хочу сюда!
 

Елена

51 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-58 лет

Заметки с меткой «українська пісня»

Пісня - Ой у полі криниченька - Слухати українську пісню







Пісню "Ой у полі криниченька" виконує Сичевський Борис Павлович, завідувач сектора культурно-освітньої роботи та організації дозвілля у Козятинському будинку культури.

Сичевський Борис у сфері культури почав працювати в 1979 році. У 1985-1987 роках, працював художнім керівником і керував вокальним жіночим ансамблем української пісні при залізничній лікарні в місті Козятин. У 1987році, створив чоловічий вокальний ансамбль при комбікормовому заводі. 

У 1984 році. Сичевський був призначений на посаду директора Козятинського районного Будинку культури а з 1990 року став керівником вокального жіночого ансамблю Будинку культури села Сигнал. Він сам гарно співає українські пісні, пісні у його виконанні відомі далеко за межами Козятинщини, які записані на компакт-дисках під назвами: «Козятинські козаки», «Весілля в Козятині» та інші.

У 1998 році,невеличка група музикантів вирішили записати свої пісні в альбом. Вони створили студією "Експрес" і записали альбом з весільними піснями. Тоді і була для цих записів придумана назва "гурт Експрес".

Насправді пісні виконували люди які співали в різних музичних колективах. У першому альбомі вокальні партії виконував Володимир Іжицький. З випуском нових альбомів склад солістів збільшувався і до запису пісень приєднувались інші виконавці: Борис Сичевський, Максим Кучер, Тетяна Костюк-Августинович, Леонід Святюк, Вадим Свінціцький, Юрій Гаврилюк, В'ячеслав Кукоба, Інна Книжник. Всі партії труби виконував Валентин Терновий. З моменту виходу першого альбому гурти Сичевський і Іжицький працювали в різних колективах.

Карпатська Русь і пісня - Понад Хустом ворон кряче

Після довголітньої війни Наддніпрянської Української Народної Республіки, проти більшовицької Росії, та довготривалої боротьби Західної Української Народної Республіки, проти румунських, польських та чехословацьких інтервентів. Український народ зрозумів, що тільки спільним зусиллям можна здолати окупантів і 22 січня 1919 року у місті Києві на Софійському майдані, було проголошено Акт Злуки.

Дві незалежні держави, цим універсалом на весь світ оголосили, про створення єдиної незалежної «Української Народної Республіки». Та не судилося у ті роки збутися мрії народу України, збудувати свою державу. Під тиском московських більшовицьких військ Українська Народна Республіка не встояла і була розділена між чотирма країнами, Польщею, Чехословаччиною, Румунією і Росією.

За Сен-Жерменським договором, який був підписаний 10 вересня 1919 року, та Тріанонським мирним договором, який підписали країни Антанти 4 червня 1920 року, Словаччина та Закарпатська Україна після ліквідації Австро - Угороської Імперії повинні були входити в склад Чехії. Закарпатська Україна від міста Ужгорода до міста Рахова за цими угодами переходило у склад Чехословаччини і отримувало там автономію під назвою Карпатська Русь.

На жаль, обіцянки автономії залишились лиш на папері і не були виконанні. На протязі всієї окупації чехами Карпатської Русі, русини боролись за свій суверенітет і вимагали автономію.

29 травня 1938 року Русинська Народна Рада в столиці Карпатської Русі у місті Ужгороді, поставила вимогу до уряду Чехословаччини, про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору. У цьому 1938 році, територіальні претензії Чехословаччині висунула Німеччина, яка вимагала повернути Судети. Польща і Королівство Угорщина також висунула чехам територіальні претензії.

Знаходячись в складному політичному становищі і балансуючи між війною і миром, чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. Празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської Русі, внаслідок чого Чехословаччина перетворилася на федеративну державу, чехів, словаків і карпатських русинів.

11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь отримала автономію у складі Чехословацької республіки, а вже 26 жовтня 1938 року уряд Підкарпатської Русі очолив Августин Волошин, після чого автономія була перейменована у Карпатську Україну.

2 листопада 1938 року Королівство Угорщина під патронатом Німеччини та Італії виграло арбітраж у Відні. За рішенням Віденського арбітражу Чехословаччина повинна була звільнити землі на яких проживали угорці. За цим рішенням Карпатська Україна втратила частину своїх земель разом зі столицею Карпатської України містом Ужгород. Місто Ужгород опинилися в Угорщині і уряд автономної республіки був змушений шукати нову столицю, цією столицею стало місто Хуст.

Відчуваючи загрозу військового вторгнення, 9 листопада 1938 року в Карпатській Україні була створена народна самооборона. Організація під назвою Карпатська Січ у випадку агресії повинна була захистити край від ворогів, але на жаль ця військова організація не була спроможною якісно протидіяти регулярним військам.

6 березня 1939 року Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословацьку республіку, окупувавши Богемію і Моравію , та давши дозвіл, на окупацію Королівством Угорщина Карпатської України.

В ніч з 13 на 14 березня 1939 року, угорські війська за підтримкою Третього Рейху розпочала війну проти Карпатської України. Прем'єр Міністр Августин Волошин віддав наказ видати всю резервну зброю Карпатській Січі і боронити країну. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої з переважаючими силами ворога по лінії Ужгород-Мукачеве-Берегово-Севлюш.

15 березня 1939 року Сойм республіки проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн «Ще не вмерла України..». Герб червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави Юліана Ревая.

На жаль, не судилося молодій республіці збутися, шансів виграти в цьому зіткненні не було, але як сказав Михайло Колодзінський, один з трьох членів Генерального штабу Карпатської Січі : «Коли вже немає розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».

Про ці тяжкі і трагічні сторінки нашої історії оспівують у пісня «Понад Хустом ворон кряче». Карпатська Січ воювала як могла , бої за незалежність Карпатської Русі відбувались аж до кінця травня 1939 року.



Пісня про Олексу Добуша - Гаєм гаєм зелененьким

Олекса Довбуш народився  в селі Печеніжин у 1700 року, народний герой, керівник народних повстанців - опришків у 1738—1745 роках. Постання опришків  відбувалось в  Галичині і оспіване в багатьох піснях і легендах.

 Очолюваний Довбушом загін мав чисельність від 30 до 50 чоловік. Загін займався набігами на поміщиків  і в них відбирав майно і роздавали бідним, тому цей рух був підтриманий місцевим селянством.

Загін Довбуша діяв вісім років - аж до його смерті. Про силу його загону свідчить один промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на Гуцульщину на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Горами постійно нишпорив загін полковника Пшелуського зі 150 вояками, який роками вистежував Довбуша. Співвідношення військових сил було один до сотні.  Не дивлячись  на таку силу  Довбушу  удавалось уникати прямих сутичок з військами  і з’являвся у найнесподіваніших місцях не тільки Івано Франківщини, Буковині, Закарпатті чи Львівщині, а й навіть Тернопільщині.

Загинув Олекса Довбуш від рук чоловіка своєї коханки.  Олексу Довбуша  24 серпня 1745 року застрелив  Штефан в селі Космачі.  За іншою версією Штефан застрелив  Довбуша коли той  у ночі намагався зайти в його хату.

Пісня «Ой під гаєм зелененьким»  була записана  в 1908 р. від Івана Синютовича з села Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Надруковано було пісню в етнографічному збірнику «Народні оповідання про опришків».   Збірник  було видано Науковим товариством  імені Шевченка», т. XXVI, Львів, 1910 році, стор. 44—45.


День при дні - Українська пісня

Слова: Люцина Хворост Музика: Люцина Хворост Виконує: Люцина Хворост Текст пісні - День, коли ми зустрілися, Краплею з неба впав. В день, коли ми зустрілися, Дощ накрапав. Я тебе й не розгледіла В гаморі й метушні В день, коли ти зустрівся мені... Приспів: День при дні Морок розвіюється, Сумнів розсіюється; День при дні Ти даруєш надію мені. День, коли ми побралися, - Ніяковість і сміх. День, коли ми побралися, - З теплих таких... Вальсу крилата памороч, Яблук осінніх дух - І карусель пришвидшує рух. Приспів. Дні, що біжать-минаються, Множу я і ділю... Дні все біжать-минаються - А я люблю! Знаєш, я їх збиратиму аркушами В альбом: Вийде із них і пісня, либонь! Приспів.


Хто автор пісні - Плаче захмарене небо

Йосип Храпко та Олександр Демиденко є авторами твору «Плаче захмарене небо». Ця пісня була написана 1962 році , сьогодні стала можна сказати народною, музику до слів написав композитор Ярослав Вишиваний.

Народився Олександр Демиденко на Сумщині ( рік народження невідомий).

Батьки-інженери хотіли бачити сина медиком, тому після закінчення школи Олександр вступив до військового медичного училища. Та військового лікаря із Олександра не вийшло - відразу зрозумів, що це не його доля і залишив навчання. Працював на Донбасі, в шахті імені Сталіна, у Жданові, на будівництві.

Якось перед робітничою аудиторією виступали письменники Михайло Стельмах, Василь Земляк, Євген Доломан. То молодий робітник Демиденко скористався моментом і показав свої перші твори видатним корифеям.

- А чому пишеш російською? - запитав Михайло Стельмах. - Треба тобі вчитися.

І написав молодому автору рекомендацію до Київського національного університету. Та Олександр Демиденко вибрав Чернівецький університет.

Після університету кілька років Олександр Демиденко працював на Чернігівщині вчителем. А з 1971-го живе і працює в столиці.

Поет написав багато віршів, для дітей та юнацтва. Його дитячі книжки написані з добром і любов’ю, але самий відмий твір який написав Олександр разом Йосипом Храпком це пісня «Плаче захмарене небо»


Відео мп3 запис. Плач Єремії - Вона


 Невеличка реклама )))

 Колись канал цієї дівчини був у нас в УВО. вона почала завантажувати музику я трохи цю музику поширюю, додав у свій плейлист але вона жаліється що ніхто не підписується на її канал . Відео прості їх можна просто слухати чи використати на сайті як мп3 плеєр . Товариство підпишіться на канал якщо комусь цікаво слухати музику www.youtube.com/user/Mzalizniak?sub_confirmation=1
 

Через роки через літа

Слова і музика : Микола Янченко Знову в твої очі дивлюсь Безмежної любові нап'юсь Ми з тобою два береги Нас розлучили холод і сніги. Приспів: Через роки, через літа Згубилась наша стежка у жита, Що я не той і ти вже не та Через роки, через літа. Скажи мені кохана скажи, Хто нам біду наворожив. Чому верба над ставом сумна Дві долі в нас любов одна. Приспів: Через роки, через літа Нам нагадала осінь золота Що я не той і ти вже не та Через роки, через літа.


А я молюсь за Україну

Встає в синім небі зоря, І ранок тріпоче крильми, Росою вже вмилась земля, Росинки так схожі з слізьми. Приспів: А я молюсь за Україну, Щоб сонце Божої любві Зігріло землю мою рідну Промінням лагідним своїм. 2 куплет: Скрізь чути чорнобильський дзвін, І плаче в колисці дитя. Наш шлях до провалля привів, Висить, мов на нитці, життя. Приспів: А я молюсь за Україну, Всміхалось щоби немовля І в кожну мить, в кожну хвилину Творця, щоб славила Земля. 3 куплет: Ісусових ніг тихий крок Вже чує планета уся, Бо Він є єдиний твій Бог, Надіє, о Земле, твоя. Приспів: Схились до Бога, Україно, І за любов прослав Творця, Прийди до Нього, ненько рідна, Тобі Він дасть нове життя.


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
11
предыдущая
следующая