хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «роздуми»

Проти-Єдине (роздуми)


Якщо подивитись на Райдугу-Веселку, то можна побачити Протистояння в Єдиному. Спочатку пригадаємо, що таке Веселка і, щоб не видумувати щось, просто можна згадати курс шкільної фізики, або звернутись, наприклад, до Вікіпедії:

- "Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр... Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилічервоний (< 740 нм), оранжевий (помаранчевий), жовтийзеленийблакитнийсинійфіолетовий (> 380 нм)."

В деяких східних вченнях фіолетовий прирівнюється до білого на особистісному плані.

Що ж бачимо: білий / фіолетовий протистоїть червоному, синій – оранжевому / помаранчевому, блакитний – жовтому, зелений – зеленомуshock smile .

В Мережі багато чого можна прочитати про кольори, та хочу навести декілька висловів:

- Зелений – це колір любові… Зелений колір – це колір життя і достатку… Зелений – це чиста, гуманістична любов, а не бурхливий роман. Більше того, зелений – це дуже приємний колір. У любителя цього кольору гаряче серце. Пристрасть, ймовірно, похована десь під їх честю і гідністю. Якщо ви любите зелений колір, для вас суспільне благо більш важливе, ніж власне… (http://cikave.org.ua/discovery/znachennya-koloriv/)

Зелений колір походить від злиття синього і жовтого, при цьому взаємодоповнюються якості того й іншого. Звідси з’являється спокій і нерухомість. У зеленому завжди закладена життєва можливість, він не володіє діючою ззовні енергією, але містить у собі потенційну енергію - не спочиває, а відображає внутрішній напружений стан.

Він виражає відношення людини до самої себе; нічого не вимагає і нікуди не кличе (дивиться повз усіх). У собі приховує всі свої таємниці, надихає стабільність. Символізує процвітання і нові починання. (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2117)

Зеленый цвет… составлен из синего и желтого цветов, то есть Небес и Земли, поэтому этот цвет обладает почти мистическими свойствами. В христианстве значение зеленого цвета – это весна и растительность, и в связи с этим он является символом победы весны над зимой, другими словами, жизни над смертью. (http://magicofcolour.ru/znachenie-zelenogo-cveta/)

Зеленый цвет относится к четвертой чакре Анахате, которая отвечает за любовь, помогает не только любить, но и любовь принимать, растворяться в ней. Анахата располагается в области сердца или, другими словами в месте, где у человека находится душа.

Данный энергетический центр также способствует проявлению доброты к окружающим людям, миру, предметам. Умение прощать, сострадать, понимать непростые законы жизни также обеспечивается Анахатой. (http://www.metapower.tv/aura_chakry/ArticleID/1131)

 За останнє століття в суспільно-політичному об'ємі нашої місцевості також спостерігається кольорове протистояння – "біло - червоне", "синьо (синьо-біле) – помаранчеве (оранжеве)".

Наразі наблизилися до протистояння ще двох кольорів – світло-синього (блакитного) та жовтого, що найближче стоять зеленого (до центру), тим самим стверджуючи прискорення подій, та збільшення напруженості.

Хочеться вірити, що це протистояння на одному з символів нашої Держави дадуть поштовх до духовного розвитку, а люди ним скористаються, щоб...

Комісія за банківські послуги і не тільки

Вирішив підкинути гівна не вентилятор. Але думаю, тема цікава. Ні для кого не секрет, що банківські операції потребують адміністрування. Ну, скажімо, обслуговуючий персонал, сервери, чи що там ще може бути. Але раніше відчути (чи побачити) комісію за послуги можна було лише в разі сплати в сторонніх фірмах. А іноді взагалі комісії не було (хоча насправді вона мабуть була).

Щоб не бути голослівним, приклад. Для розумників (тут такі, бачу, є) пишу більшим шрифтом, щоб виділити суть. Раніше картки поповнення мобільного рахунку коштували стільки, скільки їх номінал. Тобто, купляєш стретч-картку номіналом 100 гривень за 100 гривень. І так було довго. Запитання: а чому тоді зараз картки зараз продають дорожче їхнього номіналу? Що змінилося?! Наприклад картку номіналом 100 гривень продають за 103 гривні. Хош - не хош, а доводиться переплачувати. Це, як я розумію, "навар" продавця за доставку. А чому ж раніше вартість дорівнювала номіналу?

Але картки це ще по-божескі. Якщо сплачкувати за мобільний зв'язок через платіжний термінал, то взагалі комісія 6%. До%уя, чи не так?
Хоча кажуть, що можна зекономити, сплативши через термінал в фірмових центрах мобільного оператора. Начебто там комісія навіть менша, ніж при купівлі картки.

Скільки про це не запитував на mail.сру і тут здається — нормальної відповіді так і не почув. Може зараз економісти розтлумачать і розкладуть цінову політику по поличкам?
[ І ще один приклад ]

Виступ Ляшко на радіо

Вночі прозкашлявся. Прокинувся. Наче прокашлявся. Але фіг заснеш. Включив послухати радіо — на «Ері» виступав Олег Ляшко. Аж заслухався! lol  Професійний оратор! І, найголовніше, — каже правдиві речі, на відміну від президентської партії. А притому сам він — не бідніший від інших депутатів. Але повернемось до промов. Розповідав з таким завзяттям, що ведучому з першого разу не вдавалося щось сказати. stena Олег Валерійович завів розмову про відмову України від ядерної зброї. Мол, якщо Будапештський меморандум не має юридичної сили, то значить цей договір втратив чинність, і Україна не зобов'язана бути безядерною державою. Звичайно, уявити це складно: в Україні нема ні технологій, ні грошей для ядерного озхброєння. Але логіка в словах Ляшка є. Про Будапешщтський меморандум треба частіше нагадувати його підписантам. Ну і просто цікаво, яка була б реакція америкосів і Євросоюзу на заяви про аннуляцію Будапештського меморандуму? Був би Ляшко президентом — багато б дров наломав.

Ведучий від розмов про повернення статусу ядерної держави тільки зітхав. Можливо від такої заявиomg . А можливо просто хотів вставити слово, бо Олега Валерійовича неможливо перебити.

Ну а на завершенні програми були запитання від радіослухачів. Подзвонив якийсь дядько і запитав у Ляшка про його орієнтацію. Так Олег Валерійович не розгубився, відповів у стилі «сам дурак». Мол, додзвонювачу краще думати про вихоування онуків, а не цікавитися нетрадиційною сексуальною орієнтацією. rofl

В пошуках роботи...

Якщо раніше був в пошуках щастя, то тепер в пошуках роботи... Але щось не щастить. Якщо робота подобається (ну, більш-менш), то звільняють. Якщо робота не подобається, то сам звільняєшся. Інтуїтивно вже починаєш відчувати: де зможеш працювати, а де — ні. Однак від цього ще більше сумнівів в собі. Якщо велика зарплата — значить багато обов'язків і велике навантаження. Якщо мала заробітна плата — значить шукають бідолаг, яким нікуди дітися — інваліди або пенсіонери. А буває — бачиш, що вакансія класна. А дзвонити / писати не хочеться. От просто не хочеться — і все. Не хочеться вчергове розчаровуватись і даремно витрачатись на зв'язок.

Ось і зі свіженького. Кур'єр. Зарплата підозріло висока. Мені доводилося і за 3,5 тисячі горбатитись і весь день мотатася пішки по Києву з важкими клумаками, розносячи документи і невелику поліграфічну продукцію — плакати, флаєри, візитівки. А це начебто теж служба доставки. Тільки, окрім документів пропонує послуги з доставки з інтернет-магазинів, квітів, продуктів(!). Та все одно щось не віриться. До того ж, як правило, реальна зарплата менше обіцяною (це стосується кур'єрів).

Ну що ж, буду шукати далі...



Вакансія, з work.ua (якщо комусь цікаво).

Коли не спиться. Вони вже близько.

Мабуть у кожного буває безсоння. Хтось цим страждає досить часто, хтось рідко. Але саме тоді в голову лізуть всіляки думки. Пропоную тему для роздумів. Ми живемо в час космічної ери. Дослідження космосу заходять далі і далі. Особливо вчені шукають доказів існування позаземних цивілізацій. Отож уявіть,що вас викрали косміти. Але не для проведення над вами дослідів. Влаштували вам екскурсію. Показали свою планету,жителів,звичаї,спосіб життя,наукові досягнення. І перед відправкою на Землю запропонували вам взяти щось на память. Щоб ви у них попросили? Я,наприклад,зважаючи на їх технології,попросив би вилікувати мене від всіх болячок. Думаю їм це як два пальці об асфальт. Та і не тільки вилікувати,ай вдосконалити. Пошкоджені органи замінити на ново вирощені,зробити тіло людини стійкішим до механічних пошкоджень,до враження вірусами,і таке інше. Повна маючня та пофантазувати можна. Прийму будь які відповіді,навіть самі божевільні.

Кава. Ранок. Сіре небо.

Холодні краплі. Ранок. Дощ.
Зринають спогади неспішпо.
Назад не вернеш. Ну то що ж. . .
Життя триватиме. Невтішно. . .
Неспинно лине в небуття.
Щораз втрачаючи минуле. . .
Пожовкле листя . Кіт. Дитя.
А що з важливого забула?
На підвіконні квітів ряд.
А за вікном все так спокійно.
В саду дерева тихо сплять. . .
Душа у сховці. Так надійно.
І пахне кавою. Ти спиш.
А за вікном весна чи осінь?
Час мов вода.
Куди спішить?
А серце вимагає - "Досить. . . "
У скронях біль. Набридло все.
До скла прижмусь. Я буду сильна.
Життя рікою нас несе.
А я лиш хочу бути вільна.

Сама себе

В своєму особистому полоні
ламає руки жінка божевільна.
Вона не усвідомлює що сильна
і що в тюрмі немає охорони.

Сама себе загнала в кут неволі,
стражданнями сама себе скувала.
Для щастя їй потрібно дуже мало -
дізнатися як вижити на волі.

Про цивільних бекпекерів



В мене є не аби якій досвід в самостійних бюджетних подорожах і я не перестаю дивуватися стилю подорожування у західних “бюджетних” бекпекерів. Всі ці молоді і не молоді люди, котрі колесують тисячами по всьому світові, місяцями, роками вважають себе бюджетними мандрівниками, причому в якомусь сенсі екстремалами навіть. Ну, для них воно так і є, думаю я і згадую книжку, яку бачив кілька тижнів тому у магазині в Куала Лумпурі. Назва у неї в перекладі з англійської була така : “Як подорожувати на 50 доларів в день”... Думаю, тепер усім розуміло, чому всі бекпекери, по дефолту, бюджетні.

Зараз, ціла індустрія туризму розрахована на таких бюджетників. Коли я бачу гестхаус, у якому фігурує слово backpacker, я розумію, що ціни там значно вищі, аніж у гестхаузів без нього.

Зараз намалюю типову картину євро-бекпекера, якого можно зустріти скрізь на південно східній Азії та не тільки. Молода людина, 20-25 років, з рюкзаком 50-65 літрів, в шортиках, футболці та тапцях. У жінок обов'язкова наявність педикюру. Завжди чистенькі, як тільки з душу. Їдять звичайно не дешеву вуличну їжу в місцях харчування місцевих, а їжу ближчу, до звичної для них, але тільки в цивільних місцях і тому разі в 2-3 дорожче. Всі емоційні та позитивні, дуже люблять розповідати про свої подорожі та свій єкспіріенс. При пересуванні країнами користуються або услугами турфірм, або купують квітки на транспорт “вищого класу”. Читають путівники “Lonely Planet”, а деякі люблять тягати з собою товстенні книжки.

А зараз, після того, як я змалював типовий портрет, я хочу озвучити кілька питань, які виникають у мене, коли я дивлюся на їхні подорожі і на них.

По перше, що вони пихають у ті здоровенні рюкзаки, якщо все одно ночують в хостелах та гестхаусах? У мене в 65 літрів ховається спальний мішок, намет зі всім одягом, потрібними речами і ноутбуком в маленькому рюкзаку. І ще е місце на продукти на кілька днів і на воду. А що можно напхати в 65 рюкзак, та так, що спереду носять ще й маленького рюкзака? Це для мене загадка.

По друге. Вони завжди такі чистенькі, я не розумію. Якщо я вдягаю капці на бусу ногу то кілька годин хожу по місту, то ноги в мене будуть як мінімум в пилюці. А у євро бекпекера ніжки як у людини після ванни, вони що, по повітрю літають? Це для мене теж загадка.

По трете. Поясніть мені, якого біса їхати бог знає куди, і їсти там теж самі омлети з ковбасою чи піцу як і вдома? Невже не цікаво відвідати те, що споживають місцеві люди? Ці для цього обов'язково треба відвідувати дорогого ресторанна? Цього я просто не розумію.

Як і не розумію того, чого всі ці західні туристи так бояться дешевого міжміського транспорту? Вони що, думають що там одні бомжі їздять чи їх тм вб'ють? З власного досвіду скажу, що тільки самий бюджетний транспорт надає можливості побачити реальність країни та отримати навіть деяка задоволення від поїздки. На відміну від “високо класних транспортних засобів”, до можно побачити тільки пістні європейські пики з змореним виглядом.

Ну і останнє. Всі ці бекпекери обожнюють хостели і гестхауси. Це для них просто особливий світ, де всі такі самі як вони спілкуються та вихваляються один перед іншім. І вони будуть платити за це більші гроші: будуть знімати койко-місце за ціною окремого номеру в місцевому готелі. Я цього теж не розумію: їхати за три чорти для того, що б знову спілкуватися зі своїми співвітчизниками. Що, вдома на них не надивилися?

Але, може то я просто якійсь дикар без грошей, котрий не розуміє переваг комфортного подорожування. І навіть не являє собі, як так можно подорожувати на 50 доларів на добу?

P.s. Кілька років тому, я хостив в Київі кілька дівчинок — автостоперш : одна з Австралії, друга з Болгарії. Так ось що сказала мені австралійська дівчина : “Добре тим людям, у котрих англійська мова не рідна. Вони знають ще одну мову”. Що вона мала цим на увазі? А ви уявіть, що куди би ви поїхали, скрізь всі спілкуються з вами на українській мові. Ви не можете вирватись з під влади вашої рідної мови. І скрізь, в кожній країні все буде називатись для вас однаково. Чи будете ви відчувати себе у такому разі за кордоном, якщо всі там знають українську? Я уявляю, як це було би скучно...

P.s. Зараз подорожуючи по Азії в мене виходить в середньому 12 USD на добу, але це означає сама дешева їжа, бюджетні гестхаузи та при можливості пересування автостопом. І то, для мене це все одно дорого - коли подорож на місяці, то кожен долар має цінність.
Я читав звіти супер бюджетників, котрі їздять за 3-5 USD на добу, але це тількі автостопом, хостел 1 раз на тиждень і я так думаю ніякіх музеїв та пам'ятків, бо вони теж не мало коштують. Але знову питання, якщо нічого не дивитись - то навіщо їхати?

Оригінал статті

Життя - це пізнання

Якщо поглянути уважніше, то можна помітити, що людина живе на землі дуже малий період часу. Але скільки вона за цей час пізнає! Вона пізнає як своє "я" так і "я" навколишнього світу. Пізнаючи світ, в якому живе, людина звертає увагу на все оточуюче, пізнає інших людей. Це пізнання веде до порівняння "рівня культурного духу". Що в свою чергу допомогає їй перебороти все зайве та непотрібне з життя. Як важливо пізнавати себе та оточуючих! Це ж, навіть, і дуже цікаво! До речі, гарний девіз був у Сократа: "Cognoce te ipsum" (пізнай самого себе).
Життя людини - це і є пізнання всього живого та неживого. І це життя йде не залежно від волі тієї ж людини. Сама ж вона обирає тільки шлях пізнання.
Існують різні шляхи пізнання оточуючого світу: це історія, філософія, культурологія, соціологія та багато інших галузей науки. Але пізнання живого, пізнання себе та оточуючих, пізнання природи - це пошук найкращого контакту з природою, спроба знайти спільну мову з оточуючим світом, спроба зрозуміти незрозуміле, побачити невидиме, почути тишу... А ті науки, які я був перерахував, це науки менш важливі, але все ж таки являються якоюсь ланкою допомоги до пізнання живого, які можуть дати початок до цього пізнання.
28.03.2008 (Гуркун І.В.)

Eu

Eu

Що таке мова, її значення для нас (мене) у прізвищах і іменах

Що таке тезки і однофамільці?
Учора вперше в житті до мене звернувся знайомий з питанням чи то не я працюю в Експерті. Виявилося, що справді, як я сьогодні навів довідку, там є такий, який має точнісінько 
таке прізвище як і в мене і таке саме ім"я...
В МОЄМУ ЖИТТІ ЦЕ УПЕРШЕ!!! Беручи до уваги, що моє прізвище не таке вже й поширене ...
блін ... і тепер виходить якби ти мав близнюка ... тепер я почав думати про нього, а може він мене чимось схожий... мені було приємно чути що про нього на роботі доброї думки... таке враження що це моя кровиночка ... треба ж таке! от що таке локальний патріотизм в метафорі ...
тепер ходжу весь час про нього думаю, про що він думає, як в нього здоров"я ...
Ще одна цікавинка. Якось я робив дослідження в Карпатах і там є одне таке село, де усі мають таке прізвище як у мене. Мені досі не віриться, що таке бува. Я весь час їх питав чи вони усі не родичі, а вони хитали головою і навіть не хотіли б бути одне одному за панібрата. Що в свою чергу мене страшенно дивувало, як це так мати сусіда з таким самим прізвищем і не переживати за нього.
Он... вичитав в німецьких новинах, що мова і менталітет народу нерозривні. Тож гадаю per analogiam прізвище і ставлення до людини також, адже прізвище людини сприймається через призму мови і його символічно-змістовне значення.
Не знаю як інші, але я у тому селі почував себе якимось особливим, як янгол. Конче хотілося і хочеться щось для них зробити. Таке враження що я знайшов свій космічний дім. Мою точку опори...
...адже українці класні...;)
P.S. Як все ж таки важливо мати когось близького...