Зараз, ціла індустрія туризму розрахована на таких бюджетників. Коли я бачу гестхаус, у якому фігурує слово backpacker, я розумію, що ціни там значно вищі, аніж у гестхаузів без нього.

Зараз намалюю типову картину євро-бекпекера, якого можно зустріти скрізь на південно східній Азії та не тільки. Молода людина, 20-25 років, з рюкзаком 50-65 літрів, в шортиках, футболці та тапцях. У жінок обов'язкова наявність педикюру. Завжди чистенькі, як тільки з душу. Їдять звичайно не дешеву вуличну їжу в місцях харчування місцевих, а їжу ближчу, до звичної для них, але тільки в цивільних місцях і тому разі в 2-3 дорожче. Всі емоційні та позитивні, дуже люблять розповідати про свої подорожі та свій єкспіріенс. При пересуванні країнами користуються або услугами турфірм, або купують квітки на транспорт “вищого класу”. Читають путівники “Lonely Planet”, а деякі люблять тягати з собою товстенні книжки.

А зараз, після того, як я змалював типовий портрет, я хочу озвучити кілька питань, які виникають у мене, коли я дивлюся на їхні подорожі і на них.

По перше, що вони пихають у ті здоровенні рюкзаки, якщо все одно ночують в хостелах та гестхаусах? У мене в 65 літрів ховається спальний мішок, намет зі всім одягом, потрібними речами і ноутбуком в маленькому рюкзаку. І ще е місце на продукти на кілька днів і на воду. А що можно напхати в 65 рюкзак, та так, що спереду носять ще й маленького рюкзака? Це для мене загадка.

По друге. Вони завжди такі чистенькі, я не розумію. Якщо я вдягаю капці на бусу ногу то кілька годин хожу по місту, то ноги в мене будуть як мінімум в пилюці. А у євро бекпекера ніжки як у людини після ванни, вони що, по повітрю літають? Це для мене теж загадка.

По трете. Поясніть мені, якого біса їхати бог знає куди, і їсти там теж самі омлети з ковбасою чи піцу як і вдома? Невже не цікаво відвідати те, що споживають місцеві люди? Ці для цього обов'язково треба відвідувати дорогого ресторанна? Цього я просто не розумію.

Як і не розумію того, чого всі ці західні туристи так бояться дешевого міжміського транспорту? Вони що, думають що там одні бомжі їздять чи їх тм вб'ють? З власного досвіду скажу, що тільки самий бюджетний транспорт надає можливості побачити реальність країни та отримати навіть деяка задоволення від поїздки. На відміну від “високо класних транспортних засобів”, до можно побачити тільки пістні європейські пики з змореним виглядом.

Ну і останнє. Всі ці бекпекери обожнюють хостели і гестхауси. Це для них просто особливий світ, де всі такі самі як вони спілкуються та вихваляються один перед іншім. І вони будуть платити за це більші гроші: будуть знімати койко-місце за ціною окремого номеру в місцевому готелі. Я цього теж не розумію: їхати за три чорти для того, що б знову спілкуватися зі своїми співвітчизниками. Що, вдома на них не надивилися?

Але, може то я просто якійсь дикар без грошей, котрий не розуміє переваг комфортного подорожування. І навіть не являє собі, як так можно подорожувати на 50 доларів на добу?

P.s. Кілька років тому, я хостив в Київі кілька дівчинок — автостоперш : одна з Австралії, друга з Болгарії. Так ось що сказала мені австралійська дівчина : “Добре тим людям, у котрих англійська мова не рідна. Вони знають ще одну мову”. Що вона мала цим на увазі? А ви уявіть, що куди би ви поїхали, скрізь всі спілкуються з вами на українській мові. Ви не можете вирватись з під влади вашої рідної мови. І скрізь, в кожній країні все буде називатись для вас однаково. Чи будете ви відчувати себе у такому разі за кордоном, якщо всі там знають українську? Я уявляю, як це було би скучно...

P.s. Зараз подорожуючи по Азії в мене виходить в середньому 12 USD на добу, але це означає сама дешева їжа, бюджетні гестхаузи та при можливості пересування автостопом. І то, для мене це все одно дорого - коли подорож на місяці, то кожен долар має цінність.
Я читав звіти супер бюджетників, котрі їздять за 3-5 USD на добу, але це тількі автостопом, хостел 1 раз на тиждень і я так думаю ніякіх музеїв та пам'ятків, бо вони теж не мало коштують. Але знову питання, якщо нічого не дивитись - то навіщо їхати?

Оригінал статті