хочу сюда!
 

Оля

39 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «україна»

Щорічний дитячий літній табір «Сеншин».


ЩОРІЧНИЙ ДИТЯЧИЙ ЛІТНІЙ ТАБІР «СЕНШИН».


Цього року погода нас дивувала своїми метаморфозами. Мабуть, якби їй довелося брати участь у найулюбленішій розвазі грецьких олімпійських богів, то перемогу у абсолютного чемпіона Зевса-громовержця вдалося б вихопити без особливих зусиль. Та все ж скільки б аномалії не намагалися нас захопити, а тепле й сонячне літечко не дозволить зайняти його одвічне місце.

Лагідні промені починають все відчутніше лоскотати, дітки знехотя закінчують навчання і миттєвою зміною настрою пірнають у вир канікул. Батьки хапаються за голови, а ми таємничо посміхаємось. Адже бойове мистецтво – це не тільки виснажливі тренування в переповнених залах, але й незліченна кількість заходів, які допомагають дітям і дорослим не лише покращити фізичну форму, а й наситити мозок незрівнянними враженнями. А тому на щастя батьків і дітей ми з радістю повідомляємо про відкриття літнього табору. А на подвійне щастя такі виїзди для дітей та підлітків вже стали традицією. Чого варта лишень нещодавня подорож юних айкідоків до Трускавця і відвідування тамтешнього Дельфінарію. Ця поїздка, без сумніву, як і багато інших, вже знайшла собі затишний куточок в пам’яті наших учнів.

Про те, що вже встигли на собі відчути наші вихованці, і про те, що чекає на цьогорічних сміливців, ми вирішили не фантазувати, а розпитати у самого організатора (керівника школи «Сеншин») Богдана Чайки.

-          Розкажіть, будь ласка, як Ви готуєтесь до цьогорічного виїзду? Що особливого робите перед поїздкою? От рибалки, приміром, перед риболовлею вудочки перевіряють, запасаються продуктами й (про всяк випадок, звісно ж!) цікавляться, в які магазини привезуть свіжу рибу. Різне ж буває. Які хитрощі Ви приховуєте?

-          Як готуємось? Магазини, звісно ж, не перевіряємо. (Посміхається). І жодних хитрощів. Перш за все, вже зараз починаємо тренувати свої тіло й дух, налаштовуючи їх як на хорошу працю, так і на добрий відпочинок. Безумовно, перевіряємо своє здоров’я: чи все гаразд, чи не потрібно чогось підлікувати. Не є вимогою, але ті, хто мають бажання, збирають певні речі, які можуть знадобитися в туристичних походах. Адже в таборі ми обов’язково виділяємо час для виходів в ліс з метою ознайомлення дітей із методами виживання та орієнтування на місцевості в невідомих умовах. А якщо коротко, то валіза позитивного настрою, гаманець із силою волі й усмішка на обличчі – ось ті речі, яких ми неодмінно очікуємо від учнів нашої школи.

-          Чому варто юним айкідокам хапатися за таку можливість? Що саме приносять такі поїздки дітям та підліткам?

-          Не знаю, чи варто те, що я буду зараз перераховувати, виділяти як більш чи менш важливе. Всі пункти, в принципі, тотожні й однаково важливі. Самостійність. Мало хто завдає собі з того справу, однак подібні виїзди для дітей та підлітків є надзвичайно корисною школою, де гартують не лише тіло й дух, але й де народжується та риса характеру, якій батьки дуже часто (в силу своєї любові та надмірної опіки) залишають мало простору для повноцінного розквіту. Та сама самостійність. До мене постійно підходять батьки, які з острахом минулого року відправляли своїх діток шести й семи років, й подивовано згадують, як сильно в плані самостійності виросли їхні хлопці. Безперечно, це й соціалізація. Коли тебе оточує півсотні здебільшого незнайомих дітей, то ти (хочеш чи ні) мусиш відкривати свою свідомість до контактування. Виникає нове поняття: згуртованість. Сюди можуть сміливо їхати одинаки. Командна гра кожному відкриває свої обійми. Практично кожен повертається частиною групи нашої великої сім’ї «Сеншин». І насамкінець (хоча це не менш важливий пункт аніж попередні) – це підвищення рівня володіння Айкідо Йосінкан. Адже, коли тебе оточують старші учні (вищі пояси), ти мимоволі починаєш тягнутися до них, прагнеш досягти і перевершити їхні здобутки.

-          Розкажіть в кількох словах як виглядає типовий розпорядок дня.

-          Кожен день розпочинається, звісно ж, з чого? Правильно! З ранкової пробіжки. Свіже повітря голочками пробігає по ще сонному тілу, прохолодна роса пощипує п’ятки, без сумніву, ранішнє повітря бадьорить і освіжає. Сонечко щиро всміхається нашому позитивному налаштуванню. Що може бути кращого за початок літнього червневого дня для дітей, які не знають куди себе подіти на канікулах? Після пробіжки сніданок. Привчаємо діток, які не хочуть їсти кашу, любити та насолоджуватися цією стравою. Потім час на традиційні тренування з Айкідо на піску, які плавно завершуються водними процедурами чи то в басейні, чи в річках, які пробігають поруч з базою. Звичайно ж, обідаємо. Потім, буває, влаштовуємо похід до лісу, де опановуємо методи виживання. Вчимося розпалювати багаття. От приміром, минулого року дав дітлахам завдання зібрати хмизу та дров, то вони стільки мені полін натягали, що я би міг ними два роки хату палити. Минулого разу часто також відвідували місто, хлопцям подобалося на тамтешньому майданчику по турніках лазити. Цьогоріч плануємо розширювати ареал нашого виходу за межі турбази. Далі вечеряємо, і приходить час для відпочинку та розваг. Перегляд телепередач, ігри, дискотека. Буває, дні народження в таборі святкуємо, організовуємо дітям свято.

-          Можливо, пригадаєте якісь смішні чи казусні випадки?

-          Таких випадків чимало. Одні менш цікаві, інші – більш. Але був у нас один казусний випадок. Прокинулися ми зранку в пречудовому настрої (в іншому просто не прокидаємося, спимо, доки хороший гумор не просочується в наш організм). Як завжди, швиденько зібралися на пробіжку. Семпаї (старші учні, помічники сенсея), як годиться, всіх перерахували, й ми вирушили в нашу «далеку вранішню подорож». Біжимо, обличчя сонечку підставляємо, тамуємо спрагу співами пташок. Біжимо, біжимо, час від нас не відстає... Досягаємо середини шляху, і знову, як заведено, перевіряємо чи всі присутні. Адже дітей багато, майже п’ятдесят чоловік! Словом, рахуємо, рахуємо... Перераховуємо... Аж раптом одного бракує! Але такого не може бути! Одразу фільм «Один вдома» згадався... Але як таке могло трапитись?! Запитую в семпаїв: «Де вже посіяли одного? Як встигли?!» Семпаї ж ззаду біжать, замикаючи шеренгу. Тобто дорогою ніхто загубитися не міг. Тоді що за містика?! Швиденько вертаємо на базу, а наш «пропажа» сидить собі спокійнесенько в оточенні батьків і чекає на нас. Ми, звичайно ж, шоковані. Але ж як?! Виявляється, поки всі шикувалися і вибігали він десь тихенько пішов «доспати». Пірнув безтурботно в обійми Морфея... Потім встав, здивовано роззирнувся, послухав напружено тишу й залишився чекати нас разом із тими батьками, які захотіли поїхати з нами в табір, вже на базі.

Ми вдячні Сенсеєві Богдану Чайці, керівникові школи «Сеншин», який так детально розписав нам переваги проведення першої декади червня в щорічному літньому таборі «Сеншин». Підсумовуючи, хотілося б наголосити: недаремно літні дитячо-підліткові табори існують вже не одне десятиліття. А в наш час масової комп’ютеризації дітлахів, коли їх не відтягнеш від згубного впливу техніки, нагода відпустити дитину навіть не в звичайний, а в тематичний (спортивний) табір видається своєрідним порятунком, тим камінчиком в будинку (чи то в палаці) соціалізації, з якого почнеться не лише масштабне, але й довгострокове та монументальне будівництво майбутнього Вашого сина-дочки.

 

Витяг з дебютного (травневого) номера газети «Сеншин».

Санкції України проти Рефії є послідовні



Санкції України проти Росії.
Що спільного у «Яндекса» й Орбакайте

20 Травень 2017

У забороні російських інтернет-компаній обивателі бачать цензуру, забуваючи про те, що це бізнес.

Заборона «Яндекса» і «ВКонтакте» мало чим відрізняються від заборони Крістіні Орбакайте виступати в Україні.

Орбакайте було під силу зібрати в чотирьох українських містах-мільйонниках концертні зали. Двічі на рік. Харків, Одеса, Київ і Дніпро сумарно могли забезпечити російській співачці вісім виступів. З урахуванням того, що середній гонорар виконавиці її рівня коливається в районі 15 тисяч доларів, то річні втрати від заборони – це 120 тисяч доларів. Множимо на три – саме на три роки їй заборонений в'їзд в Україну – і отримуємо 360 тисяч американських доларів. Саме стільки Крістіна Орбакайте втратила через один концерт в анексованому Криму.

Санкції інструментальні – вони виконують роль батога. Недотримання українських законів загрожує для фізичної та юридичної особи втратою українського ринку. Ємність якого досить велика, щоб вихід з нього ніс відчутні фінансові втрати. І в цьому сенсі немає різниці між виконавцем популярних шлягерів і великою інтернет-компанією.

Соцмережі і пошуковики – це не благодійність, а бізнес

Соцмережі, антивіруси і пошуковики – це не благодійність, а бізнес. Той самий російський бізнес, який мало чим відрізняється від заводу або авіакомпанії. Він точно так само націлений на отримання прибутку, як і будь-який інший гравець на ринку. І український ринок для всіх цих компаній був цінний своїми розмірами і капіталоємністю.

Будь-які розмови про те, що «заборона б'є по користувачах», нічим не відрізняються від скарг на заборону прямого авіасполучення з РФ. Адже прямі рейси з Росією стали жертвою не українського волюнтаризму. Вони стали неможливі через те, що російські авіакомпанії порушували український повітряний простір, здійснюючи рейси в аеропорт Сімферополя.

Заборона «ВКонтакте», «Яндекса» або лабораторії Касперського – це не стільки заборона доступу до їхніх продуктів, скільки скорочення їхнього потенційного прибутку. Сучасний світ має чимало можливостей обходити блокування – і досвід сусідньої Росії тому підтвердження. Але нові санкції унеможливлюють роботу юридичних осіб на території України.

Будь-яка війна – це вихід із зони комфорту

Хтось скаже, що ця заборона побічно б'є і по українській стороні. Так, можливо. Російські авіакомпанії теж замовляли в українських аеропортів обслуговування літаків. А Крістіна Орбакайте знімала номери в українських готелях та їла в українських ресторанах. Але це принципово нічого не змінює.

Тому що будь-яка оборона – це витрати. Армія коштує грошей – як і зброя. І якщо ви думаєте, що в сучасних війнах битви йдуть тільки на полі бою – ви помиляєтеся.

Я багато чув про те, що нові санкції змусять українських користувачів перелаштувати звичний побут. Можу за них щиро порадіти. Тому що будь-яка війна – це вихід із зони комфорту. І якщо все, чим вам доводиться жертвувати, – це цифрова продукція країни-агресора, то ви надзвичайно щаслива людина. Багатьом так не пощастило. Запитайте у переселенців.

Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії
https://www.radiosvoboda.org/a/28499321.html


Як Україна переосмислює статус «російського опозиціонера»



Кейс Ксенії Собчак – це хороша ілюстрація того, як виглядає емансипація України.

Російська опозиціонерка вирішила насварити українського президента. На її думку, він недостатньо демократичний, не розуміє свою країну й робить помилки. Півтора місяця тому Ксенія Собчак записувала щось подібне на адресу російського президента, й можна припустити, що вона намагалася всього лише «дотриматись балансу».

І це прекрасна ілюстрація до розмови про Росію, Україну та Крим.

Проблема Ксенії Анатоліївни та її однодумців у тому, що вони за звичкою намагаються виступати з позиції «совісті нації», забуваючи про те, що нації з обох боків кордону вже різні. У цьому сенсі вони мало відрізняються від своїх опонентів – для обох груп прикордонні стовпи є умовністю, яка не може заважати їхньому праву на повчання.

Власне, Ксенія Собчак не одна така – час від часу хтось із її колег по ліберальному російському цеху, обурившись українцями, вирішує їх привселюдно відчитати. Забуваючи про те, що легітимність їхніх менторських інтонацій закінчується там, де починається територія України. Адже повчання має сенс лише тоді, коли адресат готовий слухати.

Це хороший приклад того, що долю поліса можуть визначати тільки громадяни поліса. Просто за фактом спільної долі. Саме тому кордони мають значення. При всіх його недоліках Петро Порошенко – це президент України, якого обирали українці. І питання його політичного майбутнього вони вирішать самостійно – без опіки й піклування Ксенії Собчак.

Той факт, що російській телеведучій не спадає на думку лізти з настановами до президента Фінляндії Саулі Нійністе, означає лише те, що в свідомості росіян Гельсінкі – це столиця окремої суверенної держави. А Україна для них – це концентрація очікувань. Просто в імперців свої очікування, а у лібералів – свої. Але вибір інтонації одними й іншими – чіткий сигнал, що сусідню країну вони продовжують сприймати як «свою», а не «чужу».

І це ще один доказ, що вони так і не зрозуміли, які процеси запустила в Україні анексія Криму.

Вторгнення на півострів стало найкрасномовнішим доказом того, що ніякі поступки Росії не можуть гарантувати безпеку країни. Саме тоді – в лютому 2014 року – в Україні розпочався виразний процес політичного й культурного окреслення держави. І якщо 2014 року Україна почала дистанціюватися від російського державного, то 2017-го дистанціюється від російського опозиційного.

Цей процес так гостро сприймається у Росії ще й тому, що українські медіа продовжують багато в чому залишатися російськомовними. Це породжує ілюзію неправдивої однаковості й однотипності. Неправдивоі тому, що «простору загального» між російськими лібералами й «українськими росіянами» тепер уже немає. Якщо російський ліберал головним своїм противником вважає авторитаризм і Володимира Путіна, то для українця у ролі суппротивника виступає саме російська держава, в максимальному ослабленні якої він кровно зацікавлений. А з цим, у свою чергу, не готові будуть погодитися громадяни Росії – яких би поглядів вони не дотримувалися.

Статус «російського опозиціонера» перестає давати кредит довіри своєму власникові в очах українського обивателя. Пікантності тому, що відбувається, додає те, що аудиторії з обох боків кордону здатні один одного розуміти без перекладу, а тому продовжують за інерцією сходитись у віртуальних битвах соцмереж.

Але щойно Україна перестане реагувати на будь-які зауваження з Росії – емансипацію можна буде вважати доконаною.

Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії

https://www.radiosvoboda.org/a/28506479.html

БГ: Вдячний автору за вчасну і розумну реакцію на щось сказане громадянкою РФ Оксаною Собчак, бо жодної цитати чи посилання не побачив, хоча воно і зайве: тема в іншому. Ми справді вже різні і думка будь-кого в РФ про щось в Україні нас, українців, мало турбує. Як казав Михаил Светлов: "Меня не волнует ваша озабоченность в моих делах"
Єдине зауваження до автора: "Статус «російського опозиціонера» перестає давати кредит довіри своєму власникові в очах українського обивателя" - у тому і справа, що не обивателя, а серед інтелектуалів в Україні!



Як виглядатиме стіна між Україною та Росією



Як виглядатиме стіна між Україною та Росією
Среда, 10 Сентября 2014, 15:05
Сьогодні на кордоні з РФ розпочалось спорудження фортифікаційних укріплень в рамках проекту «Стіна»

За дорученням Президента України Петра Порошенко розпочато спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією в рамках проекту "Стіна". Про це повідомив прес-центр АТО.

Зокрема, розпочато підготовчі роботи фортифікаційного обладнання та встановлення систем інженерного загородження визначених рубежів. "Заплановано створити два оборонних рубежі, основним призначенням є недопущення проникнення на територію України противника", - заявили в штабі АТО.

Основний обсяг робіт становить близько 1,5 тис. км траншей та ходів сполучення, понад 8 тис. окопів для техніки, понад 4 тис. бліндажів та створення 60-ти кілометрового невибухового загородження.

Раніше проект "Стіни" презентував прем'єр Арсеній Яценюк. Відповідно до цього документу, кордон між Україною та Росією в межах Сумьскої, Харківської та Чернігівської областей планують облаштувати таким чином:

 

В той же час, найбільш проблемна ділянка кордону - в межах Луганської та Донецької областей, замість спостережних вишок, буде обладнана огорожею

А так виглядатимуть ділянки кордону, які проходять по річках

Проект "Стіна" також передбачає облаштування сухопутної і морської ділянки кордону з АР Крим, в першу чергу навпроти Маріуполя, Бердянська та Генічеська". Так, на сухопутній ділянці будуть суцільні рови шириною не менше 4 м і глибиною 2 м. Також будуть встановлені електронні системи контролю та різні фортифікаційні споруди. На морській ділянці встановлять єдину систему оптико-електронного спостереження і фортифікаційні споруди.

http://www.dsnews.ua/politics/yak-viglyadatime-stina-mizh-ukrayinoyu-ta-rosieyu-10092014143500

Україна перемагає у карате!

Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж
22 травня, 2017 15.48
ФОТОГАЛЕРЕЯ (1 З 6)
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Українські спортсмени завоювали два золота, срібло і бронзу на першому чемпіонаті Азії з карате кіокушинкайкан. Фоторепортаж / ГОРДОН
Фото: kyokushinkarate.com.ua
ar_prevar_prev
21 травня у столиці Індонезії Джакарті завершився перший чемпіонат Азії з карате кіокушинкайкан, повідомило видання "Спорт-Экспресс в Украине". Четверо українських спортсменів зійшли на п'єдестал пошани. Золото у ваговій категорії до 75 кг виборов Сергій Доронін, срібло – Денис Максимов. У ваговій категорії до 65 кг перемога дісталася Анатолію Томарову, а в категорії до 85 кг бронзовим призером став Максим Максимов. Президент Української асоціації карате кіокушинкайкан Сергій Лук'янчиков зазначив, що українська команда продемонструвала чудовий результат і набула величезного досвіду. Він додав, що виступ спортсменів стане хорошою підготовкою до майбутнього чемпіонату Європи з карате кіокушинкайкан в Іспанії.

Прес-реліз. Міжнародний семінар з Айкідо Йосінкан

ПРЕС-РЕЛІЗ

 

МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР З АЙКІДО ЙОСІНКАН

 

26-28 травня Українська школа Айкідо Йосінкан «СЕНШИН» проведе 2-ий Міжнародний семінар з Айкідо Йосінкан під керівництвом сенсея Ricardo Stange Del Carpio (5 Дан, Німеччина, Мюнхен). Захід пройде за адресою: м. Львів, вул. Стуса, 4 (зал боротьби ФСТ «Динамо»).

 

 РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ:

 

Дитячо-підліткова група:                                                       

                                   Субота: 10 – 13год.

                                   Неділя: 10 – 13год.

 

Доросла група:

                                   П’ятниця: 18 – 19:30год.

                                   Субота: 16 – 18год.

                                   Неділя: 16 – 18год.

 

«Айкідо – це модно!»

 

Все частіше можна почути сьогодні цю фразу… Однак так було не завжди.

П’ятнадцять років тому поняття міжнародного семінару з Айкідо Йосінкан викликало своєрідний пієтет, адже у Львові існувала лише одна громадська організація, яка займалася розвитком Айкідо Йосінкан на теренах України. Тому запросити когось із-зі кордону до Львова, щоб перейняти знання іноземних Сенсеїв було непросто. Львів зустрічав таких майстрів, як Сенсей Матсуо Масадзумі, Ейрз Сенсей, Сенсей Рубенс та інші не частіше ніж двічі-тричі на рік. Проте плинність часу подарувала нам поступальний розвиток цього єдиноборства на Львівщині. За останні роки було зареєстровано кілька нових організацій, сформовано немало нових залів, залучено вже, мабуть, незліченну кількість учнів до лав майбутніх майстрів з Айкідо, одного з наймолодших бойових мистецтв. Розвиток інфраструктури, комп’ютеризація суспільства, інформатизація та суттєве зростання кількості послідовників японських майстрів зумовили можливості вже не лише запрошувати, але й самим львів’янам відвідувати закордонні семінари. Німеччина, Італія, Іспанія, Польща. Є й такі представники Айкідо Йосінкан (наприклад, Чайка Богдан разом зі своїми учнями), хто нещодавно відвідав саму Японію, батьківщину О-Сенсея Моріхея Уесіби, засновника Айкідо.

Однак, яким би доступним не ставало Айкідо, кожен міжнародний семінар в душі правдивого айкідзина розбурхує незрівнянні відчуття. Це і затамований подих, коли підходиш до татамі і бачиш на ньому незнайомого майстра в «хакамі», це і ніяковіння, коли до тебе звертається сенсей іноземною мовою, це і відчуття інколи нестерпного болю, коли той же сенсей демонструє на тобі здавалося б відому вже тобі давно техніку, але в тебе від подиву очі на лоба повзуть: ти ж бо думав, що вже все осягнув та всі частини тіла натренував. Але ні! Виявляється, ти всього лишень краплинка в безмежному вирі знань та відчуттів під назвою Йосінкан Айкідо.

А те відчуття шаленого адреналіну під час тривалих тренувань та солодкого виснаження після їх завершення. Мабуть, ендорфінів викидається набагато більше ніж від будь-якого стимулятора. Та й що може бути кращого за кілька годин не лише фізичного, але й морального задоволення від проведеного часу разом з однодумцями, разом з людьми, які поділяють твоє захоплення?

Тому й не дивно, що попит на Айкідо останніми роками зростає просто неймовірними темпами. Хоча й дивують, буває, випадки, коли батьки хотіли б записати свого синочка-дочку в якусь секцію, їм пропонують долучитись до лав учнів Айкідо, а вони здивовано запитують: «А це що таке?» Звісно ж, бувають й такі ситуації. І тому проведення міжнародних (і локальних) семінарів покликане не лише для підвищення рівня майстерності вже наявних учнів-послідовників і залучення нових, але й для інформування суспільства, для роз’яснення шляхом наглядної демонстрації того, ЩО є Айкідо сьогодні.

 

Довідка:

Айкідзин – людина, яка практикує Айкідо.

Хакама – традиційна частина самурайського костюма в вигляді широких штанів. О-Сенсей М. Уесіба зобов’язав всіх тих, хто займається Айкідо, носити хакаму разом із традиційним білим кімоно.

 

 

Короткі біографічні відомості

 

Рікардо Дель Карпіо, керівник Йомейкан Додзьо.

 

Почав тренуватися в 1991 році. Від початку 1993 до кінця 1996 року - учі-десі (досл.: учень, який мешкає в місці, де проводяться заняття, особистий учень) Хіромічі Нагано (7-й Дан Айкідо, Німеччина). Після завершення надзвичайно важкої та виснажливої підготовки станом на 1996 рік він був єдиним учі-десі в Німеччині, хто закінчив чотирирічне безперервне навчання. Як довірена особа (учень), він викладав Айкідо і представляв Хіромічі Нагано в Німецькій Асоціації Айкідо Йосінкан.

У 2002 році Рікардо Дель Карпіо самостійно заснував Йомейкан Додзьо. Йомейкан (Школа Яскравого Світла) – таку назву отримала нова організація. Через певні розбіжності в поглядах в 2006 році Йомейкан Додзьо вийшло з лав Німецької Асоціації Айкідо Йосінкан. Зараз Йомейкан виключно приватна та незалежна організація. Рікардо Дель Карпіо викладає стиль Йосінкан. Додзьо Йомейкан – офіційна одиниця ФАЙ (Федерація Айкідо Йосінкан), зареєстрована в рамках Айкідо Йосінкан Хонбу Додзьо (Японія).

Рікардо Дель Карпіо контактує з різними міжнародними Додзьо, а також регулярно організовує, приймає й відвідує національні та міжнародні учбові семінари як для дорослих, так і для дітей.

Починаючи з 2009 року Рікардо Дель Карпіо підтримує зв’язки з Джо Тамбу Сенсеєм (7 Дан).

Рікардо Дель Карпіо підтримує контакти з Гжегожем Кізевіцкі Сенсеєм (5 Дан Айкідо Йосінкан, Польща).

Контактує також з Едуардо Паскуалем (3 Дан Айкідо Йосінкан, Іспанія).

З березня 2013 року Рікардо Дель Карпіо співпрацює також з Жаком Пає Шиханом (7 Дан Айкідо Йосінкан, Хонбу Додзьо).

З Цунео Андо Шиханом (8 Дан Айкідо Йосінкан) підтримує зв’язки з жовтня 2013 року.

Контактує з травня 2014 року з Такехіко Сонода Шиханом (8 Дан Йобу Йосін Йосінкан Айкідо).

Також Рікардо Дель Карпіо зберігає зв’язки з Сільвіо Тосі Сенсеєм (4 Дан Айкідо Йосінкан, Флоренція, Італія).                        

З Сусуму Чіно (8 Дан Айкідо Йосінкан) контактує з 2015.

І нарешті з 2015 року Рікардо Дель Карпіо підтримує зв’язки з Сенсеєм Богданом Чайкою (3 Дан Айкідо Йосінкан, Україна, керівник школи «Сеншин»).

 

                                                                  (Джерело: http://www.yomeikan.de/deutsch/aikido-yoshinkan/ )

 

Контактна інформація:

Бренд-менеджер Катерина Крутоус, тел..: (068) 227 96 60, електронна адреса: senshin.aikido.lviv@gmail.com.

Керівник ГО Українська школа Айкідо Йосінкан «СЕНШИН» Чайка Богдан, тел..: (067) 418 48 52; (063) 044 50 85

Перемогла Анастасія Шевченко!

Українка завоювала золото у перший день чемпіонату Європи із самбо в Мінську
Загалом протягом першого дня чемпіонату Європи із самбо українська збірна завоювала чотири медалі – золото, срібло і дві бронзи, повідомила прес-служба Федерації самбо України.
Анастасія Шевченко з Харкова здолала росіянку Аліну Пчелінцеву
Анастасія Шевченко з Харкова здолала росіянку Аліну Пчелінцеву 
Фото: sambo.net.ua

Спортсменка з Харкова Анастасія Шевченко посіла перше місце в категорії до 60 кг на чемпіонаті Європи із самбо, який проходить у Мінську, повідомила прес-служба Федерації самбо України.

"Перше місце взяла Анастасія Шевченко з Харкова у категорії до 60 кг. У драматичному поєдинку вона здолала росіянку Аліну Пчелінцеву з рахунком за балами 3:2. Чемпіонськими виявилися кидки через голову", – зазначили у Федерації.

Загалом протягом першого дня змагань, які проходять у Мінську, українська збірна завоювала чотири медалі – золото, срібло і дві бронзи.

Срібну медаль узяв у бойовому розділі самбо Андрій Кучеренко з Херсона. Він поступився у фіналі російському бійцеві Курбану Магамедову.

Бронзові нагороди вибороли Анастасія Новікова з Харкова та Наталія Смаль з Івано-Франківська.

Загалом у турнірі беруть участь понад 300 спортсменів із 31 країни. 20 і 21 травня буде розіграно 18 комплектів нагород.

Важлива зустріч, а ще важливіше - які будить її результати

Меркель прийме Порошенка 20 травня у палаці Мезеберг
15 травня президент України Петро Порошенко заявляв, що планує провести "дуже тривалі і змістовні переговори" з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Зустріч двох лідерів пройде в палаці Мезеберг
Зустріч двох лідерів пройде в палаці Мезеберг 
Фото: EPA

Президент України Петро Порошенко і федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у суботу, 20 травня, проведуть переговори в межах одноденного візиту Порошенка до Німеччини на запрошення канцлера. Про це повідомляє прес-служба глави української держави.

Переговори лідерів двох держав пройдуть у резиденції Федерального уряду ФРН – замку Мезеберг.

Бароковий палац Мезеберг XVIII століття розташований у місті Гранзе за 70 км на північ від Берліна.

Прес-служба канцлера уточнює, що зустріч розпочнеться о 13.00 за місцевим часом (14.00 за київським).

15 травня Порошенко заявляв, що планує провести з Меркель "дуже тривалі і змістовні переговори".

Президент України хоче порушити питання про продовження санкцій не на шість місяців, а на рік, щоб "мотивувати Росію виконати Мінські угоди і припинити агресію".

18 травня перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, щонайближчим часом Порошенко також проведе зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном.

30 січня Порошенко перебував з офіційним візитом у Німеччині, але був змушений його перервати через загострення ситуації в Авдіївці Донецької області.