О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Ще одна вишиванка...)))

  • 25.05.15, 20:48

Екзотична учасниця мегамаршу вишиванок у Києві smile emoticon

Новий Президент Польщі про Україну

  • 25.05.15, 20:13
Анджей Дуда: Три цитати про Україну
  • Анджей Дуда

    Анджей Дуда

У понеділок увечері Державна виборча комісія Польщі офіційно оголосить результати президентських виборів у Польщі.

Ні в кого не викликає сумнівів, що прізвище переможця після остаточного підрахунку не зміниться: буде підтверджено вчорашні результати екзит-полу, згідно з якими виборці віддали перевагу Анджею Дуді, передає кореспондент Укрінформу в РП.

Кандидат від опозиційної партії “Право і Справедливість”(PiS) 43-річний юрист за фахом (детальніше про нього читайте тут) вже 6 серпня офіційно стане главою держави.

У цьому зв'язку варто нагадати деякі цитати політика, який фактично за півроку зробив кар’єру, що її багатьом не вдається здійснити за все своє життя у політиці.

 

“Великі міжнародні організації, членами яких ми є, мають вести спільну політику щодо Росії, щодо конфлікту, який Росія ініціювала в Україні. В інтересах Польщі - якнайшвидше завершення конфлікту в Україні і заспокоєння ситуації як у Росії, так і у відносинах з Росією, не лише з погляду безпеки, а й для відновлення товарообміну й в інтересах польських селян”,- заявив Дуда під час теледебатів з чинним президентом Броніславом Коморовським.

Останні слова Дуди про відновлення співпраці з Росією не могли залишитися непоміченими у Москві. Чи не тому президент РФ Володимир Путін так поспішив привітати Дуду з обранням ще до оголошення офіційних результатів виборів.

 

“В національних інтересах Польщі - членство України в ЄС і щоб в Україні припинилася війна”, - одним реченням охарактеризував своє бачення відносин з Україною майбутній президент Польщі.

 

«З величезним занепокоєнням я сприймаю думку про те, що з Росією слід домовлятися за будь-яку ціну. Я наголошую – немає таких економічних інтересів, які слугували би причиною того, що ми, чесні люди, продамо Україну», - заявив він.

 

«Зараз не можна погоджуватися з тим, щоби Росія проковтнула Україу по шматочках. Ми відповідальні за інтеграцію європейських держав і цілісність кордонів. Зупинення цього процесу стане успіхом Європи. Згода на гнилий компроміс буде її поразкою», - підкреслив Дуда.

 

Можна не сумніватися, що президент Дуда у відносинах з Україною дотримуватиметься лінії, яку до цього часу сповідували президенти Лєх Валенса, Александер Кваснєвський, Лєх Качинський та Броніслав Коморовський: максимально тісних і приязних відносин Варшави і Києва, що відповідає національним інтересам як Польщі, так і України.

Чи зірве нинішня влада місцеві вибори?

Понад рік не виконуються, навіть, основні вимоги Майдану.

Депутатську недоторканість не знято з усіх депутатів ВР, люстрація тільки на папері, не змінено виборче законодавство, не реформовано місцеве самоврядування, у виконавчій владі продовжує працювати значна частина чиновників - представників режиму Януковича, у судах судять судді з тодішніх часів, ряд судових рішень не виконуються виконавчою владою, відсутність реформ у житлово-комунальному господарстві, відновлення впливу олігархів на владу та повернення в політику кадрів часів Кравчука і Кучми, значне подорожчання цін на всі групи товарів, подорожчання комунальних послуг, значне здешевлення зарплат і пенсій.

Схоже, що нинішня влада буде зацікавлена зірвати місцеві вибори, щоб не побачити оцінку своєї діяльності від людей.


Путінг ввєді в Сібірь пожарнікофффф!!!!!

 

Пылающая Сибирь: за выходные площадь лесных пожаров увеличилась в три раза

"...За выходные площадь лесных пожаров в российской Сибири увеличилась втрое.

Так, огнем уже охвачены более 88 000 гектаров. Источники воспламенения зафиксировали в Забайкалье, Бурятии, Туве, Красноярском крае и Иркутской области. В общем - 90 источников...."

 

Я народився в Сибіру в мене там досить багато родичів і я вже давно кажу їм - Путін своєю імперською політикою та війною в Україні знищить Росію та призведе до її спустошення, а потім можливо і до окупації Сибіру Китаєм... На жаль поки, що мало до кого там можно достукатись, навіть серед етнічних українців...

Як кацапстан сам себе вишмагав

  • 25.05.15, 11:17
Эпический провал российского спецназа в Украине и его последствия для России
  • СЕРГЕЙ КЛИМОВСКИЙ, "ХВИЛЯ"
  • 25.05.2015, 10:29

Благодаря 92-ой бригаде ВСУ, пленившей двух грушников, Кремль попал в ситуацию: что ни делай, все равно мат.

58

Признать Александрова и Ерофеева, направить к ним посла или консула РФ и официально просить Украину об их выдаче означает признать: войска РФ воюют на Донбассе. Не просто «заблудившийся» десант, незнакомый с компасом, а спецназ ГРУ, который, бывшим не бывает. Это означает признать, что Путин, Лавров и остальные год врали везде, что «российских войск на Донбассе нет». Не признать, – плевок в лицо армии РФ и ее гражданам, а что «русские своих не сдаю и не бросают» – всего лишь пропагандистский трюк для верноподданных. Так получилась «растяжка», когда что ни делай, выходит моральное харакири.

Это объясняет первичную растерянность Кремля и нелепые слова Пескова, что Кремль за армию не в ответе, спрашивайте у Шойгу. Песков повел себя 18 мая, на следующий день после известия о пленении грушников, в полном смысле как «говорящая голова», не знающая, что сказать. По логике Пескова армия РФ это некая структура, президенту и правительству не подчиненная, и живущая отдельной жизнью. Де-факто Песков дал основание считать армию РФ террористической организацию по своей инициативе ведущей войну с Украиной. Ляпом Пескова никто не воспользовался, так как уличать РФ во лжи занятие пока почти бесполезное.

Позже Песков лишь твердил, что «российских войск на Донбассе нет», но РФ почему-то делает все возможное для освобождения Александрова и Ерофеева, невесть как и зачем очутившихся с новейшим оружием РФ и в полной экипировке в Украине и убивавших ее граждан. Выходит, делали они это из личной биологической ненависти к украинцам, а не по приказу. Попав на «растяжку», Кремль решил, чем что-то делать, лучше ничего не делать, авось само как-то рассосется. Поэтому 23 мая из посольства РФ в Киеве аккуратно выставили журналиста российской «Новой газеты» Павла Канигина, пришедшего просить посольство навестить Ерофеева и Александрова.

Кремль знает, что «авось», конечно, волшебное слово, но если совсем ничего не делать, то и «авось» не поможет. Поэтому прибег к манипуляции и стремился переключить всеобщее внимание с пленных грушников на что-нибудь другое. Но так как у «Кремля много башен», то каждая из них внесла свой самобытный вклад в этот процесс, из-за чего вышла какофония с массой новых ляпов.

Первым, как и положено, отреагировало «министерство правды», оперативно склепав фейковое видео казни ВСУ через повешение пророссийского боевика и его беременной жены на Донбассе, но почему-то в вековом таежном бору и с массой других ляпов. Его топорная работа прожила недолго, но допустимо, что суровые челябинские парни все еще жуют эту «утку по-кремлевски».

«Виновник торжества» Шойгу залетевшую тальяттинскую бригаду ГРУ с Донбасса вывел, но остальное свое воинство погнал в атаки смывать провал кровью, что совпадало с планами Генштаба РФ летних «военных учений» в Новороссии. Но и тут вышел прокол. Полк «Днепр-1» сбил беспилотник «Форпост» с заводским номером 923, выпущенный в ноябре 2013 г. ОАО «Уральский завод гражданской авиации», входящим в состав ОАО «Оборонпром» России. Вдобавок, обнаружился еще и рекламный ролик сборки именно этого беспилотника, что и продемонстрировали 22 мая в Краматорске ВСУ вместе с его обломками.

Самый глупый ляп совершила «нано-башня» Кремля Дмитрий Медведев, когда 22 мая сравнил намек Украины на отказ платить по долгу Януковича, взятому им у Кремля в канун Майдана, с отказом большевиков от оплаты долгов Российской империи. Медведев явно сам не понял, что сказал. Как премьер он официально признал незаконность отказа СССР от уплаты долгов, из чего следует, что РФ как преемница Российской империи готова обсудить вопрос об их погашении с выплатой набежавших процентов и остального.

Сумма внешнего госдолга царской России, прежде всего, союзникам по Антанте, Франции и Великобритании – около 9 млрд. рублей, в ценах 1917 года. Олланд, возможно, и согласится зачесть в счет их погашения оба «Мистраля». Как уладят с Великобританией – сложно представить. Тем более что тема долгов актуальна перед 100-летним юбилеем революции. Глава Минкультуры РФ Владимир Мединский уже 20 мая провел круглый стол «100 лет Великой российской революции: осмысление во имя консолидации».

Главный практический вывод доклада Мединского – установить в Крыму памятник примирения «красным» и «белым». Россия без Крыма просто никак. Разумеется, махновцев, бравших Крым, с которыми «красные» воевали еще год после Крыма, Мединский с типично московским невежеством, перетекающим в хамство, проигнорировал, как и многое другое. Надо полагать, что в 2017 году реконструкция событий 1917 года в Петрограде с ощипыванием имперской курицы, исправит пробелы в образовании Мединского и других. Как и новое освобождение Крыма от белогвардейцев Гиркина.

Мединский и не заметил, как со своим памятником вошел в противоречие с Лавровым, дважды требовавшим от ООН осудить и запретить революции специальной резолюцией раз, навсегда и везде. При этом Лаврова не смущает обеспокоенность Кремля сносом памятников Ленину с сотоварищами в Украине и культ Сталина в России. Похоже, в РФ не только армия, но и МИД живут своей особой жизнью, полной противоречий.

От атомного шантажа Лавров тоже не удержался, но сделал его через «Исламское государство», представители которого заявили, что в течении года купят атомную бомбу, так как миллиарды долларов и выходы на коррумпированных чиновников у них есть. Так как все «военторги», торгующие атомными бомбами, известны, то это не ближайший в Израиле. В Кремле и раньше намекали, что атомное оружие может через коррупцию попасть к каким-нибудь террористам и Россия, разумеется, будет к этому не причастна.

Теперь эта угроза обрела адресата «ИГ», к которому снаряды или ракеты с ядерными боеголовками могут попасть из РФ через Иран. Примечательно, что заявление «ИГ» появилось на фоне визита 21 мая Хайдера аль-Абади, премьер-министра Ирака, в Москву по поводу поставки оружия, в основном вертолетов. Лавров радостно заявил, что Россия оружие даст и «будем все возможные запросы максимально стараться удовлетворить».

Радость Лаврова понятна, способ передачи атомного оружия «ИГ» может упроститься. Иначе ее и не объяснишь, так как Ирак за поставки оружия может рассчитаться деньгами, взятыми у США, или от увеличения продажи нефти. США уже предостерегли РФ от поставки оружия Ираку, а увеличение добычи нефти Ираком сомнительное и не на руку России. Снижение Ираком добычи для повышения цены рискованно, так как его нишу могут занять другие. Выпуск РФ вертолетов для Ирака без комплектующих из Украины, тоже сродни блефу «ИГ» с покупкой атомной бомбы.

Добавим к этому заявления РФ проложить по дну Черного моря газопровод «Турецкий поток» в обход Турции и сгребание щебенки в Керчи для моста через пролив. Турция прямо заявила, хотят класть трубу, пусть кладут, посмотрим, где они «причалят» к берегу – в Турции или Болгарии, и кто их туда пустит. Так что «Турецкий поток» впору назвать спецоперацией по утоплению труб. Мы, зная «старшего брата», на сгребание щебня даже не отреагировали, понимая, что это финансовая спецоперация «мост».

Другие «башни» взялись эксплуатировать слово «тотальное». Члена президентского совета РФ по правам человека Александр Брод известил, что Россия может потребовать выхода Украины из ООН за «тотальное несоблюдение прав человека». Патриарх Кирилл-Гундяев изрек о тотальном неверии в Украине, и на их фоне совсем потерялся старый комик Жириновский со своим «Думу распустить».

Складывается впечатление, что башни Кремля окончательно пошли в разнос: кто в лес, кто по дрова, кто решил урвать побольше, пока не началось, а кто-то по инерции гонит информволну в стиле пелевинского «Поколения «П», так как ничего больше и не умеет. В «верхах» РФ витает предчувствие конца империи, и мало кто хочет быть погребенным под ее обломками. Начинается пир перед чумой и подготовка достойной встречи юбилея Семнадцатого года.

Сергей Климовский, "Хвиля"

Раби, що стоять на колінах

  • 24.05.15, 22:37

Днями під час обміну думками в Facebook у мене виникла така думка: можна і потрібно ненавидіти ворога, але ненавидіти жертв ворога – значить морально його підтримувати. Дозволяю використовувати ці слова як крилатий вислів (можна вважати жартом).

Ну, а якщо на повному серйозі, то я не розумію, за що завсідники Мережі з таким лютим гнівом накинулися на дружину російського військового Олексія Александрова, затриманого днями зі зброєю в руках на Луганщині. Як повідомив радник СБУ Маркіян Лубківський на брифінгу 21 травня, молода особа сказала неправду, коли заявила, мовляв, зовсім не знала, що її чоловік воює на Донбасі. За словами представника СБУ, дружина Александрова не могла не знати, що його відправили воювати в Україні, тому що працює у відділі кадрів тієї ж самої 3-ї бригади ГРУ ГШ РФ.

«Від нього не тільки країна відмовилася – від нього сім'я відмовилася! Який жах!» – Прокоментувала це повідомлення одна українська патріотка. Схожих реплік у соцмережах було чимало. Молоду росіянку навіть записали у спільники злочинів Путіна і Ко.

Для багатьох мешканців України все це здається очевидним: бреше в такому питанні – значить, теж військова злочинниця. Для мене це очевидним не є: надто добре знаю російські порядки. Тій жінці можна поспівчувати. Якби вона не зробила так, як їй наказали, то у неї були б великі неприємності. Дуже великі! Путінські холуї вміють жорстоко мститися, а жорстокості їхній можуть позаздрити пси, яких місяць не годували. Тому, не знаючи всіх обставин (батьки, діти), сильно засуджувати дружину спецназівця особисто я не можу. Вважаю головним винуватцем мерзенну особину на прізвище Путін. І його найближче оточення, звичайно, теж.

«А мені більше шкода сім'ю того солдата, якого цей пи*ор вбив», – заперечив один з моїх фейсбучних френдів і трохи пізніше додав: «Вона виконує путінський сценарій. Могла не пустити чоловіка, але машина в кредиті, а на убитих хохлів нас*ати. Чому я повинен їй співчувати? Вона не жертва, вона співучасник!»

Не можна не сумувати з приводу загибелі тисяч українських бійців і мирних громадян. Не можна не бажати суду над вбивцями. Це зрозуміло. Це навіть не обговорюється. А ось щодо тієї жінки... Її напевно брутально примусили брехати і не визнавати українського відрядження чоловіка. Не вона перша – не вона остання. Путіністи постійно заперечують участь російських військовослужбовців у боях на Донбасі й ретельно приховують кількість загиблих там солдатів і офіцерів ЗС РФ. Це може похитнути режим, і він силою не дає правді вийти назовні. Сотні, якщо не тисячі росіян були змушені поступитися підлому тиску режиму і приховувати факти загибелі своїх близьких родичів у боях за так звану «Новоросію». У ЗМІ повідомлялося, що за мовчання і згоду ховати своїх чоловіків та синів у безіменних могилах російська влада платила. Але якщо навіть хтось і брав такі гроші, не всі з них з доброї волі зберігали мовчання.

Тільки б спробували вони щось розповісти журналістам! Наприклад, як повідомлялося, після оприлюднення лише кількох таких фактів в місті Пскові був жорстоко побитий депутат обласних законодавчих зборів Лев Шлосберг. Троє молодиків напали на нього, коли він повертався додому, проломили йому голову... Можна не сумніватися, що злочинці діяли за прямою намовою можновладців. Як же можна у таких умовах звинувачувати звичайних громадян за те, що вони не зважуються відкрито виступити проти озвірілої влади?

Здається, у світі вже мало хто сумнівається, що в Росії встановлено фашистський режим. У його охороні від народу стоїть понад мільйонна армія силовиків, яким дано «право» жорстоко розправлятися з критиками влади. Вбивство відомого опозиціонера Бориса Нємцова навпроти вікон Кремля – лише мала дещиця тих злочинів і порушень прав людини, які щодня і щогодини скоюють путінські пси.

Але навіть у цих умовах далеко не всі в Росії підтримують внутрішню і, тим більше, зовнішню політику Путіна. Мені вже доводилося писати про те, що, починаючи з моменту анексії Криму, його рейтинг всередині країни, згідно з опитуваннями незалежного Левада-Центру, коливається поблизу 50 відсотків – плюс-мінус відсоток статистичної похибки. Це означає, що монолітна згуртованість росіян навколо правителя – брехливий міф, поширюваний кремлівськими пропагандистами. Насправді довіра росіян до Путіна практично дорівнює їхній недовірі до нього. І це при тому, що він не злазить з телеекранів, постаючи перед співвітчизниками то в ролі учасника зграї стерхів, то в ролі щасливого шукача стародавніх скарбів... Сотні мільйонів доларів витрачає режим на створення сприятливого іміджу Росії і Путіна всередині країни та за кордоном. І все одно автократові ніяк не вдається завоювати міцну довіру росіян.

Так, в Росії є мільйони бездумних, оступачених кремлівською пропагандою, споєних і пригнічених безпросвітними злиднями людей. Але в Росії майже стільки ж громадян, які не вважають, що  обраний Путіним шлях є правильним з точки зору моралі й права, що він відповідає корінним інтересам країни. Це вимагає осмислення.

Як і багато росіян, я абсолютно солідарний зі справедливою визвольною війною, яку Україна зараз змушена вести на своїй території проти Росії. Путінській агресії немає жодних виправдань, як і добровільній участі у цій злочинній бійні багатьох росіян. По можливості таких людей українським правоохоронним органам слід затримувати і судити за українськими законами. І все ж важко погодитися з тим, що багато українців вважають ворогами всіх росіян, серед яких є мільйони жертв путінського режиму – це, як мені здається, абсолютно невиправдано і недалекоглядно.

Ненавидіти ворога – це одне, ненавидіти тих, кого пригнічує ворог, – зовсім інше. Ненависть до жертв ворога не тільки надає йому моральних сил, а й фактично послаблює тих, хто їх ненавидить. Та майже половина росіян, що не висловлює прямої довіри Путіну, найголовнішого і найненависнішого супостата України, фактично є потенційними союзниками українців у їхній боротьбі за світле майбутнє. Яке вплине і на Росію.

Путіністи це, до речі, добре розуміють. Ось характерний штрих. Московський журналіст і правозахисник Айдер Муждабаев днями повертався з Києва. Сценка в аеропорту Домодєдово. «Що ви робили в Києві?» – «Зустрічався з друзями, гуляв». – «Ви що, часто буваєте в Києві?» – «Часто – це скільки разів за який час?» – «Ну, раз на тиждень». – «На жаль, так часто не виходить». Запитальний погляд. Кількаразове гортання паспорта. Пильний погляд на шенгенську візу. Нарешті, штамп.«Проходьте». Справді, як це можна – в Київ? У вороги народу занесли, не інакше, з іронією зауважив москвич.

Адже путінська зграя боїться України! Живуть і, схоже, тремтять в душі, як би «помаранчеві» настрої не проникли в країну з-за кордону. Як би росіяни не дізналися всю правду про розв'язану Путіним війну. Режим з такою патологічною поведінкою важко назвати абсолютно міцним. Цим гріх не скористатися. Треба бити по всіх проломах цього гидкого режиму, а не тільки по його бойовиках на Донбасі.

Як Україні реально використовувати той факт, що підтримка росіянами Путіна не є абсолютно монолітною і має тенденцію слабшати на тлі західних санкцій? Найбільш очевидне – НЕ відгороджуватися від свідомої, співчуваючої частини Росії, а навпаки, налагоджувати з нею тісні зв'язки. Не поширювати і не зміцнювати міф про те, що всі росіяни є ворогами України – її ворогами є фашист Путін, його войовничі генерали і найбільш шалені путіністи. З іншими можна і потрібно спілкуватися, організовувати спільні проекти.

Якісь зв'язки між українськими та російськими демократами існують і зараз, але вони дуже слабкі, носять безсистемний та односторонній характер – в Україну їдуть здебільшого з цікавості, ніби як на екскурсію. Це теж непогано – хоча б гроші привозять. Але, якщо надати контактам з потенційними союзниками цілеспрямованого характеру, попросити допомогти з фінансуванням певних проектів західних друзів, то можна чималого домогтися у справі розхитування путінського режиму зсередини. Це теж буде серйозним внеском у перемогу України.

Смерть ху*ловського окупанта - це так надихає

  • 24.05.15, 09:13
Опубліковано відео з місця вбивства Мозгового (ВІДЕО)
Елена Ясиновская 24 травня 2015, 02:13
 3452
Опубліковано відео з місця вбивства Мозгового (ВІДЕО)


В Мережі з’явилось відео з місця вбивства Мозгового.  На відзнятих кадрах видно вбитих людей та прострілене лобове скло джипа. На місці події й досі працюють співробітники «народної міліції та прокуратури» самопроголошеної «ЛНР».

Новину передає «Преса України».

Напередодні у «ЛНР» заявили, що автомобіль обстріляли диверсанти із ЗСУ. Згодом у Мережі опублікували відео з місця вбивства Мозгового. 
    
«Був здійснений озброєний обстріл трьох автомобілів, в одному з яких перебували представники бигады «Привид». На місці від вогнепальних поранень загинули командир бригади Олексій Мозговий, супроводжуючі його особи, водій, охоронці і прес-секретар»,  - повідомляють окремі інформаційні ресурси терористів.

Як відомо командир бригади «Привид», його прес-секретар Ганна, два охоронці, а також начальник охорони Мозкового з позивним Пісня загинули, потрапивши під обстріл в районі Михайлівки.

Нагадаємо, після повідомлень про смерть Мозгового лідер партизанського загону «Тіні» Олександр Гладкий повідомив про те, що автомобіль терориста підірвали дистанційно двома МОН 50. Вибух стався в 18:48 близько населеного пункту Михайлівка, на повороті траси Перевальськ - Луганськ. Як відомо авто рухалося з боку Стаханова. На місці пригоди відразу загинуло 3 людини, а трьох з 2х (7,62) АК «добили».

«Монки спрацювали одночасно. Основний удар пішов на ліву сторону, якраз там де сидів Мозговий. Його відразу вибухом, але ще рохкав, дали дві черги, перестав хрюкати», - написав Гладкий.

Читайте також:

Найважливіше, ху*ловець уже у пеклі

  • 24.05.15, 09:03
Командир отряда "Тени": Машину террориста Мозгового подорвали двумя противопехотными минами
При взрыве сразу с Мозговым погибло три человека, еще троих застрелили из автоматов Калашникова, сообщил командир отряда "Тени" Александр Гладкий.

Сегодня 08:45
Мозгового подорвали&nbsp;<span lang="RU">противопехотными минами</span>
Мозгового подорвали противопехотными минами 
Фото: vognebroda.net

Автомобиль одного из лидеров боевиков Алексея Мозгового был подорван дистанционно двумя противопехотными минами МОН-50 вчера, 23 мая, в 18.48 около села Михайловка Луганской области.

Об этом на своей странице в Facebook написал командир отряда "Тени" Александр Гладкий.

Он сообщил, что при взрыве сразу с Мозговым погибло три человека, еще троих застрелили из автоматов Калашникова.

Информацию об убийстве Мозгового подтвердили информационные ресурсы сепаратистов. Автомобиль главаря группировки "Призрак" сначала подорвали с помощью взрывного устройства, а затем расстреляли из пулеметов. Народный депутат Антон Геращенко высказал предположение, что Мозгового ликвидировали сотрудники ГРУ.

Ще, про мерзенність "русскаго міра"

  • 24.05.15, 08:48
"У нас вихідний": відповідь посольства РФ на прохання прийти до затриманих ГРУшниківНеділя, 24 травня 2015, 01:19 
відео

У посольстві Росії в Києві заявили, що у них вихідний і всі прохання затриманих російських військових можна передати по електронній пошті.

Про це йдеться в матеріалі "Нової Газети", опублікованому в суботу.

Як пише видання, в будівлю посольства журналіста не пустили, однак дозволили поспілкуватися з черговим через домофон.

У посольстві заявили, що прохання затриманих росіян Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва можна передати їм поштою.

На уточнення журналіста, про те, що питання особисте, відповіли: "Ну не в суботу ж, субота та неділя - вихідні!".

Для розмови з журналістом з російського посольства так ніхто і не вийшов. Потім зв'язок обірвався.

Після невдачі в російському посольстві журналіст попрямував в консульський відділ посольства РФ у Києві.

Там охоронець заявив, що сьогодні вихідний і порадив звернутися в посольство РФ.

У свою чергу, затриманий Єрофєєв на розповідь журналіста про похід в посольство заявив: "Ми розуміємо, що робота така у них, у цих людей".

"Ще я хотів би вибачитися перед товаришами по службі, яким доставив багато клопоту тим, що потрапив сюди і як потрапив. Напевно, їм зараз там теж доводиться важко", - зазначив російський військовий.

Раніше тимчасовий повірений у справах РФ в Києві Андрій Воробйовзаявив, що українська влада перешкоджає зустрічі представників посольства РФ із затриманими росіянами Євгеном Єрофєєвим і Олександром Александровим.

Радник глави СБУ Маркіян Лубківський заявив, що станом на вечір 22 травня російська сторона офіційно не зверталася до органів досудового розслідування з приводу організації зустрічі з узятими під варту за рішенням суду громадянами РФ - військовослужбовцями ГРУ ГШ ЗС РФ Єрофєєвим і Александровим.

Все про: РосіяДонбас

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
865
предыдущая
следующая