Українець Melovin відкриватиме фінальне шоу
Організатори Євробачення визначили порядок виступів фіналістів 63-го пісенного конкурсу, який триває в столиці Португалії Лісабоні. Список опубліковано на офіційному сайті.
Конкурсант від України Melovin, який закривав другий півфінал, цього разу виступить першим. На жеребкуванні після свого півфіналу співакові випала участь у першій частині концерту. Подальший розподіл поставив його у список під номером 01.
Повністю порядок країн у великому фіналі Євробачення буде таким:
01 Україна, Melovin - Under the Ladder
02 Іспанія, Альфред і Амалія - Tu Cancin
03 Словенія, Леа Сірк - Hvala, ne
04 Литва, Єва Зімаускайте - When We're Old
05 Австрія, Сезар Семпсон - Nobody But You
06 Естонія, Еліна Нечаєва - La Forza
07 Норвегія, Олександр Рибак - That's How You Write A Song
08 Португалія, Клаудіа Паскоаль - O Jardim
09 Велика Британія, SuRie - Storm
10 Сербія, Саня Іліч і група Balkanika - Nova Deca
11 Німеччина, Міхаель Шульте - You Let Me Walk Alone
12 Албанія, Еугент Бушпепа - Mall
13 Франція, Madame Monsieur - Mercy
14 Чехія, Міколас Йозеф - Lie To Me
15 Данія, Расмуссен - Higher Ground
16 Австралія, Джессіка Маубой - We Got Love
17 Фінляндія, Саара Аальто - Monsters
18 Болгарія, Equinox - Bones
19 Молдова, DoReDos - My Lucky Day
20 Швеція, Бенджамін Інгроссо - Dance You Off
21 Угорщина, AWS - Viszlt Nyr
22 Ізраїль, Нетта - Toy
23 Голландія, Вейлон - Outlaw In 'Em
24 Ірландія, Раян О'Шонессі - Together
25 Кіпр, Елені Фурейра - Fuego
26 Італія, Ерман Мета і Фабріціо Моро - Non Mi Avete Fatto Niente
Фінал Євробачення-2018 відбудеться у суботу, 12 травня.
Ролик з фрагментами виступів усіх фіналістів можна переглянути тут:
Усього | 793265,0 | 100.00% | |
Податкові надходження | 10000000 | 627153,7 | 79.06% |
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості | 11000000 | 141945,3 | 17.89% |
Податок на доходи фізичних осіб | 11010000 | 75033,4 | 9.46% |
Податок на прибуток підприємств | 11020000 | 66911,9 | 8.44% |
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів | 13000000 | 48661,1 | 6.13% |
Внутрішні податки на товари та послуги | 14000000 | 422274,1 | 53.23% |
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів | 14020000 | 66303,7 | 8.36% |
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів | 14030000 | 41989,7 | 5.29% |
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування) | 14060000 | 63450,4 | 8.00% |
Податок на додану вартість з імпортних товарів | 14070000 | 250530,2 | 31.58% |
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції | 15000000 | 24541,8 | 3.09% |
Ввізне мито | 15010000 | 23898,4 | 3.01% |
Вивізне мито | 15020000 | 643,5 | 0.08% |
Збори на паливно-енергетичні ресурси | 17000000 | -12,1 | 0.00% |
Місцеві податки та збори | 18000000 | 695,1 | 0.09% |
у т.с. Єдиний податок | 18050000 | 695,1 | 0.09% |
Інші податки та збори | 19000000 | -10951,6 | -1.38% |
Неподаткові надходження | 20000000 | 128402,3 | 16.19% |
Доходи від власності та підприємницької діяльності | 21000000 | 71553,7 | 9.02% |
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності | 22000000 | 10437,6 | 1.32% |
Інші неподаткові надходження | 24000000 | 10882,6 | 1.37% |
Власні надходження бюджетних установ | 25000000 | 35528,3 | 4.48% |
Доходи від операцій з капіталом | 30000000 | 286,9 | 0.04% |
Надходження від продажу основного капіталу | 31000000 | 39,8 | 0.01% |
Надходження від реалізації державних запасів товарів | 32000000 | 182,0 | 0.02% |
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів | 33000000 | 65,1 | 0.01% |
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій | 42000000 | 1607,4 | 0.20% |
Цільові фонди | 50000000 | 29847,1 | 3.76% |
Офіційні трансферти | 40000000 | 5967,7 | 0.75% |
Cтруктура доходів Державного бюджету України на 31.12.2017 за найбільш вагомими показниками:
Тут наведено загальні відомості по доходах Державного бюджету України, до яких входять надходження до загального та спеціального фондів держбюджету. Найбільшу частину держбюджету (понад 90%) складає загальний фонд, кошти якого призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків (тобто, не спрямовуються на конкретну мету). Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів (тобто, для фінансування конкретних цілей).
на 01.02.2017 | 59446,8 | за січень | 59446,8 |
на 01.03.2017 | 112047,8 | за лютий | 52601,0 |
на 01.04.2017 | 174758,8 | за березень | 62711,0 |
на 01.05.2017 | 259785,8 | за квітень | 85027,1 |
на 01.06.2017 | 325773,2 | за травень | 65987,3 |
на 01.07.2017 | 394906,0 | за червень | 69132,8 |
на 01.08.2017 | 447714,9 | за липень | 52808,9 |
на 01.09.2017 | 527588,9 | за серпень | 79874,0 |
на 01.10.2017 | 585755,7 | за вересень | 58166,8 |
на 01.11.2017 | 647468,7 | за жовтень | 61713,0 |
на 01.12.2017 | 724471,5 | за листопад | 77002,8 |
на 31.12.2017 | 793265,0 | за грудень | 68793,6 |
план на 2017 | 731031,2 | виконання | 108,5% |
Такий бренд може використовуватися в зовнішній рекламі, пресі, також розроблено мобільний додаток, який допоможе іноземцям познайомитися з Україною
Кабінет міністрів затвердив бренд України Ukraine NOW для її популяризації у світі. Таке рішення було ухвалено на засіданні уряду, передає 112.ua.
За словами держсекретаря Міністерства інформаційної політики Артема Біденка, було 6 варіантів бренду України, в розробці, яка тривала майже рік, брали участь експерти з Великої Британії.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман подякував розробникам і зазначив, що цей бренд повинен бути ефективним для різних аудиторій.
Зауважимо, що бренд може використовуватися в зовнішній рекламі, пресі, також розроблено мобільний додаток, який допоможе іноземцям познайомитися з Україною.
У тему попереднього посту про наших у Німеччині. Так би мовити, більше деталей про один епізод. Загалом, 9-й день навчання мав бути досить нудним. Ну які можуть бути несподіванки на міжнародних навчаннях, де все завжди за планом? Хіба що селфі не вийде?
Що таке навчання? Це коли одні грають роль хороших, а другі – поганих хлопців. Хороші хлопці, це BlueFor, їх завжди більше, а тому їхня перемога неминуча. Погані хлопці, це OpFor, які мають трохи побуцатися й героїчно програти. Потім всі тиснуть один одному руки і роблять спільні фото.
Спочатку нашим десантникам і танчикам визначили другорядну роль: стати в другому ешелоні OpFor та обороняти висоту поблизу містечка Равенсдорф. За сценарієм, на кінець дня цю висоту мали зайняти основні сили. Але ж нашим десантникам тільки дай повоювати! «ДШВ – сила! Ніхто крім нас! Хочете опір, ви його отримаєте!» Перша спроба хороших хлопців заїхати парадним строєм на позиції десантників закінчилася повним фіаско. Як і наступні. Наші так просто здаватися налаштовані не були. Серед сил BlueFor навіть пройшла команда: обходити цих «crazy ukrainians» десятою дорогою, тому що штурмувати їх марно. Хто до українців прийде, той звідти і не вийде. На деяких час штурми припинилися.
«Стає нуднувато», – подумали українці і частиною сил вирішили нав’язати противнику активні дій – піти рейдом у глибокий тил противника. Там захопити важливе перехрестя та утримувати його якомога довше. Два Т-84, два БТР-80 і один HMMWV проривають осаду і виходять до точки призначення. День переставав бути томним, злюки-українці явно загрожували вечірньому пиву. З щирим і добрим «fucking chert!» противник почав стягувати до перехрестя значні сили – 8 танків «Abrams» та чотири бронемашини «Bradley», а також значні сили піхоти. Бій тривав понад дві години. Добре порозважалися наші танчики – втрати сил BlueFor склали чотири «Abrams» і два «Bradley». Останні стрімко кидалися в бій, але тільки на горизонті з’являлися наші танки, «Bradley» здувало як вітром. Зупинити опір нашої групи вдалося лише застосувавши вогонь артилерії.
А поки 15(!) посередників фіксували перебіг бою, інша наша частина на 4 БТР, 3 HMMWV та 1 танку вирушили в протилежному напрямку й атакували базу логістики противника. Там в цей час заправники тренувалися заливати в баки паливо, тиловики на майданчиках завантаження тасували ящики, одне слово – тихе тилове життя. Якось так ся стало, що наші десантники його припинили…
Але на те вони й сили BlueFor, щоб зупиняти поганих хлопців. Вже при поверненні до базового табору залишки української групи були атаковані п’ятикратно переважаючими силами противника та були зупинені.
Два дні наші трималися. Рейтинг нашої РТГр – на рівні «клас». Це визнали тут всі. І гордитися нашими ми можемо абсолютно заслужено. Проте наполягаю – не варто недооцінювати готовність і навченість американців. Вони хороші солдати високотехнологічної армії, згадайте як покришили вагнерівців у Сирії… Але тут дещо розслабилися і пропустили кілька хуків. Що врешті викликало неабиякий азарт. Зустрітися з достойним противником – честь. Наша ротна тактична група на якомусь етапі навіть отримала карт-бланш: дозвіл діяти за власним планом і створювати для противника більше незручностей. Американці вижмуть з ситуації максимум користі в питанні навчання своїх солдатів.
Зараз наша десантно-штурмова рота готується до бою в місті, організовують оборону. Спостерігачі вже очікують цікавої заруби…
На навчаннях НАТО в Німеччині українські “кіборги” шокували американських генералів, які, не вірячи своїм очам протирали біноклі та розгублено дивилися в монітори компьютерів. Такого просто не може бути! Це неможливо! Але ж воно ось – просто на очах: українці в клаптики рвуть найкращі підрозділи НАТО. Слово (із збереженням стилістики та орфографії) – Романові Туровцю.
“Миколаївська десантура і танчки 14-ї бригади творять чудеса в Німеччині. Чотири «Aбрамси», чотири БМП «Бредлі», два «Апачі», кілька «Хамерів» і 20 піхотинців «противника» українці вчора відправили на вимушений перекур.
Керівництво навчання в розгубленості думає над тим, як змінити сценарій. Адже не секрет, що більшість навчань проходять за сценарієм. Часткові елементи відпрацьовуються реально, але загальний план таки витримується.
Так мало бути і тут. Наш підрозділ увійшов до складу OpForce, або сил спротиву. Зазвичай їхнє завдання – влаштовувати засади, напади і протистояти основним силам. Які, до речі, за чисельністю завжди переважають.
Проте організатори навчання не могли передбачити, що українська ротна тактична група не лише вціліє в ході «боїв», а ще й накришить безліч «противника» і навіть вийде в глибокий оперативний тил, де закріпиться.
Система лазерної імітації бою неупереджена – якщо зафіксовано ураження, значить стій і кури, ти «загинув», а твоя машина спалена. Наші, які звикли воювати зі справжнім противником, гратися у піддавки не планували – воювати, так воювати.
Уявляю, які очі були у посередників, які фіксували результати «перестрілок». Наші теж понесли «втрати» – один БТР, два танки та 13 військовослужбовців.
Але підрозділ завдання перевиконав, а це, за умовами навчання, значить, що наша ротна тактична група наступного дня почне активні дії з того місця, на якому зупинилася. Решта ж «знищених» підрозділів будуть змушені починати з початку.
Слід віддати належне й мудрому керівництву навчання. Раз українці нав’язали нешаблонні дії, воно проявило гнучкість в оцінці гри: окей, найс, якщо виникла нестандартна ситуація, чому б її не використати – вчитися, так вчитися, особливо якщо хтось демонструє майстер-клас з тактики.
А повчитися у воїнів воюючої армії у військовому середовищі ніколи не було соромно. Отже, спостерігаємо за розвитком. План на сьогодні – утримувати зайняту позицію і продовжувати драконити противника. Сподіваюся, наші ще не раз змусять нас пишатися ними. Комбат зведеного батальйону OpForce, офіцер армії США, вже в захваті від наших хлопців: «Наступного разу потрібно запросити лише українців, а далі тільки спостерігати за ними».
А зараз коротко про систему MILES. Основа системи – лазерні випромінювачі та датчики, які фіксують влучення лазерного променя. Випромінювачі кріпляться на стволах зброї, будь то автомат чи танк. Випромінювання ініціюється холостим пострілом.
Це означає, що на точність лазерного пострілу впливають і віддача, і точність наведення, і положення зброї. Промінь несе в собі інформацію про тип зброї, з якої робиться постріл.
Датчики, які чіпляються на військовослужбовця чи техніку, враховують тип зброї, з якої здійснено постріл, а по силі засвітлення цілі – дальність і кут влучання. Так формуються результати: «загибель», «поранення», «пошкодження», «підбиття» чи взагалі відсутність шкоди.
Все реалістично – кулемет проти танку безсилий, хоча випромінювачі будуть однакові. Якщо фіксується влучання, пищалка видає сигнал, а на моніторчику виводиться результат пострілу. А далі ти або викликаєш медика чи технічку, або сидиш до кінця бою, тому що ти «200-тий».
За таких умов відпадає охота надто висуватися з-за укриття, а бій максимально наближається до реального. Та, як бачимо, для наших це вже звична справа, кількість відправленої в «утиль» техніки противника – яскраве тому свідчення.
Як висновок посту – скептикам потужності нашої армії варто задуматися. Потужність армії визначається не лише наявністю модернової техніки, а й станом підготовки командирів і солдатів, а ще – готовністю до ведення бою. І тут наші сьогодні були кращими”.
Джерело doslova.com
Політики і суспільство не дуже розібралися, в чому різниця між 8 і 9 травня. в України досвід Другої світової набагато складніший, ніж у більшості європейських держав. На тлі того, що для когось – це свято, а для когось – переосмислення, пролазять російські пропагандистські проекти.
Про це сайту "24" розповів координатор громадського проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" Кирило Галушко.
Читайте також: Уроків історії не можна забувати, – Турчинов порівняв війну на Донбасі із Другою світовою
За його словами, свято має бути для тих, хто брав участь у Другій світовій війні, але їх лишилися одиниці, адже учасникам бойових дій нині вже за 90 років. Для них це було свято. А для нас мають бути інші історичні уроки. Історик зауважує: ще з 2005 року в Україні пролазять російські пропагандистські проекти. Повторюється схема Брежнєва (генсек СРСР – "24"), який у 1965 році почав святкувати 9 травня як основний внесок СРСР у все "добре".
Формулювання "велика перемога", "бєссмєртний полк", георгіївська стрічка – символіка історичної місії Росії або СРСР – або ж тоталітарного режиму, коли люди не мали свободи, але мали нею пожертвувати для шляхетної мети і великої перемоги. У нас це часто плутається,
– розповідає Кирило Галушко.
Тому фахівець наголошує: держава повинна чітко сформулювати, що таке українська перемога, чому ми не святкуємо, а вшановуємо і згадуємо. Це, підкреслює він, не перемога Сталіна. Це перемога над нацизмом, гітлеризмом.
Галушко зауважує: в Україні не могли обирати між поганим Гітлером і добрим Черчиллем чи Рузвельтом. Був або Гітлер, або Сталін. Фактом є те, що "Карпатська Січ" (Організація народної оборони на Закарпатті – "24") почала воювати проти союзника Гітлера Угорщини за кілька місяців до офіційного початку Другої світової війни.
"В перший день війни українці воювали в складі польської армії, потім – Червоної армії, американської, канадської. Прапор над Іводзімою (відома історична фотографія, зроблена 23 лютого 1945 року Джо Розенталем, зображує бійців морської піхоти США, що встановлюють прапор на горі Сурібаті у ході битви за Іводзіму – Японія – "24"), там теж є українець. Перемога була дійсно великою. Втрати України величезні. Та, заперечуючи московські підступи, треба не виплеснути дитину разом із водою. Має бути своє бачення. У нас з Москвою різні перемоги", – підкреслює Кирило Галушко.