хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «обмін»

Тайра повернулася з полону....

     


Поки що я не буду постити селфі.Вибачте.
Моя вага на тепер близько 50 кг.
Я занадто виснажена і виглядаю жахливо. 
[ Читати далі ]

Про спадок невідомого печерного Прометея


Поширення культурного знання розпочалося щонайменше 400 000 років тому

            Нідерландські дослідники запропонували гіпотезу, згідно з якою популяції древніх людей могли навчатися одне від одного ще до поширення сучасної людини, що спростовує ідею про культурну трансмісію як особливу рису Homo sapiens. Доводом на користь цього вони називають стрімке поширення використання вогню приблизно 400 тисяч років тому у різних віддалених одне від одного угрупуваннях людей, яке можна пояснити тісною взаємодією та перейняттям знань через складні соціальні мережі у давніх Homo. Своїми думками вчені поділилися в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Що вивчали науковці?

              Набуття контролю над вогнем приблизно 400-350 тисяч років тому вважають одним із найважливіших процесів, які сталися за час еволюції людства. Вогонь забезпечив древніх людей до того недоступними вигодами, як-от додатковим захистом від хижаків, можливістю споживання нової їжі, нові способи оброблення матеріалів, подовженням світлового дня та іншими. Проте розведення й підтримання вогнища вимагало пошуку палива та доставлення його до визначеного місця, для чого люди могли кооперуватися в групи. Це могло дати їм додатковий поштовх до соціальної взаємодії та культурного розвитку. Культурна трансмісія, яка полягає у передачі знань, ідей, вірувань та поведінкових ознак між групами та популяціями, є невід'ємною складовою соціального життя сучасних людей.

              Деякі вчені вбачають у цьому причину еволюційної успішності виду Homo sapiens і вважають, що поширення культурних знань почалося приблизно 70 тис. років тому, коли сучасні люди почали ширитися світом. Однак поки що невідомо, чи не з'явилася ця риса ще раніше в інших людей. Вивченням цього питання і зайнялися науковці Лейденського університету та Технічного університету Ейндговена.

Яке дослідження вони провели.

              Вчені провели огляд археологічних даних про використання вогню серед наявної наукової літератури за останні десятиліття. Вони переглядали інформацію, що стосується розкопок у різних локаціях по всьому світі: Європі, Ізраїлі, Азії, північній Африці. Особливу увагу вони звертали на відмінності в кількості свідчень, що датуються до та після відмітки 400 тис. років тому. Ними можна вважати залишки вугілля, обвуглені кістки, які могли залишитися після приготування їжі, або ж каміння та інші об'єкти зі слідами впливу високої температури.

              Докази використання вогню людьми, старші за 400 тис. років, виявилися дуже рідкісними. Однак велика кількість археологічних знахідок вказують на "вибухове" поширення використання вогню серед різних віддалених популяцій після цієї точки на часовій шкалі. Причому це відбувалося протягом відносно короткого періоду, приблизно в 50 тис. років.

Що це означає.

              Можливим поясненням дивного спостереження є те, що різні людські угрупування незалежно одне від одного зрозуміли, як розводити вогонь. Проте коротке часове вікно, під час якого навичка поширилася, вказує радше на те, що угрупування людей навчалися користуватися вогнем одне від одного. Ймовірно, люди різних популяцій та видів взаємодіяли достатньо тісно, щоб уможливити обмін ідеями та технологіями.

              Іншим прикладом ранньої передачі культурних знань автори називають поширення серед людських популяцій леваллуазької техніки оброблення каменю для отримання пласких кам'яних знарядь. Техніка швидко стала набувати популярності приблизно через 100 тис. років після освоєння вогню, і її використовували різні угрупування людей, зокрема поміж ранніх неандертальців та Hоmo sapiens, навіть у віддалених локаціях, як-от у Європі, західній Азії та Африці. Вона забезпечувала кращий контроль над формою кінцевого виробу, тому мала велике значення в культурній еволюції древніх людей. Водночас такий спосіб оброблення каменю помітно складніший за попередні варіанти, тому вчені припускають, що освоїти її можна було лише протягом тривалої та близької взаємодії з носієм знань через активні його інструкції.

              Таким чином, науковці допускають думку про те, що не 70, а вже 400 тис. років тому різні людські популяції могли демонструвати достатню толерантність одне до одного для тісної взаємодії. На їхню думку, використання вогню є найдавнішим свідченням про поширення культурного знання. Це означає, що складні соціальні мережі, передача технологій та поведінки, які ми звикли вважати винятковою рисою Hоmo sapiens, могли існувати ще до появи сучасної людини.

              Водночас автори не виключають, що їхній висновок може бути передчасним, і сподіваються, що їхня робота спонукатиме інших вчених також досліджувати це питання.

Обмін перемін за вимін

Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів
Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів
Сьогоднішній обмін утримуваними особами відрізняється від всіх попередніх, навіть останніх трьох. Тільки мало хто з громадськості звернув увагу на те, що відбулося насправді.

Глава ГО «ГРУПА ПАТРІОТ» Олег Котенко займався обмінами полонених від самого початку російсько-української війни, тож знає про те, як що відбувається та яким чином не з чиїхось слів, а з власного досвіду. Від підготовки списків утримуваних до перемовин з ворогом у 2014-2016 роках. Тож зараз має бачення того, що було раніше, і може порівняти з тим, що сталося сьогодні.

Сьогодні він давав інтерв’ю в ефірі «24 каналу».

Олег Котенко: Це найбільш неякісний з усіх попередніх обмінів

За словами Котенка, вперше відбувся обмін на умовах ОРДЛО і без конкретної участі Росії, як країни-агресора. При цьому Україна була вимушена погодитись з цими умовами.

По-перше, Росія взагалі цього разу не мала відношення до погодження списків і виступила як спостерігач. Вона передала «пальму першості» в руки своїх маріонеток і де-факто відійшла в сторону, тим самим демонструючи, що «вона тут ні до чого», не є стороною конфлікту, а Україна домовляється з бойовиками сама через прямі переговори та погодження. Тобто сценарій саме прямих перемовин та усунення Росії почав діяти вже у такому контексті.

Також про неякісність обміну свідчить те, що Україна взагалі не могла забрати тих, кого хотіла б забрати, а забрала лише тих, кого запропонували забрати російські найманці. 2 тижні тому представники ОРДЛО виклали список тих, кого готові віддати Україні у загальний доступ, тож щось змінити українська сторона апріорі вже не могла. Більш того, не могла й відмовитися від нав’язаної схеми, хто б у цих списках не був. «Всі вони громадяни України», як сказав Єрмак.

Крім того, варто враховувати й інший аспект – західні партнери по «нормандському формату». Вони тиснуть на Росію щодо виконання «мінських угод», а вона хоче відійти від визначення країни-агресора. Тож цього разу все дійсно пройшло майже без участі РФ, але на умовах її маріонеток «Л/ДНР».

Щодо списків, то тут варто подивитися, кого віддали та забрали. Так, серед тих, кого отримала Україна, дійсно є двоє військових. Але по всіх інших особах дуже багато питань, навіть якщо не брати до уваги поліцейського «ДНР». Майже всі – цивільні особи, які або просто висловлювали проукраїнську позицію, або взагалі не мають відношення до конфлікту навіть у власних поглядах. Вони були – їх віддали. Україна натомість віддала тих, хто вже проходив у справах за тероризм та готував теракти на мирній території.

Власне, такий обмін може свідчити лише про одне – це політична акція, яку мали зробити обидві сторони, при цьому Україна тепер зобов’язана ще й погодитись на розведення сторін через те, що це було умовою обміну від самого початку. Шантаж, який застосовує Росія, використовуючи представників створених нею угруповань.

Олег Котенко також розповів, чому, на його думку, немає українських журналістів під час обміну. Це не лише через те, щоб не бачили кого саме віддає та отримує Україна, тому що цю інформацію все одно сховати не вийде. За його словами – це умова Росії, яка хоче мати першість у висвітленні подій. Російські ЗМІ працюють і першими показують те, що відбувається, але з використанням потрібних для них посилів. При цьому сепаратистськими та російськими ресурсами доводиться користуватися українським, щоб потім подавати новини з посиланням саме на них.

Яким може бути вихід та які умови має поставити зараз Україна, якщо вже говорити про «всіх на всіх»?

Олег Котенко вважає, що потрібно перестати робити з обмінів торги. Українська сторона повинна підняти питання іншого формату обміну в рамках «нормандської четвірки», коли між обмінами проходить не більше місяця. При цьому, не більше місяця повинні утримуватися й полонені. Спочатку, якщо вже говорять про «всіх на всіх», то спочатку потрібно зробити акцент на тих, кого утримують в полоні понад 4-5 років, а таких дуже багато. Потім звільняти тих, кого утримують менший строк. І нарешті вийти на формат, коли після затримання людину засуджують, навіть заочно, та передають іншій стороні і на це виділяється 3-4 тижні. Ось тоді дійсно буде «всіх на всіх», а люди перестануть бути розмінною монетою.

А цих яким чином виміняємо? У нас вже нікого немає?!!!

У ПОЛОНІ БОЙОВИКІВ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЩЕ БЛИЗЬКО 300 УКРАЇНЦІВ - ЛУТКОВСЬКА
30 Грудня 2019 15:41

Представник України в Тристоронній контактній групі Валерія Лутковська повідомила, що в полоні терористів залишаються ще 300 українців.

Про це повідомляє "Укрінформ".

"У нас на сьогодні є дійсне підтвердження про близько сотні осіб, які мають документи – їх родичі показують, що слідчий ізолятор приймає передачі і видає відповідні довідки… Я об’єктивно розумію, що ще близько 200 осіб там знаходяться без документів… Тому я так приблизно припускаю, що ще по 300 людям ми будемо вести переговори”, - сказала Лутковська.

Вона також зазначила, що з 300 ув’язнених приблизно 100 осіб є "підтвердженими" (у них є документи). Водночас ще близько 200 осіб знаходяться в полоні у бойовиків без документів.

Нагадаємо, 29 грудня у Майорську на Донеччині почався процес обміну полоненими "всіх на всіх".

Раніше Красногвардійський райсуд Дніпра випустив із під варти українку Дар'ю Мастікашеву, підозрювану у державній зраді, для обміну з Російською Федерацією.

Також в Одесі суд звільнив понад 10 російських терористів.

В рамках підготовки до обміну суд Харкова звільнив обвинувачуваного у потрійному вбивстві.

Крім того, виконавців теракту біля Палацу спорту у Харкові засудили на довічне і одразу звільнили.

«35 на 35»

7 вересня між Україною і Росією відбувся масштабний обмін утримуваними особами



"Українська правда" публікує списки українців, які повернулися по обміну «35 на 35».

Росії в рамках обміну було також видано 35 осіб: 11 з них були помилувані, 19-ом скасовано запобіжний захід, двоє вже перебували на волі, одного було передано російській стороні раніше.  


Списки українців:

Росія видала Україні 24 моряків, захоплених у листопаді 2018 року поблизу Керчі.

Роман Мокряк, командир МБАК «Бердянськ».
Юрій Без’язичний, моторист-електрик.
Андрій Артеменко, старший комендор.
Андрій Ейдер, комендор-сигнальник.
Богдан Головаш, випускник ІВМС.
Денис Гриценко, командир 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування.
Василь Сорока, капітан, перебував на борту МБАК «Бердянськ».
Богдан Небилиця, командир МБАК «Нікополь».
Вячеслав Зінченко, комендор-сигнальник.
Сергій Цибізов, комендор-сигнальник.
Сергій Попов, заступник командира дивізіону з електромеханічної частини – начальник електромеханічної служби 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування.
Владислав Костишин, випускник ІВМС.
Андрій Оприско, моторист-електрик МБАК «Вишгород».
Андрій Драч, капітан, перебував на борту МБАК «Нікополь».
Олег Мельничук, командир рейдового буксира «Яни Капу».
Михайло Власюк, моторист-електрик.
Віктор Беспальченко, комендор.
Володимир Терещенко, комендор.
Євгеній Семидоцький, марсовий.
Володимир Лісовий, командир 31-го дивізіону суден забезпечення.
Андрій Шевченко, головний старшина дивізіону.
Володимир Варімез, старший радіотелеграфіст НК «Сміла» 31-го дивізіону суден забезпечення.
Сергій Чуліба, командир відділення мотористів НКА «Нова Каховка», 31-го дивізіону суден забезпечення.
Юрій Будзило, командир радіотехнічного взводу управління 21-ї окремої р/т роти морського командування/
Також в списку на обмін політв'язні:

25. Олег Сенцов
26. Олександр Кольченко
27. Володимир Балух
28. Роман Сущенко
29. Микола Карпюк
30. Станіслав Клих
31. Павло Гриб
32. Євген Панов
33. Артур Панов
34. Едем Бекіров
35. Олексій Сизонович

Пізніше в Офісі президента підтвердили список українців, що повернулися додому. Також став відомий список 35 росіян на обмін.

24 українські моряки були захоплені Росією 25 листопада 2018 року у Керченській протоці. Тоді російські військові обстріляли і захопили українські катери "Бердянськ" та "Нікополь", а також буксир "Яни Капу" з екіпажами, які прямували з Одеси до Маріуполя. Троє українських моряків під час атаки росіян зазнали поранень. Окупаційні "суди" у Криму заарештували 24 українських військових, їх було перевезено до російського СІЗО "Лефортово". Полоненим українцям пред'явили звинувачення за ч.3 ст.322 КК Росії (незаконне перетинання кордону). До цього часу в Росії тривали суди.

Олег Сенцов і Олександр Кольченко були затримані у Криму 10 травня 2014 року за звинуваченням у підготовці терактів. Українці категорично відкинули усі звинувачення. Кольченка засудили до 10 років позбавлення волі, Сенцова – до 20. У травні 2018 року Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити всіх політичних в'язнів Кремля. Він відмовлявся від прийому їжі 145 днів і заявив про припинення голодування з 6 жовтня через загрозу примусового годування. Для відбування строку його відправили до колонії в місті Лабитнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

Кольченка утримували у виправній колонії №6 у російському місті Копейськ.

У січні 2019 року Європейський суд з прав людини повернув пріоритетний порядок розгляду справи українських політв'язнів Сенцова і Кольченка.

Володимира Балуха ФСБ Росії затримала 8 грудня 2016 року. ФСБ стверджувало, що знайшли на горищі його будинку 90 патронів і кілька тротилових шашок. 4 серпня 2017 ороку Роздольненський райсуд в Криму засудив Балуха до 3 років і 7 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів за обвинуваченням у незаконному зберіганні боєприпасів. В кінці серпня 2017 року стало відомо, що проти Балуха порушили нову кримінальну справу – нібито за побиття начальника ізолятора.  5 липня 2018 року суд визнав Балуха винним у нібито побитті начальника ізолятора тимчасового тримання і засудив до 5 років позбавлення волі і штрафу 10 тисяч рублів (за сукупністю двох справ).

Роман Сущенко - власний кореспондент "Укрінформу" у Франції, якого затримали 30 вересня 2016 року у Москві, куди він прибув з приватною поїздкою. Росія звинуватила його у шпигунстві. 4 червня 2018 року Московський міський суд визнав українського журналіста винним і призначив покарання у вигляді 12 років колонії суворого режиму. Сущенко провину не визнав. У 2019 році Сущенко начебто підписав документи на "згоду відбувати термін покарання" в Україні.

Миколу Карпюка та Станіслава Клиха засудили в Росії у 2016 році до 22,5 і 20 років відповідно за звинуваченням у вбивствах російських громадян у Чечні в 1990-ті. У суді обидва заявили, що свідчення в них вибивали під тортурами і погрозами розправи над сім'єю, свою провину не визнали. Клих відбував термін у Челябінській області, Карпюк – у Володимирській області РФ.

Українського студента Павла Гриба росіяни викрали 24 серпня 2017 року на території Білорусі. Юному українцю, хворому на портальну гіпертензією, інкримінували "схиляння до теракту". За версією звинувачення, Гриб під тиском Стефана Капіноса схиляв російську школярку Тетяну Єршову з Сочі виготовити та підірвати вибухівку. Гриб не визнав звинувачень, називаючи справу сфабрикованою. 22 березня його засудили до 6 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму. Гриб оголошував голодування. Перед вироком політв'язень виступив з останнім словом у суді, не визнав звинувачень і назвав представників ФСБ "бандитами і вбивцями". Гриб потребує медичної допомоги.

Євген Панов був затриманий у серпні 2016 року в окупованому Криму як «український диверсант», що готував теракт. 25 жовтня Верховний суд Росії визнав законним вирок Панову, засудженому до восьми років колонії суворого режиму. На початка 2019 року Панова перевезли в колонію Омська, відому своїми тортурами.

Артур Панов був затриманий на території Росії у грудні 2015 року. Його звинуватили в підготовці теракту в Ростові-на-Дону терористичний акт за допомогою саморобного вибухового пристрою. Громадянин України в домашніх умовах нібито виготовив і зберігав вибухові речовини і пристрої. Також він начебто схилив місцевого жителя до участі в диверсії.

5 квітня 2018 року Панова засудили до 8 років ув'язнення в Кемеровській колонії №22.

Едема Бекірова окупанти затримали на адмінкордоні з Кримом 12 грудня 2018 року. Його утримвали у Сімферопольському СІЗО у справі про "зберігання і передачу вибухонебезпечних речовин і патронів". У Бекірова 1 група інвалідності, він страждає від декількох важких хвороб. 27 серпня 2019 року Центральний районний суд Сімферополя відпустив Бекірова із СІЗО під зобов'язання явки в суд.

Олексій Сизонович за версією російської сторони був затриманий у вересні 2016 року під час нібито незаконного перетину кордону. Сизоновичу 61 рік, він пенсіонер і має проблеми зі здоров'ям. Крім звинувачення в підготовці терактів в Ростовській області, за версією російських слідчих, до цього він нібито підривав поїзди на території Луганської області, контрольованої бойовиками ОРЛО, був схоплений там бойовиками, а через місяць його затримали російські прикордонники.  31 липня 2017 року Російський суд засудив Сизоновича до 12 років позбавлення волі.



За даними джерел УП, наближених до процесу обміну, у списках росіян - 35 осіб, 11 з них були помилувані, 19-ом скасовано запобіжний захід, двоє вже перебували на волі, одного було передано російській стороні раніше. 

Володимир Цемах
Кирило Вишинський 
Віктор Агєєв, 13.09.1995
Олександр Баранов, 11.08.1983
Аслан Басханов , 06.04.1966
Олена Бобова, 26.04.1972
Андрій Васьковський, 25.12.1991
Руслан Гаджиєв, 10.02.1973
Володимир Галичий, 18.01.1948
Сергій Гнатьєв, 13.04.1988
Ганна Дубенко, 18.08.1982
Станіслав Єжов, 22.06.1978
Аркадій Жидких, 19.11.1967
Ігор Кімаковській, 28.04.1972
Ольга Коваліс, 07.08.1968
Сергій Коверник, 16.02.1978
Дмитро Кореновський, 18.03.1972
Андрій Костенко, 18.09.1984
Олексій Лазаренко, 13.10.1985
Сергій Лазарєв, 07.05.1957
Юрій Ломако, 04.02.1961
Петро Мельничук, 12.07.1972
Євгеній Мефедов, 22.05.1983
Максим Одинцов, 25.04.1983
Юлія Просолова, 13.07.1988
Олександр Ракущин, 19.03.1963
Антоніна Родіонова, 06.09.1969
Олександр Саттаров, 28.12.1980
Олексій Сєдіков, 10.10.1979
Тарас Синичак, 24.06.1977
Олександр Тарасенко, 10.07.1970
Андрій Третяков, 18.10.1973
Віктор Федоров, 18.07.1969
Денис Хитров, 28.04.1977
Павло Черних, 04.08.1975.  
У свою чергу Валентин Рибін, адвокат громадян РФ, які утримувалися в Україні, повідомив, що літак з росіянами відлітає без Руслана Гаджиєва, який значиться у списках на обмін.

Чому не визволяємо Військовополонених?


Ось і сталося… Довгожданий обмін, хоча і не зовсім рівноцінно-повноцінний, пройшов.
І це вже є добре для близьких людей, які багато місяців чекали цієї миті…. Поздоровляємо їх!

Але, знову таки – легенький шлейф недовіри до цієї загалом позитивної дії – залишається.
Перше – слово "заручники", химерне слово яке ріже слух. І друге – хто курував організацію цього обміну.
До того ж не зрозуміло – чому нічого не чути про обмін наших Військовополонених?
Чомусь міняють тільки якихось "заручників"? По всім каналам – всюди мова тільки про них?

Хто ці "заручники"? Яким чином вони попали в цю категорію і в списки на обмін?
Стоп, сам собі думаю – щось тут таки з цим обміном не так)))
Бо, як обмовилася на камеру Наталя, дівчина, яка зустрічає свого нареченого хлопця – "він там бомжував по Донецьку"…

Виникає логічне питання – хіба міг би хто небудь з реальних воїнів, героїв-патріотів довгі місяці безкарно бомжувати по Донецьку в ранзі "заручника"?
Може ж бути таке, що донецькі гебешні карателі частину "заручників" наловили в кущах та й виставили їх на обмін з Україною?



Як мені здається реальних героїв, даунбаські бандити або вже замучили, або ніколи не віддадуть Україні!
Ніколи добровільно вони не віддадуть істинних українських патріотів.. Ні-ко-ли!

Напевне, всім зрозуміло те, що донецькими маріонетками керує російське ФСБ і вони лише з дозволу кремлівського тирана, можуть зіграти виставу під іменем "обмін" …
Професійно підготувати такий обмін і під фанфари, віддати тільки тих, кого вже зламали і хто вже не становить для них загрози. Або ж кого завербували і засилають як агентуру…

Мені оце дійство нагадує обмін двох реальних російських військовослужбовців на одну троянську кобилу, та опісля ще й помпезну нагороду її "героєм України")))
Або розпіарене до небес повернення до України завербованого ФСБ полковника-зрадника Безязикова.
Хвала небесам – в нашого президента тоді дістало розуму не нагороджувати його героем України)))
І зараз, навіть заради святкового грандіозного піару не рекомендую гаранту нагороджувати нікого з "заручників"...
Бо все можливо))))

Зі… залишається одне, на мій погляд дуже важливе питання – чому ми міняємо тільки якихось "заручників"?

Чому не визволяємо з ворожого полону своїх героїв - ВІЙСЬКОВО-ПОЛОНЕНИХ?

27.12.17р

Yeloha - партнерська мережа для обміну сонячною енергією

Yeloha партнерская сеть для обмена солнечной энергии: Солнечная энергия, солнечные фермы, модули, панели, батареи
 
Ізраїльський стартап Yeloha пропонує простий спосіб отримання сонячної енергії для Вашого будинку шляхом обміну енергією з тими, хто вже встановив сонячні панелі. Для учасників мережі сонячні батареї встановлюються безкоштовно.
Більшість людей не може встановити собі сонячні панелі в основному тому, що це все ще занадто дорого і складно. І викласти кілька десятків тисяч доларів за установку сонячних батарей у себе на даху може далеко не кожен. В основному це роблять власники будинків, віддалених від ліній електропередач, яким однаково куди інвестувати -  в прокладку проводів або сонячних панелей.
 
Є люди, які об'єднуються в групи, кооперативи, для того, щоб зробити своє селище або містечко автономним, особливо це популярно в острівних країнах, типу Данії, або в екопоселеннях. Тут створюють велику сонячну систему і потім викуповують у неї електроенергію, таким чином повертаючи вкладені інвестиції.
 
Але ізраїльський проект Yeloha запропонував більш просту однорангову модель для тих, хто хоче отримувати чисту сонячну енергію. Учасники можуть купувати її у тих, хто вже встановив сонячні батареї і має надлишки енергії.
 
Таким чином, Yeloha пропонує альтернативу зеленому тарифу, за яким держава зобов'язує енергетичні компанії викуповувати надлишки сонячної енергії у всіх домовласників. Це ринок без посередників.
Кожен, хто встановить сонячну батарею може стати постачальником енергії для інших учасників партнерської мережі і навпаки. Більше того, кожен учасник партнерської мережі, дах якого знаходиться на сонячній стороні і підходить для установки сонячних панелей, отримує їх безкоштовно! В обмін на те, що він буде роздавати сонячну енергію іншим учасникам мережі. Сам же він буде споживати енергію з 25-30% знижкою, отримуючи кредитні бали від мережі.
 
Таким чином учасники мережі скорочують свої витрати на комунальні платежі, обмінюючись сонячною енергією.
 
Зараз проект Yeloha отримав 3,5 $ млн венчурних інвестицій на розвиток сонячної мережі в США, де житловий ринок сонячної енергії росте не по днях, а по годинах завдяки таким компаніям, як SolarCity. Поки ця можливість доступна в штаті Массачусетс, де партнерська мережа розвивається тільки за запрошеннями, але дуже скоро проект планує роботу і в інших місцях.
 
Всі умови і переваги участі в такій партнерської мережі ви можете почитати на сайті Yeloha. Цей проект можна віднести до скарбнички проектів спільного споживання.


Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/ts%D1%96kavinki/tekhnolog%D1%96chn%D1%96-novinki/yeloha-partnerska-merezha-dlya-obminu-sonyachnoyu-energijeyu/

У Кремлі Савченко хочуть обміняти


ТРИМАЄМО КУЛАКИ ЗА НАШУ НАДЮ!!!
.....................................................................................................................
Віра Савченко:
Надя оголосила голодування через те, що іі не лікують. За словами іі адвлката Ільі Новікова. Всі ті ліки які іі ЛОР з Украіни, Драгомирик Юрій Валерійович, написав і розписав, що за чим приймати, чим лікуватись, ій в СІЗО НЕ ПЕРЕДАЛИ! Суки!

Російська влада торгується з Україною про обмін ув'язненого депутата Надії Савченко.

Про це в інтерв'ю журналісту Телеканалу новин "24" Роману Кравцю заявив адвокат Надії Савченко Марк Фейгін.

"Для кремлівського керівництва Савченко - це великий головний біль, вона предмет безсумнівних терзань, так би мовити, "а що з нею робити?", - зауважив адвокат.

"А все просто вони (російська влада) хочуть знайти вигідний спосіб, щоб її позбутися, але не вигідний спосіб для України, тим більше незаконний спосіб. Закон тут взагалі в стороні", - сказав Фейгін. 

"Я думаю, що йде якийсь торг, негласний-непоказний. Цей торг йде ведеться навколо питання "на що її обміняти", - наголосив адвокат. 

За словами Фейгіна, адвокати володіють документами, отримані від СБУ і слідства в Україні, які підтверджують невинуватість Савченко. 

"З документів видно, що вона вже перебувала в полоні, коли загинули журналісти Волошин і Карнелюк. Питається тоді - а чому її тоді тримають? Процесуально вона не винна", - обурюється він. 

"Про що це свідчить? По-перше, про відсутність правосуддя в РФ, це банально, але це так. По-друге, що рішення на самому верху ще не знайдено. А тут по політичних справах завжди попереду йде політичне рішення на самому верху. Цього поки немає", - додав Фейгін.

     Джерело:  Телеканал новин "24"