хочу сюда!
 

Cветлана

43 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 25-45 лет

Заметки с меткой «одеса»

Одесского монополиста оштрафовали более, чем на 5 миллионов грн

В четверг, 21-го декабря, Антимонопольный комитет Украины принял решение наложить штраф на ООО «Евротерминал», который работает в Одесском морпорту.

По словам АМКУ, «Евротерминал» занимал с марта прошлого года по ноябрь текущего доминирующую позицию. Речь идёт о взимании необоснованной платы на проезд грузового транспорта, когда иные пути были закрыты.

Теперь данная компания должна уплатить штраф в размере 5 миллионов 369 тысяч 399 гривен, а также обеспечить возможность проезда экспедиторов в порт «без уплаты за услуги, в случае если экспедиторы не имеют намерения их потреблять».

Кроме того, а Антимонопольном комитете отмечают, что с апреля 2017 года «Евротерминал» брал с каждого грузовика плату в размере $17.

Труханов, СБУ та фінансування тероризму в Одесі

Проблема фінансування тероризму в Україні серед громадянського суспільства та колишніх учасників війни стоїть вкрай гостро, тож будь-які новини, в яких держава виступає палким борцем з таким явищем, викликають значний позитивний резонанс.

Наприкінці тижня по всій Україні з подачі СБУ прогриміла вкрай приємна на перший погляд інформація: "СБУ викрила колишнього депутата Одеської міської ради та забудовника в фінансуванні тероризму". Все б нічого, якби не одне АЛЕ.

Починаючи з 2014 року Одеська влада через Одеську міську раду та КП "Одестранспарксервіс" (код ЄДРПОУ 38018133) солідно спонсорує того ж самого "колишнього депутата Одеської міської ради" та його сподвижників, які за сумісництвом є бойовиками терористичної організації "Донецька Народна Республіка".

Почати варто з того, що питанням парковок та стоянок в Одесі завідує Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс", яке укладає угоди з операторами стоянок та парковок, внаслідок чого останні мають змогу провадити таку діяльність.

Підприємства та організації, які є операторами стоянок та парковок зобов'язані сплачувати т.з. паркувальний збір розміри якого встановлені Рішенням ОМР від 31.01.2011 року № 281-VI - http://omr.gov.ua/acts/council/32658/. 

Однак, Одеська міська рада в:

- 2014 - http://omr.gov.ua/acts/council/64765/;

- 2015 - http://omr.gov.ua/acts/council/75331/;

- 2016 - http://omr.gov.ua/acts/council/91132/

приймає рішення про надання пільг зі сплати паркувального збору у розмірі в 60 та 90 %. Бенефіціарами вказаних пільг є, зокрема, парковки та стоянки, які підконтрольні колишнім функціонерам партії "Родина" того самого "колишнього депутата Одеської міської ради" Ігоря Маркова:

1. Вадиму Савенко - колишній депутат Одеської обласної ради від партії «Родина»на даний час командир одного з військових підрозділів терористичної організації "ДНР".

Він є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вимпел» (код ЄДРПОУ 37223509). Історія вказаного підприємства наступна. У 2015 році на парковку за адресою: м. Одеса, вулиця Комарова, 4а, оператором якої є вказане підприємство та на саме підприємство звернула увагу ГО "Оберіг". Після бурхливої реакції одеської громадськості заступник Одеського міського голови Геннадія Труханова – Андрій Котляр пообіцяв розібратися в ситуації, а вже 09 вересня 2016 року відзвітував, що КП «Одестранспарксервіс» станом на 06 вересня 2016 року не має договірних відносин ні з ТОВ «Група Вимпел», ні з громадянином Савенко Вадимом Анатолійовичем, а парковка за адресою: м. Одеса, вулиця Комарова 4а передана іншому оператору – Фізичній особі-підприємцю Сахневич Сергію Йосиповичу.

Разом із цим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сахневич Сергій Йосипович з 01 липня 2010 року є керівником ТОВ «Група Вимпел» та є пов’язаною з керівником партії «Родина» Ігоря Маркова особою.

Після виявлення громадськістю і цього факту, вказана парковка була передана Фізичній особі-підприємцю Матлах Владиславу Євгеновичу, який також пов’язаний з партією «Родина» та Ігорем Марковим через Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовест-2011» (код ЄДРПОУ 37548843). Вказане підприємство зареєстроване за адресою: м. Одеса, вулиця Літературна 1-А у житловому комплексі «Білий парус», що належить Ігорю Маркову. За вказаною адресою також зареєстровані – Благодійний фонд Ігоря Маркова, Одеська міська організація партії «Родина», Політична партія «Родина» та ТОВ «Група Вимпел». 

Таким чином, з відома заступника Одеського міського голови – Андрія Котляра, КП «Одестранспарксервіс» залишило вказану парковку у віданні осіб, що безпосередньо пов’язані з терористичними організаціями.

2. Сергію Кушніру - колишньому депутату Одеської міської ради від партії «Родина», керівнику одеської організації партії «Родина» та вірному соратнику Ігоря Маркова (на фото по центру): 

З вказаним діячем пов'язують Підприємство «Альфа-Юг» Благодійного фонду сприяння органам внутрішніх справ м. Одеси «Правопорядок» (код ЄДРПОУ 31768391), яке в 2016 році було оператором 13 стоянок, загальною площею 10710 м2 та Громадську організацію «Автомобілісти м. Одеси і Одеської області» (код ЄДРПОУ 34673418), яка в 2016 році була оператором 21 стоянки, загальною площею 9887 м2.

Засновником БФ сприяння органам внутрішніх справ м. Одеси «Правопорядок» (код ЄДРПОУ 26209766) та ГО «Автомобілісти м. Одеси і Одеської області» є саме Сергій Кушнір.

Крім того, в засновниках БФ сприяння органам внутрішніх справ м. Одеси «Правопорядок» значиться Стефанюк Ліліан Семенович, який за протекцією Ігоря Маркова тривалий час очолював Комунальне підприємство «Парксервіс».

Такими, що пов’язані з партією «Родина» є також і Громадська організація «Приморська районна організація автомобілістів» (код ЄДРПОУ 23991625) через свого керівника – Борисова Олександра Васильовича.

Так, після публікацій журналістських розслідувань, в кінці 2016 року Борисов О.В. став керівником ГО «Автомобілісти м. Одеси та Одеської області» замість вищезгаданого Кушніра С.О. Прізвище Кушніра С.О. 24 січня 2017 року зникло також з інформації про керівництво вищезгаданих підприємства «Альфа-юг» БФ сприяння органам внутрішніх справ «Правопорядок» та 30 січня 2017 року з самого благодійного фонду очевидно з метою приховати зв’язок даних організацій з керівництвом партії «Родина». В свою чергу керівником БФ сприяння органам внутрішніх справ «Правопорядок» стала Заричанська Ірина Миколаївна, яка є його засновником.

Іншим, пов’язаним із партією «Родина» оператором стоянок є Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (код ЄДРПОУ 05508766), президентом якої тривалий час був вищезгаданий Кушнір С.О., а секретарем – колишній депутат Одеської міської ради від партії «Родина» Самхарадзе Леван Михайлович.

Незважаючи на те, що відповідні матеріали розслідувань неодноразово громадським активістом Олексієм Чорним та журналістом Григорієм Козьмою публікувалися у мережі Інтернет та ЗМІ, а також перед засіданням сесії передавалися безпосередньо депутатам Одеської міської ради, Одеською міською радою все ж таки було прийнято рішення, яким на 2017 рік надано пільгу в 90 % та 60 % відповідно, зокрема і ГО «Автомобілісти м. Одеси та Одеської області» - 22 парковки, Фізичній особі-підприємцю Матлах В.Є. – 2 парковки, Підприємству «Альфа-Юг» Благодійного фонду сприяння органам внутрішніх справ м. Одеси «Правопорядок» - 13 парковок, ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» - 30 парковок, ГО «Приморська районна організація автомобілістів» - 3 парковки.

З огляду на все вищевикладене одесит Олег Сімашко ще 26 грудня 2016 року подав до Головного Управління Служби безпеки України в Одеській області заяву про кримінальне правопорушення за ст. 258-5 КК України, однак всупереч вимог ст. 214 КПК України уповноваженими особами ГУ СБУ в Одеській області відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, у зв’язку із чим Сімашко О.В. в порядку ст. 303 КПК України звернувся зі скаргою до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, який ухвалою від 30 січня 2017 року (справа № 522/25946/16-к) скаргу задовольнив та зобов’язав ГУ СБУ в Одеській області внести до ЄРДР відомості про злочин, викладені Сімашко О.В. в його заяві від 26.12.2016 року.

Однак всупереч вимогам КПК України та Ухвали суду, згідно листа ГУ СБУ в Одеській області від 10.02.2017 року № 65/16/1/785нт вбачається, що відомості по вищевказаній заяві Сімашка О.В. за ст. 258-5 КК України внесено не було, а до ЄРДР (з метою злити справу) внесено відомості за зовсім іншою статтею – ст. 364 КК України, що не відповідає фактам, викладеним у заяві та не підслідна органам СБУ, у зв’язку із чим за постановою прокурора матеріали заяви Сімашка О.В. передано до органів національної поліції, де, забігаючи наперед вказана заява і загубилася.

У подальшому про факти фінансування тероризму за рахунок бюджетних коштів та паркувальний рай для "колишнього депутата Одеської міської ради" повідомляв і народний депутат України Олег Петренко через Верховну Раду України Голові СБУ, шляхом надіслання депутатського запиту.

Трохи пізніше Президент України звільнив тодішнього Голову Одеського Управління С. Батракова, однак, ситуація для "колишнього депутата Одеської міської ради" та його соратників гірше не стала. Навпаки, деякі з них отримали земельні ділянки в довгострокову оренду та продовжують заробляти гроші для терористів на Донбасі.

Принагідно варто було би відзначити, що за всі чотири роки мерства Геннадія Труханова до його бізнес-структур, його оточення або ж до нього самого Служба безпеки України жодного разу не пред'явила ніяких претензій, всіляко виступаючи його "адвокатом", створюючи перешкоди у відкритті кримінальних проваджень за реальними фактами та ігноруючи оперативну обстановку, що неодноразово призводило і призводить до розхитування ситуації в Одесі.

Однак, і по сьогоднішній день Службу безпеки України та її регіональне управління, на жаль, не цікавить той факт, що пов'язані з терористами структури продовжують заробляти мільйони гривень у парковальному бізнесі, отримуючи пільги від Одеської міської ради за сприяння керівництва м. Одеси – Геннадія Труханова та його засупника Андрія Котляра.

Така пасивність коштує міському бюджету десятки мільйонів гривень на рік, а Україна за це кожного дня розплачується людськими життями.

Причина пожежі в Одесі - невимкнений кип'ятильник

28 вересня 2017 р.
У прокуратурі назвали ймовірну причину пожежі в дитячому таборі в Одесі
Зазначається, що для остаточних висновків необхідно завершення всіх призначених експертиз.

Пожежа в одеському оздоровчому комплексі «Вікторія», внаслідок якої загинули троє дітей, могла статися через залишений без нагляду ввімкнений кип'ятильник. Про це заявив прокурор Одеської області Олег Жученко. Він зазначив, що для остаточних висновків необхідно завершення всіх призначених експертиз.

«Разом із тим, підтверджую, що слідчими органами встановлено наявність залишків кип'ятильника саме в тому місці, де й був епіцентр пожежі. Крім того, згідно з показаннями свідків, керівник ансамблю, яка проживала в цьому приміщенні, сказала, що вона забула кип'ятильник і побігла...», - сказав Жученко.

Він зазначив, що наразі фахівці прораховують по секундах, скільки часу пройшло з моменту загоряння до моменту виклику працівників ДСНС. Підрахунки проводяться з урахуванням телефонних з'єднань, переписки дітей з батьками, коли неповнолітні просили, щоб їх забрали додому.

«Момент гасіння пожежі самостійно, без залучення рятувальників, телефонний виклик і прибуття. До речі, прибуття було через 4 хвилини. Тобто, відповіді на всі запитання дасть відповідна експертиза. Але наявна інформація дає підстави уявляти, що саме могло стати причиною загоряння», - підкреслив Жученко.

Як повідомлялося, 18 вересня Київський районний суд Одеси взяв під варту працівницю дитячого табору «Вікторія», яка відповідала за пожежну безпеку в закладі. 28 вересня жінку відпустили на поруки.

Нагадаємо, у ніч на 16 вересня в дитячому таборі "Вікторія" в Одесі згоріла двоповерхова дерев'яна будівля. У результаті загинуло троє дітей. Поліція відкрила провадження ч.2 ст.270 (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України.

Зачистка Одеси від сина загиблого Рибака

Поліція виявила у сховку "злодія в законі" в Одесі понад мільйон доларів



В Одесі правоохоронці проводять масштабну операція для покращення ситуації в регіоні. Для цього особовий склад Одеського гарнізону поліції був піднятий по тривозі.

Одним з перших «успіхів» одеських правоохоронців стало виявлення сховку "общака" "злодія в законі", в якому було 1,069 мільйонів доларів, 90 тисяч євро та 500 тисяч гривень. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Окрім того, з сьогоднішнього дня, 7 вересня, та до особливого розпорядження співробітники поліції працюватимуть в посиленому режимі несення служби, повідомили у відділі комунікації поліції в Одеській області.


Одеські правоохоронці працюватимуть у посиленому режимі

Читайте також: Рекордна партія наркотиків: в Одесі вилучили психотропні речовини на 15 мільйонів доларів

Також оперативно-розшукові заходи на Одещині проводитимуть і правоохоронці з інших регіонів.

Варто зазначити, що по Україні почали вилучати незареєстровану зброю. Масштабна спецоперація "Зброя" почалася з Одеси.


http://24tv.ua/ukrayina_tag1119?utm_source=seocopy

Я так само думаю

Radmila Korzh
2 год ·
Скажу відверто : оте, що трапилось три роки тому в Одесі, стало одним з основних етапів моєї особистої, корисної для організму, дегуманізації. Тобто, я вважаю, що трагедією б було те, якби загинуло 48 патріотів, а так, це всього лише один виграний бій. Закономірна утилізація ворога підступного , але дурного. А, і да, в таких випадках я прихильниця старого заповіту : око за око, зуб за зуб.

Війна за протезне виробництво в Одесі

Знову не спокійно на "соціальних фронтах" країни. Тепер - інтрига навколо конкурсу на посаду директора Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Лише той факт, що конкурс неодноразово зривався, свідчить про запеклу боротьбу навколо цієї посади. За чутками, колишній директор цього підприємства Генріх Казарян усіма можливими адміністративними та фінансовими важелями намагається лобіювати «власних кандидатів». На його думку, такі собі пан Стоянов чи пан Кольцов будуть гарними керівниками - бо напевне закриють очі на розкрадання та розтягування колись потужного підприємства попереднім керівником. Не секрет, що за часи свого керівництва пан Казарян зумів, використовуючи потужності та обладнання казенного підприємства, створити власну приватну структуру, яка сьогодні вже активно працює на вітчизняному ринку. Але Одеське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство ще в силах конкурувати зі своїм приватним клоном, тож «свій директор» ще й допоможе не заважати монополізувати регіональний ринок. Що ж, хочеться подивитися, чим закінчиться ця історія...

Оккупированная Одесса в период войны 1942 года.


Фрагменты книги, пережившего оккупацию Анатолия Маляра «Записки одессита».
Об этом умалчивают наследники Золотой Орды.

В 1944 году с приходом «освободителей» одесситы радовались, им не приходило в голову, что они радуются рано. Они, жившие при аккупации румынами, потом при немцах оказались под особым подозрением советских бдительных чекистов, выискивающих «врагов народа». Все это проявилось через несколько дней. Уже на второй день начали работать военкоматы, все отделения МГБ и партийные органы. Сразу же начались аресты, и жить одесситам стало при «освободителях» не менее страшно, чем при немцах. Внезапно появились «черные воронки», которые пугали пацанов… У чекистов было много работы: нужно было опросить всех дворников о поведении жильцов при оккупации, кто, как и где работал. Этих данных было достаточно, чтобы многих одесситов переселить в «отдаленные места», где «отдыхали враги народа». И это были лучшие, самая активная часть общества, которые своим трудом создавали блага.
Появилось столько беспризорных, что они заселили все развалины. Никого не интересовала судьба детей арестованных родителей, их, грязных и оборванных, иногда отправляли в детдома, но меньше их не становилось. Для одесситов, побывавших на оккупированной территории, «освободители» устроили «черные» времена. Почему же советская власть, освободившая Одессу от фашистов, сама стала фашистской и почему у коммунистов вызывало ярость только одно упоминание о жизни города при румынах?
     Ответ на эти и многие другие вопросы найдется, если вернуться к событиям оккупационного периода. Возьмем, к примеру, апрель 1942 г. и попробуем разобраться в событиях, происходивших за два года до освобождения Одессы.
     Поскольку Одесский край был отдан под управление Румынии, германскому союзнику, то на пост мэра Одессы необходимо было найти румына, который свободно говорил бы по-русски плюс отлично знал бы город и имел опыт административного управления. Таким человеком стал Герман Пынтя – бывший поручик царской армии, участник первой мировой войны, а губернатором был назначен профессор Алексяну.
     Ситуация была сложная: накануне зимы 300-тысячный город остается без воды, электричества, транспорта, продуктов, телефонной связи. Из больниц вывезено всё оборудование. Перед Пынтей и 16 чиновниками, которых он привез, стояла непростая задача – в кратчайший срок наладить жизнь в городе. Поразительно, но это им удалось.
     Шел второй месяц весны 1942 г. Одесса, став столицей образованного румынами в Причерноморье губернаторства Транснистрия, уже 5 месяцев находилась во власти оккупантов. Да-да, оккупантов, и прочитав статью станет ясно, кто ведет себя как оккупант – румыны или московиты, которые оккупировали Украину в 1918 году.

     К июлю-августу 1942 года уровень жизни в Одессе по многим пунктам превысил довоенный. Как это было сделано?
Сыграло свою роль грамотное управление. Румыны тут же переписали всех, кто умеет что-то делать — инженеров, врачей, техников и привлекли их (за деньги) для налаживания систем функционирования города. Затем они включили зеленый свет для частного предпринимательства. Частные магазины, рестораны, кафе, парикмахерские, ремонтные фирмы стали открываться сотнями.
     С момента коммунистического переворота прошло 24 года, со времени НЭПа — 12-13 лет. Сохранилось много людей, знавших, что такое частный бизнес. Кроме этого, румыны провели реституцию: если кто документально подтверждал, что ему до революции принадлежал производственный цех или магазин – они возвращали.   Еще в 1941 году была возвращена собственность 2567 одесситам, сумевшим документально доказать, что коммунисты ее конфисковали. Совершенно ясно одно, если бы коммунистическую, ордынскую власть удалось бы свалить в то время, уровень жизни очень быстро поднялся бы. Предприимчивых людей было еще очень много.
     Есть мнение, и весомое, что румыны хотели интегрировать Транснистрию (так называли южную часть) в Румынию, а граждан рассматривали как своих подданных. Алексяну даже хотел провести референдум о воссоединении Транснистрии и Румынии. Но в качестве валюты в Одессе ходила марка, а не лей. Между Транснистрией и рейхскоммисариатом (остальная частьУкраины) была установлена полноценная граница, это потом сыграет свою положительную роль -- после отличного урожая 1942 года регион был с запасом обеспечен продуктами, но ими приходилось делиться с другими, потому карточки на хлеб были. Чуда здесь никакого не было. Воспользовавшись теплым ноябрем 1941 года, румыны успели провести сев озимых, а в 1942-м был собран хороший урожай.
В городе в это время была уже полностью налажена жизнь, открылись сотни ресторанов и кафе, буфетов и забегаловок. Некоторые из заведений открывали даже чекисты, увидевшие положительные преобразования и тратя оставленные на «подпольную работу» деньги.
     3 ноября 1942 года, после того, как удалось наладить несколько электростанций, начали работать первые трамвайные маршруты. 4 ноября возобновили работу 6 больниц. 7 ноября обязали прийти и зарегистрироваться всех коммунистов. Они должны были написать заявление, что заблуждались в своих коммунистических убеждениях. В отношении «осознавших» никакие санкции не применялись.
     15 ноября пущен первый мощный электрогенератор. 16 ноября одесское отделение германо-румынских железных дорог возобновило пассажирские перевозки по Транснистрии. 9 ноября всем улицам возвращаются названия, которые были при царе. Пять улиц называют в честь румынских деятелей, а также Гитлера (бывшая Карла Маркса) и Муссолини.
25 ноября для всех трудоспособных граждан от 16 до 60 лет вводилась обязательная трудовая повинность. Назначается денежная оплата плюс выдача продовольственных карточек. 26 ноября из библиотек изымается вся коммунистическая литература и книги. 27 ноября открываются 50 школ, при них организуются буфеты и бесплатные завтраки. Раз в неделю — румынский язык и закон божий.
К 28 ноября открыты все православные храмы, закрытые коммунистами, которые не успели взорвать. Именно румыны составили план восстановления кафедрального собора, взорванного в 1936 году и восстановленного только в 2002-м.
29 ноября начинает работу трансляционная сеть. Вместе с передачами на русском языке идут передачи из Германии, Италии и Румынии. В начале декабря привезли два мощных генератора из Румынии. Это позволило подать электричество в квартиры.
3 декабря объявлен набор в полицию. Конкурс – огромный.
7 декабря открылась обсерватория.
13 декабря возобновляет работу оперный театр. Премьера — «Евгений Онегин». Зал забит.
14 декабря увеличиваются нормы выдачи хлеба по карточкам. Работает хлебзавод и куча частных пекарен.
 16 декабря открываются первые две столовые, где малоимущие слои населения могут питаться бесплатно.
Разрушены все памятники коммунистическим вождям. Издан указ, обязывающий сдать на уничтожение картины с изображением коммунистических идолов. Запрещено публичное исполнение коммунистических песен.
К 22 декабря восстановлен водопровод.
К 31 декабря 1942 года открыто 500 магазинов. Из них 47 кондитерских, 7 книжных, 4 цветочных, а 2 – домашних животных и кормов к ним.
К Новому году организована массовая продажа мяса по низким ценам.
Завершался год оперой «Фауст» и запуском целой серии предприятий, в основном пищевой промышленности.
После 12 лет сталинской голодухи, можно было и поесть. Вот, к примеру, 2 фрагмента дневника старшеклассника-одессита Юрия Суходольского, вернувшегося в наш город осенью 42-го года:
--- 27.09.1942 г.. …Позавчера в 5 часов утра были в Одессе. Дошли пешим порядком. Ну, конечно, встречи, лобзания… Подали заявления в индустриальный техникум… Буду бесплатно учиться. Вообще же плата 200 марок в год. Марки тут зовут рублями. Продуктов тьма. Страшнейшая радость – пребывание с отцом и товарищами. Вот только жалко смотреть на разбитые дома…
--- 10.10.1942 г….В Одессе, что и говорить, жизнь налажена. Городской голова г-н Герман Пынтя на открытии университета сказал, что жизнь в Одессе лучше, чем в каком-либо другом городе Западной Европы. Действительно, на базаре прямо что-то удивительное: колбасы, мясо, масла, фрукты и все прочее.

     Одесса продолжала наращивать свой промышленный потенциал. За 5 месяцев оккупации в нашем городе приступили к выпуску продукции 633 коммерческих и индустриальных предприятия, а также 358 мастерских, которые ежемесячно производили товаров на общую сумму 145000 марок. В частности, к работе приступили трикотажная, деревообделочная, канатная, картонажная, переплётная и бумажная фабрики, а также текстильные фабрики №№ 1, 2, 4 и две фабрики по изготовлению халвы и мармелада. Кроме того, были введены в строй суперфосфатный, мыловаренный, кожевенный, стекольный, пивоваренный, уксусный, бочарный, маслобойный, кроватный, трактороремонтный заводы, предприятие «Форд» и завод по изготовлению проволоки и гвоздей, а также восстановлены и работали на нужды города мукомольная и комбикормовая мельницы, макаронная, конфетная, кофейно-чайная фабрики и консервный завод №1. За этот же период частным лицам городской муниципалитет сдал в аренду 28 металлообрабатывающих, 5 химических, 16 строительных, 24 пищевых предприятия и трикотажную фабрику, выручка от продажи которых составила 40000 марок. Всего же на предприятиях города тогда работали 2187 одесситов.
К концу апреля 1943 года открылись в Одессе еще шесть заводов: аллебастрово-известкового и «Газоген» в районе 2-й Заставы, чугунолитейного на Пересыпи, насосно-компрессорного на Молдаванке, а также маслобойных заводов на улицах Госпитальной и Головковской.
     И всё же главным событием месяца стала торжественная передача 23 апреля для совместной эксплуатации немецким командованием и румынскими властями Одесского порта, который после полного ремонта причалов, пристаней, подъездных железнодорожных путей, восстановления электрических сетей и водопровода, а также траления всей акватории гавани и доков судоремонтного завода, принял первые торговые суда.
     Также радовали своими достижениями и одесские энергетики. После восстановления на городской электростанции турбогенераторов мощностью 1700 КВт и 3000 КВт во всех районах удалось наладить регулярную подачу электроэнергии.
Уже с 14 апреля в центре города начался ремонт дорожного покрытия и тротуаров, а дворникам было указано проводить уборку закреплённых за ними участков не менее 2 раз в сутки. На домах появляются новые таблички с указанием их номеров и названием переименованных улиц.
     Распоряжением городского головы начиная с 1 апреля всем рабочим и служащим предприятий и учреждений, входивших в ведение Одесского муниципалитета, предоставлялась скидка на квартплату в размере 50%. Кроме того, в этот же день на работу в техническую дирекцию муниципалитета было принято100 трубочистов и 50 печников. А так же руководство горводопровода ввело в свой штат 100 новых рабочих для организации круглосуточного дежурства ремонтных бригад слесарей и водопроводчиков, контролирующих бесперебойную подачу воды во все районы города.
В те дни вся торговля в Одессе в основном проходила на восьми городских рынках: Новом, Привозе, Алексеевском, Староконном, Слободском, Казанском, Ярмарочном и Скотопригонном. Также небольшие базарчики работали на 10 и 16-й станциях Большого Фонтана. Самым крупным был, конечно же, Привоз, где насчитывалось в те дни 199 мясных, 117 молочных и 15 масломолочных торговых точек, а также 11 мастерских по ремонту жестяных изделий, 12 магазинов и 7 закусочных. В штате этого базара числились 105 человек, а его бюджет на 1942 г. составлял 5265 марок.
На Дерибасовской 20 первых посетителей встретили продавцы колбасного магазина фабрики «Берлин», где 1 килограмм, к примеру, «Полтавской» колбасы стоил тогда 7 марок. Судя по тому, что дворник тогда за час работы получал около 4 марок, то подобная цена была по карману многим горожанам.
Приказом губернатора Транснистрии № 45 вводились новые правила торговли. Они требовали от владельцев магазинов обязательно иметь в торговых залах прейскуранты стоимости на товары, вывешенные на видное место, вводили запрещение на обвес покупателей, сокрытие товаров и отказ в продаже имеющихся в наличии товаров. Цены на имеющиеся в магазинах товары, согласно этому приказу, не должны более чем на 30% превышать стоимость, указанную товаропроизводителем.     Только за месяц городским муниципалитетом на открытие предприятий одесситам было выдано 263 лицензии. Из них 40 разрешений было дано на начало работы ресторанов и буфетов, 30 — магазинов, 25 — мастерских по ремонту, 7 — гостиниц, 87 — парикмахерских, бань, прачечных и других предприятий бытового обслуживания, 75 — прочих учреждений и фирм. Что интересно, коммерсантам из Румынии на предпринимательскую деятельность в Одессе было выдано всего 12 патентов.
     К началу апреля в Одессе работало 79 средних и среднеспециальных заведений, в том числе: 58 начальных школ, 6 мужских, 8 женских и одна смешанная гимназия, 2 ремесленных училища, индустриальный техникум, музыкальная, медицинская и зубоврачебная школы, драматическое и музыкальное училища. Общее число учеников в этих учебных заведениях составило 16500 человек. При этом для родителей учащихся в этом месяце вводится школьный сбор, составлявший в год 15 марок с семейства. Вместе с тем, 3 апреля губернатор Транснистрии объявляет о назначении лучшим студентам консерватории пятидесяти именных стипендий в размере 100 марок в месяц.
11 апреля начал работу институт генетики и селекции под руководством Д.А. Шашкина.
12 апреля в университете проходит совещание городских врачей, темой которого было: «Актуальные вопросы профилактики и лечения туберкулёза». Медицинскую помощь к этому времени в Одессе оказывали 6 больниц, а также 3 роддома, 12 поликлиник, 4 амбулатории, 3 детских поликлиники и 4 диспансера.
К этому времени в городе было открыто 5 театров, 2 цирка и 5 кинотеатров.
А так же в Одессе восстановлены и приняли заново прихожан 12 православных храмов.
20 апреля 1943 года на полях Транснистрии начались весенние полевые работы. И к этому времени на станцию Одесса-Сортировочная из Дании в дополнение к посевному материалу, завезённому ещё в начале весны оккупационными властями из Румынии, прибывает ещё 8 вагонов элитных семян пшеницы. В самой Одессе на учёте ветеринаров находилось 2151 лошадь, 2920 голов крупного рогатого скота, 5100 свиней, 1035 коз, 470 овец и 26500 голов домашней птицы, являющихся собственностью горожан.
     Таким оказался один из 29 месяцев, в течение которых длилась оккупация нашего города Одесса.
С приходом советских войск практически все оставшиеся в городе взрослые для объяснений отношений с оккупантами были вызваны в кабинеты следователей «СМЕРШ», и около половины покинули их под конвоем. Из 250 тысяч горожан, которые 10 апреля 1944 г. встретили своих «освободителей», к 1 января 1945 г. в Одессе их оставалось всего около 160 тысяч. И эти «освободители» освободили 90 тысяч жителей за 7 месяцев не только от города Одессы, а и от жизни.
А вскоре, через год правления орды, в 1946 — 1947 году в Одессе, Одесской области, Бассарабии, после изобилия при оккупантах, наступил голод при «освободителях».
Но это другая история.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
предыдущая
следующая