нет ресурса", тобто голосів). Але це питання з порядку денного не знято. І про це постійно заявляють закордонні , нібито наші друзі, так і друзі РФ. Аякже, якщо президент України повсякчас нагадує про Мінськ.

Кремлівські політтехнологи Порошенка винайшли добру виправдальну ширму для продажного, псевдопатріотичного малоросійського бидла.

Кажуть, що у Москві вважають, мовляв, нехай буде будь-хто аби не Порошенко, бо з ним, начебто Путін, не хоче мати справи. Як же це вигідно - гендлювати Україною і маскуватися під патріотичними гаслами. А насправді, знайти вигіднішого колаборанта, Москві не так просто, та й нема потреби. Порошенко талановитий актор. Попереднікі до нього не вмилися. Так як зараз розгорнув бурхливу політичну підривну діяльність та підготовку до виборів до ВРУ Медведчук, при якнайкращому сприянні Порошенка, то при регіоналах йому й не снилося. Ті були ревниві і хотіли все тільки для себе.

Порошенкові Москва дала зрозуміти, що з нею треба ділитися, особливо державним суверенітетом, а за тим піде все інше.

Порошенко такі правила гри прийняв і поступає з Україною якнайпідліше. Він робить все можливе, аби Росія не була визнана юридичною стороною воєнного конфлікту з Україною, як агресор:

а) Україна не розірвала дипломатичні відносини з РФ ( що неприпустимо з державою агресором), це саме стосується більшості договорів і угод з Росією;

б) відбувається торгівля з наростаючими об'ємами, в тому числі стратегічними товарами;

в) російський бізнес займає вагомі позиції в Україні, в тому числі і в стратегічних галузях економіки;

г) в уряді не створено структури, яка б збирала і систематизувала в єдиному центрі інформацію про нанесені Україні збитки від російської агресії;

д) в юридичних документах вживається термінологія, яка б засвідчувала наявність російської воєнної агресії, наприклад: замість окупованої території російськими військами і їхніми колаборантами, в юридичних документах вживається: непідконтрольні території; замість лінія фронту - вживається лінія розмежування; замість російські військові і їхні колаборанти - вживається: бойовики, сепаратисти; замість втікачі (біженці) з окупованих територій - внутрішньо-переміщені особи.

Така термінологія не визначає чітко реальної картини. Україна досі не зібрала достатньо доказової бази про російську агресію, що створює ускладнення виставляти вимоги до РФ про відшкодування нанесених нею збитків.
Досі не підготовлено жодної "Білої книги наслідків російської агресії проти України", і не розповсюджено в ООН, в якості офіційного документа. Як наслідок, досі Росія не визнана на міжнародному рівні стороною воєнного конфлікту. На міжнародній арені ця війна сприймається з подачі Росії, як внутрішній конфлікт в Україні. І в офіційних документах, у виступах офіційних осіб іноземних держав вживаються терміни: "криза на Донбасі" і т.д. Це серйозний провал української дипломатії, за яку лягає відповідальність на президента Порошенка за п'ять років його владарювання.

Досі діє Закон : " Про Вільну економічну зону - Крим"!

Мабуть, мафії він потрібен, тому ніхто його скасовувати не збирається. Парламент мовчить, представники "Меморіалу" у ВРУ теж мовчать - особисті і групові інтереси об'єднують всіх. Але, коли публічно висловив невдоволення наявності цього закону, представник президента в Криму Борис Бабін( людина принципова і класний юрист), то на третій день був звільнений Порошенком.

Завод Фірташа Крим-титан в Армянську працює і за два роки подвоїв випуск титанового напівфабрикату( у 2016-150 тис.т.)

Фірташ будує там ще один цех. А цей завод створює не лише екологічні проблеми в Криму, але й на прилеглих територіях Херсонської області, а на території двох сіл цієї області скидає рідкі токсичні відходи. На Крим - титан подається електроенергія з Каховки, Іменітова руда з кар'єра Волки у Житомирській області через Одесу, морем за кордон на російську територію і звідтам повертається до Керчі і далі на завод, або перевантажується просто в морі і доставляється в порт - Керч.

Без української електроенергії і руди цей завод не міг би працювати (титан надважливий для ВИРОБНИЦТВА ЗБРОЇ). Фірташ також фінансує Ялтинський економічний форум ( у 2018 р. у ньому брали участь понад 2000 учасників з різних країн.

Порошенко не дозволяє скасувати Договір...по Азовському морю 2003 року, який для України вкрай невигідний. За цим законом Азовське море вважається внутрішнім морем, а Керчинська протока не вважається міжнародною протокою. На внутрішні води не розповсюджується міжнародне морське право. Для України цей закон дискримінуючий. Він дає можливості перешкоджати торгівельним і військовим суднам заходити в наші порти, скасовує статус територіальних вод на Азові, значно погіршує рівень безпеки для української сторони, а російські судна можуть ходити вздовж нашої берегової лінії.

Наявність цього закону позбавило Росію юридичних проблем при будівництві Керчинського мосту. До речі, будівництво цього моста справді було інтернаціональною будовою. Його будували німецькі, голландські, англійські фірми. Порошенко зайняв страусову позицію, а фактично проявив, щонайменше службову бездіяльність.

Ще одна важка обставина, що стосується воєнної безпеки. В Придністров'ї залишилася 14 частина армії СССР, яка тепер є російським джерелом потенційної воєнної загрози в нашому тилу. Зв'язок з нею здійснюється виключно через територію України (повітряний простір). Отже, постачання всім необхідним для дієздатності цієї армії залежить від України, а точніше від самого так званого головнокомандуючого

ПОСТАЧАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ якісним озброєнням залежить від роботи підприємств Укроборонпрому, куратором яких Порошенко призначив свого друга і бізнес-партнера першого заступника Секретаря РНБО Свинарчука-Гладковського.

З журналістського розслідування стало зрозумілим для чого Порошенко зробив таке призначення - для надійного розкрадання оборонного бюджету на сотні мільйонів гривень. Також відомо, що санітарні автомобілі, половина з яких відразу поламалися прямо на передовій, постачалися з підприємства Свинарчука - корпорації "Богдан", співвласником якої був і Порошенко. 
Призначена Порошенком п. Гонтарєва, голова Національного Банку, створила умови для виведення десятків мільярдів грн з банківської системи, пограбувавши сотні тисяч українських банків.

Тут наведені лише деякі приклади мародерства. Порошенко вибудував цілу мафіозну систему управління, підім'явши під себе парламент, суди, СБУ, на вершині якої опинився сам Порошенко. Правова система зруйнувалася, закони не діють. Така ситуація загрозлива для існування держави.

Головним дестабілізуючим фактором в державі стала поведінка Порошенка. Внутрішня система, яку створив президент і його змова з зовнішнім ворогом України Путіним є грізною загрозою для існування Української держави. Цю систему потрібно невідкладно змінювати. Починати потрібно з відсторонення Порошенка від влади, через недопущення переобрання його на другий термін і, потім, притягнення до кримінальної відповідальності. За таких умов стане можливим проведення чесних та демократичних парламентських виборів.

Шановні українці, пам'ятайте:

Хто голосуватиме за Порошенка на виборах свідомо чи несвідомо стане співучасником в його злочинній діяльності.

Прислухайтеся до цієї перестороги і разом захистимо нашу державу від катастрофи!

Київ, 23 березня 2019 року

Степан Хмара

http://ukr-merezha.com/docs/29-movchaty-ne-mayu-prava-zvernennya-do-ukrayintsiv.html?fbclid=IwAR2-Z2jq99n23xrIL-yDa68Yvj7cZOUyPONMxPiKZVM36UOTc5uF7gMLwtQ


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»



Проблема перша і найголовніша для України знаходиться поза її межами, а саме в Російській Федерації, де панує переконання, що Україна, як територія, та все її населення є їх особистою абсолютною власністю більше навіть за нікчемний Крим і ще більш нікчемний шматок Донбасу. Не просто саме пособі здеградоване імперським снобізмом керівництво Рефії, але величезна маса простолюду там вважає Україну своєю невід’ємною часткою. Тобто зміна когось персонально на посаді вищого керівництва чи в РФ, чи в Україні не змінить самої проблеми, яка набула на цей час прихованого міждержавного воєнного конфлікту. Офіційно ніякої війни немає, оскільки керівництво РФ намагається будь що зробити винуватими українську сторону за сценарієм війни 2008-го року з Грузією. Для нас тим більше безглуздо оголошувати офіційно війну Рефії, що дасть змогу ЗС РФ застосувати весь свій військовий арсенал включно до ядерного. Висновок напрошується невтішний: війну для України можна припинити тільки одним шляхом повної і безумовної капітуляції до стану колишньої УРСР, або і сучасного Криму. Навряд чи це можливо для України за най-найзрадливішої влади, як і можливий розвал-деінтеграція РФ ситуації не змінить, оскільки відбудеться мультиплікація різноманітних Кадирових тощо. Можуть навіть Крим повернути і з Донбасу забратися, але агресії як такої то не припинить. Тому для України надовго є і буде головною тема «Si vis pacem, para bellum» (хочеш миру – готуйся до війни) без інших варіантів. А в НАТО чи без – то нюанси.
Наступна актуальна тема, що однозначно пролонгація терміну президентства Петра Порошенка означає стабільність і визначеність ситуації в Україні, а обрання будь-кого іншого навпаки буде поверненням до стану соціально-економіно-політичної турбулентності та невизначеності. Історична практика доводить, що ідеально хорошої для всіх влади не існує, отож варто цінувати те, що маємо. Тому особисто я волів би отримати в першому турі перемогу Петра Порошенка десь 53-55%, а щоб другим став блазень Зеленський і тим відшмагав весь наш зарозумілий політикум. Не хотілося, щоб у другому турі опинилися ці ж обоє, бо то для країни стає приниженням, коли потужний політик перемагає блазня, або й навпаки – не перемагає. Я, принагідно зазначу, не бачу великої трагедії у перемозі блазня, оскільки це просто призведе до самоліквідації посади Президента в Україні. Вплив Порошенка є багато в чому харизматичний, а не посадовий, тому Зеленському дістанеться варіант стану за президентства Віктора Ющенка у вигляді якоїсь формальної влади і нема на то ради. Україна пережила вже стільки, що блазень як президент не є проблема, хоча термін «псевдо-держави» Україна тим посилить в Світі однозначно на радість кремлівській наволочі.
Зате ми маємо в тому всьому одну головну позитивну якість: демократія в Україні вже реально існує, оскільки ніхто не може передбачити можливий підсумок президентських виборів 2019-ть. Ніхто! І це чудово! А ще чудово, що проявився в українському політикумі так званий «феномен блазня». В принципі, в політиці таке явище не є новим і ми знаємо офіційного блазня в російській політиці Жириновського, а в нас цей варіант приміряв політик Олег Ляшко з вилами та іншими чудасіями, але з інтелектом в нього явно слабенько, бо тато явно не юрист. Просто блазень Зеленський абсолютно до цього часу в реальній політиці не заявлявся і це його дебют, причому феноменальний. Чому так? А тому що як сама природа політичного дійства має в основі своєрідну гру правдоподібно брехати, так і природа гумору є викривальна і побудована на правді, що і створює смішну колізію. Буквально кожен анекдот є викривальна правда в ситуативному оформленні. Правда – це головна тема в кожного блазня! І ще одна важлива риса для блазнів, які часто є досить розумні люди, але щоб публіка веселилась, блазень робить все, щоб присутні люди почували себе розумнішими за нього. Тобто від блазня ми чуємо реально правду і при тому почуваємо себе розумними людьми зі значно завищеною самоповагою.
Тепер порівняйте з політиками, які навпаки брехню намагаються різними викрутасами подавати за правду і ще й тішаться, коли їм це вдається: - От ну не лохи? – повірили! Друга постійна річ для політика є переконання, що він розумніший за інших людей, тому дуже часто вони виступають перед публікою, неначе перед тупими і нерозумними істотами. Беруться пояснювати прості думки і відомі всім теми неначе роблять неймовірне відкриття, а насправді просто маніпулюють всім тим. Коли політик справді розумна людина, то це спрацьовує, але коли це чмо типу Ромчика Безсмертного і йому подібних, то окрім огиди жодного іншого відчуття то не викликає. Люди плюються і відвертаються, бо розуміють нікчемність таких політиканчиків, а ті в свою чергу ображаються на «тупість людську», бо їх не розуміють і не оцінюють належно. В тому і справа, що люди все розуміють! І належно оцінюють наявністю відсутності голосів підтримки. Фактично саме феномен блазня Зеленського вказав всім українським політикам хто вони є насправді в очах українського народу, бо як кажуть: все пізнається у порівнянні. Ось і маємо з чим порівнювати. До речі, я несподівано дізнався, що най об’єктивніший рейтинг політиків є ставки у букмекерів на їх перемогу. Там дійсно максимально наближено до правди, хоча і не на всі 100% також.
Я вдячний блазню Зеленському, що він як в тій інтермедії маріонеток веселун Арлекін відлупцював дрючком весь зажерливий дурнуватий політичний бомонд України. Водночас тільки недолугий не знає, що Зеленський є ставлеником з Рефії. В Кремлі взагалі якась пошесть на просування блазнів на владні посади в різних країнах: там їх Земан, а там є їх Орбан, там чмо Додон, ще й за вар’ята Трампа цілком їх заслуга, а зараз українцям Зеленського підсувають. В світових ляльководів бавляться, кремлівські падли.
Щоб не завершувати допис на поганому я розповім суто наш український політичний момент: знайомий критикує Порошенка і хвалить іншого кандидата, а його питають про докази щодо критики і він посилається на матеріали журналістів, але тоді йому закидають, що і проти його кандидата є публікації негативного змісту і тут він видає шикарну неспростовну тезу: проти Порошенка чесні журналісти розслідують, а проти його кандидата всі журналісти підкуплені владою. І що тут відповісти маєш? Логіка безапеляційна і непробивна. Такі ми є. Але на цьому історія не завершується: дещо потім цей самий знайомий зізнається, що буде на виборах спостерігачем від того самого нелюбого йому Порошенка. Я поцікавився, що то він хоче викрити можливі фальсифікації з того боку, але відповідь була щиро українська: - Ні, там більше платять і гарантія більша, а то Юля як програла в другому турі – нікому не заплатила. Далі знову неспростовний аргумент: - То все наші гроші! Накрали! Класика жанру і «no comment»
І якщо зайшлося про фальсифікації на виборах, то уявіть мізансцену, коли поліціянт бігає вночі вулицею і кричить, щоб люди виходили, бо ось там грабують і вбивають. Люди резонно вкажуть йому, що а ти нащо тоді? Хто є тут поліцейський? Хто має битися зі злочинцями, як не він, бо ж то і є його призначення. Аналогічно це стосується щодо політиків, що приймають участь у виборах, але при тому галасують про можливі фальсифікації. Гей, Йоськи, якщо ви не знаєте, то варто підказати, що взаємоконтроль всіх учасників у виборах і є головним запобіжником від фальсифікацій. Ще самі виборці непродажні й спостерігачі від громадських організацій для контролю чесних виборів потрібні, як і екзит-поли. Але коли всі свідомо займаються фальсифікаціями і тільки змагаються, хто кого більше обдурить, то це не вибори, а їх профанація та фікція. Як і переможець не є легітимною владою. Тільки чесні вибори творять правдиво легітимну владу! Навіть якщо то буде блазень. Значить такою є воля більшості народу. І крапка.

Богдан Гордасевич
22 березня 2019 р.
Львів-Рясне
21:43 22.03.2019

фанатам кунілінгуса шоколадних яєчок!!!

  • 22.03.19, 13:10
Порошенко активізувався на ТБ: платить за рекламу по 5 млн на добу
786 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
П'ятниця, 22 березня 2019, 12:51

Президент Петро Порошенко збільшив присутність на телебаченні від початку передвиборчої агітації і за два місяці 2019 року витратив на рекламу 55 мільйонів гривень.

Про це 22 повідомляє громадський рух ЧЕСНО.

У русі відзначають, що обсяги телереклами Порошенка постійно зростають. Зокрема, торік на українських телеканалах вийшли в ефір 4,3 тисячі роликів з рекламою Порошенка, а з 31 грудня 2018 року — ще близько 3,3 тисячі.

Крім того, приблизно 230 мільйонів Порошенко витратив на телерекламу 2018-го та протягом перших двох місяців 2019 року, що у 2,5 рази більше, ніж коштувала вся кампанія Порошенка 2014 року.

Відповідно до розцінок телеканалів, за перший квартал 2018-го на рекламу в Порошенка мали б витратити щонайменше 29 мільйонів гривень.

 

"Найбільше в Порошенка заплатили ТРК "Україна" Ріната Ахметова. Там за секунду реклами у прайм-таймі в будні правлять до 5 658 гривень. Тобто ролик тривалістю 30 секунд коштує майже 170 тисяч, а хвилинний — до 400 тисяч з урахуванням податків", - повідомляють у ЧЕСНО.

За 2018 рік ТРК "Україна" мали б отримати від Порошенка близько 87 мільйонів гривень за понад 400 роликів, а 2019-го — ще майже 17 мільйонів за більш ніж 100 рекламних роликів.

Відзначається, що з травня-червня 2018 року активність Порошенка на телеканалах знизилася та збільшитись у середині літа. Нова хвиля реклами від президента розпочалась у листопаді та триває досі.

 

За результатами моніторингу, до початку виборчої кампанії реклама Порошенка коштувала приблизно 175 мільйонів гривень, а від початку 2019 року до 1 березня на телерекламу витратили понад 54 мільйони гривень.

Наразі загальна вартість телереклами Порошенка від початку 2018-го доходить до 240 мільйонів гривень.

 

Найактивніше транслювання реклами починається в лютому, а пік зафіксували на початку березня.

"3 березня покази 242 роликів на центральному телебаченні мали б коштувати Порошенку приблизно 5,6 мільйона гривень", - зазначають у ЧЕСНО, посилаючись на результати моніторингу та офіційні розцінки телеканалів.

Також відзначається, що найімовірніше, як і на минулих виборах, Порошенко самостійно профінансував власну кампанію.

 

У 2014 році на вибори Порошенко офіційно витратив 96,5 мільйона гривень.

Крім того у русі вважають, що під виглядом соціальної реклами, Порошенко агітував за себе.

Громадський рух повідомив, що підготував матеріал за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проекту "Моніторинг та верифікація витрат партій на політичну рекламу на телебаченні".

Читайте також: Що треба знати виборцю про Петра Порошенка

Нагадаємо:

  • Вибори президента відбудуться 31 березня, участь в них візьмуть 39 кандидатів

фанатам кунілінгуса шоколадних яєчок!!!

  • 22.03.19, 11:33
Луценко збрехав, коли звинувачував Йованович – ЦПК
5132 ПЕРЕГЛЯДИ
 
П'ятниця, 22 березня 2019, 10:33

Центр протидії корупції заявляє, що генпрокурор Юрій Луценко сказав неправду, коли заявляв про нібито передачу йому послом США Марі Йованович списку "недоторканих".

До такого висновку ЦПК дійшов після аналізу листа, яким Луценко підтверджував свої слова. 

"Це єдиний документ, який надав журналістам генпрокурор на підтвердження своїх слів про так званий список "недоторканих". Однак підписаний він був ще задовго до призначення Марі Йованович і стосувався сфабрикованої справи, що свого часу визнавав і сам Луценко", - йдеться в повідомленні. 

 
 

Мова йшла про кримінальне провадження за фактом нібито розкрадання коштів Центром протидії корупції, яке 16 березня 2016 року розпочав так званий департамент Кононенка-Грановського.

Тоді слідчі шукали 4,4 мільйона доларів коштів американських платників податків, які, за їхньою версією, мали піти на реформу ГПУ. У ЦПК запевняють, що ніяких коштів навіть не отримували.  

"ГПУ на той час не хвилювали факти відсутності будь-яких претензій з боку уряду США щодо зникнення коштів американських платників податків в Україні. Оскільки ЦПК ніколи не займався реформою прокуратури, це кримінальне провадження було банальним незаконним приводом для слідчих отримати доступ до банківських рахунків, операцій, фінансових і бухгалтерських документів організації", - йдеться в повідомленні.

У ЦПК додали, що 4 квітня 2016 року заступник голови місії посольства США Джордж Кент надіслав листа заступнику генпрокурора Віктора Шокіна Юрію Столярчуку від імені тодішнього посла Джеффрі Паятта із роз’ясненням щодо фейкової справи щодо розкрадання коштів на реформу ГПУ.

"Саме цей лист і передав американським журналістам Луценко у березні 2019 року", - відзначають антикорупціонери.

У ЦПК додали, що навіть після цих офіційних підтверджень від американського уряду про те, що жодні кошти не зникали, ГПУ все одно ще отримала 11 ухвал про тимчасовий доступ до документів організації, її контрагентів та донорів.

А Столярчук навіть планував допитати у цій справі тодішнього посла Джеффрі Паятта.

Антикорупціонери нагадали, що Луценка призначили на посаду генпрокурора 12 травня 2016 року і в той же день у Верховній Раді, він заявив, що справи проти ЦПК є "настільки дебільними, що вони просто ганьблять Генеральну прокуратуру України".

30 травня 2016 року справу в ГПУ закрили через відсутність складу злочину.

Марі Йованович приступила до обов’язків посла США в Україні 29 серпня 2016 року.

"Тобто перша зустріч посла Йованович з генпрокурором Луценком не могла відбутися раніше 29 серпня 2016 року, коли "дебільне" кримінальне провадження, яке "ганьбить Генеральну прокуратуру України" вже було закрите", - підсумували в ЦПК.

Нагадаємо: 

  • Раніше генпрокурор Юрій Луценко в інтерв'ю виданню The Hill заявив, що посол США в Україні Марі Йованович дала йому список людей, яких попросила "не переслідувати".
  • Також Луценко заявив, що розслідує втручання з України у вибори в США на користь Клінтон.
  • 22 березня представник Державного департаменту США на запит "Української правди" відповів, що заяви генпрокурора Юрія Луценка про те, що посол США в Україні Марі Йованович нібито дала йому список людей, яких попросила "не переслідувати", неправдиві.
  • 14 березня народний депутат Борислав Розенблат, який є обвинуваченим у так званій "бурштиновій справі", оприлюднив запис, на якому людина із голосом директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситникарозповідає, що допомагала кандидату у президенти США Гілларі Клінтон під час виборів у 2016 році.
  • 31 травня 2016 року народний депутат Сергій Лещенко оприлюднив дані, що свідчать про виділення Партією регіонів великих сум на діяльність партії "Наша Україна" і Комуністичної партії, а також для роботи Центральної виборчої комісії в 2012 році.
  • У документах також був американський лобіст і політтехнолог Пол Манафорт, який був вимушений піти з передвиборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа через скандал з "чорною бухгалтерією".
  • У жовтні 2017 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом нардепа Борислава Розенблата до директора НАБУ Артема Ситника та до нардепа від БПП Сергія Лещенка. Він звинувачував їх у розповсюдженні матеріалів справи для впливу на вибори президента США.
  • У грудні 2018 року Окружний адмінсуд Києва визнав протиправними дії Ситника і Лещенка щодо розголошення інформації щодо Пола Манафорта.
  • 7 березня суд у США дав екс-політтехнологу Партії регіонів і керівнику виборчої кампанії Дональда Трампа Полу Манафорту 3,9 років в'язниці за шахрайство.
  • 13 березня американський суд засудив Манафорта ще до 3,5 років за скоєння ним низки злочинів – відмивання грошей, перешкоджання правосуддю, неповідомлення про лобістську роботу, яка принесла йому десятки мільйонів доларів протягом більш, ніж десяти років.
  • У цілому після вироків двох судів Манафорт отримав 7,5 років в'язниці.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1382
предыдущая
следующая