хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «патріотизм»

Чи хоче держава розумних громадян?Патріотизм це гибель держави?

Варто подумати. щодня нам втерають суть євроінтеграції показують нам майже недосяжні цілі, і не тільки, Наша держава щодня створює ілюзію розвитку у формі " успішних" законопроектів, у формі підняття пенсії на 6 грн ( і в тот же момент ціни ростуть в не пропорціональних розмірах) Ніхто не задумовується над тим що навіть самі чесні і щирі поступки можуть використовуватися для майже "всеруйнуючих" цілях?Варто звернути увагу на нашу освіту, на режи університета, військово-курсантських закладів. Задумайтеся чи вдається вам уклонитися від могучої пропаганди, чи можете ви правильно оцінювати ситуацію, задумайтеся чи ваша " Слава Україні" принесе Славу Україні? Є у вас стратегія? Чи ви навіть тактиком себе не вважаєте? Робіть правильні вибори, навчайтеся і не полагайтеся на державу, а час все змінить, просто будьте готовим.

Протест! Президентові України Януковичу В.Ф

                                        Президентові України Януковичу В.Ф

                                                          Протест!

                                 Шановний Віктор Федорович!

Громада українських язичників "Православ’я" висловлює свій протест проти ініційованої минулим Президентом акції по зняттю памятника Т.Г.Шевченку на його могилі в м. Канів, та заміні його на хрест. Готовність до реалізації цієї акції висказав Петро Андрійович Ющенко на радіо Культура.

27.02. в Каневі відбулася нарада по цьому питанню. Присутній на цій нараді нащадок Шевченка Валерій Красицький, гостро розкритикував і опротестував цю варварську акцію. Просимо Вашого втручання в недопущенні проведення цієї антиукраїнської дії. Протест! Президентові України <br>Януковичу В.ФХрест, це знаряддя вбивства. На ньому у всі віки розпинали злочинців.Під цим знаком було живцем спалено,катовано та колесовано мільйони людей по всьому світі.Його потрібно взагалі заборонити, як символ під яким твориться зло. 

Голова Громади:Кагадій Володимир Володимирович

Посилайте протести по поводу зняття пам,ятника Шевченку, за такими адресами!!!

01220 Київ вул Банкова 11. Президенту України,

01004 Київ. Вул. Грушевського 12/2 Кабінет міністрів,

01601 Київ вул. Івана Франка-19 Міністерство культури. Обговорення теми на форумі->
Джерело: http://www.svarga.kiev.ua/

Не псуй дитину власним соромом!

Твоє нормальне дитинча ходить до нормальної української школи.

Ти іноді бачиш його підручник і дивуєшся:

- Как ти умудряєшься гаварить по украінскі? Ето учебник по хіміі? Как інтересно! Сірка, кісєнь, водєнь... Я би запутался...

Ти добрий батько і тому трохи брешеш, бо ти розібрався б і з киснем, і з воднем. Просто якийсь незрозумілий внутрішний сором зараз
штовхає тебе до тих комплиментів. То є виправдання.

Таким чином ти намагаєшся не дитині, а самому собі обґрунтувати свою поведінку тим вечором, коли дитина гукнула: "Татко!", а ти зніяковів перед старими друзями.

Ти тоді дитині стриманно натякнув-підказав: "ПАПА тєбя слушаєт!.."
Тобі соромно із колишніми однокласниками. Бо ти пам`ятаєш, що ви глузували з хлопців сусідньої української школи. Як ви їх називали? Кугутами?

Ти комплексуєш і перед дружиною. Хоча хто, як не вона, найлегше могла б зрозуміти твоє повернення до батьківської мови?..

На роботі ти намагаєшся мовчати. Так почалось із того, як ти невдало кинув охоронцю в інституті твою перепустку і обмовився: "Припіздав я сьогодня"... Як співробітники про це довідались, як причепилося це дурне погоняло? А дорослі ж люди...

Ти все ще намагаєшся увігнати твій конфлікт із рідною мовою в ідеольогічні лаштунки. Але як самому собі набридли оті ностальґації про загублений СРСР!.. А в неділю про це доведеться знову терти з тестєм, бо перед ним вже ніяк не вдається викласти причину перекосу твого старого світогляду. І нащо ти тоді так підспівував цьому маразматику меморіяльної фази?

Хтось телефонує. Твоє дитинча хапає слухавку:
- Що на завтра? А сорокову главу про кисневу,.. - але, позиркнувши на тебе, воно як схаменулося: - То єсть про вадародную груППу...

Так воно це і вимовило - із підкреслено подвійним "п"...

Не набридло тобі зводити рахунки із неотямною зрадою свого дитинства на власній дитині?

Чи воно винне на тому, що в тебе колись вкрали мову, а тепер твоє повернення до витоків не є вельми легким?
Кинь того ровера, йди но пішки!..

Не псуй принаймні своїй дитині стосунки із її рідною мовою.
Збери свою родину, урочисто оголоси:

- Відтепер ми будемо спілкуватися українською!

Творчість революційна

Заклик до повстання

вірші - націоналізм - патріотизм - політика - україна

Опльована, обкрадена Плаче Україна. Де був спокій і достаток – Хаос та руїна.

 

Бидло й злодії при владі Каламутять воду. Роздирають Її тіло Москві на догоду.

 

Не почуєш рідну мову На Півдні та Сході, Бо ж то бути патріотом В нас тепер не в моді.

 

Українець – значить ворог. Спробуй походити По Одесі в вишиванці. За це можуть вбити.

 

Фашистами називають Націоналістів. Зате дуже поважають Сексотів-рашистів.

 

Справедливості не знайдеш, Закон не працює. В кого гроші – того й правда. Бідних Бог не чує.
А народ наш толерантний.
Плюнеш – він утреться. Гноблять, нищать – а він терпить… Мо само минеться…

 

Не минеться! Якщо будем По хатах сидіти Та пошепки між собою На долю жалітись.

 

В наших жилах Дух повстанців Вшануєм їх Славу! Козаків, стрільців, опришків Продовжимо справу.

 

Не чекаймо на Бандеру, Лідера, месію. Проженем жидів в Ізраїль Кацапню – в Росію.

 

Не дамо всіляким зайдам Нами керувати. Час вже нам в своїй країні Владу здобувати.

 

Піднімаймось! Геть вагання! Ставаймо у лави! Відвоюймо Славу і Велич Нації й держави!

 

//Орест Непоборний//  30.09.2010
Моя Україна
Oliviya http://blog.i.ua/community/1878/475717/?p=3#advA_advC_475717_8857386

«Встань з колін, Україно! – чомусь закликають,– Піднімися, вже годі покори століть…» Тільки я України такої не знаю, Що скорилась і що на колінах стоїть… Ні, моя Україна не падала в ноги, Не покірною була рабинею, ні! Україна моя крізь всі терни-дороги Йшла із піснею й вірою, хай і в вогні! Україна моя всі свої небокраї Умивала від крові поранених душ Своїх дочок й синів… і всміхалась… Я знаю Україну нескорену – тільки таку! Хоронити мою Україну не треба! Бо не плаче вона – лиш вмиває дощем Своє серце, щоб зорями в ясному небі, Щоби сонцем ясніш усміхатись іще! І якщо Україна у вас напівмертва На колінах ридає неначе маля, То живемо ми з вами на різних планетах, І навряд чи, шановні, ми з вами рідня…

29/05/10

Про відмічання 9 травня 2010 року, дуже влучно.zombobox ...А что ж оно нынче так скребло, будто не Победы был праздник, а Кремля, да под сталинской дланью?   Но тут получила эсэмэской от друга что-то очень созвучное – как выяснилось, авторства дочери покойного Ивана Сподаренко.   Крик торжества і лід очей з-під лоба... В кривавім шумовинні прапорів Із пекла суне Сталіна подоба, Обпершись на рамена упирів. А ті щасні – їх славлять владоможці, В медалях ювілейних аж лищать, Дублери самозвані Переможців, Тих, Істинних, що у землі лежать. З бравурним маршем, під легенів свисти, У сутінку "залізної руки" Крокують СМЕРШівці, енкаведисти,   "Заградотрядівці", політруки. Вусатий вишкір на кривавім стягу Трима побожно сталінський корсар. В старечім роті слідчого ГУЛАГу Сичить зловісно  "Біломорканал". Повний текст статті Коробової тут Йо Тен Час важкий… Час останній…

Доля?

Та невже ж нам набридла

Воля?

Чи вже звикли бути

Рабами?

Що ж то  сталося люди

З вами?

Україна розп`ята

Стогне.

Догорає свободи

Вогник.

Під жидом, москалем

В своїх стінах.

Наш народ стоїть

На колінах.

Станьмо!  Досить катам

Коритись

Порятунок…  Він є –

Битись!

Проллємо чорну кров

Ворожу.

Знайдем Волю і славу

Примножим!

              *** Зажурилась Україна Зажурилися Черкаси,Київ, Львів, Прилуки. Заграбастав Україну Зек у грязні руки. Ще й на «трон» він не сідав, А його вандали, Серед ночі у парку Шевченка ламали. І затягне Україну До Союзу знову, А чужими «языками» Знищить рідну мову. І тризуб він нам замінить На пташок з дзьобами. Знову стануть українці Для них лиш хохлами. Забувайте про Європу, Незалежність, мову Малоросією буде Україна знову. Запанують москалики По всій Україні. Не одягнеш вишиванку На свята, як нині. Українськії Герої Для них – всі фашисти. Їх не люблять януковці, Також комуністи. І Шухевич, і Бандера Для них лиш - бандити. Українцям, як на світі, Без Героїв жити? Незалежність здобував хто: В УПА, на майдані - Шанси мають ліс валити Десь у Магадані. «Двуязычье» Янукович Ввести намір має. Герман – щира українка, Йому помагає. «Голубим» вона продалась Тепер рідну мову Хоче здати на поталу Москаликам знову. Янукович вже планує Як « царство » ділити, Як розтрачені мільйони Швиденько « відбити ». Дачу, вкрадену в Держави, Собі все ж залишу, Решту можна віддавати Москалям за « крышу ». Що там дача – Межигір’я Ви, за Крим забудьте І навіки з москалями Знов братами будьте. Шлях в Європу швидко вкриє Януковська крига. Вже в минуле відкотилась Ющенка відлига. Заслабким був бідолаха - Ющенко у владі, Не навів він лад в Країні А тим більше в Раді. Януковці вже святкують Свою перемогу?! В опозицію піде Юлька мабуть знову. Дух і Волю не зламає Януковська зміна, Вже не стане на коліна Ненька – Україна! Слава! ж , слава! тим Героям,Що життя віддали!! Щоб нащадки запорожців Все ж державу мали!!! Анатолій ПАНЧЕНКО і ще додаю буду тут і збирати всіх сучасних українських талановитих поетів
дебіл – наш президент........((((((((((

***

Якщо дебіл державою керує, - Мабудь, Господь згадав про неї всує… Але чому він так її згадав, І з нас, вкраїнців, зле пожартував?.. Чи то самі із себе насміхались, Коли в день вибору без вибору зостались: «Ми – проти всіх, - кричали. – В цьому сила!» І от – отримали бандита і дебіла! Невже у цьому принцип «чистих рук»? Чи принцип цей – лишень порожній звук?! Найбільше ж боляче, що дати по заслузі Бандиту не змогли і «любі друзі»… Життя триває… Але в цей момент Ви тільки вдумайтесь: дебіл – наш президент! Ганьба і сором нині ріжуть душу… Розради не знаходжу… Але – мушу! Хоч нині СОРОМНО мені за Україну, Та рідну землю, все одно, не кину – Не дочекається бандитськая «сімя»… Мені НЕ СОРОМНО, що УКРАЇНЕЦЬ – Я!!!

                                                                               Andy-Chief
додано 24/02/10 з http://blog.i.ua/user/2513455/406603/

86%, 6 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зброя України. Снайперська гвинтівка TASKO 7E T3






Тактико-технічні характеристики

Патрон 12,7х108 або 12,7х99 (.50 BMG)
Вага кулі 51/40,4-45,81
Початкова швидкість кулі 890-860 м/с
Дулова енергія 20,1/16,27-16,93 КДж
Загальна довжина 1540 мм
Довжина ствола 900 мм
Загальна вага 16 кг (без патронів)
Емкість магазину 5 або 10 патронів
Прицільна дальність 2000 м

Великокаліберна снайперська гвинтівка розроблена українською компанією "ТАСКО" для ураження легко-броньованих цілей, транспортних засобів, засобів звязку, ППО, гелікоптерів та літаків на стоянках.а також для контснайперської боротьби на дистанції до 2000 м.
Боєприпасом служить патрон 12,7х108 кулеметний патрон або спеціальний снайперський боєприпас що подається з магазину ємкістю 5 або 10 патронів.
Розроблений також варіант гвинтівки під патрон стандарту НАТО 12,7х99 (.50 BMG).
Зброя напівавтоматична, комплектуться сошками, які приховані під стволом. Можливе коригування щоки прикладу для зручності стрільця.
Для зменшення сили віддачі на стволі розміщено дулове гальмо, яке зменшує віддачу.
Можна використовувати будь-які оптичні та нічні прилади.
Рукоятка для переносу зброї розташована точно по центру ваги гвинтівки, що дозволяє переносити її одній людині.

17.06.2012

Из жизни первобытных племён

Солнце неуклонно стремилось скрыться за горизонтом. В этот тёплый и внешне столь безмятежный вечер Вождь был крайне озабочен. Его племя, ранее столь многочисленное, ныне изрядно поредело, один за другим его покидали лучшие охотники. Несмотря на то, что соседние племена особо не горели желанием приютить чужаков, талантливые охотники всегда приходились у них ко двору. И в результате к чему всё теперь идёт? Например, он уже и забыл, когда последний раз лакомился мясом археоптерикса. Вот уже и одна из жён ненавязчиво, но настойчиво требует новую шкуру саблезубого тигра. А кто всё это добывать-то будет, без охотников-то?

Проблема была в том, они не были довольны его руководством. Ну пусть, у него было несколько ошибок, кто же отрицает? Но ведь его власть была абсолютно оправдана - именно на него с завидной регулярностью во время обряда Жезлования указывала бедренная кость Некогда Вкусного Старца. Но эти проклятые бегуны, эти своевольные отступники, ставили под сомнение не только его власть, но и саму непредвзятость обряда. Эти подлые негодяи утверждали, что Шаман нарочно в него костью тычет, дабы не слететь со своего прикормленного места... Это же в голове просто не укладывается, быть такого низкого мнения о самом святом! О вере собственного племени!!!

И бегут, суки... Представляете? - Вождь уже чуть не рыдал - Как же заставить этих... лысых двуногих мамонтов... оставаться в ста.. гммм... в племени? Да и возможно-ли заставить целеустремлённых, предприимчивых, отважных и ловких людей оставаться его соплеменниками, жить впроголодь и добывать для него и его приближённых еду и шкуры?

Лучники расставленные на краях их земель обстреливали тропы - бегут... Шаман взывал к смирению и долготерпению, обещал сытную жизнь и достаток в Джунглях После Смерти - тщетно... Бегут, уроды... Бегут, козьи рожи!!! Ещё и других подбивают сменить племя! И вот он, результат... Итог, подводящий черту под его правлением... Сегодня всё племя собралось под его пещерой, призывает его к ответу, ждёт его объяснений.

- Что я им скажу? - растерянно бормотал Вождь - Что я вообще могу им сказать? Съедят ведь - мелькнула у него мысль - начну оправдываться, как пить дать съедят...

Сомнений не оставалось, нужно было предпринимать какие-то решительные действия, нужен был новый подход, свежая идея... Да вот только этих самых идей не было. Сжав зубы так, что заиграли желваки Вождь поднял упавший Жезл и вышел на камянистое возвышение... Страстные, искренние, задушевные слова зазвучали в срывающемся от отчаяния голосе в ответ на мириады вопросов, застывших в глазах соплеменников.

- Мой дорогой народ! Дорогие соотечественники!!! Да! Сейчас настали тяжёлые времена, но не опускайте рук! Любите свою страну, эти горы, поля... Эту степь! Эти луга и горы!!! Эти реки!!! Любите их! Трудитесь с мыслями о них! Не смотрите в сторону сбежавших трусов -сбежав от трудностей они предали свою страну, предали наших стариков и детей, которых нам теперь нечем кормить. Предали нас с вами, ведь именно нам теперь тянуть всё это... Не стоит задаваться пустыми маловажными вопросами, просто любите свой край! И это всепоглощающее, самое светлое и благородное чувство мы будем называть патриотизмом. А себя, настойчиво продолжающих трудиться на благо своей отчизны, будем гордо называть - патриотами. Ура - патриотизму! Ура - патриотам!!!



Подхваченное сотнями глоток "ура" загремело над холмами, постепенно сливаясь с раскатами грома. Появившаяся на небе луна уже скрылась за облаками, на смену тёплому вечеру приходила дождливая ночь.

Проростання свідомості (С)

Myroslava Nayda · London, United Kingdom
[20/02/2014 22:35:32] Irina: Люди, прочитайте цей вірш. Його написав хлопчик, якому лишень 13 років. Як глибоко та дитина усвідомлює ситуацію в яку потрапив українській народ на рідній землі. БРАВО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Мирослав Вересюк, 13 років

Гадаєш ти мене образив, коли бандерівцем назвав? 
Скажу тобі на це одразу – 
Я ним не був!
Тепер вже став!
Сприймаю це, як нагороду! 
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу, ......
Любові почуття святе!
Люблю безмежно рідний край, 
Цю чарівну, магічну мову, 
Дарований Всевишнім рай, 
Красу дівочу чорноброву.
Люблю за щедрість і за спів, 
Шалені ночі солов’їні, 
Коли бракує навіть слів, 
Освідчитися Україні!
А ти мене за цю любов
Оскаженіло ненавидиш. 
Не я до тебе! 
Ти прийшов, На мою землю і тут гидиш!
Іди подальше від гріха, 
Моє терпіння не безмежне. 
Нехай святиться у віках 
В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!

Русифікація вашої дитини за державний кошт. Замовляли?

Зараз (та як і завжди) багато говориться про необхідність патріотичного виховання дітей, особливо у школах. Адже саме в школі формується світоглядна система малечі, з якою вона йтиме у дорослий світ. Скажіть, чи хтось цікавився, що їм викладають? "Ну звісно," - відповісте ви, - "я ж ходила (-ив) до класного керівника, питала, мені все розповіли". Тоді наступне запитання: хто з вас (батьків) читав державні програми з навчання у школах? хм... мабуть одиниці. Програми містять по 40-60 аркушів з кожного предмету, наврядчи у всіх знайдеться стільки часу на дослідження. Я готовий допомогти всім батькам України і здійснити цю важливу місію. 

Не мрійте, що я буду розповідати вам про всі програми, як-не-як, автор статті теж людина Мова йтиме про програму з викладання в школах предмету "Зарубіжна література" 5-12 кл. 

Світ народив багато визначних письменників, вони жили в різних країнах та спілкувалися різними мовами. Обрати поміж них гідних для вивчення не так вже і просто. Однак всі вони в одну державну програму не помістяться, це зрозуміло. Отже для наших дітей обрали вибіркові твори окремих авторів. Ось тут починається найцікавіше. Я не полінився і порахував, скільки авторів та з яких країн вивчають за програмою в школах. Результати нижче:



Як бачимо, "освітні програмісти" є добрими поціновувачами російської та французьської літератури. Зокрема О.С. Пушкін вивчається у трьох класах, чим не нагородили жодного іншого автора. Вочевидь, свого часу не обійшлося без руки Москви, і тепер наші податки від тяжкої праці йдуть на русифікацію наших же дітей. Якщо поглянути на ситуацію реально, то русифікація є значно глибшою, ніж це виглядає на програмі. Але програма є фактом, з конкретними цифрами, які пропонують нам майже не вивчати літературу Іспанії, Італії, США, натомість пхати у дитячі мізки російську мову та російський рабський світогляд. 

Ця ситуація має місце при тому, що на сьогоднішній день ми маємо проукраїнського Президента і Міністра освіти (принаймі на словах). Уявіть що буде, якщо наступним міністром стане черговий поціновувач "русского слова". Я відповім, що буде: українська література викладатиметься в предметі Зарубіжної! Десь поміж Італією та Іспанією... 

Думаю, що всі батьки, які прочтуть мою статтю, не залишимуться байдужими до нашого майбутнього та будуть вимагати змінити програму Росій.. тобто Зарубіжної літератури, аби діти змогли впізнати усе розмаїття життя на Землі.

Stanislove (http://upu.org.ua/)

Це вам не якесь там сколково!!

   Неодноразово чув від наших науковців про комплекс меншовартості нашої нації, що стає на заваді самоідентифікації і відчуття національної гідності. Тепер людською мовою: наш народ вважає себе не гідним жити добре і потай визнає власну ущербність, що заважає йому бути самодостатнім. І тому присмикається то до Росії, то до Європи чи Америки. Сам протестував певний час проти цього твердження. Але ж факти говорять самі за себе. Як більшість з нас реагує на лозунг "Підтримай вітчизняного виробника"? Думаємо, "було б що підтримувати". Однак, хіба ми самі цікавимось що в нас виробляється? Вкрай рідко. Максимум на що вистачає середньостатистичного споживача, це на національний одяг і прикраси на хвилі сьогоденного патріотичного підйому. Хоч щось.
    
    Я не буду особливо розписувати про те, що львівські гітари зараз не гірші за китай,яким переповнений ринок, і при цьому трохи дешевші. Ця тема мало кого цікавить насправді. Навіть не зважаючи на вкрай несприятливий інвестиційний клімат, у нас шиють одяг для європейських брендів, якщо хтось про це ще не знає. А білоруси, на продукти яких нещодавно створювали шалений ажіотаж, їздять скуповуватись в Україну, навіть за продуктами харчування. Думаю, про щось таки ці факти говорять. Не варто вестись на стереотипи, вони часто створені сумнівними джерелами з сумнівною метою. Щоб щось стверджувати, треба самому хоча б спробувати, і не лише стосовно цього питання. І коли люди почнуть користуватись цим правилом, якість життя помітно виросте. Сам спробував купити чернігівські зимові черевики і, уявіть собі, задоволений якістю. Гарно зшиті, і, що для мене дуже важливо, міцні. Щось китайске за таку суму, з моїм жбурлянням каменюк ногами, вже мабуть розлізлося б. Та не мабуть, а точно. 

    Про військово-промисловий комплекс не буду нічого писати, вони ще себе покажуть... А тепер най неочікуваніше для більшості, й мене в тому числі. Ніколи не вважав для себе потрібною таку річ, як планшетний комп"ютер, однак нещодавно отримав цю штуку в подарунок, і вирішив детально з нею ознайомитись. Українська компанія Imporession electronics, як виявилось, з 1997 року займається виробництвом ПК, а З 2011 навіть планшетів! Мені нема з чим порівняти, це мій перший досвід спілкування з планшетом і "тиць-екранами", однак скажу, що він працює, і цілком непогано. Люди, які, на мою думку, в цьому тямлять, кажуть, що в своєму ціновому секторі вони оптимальні. Можете мені тут не розповідати про "святі яблука", мова зараз не йде про найкращих, хоча навіть це можна піддати сумнівам. Однак я не збираюся вступати в дискусії з епломанами, а на їхні закиди навіть не реагуватиму. 

    Принаймні Україні не треба було роздувати такого шуму, як це робили сусіди зі своїм Сколково, вбахувати туди державні мільярди, щоб при цьому на виході не отримати нічого путнього. А тепер уявіть, що було б з нашими інформаційниками, якби їм на допомогу прийшла б ще якась державна програма розвитку (прошу не плутати з програмами деребану, які у нас звикли впроваджувати натомість). Думаю, можна було б сміливо сподіватися на міцні позиції міжнародного ринку. То ж не лише жовті рєбята вміють працювати, треба просто робити свою справу і робити добре. Все нам вдасться. Хоча ні, вже вдається.