Кава. Ранок. Сіре небо.

Холодні краплі. Ранок. Дощ.
Зринають спогади неспішпо.
Назад не вернеш. Ну то що ж. . .
Життя триватиме. Невтішно. . .
Неспинно лине в небуття.
Щораз втрачаючи минуле. . .
Пожовкле листя . Кіт. Дитя.
А що з важливого забула?
На підвіконні квітів ряд.
А за вікном все так спокійно.
В саду дерева тихо сплять. . .
Душа у сховці. Так надійно.
І пахне кавою. Ти спиш.
А за вікном весна чи осінь?
Час мов вода.
Куди спішить?
А серце вимагає - "Досить. . . "
У скронях біль. Набридло все.
До скла прижмусь. Я буду сильна.
Життя рікою нас несе.
А я лиш хочу бути вільна.