хочу сюда!
 

Натали

43 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 43-50 лет

Заметки с меткой «мінфін»

Бюджет України за 2017 р. у калькуляції

Доходи державного бюджету України за статтями доходів в 2017 р. (млн. грн.)на 31.12.2017 (за 2017 р.)Код бюджетної
класифікаціїДоходи
Усього
793265,0100.00%
Податкові надходження10000000627153,779.06%
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості11000000141945,317.89%
Податок на доходи фізичних осіб1101000075033,49.46%
Податок на прибуток підприємств1102000066911,98.44%
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів 1300000048661,16.13%
Внутрішні податки на товари та послуги14000000422274,153.23%
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів1402000066303,78.36%
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів1403000041989,75.29%
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів
 (з урахуванням бюджетного відшкодування)
1406000063450,48.00%
Податок на додану вартість з імпортних товарів14070000250530,231.58%
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції1500000024541,83.09%
Ввізне мито1501000023898,43.01%
Вивізне мито15020000643,50.08%
Збори на паливно-енергетичні ресурси17000000-12,10.00%
Місцеві податки та збори18000000695,10.09%
у т.с. Єдиний податок18050000695,10.09%
Інші податки та збори19000000-10951,6-1.38%
Неподаткові надходження20000000128402,316.19%
Доходи від власності та під­приємницької діяльності2100000071553,79.02%
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності2200000010437,61.32%
Інші неподаткові надходження2400000010882,61.37%
Власні надходження бюджетних установ2500000035528,34.48%
Доходи від операцій з капіталом30000000286,90.04%
Надходження від продажу основного капіталу3100000039,80.01%
Надходження від реалізації державних запасів товарів32000000182,00.02%
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів3300000065,10.01%
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій420000001607,40.20%
Цільові фонди5000000029847,13.76%
Офіційні трансферти400000005967,70.75%

Cтруктура доходів Державного бюджету України на 31.12.2017 за найбільш вагомими показниками:

Доходи державного бюджету України в 2017 р.

Доходи держбюджету України

Тут наведено загальні відомості по доходах Державного бюджету України, до яких входять надходження до загального та спеціального фондів держбюджету. Найбільшу частину держбюджету (понад 90%) складає загальний фонд, кошти якого призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків (тобто, не спрямовуються на конкретну мету). Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів (тобто, для фінансування конкретних цілей).


останнє оновлення: 02.05.2018
Доходи державного бюджету України в 2017 р. (млн. грн.)2017Доходи 
на 01.02.201759446,8за січень59446,8
на 01.03.2017112047,8за лютий52601,0
на 01.04.2017174758,8за березень62711,0
на 01.05.2017259785,8за квітень85027,1
на 01.06.2017325773,2за травень65987,3
на 01.07.2017394906,0за червень69132,8
на 01.08.2017447714,9за липень52808,9
на 01.09.2017527588,9за серпень79874,0
на 01.10.2017585755,7за вересень58166,8
на 01.11.2017647468,7за жовтень61713,0
на 01.12.2017724471,5за листопад77002,8
на 31.12.2017793265,0за грудень68793,6
план на 2017731031,2виконання108,5%
  • зростаючим підсумком

НАБУ повинно взятись за Данилюка і його СМКОР


Нещодавно на вулиці Малого і середнього бізнесу з`явилась обнадійлива новина – Солом`янський суд м. Києва своїм рішенням зобов’язав слідчих Національного бюро розслідувань внести заяву про злочин міністра Данилюка проти МСБ до єдиного реєстру відкритих справ.


Це означає, що у діях Мінфіну і Данилюка особисто, при розробці і застосуванні системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), є ознаки кримінального злочину. Отже, якби детективи НАБУ не намагались відкрутитись від цієї гучної справи, якби не робили вигляд, що це не їх компетенція, віднині, НАБУ зобов’язане провести розслідування, та встановити – хто ж винен у знищенні малого і середнього бізнесу та збитках, які сягнули майже 20 млрд. гривень.

Див.: Мінфін Данилюка збирається остаточно добити малий і середній бізнес http://n-v.com.ua/danylyuk-zbyrayetsya-dobyty-biznes/

Гройсман - співучасник чи рятівник?

Днями прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про можливість вивести країну із економічного сповзання і навів 10 пунктів, виконання яких здатне пришвидшити зростання економіки до 5-7% на рік.


«Десять кроків Прем’єра, які врятують Україну»

Половина з цих «ноу-хау», як можете побачити в інфографіці газети «Сегодня», напряму стосується покращення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Шановний пане Гройсман, якщо Ви дійсно не бажаєте, щоб Вас вважали брехуном, і хочете продемонструвати піклування про малий і середній бізнес – просто видайте указ про заборону СМКОР, як блокуючої системи прямої дії. І все, Ви врятуєте МСБ, і покращите економічні показники вже в цьому році. Зробіть це, увійдіть в історію як людина, що врятувала український МСБ від знищення. Інакше Вас можуть записати у співучасники злочину.

ЧОМУ СМКОР ДАНИЛЮКА – АБСОЛЮТНЕ ЗЛО в будь-якій редакції?

1.  СМКОР, блокуючи податкові накладні (ПН), не ловить, і, тим більше, не знищує махінаторів з ПДВ – так званих «схемщиків»  і «скрутчиків». Махінатори пристосовуються набагато швидше, ніж система змінює критерії.

2.  СМКОР у 90% помилково блокує ПН, бо наявні критерії застосовуються роботом на свій розсуд, і не здатні чітко відрізнити реальні угоди від фіктивних.

3.   Автоматичне блокування СМКОР податкової накладної для будь-якого реального підприємства означає величезні фінансові  і репутаційні збитки, аж до скорочення діяльності і повного закриття.

4.   Процес розблокування помилково заблокованої ПН несе для підприємства величезні фінансові і часові витрати.

5.  Процес розблокування ПН виконується вручну і несе в собі величезні корупційні ризики. Наприклад, ніхто не завадить інспектору розблокувати за хабар махінатора, або вимагати хабар за розблокування чесного підприємця.

6. Система СМКОР – це грубе порушення Конституції України і базової складової прав людини – презумпції невинуватості.

7.  СМКОР - це штучне створення нерівних конкурентних умов для різних суб’єктів підприємництва, що також є порушенням Конституції.

НАБУ і ГПУ - хто перший визнає злочин Данилюка?

До речі, якщо в перші місяці блокувань МСБ апелював лише до здорового глузду Мінфіну і Кабміну, немов не вірячи у цей жах, то зараз йде активна робота в юридичному полі, тривають судові розгляди, готуються нові позови. Робиться все можливе, щоб отримати правову оцінку злочину МІНФІНУ проти українського бізнесу з боку міжнародних правових, урядових і неурядових установ.

На початку року, одразу після новорічних свят, команда висококваліфікованих юристів підготувала і подала Заяви про вчинення злочину міністром фінансів Данилюком  до Генеральної прокуратури і НАБУ, з вимогою відкрити провадження проти міністра Данилюка, як відповідального за впровадження злочинної системи.



Як і передбачалося, НАБУ і ГПУ не виявили надмірної активності. Так, НАБУ у своєму листі відповіло, що «не бачить підстав для внесення в реєстр». Відповіддю на бездіяльність НАБУ був позов до суду, який своїм вироком 13 лютого зобов’язав  НАБУ внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно поданої Заяви. Тепер чекаємо на реакцію НАБУ, яке зараз, вже за рішенням суду, зобов’язане розпочати досудове слідство.

Що ж стосується Генеральної прокуратури, то ця структура теж зайняла позицію зберігання тиші, тобто повного ігнорування звернення та пов’язаних зі зверненням листів щодо відсутності відповіді. З допомогою народного депутата Дерев’янка Ю.Б.,  7 лютого до Генерального прокурора Луценка Ю.В. було направлене депутатське звернення, з вимогою пояснити свою бездіяльність, особисто розглянути Заяву, внести відомості у Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування. 



В тій ситуації, коли бездіяльність неприпустима, правоохоронні органи не мають права мовчати та сприяти злочину проти свого народу. Змусити їх працювати можна лише активними зусиллями. 

Уникнути всесвітньої ганьби

До речі, ситуацією з СМКОР вже зацікавились кілька впливових міжнародних ЗМІ. Весь цивілізований світ має знати, з ким має справу, на які безпрецедентні вчинки і авантюри здатні українські можновладці. А влада України, зокрема, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, в свою чергу, мають усвідомити – ігри закінчились, країна стоїть на межі. Давши можливість Мінфіну запустити СМКОР, ви тим самим підписуєтесь на свідоме скоєння злочину проти народу України. І з цього моменту це вже не буде «рішення Данилюка», це буде рішення Гройсмана і Порошенка.

І це ваше рішення не дасть вам жодної користі, лише поставить під удар і обурить близько мільйона активних, розумних українців, приватних підприємців, їх співробітників та членів їх родин, які складають той самий прогресивний середній клас, на якому ще тримається українська державність. Вони чекають від вас не безглуздих вбивчих систем, а прозорих умов, щоб чесно платити податки і тримати гроші в Україні було б набагато вигідніше, ніж приховувати прибутки і виводити кошти закордон. Ці люди не пробачать вам вбивства, гіршого від ножа у спину. Скоро вибори - подумайте про своє майбутнє, подумайте про свою долю, подумайте про Україну.

ЯК ПОВИННО БУТИ

1. Система СМКОР, які б генії податкових технологій не розробляли критерії визначення ризиків, має працювати лише як допоміжна функція, що покликана спрощувати інспектору роботу.

2. Вирахувавши потенційного «схемщика» або «скрутчика», система подає інспектору сигнал, що треба уважно придивитись до цього підприємства. Інспектор або проводить власне розслідування, або робить запит на підприємство, щоб вони готували документи, які підтвердять законність підозрілої угоди, або операції. Те саме, що й  було при автоматичному блокуванні. Але підприємство в цей час не припиняє роботу, і може, без додаткових витрат та збитків, зібрати потрібні документи, щоб підтвердити свою реальність і прозорість. В більшості випадків, якщо підозра системи СМКОР на фіктивний ПДВ є помилковою, досвідчений інспектор може легко встановити це за лічені години. І для цього не треба блокувати роботу підприємства та конфісковувати з його рахунків податковий кредит.

Доцільно функцію полювання на «схемщиків» та «скрутчиків» передати новостворюваній Фінансовій поліції, тоді як у інспекторів ДФС залишиться функція пошуку доказів підтвердження законної діяльності реального сектору бізнесу.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

Чи зупинить Порошенко податковий геноцид в Україні?

Автоматична система боротьби з фіктивним ПДВ, яку знову хоче запровадити Мінфін, знищить рештки малого і середнього бізнесу за три місяці.


Оце вже стає зовсім не смішно! Малий і середній бізнес (МСБ) ще не оговтались від наслідків першого запровадження системи автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), коли за півроку, з липня 2017, було заблоковано більш як 30 тисяч підприємств, а збитки МСБ сягнули 19 млрд. грн., а зондер-команда міністра фінансів О. Данилюка готує нові тортури для бізнесу. Більш вишукані, більш досконалі і безжалісні, після яких вижити МСБ в Україні навряд чи вдасться.

 СМКОР – спланований геноцид чи фатальна помилка?

Трохи історії. Із самого початку запровадження СМКОР, система розпочала масове помилкове блокування реальних податкових накладних (ПН). Блокування не звільняло продавця від сплати податкових зобов’язань за заблокованими ПН, проте позбавляло його права на отримання податкового кредиту. Процес розблокування заблокованих ПН тривав місяцями, і продукував нові витрати й збитки. В результаті, за півроку цієї, без перебільшення, «різні» МСБ, постраждало близько 33 тисяч підприємств реального сектору, а збитки становили близько 19 млрд. гривень.

(Cм. Ситуация с массовой блокировкой налоговых накладных стала настолько критичной, что предприятия реального сектора экономики вынуждены массово останавливать работу Источник: https://censor.net.ua/resonance/462635/blokirovka_nalogovyh_nakladnyh_ostanovit_li_rada_prikaz_minfina)

Більшість депутатів податкового комітету на чолі з Южаніною, побачивши до чого призвела СМКОР, дуже швидко збагнули, що це – геноцид МСБ, і запропонували перевести СМКОР у тестовий режим.  Паралельно країною пройшли чисельні акції протесту підприємців, відбулося кілька прес-конференцій, на яких МСБ намагався закликати українську владу до здорового глузду.


(Див.: Легальный бизнес просит Верховную Раду спасти их от геноцида Минфина – видео, инфографика: http://www.ukrpress.info/2017/10/04/legalnyiy-biznes-prosit-verhovnuyu-radu-spasti-ih-ot-genotsida-minfina-video-infografika/)

Проте грошима можна виправдати багато дечого. А великими грошима – майже все.  Данилюк, який відчув запах крові (читай - легких грошей), і зажадав повного розорення МСБ на користь владних кишень, відкидав усі зауваження та звинувачення у змові, кормив ЗМІ та міжнародних партнерів казками про «невеликі труднощі» і «дрібні збитки» статистичного ґатунку. Мовляв, на тлі  досягнень з автоматичним відшкодуванням ПДВ проблеми МСБ з блокуванням ПН – це якась побічна нежить у боротьбі із епідемією чуми, якими, безумовно, є махінатори з фіктивним ПДВ.

Мінфіну навіть вдалося задурити голову чиновникам МВФ і Європейській Бізнес Асоціації, які публічно виступили за те, щоб українських підприємців за рішенням робота, без доказів тисячами  кидали за ґрати, вибачте, записували до злочинців і конфісковували в них гроші.

Сподіваємось, вони виступали не за це, і хочеться вірити, що ні МВФ, ні ЄБА, в жодному разі, не підтримали б СМКОР, якби володіли повною інформацією. Або якщо б на собі відчули СМКОР у дії  в якості «заблокованих».

На круглому столі з міністром, депутатами, експертами і представниками МСБ, начальник ГУ ДФС м. Києва Людмила Демченко розповіла на цифрах Данилюку, що СМКОР, в жодному разі, не покращила ситуацію із фіктивним ПДВ, а навіть погіршила. А фінансові експерти розтлумачили молодим геніям з ЄБА, що автоматичне відшкодування ПДВ  жодним чином не пов’язане із застосуванням СМКОР. Більше того, захищаючи СМКОР, ЄБА і МВФ стають співучасниками злочину, за який рано чи пізно, але неодмінно, доведеться відповідати.

(см.На комитете ВР министра финансов Данилюка обвинили в сознательном уничтожении малого и среднего бизнеса: http://www.ukrpress.info/2017/11/17/na-komitete-vr-ministra-finansov-danilyuka-obvinili-v-soznatelnom-unichtozhenii-malogo-i-srednego-biznesa/)

Кошмар на вулиці податків-2, або  Вбивця-Маніяк повертається

Перед новим роком президент України Петро Порошенко, зреагувавши на численні протести і заклики, таки  підписав закон 6776-д, який призупинив знищення МСБ і тимчасово, до 1 березня, призупинив блокування ПН. Це відбулося після акції МСБ біля АПУ на Банковій. Але монстр не вмер, він переродився і зараз готує друге пришестя. А саме, Мінфін, за участю ДФС, зараз шліфують нові, «більш досконалі» критерії для СМКОР, щоб запустити її вже найближчим часом.

(Див. Малий та середній бізнес закликав Порошенка негайно підписати закон, який врятує від зубожіння 100 тисяч сімей: http://n-v.com.ua/malij-ta-serednij-biznes-zaklikav-poroshenka-negajno-pidpisati-zakon-yakij-vryatuye-vid-zubozhinnya-100-tisyach-simej/)

Наче і не було всіх цих акцій, пікетів, дебатів, прес-конференцій, круглих столів і розтлумачень, що блокувати МСБ лише за підозрою комп’ютера. ЦЕ Безглуздо і АНТИКОНСТИТУЦІЙНО!

Якщо першу спробу застосувати СМКОР без тестового режиму ще можна теоретично пояснити браком часу, бажанням пришвидшити реформи, а зволікання із відміною - суто «мачиськими», від слова «мачо», особливостями Данилюка, який до останнього не хотів визнавати свою помилку і вперто шукав, якими ще уявними досягненнями чи благородною метою виправдати існування вбивці МСБ – системи СМКОР, то друга спроба, якщо не дай Боже, СМКОР в новій редакції запустять знову, буде означати лише одне – все це був добре підготований антиконституційний і антидержавний заколот проти народу України, проти приватної власності і презумпції невинуватості.

Гей, люди, міністри, депутати – ущипніть себе за вухо, схаменіться – це ж просто лютий триндець, повна торба!  Якщо влада піде на це і знову запустить СМКОР, це означатиме, що Україні точно хана, і треба тікати звідси поки не пізно, або ж піднімати повстання, що теж не є виходом.

Щоб відверто і щиро обуритись впертим бажанням влади запустити СМКОР, не треба бути зрадофілом, агентом Кремля, посіпакою Саакашвілі, другом Курченка, проектом Льовочкіна, або юлеботом. Навіть  записний «порохобот» має встати і твердо сказати «ні хлопці, а ось на таке я не підписувався!». Бо вже зникає будь-яка грань між цинічною брехнею окремого відомства у конкретному випадку, і ствердженням злочинної брехні як ідеології держави, яку не виправдаєш ні війною, ні стратегічними цілями.

СМКОР=ГЕНОЦИД

Якщо Порошенко і Гройсман зараз «проковтнуть» СМКОР, то що буде далі? А от що. Наступною буде Система автоматичного визначення справжніх українців (САВСУ), за результатами роботи якої тих, на кого покаже робот, будуть саджати у в’язницю або висилати у Сибір.

Ну й, нарешті, ми підходимо до ідеї «електронного правосуддя». Беземоційна, непідкупна машина моніторить інтернет, шукає правопорушників, видає ордери на арешт і виносить вироки. Скільки можна зекономити на суддях, прокурорах, адвокатах… А яке благодатне життя почнеться тоді...  Голлівуд, здається, про це вже зняв фільм, де людей за поданням системи арештовують лише за намір скоїти злочин у майбутньому. Ну, а Україна зробила жахливе майбутнє вже тут і зараз.

Вікно Овертона вже пройдено. Є різні точки неповернення. Знищення МСБ за допомогою СМКОР – це визначальна межа. Для України і перспектив її виживання поняття СМКОР, ГЕНОЦИД - це споріднені слова. Будь-яка людина, що підтримує ідею автоматичного блокування бізнесу за критеріями, які застосовує робот, коли доведено, що робот постійно помиляється - є ворогом України, ворогом її розвитку і процвітання та ворогом народу України. Ця людина або група людей бажають українцям зубожіння і смерті. Будь-які спроби виправдати застосування СМКОР – це як заперечення геноциду.

Ініціативна група ГО «Бізнес Help!»

Влада позичила,а віддавати буде народ.



Безвідповідальні аномалійці і архіплути на Грушевського і Банковій заявили,що кожний громадянин України заборгував МВФ 1,8 тис.доларів.
Володя,як не можеш віддати запозичене,тоді організуй бригаду з Парубієм,Данилюком,Готаревою,також віднайдіть Яресько і гайда в Європу там і відпрацюєте все!

Вітчизняний бізнес гідно відповів МВФ



Згідно з офіційним зверненням бізнес-спільноти, що опубліковано на сайті Інтерфакс, українські підприємці вважають помилковою позицію постійного представника МВФ в Україні пана Йоста Люнгмана, викладену в його листі від 05.10.2017 року до спікера ВР і прем’єр-міністра України, а саму депешу – «неприпустимим втручанням в фіскальний суверенітет України, що грубо суперечить базовим цілям МВФ, викладеним в його Статуті».


Мова йде про дискусію навколо законопроекту № 7115, розробленого за підтримки податкового Комітету ВР по вирішенню проблеми блокування податкових накладних малого та середнього бізнесу системою моніторингу СМКОР, яку без належного випробування та тестування, запровадив у дію Мінфін.

В результаті, за три місяці роботи СМКОР постраждали більше 14 тис. підприємств, а реальний сектор економіки зазнав більше 7 млрд збитків!

«Це вражаючі, жахливі цифри, які поставили весь малий та середній бізнес на межу виживання. Сотні підприємств вже закрилися, під загрозою зникнення опинилися півмільйона робочих місць», - деталізували з цього приводу на нещодавній прес-конференції в УНІАН.


«МВФ своїм листом до української влади із рекомендацією не приймати законопроект №7115 демонструє цілковиту необізнаність про сутність податкових та бізнес-процесів в Україні. По суті, вони втручаються у внутрішні справи України, та фактично виступають за знищення малого та середнього бізнесу, – наголошує один з координаторів Руху «Бізнес Help Оксана Згур’єва. - Ми сподіваємось, що народні депутати, від яких зараз безпосередньо залежить доля малого та середнього бізнесу, зрозуміють всю небезпеку ситуації, та проголосують в інтересах народу України, бо якщо від системи СМКОР збанкрутують тисячі українських підприємств – це увергне українську економіку у прірву й віддавати борги МВФ буде ні з чого».


«У своєму зверненні ми спробували донести ці меседжі до керівництва МВФ, - продовжує Андрій Гарнат (Рух Бізнесу України), - і сподіваємось, що вони скорегують позицію свого представника.

Офіційний спільний лист керівництву МВФ надіслано також від Асоціації платників податків України (АППУ), Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (СПМСППУ)».

«Як бізнес та громадяни незалежної держави, - підкреслюють підприємці, - ми сподіваємось на розуміння з боку МВФ, та впевнені, що незалежно від професійної позиції, в шанованій фундації усвідомлюють ключову тезу:


Права і свободи українців перебувають під захистом суверенної України!»

Ода ОДА

Ода – це „песнь во славу”, а ОДА – це обласна державна адміністрація, зовсім непотрібна структура виконавчої влади. Або, може і потрібна, та лише відсотків на 30. Скажу точно, що департамент фінансів та департамент економіки, з якими ми співпрацюємо, точно непотрібні структури, які абсолютно нічого не вирішують, а виконують функції збирачів інформації. Саме цікаво, що працівники цих департаментів, праця яких оплачується за бюджетний кошт, в більшості свій зовсім нічого не розуміють ні в фінансах, ні в економіці. Виникає питання навіщо по всій Україні утримувати армію посадовців зовсім некомпетентних і ні за що не відповідаючих, т.я. одну цифру вони беруть у податковій, іншу у статистиці або в пенсійному фонді і передають далі по драбині нічого не роблячих підрозділів, поки ця цифра дійде до кінцевого отримувача вона  зовсім втратить свою інформативність. Це по типу того, як працює „сарафанне радіо” тільки в державному масштабі.

 

 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

ДФС. Боротьба з корупцією.

Яка боротьба? Так, робота над показниками. З якою корупцією може боротися працівник відділу внутрішньої безпеки, якщо у нього зарплата 5000 гривень? Насмішили? Та ні, так воно і є, тому тут про боротьбу не може іти і мови. Всі хочуть їсти, пити і гарно жити, їздити на відпочинок та ще й на гарній машині, тому все в органах фіскальної служби продається, навіть працівники підрозділів внутрішньої безпеки. А показники для Києва вони роблять підставляючи незгодних, або тих, хто на даний час заважає. Так, зберуться у кабінеті начальника всі заступники та й вирішують хто на даний час їм заважає. Коли визначаться з кандидатурою, тоді шукають особу, яка згодиться на проведення операції „підстави”, а далі справа техніки. І всі задоволені, Києву є показники, можна займатися своїми справами.

В нашій області, так зовсім круто безпека влаштувалась. Видали внутрішній лист про те, що їх начальник буде підписувати всі документи в певні часи дня. І його не хвилює, що підрозділи аудиту працюють в режимі „встав і пішов”, його просто немає на робочому місці. Хоча з другого боку, що отримав, те і відпрацював.

 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

 

Верифікація: стеження за фінансами громадян у режимі он-лайн?

Цього тижня оприлюднено офіційні тексти Постанов Кабінету Міністрів України з питань верифікації, прийняті 18 лютого 2016 року.


Нічого видатного чи особливо цікавого в них загалом немає, оскільки найбільш цікаві питання віднесено до відомчого регулювання на рівні розроблення методик, яких досі немає. Проте зупинемось на окремих пунктах.

Так, Постановою надано визначення поняття верифікації як комплексу заходів із збору та порівняння інформації:

— що надходить від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, підприємств, установ та організацій, банків та інших фінансових установ незалежно від форми власності,

— з інформацією, отриманою від фізичних осіб під час призначення, нарахування та/або виплати (самостійно або із залученням третіх осіб) усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Побачити в цьому переліку заробітну плату дійсно несподівано. Виходить, це вже не верифікація соціальних виплат, а перевірка на предмет витрат та доходів осіб, які отримують заробітну плату за рахунок бюджету – фактично, перевірка на предмет корупційних діянь, хоча, можливо, просто допустили описку.

Знайшло своє відображення і положення про отримання інформації, що становить банківську таємницю, яка надається на запит Мінфіну щодо конкретної особи або ж у разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство. Така інформація подається щодо кожного члена сім’ї або домогосподарства.

Цікавим є той факт, що інформація за запитом може подаватися одноразово або періодично в обсягах, визначених Мінфіном, необхідних для здійснення верифікації достовірності інформації своєчасно та в повному обсязі.

Періодичність, припустімо, в раз на місяць уже нагадує стеження за доходами та витратами громадян у режимі майже прямого часу. Хоча раніше йшлося про те, що перевірятимуться дані та їх достовірність на момент звернення за отриманням соціальної виплати.

Забезпечуватиме опрацювання, консолідацію відомостей із усіх джерел Аналітично-інформаційна система електронної верифікації та моніторингу інформації, отриманої від реципієнтів державних соціальних виплат. Її умовним управляючим-розпорядником буде Мінфін, який також розробить порядок доступу та визначить обсяг доступної для ознайомлення інформації для інших суб’єктів вказаних відносин.

Мінфін узагальнені відомості щодо осіб, відносно яких він готуватиме рекомендації про зупинення або припинення соціальних виплат, надсилатиме розпорядникам бюджетних коштів (які здійснюють виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування) щомісяця.

Розпорядник, у свою чергу, розглянувши зазначену інформацію, приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфіну протягом трьох днів із дати прийняття такого рішення.

Сам процес верифікації фактично не деталізований – єдине, про що зазначається в Постанові, це в процесі верифікації та моніторингу для визначення відповідності даних здійснюється їх порівняння із даними, отриманими з офіційних джерел інформації, аналітичних та статистичних матеріалів, розроблених скорингових моделей та затверджених в установленому порядку методик визначення показників за непрямими ознаками.

Останні використані поняття: скорингові моделі та методики визначення показників за непрямими ознаками, фактично, і є тими «якорями», яких особа має дотримуватися для одержання виплат. Ймовірно, матиме місце оціночна система рейтингів чи коефіцієнтів відхилення. Якщо відхилення у ваших доходах менше/рівне певному коефіцієнту, ви отримуєте й далі соціальну допомогу, якщо перевищує, то буде рекомендація щодо скасування.

Однак, яким чином розраховуватимуться показник та взагалі як виглядає методика визначення показників за непрямими ознаками, на сьогодні нам невідомо. Мінфін інформацію про верифікацію розкриває неохоче та дозовано.

У той же час Постанова містить визначення поняття скорингових моделей як системи оцінки одержувачів соціальної допомоги, виходячи з їх соціально-демографічних характеристик.

Можна тільки здогадуватися, яким чином формуватимуться моделі отримувачів виплат за соціально демографічними ознаками та й взагалі, що означатиме віднесення особи до тієї чи іншої групи моделювання.

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Доки парламентарі та ЗМІ обговорюють відкликаний Кабінетом Міністрів України проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», «Публічний аудит» вирішив проаналізувати інший важливий законопроект, який має бути прийнятий цього тижня в стінах Верховної Ради України. Стосується він змін до чинного на поточний рік бюджету.

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Судячи з усього, цей Закон матиме важливе значення і в 2016 році, оскільки політ-конкуренція напередодні виборів швидше за все ускладнить процес голосування кошторису на 2016 рік.

Отже, згідно з запропонованими змінами збільшується дохідна частина державного бюджету на понад 14 млрд грн та пропонуються до затвердження на рівні 516,571 млрд грн (попередня редакція — 502,25 млрд грн).

Видатки бюджету збільшено пропорційно на суму 14,4 млрд грн та заплановано до затвердження в сумі 581,351 млрд грн (чинна редакція – 567,008 млрд грн).

Для населення основне значення, на перший погляд, матимуть зміни, які пропонується внести до статті 8, якою встановлюється з 1 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1378 грн, у погодинному — 8,29 грн.

Про те, що це підвищення мало вплине на благополуччя українців, «Публічний аудит» зазначав у попередніх дослідженнях. Нагадаємо тільки, що фактичний рівень інфляції у 2014 році був на рівні 24,9 %, а прогнозний рівень інфляції на 2015 рік — 46 %, у порівнянні з 2014 роком.

Таким чином, купівельна спроможність гривні, у порівнянні з початком 2014 року, з урахуванням інфляції за два роки, за офіційною статистикою знизилася на 83 %.

Тобто, Кабінет Міністрів України цим підвищенням вирішив компенсувати тільки 13 % із 83 %. Стосовно решти, то 70 % ставка робиться на кмітливість українців. В абсолютних цифрах 13% — 160 грн (компенсуються підвищенням мінімалки), 70 % —843 грн, шукайте самі!

Поряд з цим запропонований Законопроект має інші, ще більш важливі положення, на яких увага громадськості на сьогодні не акцентується.

Насамперед ідеться про норми, якими пропонується доповнити Закон «Про Державний бюджет на 2015 рік», тобто такі, яких раніше цей Закон не містив.

Тарифні компенсації

Перша з них – стаття 32, яку викладено так, дослівно:

Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі  для зручності — комунальні послуги), яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток та податку на додану вартість, що сплачуєтьсяпідприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення; та нараховані суми податку на прибуток та податку на додану вартість таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що мається на увазі? Є умовна сума (офіційно вона не оприлюднена та достеменно не відома – так само, як і період, за який вона виникла), яку бюджет України повинен компенсувати виробникам комунальних послуг, за, начебто, те, що вони надавали свої послуги в збиток. Тобто, за ціною, що менша за собівартість. 

У той самий час підприємства-надавачі комунальних послуг мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи. 

Через збільшення цього року тарифів на комунальні послуги, підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, буде погашатися ця надумана заборгованість. 

Нагадаємо, сума таких компенсацій надавачам комунальних послуг на 2015 рік була затверджена в обсязі 2, 9 млрд грн. Поряд з цим у пояснювальній записці до Законопроекту, який опрацьовується, зазначається, що в зв’язку з введенням у дію з 01.07.2015 електронних рахунків із адміністрування податку на додану вартість та спрямуванням цього податку до загального фонду пропонується збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2 7 6 1 5 2 0 на 2 700 000 тис. гривень.

Відповідно, вносяться зміни до додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а саме: до його видаткової частини, в якій розмір компенсацій надавачам комунальних послуг пропонується до затвердження в розмірі вже 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду, і 4,8 – за рахунок загального фонду бюджету. 

У тій же ж пояснювальній записці зазначається, що, за інформацією Державної фіскальної служби, станом на 01.07.2015 податковий борг за підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей підприємствам, які надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та підприємствам централізованого водопостачання й водовідведення становить 5,6 млрд грн. 

Тобто, ймовірно, Кабінет Міністрів планує, що цю заборгованість буде погашено в поточному році і, як наслідок, споживачі комунальних послуг (фактично, як ми зазначали вище, саме вони сплачують податки з тарифів) профінансують виплату боргів підприємствам-монополістам. 

Здавалося б, у цьому році розрахуємося і питання зніметься, але не все так безхмарно. Нагадаємо, що ця норма зародилася та знайшла своє відображення в Законі неспроста.

Верховна Рада України влітку цього року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», у прикінцевих та перехідних положеннях якого містилася норма, якою Кабінету Міністрів України доручалося до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла в зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 1 січня 2016 року.

Ця норма передбачає виконання повного розрахунку компенсацій за рахунок державного бюджету на користь надавачів послуг. Поряд з цим розрахунок видатків для проведення таких розрахунків  на момент прийняття законопроекту був відсутній. Період розрахунку заборгованості також. Натомість у пояснювальній записці зазначалося, що реалізація Закону не потребує додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, це твердження не відповідало дійсності.

Важливо інше – суми компенсацій необхідно враховувати тепер не тільки у бюджеті 2015 року, а й при формуванні видаткової частини державного та місцевих бюджетів на 2016–2017 роки. 

Як висновок можна припустити, що нарахована до компенсацій загальна сума явно перевищує 5,6 млрд грн податкового боргу підприємств-надавачів комунальних послуг, про які йшлося вище. Адже такі компенсації проводитимуться протягом наступних двох років. 

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» суб’єкт права законодавчої ініціативи не давав визначення джерел такого відшкодування, а також не окреслював приблизний перелік заходів, які будуть вжиті для досягнення.

У поточних змінах до державного бюджету на 2015 рік це питання розкрито. Так, частина друга статті 32 деталізує інші джерела надходження коштів на вказані цілі:

«Дозволити Кабінету Міністрів України залучати як джерела перерахування цієї субвенції надходження від підприємств, визначених частиною першою цієї статті, розстрочених та відстрочених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, податковий борг, в тому числі реструктуризований або розстрочений (відстрочений), з акцизного податку, заборгованості, в тому числі реструктуризованої або розстроченої (відстроченої), із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств у статутних капіталах яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, заборгованості за зобов’язаннями перед державою за позиками, наданими міжнародними фінансовими установами на впровадження проекту “Розвиток міської інфраструктури” та проекту “Водопостачання та каналізація міста Львова”».

Що ж виходить? Для того щоб розрахуватися з підприємствами, які належать олігархічним кланам, тобто надавши їм кошти, які є нічим іншим, як надприбутком (тільки наївні можуть припускати, що монополісти працювали увесь цей період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг), держава планує скерувати на це доходи, отримані  від погашення заборгованості державних підприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо. Тобто, монополісти отримають ці компенсації за рахунок діяльності державних підприємств. 

Таким чином, запропоновані зміни та їх подальше відображення в бюджетах 2016–2017 років фактично означатимуть, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів. 

Як ми зазначали, загальна сума компенсацій, яка повинна бути виплачена до 2017 року, станом на сьогодні офіційно не оприлюднена. Поряд з цим міністр фінансів України Наталія Яресько в одному з інтерв’ю зазначила, що за дорученням Прем’єр-міністра України до кінця року має бути проведена робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які до кінця серпня повинні подати фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку до кінця року.

Отже, все, що споживачі начебто не доплатили в попередні роки, вони заплатять протягом наступних двох, а якщо й цього не вистачить, на монополістів працюватимуть усі державні підприємства.

Самодостатні бюджетники

Крім цього, проектом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» пропонується доповнити положення Закону статтею 33, яка дозволить органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, за рахунок та в межах власних коштів із урахуванням прийнятих рішень станом на 1 вересня 2015 року та можливостей, наданих статтею 101 Бюджетного кодексу України».

Статтею 13 Бюджетного кодексу України дається визначення поняття власних коштів бюджетних установ, до яких належать:

  • Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які включають в себе: плату за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна; надходження від реалізації майна (крім нерухомого).
  • Інші джерела власних надходжень, такі як: благодійні внески, гранти та дарунки; кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг; кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.

Також Бюджетний кодекс чітко визначає, на які цілі використовуються  «власні надходження бюджетних установ». Серед них – покриття безпосередніх витрат, пов’язаних із організацією та наданням послуг; утримання, облаштування, ремонт та придбання майна; ремонт, модернізація чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних із організацією збирання і транспортуванням відходів і брухту; господарські потреби, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Зазвичай власні надходження бюджетних установ зараховуються до спецфонду місцевого чи загального бюджету. Так, за чинним на сьогодні бюджетом доходи за статтею власні надходження бюджетних установ визначено в сумі 18 471 млрд грн.

Відповідно до запропонованих Урядом змін, обсяг надходжень зменшено на 2,5 млн грн та запропоновано до затвердження на рівні 18,469 млрд грн. Із них 18,354 млрд грн – це плата за послуги, які надаються бюджетними установами (тобто, перша підгрупа, про яку йшлося вище). Усі ці кошти віднесено до спецфонду бюджету.

Тепер щодо фінансування видатків за рахунок коштів спецфонду. До прикладу, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку взагалі станом на сьогодні не передбачені видатки за спеціальним фондом бюджету.

У Державної виконавчій служби видатки за спецфондом становлять станом на сьогодні 10,15 млн грн, із них  700 тис. грн – на оплату праці, а 502 тис. грн – на оплату комунальних послуг (у запропонованих Урядом змінах обсяг видатків не змінився).

У той же час у ДФС загальні видатки за спецфондом визначені в сумі 917,7 млн грн, із них на оплату праці – 1,52 млн грн, 1,33 млн грн – на оплату комунальних послуг. Решта ж коштів – 912,7 млн грн – має бути витрачена на керівництво та управління у сфері фіскальної політики; на підвищення кваліфікації у сфері фіскальної політики – 4,95 млн (під виготовлення марок акцизного податку, управління об’єктами інфраструктури Державної фіскальної служби України, розбудову митного кордону, забезпечення функціонування та розвитку автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Державної фіскальної служби України).  Обсяги видатків у запропонованих Урядом змінах не піддавалися корекції.

Із викладеного вбачається: хоча формально Кабінет Міністрів і пропонує спрямовувати власні надходження на виплату заробітної платні, але  про це варто було б говорити, якби збільшився їх обсяг, а ми ж, навпаки, загалом за бюджетом бачимо їх скорочення. Відповідно, вивільненні кошти,  які можна було б використати на такі цілі, відсутні.

Варто також врахувати, що заплановані видатки за спецфондом мають цільове призначення – відповідно, при відсутності збільшення надходжень перерозподіл коштів в існуючих межах призведе до недофінансування інших статей видатків за спецфондом, наприклад, банального недофінансування придбання канцелярських приладів, поліграфічної продукції, придбання бланків, надбання активів, невиконання ремонтних робіт, заходів із підвищення кваліфікації та навчання, недофінансування модернізацій тощо.

Зважаючи на те, що кошториси бюджетних установ погоджені, видатки за спецфондом розподілені, а до закінчення бюджетного року залишається 1 квартал, найімовірніше, наявність такої норми в цьому році не вплине на зростання заробітних плат працівників органів державної влади.

Поряд з цим, очевидно, в пресі Уряд  подаватиме цю ініціативу дуже гучно з притаманним йому пафосом, на кшталт: «Ми дали можливість заробляти і за рахунок цього підвищувати зарплату. Все у Ваших руках – працюйте та заробляйте більше».

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая