...

День української писемності та мови відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної
історії, а й словесності.

Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За
науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи
давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається
І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

    Як парость виноградної лози,
    Плекайте мову.
    Пильно й ненастанно
    Політь бур’ян.
    Чистіша від сльози
    Вона хай буде.
    Вірно і слухняно
    Нехай вона щоразу служить вам,
    Хоч і живе своїм живим життям.

Бажаю процвітання нашій українській мові! Нехай живе наша рідна мова!

ВАШІ ПРАВА ПРИ ЗАТРИМАННІ АБО АРЕШТІ. ЗНАЙТЕ!

Відповідно до статті 29 Конституції України Ви МАЄТЕ ПРАВО НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ.

Посадові особи правоохоронних органів НЕ МАЮТЬ ПРАВА заарештувати або тримати під вартою без ВМОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ суду.

Конституція України ЛИШЕ У ВИНЯТКОВИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ ТРЕБА НАГАЛЬНО ЗАПОБІГТИ ЗЛОЧИНОВІ АБО ЙОГО ПЕРЕПИНИТИ, дозволяє затримання особи без попереднього рішення суду, якщо:

• Ви вчиняєте адміністративне правопорушення, щодо Вас вичерпано всі інші заходи впливу, але Ви не припиняєте своїх протиправних дій.

• Ви вчинили адміністративне правопорушення, і має бути складений протокол, а у Вас немає посвідчення особи і немає свідків, які могли б повідомити про Вас необхідні дані.


АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ НЕ МОЖЕ ТРИВАТИ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ГОДИН

Лише у виняткових випадках, пов'язаних з порушенням пограничного режиму або порядку обігу наркотичних засобів, Вас можуть затримати на строк ДО ТРЬОХ ДІБ.

У разі вчинення Вами дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронцю, образи правоохоронця та публічних закликів до невиконання його вимог, Вас можуть затримати ДО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ.

В усіх інших випадках негайно після з'ясування особи і складення протоколу, але у будь-якому разі не пізніше ніж через три години, Вас має бути звільнено.

Уповноважені органи можуть затримати Вас БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОГО РІШЕННЯ СУДУ у випадку обґрунтованої підозри, що Ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на таких обставинах:

• коли Вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

• коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть, що саме Ви вчинили злочин;

• коли на Вас або на Вашому одязі, при Вас або у Вашому житлі будуть виявлені явні сліди злочину.

Якщо таких обставин немає, але у правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви:

• намагалися втекти, або

• не маєте постійного місця проживання, або

• коли не встановлено Вашу особу.

У будь-яких інших випадках Ваше затримання без попереднього рішення суду є НЕ законним.


При затриманні ЗА РІШЕННЯМ СУДУ або БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ ПРАВООХОРОНЦІ ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

• представитись,

• повідомити, яке саме правопорушення Ви вчинили, або у вчиненні якого злочину Ви підозрюєтесь,

• роз'яснити Ваші права і обов'язки, визначені законодавством.

ПАМ'ЯТАЙТЕ:

Під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину ВИ МАЄТЕ ПРАВО:

• НЕ СВІДЧИТИ проти себе чи своїх рідних (ст. 63 Конституції України);

• давати показання або у будь-який час відмовитися давати показання та відмовитися відповідати на запитання (напишіть письмову заяву);

• мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

• надавати докази, заявляти клопотання і відводи;

• заявити про надання Вам паперу та ручки для написання клопотань, скарг
та інш, а також адреси та телефонів прокуратури, помічника Міністра МВС
із захисту прав людини, адвокатських контор, правозахисних громадських
організацій;

• оскаржувати дії правоохоронців особисто або за допомогою захисника (прокурору, помічнику Міністра МВС по захисту прав людини, суду) стільки разів, скільки триває порушення ваших прав;

• захисником, в т.ч. у кримінальній справі, має право бути не тільки адвокат, але і визначена Вами особа (родич - також);

• вимагати (шляхом усної, але краще - письмової заяви) перевірки судом законності затримання;

• особисто брати участь у судовому розгляді питання щодо взяття Вас під варту та заявляти протести, клопотання, наводити доводи і міркування.

• Ви маєте знати, що будь-які засоби обмеження Вашої свободи НЕ ЄДИНИЙ засіб припинення правопорушення, а тому Ви можете особисто клопотати про зміну запобіжного заходу з арешту на попередження або штраф.

Вам мають роз'яснити Ваші права і про це скласти протокол, та також протокол про Ваше затримання ЯК ОСОБИ, ПІДОЗРЮВАНОЇ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ, якщо Вас затримують з цих підстав - протокол має містити САМЕ ТАКИЙ ЗАПИС.

При посиланні правоохоронців на інші статті КУАПП (про фактичне вчинення будь-якого іншого адміністративного правопорушення) вимагайте надати Вам Кодекс України про адмінправопорушення, ознайомтесь зі змістом статті, а потім оскаржуйте (письмово) дії правоохоронців як неправомірні.

Відмова надати Вам на ознайомлення КУАПП з текстом зазначеної статті -пряме порушення Ваших прав!

Після затримання може бути здійснено Ваш особистий обшук і вилучення речей та
документів. Обшук може здійснюватись лише особою однієї з Вами статі.


ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИ НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ДОВОДИТИ СВОЮ НЕВИНУВАТІСТЬ.

Знайте!

Про Ваш арешт і місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити дружину/чоловіка або іншого родича. Вимагайте, аби таке повідомлення було здійснено негайно у Вашій присутності!

Якщо Ви заявите, що бажаєте запросити захисника, посадові особи МРВ зобов'язані надати
Вам допомогу, аби Ви могли зв'язатися із захисником чи особами, які можуть його запросити.

Якщо Ви заявите, що бажаєте мати захисника, але за браком коштів або через інші поважні причини не в змозі цього зробити, посадові особи МРВ зобов'язані призначити
захисника БЕЗКОШТОВНО.

Вимагайте захисника одразу після Вашого затримання!

ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ЗАХИСНИКА З МОМЕНТУ ЗАТРИМАННЯ!

У разі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше,
але у будь-якому випадку НЕ ПІЗНІШЕ НІЖ ЧЕРЕЗ 72 години, АБО ЗВІЛЬНИТИ, АБО ДОСТАВИТИ  ДО  СУДУ,  де  Ви  зможете  взяти  участь  у  розгляді  щодо подальшого Вашого тримання під вартою.

ЗМІ буквально заливаються повідомленнями про кризу, що захопила Українцу і світ...
А Ви відчуваєте на собі цю кризу?

Нову, альтернативну версію походження міста група науковців презентувала колегам і громадськості у суботу 1 листопада на спеціально влаштованих слуханнях у Дніпропетровську.

Наукове обговорення версій походження міста організувала одна з міжнародних громадських організацій.

Донині указ Катерини ІІ про заснування міста Катеринослава від 1776 року вважався точкою відліку історії Дніпропетровська, однак сучасні дослідники переконані, що коріння міста сягає козацької доби – 1645 року. Це дата першої згадки про поселення Нові Кодаки на правому березі Дніпра (зараз це одна із промислових зон міста-мільйонника).

Історики стверджують, що знайшли архівні докази того, що Нові Кодаки були великим військовим і торговельним центром Придніпров’я, так само, як й інші козацькі поселення на території сучасного Дніпропетровська – Стара Самарь та Старий Кодак. Останні згодом занепали, а ось Новий Кодак перетворився на адміністративний і культурний центр, саме з нього, кажуть науковці, й велося керівництво будівництво імператрициного Катеринослава.

«На початку 20-го століття вже потроху доходили до цієї версії. Але згодом краєзнавчі дослідження вже не були популярні. До того ж вже склалась традиція, нема нічого важчого, ніж ламати міфи», – каже один із прибічників версії, краєзнавець Валентин Старостін.

А втім, з новою версією походження міста згоді далеко не всі дніпропетровські науковці. Вони пропонують їй ще кілька альтернатив, приміром, дехто схильний шукати витоки міста навіть у 11-му столітті, коли на території сучасного мікрорайону Ігрені існувало давнє поселення русичів.

«Спроби передатування є трохи пришвидшеними спробами позбавитись імперського минулого. Вони зрозумілі, але з наукової точки зору мають певні вади», – вважає історик, доцент Дніпропетровського національного університету Максим Кавун.

Наразі дніпропетровські історики закликали владу профінансувати розкопки на території давніх поселень в межах міста, аби покласти край дискусії про витоки Дніпропетровська.

Півтора місяці тому місто відзначило свій день народження, за офіційною «імперською», версією, – 232-й.

Міськвиконком Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з вимогою заборонити Конгресу Українських Націоналістів проводити мітинг приурочений вшануванню пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій в Україні. Про це сьогодні повідомив голова Кримської обласної організації КУН Василь Овчарук.

4 листопада о 12.00 Конгрес Українських Націоналістів планує провести пікет на площі перед будівлею ВР Криму.

«Ми звернулися в міськраду з заявкою на проведення мітингу під стінами Верховної Ради Криму з вимогою вшанувати пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій 1921-1923рр, 1932-1933рр, однак Сімферопольська міська рада заборонила проведення акції і рекомендувала провести в парку Тараса Шевченка. І в той же день подала позов до Окружного адміністративного суду з вимогою заборонити Конгресу проводити будь-які масові заходи», - сказав лідер Кримських націоналістів Овчарук.

«Подібні дії міськвиконкому суперечать Конституції України та Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні»,- зазначив Василь Овчарук.

Овчарук також повідомив, що сьогодні о 15.00 в приміщенні Окружного адміністративного суду АРК. відбудеться розгляд справи за позовом Сімферопольської міської ради.

З "Майдану".

Є люди, які по життю є творителями. Будь-чого: витворів мистецтва, літературних творів, фото-, відео-краси або просто добрих справ для оточуючихчи свого краю. Але завдяки саме цим речам, що роблять люди-твороці, вони і славляться серед сучасників та запам'ятовуються майбутнім поколінням.
А є люди-руйнівники. Це невдоволені своїм життям та усім навколишнім світом люди. У них криза або взагалі не складається особисте чи професійне життя, і тому у всілякому обгаджуваннї навколишніх та всього оточуючого ці люди черпають позитивну енергію та задоволення. Те, чого їм так не вистачає у житті. Або ж це просто ледарі, які ні на що не здатні, які в житті не досягнули нічого і заздрять тим, які щось роблять і чогось в житті вже досягнули.
У нас на порталі є представники обох цих категорій людей. Серед моїх друзів та людей, з якими я спілкуюся - також. До першої категорії належать такі: NELLI, Pantera466, Фенікс Крі, AMA-XXX, SL Евгений, sonichka, Petrovna. Це люди з неординарним мисленням, творчою натурою, які виражають себе у літературних творах, віршах та фото. Можете завітати на їхні блоги чи фотоальбоми та самі у цьому переконатись.
Paladyn, Тарас Токар, Х--м--а--р--а, Mamay_ - це люди з активною життєвою позицією, які у своїх діях змінюють теперішнє наше життя на краще.
Окремо розповім про Тараса Токаря, оскільки саме йому останнім часом на цьому порталі присвячують найбільше критики та ллють відвертий бруд за його діяльність. Ті, хто критикують його діяльність по збереженню дитячої бібліотеки в Полтаві і пропонують свої начебто правильні шляхи вирішення цього питання, навіть не подумали перед цим, що вже все це перепробувано. Зі звернення до  місцевої влади все починалося, і завело воно в нікуди. Бо або виділяють старі непристосовані приміщення меншої площі або пропонують будувати нове у незручному місці. Тому і йдуть звернення до керівництва держави вплинути на ситуацію, яка не вирішується на місці. А суди по відсудженню назад приміщення ще довго триватимуть. Ще довго можна розповідати усі нюанси. І якби вони були таким, як Геварич, людям цікаві, вини б поцікавилися ними у приватному порядку нормальним тоном, але ж їм на нюанси начхати. Їм треба з розбігу наваляти чергову гадосну замітку, щоб показати себе "крутим" і отримати від цього масу задоволення. Але ж збоку і згодом стає зрозумілим, хто має конструктивну позицію і робить добру справу, а хто лише "стєбається" і нічого крім гівна після себе не залишить. Слід в історії, який залишить після себе Геварич (якщо когось цікавить бруд і гівно), можна подивитися тут: http://blog.i.ua/user/628046/ Геварич, бажаю тобі нарешті знайти конструктив і замислитися, який слід ти після себе залишиш
 

І хай тільки хто спробує заперечити!

Почну з мінору. Вчора за переглядом новин зловила себе на думці, що мене нудить. Нудить від того бедламу, що панує зараз у нашій країні. Від усіх цих виборів-перевиборів, указів-скасувань, судових рішень і ліквідацій судів, що їх видали. Мене нудить від депутатів-бютівців, які, користуючись своєю недоторканістю, нахабно блокують усі можливі інстанції, що можуть зашкодити їх зоставанню біля владного корита, та ще й при цьому використовують фізичну силу. Мене нудить від Юлі, яка викликає журналістів і при них
телефонує Ющу, а потім невинним тоном розповідає, що він трубку не бере. Я не розумію, як такі люди можуть мати послідовників, які вірять у їхню щирість і добрі наміри для країни. ЯК МОЖНА ПІСЛЯ усіх цих блокувань, бійок, незаконних указів, популістських роздач копійок і
далі голосувати за цих ницих осіб???

До чого я все це веду?


До того, що вибори, як би там не було, все одно будуть. І пора задуматися над зміною розкладу на політичному олімпі.


В цьому мажор. Обрати достойних нашої довіри.

То що, варто нарешті обрати нові обличчя?

Он Міністр внутрішніх справ, лідер ГР «Народної самооборони» Юрій Луценко вважає, що якщо проводити дострокові вибори, то треба проводити паралельно вибори і Верховної Ради, і президента.

«Я категорично проти (дострокових парламентських виборів). Припустімо, відбудуться ці вибори, потім будуть президентські, потім вибори в місцеві ради. Три роки жорсткого протистояння рівнозначних політичних таборів нічого доброго країні не принесуть», - сказав він в інтерв'ю газеті "24".

«Під загрозу ставиться не майбутнє Ющенка, Тимошенко, Януковича чи Луценка, а сам проект «Україна». Якщо вже йти на вибори, то треба проводити паралельно дострокові парламентські і президентські вибори. Тоді ми подолаємо кризу одним стрибком. Запитувати в українців, яку владу вони хочуть, треба комплексно», - вважає Юрій Луценко.

А Ви якої думки?

На Покрову українці завжди любили збиратися і весело святкувати.

Українофоби – це елітний плебс. Їм не подобається Покрова, вони ненавидять козацтво і УПА.

I. Елітний плебс являє собою сукупність „політичних українців”. Елітний плебс структуровано у „незалежну республіку СНД”. Офіційною ідеологією цієї республіки є українофобія.

Докази:
1. Скасування графи „національність” у паспорті з метою унеможливлення національної ідентифікації елітного плебсу.
2. Внаслідок економічної депортації кількість корінної нації щотижня зменшується, кількість нелегальних та легальних мігрантів щодня збільшується.
3. Інформаційний простір переповнений продукцією українофобського, дегенеративного, збоченого характеру.

II. Елітний плебс ненавидить українську націю та її історію. Українські національні герої для окупантів є кровними ворогами. Елітний плебс створює, реєструє, забезпечує режим найбільшого сприяння екстремістським окупаційним українофобським структурам.

Докази:
1. Досі поіменно не названі та не покарані організатори та виконавці найстрашнішого злочину в історії цивілізації, Голодомору. Чому елітний плебс так боїться поіменно назвати тих, хто вбивав мільйони українців за національною ознакою? Елітному плебсу є що приховувати?
2. В столиці Києві є пам’ятники окупаційним терористам Лєніну, Петровському, Косіору, немає пам’ятників національним героям Петлюрі, Болбочану, Скоропадському, Коновальцю, Бандері, Шухевичу.
3. 15 жовтня 2005 року центр Києва був відданий екстремістам –українофобам, які закликали до фізичного до морального знищення українського народу. Ніхто з екстремістів-українофобів до відповідальності не притягнутий.
4. В цій республіці легально діють екстремістські українофобські організації, які ненавидять українську націю. В Міністерстві юстиції зареєстровані Комуністична партія Симоненка, ПСПУ Вітренко-Дубінської, Прорыв Гельмана-Павловського відкрито проводить терористичні військові навчання у Криму.

III. Елітний плебс зацікавлений в підтриманні низького рівня життя трудящих та селян. Низький рівень життя є результатом обкрадання української нації елітним плебсом в особливо крупних розмірах. Припинення процесу розкрадання автоматично поповнить державний бюджет.

Докази:
1. При всіх природних багатствах рівень життя в Україні є катастрофічно низький.
2. Якщо при СРСР чиновники їздили на Волгах і відпочивали в Криму, то в умовах економічної кризи СНД «новые русские» їздять на Майбахах і відпочивають в Монако.
3. Національний склад олігархів, банкірів, власників ЗМІ старанно приховується. Яким є етнічне походження тих, хто заправляє економічним сектором нашої батьківщини? Що поганого в тому, що українці дізнаються про національність елітного плебсу?


Елітний плебс творить геноцид нашого народу.
Елітний плебс підштовхує нас до еміграції, щоб віддати наші домівки чужинцям.
Елітний плебс забороняє нам наше справжнє минуле, зомбуючи своїми тупорилими засобами масової інформації та шоу-бізнесом.

Шанувати закон, творити блага, називати речі своїми іменами. Бути господарем власного дому. Це наша країна, це наші міста, це наші вулиці.

14 жовтня 2008 року, Київ, Покрова.
Свято Козацької слави, Марш УПА, День Національної Єдності.
Україна понад усе!