хочу сюда!
 

Natali

49 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 45-60 лет

Заметки с меткой «азов»

Півроку тому наш кореспондент записався в «Національні дружини»

Ось що він там побачив

 ÐŸÑ–вроку тому наш кореспондент записався в «Національні дружини». Ось що він там побачив

«Національні дружини» заявили про себе у січні 2018 року — вони пройшлися маршем центром столиці і прийняли «присягу» на території «Київської фортеці». Заснували «Нацдружини» ветерани полку «Азов»; на чолі організації стоїть колишній командир полку Ігор Михайленко. Своєю метою «Нацдружини» називають «порядок на вулицях українських міст». Вони справді патрулюють вулиці; крім того, за минулий рік вони громили табір ромів і кілька разів билися з поліцією. На президентських виборах члени «Нацдружин» збираються брати участь як спостерігачі. За завданням theБабеля кореспондент Дмитро Синяк провів у НД кілька тижнів. Він брав участь у шикуваннях, мерз на пікеті проти забудови і поговорив з керівником НД — про гроші, ідеологію та справедливість. Фотографії — Михайло Мельниченко, спеціально для theБабеля.

— Друг Лисий! Друг Бомба! Друг Термінатор!

Молоді хлопці виходять зі строю, карбують кроки до високого худорлявого чоловіка, отримують з його рук дипломи та значки, розвертаються і виголошують: «Служу українській нації!» Це — нагороди за триденний похід на Кінбурнську косу в Миколаївській області, під час якого бійці подолали 83 кілометри.

Більшість хлопців у камуфляжних куртках-анораках мишачого кольору — у таких найкраще маскуватися в місті. На спині напис великими літерами: «НАЦІОНАЛЬНІ ДРУЖИНИ». На мені немає ані куртки з написом, ані тактичних штанів із зав’язками на гомілках. Я — «цивільний», і вітаються зі мною як із чужим: свої тут, подаючи руку, тиснуть не долоню, а передпліччя. Зате я таки стою у другому ряді чоти, якою керує чоловік приблизно мого віку із псевдонімом Ракета. Олег, хлопчина, який знайомив нас, просто підвів мене до нього і сказав: «Ось це — Дмитро, а це — Ракета».

Україна дізналася про «Національні дружини» (НД) 28 січня 2018 року, коли Хрещатиком пройшов «Марш присяги»: у центр міста вийшли понад 600 молодих людей в однакових сірих одностроях. Приводили до присяги троє: лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький, командир «Національних дружин» Ігор Михайленко та начальник відділу оперативної реакції НД Ігор Бобер. Відео маршу на сторінці «Національних дружин» у Facebook мало назву «Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!».

Тоді українські медіа заговорили про порушення монополії держави на насильство, а на обрії почали вимальовуватися непевні обриси нового Майдану. Після маршу у пресі час від часу з’являлися повідомлення про акції «Національних дружин» та їхні сутички з поліцією. У червні 2018 року НД розгромили табір ромів у Голосіївському парку Києва. У кінці липня 2018-го вони билися з поліцією під час мітингу проти будівництва житлового комплексу на столичних Осокорках. У грудні 2018 року вони брали участь у конфлікті орендарів та власників торгового центру «Дарниця» і билися з поліцією у Кременчуці. У січні 2019-го у Facebook з’явилось відео, де хлопець у формі «Національних дружин» наголошує, що «жиди паплюжать нашу віру і нашу державу».

Що зараз відбувається з бійцями «Національних дружин»? Я спробував отримати відповідь на це запитання, потрапивши до лав «парамілітарного угрупування» — саме таке формулювання часто використовують журналісти та чиновники, згадуючи про НД.

Потрапити до складу «Національних дружин» виявилося простішим, ніж я собі уявляв. Спершу я просто залишив листа на сторінці НД у Facebook. Написав (і це була чиста правда), що мене дістав безлад на вулицях Києва, зазначив, що готовий допомагати — тим, хто спробує навести лад. Близько місяця я чекав на відповідь, і коли вже почав втрачати надію, мені зателефонував хлопчина на ім’я Олег і запропонував зустрітися. Зустріч призначив у Головному штабі «Національних дружин» — у «Козацькому домі» біля Майдану.

Будинок справив гнітюче враження. На фасаді яскравіли кілька муралів із зображеннями суворих чубатих облич, доповнених гаслом: «Повернемо велич предків!» Усередині приміщення стіни розписані під сірий камуфляж. Ледь підсвічені фотографії бійців «Азова», які загинули на фронті. На вході — емблема полку «Азов», яка більше нагадує нацистський «Вольфсангель», ніж комбінацію літер «Ідея Нації». Фігури у сірих одностроях на сходах та у коридорах.

Оголошують шикування у прямокутному дворі. Праворуч світяться вікна спортзалу, мені добре видно, як боксери на рингу відпрацьовують удари. З високих вікон «Козацького дому» просто на нас ллється золотаве світло. У чорному прямокутнику неба мерехтять зорі.

Довкола мене хлопці віком 14—18 років стиха перемовляються, переважно російською. Хоча все, що виголошується офіційно, лунає українською. Чотові доповідають про готовність своїх бійців, потім командир «Національних дружин», якого називають «друг Черкас», виступає із короткою промовою. Це Ігор Михайленко — високий худорлявий світловолосий чоловік з по-юнацьки запальним голосом. Він дякує бійцям за роботу, радить звернути увагу на агітацію нових побратимів та повідомляє про завтрашній пікет проти незаконного будівництва.

«Одні погані люди порушують права мешканців довколишніх будинків! — каже він. — І ми маємо підтримати їх, як завжди, спокійно, коректно та ввічливо». Хлопці мовчки кивають у відповідь, дехто саркастично усміхається. Здається, вони прийшли сюди не для того, щоб навчатися хороших манер. 

Мені, народженому в СРСР, шикування у дворі «Козацького дому» нагадує радянські часи. Тоді треба було казати не «Служу українській нації», а «Завжди готовий». Руку треба було тримати над головою, а не притискати до грудей. І дружини називалися не національними, а піонерськими. Різниця у тому, що метою створення піонерської організації було «прищеплювання молоді основних принципів комуністичної моралі», а в «Національних дружинах» говорять про мораль націоналістичну.

Резонансні «теракти» та інші вбивства в Україні

Глава СБУ відзвітував у Верховній Раді про те, що в розслідуванні замаху на народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука намітилися "значні зрушення». Трохи пізніше слова Василя Грицака підтвердив і сам нардеп. Однак будь-яких подробиць не розкривалося, незважаючи на гучні заголовки в ряді ласих до сенсацій ЗМІ.

Тим часом з'являється все більше підстав припускати, що вибух біля входу в студію «Еспрессо TV», а також цілий ряд інших нерозкритих до цього дня резонансних злочинів пов'язані між собою цілком конкретними іменами організаторів і виконавців. І мова зовсім не про «кремлівському сліді», наявність якого в даному випадку якщо і проглядається, то вельми і вельми опосередковано.

Спробуємо зіставити і проаналізувати наявні в публічному доступі, а також невідомі широким верствам громадськості факти.

Вже на другий день після вибуху у будівлі телеканалу український журналіст-розслідувач Володимир Бойко на своїй сторінці в Facebook повідомив про можливу причетність до замаху на Мосійчука колишнього бійця «Азова» Сергія Коротких і сина міністра МВС Арсена Авакова, яких пов'язує міцна дружба. Більш того, Бойко провів паралель між даними замахом і вибухом авто з журналістом Павлом Шереметом.

Незважаючи на те, що повідомлення авторитетного журналіста викликало чималий інтерес у соцмережах, вітчизняні ЗМІ не сприйняли його всерйоз. Чи не було жодної реакції і з боку офіційних осіб.

Кожен має право вибирати - довіряти інформації з інсайдерських джерел чи ні. Нижче я приведу факти, які, на мій погляд, говорять на користь версії про причетність до вибуху Сергія Коротких, оприлюдненої моїм колегою.


Відразу обмовлюся, що підтверджень будь-якого відношення до злочину Олександра Авакова я не виявив. Незаперечно лише те, що Боцман і син міністра МВС водять дружбу. Про це говорить вже хоча б відоме фото, що зафіксувало першого і другого в одній компанії. Багато також можуть пригадати історію з крадіжкою грошей у міністерського синка в столичному ресторані, де той відпочивав разом з Коротких.

«Коли в товаришах згоди немає ...»

Почнемо з питання про те, чи був у Боцмана мотив підривати свого колишнього «побратима» по службі в тоді ще міліцейському спецбатальйону «Азов». Безсумнівно, був. Питання лише в його вагомості.

Жорстокому протистояння між Мосійчука та Коротких ось уже кілька місяців, і воно продовжується до цього дня. Формально початок конфлікту було покладено масової перестрілкою в Харкові 31 серпня поточного року, про яку автор цих рядків докладно писав раніше. В той день криваве зіткнення відбулося між двома радикальними угрупованнями, лідерами яких є колишні азовці і соратники по організації «Патріот України» в кінці 2000-х Олег Ширяєв і Олег Однороженко.

Силова фаза конфлікту перейшла в словесні баталії на сторінках соцмереж після того, як Однороженко виступив з різкою критикою Ширяєва, що займає сьогодні чільне становище в «Азовському русі», а також пролив світло на деякі з грішків його керівництва в особі в тому числі екс-командира однойменного полку і народного депутата Андрія Білецького. Одну з протиборчих сторін активно підтримав народний депутат Ігор Мосійчук. Взяті їм під захист Олег Однороженко та Ігор Криворучко навесні поточного року відродили Соціал-національної асамблеї, яка припинила було своє існування в 2014-му, перетворившись в Цивільний корпус «Азова».

Цікаво, що Мосійчук з Однороженко і Криворучко, так само як Білецький з Ширяєвим, є вихідцями з СНА і її тодішнього бойового крила «Патріот України». На відміну від колишнього командира розвідки «Азова» Сергія Коротких, до недавніх пір білоруського неонациста, про який я вже писав в своїх статтях. У свою чергу Боцман і його найближче оточення, багато хто з якого є вихідцями з фашистських рухів Росії та Білорусі, стали на бік Білецького і Ширяєва.

Певне уявлення про взаємні погрози і гостроті неприязні, що виникла між колишніми побратимами, здатні дати фейсбучное звернення Ігоря Мосійчука до Боцману (в Facebook - Захар Лаврентьєв), а також одна з цікавих листувань в цій же соцмережі нардепів від РПЛ і члена Радикальної партії Олексія Кошевця з людьми Коротких, скріншоти якій представлені нижче.


Звертають на себе увагу і звинувачення «радикалів», висунуті на адресу «боцманом» (так прийнято називати в «Азові» бійців Коротких) в нібито роботі останніх на стороні сирійського мільярдера Аднана Кивана, що промишляє в тому числі незаконними забудовами в Одесі. На думку перших, перш за все ця обставина стало основною причиною інформаційної кампанії проти РПЛ, а зовсім не колишні ідеологічні розбіжності. Адже у вересні 2017 року Дмитро Лінько на своїй стіні в Facebook звинуватив арабського бізнесмена в антиукраїнській діяльності, сепаратизмі і спонсорство Михайла Саакашвілі. З іншого боку, давно відомо, що однією зі сфер інтересів «Азовського руху» є боротьба з незаконними забудовами в великих українських містах. Справедливості заради зазначу, що ЗМІ зараховували активістів до опонентів фірми Кивана Kadorr Group, а не навпаки. Хоча ходять наполегливі чутки, що, влаштовуючи свої акції протесту, азовці часто заробляють гроші як на організаторах будівництв, так і на їх супротивників.




Так чи інакше, але інсайдерські джерела журналіста Володимира Бойка назвали мотивом замаху на Мосійчука саме бандитські розборки. У політичному підґрунті злочину неодноразово ставили під сумнів і деякі громадські працівники, прозоро натякаючи на інтерес нардепа- «радикала» до всіляких корупційних схем і рейдерству, а також його зв'язки з кримінальним елементом. У мас-медіа озвучувалася також інформація про рейдерські захоплення за сприяння колеги Мосійчука Лінько. Таким чином, переділ сфер впливу між скандальним нардепом і азовцями Боцмана, давно славляться своїми хижацькими апетитами, цілком може розглядатися як один з можливих мотивів замаху.

«Збіг? Не думаю"

Двома місяцями раніше замаху на Мосійчука в центрі Києва біля Бессарабського ринку був підірваний автомобіль із загиблим в ньому Тимуром Махаурі - чеченським бійцем неофіційного добровольчого батальйону імені Шейха Мансура, який давно перебрався із зони АТО в столицю. Зовсім недавно Мосійчук в своєму Facebook прямо заявив, що за підривом Махаурі, як і за замахом на Адама Осмаєва і Аміну Окуеву, стоїть одна і та ж група осіб. З усіма трьома чеченцями депутат- «радикал» був дуже добре знайомий, а загибла жінка навіть вважалася помічницею народного депутата. Дружні стосунки пов'язували Махаурі також з Лінько і Кошевця.

Виходячи з цілого ряду журналістських розслідувань щодо персони Махаурі, можна зробити висновок, що загиблий боєць був тим, кого зазвичай прийнято відносити до солдатів удачі і військовим авантюристам. Свого часу за кордоном він підозрювався в роботі на спецслужби РФ, а також у війні проти своїх земляків - прихильників вільної Ічкерії і вбивстві Шаміля Басаєва. Мав при собі кілька паспортів на різні імена і громадянства, а також незареєстровану зброю, з яким був одного разу затриманий українськими правоохоронцями. При цьому зовсім недавно він воював проти російської агресії в Донбасі. За твердженням одного з українських журналістів, Махаурі в минулому мав справу з контрабандистами, а характер його бізнесу в Україні ніхто чітко не пояснив.

За версією експертів, іномарка Махаурі піддалася керовані по радіо вибуху спрямованої дії. В цьому випадку вбивця повинен був знаходитися неподалік від місця вибуху.

Чималий інтерес для вдумливого читача представляє недавно викладена хакерами в мережу приватна перепіскаСергея Коротких (Захар Лаврентьєв) з громадянином рідної Боцману Білорусі Олександром Усівського, який значиться на сайті «Миротворець» не інакше як «організатор проросійських і антиукраїнських акцій в країнах Східної Європи».

Крім того, що листування вказує на явне співпрацю Коротких з російськими спецслужбами з 2014 року, в ній Боцман також зізнається своєму співрозмовнику в тому, що, мовляв, «ганяє контрабанду» в районі Бессарабії під Одесою.


Але найцікавіше навіть не в цьому. Уважно переглянувши наявні у відкритому доступі в інтернеті відеозапису з місця вбивства Махаурі, я виявив на них снує туди-сюди Коротких в перші ж дві хвилини після вибуху! Це легко можна порахувати, зіставивши відразу кілька роликів.

На одному з відео Боцмана досить добре видно перехожим підірваного авто в бузковому гольфі і білих джинсах (див. На 4:18), а також повертаються назад і розмовляє по телефону (4:40).


Також його можна розглянути і з іншого ракурсу. Причому на даному відео він зовсім не схожий ні на дозвільного роззяву, ні на співчуваючого постраждалим. Він не намагається допомогти добровольцям витягти з авто тіла пасажирів, не знімає наслідки вибуху на камеру телефону, ніж зазвичай зайняті багато хто з присутніх на місці події. Боцман просто коротко дзвонить комусь і, схоже, пише смс, а потім так само швидко ретирується.


Шеремет і всюдисущі тіні «Азова»

Майже за рік до вбивства Махаурі, влітку 2016- го, в своєму автомобілі в Києві був підірваний відомий журналіст Павло Шеремет. За даними слідства, розрахунок злочинців під час закладання вибухівки був суто на поразку водійського місця, як і в випадку з підривом чеченця, а вибуховий пристрій був теж керованим по радіо. Більш того, в ході подальшого розслідування і тут засвітилася постать Боцмана. Разом з іншими бійцями «Азова».

Правда, мова не про слідство правоохоронців, а про журналістське розслідування. Справжніми героями гучного документального фільму «Вбивство Павла» стали екс-комбат «Азова» Андрій Білецький, колишній розвідник полку Сергій Коротких і якийсь азовець Костя, які розповіли про свою зустріч з Шереметом за кілька годин до вбивства останнього (див. С 18:25) . Причому, як виявилося, під час свого походу до Шеремету бійці недалеко від будинку журналіста зуміли виявити зовнішнє спостереження, про що й розповіли журналістам в подробицях і зі знанням справи.


Характерно, що все це розповідається Білецьким співтовариші в коментарях тележурналістам через майже рік після вбивства Шеремета, травнем 2017-го. Що ж стосується перших днів після злощасного вибуху, то екс-комбат, який називає себе другом загиблого, ні одного разу не обмовився про якісь стеження і зовнішньої реклами. Хоча коментував вбивство безлічі журналістів і телеканалів.

Може бути, азовці побоялися оголошувати відомі їм подробиці публічно, поки не закінчено слідство? Безумовно, немає, адже слідство досі не закінчено, а підозрювані так і не затримані. За визнанням прес-секретаря МВС Артема Шевченка, через рік слідства правоохоронці навіть не встановили підозрюваних.

Є також сумніви в тому, що азовці зголосилися виступити свідками у кримінальному провадженні відразу після вбивства. Наприклад, колишній співробітник СБУ Ігор Устименко, якого автори журналістського розслідування запідозрили в причетності до вибуху, був викликаний на допит лише після виходу фільму.

Раніше на «Ракурс» вже звучала версія про те, що вбивство Шеремета було вигідно перш за все чинної української влади - кланам Порошенко і Авакова-Яценюка в рівній мірі. Зокрема, автор статті дійшов подібного висновку, взявши до уваги відвертий саботаж слідства правоохоронцями, зовнішнє спостереження, встановлене поліцією за будинком Шеремета задовго до вбивства, і прослушку телефонів колег журналіста по виданню, а також проаналізувавши поточну політичну ситуацію в країні.

Показово також, що, за даними ЗМІ, стеження за Шереметом організував тодішній перший заступник голови Нацполіціі, фаворит Авакова, близький друг Білецького та екс-боєць «Азова» Вадим Троян. Тим часом про встановлення зовнішньої реклами біля будинку журналіста і його цивільної дружини було наперед відомо як кишенькового депутату міністра МВС Антону Геращенко, так і Сергію Коротких, за його ж власним визнанням.


До слова, не хто інший, як Геращенко, більше всіх відбілював одіозну репутацію неонациста Боцмана і радів отримання ним українського громадянства.

А ось чергова версія про зацікавленість російських спецслужб в підриві Шеремета, яка часто і густо озвучувалася Антоном Геращенко, Зоряному Шкіряком, Юрієм Бутусовим та іншими головами, що говорять міністра Авакова, явно не витримує критики. Та й на яких тоді підставах СБУ передала матеріали кримінального провадження поліції? Подив у адвокатів викликає і те, чому Нацполіція через рік після вбивства журналіста вирішила засекретити всі рішення судів по даній кримінальній виробництву. Зокрема, і рішення про надання поліції інформації про мобільних переговорах ймовірних фігурантів справи.

дивна дружба

Але чи був конкретно у азовців мотив усувати Шеремета?

Останній запис журналіста у власному блозі, яку Білецький співтовариші призводять чи не в якості доказу благого розташування журналіста до «Азову», була написана на другий день після того, як «Альфа» знешкодила банду грабіжників інкасаторів, що орудувала з 2014 року. Як з'ясувалося, в її склад входили представники улюбленого полку Арсена Авакова. Замітка Шеремета стосувалася даного інциденту і нічого втішного по відношенню до «Азову» в ній не було і в помині. Журналіст просто оцінив розсудливість екс-комбата Білецького, що дозволив слідчим СБУ і військової прокуратури зайти в розташування полку для проведення слідчих дій замість того, щоб збирати добровольців в центрі столиці.

При цьому Шеремет констатував: «За Андрієм Білецьким, звичайно, треба продовжувати уважно спостерігати». І, можливо, через два дні після своєї останньої публікації, напередодні вибуху, Шеремет щось та відстежив. Адже вже через місяць після ліквідації банди грабіжників інкасаторів в рамках даної кримінальної виробництва затримувався не якийсь там там випадковий азовець, а тодішній командир полку Ігор Михайленко (Черкас), про що я тут же повідомив в своєму блозі. Не виключено, що Шеремет міг дізнатися про причетність перших осіб даного підрозділу Національної гвардії до відвертого бандитизму ще раніше і, з урахуванням особистого знайомства з Білецьким і Боцманом, звернутися до них за роз'ясненнями. Ті ж цілком могли спрацювати на випередження, щоб уникнути витоку важливої інформації.

Будучи журналістом з Білорусі, Шеремет відмінно знав і про темні деталі біографії тамтешнього неонациста Коротких. За власним визнанням Шеремета, він спочатку був просто шокований присвоєнням Боцману (в Білорусі відомому як Малюта) українського громадянства. Тим більше що журналіст вкрай негативно ставився до будь-яких проявів фашизму, що повністю відображено в його першій статті про «Азові».

Очевидно, Коротких зумів таки тимчасово переконати Шеремета повірити в свою непричетність, наприклад, до побиття противників режиму Лукашенка в 1999 році або ж ножовим пораненням і стрільбі по білоруським антифашистам у 2013-му. Всі виправдання Боцмана в інтерв'ю своєму земляку-журналісту непереконливі, оскільки базуються лише на словах опитуваного. Дана бесіда за своєю суттю - якийсь кредит довіри, авансом виданий Шереметом нагрішив в бурхливу молодість неонацисту, а не «амністія», як порахувала відома в Білорусі опозиційна журналістка і близький друг загиблого Світлана Калінкіна.

Назад до витоків

Про темному довоєнному минулому Малюти-Боцмана-Коротких досі можна багато чого цікавого знайти на просторах інтернету. Раніше я неодноразово робив спроби узагальнити цю інформацію в своїх статтях. У світлі всього вищевикладеного мені представляється вкрай цікавим ще один факт.

У 2012 році російська поліція повідомила, що ними був встановлений головний організатор вибуху на Манежній площі в Москві 27 грудня 2007 року. Більш того, радіокерований дистанційний вибуховий пристрій, за версією слідства, привів в дію він же - особисто Сергій Коротких. Однак допитати його тоді не вдалося через знаходження останнього в рідній Білорусі. У день вибуху лише дивом ніхто не постраждав, а один з подільників Малюти в 2009 році був засуджений за цей злочин до шести років позбавлення волі.

Те, що Боцман легко здатний на вбивство, сьогодні визнають багато як за кордоном, так і в Україні. Зокрема, і його колишні товариші по службі по «Азову».

Не так давно Малюта-Боцман став головним героєм гучного на Заході документального фільму-розслідування ізраїльського кінорежисера Владі Антоневич «Кредит на вбивство». Стрічка пролила світло на скандально відоме подвійне вбивство російськими неонацистами таджика і дагестанця в серпні 2007 року. У своєму інтерв'ю журналістам лауреат міжнародних кінопремій Антоневич прямо сказав, що голову одному з убитих відрізав саме Коротких.

сумнівні суїциди

Після перегляду стрічки і настільки відвертого визнання автора картини зовсім в іншому світлі постає і версія про причетність Боцмана до вбивства юриста і одного з ідеологів «Азова» Ярослава Бабича, яку я вже неодноразово озвучував, посилаючись


Помимо Боцмана ее источник называет в числе исполнителей преступления бывшего начальника охраны экс-комбата «Азова» Билецкого и нынешнюю правую руку Коротких Сергея Коровина (Хорст), о котором я уже упоминал в своих статьях. Также мне достоверно известно, что анкета пользователя Facebook Тараса Мельничука является реальной, а не фейковой.

Вдова погибшего Бабича Лариса так прокомментировала мне данное сообщение из соцсети: «Коровин — бывший крымский мент. Именно ему Андрей Билецкий для отвода глаз поручил проведение внутреннего азовского расследования по факту смерти их побратима. Комбат тогда клялся и божился перед рядовыми бойцами, что докопается до истины. Но на самом деле Хорст работал в противоположном направлении, а именно убеждал бучанского патологоанатома (точнее, давал четкие указания), как только тело Ярослава доставили в морг, в том, что погибший — «извращенец». Якобы он еще по работе в Крыму следователем уже сталкивался с подобными случаями (специалист в этом, судя по всему...). Поэтому он, мол, на сто процентов уверен, как бывший следователь (без суда и следствия), что Бабич просто решил поэкспериментировать, но так как был новичком в этом, то случайно самоудушился. При этом Хорст детально рассказал патологоанатому, какая именно атрибутика была смонтирована в детской комнате. Впоследствии все это вместе со специфическими морскими узлами исчезло из перечня вещественных доказательств, изъятых на месте убийства, как и фотографии приспособлений из материалов уголовного производства. То есть вместо того, чтобы провести объективное расследование, по прямому указанию руководства «Азова» осуществлялось давление на патологоанатома, которая лично при свидетелях в этом призналась и настойчиво предупреждала меня, что лучше будет не поднимать шума и смириться с тем, что это "самоубийство"».

По словам Ларисы Бабич, незадолго до смерти у Ярослава очень испортились отношения с Коротких. Они даже перестали здороваться за руку. В недрах «Азова» также бытует версия о том, что Ярослав готовился дать срочную пресс-конференцию с обнародованием данных о сотрудничестве Боцмана со спецслужбами РФ и торговле оружием с противоборствующей стороной, но на день опоздал.

Публикациями о возможной связи Боцмана-Малюты со спецслужбами наших северных соседей интернет полнился и до и после вторжения России в Донбасс. Что же касается торговли оружием, то ранее я уже упоминал об исчезновении огромного количества оружия в «Азове», как и о неуемном стремлении руководства полка делать деньги на всем, что плохо лежит, даже на собственных бойцах.

К слову, на сегодняшний день мне достоверно известно как минимум о четырех исках бывших бойцов-азовцев, направленных в суды с требованиями обязать МВД вернуть невыплаченные им зарплаты, а также компенсировать суммы морального ущерба.



16 жовтня поточного року в харківській лісопосадці знайшли тіло одного із засновників полку «Азов» Віталія Княжого (позивний Вітус). У минулому Княжий був одним з провідних активістів згадуваної вище організації «Патріот України», а також входив в число політв'язнів режиму Януковича по так званій справі «Захисників Римарській» і був звільнений постановою ВРУ в 2014 році. Цікаво, що в ході розслідування даного кримінального провадження Княжий пішов на угоду зі слідством і дав свідчення проти свого лідера Білецького, за що і був побитий останнім в автозаку. Але через деякий час соратники помирилися.

Так ось, коментуючи самогубство Княжої, прес-служба «Азова» заявила, що Вітус давно відійшов від справ і їм невідомо, чим він останнім часом займався. При цьому ті, хто добре знав покійного азовців, включаючи Мосійчука з Криворучко, не вірять у версію про самогубство. Багатьом в «Азові» смерть Вітуса нагадала Проте загадкову смерть Бабича. Тим більше, що не зовсім зрозуміло, чому Вітус стрілявся саме в лісі і використовував для цього рушницю, а не пістолет, наприклад.

Але найбільш показовим є те, на мій погляд, те, що під час активної фази АТО Княжий завідував в полку «Азов» зброєю, а значить, йому було багато відомо.

Взагалі ж «Азов» починаючи з 2015 року відзначився цілою низкою важкопоясненних «самогубств». До нагоди з Бабичем і Княжою доречним буде додати і смерть 16 серпня 2016 року азовців, військово-історичного реконструктора з Росії Олександра Аляб'єва (Ервін Корф), так і не встиг взяти участь в бойових діях. Тіло росіянина було виявлено в розташуванні військової частини 3057 з кулею від автомата, до того ж в грудях. До своєї відправки в АТО Аляб'єв працював у відомій мережі магазинів «Мілітарист», і всі закупівлі військової форми та амуніції проводилися «Азовом» через нього. Люди, які добре знали Ервіна, відмовилися вірити у версію про самогубство. Але родичі загиблого з Росії, ясна річ, шуму піднімати не стали. Підозрюю, що на це і розраховували можливі вбивці.

На сьогоднішній день слідчі дії по всім перерахованим вище кримінальних виробництвам, крім справи про замах на Мосійчука, або припинені, або ведуться Національною поліцією, що в даному випадку майже рівнозначно.

Насмілюся припустити, що до тих пір, поки біля керма МВС продовжить залишатися Аваков, а в кріслі першого заступника голови Нацполіціі - його фаворит в особі вихідця з «Азова» Трояна, успішне розкриття всіх цих злочинів не загрожує. Так само, як ніщо не загрожує і фактичним керівникам «улюбленої армії» міністра - сірому кардиналу «Азова» Сергію Коротких і голому королю Андрію Білецькому.

"Азовський Рух": ручные "националисты" Авакова,Ахметова и Кремля

С начала текущего года так называемый "Азовський Рух" во главе с народным депутатом Андреем Билецким напомнили о себе украинской общественности рядом ярких политических акций. Их основной целью была презентация партии "Национальный корпус", учредительный съезд которой состоялся менее полугода назад, но теперь уже в уличном формате. Основной демонстрацией сил и возможностей нового политпроекта стал Марш национального достоинства, состоявшийся 22 февраля текущего года и приуроченный к очередной годовщине кровавых событий на Майдане, на который автобусами свезли несколько тысяч сторонников НК из разных уголков страны. Также 2 марта активисты "Национального корпуса" красочно, но понарошку похоронили главу Нацбанка Украины Гонтареву, а месяц назад замахнулись даже на международный уровень, умудрившись засветиться у посольства РФ в Киеве с поддержкой "братского" японского народа в вопросе отвоевания им Курил.

Параллельно с проведением выше указанных акций значительная часть пользователей соцсетей и даже некоторые СМИ поспешили раздуть эйфорию по поводу того, что националистические силы наконец-то объединились в единый кулак (к "азовцам" на Марше присоединились ВО "Свобода" и "Правый сектор"), а власть отныне панически их боится. Мол, патриоты и добровольцы теперь уж точно всем покажут.


Марионеточные революционеры

Но можно ли всерьез воспринимать Билецкого и его адептов в качестве реальных противников действующей власти? Является ли он и возглавляемый им "Азовський Рух" самостоятельными политическими игроками? Есть ли у них сегодня право вообще называться патриотами и украинскими националистами?

Ответы на эти вопросы помогут дать факты из новейшей истории Украины, а также некоторые штрихи биографий Билецкого, людей из его ближайшего окружения и их высоких покровителей.

Начну с общеизвестного. О том, что Андрей Билецкий вместе с "азовцами" находятся под полным контролем одной из ключевых фигур действующей власти, министра Авакова, сегодня не высказался только ленивый: много писалось в СМИ, говорилось с телеэкранов. Однако, отбросим версии и приведем лишь неоспоримые факты.

Во-первых, полк "Азов" (правильнее называть спецподразделение в составе в/ч № 3057) с 12 ноября 2014 года подчиняется Нацгвардии, входящей в свою очередь в систему МВД. Еще раньше все "азовцы" состояли в милицейском батальоне, а их комбат Билецкий носил погоны подполковника милиции. Также не секрет, что экс-заместитель главы Нацполиции и нынешний замминистра МВД Вадим Троян является выходцем из "Азова" и давним близким Билецкого, с которым они до сих пор дружат семьями.

Еще красноречивей тот факт, что нардеп Билецкий официально входит в состав так называемого Военного совета партии "Народный фронт", в котором числятся также действующие спикер Верховной Рады Парубий, секретарь СНБО Турчинов, министр МВД Аваков и глава парламентского Комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Пашинский. Трое последних до самого последнего времени считались участниками так называемой "стратегической семерки" во власти, которая, по мнению экспертов, принимает все ключевые политические решения в Украине.

Также показательно, что Билецкий избрался депутатом ВР после того, как в его пользу с выборов снялся Зорян Шкиряк, на тот момент уже удостоенный должности советника министра МВД Авакова.










Реконструкція подій

Для ясності.
Рекомендую до прочитання та прослуховування запису за текстовим лінком.

"Давайте, раз я у нас тут реальный моряк, который проходы, заходы и выходы постоянно делает и оформляет, кое что поясню.

...Ну вот такая у этого проклятого места география, что ничего не попишешь, хоть признавай Крым российским, хоть нет, но украинцы там имеют право ходить и никаких законных прав им препятствовать у российских погранцов не было.

Видимо было лишь острое желание как-то перед начальство блеснуть.
Ну это же круто - прижучить хохлов. Ну а закон... А закона в России нет, Украина слабак, а мировому сообществу какое дело, если кто-то чей-то баркас прихватил. Ну выразят максимум озабоченность.

Выполнять послали примерно таких же "профессионалов". Вы меня конечно извините, но вот то, что там истерит и рулит, это не моряк вообще ни разу. Ну долбоебом полным нужно быть, что бы пытаться навал совершить на буксир. Про больших морских идиотов есть только в анекдоте про авианосец и маяк.

Буксир этим навалом работает. Он создан специально для этого. Упоротым нужно быть чтобы до такого додуматься. Конечно же с буксиром у них ничего не получается, они его толкают как дельфины-наркоманы мячик, ему как с гуся вода.

Идиоты конченные, что запись только подтверждает. "Он понял, что он маневренный", - докладывает этот осел на берег. Держите меня семеро! Буксир понял, что он буксир! нет, олень, это ты, командуя серьезным военным кораблем, настолько идиот, что не можешь простой вещи понять: он, сука, с самого начала знал, что он буксир. Что он маневренный, прочный, с малой осадкой и энерговооруженностью раза в полтора больше твоей.

Поэтому когда упоротые дельфины вконец решили упороться и попыться его обжать с двух сторон, он дал заднюю и оба сарая пролетели мимо, въебав друг друга. Жаль нет записи этого момента.

Наверняка там в переговорах с берегом это чучело докладывает, что наверное украинец понял, что он не только по курсу маневренный, но и по скорости. И что у него есть задний ход.

Конечно же, натворив всех этих перфомансов, клоунам никак нельзя было украинцев выпускать. Потому что наворотили будь здоров и единственный вариант с ответственности соскочить - подписать на нее и вышестоящее начальство. Оно же тоже упоротое и назад сдавать не любит ни при каких обстоятельствах, поэтому надо изловить этих украинцев любой ценой. Тогда хоть точно не посадят за весь позор и два разъебаных военных корабля.

Вот и вся история, как я ее вижу.

А вы - Путин, Порошенко, рейтинги, многоходовочки.
Такие же многоходовочки как и запуском кривых ракет. Полная профнепригодность и трусость в основном причина наших бед. Везде. Хоть на суше, хоть в море, хоть в Космосе."

(с) hughes


Фотопрогулки. Морские драконы

Прогулки вдоль моря дарят много интересных открытий, в казалось бы обычных вещах.
DSC00286


[ Читать дальше ]

Бердянськ-Приморськ 2017


Уздовж моря 2017

П ланував продовжити походи - Електричками..., але Придніпровська залізниця над нами експерементує - підвищіла в кілька раз вартість проїзду в електричці (якщо в тому році в Апостолово проїзд коштував 25грн то в цьому 60грн) тому в Бердянськ дешевше їхати поїздом ніж двома електричками. Їду саме в Бердянськ, а далі уздовж моря планую піти до Генічеська через Кирилівку.

П риїхав в Бердянськ десь о 5-й ранку і пішов по напрямку до моря

Обійшов морпорт і пішов уздовж моря по напрямку до Приморська.

Останній гарний пляж, далі вузьке побережжя, яке заливає водою.

Було хмарно, тому було чудово йти.

Заночувати вирішив приблизно в 10км до Приморська, на більш-меньш гарній ділянці узбережжя. Випала пломба, вирішую скоротити маршрут - максимум планую дійти до Кирилівки, а потім через Мелітополь їхати додому.


Вранці приготував їсти, поснідав і пішов у Приморськ, ближче до Приморська все більш було рибаків і доволі велику рибу їм вдавалось зловити.

Вийшов на пляж Приморська і трохи пройшовши уперся в забор. Вже дома на фото внизу я прочитав що прохід уздовж моря дозволен, а тоді я тільки побачив великі букви Прохід заборонен, небезпечно

Тому вирішив обійти, пішов через санаторій Глорія, прохід був вільний, територія санаторія красива, ростуть квіти

Вийшов знову на узбережжя, постояв на містку, пригадуючи як малим тут ловив бичка і пішов далі, але далеко не пройшов, уперся в промоїну. Було доволі глибоко тому не ризикнув йти щоб не замочити фото відео техніку.

Пройшов по містку і через базу відпочинку вийшов на дорогу і пішов в с.Набережне

В с.Набережне у чоловіка купив води 1л - 1грн, вода у них привозна, але смачна і холодна, і пішов далі море було чорне від водорослів.

Грунтова дорога пролягала між морем та полем.

Знайшов гарне місце і зупинився на ночівлю, вночі лив дощ та свіркала блискавка.

Вранці поснідавши пішов розвідати чи зможу пройти, було доволі мокро і важко йти- земля налипала на взуття. Трохи почекавши вирішив йти, дійшов до баз відпочику і пішов по берегу, далі пішов вузький берег і великий обрив, я не ризикнув йти, піднявся вгору до дороги і пішов уздовж поля. пройшовши кілька полів дорога закінчилась. Вирішив йти до траси на Мелітополь і через с.Орлівка вийшов до траси та за 30грн швидко добрався до Мелітополя. Пройшовши кілька км до залізничного вокзалу відразу сів у поїзд та за 55грн повернувся в Дніпро(пропонували ще їхати електричкою Генічеськ-Дніпро, але вона була повна і я то знаю що вона дорожча за поїзд, де я лежачи їхав до Дніпра)

З днюхою, Азов!


- А навіщо факельне шествіє?

- Щоб вата дивилась, і усвідомлювала, що вона вєщєство легкозаймисте.
(с)

Сирійці в Яготині

В Яготині збираються поселити 250 сирійських біженців, це при тому, що вони гвалтують і хуліганять. Люди виходять на протести, а представники ООН і  МЗС ховаються як щурі від народу. Це в той час, як наші біженці і воїни кинуті напризволяще

Білецкий коментує фейкове відеозвернення Азову до Нідерландів

В студії Громадського Білецький прокоментував фейкове відео,в якому невідомі, перевдягнені під азовців, погрожували Нідерландам тероризмом і підпалили прапор країни, а також розповів про ставлення Азову до Європи  і ЄС

Іграшкові автомати просто агооонь! 


Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая