хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «полон»

Тайра повернулася з полону....

     


Поки що я не буду постити селфі.Вибачте.
Моя вага на тепер близько 50 кг.
Я занадто виснажена і виглядаю жахливо. 
[ Читати далі ]

Катерина, яку частіше називають Пташкою, опинилася у полоні....

  


Уродженка Тернопільщини Катерина, яку останнім часом частіше називають Пташкою, опинилася в російському полоні разом з усіма вояками Азовсталі...
[ Читати далі ]

Державу знищують "бесполезные идиоты"…

Інколи нашим політикам, цим офіційним "бесполезным идиотам", треба слідкувати за своїми висловами на камеру. Бо такі "откровення", можуть негативно вплинути на долю тих заручників, яких ці трепачі нібито хочуть визволити з ворожого полону.

Послухаєш як професійний лицемір кукурікає, або якась дурепа кумкає – і хочеться жбурнути їм в лич каменюку…

Приклад – пусті теревені однієї балакучої "головихи".
Як же вона задовбала своїми патяканням про обмін заручників! 
Невже в тебе не достає розуму робити справу мовчки і не афішувати таких дій?
Ти спочатку хоч когось поміняй і тільки тоді чеши свого дурного язика на прес-конференціях…




Здається, наші хлопці-заручники будуть вічно знаходитися в полоні ворога, поки отакі дамочки будуть швендяти по пресконференціях. 
Бо їх цікавить тривалість процесу, а не його результат…


зі… треба терміново передавати процес обміну заручників тим, хто жив в окопах, нюхав порох та бачив кров!

віршування в окупації

28. спотворення свят.

в золотому кухлику золоте вино
в золотих промінчиках сонце у вікно
в синє небо хмарками білі вензеля
світлим снігом - сліпить аж! - вкрилася земля
від морозу схована тихо на вікні
рудобіла кішечка муркає у сні
в сухозлотах в іграшках - диво над усі! -
строями ялинонька краля у красі
і спокійно затишно на душі мені
вірю і не віриться що у цій війні
я заручник в"язень я в стійлі бандюка
москаля загарбника паранойїка... -
враз помітив грати я на своїм вікні
що у небі синьому чорні вензеля
стогне понівечена батьківська земля
що нафантазована кішка на вікні
як і та ялинонька й іграшки святні -
виплеснув вино те у раковину я
матюкнувся в день цей
- ...тьфу! чисто мервіЯ!.. -
і налив у чарочку оковитої
- ...з новим роком, в"язенцю... -
пошепки в пітьмі
привітав себе й також
місто у тюрмі...

____
мервіЯ (від мерва) - паскудство, мерзенність

Забуті битви 41-го

Радянський Союз створив чимало термінів, які не мають аналогів у світі. В країнах Європи нереально замовчати подію, в якій загинуло та було покалічено кілька десятків тисяч власних співгромадян

Оцінки події можуть бути різними. Не про всі події нащадкам загиблих буде хотітися згадувати у майбутньому. Але подія все одне буде відома широкому загалу. Незалежно від волі і задумів командування, пам’ять про солдат які загинули у бою за свою батьківщину зі зброєю в руках, мусить бути вшановані. Це – норма.

Інша річ -  Радянський Союз. Радянська пропаганда, яка постійно мусила демонструвати переваги соціалістичної системи над усіма іншими, концентрувалася виключно на успішних битвах. На тих, де було здобуто перемогу, або принаймні завдано відчутних втрат противникові. Саме тому в Радянському Союзі появилися такі терміни як «непопулярна війна» та «непопулярна битва». У 1941-1942 роках Червона армія зазнала низки шалених поразок, цілком порівняних з поразкою німців під Сталінградом. Характер і втрати у тих битвах ставили перед радянським урядом аж надто багато запитань. І тому їх було вирішено забути – не писати про них у пресі, не знімати у фільмах, не змальовувати в художній літературі. 40 років СРСР з помпою святкував День Перемоги, а в той час в далеких лісових хащах тихо гнили залишки радянських солдат, які на своє горе чесно й сумлінно виконали свій обов’язок у «непопулярній битві». Про «забуті битви» знало тільки вузьке коло фахівців та окремі ентузіасти-добровольці.  Тиждень підготував добірку таких «забутих битв» на території України у 1941-1942 р.

Sympathy for the Hard of Hearing - Gary Brooker

Sympathy for the Hard of Hearing
      Співчуття туговухим

Автор - Gary Brooker

Called up to Camberley* in '39
        Призваний у Кемберлі* в 39-му році,
To play his part on the French front line
        щоб виконати місію на французькому фронті.
He was full of hope, overflowing with tears
        Серце повне надій, а в очах повінь сліз,
He'd been on the earth barely nineteen years
        адже щойно він побачив свій 19-ий рік,
but he was willing
        але взяв себе в руки.

Sailed across the Channel for to meet his foe
      Щоб зупинити ворога, він переплив Ла-Манш.
Marched from Le Havre to Forge-les-Eaux
      Від порта Гавр до Форж-лез-О - блискавичний марш,
There were sounds of battle that assailed his ears
      тут битви грім назавжди полонив його слух.
They moved that night with the taste of fear
      У ту ніч не зникав присмак страху з губ
to the killing
      по дорозі на бійню...

Got dug down in Deauville
      Окопався неподалік від Довіля.
His young life on the line
      Поставлено у чергу його молоде життя...
Had time to think about her
      У хвилини спокою він думав про неї -
His first love he'd left behind
      своє перше кохання, яке залишив десь позаду...

The battle lost
      Нищівний розгром,
at heavy cost
      величезні втрати
To life and limb
      вбитих і понівечених тіл,
but not for him
      та його доля інша -
he was caught
      був схоплений...
and marched away
      Відправлений геть,
to darker days
      у найчорніші свої дні,
a prisoner
      невільник...
He walked to Poland
      Дістався Польщі
with thousands of others
      з тисячами інших.
Their common plight
      Їх спільна скрута
would make them brothers
      сприяла їхньому братанню
For years of cold and fear
      на всі роки холоду, жаху
and lonely tears
      та гірких сліз...
for four long years
      На ті чотири довгих роки...
The Allies came
      Прийшли союзники,
 
to liberate
      принесли звільнення.
They found him in rags
      Вони знайшли його у лахмітті,
In a pitiful state
      в жалюгідному стані,
But alive
      але живого...
Taken at the very start
      А хтось, втративши свободу на самому початку життя,
Not freed until the last
      так і помер у полоні...
Lest we forget the sacrifice
      Тож не забудьмо, яку жертву
That young men make for what seems right
      ті молоді люди принесли заради праведної справи
We lose them
      Ми втрачаємо їх,
confuse them
      турбуємо їх,
abuse them
      принижуємо їх...

Young rose waiting on the English shore
      Юна квітка чекає на англійському березі,
To hold her boy, now a man of twenty-four
      її руки-віти прагнуть оповити стан її хлопця,
      а нині 24-річного чоловіка...

Hard of hearing, no feeling
      А ми... Що ми знаємо про страждання і зцілення?
What do we know of pain and healing?
      Туговухі, товстошкірі,
Hard of hearing...
      глухі, нечутливі...
hard of hearing...

Слухати пісню

*Camberley - містечко, де знаходиться відомий військовий коледж