хочу сюда!
 

Алинка

26 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 25-37 лет

Заметки с меткой «україна»

Степан Бандера. Україна між червоним і чорним

UA:Перший
Опубліковано 5 січ. 2015 р.

Про передісторію створення, мету документального фільму "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним" розкаже автор і режисер Ігор Піддубний.
А також про суперечливу постать Степана Бандери, бандерофобію та розвінчування міфів, які так наполегливо нав'язує російська пропаганда, говоритимуть доктор психологічних наук Нігора Хазратова та кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру дослідження матеріалів з історії визвольного руху Олександр Іщук.





Хто такий Степан Бандера і за що він боровся?

Хто такий Степан Бандера і за що він боровся?



Опубліковано 7 лют. 2014 р.
ПІДПИСАТИСЯ 1,2 ТИС.
Час шанувати і вчитися "Твій справжній друг на шляху, з якого нема сходу..." (З листа С.Бандери до М.Климишина) В революційний час постаті революціонерів привертають особливу увагу. Особливо, якщо раніше їхня діяльність, замовчувалася, або перекручувалась. 7 лютого в Сумах відбувся відкрита лекція члена Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадія Іванущенка, присвячений Степанові Бандері - одному з тих, чиє життя припало на найскладніший період ХХ століття, чий приклад та ідеї досі впливають на українців у їх прагненні стати вільною, самодостатньою нацією... На це обговорення, яке проходило невдовзі після відзначення 105 річниці з дня народження провідника ОУН, зібралися науковці, громадські діячі, просто небайдужі люди. Геннадій Іванущенко поділився своїми враженнями від роботи з особистими документами Степана Бандери, які він знайшов у зарубіжних архівах. Днями пан Геннадій повернувся з майже 8-місячного відрядження до США і Канади, де працював в українських архівах для проекту ЦДВР - Електронний архів визвольного руху (www.avr.org.ua). В українській історичній науці, починаючи з середини і другої половини ХІХ ст., склалася традиція персоніфікації історії, виокремлення в історичних подіях ролі і місця видатних діячів, дослідження їх життєвого шляху, - зазначив історик. Тому і в архівній справі, створення особових фондів відомих людей дозволяє поглянути на історію їх очима. Наприклад, щоб зрозуміти, як формувалися позиції політика щодо різних питань, коло політичних соратників і опонентів, друзів, - треба досліджувати рукописи його статей і виступів, листування. І, звичайно, через газетні публікації можна простежити ставлення спільноти й до нього, як до особистості і до справи, яку він репрезентує. Особливо, якщо ця справа широко відома в світі.


Степан Бандера у транскрипції Ірини Фаріон

Так цікаво слухати від колишнього провідного комуніста за СРСР п. Ірини Фаріон про ідейний націоналізм і про провідника ОУН Степана Бандеру з особливим патосом, що, звичайно, не применшує особи Бандери, але оця гастрольна експансія Фаріон ще й в США і Канаді перед старими оунівцями мене особисто веселить. Фантасмагорія, що стала реальністю. Але все одно варте уваги.


Наша Ульяна Супрун вказує правильний шлях



Велич особистості 18.10.16 Степан Бандера



І. Фаріон. Степан Бандера - практик, теоретик, містик націоналістичного руху (Аудіокнига)

Аудіокнига.UA
Опубліковано 10 квіт. 2016 р.

Лекція Ірини Фаріон, яку вона виголосила у численних містах України й Америки з нагоди столітнього ювілею Провідника. Це перший аналіз теоретичних праць Степана Бандери як яскравого представника філософії революційного ідеалізму. У своїй книзі Ірини Фаріон здійснила аналіз політичних праць у ретроспективі української революції. Все те, про що мислив Степан Бандера, означилося у чотирьох концептах сприйняття світу: Бог, Душа, Духовність, Ідея 

Читає: Ірина Фаріон


Вітання українцям від Сталоне і Арнольда з Днем вишиванки.

Слава Україні! Героям слава! Вітання українцям від Сільвестра Сталоне і Арнольда Шварценегера з Днем вишиванки.


Всесвітній день вишиванки в Раді були раді

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ В РАДІ: ЯКІ ВБРАННЯ ОБРАЛИ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ТА З ЯКИМ НАСТРОЄМ ВІДЗНАЧАЛИ 
17.05.2018 18:20
Сьогодні, 17 травня, народні депутати відгукнулися на заклик спікера і відзначили Всесвітній день вишиванки.

Народні обранці "вигуляли" свої вишиванки у Верховній Раді. Чоловіки обрали чорні і традиційні білі сорочки, а жінки здебільшого вбралися у вишиті сукні.

"Ми втомилися від агресії і скучили за посмішками. Посміхайтеся): вишиванці личить посмішка", – написала на своїй сторінці у Facebook віце-спікер ВР Ірина Геращенко. І народні обранці справді сьогодні посміхалися. Як то було, хто які вбрання обрав і з яким настроєм святкували-працювали народні обранці, дивіться на фото.



Порошенко у флешмобі до Дня вишиванки

Порошенко взяв участь у яскравому флешмобі до Дня вишиванки: фото і відео

https://24tv.ua/poroshenko_vzyav_uchast_u_yaskravomu_fleshmobi_do_dnya_vishivanki_foto_i_video_n969434



Петро Порошенко у вишиванці у Дніпрі
Порошенко виступив у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки
Флешмоб у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки
Флешмоб у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки
Флешмоб у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки
Флешмоб у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки
День вишиванки у Дніпрі
День вишиванки у Дніпрі
День вишиванки у Дніпрі
Петро Порошенко у вишиванці у Дніпрі // Укрінформ
 

Президент України Петро Порошенко 17 травня виступив з промовою у Дніпрі з нагоди Дня вишиванки, де навіть взяв участь у тематичному флешмобі.

Про це свідчить відповідне відео, опубліковане на Facebook-сторінці глави держави.

Зазначимо, що раніше у соціальній мережі президент опублікував відео про традицію вишивання у його родині.

У вишиванки від Закарпаття до Луганщини – різні орнаменти. Але вона – одна. Коли ми бачимо один одного у вишиванці – одразу ж ідентифікуємо себе як українців. Цей символ характеризує нас, як єдину націю, єдиний народ!,
– заявив у своїй Промові Порошенко.

Читайте також: День вишиванки: у яких вишиванках прийшли в Раду нардепи (яскраві фото)

Після цього учасники флешмобу підіймали над головами різнокольорові таблички, які утворювали різноманітні орнаменти. Під час цього ведучий флешмобу озвучував, якому регіону України притаманний той чи інший орнамент.

Зазначимо, що до флешмобу долучився і президент, за участю якого було створено фінальне зображення – карти України із гербом.

Усі фото: Укрінформ

https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/1274012596066463/



Українська вишиванка як світовий бренд

Як українська вишиванка підкорила світ: секрети від модного дизайнера
16:00, сьогодні
Юлія Магдич у своїй авторській вишиванці
Юлія Магдич у своїй авторській вишиванці 
 
Українська дизайнер Юлія Магдич створює українські вишиванки для половини світу – від Америки до Близького Сходу. Вона точно знає, як і чим може підкорити вишиванка, а також кого і чому у світі вона вже підкорила.

Про секрети правильної вишиванки, її довговічність, а також – який код несе у собі, та чому і як правильно носити вишиванки, Юлія розповіла сайту "24" у ексклюзивному інтерв'ю.

Довідка: Юлія Магдич у фешн-бізнесі з 19 років. Створила фактично "з нуля" повний цикл виготовлення дизайнерських вишиваних виробів – від задуму малюнку, фасону і дизайну, втілення його у виробі, і аж – до доставки кінцевому власнику. Серед зіркових клієнтів Магдич – українські співачки Джамала, Тіна Кароль, телеведуча Катерина Осадча, французька співачка Патрисія Каас. Вишивку від українського дизайнера вже носять у понад 35 країнах світу, таких як США, Мексиці, Франції, Італії, Австрії, Німеччині, Греції, Іспанії, Туреччині, Великобританії, майже всіх країнах Близького Сходу, навіть у Кот-д'Івуар. Найближча мета Юлії – зробити дизайнерські вишиванки доступними для кожного українця.

Юліє, як спеціаліст розкажіть – чим і чому українська вишиванка, зокрема Ваша, підкорила світ?

Є декілька причин. Перша – це дуже гарно. Українська вишиванка прикрасить будь-яку жінку в будь-якому куточку світу. Вишивка виступає своєрідним обрамленням обличчя. Це як з картиною: підібрав правильну раму – полотно "заграло" по-новому, неправильну – картина "загубилася". Вишиванка – це "правильна рама" для будь-якого обличчя, питання тільки у правильно підібраній комбінації кольорів.

Читайте також: День вишиванки: як український національний одяг підкорив світ

Друга причина – вишиванка дуже великий відгук отримала під час Революції гідності. Символом попередньої революції, Помаранчевої, обрали оранжевий колір. Новій революції потрібен був новий візуальний код, символ. Який колір вибрати – малиновий, рудий? Звучить абсурдно. І вишиванка якраз стала другим прапором нашого народу. Люди за кордоном на підтримку України одягали вишиванки – як свідчення, що вони з українським народом і підтримують його прагнення кращого майбутнього. Сьогодні результати Революції суперечливі, але вишиванка продовжує бути символом єдиного пориву нації, її натхненням.

І вже в цьому політичному ключі вишиванка взяла свій старт в моді. Як все відбулось. У Києві двічі на рік проходить Mercedes-benz fashion-week. Ми зібрали прес-сніданок, куди прийшли найвідоміші модні видання – vogue.com (найвпливовіший ресурс в світі моди), Vogue Italia та багато інших. Їм наші вишиванки відгукнулися. Вони казали – це щось нове, незвичайне, цього в моді раніше не було. Як Коко Шанель ввела в моду чорний колір, так само і вишиванка для модних критиків стала чимось абсолютно новим. Вони все це відзняли, опублікували, і вишиванка, як то кажуть, "пішла світом".

Але все ж популярність української вишиванки почалася з революції? Адже вишивають не тільки українці.

Політична причина популярності – це друга причина. А третя – розповідаю. Я недавно відвідувала Музей Світу у Відні, де представлені різні етнографічні експонати, з різних країн світу, навіть – череп людини (не знаю чи справжній). І що мене вразило – наші орнаменти дуже схожі на вишивки індіанців Латинської Америки, Мексики. Навіть африканські країни мають вишивки дуже схожі на українські. Я вже мовчу про слов'янські народи. І у нас виникає питання – чому наша вишиванка, а не ті ж чехи чи білоруси? Звичайно, політичний сплеск привернув увагу до України, проте, я вважаю українців найбільш творчою нацією світу. Так, інші теж мають дуже гарні вишивки, але такого розмаїття фактур, кольорів, стилів на теренах однієї країни ви більше ніде не зможете знайти. Кожен регіон, та що там, кожне село має свої, неповторні, індивідуалізовані поколіннями стиль і техніку.

Юлія Магдич
Юлія Магдич несе світу українські вишивані традиції

Як саме Ви прийшли до вишиванок, що вони стали вашим бізнесом і натхненням?

Я працюю у фешн-індустрії з 19 років. Етнографія та історія завжди були у сфері моїх інтересів з дитинства. Наша родина зі Львова, ми традиційно на всі свята вдягаємо стрій. І коли я переїхала в Київ і якось прийшла на інституську дискотеку у порваних джинсах і вишиванці – всі завмерли від подиву. Для моїх однокурсників це межувало з епатажем. А для мене це був звичний одяг.

Читайте також: Про що говорить вишиванка: орнаменти та їхні значення в інфографіці

Знаючи закони модного світу, мені було простіше створити бізнес-структуру бренду.

Думаю, що в популяризації української вишивки є велика заслуга нашої команди. Мода розвивається зверху вниз. Є люксовий сегмент, є середній сегмент, є мас-маркет-сегмент. Ми з компанією зайшли в люксовий і середній, зараз плануємо прийти і в мас-маркет. І нам було важливо вдягнути впливових блогерів, зірок, щоб популяризувати українську вишивку. І вони радо зустріли нашу ініціативу, ми їм дуже вдячні. Без їхньої допомоги вишиванка б так не вибухнула. Це було би просто символом – хтось колись вдягнув би на засідання Ради безпеки ООН, щоб підтримати Україну, і поступово б ця хвиля стихла. А треба було надати цьому бізнес-складової. І спільними зусиллями всього колективу це вдалося. Ми вже продавалися в магазинах за кордоном, коли до нас звернувся легендарний лондонський універмаг Selfridges, ми зрозуміли, що це успіх.

Щодо вишиванок – я багато вишивала сама. Вишивала моя мама – моя перша вишиванка вишита нею. Вишивала моя бабця. І коли з'явився запит у суспільстві, коли мої друзі казали – хочемо вишиванку, хочемо показати, що ми – інші, то я зробила кілька вишиванок, намалювала щось більш сучасне, це були такі сукні, кафтан-кімоно, в нових кольорах, не в традиційних молочному чи білому, а в незвичних. Люди почали носити, спрацював "сарафанний маркетинг". Ми зробили ще – знову їх розібрали. Ще – розібрали. Ми створили сторінку в Інтернеті, на яку почали підписуватися з різних країн. І сторінка почала рости. Я завжди акцентую на тому, що ми не вкладали жодного долара в рекламу. Тільки органічний трафік. Мені взагалі подобається природній бізнес, котрий іде не від пропозиції, а від попиту. Ми просто показували, що ми робимо – людям подобалось, вони нас рекламували. Якісний, правильний, креативний продукт сам себе продає.

Розкажіть детальніше про візерунки – звідки вони беруться, що символізують?

Якщо розбирати мої вишиванки – то частина узорів традиційна. Але я їх пробую подати у варіанті 3d. Наприклад, калина, дуби – одні з найтрадиційніших узорів українських. Це символи чоловічі, відображають силу. Чому ми їх вишиваємо на жіночому одязі – тому що українська жінка має міцний стрижень, так історично склалось. Українки ще за княжої доби успадковували земельні наділи, в той час як у Європі жінки не мали жодних майнових прав. Католицька церква відносно недавно визнала, що у жінок є душа. Українська жінка у нас історично наділена широкими правами.

У чому моя технологія щодо старовинних узорів – я їх розкладаю на деталі. Колекціоную старовинні вишиванки, аналізуємо з командою техніку, колористику, згодом демонструємо їх у сучасному читанні. Щоб закладений пращурами візуальний код був дуже легким для сприйняття. Ми живемо у час так званого кліпового мислення – стиснутої до мінімуму інформації та чіткої візуалізації. І я хочу, щоб картинка на сукні була максимально багата і проста.

Але в нас є і традиційні вишивки. Борщівка, наприклад. Там дрібний хрестик в чотири нитки, вишивається вона до місяця. Їх ми робимо для того, щоб зберегти традиції.

Борщівка Магдич
Традиційна вишивка-борщівка від Юлії Магдич

А значна частина візерунків – просто народжується в голові. Наприклад, колекція з братчиками мені наснилася, я їх чітко побачила. Технічно ми намучилися – місяці три чи чотири, не виходило. Але все одно, командними зусиллями, ми відтворили мій сон на тканині.

Що надихає на створення нових візерунків?

Історія. Всі кажуть – подорожі. А що таке подорожі – це коли ти стикаєшся з душею народу, його культурною спадщиною. Я дуже багато читаю історичної літератури, вона мене заворожує. І я собі в голові завжди уявляю, як би я одягнула такого короля, чи цю княгиню, чи лицаря – як би він мав виглядати в годину свого тріумфу. Я уявляю, як зустрілися вперше гетьман зі своєю дружиною, і як би вона мала виглядати, щоб він палко закохався в неї. Мені хочеться показати красу жінки. Історію створюють особистості, і мені хочеться ці образи розкрити.

Читайте також: 24 українські вишиванки: відроджуємо забуті цінності

Ну і, звичайно, мене надихає родина, любов. Мені хочеться сподіватися, що це видно у наших роботах. У нас навіть на сайті написано Made of love.

Борщівка вишивається місяць. А скільки триває робота над іншими виробами?

Все залежить від об'єму вишивки, техніки. Простіші речі вишиваються кілька днів. А повний цикл виробництва повністю вишитої сукні – від 2 до 4 тижнів. Є такі вироби, які вишиваються до 2 місяців – розшиті перлинами, бісером, золотою ниткою.

На довгу сукню йде 15-20 кілометрів нитки. І це спеціальні нитки, резистентні. Щоб не деформувалася, не тягнулася, не змінювала колір. І це один із секретів того, як створити правильну вишиванку. Ми використовуємо тільки і виключно натуральні тканини – льон, котон. На осінь наші нововведення – бавовняні вишиванки і оксамитові, які зараз стали супер-популярними за кордоном, найбільше в Америці і на Близькому Сході.

Вишиванка тим і цінна, що вона дуже екологічна, довго зберігається, не виходить з моди. Її можна згодом передати донці, онучці. Саме тому якість для нас – основа основ.

Ми на 100% made in Ukraine, повний цикл, від початку і до кінця, здійснюється нашими майстринями з золотими руками.

Братчики Магдич
Візерунок братчики, створений Юлією Магдич

І тканини в Україні купуєте?

По різному. Із тканинами в Україні є моменти – вони не конкурентноспроможні за ціновою пропозицією. Великі льон-комбінати в Україні пропонують дуже дорогу сировину. Наприклад, білоруський льон-комбінат більше конкурентоспроможний в цьому плані. І якщо ви звернетесь до великих  українських текстильних комбінатів – то майже всі вони купують білоруський льон.

І цей момент мені би дуже хотілось змінити – щоб на наших виробництвах використовували тільки наш льон. Є куди рости і над чим працювати.

Як носити вишиванки, з чим комбінувати? Як у світі носять?

Наймодніший сьогодні тренд – вишиванка плюс кеди, білі, які до всього пасують. І це така універсальна "форма" – її можна і в літак одягнути, і на вечерю, і в музей, і в гості. Навіть на офіційні заходи. От індійці на офіційних заходах ходять у сарі, не підлаштовуються під європейську культуру, просто демонструють свою, власну. Мені хотілось би, щоб українські політики, урядовці теж частіше з’являлися на заходах у традиційному українському одязі.

Друге – зараз весілля в українському стилі на піку популярності. Люди повернулися до свого коріння і насолоджуються цим. Плюс вишиванка на таїнстві вінчання прикриває плечі і руки, на відміну від "традиційних" суконь з голими плечами, коли доводиться намотувати якісь шалики, болеро тощо.

У арабському світі наші вишиванки часто одягають замість абаї. Там більш стримані вишивки, вони їм підходять у цій якості.

Вишиванки можна носити з джинсами, шортами, брюками. Зараз навіть в офісах замість Casual Friday в прогресивних компаніях ввели нову традицію – Friday у вишиванках.

Але важливо розуміти – вишиванка не має бути занадто коротка, щоб не показувати пояс штанів. Пояс має бути не акцентний. Мені подобається комбінація – широкі штани і заправлена вишиванка. Це створює силует "пісочний годинник". Це для жінок. Виправлену вишиванку рекомендую залишити в минулому році. А чоловікам навпаки – тільки так і можна носити. Заправляти вишиванку в джинси чоловікам – це табу.

Довга вишиванка Магдич
Якщо вдягаєте  довгу вишивану сукню з підборами – одяг має закривати взуття

Зараз ще вишиванку носять в таких рок-інтерпретаціях – з косухою, грубими ботами. Носять навіть з ботфортами – коротку сукню-вишиванку.

Ще дуже гарно – з традиційним капелюшком або з солом’яним кошиком, як Джейн Біркін. Соломка цього року в тренді. Прекрасно виглядають ансамблі, коли мама з донечкою вдягають однакові вишиванки.

Ще у нас є таке ноу-хау – вишиванки з оголеними плечами. Ми його ввели, потім воно стало популярним. Ми цим дуже пишаємося. Взагалі в Кувейті і Катарі нас підробляють активніше, ніж Dolce&Gabbana. Ми спочатку були у розпачі від такої кількості підробок, в тому числі і в Україні. А потім зрозуміли, що власне за цим показником і можна оцінювати популярність бренду.

Як носити вишиванку не можна?

Сукня-вишиванка має свою довжину. Якщо ви взуваєте взуття на підборі, то не раджу носити вишиванку довжиною до кісточки. Сукня має або закривати взуття, або бути довжиною до трохи нижче середини щиколотки. Інакше – це ріже довжину ніг і деформує пропорцію тіла. Має бути відкритим вузеньке місце ніжки, окраса кожної жінки.

Читайте також: З якого регіону вишиванка? Тест на національну ідентичність

Підперезувати вишиванку треба в залежності від типу фігури. Якщо худорлява, субтильна фігура – можна навіть без поясу. Якщо фігура пишна, з тонкою талією і широкими стегнами – це високий пояс. Якщо фігура спортивна, без яскраво вираженої талії – пояс краще на стегна в'язати.

Юліє, розкажіть про своїх зіркових клієнтів. Як вони обирають вишиванку?

У нас в Україні, певне, вже всі зірки одягалися. Є такі, хто чітко знають, що хочуть – надсилають картинку й кажуть – тільки таке. Коли зірки замовляють, це зазвичай завжди потрібно на вчора. Ми до цього готові, часто і ночами працюємо, бо розуміємо, що людина має в цьому вийти на червону доріжку, на ефір.

Часто зірки замовляють собі вишиванки на відпочинок. Їм це і зручно, і вони хочуть десь за кордоном засвідчити свою патріотичність в ошатній вишиванці. Процес замовлення часто відбувається через стилістів, проте в основному – вони стежать за нашими оновленнями в Інстаграм, і коли бачать річ, яка їм подобається – пишуть нам про це.

Із того, що люблять українські зірки – це плаття з оголеними плечами, дуже. На літо підкреслити лінію ключиць – кожна дівчина хоче.

Каас у вишиванцы Магдич
Патрисія Каас у вишиванці авторства Юлії Магдич

До нас у магазин у Києві завітала Патрисія Каас. Як виявилося, відома співачка стежила за нами на міжнародних Інтернет-платформах. Вона показала скріншоти в телефоні і чітко знала, чого хоче. Але ми їй підібрали ще також кілька гарних вишиванок на море. Їй дуже сподобалася колекція братчиків. Навіть на концерті у Львові Патрисія співала в нашій вишиванці, про що повідомила прямо зі сцени. Зал вибухнув аплодисментами.

Зіркові клієнти загалом прості в роботі, вони розуміють, які картинку хочуть дати, вони сміливі, готові до всього нового. І мені це цінно як творчій людині – я можу себе виразити у їх сукнях, є простір для творчості. Наприклад, у Джамали на відкритті Євробаченні був наший білий кейп і біла сукня. Це ми розробляли індивідуально. Цей комплект, "Табун", де 4 метри вишивки, в традиційних українських кольорах, ще й підкреслив і татарське коріння Джамали. Такі замовлення додають натхнення.

Джамала у вишиванці Магдич
Джамала красувалася на Євробаченні-2017 в ексклюзивному наряді від Юлії Магдич 

А хто найскладніші клієнти?

Їх всього десь 1-2 відсотка. Для мене найскладніші ті, хто часто міняє свою думку. Давайте переробимо. А давайте переробимо назад. Це технічно складно, коли на вчора. І це буває і з українськими, і з закордонними клієнтами.

Ще у клієнтів зі східних країн інший режим дня. Вони на 6 ранку водять дітей до школи, о 12 забирають. Вдень там спека, тому сплять там двічі на добу – вдень і вночі. І потім активне життя з 5-6 вечора до першої ночі. І я довго звикала, що мені о 12 ночі дзвонять з якимись бізнес питаннями. Або в 7 ранку відводять дітей – і починають дзвонити і писати. А в нас це 5-6 ранку. Але ми вже до цього призвичаїлися.

Ми радо відгукуємося на різноманітні стилі співпраці для того, щоб ще більше популяризувати українську вишиванку в світі.

Свято вишиванки в Україні та Світі

День вишиванки відзначають сьогодні в Україні
День вишиванки відзначають сьогодні в Україні

КИЇВ. 17 травня. УНН. Традиційно день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня, тож цього року припав на 17 травня, передає УНН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Канадський міністр оборони одягнув вишиванку і заговорив українською

Свято бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.

День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

Як повідомляв УННкияни у вишиванках 17 травня зможуть їздити у метро безплатно.

Джерело: УНН

Українці мають паспорт знаний в Світі

Український уряд затвердив угоди про безвізовий режим з Катаром і з Антигуа і БарбудаБезвіз. Фото: Дзеркало тижня
Безвіз. Фото: Дзеркало тижня
16.05.2018 14:30 Коментарі

Кабінет міністрів України затвердив угоди з Катаром і з Антигуа і Барбуда про взаємне скасування візових вимог. Угоди з країнами були підписані в 2018 році

Угоди про безвізовий режим затверджено з Катаром і з Антигуа і Барбуда. Відповідне рішення було прийнято 16 травня на засіданні Кабміну, повідомляє «Дзеркало тижня».

Зазначається, що угоду про безвіз з Катаром український уряд підписав у березні 2018 року. А в лютому 2018 року документ про скасування візових вимог було підписано з Антигуа і Барбуда.

Зазначається, що МЗС працює над введенням безвізового режиму з країнами так званого «шенгенського «білого списку». В списку запланованої лібералізації візового режиму на 2018 рік понад 10 країн.

Нагадаємо, з 31 грудня 2017 року почав діяти безвізовий режим між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Станом на січень цього року, Україна мала безвізовий режим із 85 країнами світу.

Міністерство закордонних справ України також домовляється про безвіз із Колумбією.

Дмитро Донцов ОГНЮ ІСКРА ВЕЛИКОГО

Дмитро Донцов
ОГНЮ ІСКРА ВЕЛИКОГО



Чи довго ще буде каратися й мучитися Україна? Питання це раз у раз лунає з газетних статтей, з тужливих голосінь чулих поетів, у прозі... 
Матеріалісти шукатимуть відповіді на це питання у заявах кремлівських "колективних" царів, в "нарадах" червоної Думи боярської або т.зв. "міжнародній констеляції". Я думаю, що тільки виходячи з прийняття примату духовного чинника, можна кинути світло на це питання - чи довго ще буде каратися Україна? 
Перше каралися ті, хто в СССР підносив проти займанця гостру шаблю, або гостре слово. Потім прийшла кара на тих, які займанцеві прислуговувались, що викликало серед них та їх приятелів остовпіння:" За що? За що ж їх?!" 
Та на тім не скінчилося. Прийшла черга і на мільйони тих на Україні, що "сиділи нишком", на масу "невтральних" і "льояльних". Це зовсім збило з пантилику всіх, яким і досі не в гадці, за що катують навіть тих, що "мовчать, бо благоденствують". 
На подібне питання дав дотепну відповідь король Пилип Македонський - еллінським демократам ще перед нашою ерою. Коли він підбивав одну грецьку місто-державу за другою, а він всюди мав в них, як тепер Москва, свою 5-ту колону (тодішніх Мануільських, Затонських, Коцюбинських, Любченків, Димітрових, Паукерів і Нагів). І коли прийшла черга їм теж іти "під стінку", коли вони благали й питали Пилипових посіпак: за що? чи ж така є подяка їм за службу македонцям? - ті відповіли: - коли ви нині зрадили власний край, то завтра можете зрадити і Пилипа, тому й він вам не вірить... Дуже просто й дуже ясно! 
Так думають і московські Пилипи. Тому, чи тепер, чи в четвер, а приходить черга каратися навіть прислужникам Москви, тій другій категорії, що йде під ніж катів. Бо що йде під той ніж перша категорія, та, що встає, щоб "кайдани рвати", - це не вимагає ближчого пояснення. Це зрозуміло кожному. 
Але за що має каратися третя категорія, весь народ, ті мільйони невинних жертв, що з окупантом погодилися і на нього "чесно працюють"? - ось чого не годні воропати чутливі поети і прозаїки. Пилип, король Македонський, і на це питання дав відповідь. Коли деякі з тих невинних еллінів питалися, за що він переслідує їх: - Пилип знає, казали його слуги грекам, скільки кривд, скільки зла завдав він еллінам, тому й думає, що всі вони з цілого серця його неневидять, шукаючи, як йому за ті кривди відплатити (цитую з пам'яти)... Тому й нищив король, про всякий випадок, і масу отих невинних... З тих самих причин проводить своє народовбивство й Москва на Україні. 
Як бачимо, наївно думає дехто, що от, мовляв, як би ріжні "шибайголови" і глупі "романтики" не бунтувалися проти Москви, то не було б і репресій супроти широких верств народу, ні супроти прислужників і лакеїв займанця, які ж "рятують, що можуть"... Наївні ці думки! Бо Пилипи, македонські і московські, мають свою логіку: просту, ясну і безпощадну! 
Найцікавіша є справа з третьою категорією катованих. Чому їх, ту масу, витереблюються навіть тоді, коли сповидно не лишилося в ній навіть одного "козака із мільйона свинопасів"? Коли все нібито обернено в покірливу юрбу? 
Чи справді все? В 1871 році Франція Люї-Наполеона була розгромлена німцями. Цісаря взято в полон, звитяжна пруська армія сунула лавиною на Париж. В цей час, збентежений прем'єр тимчасового уряду Франції, Тієр, питався Бісмарка: Вже ж імперіялістичного уряду Наполеона ІІІ-го немає, з ким же ж це воює Прусія? - З Людовіком XIV-им - була відповідь. 
Прусія воювала здавалось їй, з невмирущим духом старої історії; войовничої, героїчної Франції Людовика XIV, Вобана, Тюрена, - з духом, який, думав Бісмарк, завжди готовий спалахнути знов і який спалахнув ще раз у 1917 році в особі Ж.Клемансо. 
Як Гогенцолернська Прусія, хоч Франція тоді лежала розбита біля її ніг, все ще воювала з Людовіком XIV-им, так і Росія, навіть у початках нашого століття все ще нищила в нас"мазепинство", героїчний дух старої України, дух Мазепи і Полуботка. Відомо, що в Полуботкові Петро I боявся знайти "другого Мазепу", тому й спротивився виборові його на гетьмана. 
Відомо теж, що за Миколи II увесь тодішній національний рух на Україні був "п'ятнований" ім'ям "мазепинства". Хоч репрезентували його тоді такі постаті, як М.Грушевський, Винниченко, або українські "радикали",- такі ж чужі духові мазепинської України, як і Тієр з товаришами були в 1871 році - чужі духові старої, героїчної Франції. Не думали, певно, росіяни - білі і червоні - що з Грушевського і Винниченка вийде Мазепа, знали їм ціну, як політикам. Але боялися, що мазепинці (духом) можуть знайтися серед тих мільйонів на Україні. 
І не помилилися! Доказ - спонтанний вибух української стихії в рр. 1917-21, з зовсім перед тим не знаними іменами, Ю. та В.Тютюнники, Безручко, Болбочан, Омельянович-Павленко, отамани протибільшовицьких повстань і т.п. Ніхто інший як Винниченнко, в 1920 році писав, що "довелося помічати увесь час на протязі цілої української революції, що іменно вони, ті, які, не вміли навіть говорити як слід по-українськи, вони були найбільш крайніми, запальними, непримеримими націоналістами" - мазепинцями. Чому це було так? Мабуть тому, що хоч і не були вони заторкнуті просвітньою пропагандою народолюбства демо-соціялістичних партій на Україні, але, якраз завдяки тому, не були вони заторкнуті анемічним, антимілітарним, антидержавницьким і пацифістичним москвофільством тих партій. За те ті "непримиримі", через Шевченка, може Руданського, через історичні перекази, пісні, думи, традиції козаччини, через місцеві легенди - хоч явно півзрусифіковані (українькі "ірляндці"). були насичені ще духом нашої історичної давнини. 
Там була Шевченкова "огню іскра великого", що на пожарищі у попелі "тліла", несподівано вибухаючи новим пожаром. Як, де було тієї іскри шукати? Тому й вирішили московські Пилипи, розметати весь попіл, затопити водою - ану ж згаситься тоді й ту чи другу іскру, які десь невидно ще на пожарищі тліли. Звідси - масове винищування українців голодом, концентрати, табори смерти, терор, масові виселення, ціла політика народовбивства Москви на Україні. 
Ідея ця запозичена московськими більшовиками в юдейського царя Ірода: "Ірод дуже розлютився і післав вимордувати всіх немовлят від двох літ і нижче"... Бо "так написано було через пророків", що там має повстати вождь, який визволить нарід з-під влади Ірода ... Може й Іроди на Кремлі теж знають, що саме з України має вийти той, що заб'є московсьького дракона? В кожнім разі політика масового винищування на Україні - не лише ворогів Москви, а й тих "невтральних", дуже добре дасться пояснити тривогою московського Ірода (“Ірод цар стривожився і ввесь Єрусалим за ним") що на тім пожарищі, в яке він обернув Україну, тут і там тліють невидимі "іскри вогню великого", який спaлить варварську імперію. Треба, отже, бити на осліп, вгору, вділ, вправо і вліво, без розбору - активних і покірливих, бунтарів і невтральних - всіх! а ну ж рука ката розтрощить тоді і тих, що були призначені вивести Україну із тьми і неволі? Та ж спротив України, що - в 1941р, коли сотні тисяч вояків українських відмовлялися боронити московську орду, - це як і 1917 рік, був наглий спалах недоглянутих катами іскор! 
Що ж запалює їх, в наших душах, в душах того чи іншого українця? 
Це буває ріжно... Зшиток у якогось сільського дяка заборонених Шевченкових поезій... Музей нашої старовини... Виступ Заньківецької... - в старі часи. Або повна суґестія і невідпертого чару картина Рєпіна - "Гетьман", опертий рукою на гармату, (під яким в "Історії" Тиктора стоїть чомусь підпис "Запорозький отаман")... Або галоп відділу гайдамаків житомирським шосе до Києва, в добу боїв 1919-1920 рр., який вогнем чогось нестримного і величного (щось як "Козацька слава" Мухина), воскреслого видива старої, героїчної України на все життя запалив душу малого дівчура, Лєни Теліги, яка оглядала ту сцену з будинку Київської політехніки... Іноді злітала та іскра навіть з творів ворогів, які з'являлися тут тією силою, що "das Boes willb das Gute scbafft" (Гете)... Знаю бо, що не одного "малороса" зробила українцем "Полтава" Пушкіна, як не одного "русинця" чи галицького москвофіла навернув на українство роман Сєнкевича "Огнєм і мечем": нехай у них зі знаком мінуса, як "дика стихія", з'являлась у тих творах давня Україна, але - всупереч їх намірам, повна непереможної сили, одчайдушного пориву і таємничого чару... 
В одній із новіших совєтських історій російської літератури, одтверто висловлюється - назагал в СССР дуже шанованому А.Пушкіну, - висловлюється догану, як він міг протиставляти Петрові - "Великому" - "ізмєнніка" Мазепу, як рівнорядного володаря і рівновартого противника... 
Дух мазепинства, дух, який досі блукає по Україні, - ось звідси злітають ті "іскри вогню великого" на вражливі душі, яких шукає вбити московський Ірод. Але запалити той вогонь можна тільки в душах, які в стані запалюватись, в сухих, вогнистих, горіючих душах аскетів і героїв, не в мокрих від сліз душах "лакеїв", "рабів" і "фарисеїв" за виразом Шевченка. 
Коли тих останніх число змаліє, а тих перших, не "невтральних", не Іродових прислужників, число збільшиться, тоді лише безсильною стане політика Ірода на Україні. І царство його скінчиться. Благословенством України (або її прокляттям - думають Швейки) - є спадщина колишньої величі старого Києва. Або вона відновиться у давнім блиску, або стерта буде Україна з мапи Європи. 
Вирішать про це, як завжди в історії, не такі чи інші видимі констеляції матеріального світу, а наявність і сила тієї іскри, невидимої під попелом зовнішнього, яка, спалахнувши огнем великим у серцях мільйонів, спалить дощенту, хоч не знати, як сповидно міцне царство насильства і зла.