Львів'яни традиційно вшановували пам'ять Степана Бандери у його день народження – 1 січня. До пам'ятника діячеві прийшли також нардепи та керівники міста та області.

Джерело:

Шлях до розв’язання війни був відкритий Пактом Молотова – Ріббентропа 23 серпня 1939 року. Згідно з невід’ємною частиною пакту - таємним протоколом до нього - нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Унаслідок цих домовленостей Третій Рейх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

У Другій світовій війні взяли участь більше ніж 80 % людства, бойові дії відбувалися на території та за участю 2/3 держав, що тоді існували. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії.

До воюючих армій було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення становлять від 50 до 85 мільйонів осіб. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також уперше та востаннє використана атомна зброя.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси та вбивати інших українців. На території України одразу велося кілька воєн, що були частиною Другої світової війни та які вона спровокувала:

• німецько-польська війна 1939-1945 рр. – спочатку відкрита фронтова, а після падіння Польщі – підпільна.

• німецько-радянська 1941-1945 рр., відкрита та підпільна, потім знову відкрита фронтова.

• німецько-українська 1941-1944 – підпільна.

• маловідома польсько-українська війна (1942-1947) – підпільна.

• радянсько-українська (1939-1954), найтриваліша із цих воєн – підпільна, початком якої стали антирадянські виступи часів першої радянської окупації, а завершенням — розгром підпілля та захоплення його останнього керівника.

• Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб);

• Польщі (120 тисяч);

• СРСР (більше ніж 7 мільйонів);

• США (80 тисяч);

• Франції (6 тисяч);

• визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА).

Більш ніж 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та союзницькими медалями та орденами. Більше ніж 2 тисячі стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі. Ас союзної авіації чернігівчанин Іван Кожедуб – тричі.

За визволення Дніпропетровської області Золоту Зірку отримали 586 осіб. За всю війну тільки на київському напрямку звання Героя Радянського Союзу отримали приблизно на 20 воїнів більше. Під час всіх інших битв їх було значно менше. Наприклад, в битві за Москву - 110 (з них двоє дніпропетровчан), Сталінград - 126 (3), на Курській дузі - 176 (3).

Про запеклість боїв говорить і те, що на території області четверо бійців закрили амбразури свої тілом, але всі вони родом з інших місць. Навічно залишилися на Дніпропетровщині 93 тис. воїнів-захисників.

На Дніпропетровщині 22 повних кавалерів ордена Слави. Більше тільки у вихідців з Орловської області - 23.

Всього за роки війни звання Героїв Радянського Союзу отримав 181 уродженець Дніпропетровщини. З них п'ятеро удостоєні цього звання двічі. З 99 Героїв Радянського Союзу, які закрили своїм тілом амбразури, - четверо з Дніпропетровщини. Один з них, Олександр Матросов першим згідно з наказом Головнокомандувача занесений в списки своєї частини навічно...

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років.

За повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.

Українці вистояли у м’ясорубці Другої світової. Відродили економіку та промисловість. Відродилася Нація. Але День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу Другої світової війни та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично й безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Саме тому Україна обрала європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову» замість екзальтованої маніпуляції під гаслом «Можєм повторіть».

Нажаль – історія повторюється. Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць нашого народу, наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

Дніпропетровщина доказала свою вірність Україні у буремних подіях зими 2013-2014 років. Події Революції гідності в Дніпрі на Європейській площі, біля пам’ятника Чкалову та Дніпро-Арени довели, що Дніпро – це Україна.

Герої Дніпра і сьогодні стоять на захисті національних інтересів та цілісності Держави Україна. Тисячі дніпропетровчан боронять країну від загарбника. Близько 600 мешканців Дніпропетровської області віддали своє життя на Сході України заради перемоги над путінськими окупантами. Та перемога над ворогом, як і в роки Другої світової, кується не тільки на фронті. Без міцного тилу, без постійної підтримки громадянами України демократичних цінностей на місцях, повна тотальна перемога над ворогом не можлива. Дніпру є чим пишатися. Десятки громадських організацій та тисячі патріотів Дніпропетровщини стоять на захисті досягнень Революції Гідності та не дають підняти голову внутрішнім ворогам України. Серед таких патріотів – представники ДОГО «Ініціативний форум Придніпров’я», які разом з представниками ГО «АРДІС» організували та провели патріотичний захід «Путін=Гітлер» у Дніпрі.

Сьогодні, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, ми повинні ще раз нагадати Путіну, дії якого все більше нагадують дії божевільного диктатора Гітлера, про недопустимість подальших спроб, спрямованих на порушення територіальної цілісності суверенної України. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х напередодні глобального конфлікту. Але Путіну варто пам’ятати, чим закінчилася кривава історія його історичного прототипу. Історія циклічна. І справедлива. Тому беззаперечно «ВОРОГ БУДЕ РОЗБИТИЙ!» і «ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ!» Бо, за нами – ПРАВДА!

В цей День ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні.

Вічна пам'ять загиблим.

Честь і слава живим героям!

https://censor.net/ru/blogs/3272977/putn_tse_gtler_suchasnost

Президент Петро Порошенко наголошує, що мова є тим важливим фактором, який об’єднує українське суспільство. «Найважливіший фактор єдності складає наша українська мова», - сказав Глава держави під час спілкування з мешканцями міста Здолбунів та Здолбунівського району на Рівненщині.

Петро Порошенко нагадав, що останнім часом реалізовується низка заходів, спрямованих не лише на підтримку української мови, а й на розвиток, виробництво україномовного друкованого, аудіо- та відеопродукту. Зокрема, сформована цілісна і ефективна політика розвитку української книги, українського кіно, української музики. «Як я вже казав – нарешті з’явився український медійний простір, україномовний», - зазначив Президент.

Він зауважив, що вже є плоди такої роботи: «Нам завжди казали, що ми не здатні конкурувати з російськими книгарнями. В українських книгарнях зараз нарешті з’явилося багато видань українською мовою. Чому? Бо їх почали купувати, а російськомовні – припинили. І ніхто нікого за вуха не тягне».

«Змінилася нація, змінилася країна і кожен з вас це відчуває. І сьогодні україномовні книжки та брошури становлять майже 78% від загального обсягу. Російськомовні знаєте скільки? 15%... Завжди вони (російськомовні книжки - ред.) перевищували. Ми жили як колонія в окупації», - додав він.

Також нарешті запрацював закон, який зазнавав критики – про запровадження мовних квот на радіо та телебаченні. «Кажуть – як квоти? Є ж свобода слова, є свобода говорити будь-якою мовою. Говорити – так, але інформаційний простір заповнювати – друзі мої, українською мовою. Чому? Бо так передбачено ліцензією. Не хочете? Їдьте у Росію і спілкуйтеся російською. Ніхто вам не забороняє», - наголосив Президент.

«І тут у побуті спілкуйтеся хоч румунською, хоч російською, хоч кримськотатарською. Я буду вітати, якщо ви навіть англійською будете спілкуватися. Це теж буде непогано. Але якщо ви на державній службі, якщо ви спілкуєтеся у ЗМІ – вивчіть українську», - також підкреслив він.

За словами Петра Порошенка, згідно з останніми даними моніторингу зросла кількість україномовних повідомлень, пісень. «Я вже сказав, що це 55%. На регіональних радіостанціях це поки що складає 48% - і там підтягнемо. Ми ніколи більше не повернемося до цифри 2013 року. Ніколи більше не буде так, що українська мова буде 5% (ефірного часу – ред.), а російська – 51%», - акцентував Глава держави.

Крім того, набагато помітнішим стає український продукт на телебаченні. Також за даними моніторингу ефіру загальнонаціональних мовників у 2018 році в середньому частка програм українського виробництва складала вже 79%. На місцевому та регіональному рівні фактична частка програм новин державною мовою сьогодні складає 99%, а у Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій областях ця цифра дорівнює 100%, зазначив Петро Порошенко.

Крім того, з’явилися українські серіали, власні музичні шоу. Розвитку цього напрямку теж сприяли законодавчі вимоги та позиція глядачів, які змушують національний продукт все більше і більше звучати українською, підкреслив Президент.

«Відроджується українське кіно, знімаються фільми, серіали українською мовою. Нарешті знімаються серіали про героїв АТО. Нарешті знімається фільм про кіборгів, про Донецький аеропорт, про українських добровольців. Ще два-три роки тому цього не було», - також сказав він, зауваживши, що це стало можливим завдяки фінансовій підтримці держави, талановитим українським митцям, режисерам, акторам, які отримали можливість для реалізації свого творчого потенціалу.

Петро Порошенко підкреслив, що особливі зусилля держава і влада докладатиме для створення патріотичного кіно, а не «мильних опер». За словами Глави держави, 69 кінопроектів патріотичного спрямування, які пройшли конкурсний відбір, вже отримують зараз державну фінансову допомогу.

«Я ще раз наголошую – за останні чотири роки українська мова і українська культура зайняли належне місце в серцях українців і в просторі навколо нас», - резюмував Президент.