В Украине стало очень много "политологов". После 2004-го года их стало еще больше потому, что болтать о политике - это всегда легко, красиво, безнаказанно, и, на какое то время стало еще и прибыльно. Мало кто из "телевизионных экспертов" по-настоящему разбирается в тонкостях современного политического процесса, истории политических учений, и почти никто не может спрогнозировать будущее развитие при учете современной коньюнктуры.

 

Если кого-то и можно выделить из этой "толпы политологов", то это, несомненно, Дмитрий Выдрин. Вот и в последнем интерью, которое политолог дал журналистам издания "Киевский телеграф" есть немало любопытных наблюдений за сегодняшней украинской оппозицией, с которыми было бы полезно ознакомиться всем, кто еще способен учиться и воспринимать альтернативные точки зрения.

 

Дмитрий Выдрин

(Киевский телеграф, 19 апреля 2010) 

 

… наша "оппозиция" не в состоянии осознать, что есть неписаные правила, действующие во всем мире. Нельзя оскорблять человека на личностном уровне в политике. Его можно, условно говоря, назвать "плохим менеджером", но уж никак не "уродом", "горбатым" и "инвалидом". Юлия Тимошенко первой стала нарушать неписаные правила. Вслед за ней это стало делать ее окружение, а также "оппозиционные" клоны БЮТ...

 

        ...В одном из телевизионных шоу судей Конституционного суда называли "уродами", иудами", "предателями". По этому поводу я вспомнил одну известную американскую шутку: политик делает со своей страной то, что не может сделать со своей женой. В украинском варианте это звучит следующим образом — политики пытаются делать с судьями то, что не в состоянии сделать со своими женами. Их запирают в кабинетах, не пускают даже в туалет, прослушивают телефонные разговоры, применяют к ним меры морального, а иногда и физического воздействия…

 … Украинская "оппозиция", к сожалению, не понимает совершенно очевидных вещей: нельзя переходить некую грань. Априори необходимо уважать определенные социальные категории. Это не только судьи, но и врачи, священники. Они в критических ситуациях являются последними, к кому можно апеллировать по поводу своего здоровья, свободы, жизни. "Оппозиция" же тотально разрушает авторитет всех социальных категорий. Она бьет ниже пояса. Бьет по семьям и детям политиков. И это страшно! ...

 

… "оппозиция" у нас воюет не с властью, а с жизнью. Во время последних выборов она старалась завоевать дополнительные голоса, пытаясь изменить саму жизнь избирателей. Вспомним фактический запрет премьерки (Тимошенко) разговаривать на русском языке в школах даже на переменках. Это сразу же снизило рейтинг Тимошенко, поскольку она бросила вызов не своим политическим оппонентам, а жизни. Жизнь, как известно, победить нельзя. Она течет по своим канонам. Не бывает заката солнца вручную. Солнце подчиняется только космогоническим законам. Невозможно изменить вещи, которые существуют на уровне архетипов народа...

Оно, она, они и он… Вместе – полный пантеон.

«Година для праці настала, коли ще зоря не заграла»

(Леся Українка, «Досвітні огні»)

В первое воскресное утро августа основные магистрали Киева (да и не только, достаточно проехаться по Одесской трассе, например) преобразились. Праздничное убранство, развешенное по проводам, напомнило украинцам, что предстоящие выборы, которые, кстати, официально еще не стартовали, – вещь не такая мрачная, как, например, может показаться при рассмотрении замызганных серо-буро-зеленых плакатов «Арсения».

Пожалуй, именно у Арсения, у которого раньше всех кандидатов в Президенты случилось преждевременное агитационное извержение, это внезапное великолепие на тему «Вони балакають, вона – працює», «Вони зраджують, вона – працює», «Вони руйнують, вона – працює», должно вызвать наибольшую досаду.

Во-первых, у него на биг-бордах не только указано «Арсений», но и нарисовано лицо в очках. То есть, чтобы у публики не было повода сомневаться, кто у нас в стране Арсений. Тимошенко хватило лишь одного местоимения «вона» – и не надо никаких рисунков женщины с косой на макушке.

Во-вторых, «вона», как сегодня объяснялось на пресс-конференции премьер-министра, – это не фамилия «Тимошенко», кандидата в Президенты. Действительно, на месте этого «вона» могла, в принципе, быть любая украинская женщина, которая пашет день и ночь, а «он» («паразит», «муж» и т. п.) только пиво хлещет, глядя по телевизору то футбол, то сериал про спецназ, - и при этом чувствует себя спасителем страны и незаурядной личностью... Так что множество наших женщин могут воспринять тимошенковскую рекламу как нечто личное, «адресное», к ней, конкретной матери-труженице, обращенное. В то время как грязные, как половая тряпка, плакаты с изображение бледноватого и, в общем-то, далеко не красавца «Арсения» могут напомнить многим женщинам, что дома их ждет такая же тоска и такой же спутник жизни, безнадежно далекий от голливудских параметров мужской привлекательности.

В-третьих, такого кандидата в Президенты Украины, как «вона» (что, опять-таки, было подчеркнуто сегодня на упомянутой пресс-конференции) нет и не предвидится, так что придраться насчет появления рекламы задолго до законодательных сроков начала предвыборной кампании, будет сложновато. У «Арсения» на этот счет несколько иная исходная позиция.

Наконец, Тимошенко утверждает что эта «вона» «поддерживает дух населения страны». Про откровенно депрессивные плакаты «Арсения» подобное сказать не сможет даже сам Арсений.

Важно еще и то, что люди поняли, что в Украине «вона» – это только одна женщина. И это – типично по-женски коварный укол шпилькой в самолюбие всяких там Богословских, Витренко, Супрун, Семенюк и прочих боевых подруг украинского избирателя.

В общем, ход стоит признать удачным. Но, как представляется «Обкому», эта тема нуждается в развитии. Ниже мы приводим варианты для подобных же агиток, которые могут использовать как сторонники, так и противники той, которая «вона»:

«Вона працює – Арсеній врятує»

«Петро женихує – а вона працює»

«Космоса» лікують – а вона працює»

«Він сидів – а вона працює»

«Я глибоко переконаний – вона не працює»

«Вона працює – а країні потрібен Литвин»

«Не працюй! – ВОНА працює»

«Вони працюють, вона – вередує»

«Долар лютує, а вона – працює»

«Не працюй - голосуй!»

«Президент пильнує, як вона працює»

«Його дратує, як вона працює»

«Євро в прольоті, вона – у роботі»

«Що поробиш, як вона працює...»

«Путін не шкодує, як вона працює»

«Працюй, не працюй – а країні пох...»

«Лозінський бикує – а вона працює»

"ОБКОМ"

Три дня народ праздновал Рождество. 

                         В мене, здається було дві замітки, стосовно того, що в Україні встановлюється фашистській режим. Більшість сміялися, казали, що ці дегенерати не здатні цього зробити. Що вони тупі. Розума не вистачить.  В тому то і справа, що розум для  цього не потрібен.
                         Не знаю, як в Німеччині вибудовувася фашистській режим. Ось зараз я виходжу на балкон, начебто все спокійно. Люди йдуть. Ніякого збентеження на їхніх обличчях я не бачу. Мабуть і тоді, німці спокійно ходили по вулицях. Пили пиво, сміялися. Та власне, в Німеччині, фашизм вибудовувася на іншому підгрунті. Без влади він не може існувати. А влада тоді була у нацистів. Ну вони і використовували фашизм для свого роду реваншу німецької нації після ганебної поразки в першій світовой війні.
                         Так само використовували фашизм і комунякі в СиРиСиРи. Власне, німецькі нацисти з них і взяли приклад. Я вже не кажу про дружбу та тісну співпрацю цих двох режимів.
                         Але! В Німеччині була мета відродити нацию, в СиРиСиРи відбувався експерімент по побудові нового суспільства. Не буду казати якого, всі знають. Його атавізми, совки, досі ще смердять навколо. Що там, що там ставилися глобальні задачи. Жодна не була виконана. Тільки народу поклали на їхне виконання безмежну кількість.Хоча пізніше, німці такі досягли своєї мети. Але вже в інший, демократичний спосіб.
                         А що ж в нас? Зараз при владі уркагани. Без будь-якої ідеології. Ні нацистської, ні комуністичної ідеології в них не проглядається. Ідеологія одна. Красти. У держави їм вже і красти не потрібно. Все, що знаходиться у власності держави, все їхне. Бюджет дерібанять між собою.Апетити ростуть. В социальну сферу потрапляє все менше і менше грошей. В решті-решт їм вже не буде вистачати наявних джерел, потрібно буде шукати додаткові. І тепер повертаємося до того, а хто ж в нас при владі? Гопстопникі, наперсточникі, грабіжникі, аферісти, вбивці. І наступне джерело для пограбування, на яке вони звернуть увагу, будемо ми. Всі, без виключення. І ті, хто їх привів до влади, і ті, хто був проти них.
                         Що для цього потрібно? Величезний репресивний апарат. Він вже є. Подивіться на це стадо бидла в шоломах та бронежилетах.

1960 , , . , - - . ' -- , , , - . ( -, 1871-1913), .Це був текст на івриті, нажаль ??????????????
http://www.mouse.co.il/CM.articles_item,1048,209,32227,.aspx
Замітку набирати через Google


Дослівний переклад Єврейського видання:

Тимошенко народилася Abvenubmber 1960 Дніпропетровськ, Росія, і оскільки це не український. Її батько був вірменин, мати - За чутками - єврей. Poklc Джок сказав моєму серцю - я - З, так як Тимошенко не розмовляють українською політичного початку, і він знав, як важливо національного питання в цій країні, хотіли створити для неї манері виконання місцевого сільський вчитель, батько - символ української жінки. Вікна свого кабінету він побачив статуї поета М. Українки (пан Pterioona Koasach - Koweteka, 1871-1913), вважається самим видатним художником української літератури.

Якщо комусь потрібно роз’яснення:
В цій статті йшлося, що в Україні гостро стоїть питання національності лідера нації. Що національність та імідж Юлії Володимирівні створювали відповідно до Лесі Українки ( той самий колір волосся, зачіска і національна ідея, вічна боротьба…)

Тимошенко і Путін, Газпром і Нафтогаз підписали якісь угоди терміном на 10 років. Ніде не зазначена ціна на газ для України. А ви її вже знаєте?

Націоналісти і за гратами продовжують боротись, достойний приклад для наслідування українським національно імпотентним суспільством. Чому імпотент таким став це вина жінок чи тому що довгий час мав нетрадиційної орієнтації збоченців вчителів (комзомбі без роду й племені), які методично відбивали бажання до інтелектуального та духовного пробудження. Як Ви б назвали суспільство, що спромоглось тільки на два акти (1991 та 2004р.) за останні 22 роки ? І може ще хтось вважає, що має право краще жити в такому суспільстві? Може не даремно теперішні активні вихователі (комуністи та ригоанали) користають таку пасивну біомасу ? Може це майбутнє такого зімпотентованого суспільства ?

Основна суть написаного, що не слід чекати того чого самі ми зараз не заслужили, й не потрібно згадувати предків і їх героїчну боротьбу за Україну, так вони заслужили найвищу нагороду за яку боролись, вони її посмертно отримали Незалежну Україну, а от те що ми заслуговуємо хіба ми зараз те й не маємо ? І чим довше продовжуватиметься синдром імпотенціоналізму в українців тим більше шансів залишитись в пам’яті наших нащадків зеківськими підстилками, «опущеним поколінням» на жаргоні, щоб дійшло до окремих регіонів. 

Теперішня пасивність українців дивує, маючи таку історіюгероїчної боротьби до такого приниження дожитись (це вже факт), от і написав бо накипіло, дивишся на людей і розумієш біомаса для використання, а що хтось незгоден ?

http://lb.ua/news/2012/11/07/177965_timoshenko_pochti_vstaet_zashchitnik.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=news0 

Рецензия Ю. Кальченко на спектакль "Подкоп для Юли" ( главн. продюсер и сценарист Кернес Г.А.)

http://glavnoe.ua/articles/a6254

Интересно, расходы на постановку спектакля и гонорар сценаристам тоже войдут в новые тарифы "Харьковочиствод"

 "ЛІГА"